- Головуючий суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г.
Справа № 991/484/19
Провадження №21-з/991/5/22
У Х В А Л А
19 січня 2022 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Михайленко Д. Г. перевірив заяву ОСОБА_1 на роз`яснення судового рішення.
Історія провадження
1. 20.11.2019 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про арешт майна в порядку статті 171 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у кримінальному провадженні № 52019000000000767 від 27.08.2019 повернуто заявнику.
2. 07.07.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 20.11.2019.
3. 12.07.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення - ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.11.2019 у справі № 991/484/19 (далі - ухвала слідчого судді).
4. 21.07.2021 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (далі - АП ВАКС) залишила без змін ухвалу слідчого судді.
5. 18.08.2021 ОСОБА_1 подав до АП ВАКС заяву на роз`яснення судового рішення.
6. 19.08.2021 ухвалою АП ВАКС заяву ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала.
7. 18.01.2022 ОСОБА_1 подав до АП ВАКС заяву на роз`яснення судового рішення.
Вимоги та короткий зміст заяви
8. В заяві про роз`яснення судового рішення ОСОБА_1 висловлює прохання роз`яснити: (1) позицію апеляційного суду та надати оцінку щодо факту відмови у доступі до правосуддя представнику потерпілого судом першої інстанції; (2) Суд вважає відмову у правосудді правомірною чи протиправною? До заяви про роз`яснення судового рішення додано заяву про надсилання повістки на поштову адресу.
9. У заяві ОСОБА_1 зазначив, що: (1) суд не забезпечив публічного судового процесу (не надав повістки); (2) судом не дотримано послідовності з`ясування обставин за заявою на роз`яснення рішення; (3) відсутня правова позиція суду у відмові в доступі до правосуддя судом першої інстанції.
Оцінка та мотиви судді-доповідача
10. Хоч заявник кваліфікує свою заяву як заяву про роз`яснення судового рішення з посиланням на статтю 380 КПК і просить роз`яснити йому питання, зазначені в пункті 8 цієї ухвали, проте заявником не конкретизовано якого саме судового рішення стосуються вказані вимоги заяви (так, в описовій частині заяви згадується два рішення АП ВАКС у справі № 991/484/19 - ухвала від 21.07.2021 та від 19.08.2021), та вони не належать до предмета роз`яснення судового рішення відповідно до статті 380 КПК.
11. Зазначені обставини унеможливлюють розгляд по суті цієї заяви в порядку, передбаченому КПК, в тому числі відповідно до статті 380 КПК. У зв`язку із цим, заява має бути повернута особі, яка її подали, з мотивів, наведених нижче.
12. Якщо судове рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, за виключенням рішення слідчого судді апеляційного суду ухваленого в порядку, передбаченому главою 21 КПК, є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст (частина 1 статті 380 КПК, постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 367/3068/17).
13. Роз`яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз`яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз`яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 1-26/04 та від 08.08.2019 у справі № 202/4467/14-к).
14. Суддя-доповідач звертає увагу, що: (1) правовий механізм роз`яснення судового рішення впроваджений з метою виправлення недоліків судового акту та полягає в усуненні його незрозумілості, викладенні судового рішення у більш зрозумілій формі; (2) суд не роз`яснює мотиви прийняття судового рішення та не змінює його зміст; (3) виходячи з суб`єктів звернення із заявою про роз`яснення судового рішення вбачається, що роз`яснюється судове рішення, яке підлягає виконанню. При цьому незгода з мотивами винесеного судового рішення, їх недостатність на думку учасника судового провадження, може бути підставою для апеляційного чи касаційного оскарження ним судового рішення в установленому процесуальним законодавством порядку.
15. Ухвала АП ВАКС від 19.08.2021, про яку скаржник згадує в описовій частині заяви (але не зазначає реквізитів жодного судового рішення у прохальній частині заяви), не потребує вчинення дій з її виконання. Так, цією ухвалою було повернуто заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення.
16. Крім цього, заява скаржника не містить будь-яких конкретних доводів щодо незрозумілості, неоднозначності, можливості різного сприйняття як учасниками кримінального провадження, так і сторонньою особою ухвали від 19.08.2021. Суб`єктивні оціночні судження заявника - «не забезпечено публічності судового процесу», «не дотримано послідовності з`ясування обставин», «відсутня правова позиція» - не є такими доводами.
17. З цих підстав заява скаржника не є заявою про роз`яснення судового рішення та не може бути предметом судового розгляду у порядку, передбаченому КПК, в тому числі відповідно до статті 380 КПК.
