Документ № 102720938

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 676/176/18

Провадження 1-кп/991/101/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2022 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю

секретарів судового засідання ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7,

прокурорів ОСОБА_8, ОСОБА_9,

обвинуваченого ОСОБА_10,

його захисників, адвокатів ОСОБА_11,

ОСОБА_12,

потерпілої ОСОБА_13,

представників потерпілої, адвокатів ОСОБА_14, ОСОБА_15,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 52017000000000320 від 13.05.2017, за обвинуваченням

ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Свіршківці, Чемеровецького р-ну, Хмельницької обл., проживає за адресою: АДРЕСА_1, працює викладачем у Тернопільському національному економічному університеті, має вищу освіту, одружений, раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія провадження

1.1. 08.10.2019 з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене кримінальне провадження, в якому ухвалою суду від 09.10.2019 було призначено підготовче судове засідання, а ухвалою від 13.11.2019 року судовий розгляд (т. 2,, а.с. 132, 135-136; т. 3, а.с.1-3).

ІІ. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

2.1. ОСОБА_10 протягом березня червня 2017 року умисно вчинив підбурення ОСОБА_13 до надання безпосередньо через нього неправомірної вигоди у розмірі 50000 доларів США службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище - голові Хмельницької обласної ради ОСОБА_16, та особам, уповноваженим на виконання функцій місцевого самоврядування, ? депутатам Хмельницької обласної ради ОСОБА_17 та ОСОБА_18, за вчинення на її користь дій, спрямованих на гарантування її перемоги у конкурсі на посаду директора Кам`янець-Подільської спеціалізованої школи-інтерната І-ІІІ ступенів «Славутинка» Хмельницької обласної ради (далі, школа-інтернат «Славутинка»), та невчинення дій, а саме припинення ініціювання перевірок дотримання процедури та цільового використання нею бюджетних коштів, переконуючи ОСОБА_13 у тому, що у протилежному випадку вона не переможе у конкурсі та зазначеними особами буде ініційоване її кримінальне переслідування.

2.2. 18.06.2017 приблизно о 17 год 00 хв ОСОБА_13, діючи за раніше отриманою вказівкою ОСОБА_10 щодо поміщення нею неправомірної вигоди до сейфу у номері 8 готельного комплексу «Гетьман», який належить дружині ОСОБА_10 - ОСОБА_19,та розташований за адресою Хмельницька область, м.Кам`янець-Подільський, площа Польський ринок, 8 та 8а, залишила у сейфі грошові кошти та імітаційні засоби, що імітують загальну суму 49100 доларів США для подальшої передачі службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, голові Хмельницької обласної ради ОСОБА_16 за її перемогу у конкурсі на посаду директора школи-інтернату «Славутинка» з подальшим укладенням з нею трудового договору, а також депутатам Хмельницької обласної ради ОСОБА_17 та ОСОБА_18 за невчинення дій з ініціювання перевірок витрачання бюджетних коштів та притягнення її до кримінальної відповідальності.

2.3. Цими діями ОСОБА_10 вчинив підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення цією службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто кримінальне правопорушення, передбачене за ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 369 КК України.

2.4. При цьому ОСОБА_10, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом, виконав усі дії, які вважав необхідними для заволодіння чужим майном шляхом обману. А саме ввів в оману ОСОБА_13 щодо своєї домовленості із головою Хмельницької обласної ради ОСОБА_16 та депутатами цієї ради ОСОБА_17 та ОСОБА_18 про можливість гарантування її перемоги у конкурсі на посаду директора школи-інтернату «Славутинка», припинення ініціювання перевірок законності витрачання нею бюджетних коштів та можливої подальшої співпраці. Переконавши ОСОБА_13 щодо незацікавленості у власному незаконному збагаченні, ОСОБА_10 обіцяв передати зазначеним особам неправомірну вигоду в розмірі 50000 доларів США, не маючи на те наміру.

2.5. Починаючи з 17 год 00 хв 18.06.2017 грошові кошти та імітаційні засоби, що імітують загальну суму 49100 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.06.20017 становить 1276948,61 грн, отже більше ніж у шістсот разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину (який на 2017 рік становив 800 грн), тобто є особливо великим розміром, перебували в сейфі у кімнаті №8 готельного комплексу «Гетьман», який належить дружині ОСОБА_10 - ОСОБА_19, розташованого за адресою АДРЕСА_2 та 8а. Однак, розпорядитися коштами ОСОБА_10 не встиг у зв`язку з його затриманням, а тому злочин ним не було доведено до кінця з підстав, що не залежали від його волі.

2.6. Вказаними діями ОСОБА_10 вчинив закінчений замах на заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі шляхом обману, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

ІІІ. Нормативні положення

3.1. У ч. 2 ст. 15 КК України визначено, що замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

3.2. Відповідно до ч. 4 ст. 27 КК України підбурювачем є особа, яка умовляннями, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.

3.3. Частина 4 ст. 190 КК України встановлює відповідальність особи за заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

3.4. Згідно з ч. 4 ст. 369 КК України передбачено відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення та невчинення цією службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища (у редакції Закону № 770-VІІІ від 10.11.2015).

ІV. Позиція сторони захисту

4.1. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 відмовився від надання показань, заявивши про провокацію з боку працівників Департаменту захисту економіки Національної поліції України та ОСОБА_13 з огляду на його політичну діяльність як депутата обласної ради. Проте у виступі в судових дебатах заявив про свою невинуватість, прохав виправдати його з огляду на наклеп з боку ОСОБА_13 та численні порушення кримінального процесуального закону під час проведення досудового розслідування.

4.2. Крім того, обвинувачений ОСОБА_10, та його захисники - адвокати ОСОБА_11 і ОСОБА_12, у ході судового розгляду та під час дебатів висловили своє твердження про невинуватість обвинуваченого з огляду на відсутність складу злочину в його діях та про провокацію злочину. Вказували на недопустимість та неналежність наданих стороною обвинувачення доказів у зв`язку з порушенням кримінального процесуального закону під час їх збирання, та як наслідок на неможливість їх використання для обґрунтування пред`явленого обвинувачення. Їх твердження ґрунтувались на наступних аргументах.

4.2.1. Органом досудового розслідування були допущені порушення на стадії прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР), що свідчать про фальсифікацію кримінального провадження та наявність ознак провокації ОСОБА_10 до вчинення злочину, а саме:

- відомості за заявою ОСОБА_13 про вчинення кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР з порушенням встановленого законом строку;

- досудове розслідування було розпочате співробітниками Департаменту захисту економіки Національної поліції України до внесення відомостей до ЄРДР, що підтверджується додатком до заяви ОСОБА_13, який містить невідомі матеріали у кількості 16 арк.;

4.2.2. Сторона захисту просила суд визнати результати негласних слідчих (розшукових) дій недопустимими доказами як такі, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини та з огляду на невідповідність процедури їх проведення вимогам кримінального процесуального закону, а саме:

- відсутнє доручення старшому оперуповноваженому ОСОБА_20 на проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- протоколи про результати негласних слідчих (розшукових) дій не містять відомостей про осіб, які їх проводили;

- текст, викладений у протоколі про результати негласних слідчих (розшукових) дій від 20.06.2017 № 39/7128т, неповно відображає зафіксовані на флеш-картах відомості;

- протокол виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів від 17.06.2017 містить недостовірні відомості щодо кількості виготовлених імітаційних засобів;

-протокол оглядута вручення несправжніх (імітаційних) засобів та грошових коштів від 18.06.2017 не містить даних про третього понятого, який зі слів ОСОБА_13 був присутній під час проведення цієї процесуальної дії;

- у протоколах про результати негласних слідчих (розшукових) дій відсутня інформація про час та місце вручення ОСОБА_13 технічних засобів фіксації, їх технічні характеристики та осіб, які ці засоби вручали;

- протокол за результатом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж містить недостовірну інформацію про період проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії;

- встановлення належності голосу на аудіо-, відеофайлах ОСОБА_13 чи ОСОБА_10 є можливим виключно експертним шляхом;

- матеріали за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій не містять інформації про залучення до їх проведення залегендованих осіб під прізвищем ОСОБА_21 та ОСОБА_22 ;

- відсутній протокол про хід проведення негласних слідчих (розшукових) дій, в якому має бути зафіксовано склад учасників, які встановлювали та знімали спеціальну техніку, а також місце та час проведення цих дій.

4.2.3. Порушення під час проведення огляду мобільного телефону ОСОБА_13 полягають у наступному:

- протокол огляду мобільного телефону від 19.06.2017 містить неповні відомості, що унеможливлює встановлення дійсного змісту діалогу між ОСОБА_10 та ОСОБА_13 ;

- додаток до протоколу огляду виготовлено до початку проведення самої слідчої (розшукової) дії.

4.2.4. У ході проведення обшуку на території та у приміщеннях готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » були допущені наступні порушення:

- відсутні підстави для проведення невідкладного обшуку;

- для проведення обшуку були заздалегідь запрошені поняті, що свідчить про його спланованість;

- у протоколі обшуку від 19.06.2017, відеозаписі обшуку, клопотанні та ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку зазначені різні підстави для проведення цієї слідчої дії.

