- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
- Секретар : Никитюк Н.І.
Справа № 991/190/22
Провадження 1-кс/991/191/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
18 січня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Федоров О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Никитюк Н.І.,
представника заявника Шкелебей В.А.,
детектива Уразовського В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Шкелебей В.І., подану в інтересах ТОВ «Спеціальні кореспонденти» на постанову детектива Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Уразовського В.І. від 30.12.2021 про закриття кримінального провадження № 52021000000000448 від 17.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України,
ВСТАНОВИВ:
13.01.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, яка на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 13.01.2022 була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду Федорова О.В.
1.Зміст поданої скарги.
У обґрунтування поданої скарги заявник зазначає, що ТОВ «Спеціальні кореспонденти» в особі ОСОБА_1 було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення від 02.09.2021 №02-09/21-1, за фактом того, що депутат Київської міської ради ОСОБА_2 в 2018-2020 роках набув у власність 5 домоволодінь, 2 квартири та 5 земельних ділянок загальною площею 875 м2, а також володіє транспортними засобами та криптовалютою Віtсоіn, у зв`язку з чим в його діях містяться ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.
На підставі вказаної заяви уповноваженими особами Національного антикорупційного бюро України проводилось досудове розслідування кримінального провадження №52021000000000448 від 17.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.
Разом з тим, 30 грудня 2021 року старший детектив Уразовський В.І. прийняв рішення про закриття вказаного кримінального провадження на підставі за п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Вказану постанову заявник вважає необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, виходячи з того, що:
-слідча (розшукова) дія у вигляді допиту ОСОБА_1 задля надання доказів, що вказували б на вину ОСОБА_2 є неефективною, оскільки такі докази мають бути зібрані стороною обвинувачення, відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України;
-слідча (розшукова) дія у вигляді допиту ОСОБА_2 була неефективною, оскільки вказаний допит був проведений без заявника, при цьому, клопотання останнього про проведення допиту за його участю із зазначенням питань, відповіді на які надали б такому допиту ознак об`єктивності та дійсності, не було розглянуте;
-аналіз декларацій ОСОБА_2 не можна вважати ефективною слідчою дією, оскільки відомості в таких деклараціях були лише проаналізовані, а перевірки належним чином на предмет законності джерел походження задекларованих коштів не відбулось, при цьому, клопотання заявника про проведення моніторингу способу життя та повної перевірки його декларацій, були проігноровані НАБУ;
-мотивувальна частина постанови не містить відомостей про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, про мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування;
-резолютивна частина постанови не містить строків її виконання, відомостей про особу, якій належить її виконати, про можливість та порядок її оскарження.
У зв`язку з викладеним, заявник вважає, що постанова підлягає скасуванню.
2.Позиція учасників у судовому засіданні.
У судовому засіданні представник заявника Шкелебей В.А. подану нею скаргу підтримала у повному обсязі і просила її задовольнити.
Детектив Уразовський В.І. заперечував проти задоволення вказаної скарги, зазначивши, що винесена ним постанова є законною та обґрунтованою і будь-яких підстав для її скасування немає.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України.
Зокрема, у відповідності до п. 3 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Зважаючи на правову природу зазначеного виду оскарження, в ході його здійснення слідчим суддею має перевірятися дотримання посадовими особами як процесуального порядку закриття кримінального провадження, так і наявність правових підстав для його цього.
Враховуючи вказане та зважаючи на зміст оскаржуваної постанови, слідчий суддя має встановити:
1)Чи дотриманий процесуальний порядок прийняття рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України?
2)Чи існували обґрунтовані підстави для закриття цього кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення?
Відповідаючи на вказані питання, слідчий суддя виходить з таких міркувань.
3.1.Щодо дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження
Процесуальний порядок закриття кримінального провадження врегульований положеннями ст. 284 та 110 КПК України.
Так, за змістом статті 284 КПК України, суб`єктом уповноваженим закривати кримінальне провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України є в тому числі слідчий. Таке рішення про закриття кримінального провадження приймається слідчим у формі постанови.
При цьому, вимоги до процесуального рішення, прийнятого у формі постанови, передбачені ст. 110 КПК України, відповідно до якої постанова повинна складатися з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Як встановлено слідчим суддею, у цьому кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлялось, а тому детектив був уповноважений на прийняття рішення про його закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Вказане рішення було оформлено детективом у формі постанови, перевіривши зміст якої, слідчий суддя встановив, що вона містить усі відомості (елементи), передбачені ст. 110 КПК України для такого процесуального рішення. Наведені детективом у постанові мотиви і обґрунтування прийнятого рішення, слідчий суддя вважає достатніми для винесення постанови про закриття кримінального провадження з вказаної у ній підставі.
При цьому, текстом самої постанови спростовуються твердження скаржника щодо відсутності у її мотивувальній частині відомостей про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови та про мотиви прийняття постанови і їх обґрунтування. Так, слідчим суддею встановлено, що оскаржувана постанова містить детальний виклад обставин, які покладені детективом в основу висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак складу злочину. Сама по собі незгода скаржника з наведеним у постанові обґрунтуванням, не може свідчити про його відсутність. Водночас оцінка сутності і якості наведеної детективом аргументації буде надана слідчим суддею нижче при перевірці наявності підстав для закриття кримінального провадження.
