Пошук

Документ № 102623182

  • Дата засідання: 13/01/2022
  • Дата винесення рішення: 13/01/2022
  • Справа №: 752/25834/18
  • Провадження №: 52018000000000362
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Білоус І.О.
  • Суддя (ВАКС) : Кравчук О.О., Криклива Т.Г.
  • Секретар : Пузиря В.Р.
  • Захисник/адвокат : Марфіна В.В., Репецького С.В., Долобашко О.С.
  • Прокурор : Колотило О.О.

Справа № 752/25834/18

Провадження 1-кп/991/107/19

УХВАЛА

Іменем України

13 січня 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

Головуючої судді Білоус І.О.,

суддів: Кравчука О.О., Гавриленко Т.Г.,

секретар судового засідання Пузир В.Р.

за участі:

прокурора Колотила О.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисника Марфіна В.В., Долобашка О.С.,

Репецького С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Марфіна В.В., поданого в інтересах ОСОБА_3 , про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000362 від 06 квітня 2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Тарутине Одеської області, проживає на АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Покровське Нікопольського району Дніпропетровської області, проживає на АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст клопотання і позиції учасників судового провадження

До Вищого антикорупційного суду від адвоката Марфіна В.В. в інтересах ОСОБА_3 надійшло клопотання про часткове скасування арешту майна. Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/11060/18 від 26 квітня 2018 року накладено арешт на майно, що на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з-поміж іншого на: житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 295,5 кв.м., реєстраційний номер 1003541832208; земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:004:0639, площею 0,18 га, розташовану в Київській обл., Бориспільському р-ні, с. Вишеньки, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер 428343132208; легковий автомобіль марки «Skoda Octavia A5», VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , 2012 року випуску.

На переконання представника ОСОБА_3 , адвоката Марфіна В.В., арешт накладено необґрунтовано та підлягає скасуванню, з огляду на порушення права спільної сумісної власності подружжя.

19 липня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. 09 грудня 2015 року ОСОБА_2 придбано відповідно до договору купівлі-продажу зазначену вище земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:004:0639, того ж дня здійснено реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_2

18 серпня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 .

18 травня 2017 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на автомобіль марки «Skoda Octavia A5».

Посилаючись на положення ч. 2 ст. 60 Сімейного кодексу України захисник Марфін В.В. зазначає, що 1/2 частина переліченого вище майна (житлового будинку, земельної ділянки та автомобіля) належать ОСОБА_3 .

Оскільки, арешт на все майно накладався з метою забезпечення виконання конфіскації, як покарання за вчинення інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, водночас ОСОБА_3 не є в цьому кримінальному провадженні підозрюваною, обвинуваченою, а тому її майно не підлягає конфіскації, а накладення арешту на її частку в спільному майні, на думку сторони захисту, є протиправним обмеженням права власності ОСОБА_3 .

У судове засідання, призначене на 24 грудня 2021 року, особа, в інтересах якої було заявлено клопотання про часткове скасування арешту майна, ОСОБА_3 не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про дату та час його розгляду телефонограмою через свого представника, адвоката Марфіним В.В. (т. 12, а.с. 235), котрий в судовому засіданні підтвердив, що узгодив із ОСОБА_3 його участь в судовому засіданні під час розгляду клопотання. Заяв про відкладення судового розгляду з поважних підстав не надійшло, що не перешкоджало суду розглянути це клопотання.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 , адвокат Марфін В.В. вимоги поданого клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив суд його задовольнити, додатково зазначив, що на автомобіль марки «Skoda Octavia A5» також накладено ще один арешт, який на момент розгляду цього клопотання сторона захисту не оскаржує, а рішення про доцільність його скарження буде прийнято пізніше.

Прокурор Колотило О.О. проти задоволення клопотання захисника Марфіна В.В. заперечував, надавши суду відповідні письмові пояснення, зі змісту яких убачається наступне. Арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:004:0639, житловий будинок АДРЕСА_1, та автомобіль «Skoda Octavia A5» накладено, на думку прокурора Колотила О.О., обґрунтовано, оскільки санкція статті за діяння, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_2 , передбачає покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. Окрім того, ст. 70 Сімейного кодексу України передбачено умови відступу від засад рівності часток чоловіка та дружини при поділі спільного майна. Оскільки, матеріали провадження не містять відомостей про виділення часток ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в спільному майні, та не надано відповідних відомостей стороною захисту, то, на думку прокурора Колотила О.О., рішення слідчого судді про накладення арешту на майно відповідає вимогам чинного законодавства.

Прокурор Колотило О.О. також звернув увагу суду, що автомобіль марки «Skoda Octavia A5» визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні та на нього накладено арешт для забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

У разі скасування арешту майна, на думку прокурора Колотила О.О., існує ризик його приховування, відчуження, що ускладнить виконання можливого покарання.