4.2.5. Під час затримання були допущені такі порушення:

- час фактичного затримання ОСОБА_10 не відповідає часу, зазначеному у протоколі його затримання, адже примусове його утримання мало місце з моменту початку проведення обшуку, а саме з 09 год 50 хв, оскільки він був змушений через підкорення наказу залишатись поряд з детективами НАБ України у своєму робочому кабінеті;

- ОСОБА_10 не було забезпечено право на захист в порядку, передбаченому п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України.

4.2.6. Під час повідомлення про підозру були допущені наступні порушення:

- не дотримано вимог ст.481 КПК України щодо суб`єкта повідомлення про підозру;

- повідомлення про підозру вручене зі спливом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання ОСОБА_10 .

V. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

5.1. 27.11.2015 ОСОБА_10 набув повноважень депутата Хмельницької обласної ради VІІ скликання від Хмельницької обласної організації політичної партії «За конкретні справи» (т. 3, а.с. 203-218).

5.2. Рішенням Хмельницької обласної ради № 7-1/2015 від 04.12.2015 були утворені постійні комісії Хмельницької обласної ради. Головою постійної комісії з питань бюджету та фінансів обрано ОСОБА_17, а головою постійної комісії з питань будівництва, житлово-комунального господарства, інвестиційної політики, природокористування та екології ? ОСОБА_18 (т. 3, а.с. 219-230).

5.3. 16.12.2015 ОСОБА_10 було обрано заступником голови постійної комісії обласної ради з питань будівництва, житлово-комунального господарства, інвестиційної політики, природокористування та екології (т. 3, а.с. 231-232).

5.4. Допитана під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_13, надала показання, що з 18.11.2009 вона обіймає посаду директора Кам`янець-Подільського ліцею «Славутинка», який раніше мав назву Кам`янець-Подільська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів «Славутинка» Хмельницької обласної ради.

Станом на 2015-2017 роки у цьому закладі не було спортивної зали, у зв`язку з чим обласними органами влади було прийнято рішення про виділення коштів для будівництва спортивного комплексу з котельнею. За результатами тендерної процедури щодо здійснення цього будівництва, яка розпочалась наприкінці 2015 року і завершилась у лютому 2016 року, перемогу здобула чернівецька будівельна компанія. Надходження коштів на будівництво очікувалось у березні 2016 року, проте за рішенням Хмельницької обласної ради 8000000 грн були виділені лише у жовтні того ж року. Після їх надходження на рахунок школи інтерната «Славутинка» підрядній компанії був виплачений аванс та розпочато будівництво. Однак, оскільки час для можливого використання цих коштів був обмежений 31.12.2016, ОСОБА_13 прийняла рішення про придбання електропідстанції, ліфта та замовлення залізо-бетонних конструкцій. Частина закупленого обладнання зберігалась на території закладу, а частина за актом зберігання, у виробників.

У грудні 2016 року до школи-інтернату «Славутинка» приїхала комісія від Хмельницької обласної ради, до складу якої увійшли зокрема депутати ОСОБА_18 та ОСОБА_10 . Також за вимогою ОСОБА_18 на цю зустріч були запрошені представник будівельної фірми та голова тендерного комітету. Під час цього візиту ОСОБА_18 демонстрував невдоволеність роботою підрядника, вимагав повернення виділених з обласного бюджету коштів на будівництво і погрожував потерпілій порушенням щодо неї кримінального провадження.

Наприкінці 2016 року сплив строк дії трудового контракту ОСОБА_13 на посаді директора школи-інтернату «Славутинка», відтоді потерпіла була призначена тимчасово виконуючою обов`язки до завершення конкурсного відбору.

Продовження будівництва вимагало залучення додаткових коштів, про що було повідомлено представників обласної ради, у тому числі її голову ОСОБА_16, але жодної відповіді надано не було. У зв`язку з тим, що на виборах потерпіла підтримувала політичну партію «За конкретні справи», вона звернулась з проханням допомогти залучити кошти для будівництва до представника цієї політичної сили у Хмельницькій обласній раді ОСОБА_10 .

Під час кількох зустрічей з ОСОБА_10 останній повідомив потерпілій, що ОСОБА_18 та ОСОБА_17 ? це два «сірих кардинали», які очолюють постійні комісії обласної ради і вони дуже незадоволені її діяльністю на посаді директора.

Наприкінці лютого 2017 року відбулась зустріч ОСОБА_13 з товаришем ОСОБА_10 ? ОСОБА_23, у ході якої він порадив ОСОБА_13 поїхати з країни, пояснюючи це тим, що вона стала знаряддям розподілу великих грошей і розпочала війну з ОСОБА_18 та ОСОБА_17 . Також тоді ОСОБА_23 повідомив потерпілу, що ОСОБА_18 не допустить її до конкурсу, адже має намір ініціювати порушення щодо неї кримінального провадження.

На початку березня 2017 року до школи-інтернату «Славутинка» приїхав ОСОБА_10, надав вказівку потерпілій залишити телефон у своєму робочому кабінеті і на вулиці повідомив, що оскільки нею неправильно витрачено виділені на будівництво кошти, її не допустять до конкурсу, а сам заклад не будуть фінансувати. Наголошував, що ОСОБА_18 незадоволений участю чернівецької будівельної компанії у будівництві, а ОСОБА_17 готує запит до прокуратури для здійснення перевірки її діяльності, яка може завершитись для ОСОБА_13 кримінальним провадженням. На питання потерпілої, як їй діяти у такій ситуації, ОСОБА_10 повідомив, що вирішення цього питання коштує 25000 доларів США. Повернувшись до кабінету, потерпіла розповіла про цю розмову своєму заступнику.

Через кілька днів до школи-інтернату «Славутинка» приїхала чергова виїзна комісія, до складу якої входила ОСОБА_24 та інші депутати. Зі слів одного з присутніх депутатів потерпіла дізналась, що вони голосували за виділення коштів на будівництво цього закладу з тим наміром, щоб їх не встигнули використати до кінця року і вони повернулись назад до бюджету в грудні 2016 року.

27.03.2017 відбулась сесія обласної ради, на якій було прийнято рішення про виділення школі-інтернату «Славутинка» коштів у розмірі 10000000 грн. Про це потерпіла дізналась від ОСОБА_10, який повідомив, що хоча кошти і виділили та використовувати їх буде інший директор, оскільки ОСОБА_17 готує запит до правоохоронних органів з метою ініціювання притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності та не допустить її до участі у конкурсі.

У квітні 2017 року до Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації надійшов запит від депутата ОСОБА_17, у якому йшлось про необхідність надання тендерної документації та інших документів щодо будівництва у школі-інтернаті «Славутинка». Фотокопія цього запиту була направлена ОСОБА_13 працівником департаменту через додаток «Viber». На його виконання ОСОБА_13 разом з головним бухгалтером виготовили копії наявної у них документації, яку прошили, пронумерували та відправили у відповідь на запит.

У подальшому під час чергової зустрічі з ОСОБА_10 у готельному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », він повідомив потерпілій, що у ОСОБА_17 є документи, які свідчать про нецільове використання школою-інтернатом «Славутинка» бюджетних коштів, і він має намір скерувати цю документацію до Генеральної прокуратури України. ОСОБА_10 повторно наголосив на необхідності надання потерпілою 25000 доларів США, на що потерпіла повідомила, що має лише 10000 доларів США. ОСОБА_10 вказав, що спробує узгодити такий розмір з ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_16, але зауважив, що ОСОБА_18 дуже ображений і може не погодитись на таку пропозицію.

Після цієї зустрічі, не бажаючи надавати неправомірну вигоду та у зв`язку з тиском, що посилювався, 10.05.2017 ОСОБА_13 звернулась до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Конкурс на заняття посади директора школи-інтернату «Славутинка» мав відбутися 15.05.2017, проте був відкладений за ініціативою голови конкурсної комісії ОСОБА_24, у зв`язку з необхідністю додатково вивчити діяльність школи.

Ввечері наступного дня, тобто 16.05.2017, ОСОБА_13 знову зустрілася з ОСОБА_10 в кабінеті директора у готелі «Гетьман». Під час цієї зустрічі останній переконував потерпілу, що грошей йому не потрібно, бо він особисто зацікавлений у будівництві спортивного комплексу, так як цей проект зробить йому гарну репутацію як депутату. Проте, перевіривши сумку потерпілої на предмет наявності записуючих пристроїв, ОСОБА_10 взяв клаптик паперу і написав олівцем «5+5», показав його ОСОБА_13 і відразу ж розірвав його на шматки та прошепотів, що це дрібниці для таких людей. При цьому ОСОБА_10 весь час говорив завуальованими реченнями, що змусило потерпілу все ж таки запитати про яку суму йдеться. Тоді, виходячи з кабінету, ОСОБА_10 сказав, що потерпіла повинна ще раз зважити все і вирішити для себе остаточно, адже мова йде про великі гроші та серйозних людей. Він повідомив, що суми 25000 доларів США теж замало, та показав при цьому жестом долоню з відкритими п`ятьма пальцями. З цього жесту ОСОБА_13 зрозуміла, що мова йде вже про 50000 доларів США. Також ОСОБА_10 додав, що відповідь ОСОБА_13 повинна надати упродовж кількох днів, позаяк перемовини із ОСОБА_16 мали відбутись на святкуванні дня народження ОСОБА_17 .