Також слідчий суддя відхиляє і доводи скарги про те, що у резолютивній частині постанови не міститься вказівки на строки її виконання, оскільки такий строк чинним законодавством не передбачено, а факт її прийняття сам по собі обумовлює закриття кримінального провадження.
Так само слідчий суддя відхиляє і доводи про відсутність у резолютивній частині постанови вказівки на особу, якій належить її виконати, оскільки зазначені у ній дії уповноважений виконувати детектив, який її прийняв, а тому незазначення ним себе в якості відповідальної особи, що виконуватиме таку постанову, не свідчить про будь-яке порушення з його боку.
Що стосується відсутності в резолютивні частині постанови відомостей про можливість та порядок її оскарження, слідчий суддя погоджується, що всупереч п. 3 ч. 5 ст. 110 КПК України, такі відомості у оскаржуваній постанові не зазначені, однак, враховуючи, що відповідні дані були вказані у супровідному листі, яким така постанова була скерована на адресу заявника, відповідний недолік не може сам по собі бути підставою для її скасування. Визначальним у цьому контексті є те, що детектив виконав покладений на нього обов`язок повідомити зацікавленій особі порядок і можливість оскарження прийнятого процесуального рішення.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про дотримання детективом процесуального порядку закриття кримінального провадження.
3.2.Щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження
Відповідно до положень глави 24 КПК України, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
При цьому, статтею 25 КПК України проголошено засаду публічності, згідно з якою прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. З цією нормою кореспондуються інші приписи КПК України, які зобов`язують орган досудового розслідування застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
З огляду на це, з метою виконання завдань кримінального провадження та дотримання загальних засад його здійснення, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, а саме - здійснення всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
Як встановлено слідчим суддею, дане кримінальне провадження було розпочато на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.09.2021 (справа №992/6142/21), якою було зобов`язано уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою директора ТОВ «Спеціальні кореспонденти» ОСОБА_1 від 20.09.2021 №02-09/21-1.
У вказаній заяві було викладено відомості про те, що депутат Київської міської ради ОСОБА_2 у 2018-2020 роках набув у власність нерухоме майно, а також володіє транспортними засобами та криптовалютою «Bitcoin», у зв`язку з чим у його діях містяться ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.
На виконання вказаної ухвали, детективами Національного антикорупційного бюро України 17.09.2021 було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000448 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, за фактом ймовірного незаконного збагачення депутатом Київської міської ради ОСОБА_2 , яке проводилось до 30.12.2021 року і було закінчено внаслідок прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Так, 30.12.2021 детектив Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Уразовський В.І. виніс постанову про закриття кримінального провадження №52021000000000448 від 17.09.2021 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
У вказаній постанові детектив зазначив, що в ході здійснення досудового розслідування за результатами проведення слідчих дій не було встановлено фактичних обставин, які б могли свідчити про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.
На обґрунтування такого висновку детектив вказав, що кримінальна відповідальність за ст. 368-5 КК України була встановлена Законом України №263-ІХ від 31.10.2019, який набрав чинності 28.11.2019 і згідно з положеннями ч. 2 ст. 5 КК України він не має зворотної дії у часі.
При цьому, проведеними в ході досудового розслідування слідчими та процесуальними діями не вдалось встановити обставин набуття у власність ОСОБА_2 майна у період після набрання вказаним законом чинності.
Так, детектив зазначив, що у ході досудового розслідування було проведено допит в якості свідка заявника - головного редактора ТОВ «Спеціальні кореспонденти» ОСОБА_1 , який повідомив про відсутність у нього документів та інформації, яка б підтверджувала набуття ОСОБА_2 у власність нерухомості чи транспортних засобів і йому не відомі додаткові обставини можливого вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.
Також детективом був проведений допит в якості свідка ОСОБА_2 , який повідомив, що з жовтня 2019 року і по теперішній час він не набував у власність активів та не володіє нерухомим чи рухомим майном, які б не були внесені до його декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Вказаний свідок також зазначив, що наразі він користується домоволодіннями та земельною ділянкою під ним, що належать його матері, а криптовалюту «Bitcoin» він декларує починаючи з 2014 року і її розмір протягом цього часу залишається незмінним. Додатково зауважив, що в період з 31.10.2019 по цей час, ані він, ані члени його сім`ї не набували у власність активів, які б не були внесені до його електронних декларацій.
За змістом постанови, у подальшому, детективом було проаналізовано декларації ОСОБА_2 за 2018, 2019 та 2020 роки, а також отримано відомості з державних реєстрів, за результатами оцінки яких у сукупності з результатами вказаних вище слідчих дій, він дійшов висновку про невстановлення факту набуття ОСОБА_2 та членами його сім`ї у період 2019-2020 років права власності на будь-які об`єкти нерухомості або транспортні засоби чи інші активи, вартість яких перевищувала б його законні доходи більше ніж у шість тисяч п`ятсот неоподаткованих доходів громадян.
