Документ № 102623151

Справа № 991/106/22

Провадження № 1-кс/991/107/22

УХВАЛА

13 січня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Федорової А.В.,

представника власника майна - адвоката Чернявського Р.М.,

детектива Соболя А.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Чернявського Р.М., поданого в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52021000000000081 від 09.02.2021.

(1)Короткий виклад змісту поданого клопотання

10.01.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання про скасування арешту.

Відповідно до його змісту Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000081 від 09.02.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

29.09.2021 за місцем проживання ОСОБА_1 проведено обшук, під час якого вилучено, серед іншого, планшет iPad A1567 s\n DLXNNHOSG5YN та мобільний термінал GlocalME G1701 s\n:7e5c81f, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .

В подальшому, ухвалою слідчого судді від 25.10.2021 на ці речі накладено арешт, мотивуючи це тим, що доступ до пристроїв обмежено логічним захистом, який власник майна детективам не повідомив.

Обґрунтовуючи необхідність скасування арешту, адвокат зазначає, що станом на 20.12.2021 пристрої перебувають у володінні органу досудового розслідування уже 78 днів. Такий проміжок часу надавав детективам можливість здійснити усі необхідні слідчі та інші процесуальні дії з телефоном та планшетом. Додатково адвокат зазначає, що досі власнику майна про підозру не повідомлено.

За твердженнями представника власника майна, пристрої не відповідають критеріям речового доказу, а для кримінального провадження має значення лише інформація, яка може міститись у них.

Тривале обмеження права власності (більш ніж три місяці), на думку адвоката, є надмірним, не може вважатися пропорційним завданням кримінального провадження.

Тому, адвокат Чернявський Р.М. вважає, що на цей час необхідність у продовженні існування цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала, тому його необхідно скасувати та повернути вилучені пристрої власнику. Також адвокат пропонує альтернативну опцію у випадку неможливості скасування арешту з майна повністю - зняти обмеження щодо заборони користування ним ОСОБА_1 та передати майно на відповідальне зберігання останньому.

(2)Позиції учасників кримінального провадження

У судовому засіданні адвокат Чарнявський Р.М. підтримав подане ним клопотання. Звернув увагу слідчого судді на відсутність до цього часу висновку експерта щодо суми спричинених збитків у кримінальному провадженні. Зазначив, що ДП «Укрбурштин» здійснює законну господарську діяльність. Вказав на твердження, що містяться в ухвалі слідчого судді від 23.12.2021, яким вирішувалось аналогічне клопотання адвоката Чернявського Р.М. про скасування арешту, щодо статусу електронного документу (інформації), що міститься на певних її носіях.

Від детективів НАБУ надійшли письмові заперечення проти задоволення такого клопотання.

Більше того, під час судового засідання детектив Соболь А.Г. зазначив, що на цей час не відпала необхідність у арешті вилученого майна, що обумовлюється неможливістю проведення повного огляду пристроїв, через обмеження доступу до них системами логічного захисту. Наразі у розпорядженні органу досудового розслідування відсутнє програмне забезпечення, за допомогою якого можна було б подолати логічний пароль захисту у представлених моделях пристроїв. При цьому, з досить високою вірогідністю на них може міститися інформація, що має вагоме значення для встановлення обставин кримінального провадження, зокрема й через те, що у телефонах інших осіб, у володіннях яких теж проводились слідчі дії, знайдено листування із ОСОБА_1 щодо предмету досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

(3)Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час розгляду клопотання

Абзац 2 ч. 1 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) передбачає дві окремі підстави які дають слідчому судді можливість скасувати арешт майна повністю чи частково якщо:

-в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або ж;

-арешт накладено необґрунтовано.

У своєму клопотанні адвокат посилається саме на першу обставину, яка й підлягає перевірці слідчим суддею.

У застосуванні заходу забезпечення у вигляді арешту вилучених пристроїв не відпала потреба, з огляду на таке.

Оцінюючи одну із ключових обставин, на яку посилається адвокат Чернявський Р.М., щодо відсутності у вилучених пристроях ознак речового доказу, слідчий суддя виходить з такого.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Із відомостей, наданих слідчому судді, вбачається, що кримінальне провадження № 52021000000000081 від 09.02.2021 стосується обставин можливого незакінченого замаху на заволодіння шляхом зловживання службовим становищем коштами ДП «Укрбурштин» на суму близько 100 000 000 грн. Такі дії за версією слідства вчинені службовими особами дочірнього підприємства «Укрбурштин» АТ «Державна акціонерна компанія «Українські поліметали» та ПАТ «Державна акціонерна компанія «Українські поліметали» у змові із службовими особами юридичних осіб приватного права, зокрема ТОВ «Ленд Груп Компані», ТОВ «Торговий дім «Укрбурштин», ТОВ «Ка Трейд», ТОВ «Київспецсервіс», ТОВ «Грін Профі Груп», ТОВ «Ст. Анна Груп», ТОВ «Абсолют ТМ» про надання послуг та робіт для ДП «Укрбурштин».