У подальшому відбулось ще декілька зустрічей ОСОБА_13 з ОСОБА_10 у готелі «Гетьман», під час яких останній повідомив потерпілу, що мав розмову з ОСОБА_17 і той погодився допомогти, а тому залишилось визначитись «коли», «як» і «скільки».

На зустрічі 16.06.2017 ОСОБА_10 продемонстрував потерпілій на своєму телефоні звернення ОСОБА_17 до народного депутата Мельника, в якому йшлось про залучення органів прокуратури для здійснення перевірки факту використання школою-інтернатом «Славутинка» 8000000 грн. При цьому ОСОБА_10 звернув увагу потерпілої на дату звернення ? 31.05.2017, наголошуючи, що все ще можна вирішити, але вона повинна якнайшвидше прийняти рішення.

Тоді ОСОБА_13 вигадала історію, що у неї є давній знайомий, який проживає за кордоном і він може дати їй 40000 доларів США. Решту грошей у розмірі 10000 доларів США, за її версією, вона мала взяти у своєї свахи. Жодних заперечень щодо озвученої суми від ОСОБА_10 з цього приводу не надійшло. Тоді потерпіла запитала, чи зможе ОСОБА_10 надати гарантії, що контракт буде підписаний на п`ять років, на що він відповів, що так, але це питання потрібно ще додатково обговорити. Потерпіла повідомила, що частину грошей, які їй дала у борг сваха у розмірі 10000 доларів США, необхідно конвертувати з гривні у долари, тому їй потрібен час, хоча б до неділі.

ОСОБА_10 зазначив, що з конвертацією відсутні будь-які труднощі, і це можна зробити на ринку, після чого взяв клаптик паперу і написав на ньому цифру «8». На питання ОСОБА_13 що ця цифра означає, він повідомив, що потрібно винайняти номер у його готелі і залишити гроші там, але забере їх звідти хтось інший. При цьому ОСОБА_10 запевняв потерпілу, що з понеділка все зміниться, вона пройде конкурс. Також він наказав їй не телефонувати йому і нічого не говорити на цю тему.

У неділю, 18.06.2017, потерпіла винайняла кімнату № НОМЕР_1 у готелі «Гетьман», де помістила пакет із грошовими коштами до металевої скриньки. Зачекавши певний час, вона зателефонувала ОСОБА_10, однак, він на дзвінок не відповів. Тоді потерпіла написала йому sms-повідомлення: «Я на місці, все в скриньці, але вона замала. Ключі здаю і йду гуляти містом» та залишила номер.

5.5. Ці показання є послідовними та повністю узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження.

5.6. Судом було досліджено письмові докази та заслухано показання свідків обвинувачення та захисту, на підставі яких встановлено наступні обставини.

5.7. Рішенням Хмельницької обласної ради № 47-8/2016 від 20.10.2016 «Про внесення змін до обласного бюджету на 2016 рік» було передбачено виділення на школу-інтернат «Славутинка» коштів у розмірі 8000000 грн на будівництво спортивної зали з басейном і котельнею (т. 12, а.с. 109-110).

5.8. Як пояснили під час допиту в суді свідки ОСОБА_24, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, у них особисто та у деяких інших депутатів під час прийняття цього рішення були сумніви щодо можливості використання такої суми коштів протягом трьох місяців.

5.9. Так, свідок ОСОБА_17 у ході допиту вказав, що під час розгляду питання про виділення коштів для школи-інтернату «Славутинка» позиція комісії була такою, що відсутнє обґрунтування доцільності будівництва спортивного комплексу з котельнею, адже були інші комунальні заклади, які більше потребували фінансування.

5.10. Свідок ОСОБА_18 повідомив, що наприкінці вересня на початку жовтня 2016 відбулось уточнення показників обласного бюджету. Тоді Департаментом освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації було запропоновано виділити для школи-інтернату«Славутинка» 8000000 грн. У нього особисто були сумніви щодо можливості використання цих коштів за такий короткий проміжок часу, оскільки було необхідно здійснити великий об`єм робіт, а до кінця року залишалось три місяці, проте його запевнили, що цю суму встигнуть використати згідно з цільовим призначенням.

5.11. У період часу з 01.12.2016 по 31.12.2016 з рахунків школи-інтернат «Славутинка» перерахування грошових коштів за напрямом «Капітальні видатки» здійснювалося наступним чином:

05.12.2016 остаточна оплата за модульну транскотельню для будівництва спортивної зали з басейном і котельнею в сумі 222 221 грн згідно з платіжним дорученням № 24 від 02.12.2016, отримувач платежу ПП «Будмонтаж-2001»;

12.12.2016 придбання обладнання для басейнів для будівництва спортивної зали з басейном і котельнею в сумі 1 822 776,62 грн згідно з платіжним дорученням № 26 від 05.12.2016, отримувач платежу ПП «Будмонтаж-2001»;

21.12.2016 здійснення авторського нагляду за будівництвом спортивної зали з басейном і котельнею в сумі 2800,00 грн згідно з платіжним дорученням № 29 від 20.12.2016, отримувач платежу ПП «Проект-Менас»;

21.12.2016 здійснення технічного нагляду за будівництвом спортивної зали з басейном і котельнею в сумі 113200 грн згідно з платіжним дорученням №30 від 20.12.2016, отримувач платежу ФОП ОСОБА_25 ;

21.12.2016 виконані роботи по будівництву спортивної зали з басейном і котельнею в сумі 162227,54 грн згідно з платіжним дорученням №31 від 20.12.2016, отримувач платежу ПП «Будмонтаж-2001»;

21.12.2016 придбання ліфта для будівництва спортивної зали з басейном і котельнею в сумі 564000 грн згідно з платіжним дорученням №32 від 20.12.2016, отримувач платежу ПП «Будмонтаж-2001»;

21.12.2016 виконані роботи з будівництва спортивної зали з басейном і котельнею в сумі 728688,53 грн згідно з платіжним дорученням №34 від 20.12.2016, отримувач платежу ПП «Будмонтаж-2001»;

21.12.2016 виконані роботи з будівництва спортивної зали з басейном і котельнею в сумі 2018886,31 грн згідно з платіжним дорученням №33 від 20.12.2016, отримувач платежу ПП «Будмонтаж-2001»;

26.12.2016 виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію побутового корпусу з добудовою та надбудовою під навчальний корпус в сумі 93786,47 грн згідно з платіжним дорученням №36 від 23.12.2016, отримувач платежу ПП «Проект-Менас» (т. 13, а.с. 42-43).

5.12. Після використання станом на 12.12.2016 школою-інтернатом «Славутинка» коштів в розмірі 2044 997,62 грн за ініціативою голови комісії ОСОБА_18 члени постійної комісії з питань будівництва, житлово-комунального господарства, інвестиційної політики, природокористування та екології відвідали школу з метою перевірки стану будівництва спортивної зали з басейном та раціональності використання коштів. Цей візит відбувся 16.12.2016.

5.13. У роботі комісії взяли участь члени постійної комісії обласної ради з питань будівництва, житлово-комунального господарства, інвестиційної політики, природокористування та екології ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_30, директор закладу ОСОБА_13, її помічник голова тендерного комітету ОСОБА_31, головний інженер ПП «Будмонтаж-2001» ОСОБА_32 та виконроб ОСОБА_33 (т.5, а.с.223-226, т. 12, а.с. 188-190).

5.14. Свідок ОСОБА_18 повідомив суду, що у середині грудня 2016 року комісія з представників обласної ради у складі 5-6 осіб, та за його участі відвідала школу-інтернат «Славутинка». На зустрічі були присутні директор закладу, представник будівельної організації та представник тендерного комітету. Коли комісія потрапила на будівельний об`єкт, то всі були вражені, бо була виконана лише третина запланованих робіт, зокрема, викопано лише котлован. Оскільки виділені на будівництво кошти не були повністю використані, то комісія запропонувала повернути їх в обласний бюджет.

Проте, на початку січня 2017 року свідку стало відомо, що виділені на будівництво закладу кошти були використані у повному обсязі, хоча таке використання відбулось з порушеннями, оскільки на виділені кошти було закуплено обладнання та будівельні матеріали, частина з яких знаходилась на зберіганні поза межами об`єкта будівництва, тоді як відповідно до встановлених правил необхідно було виділити аванс на закупку будівельних матеріалів, а решту коштів ? виділити на оплату будівельних робіт.

ОСОБА_18 уточнив, що здійснення виїзної перевірки цього закладу у грудні 2016 року він не ініціював, а комісія заїхала туди випадково. Для цього візиту комісія окремо не формувалась, вони їхали по іншим справам у Чемеровецький район у с. Свіршківці і по дорозі вирішили заїхати до школи-інтернату «Славутинка» з цікавості, щоб ознайомитись з роботою закладу та відвідати об`єкт будівництва. Також ОСОБА_18 повідомив, що коли комісія відвідала школу-інтернат «Славутинка», то розмова відбувалась у дружній обстановці. Комісія не видавала приписів і не надавала будь-яких висновків щодо неправильного використання закладом виділених на будівництво коштів.

5.15. Ці показання свідка ОСОБА_18 спростовуються показаннями інших свідків та письмовими доказами. Зокрема, як показали свідки ОСОБА_31 та ОСОБА_34, ініціатором виїзної перевірки до школи був саме голова комісії ОСОБА_18 . На підтвердження того, що перевірка має відбутися у погоджену дату та час, свідчить також запрошення на неї представників будівельної компанії ПП«Будмонтаж-2001».