У судовому засіданні прокурор Колотило О.О. підтримав свою позицію, викладену в письмових запереченнях, додатково зазначив, що на етапі досудового розслідування сторона захисту неодноразово порушувала питання про скасування арешту майна, однак в задоволенні таких клопотань було відмовлено. Прокурор Колотило О.О. також зазначив, що потреба в збереженні арешту майна продовжує існувати, а накладений арешт повністю відповідає вимогам законодавства.

2.Оцінки та мотиви суду

Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши клопотання представника ОСОБА_3 , адвоката Марфіна В.В. про часткове скасування арешту та додані до нього документи, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про скасування арешту майна суд повинен перевірити наступні обставини: по-перше, чи звернувся із клопотанням про скасування арешту майна належний суб`єкт; по-друге, чи наявні підстави, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість скасування арешту майна - відсутність подальшої потреби в арешті або накладення арешту необґрунтовано.

Зі змісту доданих до клопотання документів убачається, що 19 липня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.

09 грудня 2015 року ОСОБА_2 придбано відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Отрок Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 3984, земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:004:0639, площею 0,18 га, розташовану в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_2

15 серпня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 . Підставою для реєстрації відповідного права стали: договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09 грудня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Отрок Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 3984; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 49419796 від 09 грудня 2015 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Отрок Н.В.; декларація про готовність об`єкта до експлуатації КС142161951993 від 13 липня 2016 року видана Департаментом ДАБІ у Київській області.

Зі змісту листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області від 12 січня 2022 року № 31/10-124 убачається, що 18 травня 2017 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на автомобіль марки «Skoda Octavia A5», 2012 року випуску, об`єм двигуна 1895 см. куб.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Режим спільної сумісної власності, на відміну від режимі спільної часткової власності, не передбачає виділ часток кожного власника в натурі, що унеможливлює ідентифікацію конкретних часток ОСОБА_2 та його дружини ОСОБА_3 у спільному майні, а також розмір таких часток, які можуть бути не однаковими, через що обтяження майна підозрюваного в цілому є єдиним можливим та ефективним заходом забезпечення кримінального провадження з метою можливої конфіскації майна у випадку призначення такого виду покарання.

Частиною 1 ст. 70 Сімейного кодексу України визначено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Оскільки, Сімейним кодексом України встановлюється презумпція належності подружжю на праві спільної сумісної власності майна, набутого в шлюбі, та ураховуючи, що захисником Марфіним В.В. не надано суду доказів виділення в натурі часток ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зі спільного майна, то суд виходить із позиції, що обвинуваченому ОСОБА_2 та його дружині - ОСОБА_3 належать ідеальні частки в спільному майні подружжя, а саме у: земельній ділянці з кадастровим номером 3220881300:04:004:0639, житловому будинку АДРЕСА_1 , та автомобілі «Skoda Octavia A5».

Доказів того, що на момент накладення арешту автомобіль «Skoda Octavia A5» був особистою приватною власністю ОСОБА_3 або ж того, що він був придбаний за її особисті кошти, подарований їй чи успадкований нею представник ОСОБА_3 не надав.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за яке законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Як слідує зі змісту ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року у справі 760/11060/18 арешт з-поміж іншого й на зазначене вище майно накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Ураховуючи норми ст. 65, 67 Сімейного кодексу України, що регулюють права подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, та на розпорядження часткою у такому майні, а також відсутність відомостей про визначення часток, належних кожному з подружжя, накладення арешту в межах цього кримінального провадження було можливе виключно щодо об`єктів такої власності в цілому.

Указане дає підстави для висновку, що накладення арешту на майно 26 квітня 2018 року слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва здійснене з дотриманням вимог ч. 4 ст. 173 КПК України і за наявності підстав уважати, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб та може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звернувся з клопотанням про арешт майна.

Таким чином, суд приходить до висновку, що арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3220881300:04:004:0639, житловий будинок АДРЕСА_1 , та автомобіль «Skoda Octavia A5» накладено обґрунтовано.

Окрім того, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року (справа № 760/11058/18) накладено арешт з-поміж іншого на автомобіль «Skoda Octavia A5» з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації як виду порання. У зв`язку з цим, суд звертає увагу на те, що судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні триває. Долю речових доказів судом буде вирішено в порядку ст. 100 КПК України, в нарадчій кімнаті, при винесенні остаточного рішення у справі, яке після набрання чинності буде виконано, у тому числі, в частині накладеного арешту на автомобіль «Skoda Octavia A5».

Оскільки, потреба в збереженні арешту майна продовжує існувати до постановлення вироку у цьому провадженні, а частка обвинуваченого ОСОБА_2 у спільному майні подружжя не виділена в натурі, то суд приходить до висновку, що передбачені КПК України підстави для часткового скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа № 760/11060/18) від 26 квітня 2018 року, відсутні, а отже в задоволенні клопотання захисника Марфіна В.В. слід відмовити.

Керуючись статтями 174, 369, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Марфіна Віталія Вікторовича, поданого в інтересах ОСОБА_2 , про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа № 760/11060/18) від 26 квітня 2018 року у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000362 від 06 квітня 2018 року, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя: Білоус І.О.

Судді: Кравчук О.О.

Гавриленко Т.Г.