29.09.2021 за місцем проживання ОСОБА_1 проведено обшук, під час якого вилучено, серед іншого, планшет iPad A1567 та мобільний термінал GlocalME G1701. Під час обшуку встановлено, що пристрої захищені логічним захистом, які власник відмовився повідомити.

Ухвалою слідчого судді від 25.10.2021 накладено арешт на вказане майно. Метою арешту майна зазначено необхідність збереження речового доказу.

Крім того, постановою від 29.09.2021 вказані пристрої визнано речовими доказами.

Слідчий суддя погоджується із твердженнями адвоката та аргументами, які знайшли своє обґрунтування в ухвалі слідчого судді від 23.12.2021, щодо того, що істотне значення для кримінального провадження має саме інформація, які міститься на технічних пристроях, а не самі матеріальні носії інформації.

Разом з тим, слід зважати на те, що у даному випадку доступ до мобільного терміналу та планшету залишається обмеженим. Вказане є перешкодою для органу досудового розслідування для проведення копіювання усієї інформації, зафіксованої у пристроях.

Зокрема, відповідно до протоколу огляду від 30.09.2021 дослідити інформацію, що міститься у вилученому планшеті, не вдалось, оскільки не можливо подолати логічний захист у вигляді паролю. При цьому, способи підбору паролю виявилися безуспішними.

У протоколі від 25.10.2021 зафіксовано слідчу дію - огляд мобільного телефона ОСОБА_1 . Під час огляду адвокатом Саловою Е.В. було введено пароль для подолання системи логічного захисту у програмному додатку Telegram, не повідомивши його детективам НАБУ. Згідно з поясненнями детектива, наданими у судовому засіданні, відмова адвоката повідомити пароль унеможливлювала копіювання інформації із телефона у повному обсязі.

10.12.2021 детективами повторно було оглянуто телефон та встановлено, зокрема, відомості про облікові записи в додатках для обміну повідомленнями та в програмних додатках Google і Connect, а серед списку збережених контактів виявлено номер мобільного телефону особи, причетність якої перевіряється в межах цього кримінального провадження - ОСОБА_3 .

Таким чином, відсутність безперешкодного доступу до вказаних пристроїв у детективів НАБУ, який дозволяв би не лише скопіювати наявну інформацію, але й перевірити пристрої на предмет відсутності у них видалених файлів, зумовлює їх подальше утримання органом досудового розслідування.

Слідчим суддею додатково враховується, що у телефоні ОСОБА_3 , який також оглядався детективами у цьому кримінальному провадженні, містилось листування із ОСОБА_1 щодо обставин, що розслідуються у кримінальному провадженні, що може свідчити про наявність схожої інформації й у пристроях ОСОБА_1 .

До того ж, слідчий суддя у контексті вирішуваного клопотання особливу увагу звертає на те, що заявляючи про необхідність повернення пристроїв, можливості забезпечення відповідального їх зберігання ОСОБА_1 , останній впродовж тривалого часу не повідомляє про пароль до телефона та планшету детективам, з метою їх якнайшвидшого огляду та повернення власнику. Вказане додатково вказує на те, що у пристроях все ж міститься інформація, важлива для органу досудового розслідування.

Зауважуючи щодо наступного доводу адвоката, який полягає у відсутності у ОСОБА_1 статусу підозрюваного, слідчий суддя вважає за потрібне вказати, що положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК не містить такої умови, яка впливала б на обґрунтованість арешту з метою збереження речового доказу, як наявність у відповідної особи статусу підозрюваного.

Варто також розглянути доводи адвоката, що полягають у неспівмірності між обмеженнями, яких зазнає ОСОБА_1 у зв`язку з арештом його майна, а також завданнями кримінального провадження.

Так, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Слідчий суддя враховує ту обставину, що з часу вилучення пристроїв минуло трохи більше трьох місяців, стільки ж часу триває дія заходу забезпечення кримінального провадження. На противагу цьому, детективами НАБУ розслідуються обставини можливого вчинення тяжкого корупційного злочину, до якого можуть бути причетні службові особи державного підприємства.

Зважаючи на кількість техніки, що була вилучена (телефон та планшет), слідчий суддя переконаний, що тимчасові обмеження, яких наразі зазначає власник майна, є незначними. Мобільний телефон та планшет не є занадто вартісним майном. У сучасних реаліях можливим є перенесення (копіювання) даних з цих пристроїв. Тому арешт цього майна не призвів до певних надмірних обмежень. Крім того, слідчий суддя зважає на значення вказаного майна для повного та всебічного встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що потреба у дії цього заходу забезпечення кримінального провадження на цей час не відпала, зважаючи на його значення для розслідування та відсутність у детективів до цього часу повного доступу до телефона та планшета задля копіювання наявної у них інформації.

Відтак, у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

ПОСТАНОВИВ:

-відмовити у задоволенні клопотання адвоката Чернявського Р.М., поданого в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52021000000000081 від 09.02.2021.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст оголошено 17.01.2022 о 17:00 год.

Слідчий суддя В.В. Ногачевський