5.16. Зокрема, як зазначила свідок ОСОБА_31, яка працює помічником директора з господарської роботи у Кам`янець-Подільському ліцеї «Славутинка» та займає посаду голови тендерного комітету, у грудні 2016 року до школи-інтернату «Славутинка» з перевіркою приїхали ОСОБА_18, ОСОБА_10 і ще два депутата. Вони попередили про свій приїзд, у зв`язку з чим було запрошено представника ПП «Будмонтаж - 2001», його присутність була однією з обов`язкових умов їх візиту. ОСОБА_18 зауважив, що адміністрація школи неправильно використала кошти, назвав всіх «корупціонерами», звинуватив свідка, як голову тендерного комітету у тому, що вона не розуміється на проведенні тендерів, назвав ПП «Будномонтаж - 2001» «шарашкіною конторою», яка не вміє виконувати роботу і вимагав повернути кошти. Ідентичні показання надали також свідки ОСОБА_35 головний бухгалтер школи-інтернату «Славутинка» та ОСОБА_36 заступник директора з виховної роботи.

5.17. За результатами виїзного засідання постійної комісії з питань будівництва, житлово-комунального господарства, інвестиційної політики, природокористування та екології за підписом голови комісії ОСОБА_18 було підготовлено висновок від 16.12.2016, яким школі-інтернату «Славутинка» було рекомендовано розглянути питання щодо повернення невикористаних коштів (т.6, а.с. 32).

5.18. Суд звертає увагу, що на дату підготовки вказаного висновку школою-інтернатом «Славутинка» було використано лише 2044997,62 грн, та жодних мотивів, за яких необхідно було повернути решту коштів, у висновку депутатської комісії не наведено.

5.19.На підставіч.11ст.47Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» вредакції станомна 16.11.2016рекомендації постійних комісійпідлягали обов`язковомурозгляду органами,підприємствами,установами,організаціями,посадовими особами,яким вониадресовані.Про результатирозгляду івжиті заходикомісіям малобути повідомлено у встановлений ними строк.

5.20. Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про дату направлення чи отримання зазначеного висновку, а школою-інтернатом «Славутинка» було використано до кінця року ще 3683588,85 грн. Як повідомила потерпіла ОСОБА_13, висновки комісії по грудневому візиту надійшли їй лише у січні 2017 року, а у лютому 2017 року відбулась чергова перевірка, за результатами якої комісія запропонувала змінити компанію, яка здійснює технічний нагляд за будівництвом.

5.21. Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що у листопаді грудні 2016 року школою інтернатом «Славутинка» було витрачено на будівництво спортивної зали з басейном і котельнею 5728 586,47 грн, залишок коштів був повернутий в обласний бюджет.

5.22. Також, варто зазначити, що окремо від виділених наприкінці жовтня 2016 року 8000000 грн, додатково 27.12.2016, на реєстраційний рахунок школи інтернату «Славутинка» надійшли кошти у сумі 15297500 грн які 29.12.2016 були повернуті у повному обсязі на особовий рахунок Департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА (списання залишків з рахунків розпорядників коштів місцевого бюджету по закінченню бюджетного року) (т.12, а.с. 101).

5.23. Наприкінці 2016 року у ОСОБА_13 сплив термін трудового контрактуна посадідиректора,у зв`язкуз чимпершим заступникомголови Хмельницькоїобласної ради ОСОБА_24 було видано розпорядження від 20.12.2016 №165/2016-о «Про звільнення ОСОБА_13 з посади директора Кам`янець-Подільської спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Славутинка» та розпорядження від 22.12.2016 № 168/2016-о про покладення на неї тимчасового виконання обов`язків директора (т. 5, а.с. 222).

5.24. Питання затвердження розпорядження про звільнення ОСОБА_13 було предметом розгляду трьох постійних комісій Хмельницької обласної ради у березні 2017 року (т. 5, а.с.227-252, т. 6, а.с. 103-139, а.с. 36-64).

Їх наслідком став висновок від 17.03.2017 за підписом ОСОБА_17, з якого слідує, що, заслухавши інформацію начальника управління з питань спільної власності територіальних громад та економічного розвитку виконавчого апарату обласної ради, комісія рекомендувала:

- постійній комісії обласної ради з питань освіти, науки, культури, молодіжної політики та спорту спільно з депутатами обласної ради вивчити питання раціонального та цільового використання у 2016 році коштів обласного бюджету, спрямованих на проведення робіт з будівництва спортивної зали з басейном і котельнею школи-інтернату « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;

- у разі виявлення порушень голові обласної ради вжити заходів дисциплінарного впливу;

- підтримати запропонований проект рішення та винести його на розгляд пленарного засідання ХІ-ої сесії обласної ради (т. 6, а.с. 65).

5.25. На пленарному засіданні ХІ сесії Хмельницької обласної ради VІІ скликання від 23.03.2017 до порядку денного було включено питання про затвердження розпорядження першого заступника голови обласної ради від 20.12.2016 №165/2016-о «Про звільнення ОСОБА_13 з посади директора Кам`янець-Подільської спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Славутинка» Хмельницької обласної ради» та за результатами поіменного голосування більшістю голосів прийнято Рішення № 4-11/2017 про його затвердження (т. 5, а. с. 141, а. с. 168-206).

5.26. Дослідивши дані з оптичного диску DVD-R (т. 11, а.с. 225), долученого стороною захисту, який містить аудіозаписи VIII-ої та XI-ої сесій Хмельницької обласної ради VII скликання, які відбулись відповідно 20.10.2016 та 23.03.2017, суд встановив наступне.

5.27. На VIII-ій сесії було розглянуто питання внесення змін до обласного бюджету за 2016 рік. З огляду на те, що обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, стосуються подій, які не охоплюються часовими межами цієї сесії, колегія суддів не вдається до детального аналізу аудіозаписів в цій частині.

5.28. На XI-ій сесії було розглянуто питання внесення змін до обласного бюджету на 2017 рік, зокрема зафіксовані виступи окремих депутатів, які стосувались необхідності виділення коштів для фінансування робіт з будівництва спортивної зали із басейном та котельнею у школі-інтернаті «Славутинка» у розмірі 15000000 грн. З проектом внесення змін з урахуванням наданих пропозицій та зауважень виступив директор Департаменту фінансів Хмельницької обласної адміністрації ОСОБА_37 .

Депутат ОСОБА_38 поставив ОСОБА_37 питання щодо проекту рішення, яким пропонувалось виділення зазначеної суми коштів для продовження фінансування розпочатого будівництва. Зокрема, питання ОСОБА_38 стосувалось того, хто займався формуванням такого розподілу і чим був обумовлений саме такий розмір фінансування. З його слів, від підрядника йому стало відомо, що 15000000 грн це сума, яка має бути використана протягом 2017-2018 років, а на поточний рік необхідне фінансування у розмірі 2 - 3 млн грн (файл №170323160600).

У відповідь на це питання ОСОБА_37 зазначив, що у 2016 році цим закладом було неефективно використано виділені кошти у розмірі 8000000 грн, оскільки було закуплено матеріали і не виконано будівельні роботи. У зв`язку з чисельними обговореннями цього питання було прийнято рішення про здійснення профільною комісією з питань освіти виїзного засідання. Комісія на президії надала висновок про необхідність виділення коштів у розмірі 10500000 грн на будівництво цього об`єкту, який був врахований при формуванні розподілу бюджетних коштів.

На це ОСОБА_38 вніс пропозицію про виділення для школи-інтернату «Славутинка» коштів у розмірі 1810000 грн для облаштування фундаменту та 4124000 грн на зведення стін і даху. Вважав, що продовжити фінансування необхідно лише після того, як ці роботи будуть виконані (файл № 170323160814).

5.29. Наступний файл (№ 170323162837) містить інформацію про пропозицію ОСОБА_39 щодо виділення коштів для перегляду і доопрацювання проектної документації будівництва у школі-інтернаті «Славутинка». Таку потребу він обумовлював тим, що у протилежному випадку об`єкт буде законсервований на півроку.

Також цей файл містить виступ ОСОБА_10, який повідомив, що у 2016 році депутати обласної ради проголосували за виділення 8000000 грн на будівництво у школі-інтернаті «Славутинка», знаючи, що в майбутньому на цей заклад необхідно буде виділити ще 27000000 грн. Наразі всі комісії, а також всі керівники фракцій і депутатських груп на погоджувальній раді президії підтримали запропонований проект внесення змін до обласного бюджету на 2017 рік. Вказав, що на об`єкт будівництва виїздило дві депутатські комісії: комісія з питань будівництва, житлово-комунального господарства, інвестиційної політики, природокористування та екології та профільна комісія під головуванням ОСОБА_40 . Наголосив, що всі існуючі питання по цьому закладу вирішені.