18. Стаття 380 КПК не передбачає правові наслідки встановлення неприйнятності заяви про роз`яснення судового рішення. Так само кримінальний процесуальний закон не містить спеціальних норм стосовно правового регулювання наслідків подання до суду заяв, звернень учасників кримінального провадження чи інших осіб, які не передбачені цим законом та не підлягають розгляду судом.
19. У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК. Зокрема, такими є: законність, диспозитивність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень (пункти 2, 14, 17, 19 часини 1 статті 7 КПК). Так, (1) під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (частина 1 статті 9 КПК). (2) Ухвала суду, що набрала законної сили в порядку, визначеному КПК, є обов`язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому КПК (частини 2, 3 статті 21 КПК). (3) Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень в порядку, передбаченому КПК (частина 1 статті 24 КПК). (4) Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК (частина 3 статті 26 КПК).
20. З наведеного вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним, реалізація цього права здійснюється на підставі та в порядку, передбаченому КПК, та суд не вирішує питання, які не віднесені до його повноважень КПК та які не стосуються здійснення правосуддя.
21. До повноважень Вищого антикорупційного суду належить здійснення правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях, здійснення правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в порядку цивільного судочинства (абзац 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»).
22. При цьому, будь-яка заява, клопотання, скарга у кримінальному провадженні подається учасником провадження та розглядається судом у відповідності до завдань, визначених статтею 2 КПК - захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
23. Враховуючи те, що: (1) заява скаржника не є заявою про роз`яснення судового рішення в розумінні статті 380 КПК, тому передбачений цією нормою правовий механізм до заяви не може бути застосований; (2) заявник порушує перед судом питання, які не пов`язані зі здійсненням правосуддя у кримінальному провадженні [в тому числі не пов`язані із захистом передбачених законом прав, свобод та законних інтересів заявника] та не віднесені КПК до повноважень суду, тому не підлягають вирішенню в порядку, визначеному КПК; (3) призначення до розгляду в судовому засіданні та розгляд по суті заяви скаржника не спрямовані на досягнення завдань кримінального провадження, визначених статті 2 КПК; (4) фактично заявник висловлює незгоду з ухвалою судді-доповідача АП ВАКС від 19.08.2021 (оскільки вказане рішення приймалося без призначення апеляційного розгляду в судовому засіданні та може трактуватися заявником як незабезпечення публічності судового процесу), яка набрала законною сили та є обов`язковою, в спосіб не передбачений КПК, - суддя-доповідач дійшов висновку про необхідність повернення заяви ОСОБА_1 .
24. Висновок про те, що за наявності обставин, які унеможливлюють застосування механізму, передбаченого статтею 380 КПК, заява про роз`яснення судового рішення повертається особі, яка її подала, узгоджується з позицію Великої Палати Верховного Суду (ухвали від 15.09.2020 у справі № 1-26/04, від 08.08.2019 № 202/4467/14-к) та Касаційного кримінального суду Верховного Суду (ухвали від 05.10.2020 у справі № 442/5109/18, від 23.11.2020 у справі № 161/2408/19, від 28.02.2020 у справі № 1-19/2000). Правильність застосування аналогічного підходу при вирішенні подібних процесуальних питань підтвердив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду в ухвалі від 15.03.2021 у справі № 521/17260/18, якою відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою на ухвалу АП ВАКС від 19.02.2021 про повернення заяви про виправлення описки.
25. Оскільки повернення заяви перешкоджає її судовому розгляду, вказане унеможливлює призначення судового засідання із викликом (повідомленням) учасників судового провадження про його дату, час та місце. Отже заява ОСОБА_1 про надіслання повістки не підлягає задоволенню через неприйнятність його заяви про роз`яснення судового рішення.
26. Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 18.08.2021 вже звертався до АП ВАКС із заявою на роз`яснення судового рішення, яка Судом не була кваліфікована як така та була йому повернена. Крім того, в прохальній частині досліджуваної заяви ОСОБА_1 ставить питання про визнання ухвали суду протиправною, що не пов`язано із роз`ясненням судового рішення і є проявом неповаги до суду.
27. Керуючись статтями 2, 7, 9, 380 КПК, суддя-доповідач постановив:
1. Заяву ОСОБА_1 на роз`яснення судового рішення від 18.01.2022 - повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали про повернення заяви невідкладно надіслати особі, яка подала заяву, разом з заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя Д. Г. Михайленко