З урахуванням цього, детективом було прийнято рішення про закриття цього кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Проаналізувавши обґрунтованість та вмотивованість вказаного рішення детектива у світлі доводів поданої скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що твердження заявника про неповноту проведеного досудового розслідування, передчасність та недостатню вмотивованість постанови не знайшли свого підтвердження.
Так, слідчий суддя вважає обґрунтованим обраний детективом підхід щодо встановлення факту набуття ОСОБА_2 та членами його сім`ї у власність активів лише після 28.11.2019, враховуючи що кримінальна відповідальність за ст. 368-5 КК України з`явилась лише у зв`язку з прийняттям Закону України №263-ІХ від 31.10.2019, який набрав чинності саме 28.11.2019. Проведення будь-яких слідчих чи процесуальних дій з метою з`ясування обставин і законності набуття у власність активів, яке мало місце до вказаної дати, порушувало б основоположні принципи дії кримінального закону у часі, зокрема, заборони зворотної їх дії у тих випадках, коли ними встановлюється кримінальна відповідальність за будь-які діяння. У зв`язку з цим, не підлягали і не мали підлягати перевірці шляхом проведення слідчих дій відомості щодо набуття ОСОБА_2 та членами його сім`ї зазначених заявником активів, які були набуті до 28.11.2019, зокрема, криптовалюта «Bitcoin», автомобілі Toyota Corolla (2008), Toyota Corolla (2014), Acura MDX , земельні ділянки, квартири та домоволодіння, власником яких є ОСОБА_5 тощо.
У цьому контексті виправданим було скерування досудового розслідування на встановлення факту набуття ними активів після вказаної дати, що здійснювалось детективом шляхом проведення відповідних слідчих та процесуальних дій (допити, огляди, отримання інформації з баз даних та реєстрів, тощо).
Саме з вказаною метою було проведено допит як заявника, так і самого ОСОБА_2 , і для виявлення саме цих відомостей було здійснено опрацювання та аналіз інформації, наявної у доступних детективу базах даних та державних реєстрах, а також здійснено огляд поданих ним декларацій.
За результатами проведеного розслідування не було встановлено будь-яких даних, які могли б свідчити про факти набуття після 28.11.2019 ОСОБА_2 та членами його сім`ї у власність активів, вартість яких перевищувала б його законні доходи більше ніж у шість тисяч п`ятсот неоподаткованих доходів громадян, що вказує на відсутність ознак об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, а тому висновок детектива є вірним.
При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи скарги щодо непроведення за клопотаннями заявника слідчих і процесуальних дій, у першу чергу, виходячи з того, що останній, відповідно до положень ст. 220 КПК України не є суб`єктом, уповноваженим на звернення з такими клопотаннями, оскільки ТОВ «Спеціальні кореспонденти» не є потерпілим у цьому кримінальному провадженні згідно з правилами ст. 55 КПК України.
По-друге, за змістом ч. 2 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії мають бути спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. При цьому, підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
У вказаних клопотаннях заявник порушував питання про необхідність проведення допиту в якості свідка ОСОБА_2 , моніторингу способу його життя та повної перевірки декларацій.
Що стосується допиту ОСОБА_2 , то у клопотанні будь-яким чином не обґрунтовано, у чому полягає доцільність проведення його повторного допиту і які питання, що не були з`ясовані під час первісного допиту допоможуть з`ясувати додаткові важливі для цього кримінального провадження обставини. Доводи скарги про неефективність первісного допиту через його проведення без участі заявника слідчий суддя відхиляє, у першу чергу, враховуючи, що заявник відповідним правом не наділений, а слідчий, здійснюючи свої повноваження є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Що стосується порушеного заявником питання про проведення моніторингу способу життя та повної перевірки декларацій ОСОБА_2 , то згідно з положеннями чинного законодавства детективи НАБУ на їх проведення не уповноважені, однак, враховуючи проведений ними аналіз декларацій у їх співставленні з відомостями з баз даних та державних реєстрів, у цьому не було процесуальної доцільності.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованим непроведення вказаних слідчих та процесуальних дій.
Враховуючи усе викладене, висновок детектива Національного антикорупційного бюро України про відсутність у діянні складу кримінального правопорушення та прийняття рішення про закриття кримінального провадження є обґрунтованим та вмотивованим, відповідає завданням і засадам кримінального провадження, і відповідне рішення прийнято з дотриманням процесуальних вимог щодо його форми.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, слідчий суддя, зокрема, може постановити ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Оскільки оскаржувана постанова відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, а рішення про закриття кримінального провадження є обґрунтованим та законним, у задоволенні вимог скарги ОСОБА_6 належить відмовити.
Керуючись ст.284, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу адвоката Шкелебей В.І., подану в інтересах ТОВ «Спеціальні кореспонденти», на постанову детектива Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Уразовського В.І. від 30.12.2021 про закриття кримінального провадження № 52021000000000448 від 17.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя О.В. Федоров