5.30. Файл № 170323163459 містить виступ ОСОБА_17, який зазначив (дослівно): «По Славутинці є питання, порушення самої процедури. Питання, хто виграв тендер? Чому немає технічного нагляду? Чому якийсь там дядько з Чернівців і фірма з Чернівців буде освоювати такі тридцятимільйонні контракти? Чому вони ліфти купляють? Я можу вам сказати конкретно це порушення. Я хотів би, щоб правоохоронна система спитала сьогодні у нашого головного казначея. Я ніколи в житті, то чому ми тоді 35000000 повернули в державний бюджет, якщо можна так освоювати кошти? Треба було всім. Якщо ми так пропустимо, то в слідуючий раз всі будуть отак робити. І це випадок по «Славутинці» це не питання по тій жінці, яку підставили в цьому моменті. Питання в тому, як проходять кошти. Вина в першу чергу казначея. І для цього казначей в першу чергу повинен подивитись акти виконаних робіт. Скажіть мені, хіба можна ліфт купляти, а там написано акт виконаних робіт, коли немає фундамента? Цього не можна робити. Я ще раз кажу, це відповідальність в тому числі наша, бо це наша комунальна власність, і ми не повинні з себе знімати питання і тут парірувати там скажем на того самого ОСОБА_41 чи на обласну держадміністрацію. Це спільне невміння працювати в одній команді. Тому в мене просьба повернемось ми в бюджетні комісії, в будівельні комісії, в інші фракції і визначимось чи потрібно нам басейн? На мою точку зору не потрібно нам басейн. Можливі інші точки зору, що треба басейн. Визначимось, за які кошти ми будемо утримувати басейн, скільки він повинен бути в довжину і т.д.».

5.31.На зазначеномуносії такожміститься виступголови постійноїкомісії обласноїради зпитань освіти,науки,культури,молодіжної політики,спорту ітуризму ОСОБА_40, під час якого вона повідомила, що за наслідками ознайомлення зі звітом роботи за 2016 рік всіх обурила ситуація, яка склалась навколо школи-інтернату «Славутинка», оскільки у бюджеті на 2016 рік передбачалось, що кошти виділяються на закладання фундаменту тощо, але їх було спрямовано на інші потреби. Коли постало питання раціональності використання виділених коштів, постійна комісія обласної ради з питань бюджету та фінансів і комісія з питань будівництва, житлово-комунального господарства, інвестиційної політики, природокористування та екології направили до школи своїх представників (файл №170321171205).

5.32. У своїх запереченнях прокурор зазначив, що вказаний носій не відкривався стороні обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України, у зв`язку з чим вважав цей доказ недопустимим. Перевіривши такі доводи прокурора, колегія суддів встановила, що вони не відповідають дійсності.

Так, відомостями розписки про надання стороні обвинувачення доступу до матеріалів сторони захисту підтверджується, що 08.12.2017 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_42 засвідчив своїм підписом факт надання йому можливості скопіювати, відобразити речові докази, їх частини, документи, копії з них, та відомості, які сторона захисту має намір використати як докази в суді, зокрема, відповіді Хмельницької обласної ради №1310/01-15 від 07.07.2017 на адвокатський запит адвоката ОСОБА_11 №03/07/02 від 03.07.2017 (т. 11, а.с. 226-229, п. 83-84).

Зі змісту самої відповіді Хмельницької обласної ради за підписом заступника голови ради ОСОБА_43 №1310/01-15 від 07.07.2017 вбачається, що вона містить посилання на додатки, у тому числі DVD-диск з фонограмами пленарних засідань VIII-ої та XI-ої сесій Хмельницької обласної ради VII скликання (т. 11, а.с. 210).

5.33. З наведеного слідує, що стороною захисту було відкрито стороні обвинувачення зміст відповіді Хмельницької обласної ради №1310/01-15 від 07.07.2017 та додатків до неї.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_16 надав показання суду, що 27.11.2015 він був призначений на посаду голови Хмельницької обласної ради. У 2016 році за ініціативою школи-інтернату «Славутинка» відповідно до розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації на цей заклад виділено освітню субвенцію. Першу частину виділених коштів було використано у 2016 році, наступна частина підлягала розподілу у 2017 році за рішенням Хмельницької обласної ради.

Під час формування бюджету на 2017 рік профільні комісії виявили увагу до питання швидкості освоєння цим закладом виділених у попередньому році коштів. У зв`язку з цим протягом грудня 2016 року - червня 2017 року проводились перевірки вказаного закладу, у тому числі Держаудитслужбою. Зрештою, у 2017 році на будівництво спортзалу з басейном та котельнею було розподілено 10564400 грн.

5.34. Одночасно зі звільненням ОСОБА_13 з посади директора розпорядженням першого заступника голови ради ОСОБА_24 №167/2016-0 від 20.12.2016 було оголошено конкурс на заміщення вакантної посади директора Кам`янець-Подільської спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Славутинка» Хмельницької обласної ради (т. 4, а.с. 249).

5.35. Розпорядженням Хмельницької обласної ради №49/2017-0 від 31.03.2017 було створено конкурсну комісію для визначення кандидатів на посаду директора Кам`янець-Подільської спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та затверджено її склад (т. 5, а.с. 3-4).

5.36. Секретар конкурсної комісії ОСОБА_44, будучи допитаною як свідок, повідомила суду, що відповідно до чинної станом на 2016-2017 роки редакції Закону України «Про освіту» керівники комунальних навчальних закладів обиралися на конкурсній основі. Зокрема, процедура була такою, що на підставі розпорядження голови обласної ради утворювалась конкурсна комісія та оголошувався конкурс, який проводився в 2 етапи: на першому засіданні комісії вирішувалось питання допуску кандидатів до участі у конкурсі, а саме здійснювалась перевірка наданих ними документів та відповідність претендентів встановленим для посади кваліфікаційним вимогам; на другому засіданні проводилась співбесіда з кандидатами. З переможцем конкурсу голова обласної ради, а у разі його відсутності його перший заступник підписував контракт, термін дії якого визначався також рішенням голови обласної ради. Свідок зазначила, що хоча законодавчо і була передбачена можливість пролонгувати дію контракту з попереднім керівником комунального закладу, однак з 2016 року Хмельницькою обласною радою було запроваджено процедуру, відповідно до якої зайняття керівних посад відбувалось виключно на конкурсній основі.

5.37. Щодо обрання директора школи-інтернату «Славутинка» свідок ОСОБА_44 повідомила, що конкурсна комісія з цього питання була створена наприкінці 2016 року. Окрім неї, як секретаря, до складу комісії увійшли: ОСОБА_24, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_40 та ОСОБА_49 . На першому засіданні конкурсної комісії до участі в конкурсі було допущено двох претендентів: ОСОБА_13 та ОСОБА_50 . На другому засіданні, яке відбулось 15.05.2017, комісія прийняла рішення відтермінувати проведення конкурсу. Таке рішення було викликане тим, що голова комісії ОСОБА_24 виступала з пропозицією виїхати до «Славутинки» для вивчення роботи закладу з метою визначення його профільного спрямування. ОСОБА_48 був проти відкладення засідання, вважав, що потрібно приймати рішення, проте більшістю голосів пропозиція ОСОБА_24 була підтримана.

5.38. Зазначене узгоджується з письмовими доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження, зокрема, як слідує з протоколу засідання конкурсної комісії № 1 від 05.05.2017 ОСОБА_13 та ОСОБА_50 було допущено до участі у конкурсі для визначення кандидата на посаду директора та вирішено провести співбесіду з учасниками конкурсу 15.05.2017 о 10 год 00 хв (т.5, а.с.5-7).

5.39. Голова конкурсної комісії ? ОСОБА_24, на засіданні конкурсної комісії 15.05.2017, запропонувала відтермінувати проведення конкурсу до чергової сесії обласної ради. Також комісія вирішила рекомендувати Департаменту освіти і науки облдержадміністрації надати конкурсній комісії пропозиції щодо подальшого профілю школи-інтернату « ІНФОРМАЦІЯ_3 », зробити комплексне обстеження закладу з виїздом на місце членів конкурсної комісії разом із представниками постійних комісій обласної ради з питань освіти, науки, культури, молодіжної політики, спорту і туризму та з питань будівництва, житлово-комунального господарства, інвестиційної політики, природокористування та екології, запропонувати їм зробити свої висновки та надати їх на розгляд конкурсної комісії (т. 5, а.с.8-10).

5.40.Свідок ОСОБА_24 повідомила суду, що з 01.06.2016 вона виконувала обов`язки заступника голови Хмельницької обласної ради. До її повноважень входило керування комунальними підприємствами і закладами, які перебувають у віданні обласної ради. Одним із таких закладів була школа-інтернат «Славутинка».

У 2017 році ОСОБА_24 очолювала конкурсну комісію, яка працювала над розглядом кандидатур на посаду директора цього комунального закладу. Оскільки школа-інтернат «Славутинка» мала намір змінити профіль на спортивний, то конкурсна комісія звернулась до Департаменту освіти та профільної комісії обласної ради з проханням додатково вивчити ситуацію навколо цього закладу, адже кандидатура на посаду директора повинна відповідати профілю цього закладу. Проте, до розгляду кандидатів на цю посаду цей склад конкурсної комісії не дійшов, позаяк порядок проведення такого добору був змінений.

5.41. Допитаний у ході судового розгляду свідок ОСОБА_48 надав показання, що наприкінці 2016 року на початку 2017 року входив до складу конкурсної комісії, яка здійснювала добір кандидатів на посаду директора школи-інтернату « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Під час засідання комісії 15.05.2017, коли мала проводитися співбесіда з кандидатами, голова комісії ОСОБА_24 з незрозумілих йому причин оголосила перерву. За 15-20 хв вона констатувала, що засідання не може продовжуватись, оскільки щойно у кабінеті голови обласної ради ОСОБА_16 їй стало відомо, що ОСОБА_18 і ОСОБА_17 надали документацію, яка свідчить про розкрадання бюджетних коштів цим закладом. Зі слів голови комісії, стало відомо, що буде проведена перевірка за цим фактом, а тому ОСОБА_13 не можна допускати до конкурсного відбору. Ця пропозиція ОСОБА_24 була підтримана більшістю членів комісії, у зв`язку з чим конкурс було відкладено.

Свідок ОСОБА_48 зазначив, що заперечував проти відкладення конкурсу, оскільки це дві різні процедури: засідання конкурсної комісії проводиться згідно з Положенням, а щодо законності проведення державних закупівель, то необхідно звертатись до контролюючих та правоохоронних органів. Зауважив, що це є своєрідним шантажем по відношенню до директора школи-інтернату «Славутинка» ОСОБА_13 та має ознаки помсти. Але оскільки його пропозицію підтримала меншість, то він наполягав на офіційному зверненні до правоохоронних органів.

За його свідченнями, на наступному засіданні комісії стало відомо, що за результатами проведених перевірок порушень процедури державної закупівлі з боку керівництва школи-інтернату «Славутинка» не виявлено.

5.42. 17.05.2017 було підготовлено висновок трьох постійних комісій, яким рекомендовано голові обласної ради зняти з розгляду на пленарному засіданні XIII сесії обласної ради питання про призначення директора школи-інтернату «Славутинка». Також вирішили доручити постійній комісії обласної ради з питань освіти, науки, культури, молодіжної політики, спорту і туризму направити звернення до Антимонопольного комітету України та Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області про перевірку діяльності керівників школи - інтернату «Славутинка» та Кам`янець-Подільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням німецької мови, які претендують на посаду директора школи - інтернату «Славутинка» (т. 5, а.с. 24).

5.43. Допитана під час судового засідання свідок ОСОБА_44 поінформувала суд, що станом на грудень 2016 року - травень 2017 року вона обіймала посаду начальника відділу з питань фінансового аналізу та контролюуправління з питань спільної власності територіальних громад та економічного розвитку виконавчого апарату Хмельницької обласної ради. До її повноважень на цій посаді, входило, зокрема проведення конкурсних процедур та їх організація.

5.44. Обставини проведення засідання конкурсної комісії 15.05.2017 були також підтверджені змістом протоколу огляду від 22.09.2017 веб - сторінки «Будь у курсі. Портал новин», а також відтвореним у судовому засіданні відеозаписом з оптичного диску «Verbatim DVD-R» (т.15, а.с. 141).

5.45. Вказані обставини узгоджуються також з показаннями свідків ОСОБА_28, ОСОБА_47, ОСОБА_34, ОСОБА_16, ОСОБА_51 .

5.46. Показання потерпілої ОСОБА_13 щодо подій, які відбувалися у період грудня квітня 2017 року, та під час її попередніх зустрічей із ОСОБА_10, які мали місце у березні та квітні 2017 року до звернення останньої до правоохоронного органу, підтверджуються також показаннями свідків, які разом з нею працювали у школі - інтернаті «Славутинка» та свідка ОСОБА_23 .

5.47. Так, свідок ОСОБА_36, повідомила, що працює заступником начальника з виховної роботи Кам`янець-Подільського ліцею «Славутинка» Хмельницької обласної ради та підтвердила, що під час грудневої перевірки у 2016 році вона, знаходячись поруч з кабінетом директора школи, чула як ОСОБА_18 погрожував ОСОБА_13 порушенням щодо неї кримінального провадження у зв`язку з неправильним використанням виділених коштів та в агресивній манері вимагав повернути їх до бюджету.

Додатково повідомила, що навесні 2017 року, перебуваючи у своєму кабінеті, ОСОБА_13 повідомила свідку, що вона мусить вийти, оскільки приїхав ОСОБА_10 Повернулась ОСОБА_13 збентеженою. На питання свідка «Що сталось?» вона відповіла, що ОСОБА_10 озвучив їй цифру «25000» за те, щоб з нею продовжили контракт і виділили кошти на будівництво.

5.48. Аналогічні показання надала свідок ОСОБА_31, яка працює помічником директора з господарської роботи у Кам`янець-Подільському ліцеї «Славутинка» та була головою тендерного комітету. Свідок повідомила, що під час перевірки, яка відбулась у грудні 2016 року, ОСОБА_18 зробив висновок, що виділені на будівництво кошти були використанні з порушеннями закону. Звинуватив усіх присутніх у корупції і вимагав повернути бюджетні кошти до бюджету. Щодо ОСОБА_10, який також був присутній, свідок зазначила, що він був досить лояльним і навіть захищав представників школи-інтернату «Славутинка».

5.49. Свідок ОСОБА_31 повідомила, що ОСОБА_10 до школи-інтернату « ІНФОРМАЦІЯ_3 » приїздив у грудні 2016 року з перевіркою, а потім ще декілька разів та зазначила, що після чергового його приїзду ОСОБА_13 була дуже занепокоєна. ОСОБА_31 і ОСОБА_36 запитали у неї, що трапилось, на що вона відповіла: «Уявляєте, мені сказали 25, а я давати не можу».

5.50. Припущення ОСОБА_10, що свідки ОСОБА_31 та ОСОБА_36 надали суду недостовірні показання, з огляду на їх трудову залежність від ОСОБА_13, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Сторона захисту аргументувала свою позицію тією обставиною, що свідки під час їх допиту надали додаткові показання, які вони не надавали в ході досудового розслідування, а отже намагалися підтримати ОСОБА_13 шляхом узгодження того, що вони будуть повідомляти в ході їх допиту, та надання неправдивих свідчень. Однак матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б свідчили про нечесність цих свідків, вони попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та надавали їх під присягою. А та обставина, що свідки ОСОБА_31 та ОСОБА_36 працюють разом з потерпілою, не може беззастережно свідчити про надання ними неправдивих показань, за відсутності будь-яких інших доказів їх зацікавленості в обмові ОСОБА_10 .

5.51. Показання ОСОБА_13 в частині зустрічей з ОСОБА_10, які відбулися 09.03.2017 у м.Кам`янець-Подільський Хмельницької області, 07.04.2017 у м.Хмельницький, 04.05.2017 у м.Кам`янець-Подільський Хмельницької області, підтверджуються відомостями, які містяться у протоколі огляду від 09.11.2017 та отримані внаслідок тимчасового доступу до речей і документів у ПрАТ «Київстар» матеріалів на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22.08.2017. За цими відомостями встановлено місце розташування абонента НОМЕР_2 ( ОСОБА_10 ): 09.03.2017 у період з 14:22 год по 21:30 год він перебував у м.Кам`янець-Подільський Хмельницької області, а 07.04.2017 у період з 10:20 год по 16:54 год вказаний абонент перебував у м. Хмельницький (т. 3, а.с. 178-183).

5.52. Суд позбавлений можливості пересвідчитися у дійсності зустрічей між ОСОБА_13 та ОСОБА_10, які ймовірно відбувалися 09.03.2017, 07.04.2017, 04.05.2017, як і у їх предметі, з огляду на те, що вони відбувалися до звернення ОСОБА_13 до правоохоронних органів та внесення відомостей в ЄРДР. Однак, повідомлення про них стало підставою для проведення перевірки правоохоронним органом та характер спілкування знайшов своє підтвердження, зокрема і за результатами НС(Р)Д.

5.53. Свідок ОСОБА_23 під час допиту в суді повідомив, що у 2006 році він був обраний на посаду першого заступника голови обласної ради. З ОСОБА_13 він познайомився у 2009 році, коли її було обрано директором навчального закладу, який перебував на балансі обласної ради.

Наприкінці 2016 року чи на початку 2017 року у засобах масової інформації та серед депутатів обласної ради почали поширюватись чутки про те, що начебто ОСОБА_13 неправильно використала бюджетні кошти всупереч їх цільовому призначенню, а саме закупила обладнання на велику суму раніше строку будівництва фундаменту басейна. У цей же період у приватній бесіді ОСОБА_18 також повідомив йому, що ОСОБА_13 неправильно використала бюджетні кошти. Під час цієї розмови ОСОБА_18 був дуже знервований і казав: «Цього ми не потерпимо і обов`язково зробимо так, щоб Козлова понесла покарання».

Приблизно місяць потому свідок зустрівся з ОСОБА_13, яка підтвердила, що в неї дійсно виникли проблеми з будівництвом, розпочатим в закладі, який вона очолює. Свідок повідомив ОСОБА_13 про його розмову з ОСОБА_18, а також про те, що питання по будівництву у школі-інтернаті «Славутинка» має виноситись на розгляд бюджетної комісії, комісії з питань будівництва, а також на сесію обласної ради. Тоді ж він порадив ОСОБА_13 діяти в межах правового поля, а саме звернутись до керівництва обласної ради для врегулювання проблемних питань.

5.54. Після вказаних подій, переконавшись у реальності погроз з боку депутатів Хмельницької обласної ради, 10.05.2017 ОСОБА_13 звернулася із заявою до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про вчинення кримінального правопорушення, в якій повідомила, що депутати Хмельницької обласної ради ОСОБА_10, ОСОБА_52 та ОСОБА_18 вимагають у неї неправомірну вигоду у розмірі 25000 доларів США за призначення на посаду директора школи-інтернату «Славутинка» та за виділення 27000000 грн на будівництво спортивного комплексу (т. 3, а. с. 64).

5.55. Відтоді спілкування ОСОБА_13 та ОСОБА_10 відбувалося під контролем правоохоронних органів на підставі ухвали Апеляційного суду міста Києва від 16.05.2017 про надання дозволу строком на 2 місяці на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за номером НОМЕР_2 ; аудіо та відеоконтролю особи; спостереження за особою; встановлення місцезнаходження мобільного телефону з сім-картою (т. 4, а. с. 81-83).

5.56. Дослідивши протокол огляду наданого ОСОБА_13 мобільного телефону від 19.06.2017 з фотокопіями інформації, яка містилась у мобільному телефоні марки i-Phone emei НОМЕР_3 суд встановив, що у мобільному додатку «Viber», який зареєстрований на ім`я « ОСОБА_53 » та підключений до номеру телефону НОМЕР_4, у книзі контактів як мобільного телефону, так і мобільного додатку «Viber», міститься контакт « ОСОБА_54 » за номером телефону НОМЕР_2 (т. 3, а. с. 110-132).

5.57. Співставивши інформацію, яка міститься у додатках до протоколу огляду, суд встановив наступну хронологію спілкування ОСОБА_13 та ОСОБА_10 :

04.05.2017 у додатку «Viber»:

ОСОБА_13 : «Добрий день. Я в Хмельницькому, Ви часом не в облраді?»

ОСОБА_10 : « ОСОБА_55 в Кам`янці !»

ОСОБА_13 : «То може після обіду або під вечір я до Вас підскочу, попередньо напишу, ок?»

ОСОБА_10 : «Ок»

ОСОБА_13 : « ОСОБА_56, коли можна під`їхати?»

ОСОБА_10 : « ОСОБА_57 ».

12.05.2017 у додатку «Viber»:

ОСОБА_13 : «Добрий вечір. Вибачте, що турбую. Як справи? Була якась розмова? Реакція?»

ОСОБА_10 : «Розмови поки не було, тому що їх не було, розмовляв і просив лише ОСОБА_58, розмовляв з ОСОБА_59 з ними домовились на слідуючій неділі»

ОСОБА_13 : «зрозуміло, хвилююсь бо мені тут хто вже тільки які страсті не розповідає за можливі результати голосування на конкурсі((( а ОСОБА_59 за? Бо за ОСОБА_58 не впевнена. Він може сказати одне а зробити інше((»

ОСОБА_10 : «Він мені сказав що мені він не може відказати, хіба що буде вказівка ОСОБА_60 ! ОСОБА_59 за!»

ОСОБА_13 : «Хоч це добре. Дякую за інформацію»

ОСОБА_13 : «то я чекатиму від Вас звістки не хочу зайвий раз турбувати»

ОСОБА_10 : «Ок»

15.05.2017, у день проведення співбесіди комісією з обрання директора, між ОСОБА_10 та ОСОБА_13 відбулося спілкування в електронних месенджерах:

10 год 37 хв ОСОБА_13 у додатку «Viber»: «Вже 30 хвилин йде промивка мізків проти мене», «Я ще не заходила», «Можливо є сенс вже їм звонити?», «Хтось там розповідає про кримінальну справу як доведений факт, я вражена ліцемірством».

у додатку i-Message:

10 год 44 хв ОСОБА_10 : «Хто виступає проти?»

12 год 05 хв ОСОБА_10 «Як справи?»

16.05.2017, на наступний день після засідання конкурсної комісії для визначення кандидатів на посаду директора школи-інтернату «Славутинка», відбулася зустріч ОСОБА_10 та ОСОБА_13, час та місце якої вони попередньо узгодили шляхом переписки у месенджері «Viber»:

ОСОБА_13 : « ОСОБА_61, вибачте, що турбую. Чекати сьогодні на зустріч, чи вже завтра?»

ОСОБА_10 : «Я звільнився, а Ви де знаходитися?»

ОСОБА_13 : «Я дома, але можу під`їхати?»

ОСОБА_10 : «Добре, під`їжджайте, я буду чекати Вас в кабінеті директора», «На готелі»

ОСОБА_13 : «Ок, 10-15 хв буду» (т. 3, а. с.131 -132).

5.58. Зустріч відбулася 16.05.2017 в період часу з 20 год 28 хв по 22 год 33 хв у готельному комплексі «Гетьман», що розташований за адресою: м.Кам`янець-Подільський, площа Польський ринок, 8 та 8а, та була зафіксована на micro SD card 8 Gb (інв.№1886т та №1885т) та micro SD card 16 Gb (інв.№1887т та №1888т), а також відтворена у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо та відеоконтроль особи № 39/7128т від 20.06.2017 з додатками до нього (т. 4, а.с. 138-151).

5.59. На цій зустрічі ОСОБА_62 зауважив ОСОБА_13, що після засідання комісії навколо неї багато хвилювань в обласній раді, хтось просить підтримати, хтось навпаки, вказав, що комісії та ОСОБА_63 ( ОСОБА_59 ) дуже не сподобалося, що приїхали батьки на її підтримку, але зазначив, що «він боротиметься за «Славутинку».

Спілкуючись з ОСОБА_13, на її репліку «Ви ж чули, як ОСОБА_18 себе вів у грудні місяці та кричав, щоб мене посадили», ОСОБА_10 відповів: «А все пішло від кого, коли ОСОБА_64 вийшов до мене, каже ОСОБА_65, це твоя тема? Я йому кажу: ні це не моя тема, а він каже: якщо твоя, ми закриваємо питання».

На це ОСОБА_13 запитала: «А якщо зараз сказати що ваша?», на що ОСОБА_10 відповів: «Це буде неправильно, тому що я тоді сказав, що я до цього відношення не маю. Тут питання взагалі не тільки в одному ОСОБА_64, зірки зійшлися з різних сторін. Тільки наша фракція відстоює, знаєте, навіть не фракція, а я з фракції. В цій ситуації, в чому можна оперувати та спасати ситуацію, це губернатор області, але він повинен включити мозги, якщо ви хочете вирішити питання позитивно. Це має бути губернатор області, якимось чином переконати того ОСОБА_64, щоб він залишив свої амбіції раз, але я не впевнений, що він буде жертвувати заради вас».

Надалі в процесі спілкування ОСОБА_62 повідомив: «Я думаю, можна буде зробити таким чином: зустрітися з ОСОБА_66 ( ОСОБА_67 ), можливо сісти, щоб я, він і ОСОБА_60 поїхали у ресторан, сіли, випили, я так собі планую. Я просто до того говорю, що це буде недешево».

Тоді ОСОБА_13 запитала: « ОСОБА_68, я говорю до того, щоб потом мне, ну нє било как снєг на голову, я должна понімать. Ето большіє дєньгі, ето надо іскать, ето нє за одін дєнь, ви мєня понімаєтє, да? То єсть, хорошо, ну я розумію, що це ОСОБА_60, то це точно не десять. Ето я понімаю, ну на сколько всьо такі рєально? ОСОБА_69 оні могут потом сказать? ОСОБА_69 ви нє можетє знать? Чтоби я тоже била готова, понімаєте?».

У подальшій розмові з ОСОБА_13 . ОСОБА_10 зазначив: « ОСОБА_55 ще раз вам кажу, я готовий вам допомогти, я хочу допомогти, я попробую переговорити з ОСОБА_67, якщо ОСОБА_67 на це піде, я, ОСОБА_67 і ОСОБА_60, шо ми можемо зробити. У цій ситуації не може бути гарантій…». Також ОСОБА_10 сказав: «Я можу їх спитати, але це як німий з німим говоре. Треба предметно говорити і все. Якщо це потрібно взагалі, може це не треба взагалі».

У зв`язку з цим ОСОБА_13 запитала у ОСОБА_10 : «А скільки в мене врємєні?», на що він відповів: «Мені до 18 числа потрібно, до післязавтра, тому що у ОСОБА_67 день народження будем святкувати. Друге: то шо ми йдем з ним удвох на прямий ефір 18 числа на 18 годину. Після прямого ефіру ми можемо з ним сісти та переговорити, але до цього часу ви маєте оприділитися…».

На питання ОСОБА_13 : «Хорошо, якщо до першої суми вернутись буде нормально? То шо в самому початку була? Чи це тоже мало?» ОСОБА_62 відповів: « ОСОБА_60, за ОСОБА_64 не знаю, чи там будуть з ним вирішувати. По крайній мірі якщо і ОСОБА_60, я ще раз кажу. Загородний не знає як воно там буде, просто така колотнеча, ну якщо ви хочете почути мою думку не менше …» та продемонстрував долоню з п`ятьма пальцями. Зауважив «Ви скажіть так чи ні, рішення» та на питання ОСОБА_13 про можливість повернення до меншої суми, сказав «то питання, що ми обсуждали воно не актуальне».

5.60. Після цієї зустрічі в обумовлений день, 18.05.2017 ОСОБА_13 у месенджері «Viber» направила ОСОБА_10 повідомлення такого змісту: «Добрий день. Питання актуальне, але треба зустрітись, обговорити деякі деталі» (т. 3, а. с.132).

5.61. 26.05.2017 о 16:10:53 відбулася телефонна розмова ОСОБА_10 та ОСОБА_13, яка зафіксована у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 04.08.2017, проведена на підставі ухвали Апеляційного суду міста Києва від 16.05.2017 (т. 4, а. с. 81-83). Відтворивши в судовому засіданні носії інформації DVD-R Verbatim 4,7 Gb №04/3724т від 26.05.2017 та №04/4006т від 21.06.2017, суд встановив наступне:

ОСОБА_10 : «Да, Олена Володимирівна!»

ОСОБА_13 : «Доброго дня, ОСОБА_54 » З святом вас!»

ОСОБА_10 : «Дякую»

ОСОБА_13 : « ОСОБА_70 наше свято, але вас також тручається (сміється)»

ОСОБА_10 : «Дякую. Вас тоже»

ОСОБА_13 : «Думаю, я вас не турбувала, слухайте, знаю бо там бачу, що ви їздите, думаю ? хвилюється дуже»

ОСОБА_10 : «Да. Зараз на День міста в Чемировцях знаходжусь. Сьогодні День міста в Чемировцях, то якраз пока тут святкуємо»

ОСОБА_13 : «Зрозуміло. Ну я так все одно думаю: Господи, нічого ви, я розумію, що зайняті чи взагалі хоч бачились хоч так?

ОСОБА_10 : «Да. Ну я давайте, на місці завтра, то можемо попити чаю. Добре?»

ОСОБА_13 : «Добре. Ну і в принципі, там субота-неділя, то вже і я на місці»

ОСОБА_10 : «Добре»

ОСОБА_13 : « ІНФОРМАЦІЯ_4 »

ОСОБА_10 : «Хорошо, добре» (т. 4, а.с. 95-100).

5.62. Суд встановив, що наступного дня після цієї телефонної розмови 27.05.2017 у період часу з 14 год 02 хв по 15 год 24 хв відбулась зустріч ОСОБА_10 з ОСОБА_13 у готельному комплексі «Гетьман», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та 8а. Ця зустріч зафіксована на відеозаписі, який міститься на носії інформації картці Micro-SD card16Gb (інв. №1884 та № 1885) та відображена у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо та відеоконтроль особи №39/712 9т від 20.06.2017 з додатками до нього (т.4, а.с.157-164).

Під час спілкування ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_13 : «Ваше питання буде в червні розглядатися». «Ваша пропозиція, я її озвучив, якщо вона приємлєма». «Це все буде 13-го липня, комісії почнуть десь 1-2 липня, але комісія по вас, тому вам треба визначитися на скільки да-да, і яка пропозиція».

Повертаючись до розмови про результат проведених ОСОБА_10 перемовин, ОСОБА_13 запитала у ОСОБА_10 : «Ну дивіться, ОСОБА_68, як ми з вами говорили, так?» На це ОСОБА_10 повідомив: «Мова була взагалі в двох словах. З самого першого дня почалися ті розклади, про які ми говорили», «Мені каже, якби ти перший, то ніхто би взагалі це питання не підіймав, про нього вже забули і таке інше», «Ну в принципє було так сказано, що ми можемо розглянути це питання».

Після цього ОСОБА_13 запитала: «Я б хотіла просити, щоб мені підписали контракт хоть на п`ять років», на що ОСОБА_10 відповів, що запитає.

Під кінець зустрічі ОСОБА_10 попросив ОСОБА_13 : «Я вас дуже прошу, оці смс-ки, дзвінки. Подзвоніть і скажіть, ОСОБА_68, можна вас запросити на відкритий урок, я краще приїду у школу».

5.63. Чергову зустріч 16.06.2017 обвинувачений та потерпіла погодили за допомогою додатку i-Message:

18 год 22 хв ОСОБА_10 : «Буду через 1 годину»

ОСОБА_13 : «Я ще в школі»

ОСОБА_10 : «Я на місці»

ОСОБА_13 «Ок, то я іду» (т. 3, а.с. 123).

5.65. Цього ж дня з 19 год 29 хв по 21 год 28 хв у готельному комплексі «Гетьман», що розташований за адресою: м. Кам`янець-Подільський, площа Польський ринок, 8 та 8а, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_13, що учора (15.06.2017) зустрічався з ОСОБА_17 та ОСОБА_16, питання з проведення конкурсу на посаду директора ще не включено до порядку денного, але у зв`язку з відпусткою ( ОСОБА_24 ), скоріше за все воно буде відкладене. Також продемонстрував депутатський запит, який підготував ОСОБА_17 до народного депутата Мельника, про проведення перевірки Генеральною прокуратурою школи-інтернату «Славутинка». Та зауважив, що на його питання ОСОБА_17 : «Я кажу, і що дальше? Це можна питання якимось чином вирішити, щоб не було такого запаху і щоб ми закрили всю цю процедуру? він дивиться і каже: «Можем».

Існування такого запиту підтвердив під час допиту свідок ОСОБА_17, але зауважив, що він його не направляв для розгляду.

У подальшій розмові ОСОБА_62 переконував ОСОБА_13, що ОСОБА_17 за домовленості із ним та під його гарантії зобов`язується вирішити питання щодо перемоги ОСОБА_13 на конкурсі та припинення її цькування, про що свідчать такі висловлювання. «Ну, короче, суті цієї всієї розмови і до чого ми договорилися. Суть в тому, що ми з Вами говорили лишається в силі. Значить, один сказав так: «Ми беремо на себе зобов`язання». Я говорю: «Хорошо. Гарантії які?». «Я беру на себе зобов`язання, провести по Хмельницькому і провести по сесії». Я кажу: «Як це буде виглядати? він каже: «Я піду до Загородного чи до когось іншого і скажу, що у мене претензій не має». Я кажу: «Добре! В неї є ще одне прохання, вона призначена не на рік, а на п`ять. То ми це питання зможемо вирішити?» А він каже: «Я попробую рішити це питання на конкурсі», от так було сказано. Тобто я кажу: «З вашої сторони, що потрібно мені, ще підтримати, поговорити з тими, з ким я можу поговорити і проголосувати, що наша фракція проголосувала на сесії обласної ради». Він мені учора каже: «А я на себе беру всі інші сторони». Я кажу: «Хорошо добре. А якщо вдруг не получиться. Ситуація.» Він каже: «Такого бути не може, що не получиться». Я кажу: «Що з Загородним?». « ОСОБА_71 я сам потом вирішу». Я кажу: «Ну я до Загороднього образно говоря не піду, якщо такі расклади ідуть». «Срібного я сам потом закрию. Тобто мається на увазі, я сам всі питання закрию, потом не будуть нічого розказувати.» Я кажу: «Хорошо. Добре. Що далі?» Він каже: «Яким чином ми регулюємо всю цю ситуацію?» Він каже мені: «До неділі питання має бути. Якщо вона до неділі закриє питання, то значить вона з понеділка відчує зовсім інше відношення».

Тоді ОСОБА_13 уточнила у ОСОБА_10 щодо дня, коли має відбутись передача неправомірної вигоди: «Цієї неділі, оцей вот. В воскресенье?». На це ОСОБА_10 відповів: «Да, да. Якщо вона до неділі закриває питання, значить з понеділка вона відчує зовсім інше відношення. З понеділка може бути, ну так. З понеділка дзвінок, наприклад. Може бути дзвінок від губернатора і скаже: «Я вирішив тобі всі питання, не переживай все нормально і т.д.» Я кажу: «Якщо якісь, мало лі что?». Але він каже: «Якщо якісь нюанс не получиться, ми все вернем.» Але він мене запевнив, стовідсотково не получитися не може».

Крім того, ОСОБА_13 також запитала «Значить я можу це ввечері в неділю зробити так, я правильно поняла? Чи прямо завтра ввечері?», на що отримала відповідь, що має вирішувати самостійно, а тоді вона зауважила, що їй потрібно ще виконати дії з обміну валюти, та зазначила, що буде в неділю (18.06.2017).

Щодо способу передачі неправомірної вигоди та особи, кому вона призначалася, під час розмови ОСОБА_10 зауважив, що під час перемовин з її питання він запропонував зустрітися разом «давай ми зараз, якщо ми закриємо це питання, у тебе на готові… Ти приїжджаєш сюди, ми сідаємо разом, берем тих людей, чи без тих людей, якщо ви готові закривати, значіть самі закриваєте без неї», «то есть людина готова працювати, сядем потім, зустрінимося з тими, маю на увазі, хлопцями. Розіб`ємо: скільки, кому надо отдать. І все, І работаєм дальше», та продовжив, що на зауваження ОСОБА_72 «якщо почнуть дьоргати всіх підряд і тебе, і заступника голови комісії … двіжняк», ОСОБА_10 вказав: «То ми вирішуємо, все можете це забуть. То єсть я порішаю ці питання і ми закриємося. Питання буде мною закрито».

Щодо способу передачі грошових коштів ОСОБА_10 продовжив пояснювати ОСОБА_13 : «Просто, як ми зробимо, то приїжджає людина, забирає». На що ОСОБА_13 запитала у нього: «Я якось буду знати, хто це? Де? Він мені, чи хтось мені подзвонить?! Я тоже переживаю». На це ОСОБА_10 відповів: «Дивіться ось думаю, як правильно це зробити. Я думаю, що буде дуже правильно, просто, щоб не виникло ніяких нюансів. Просто в нашем готелі зайдете в номер. Даже можно самого дешевого номера, навіть, офіційно даже знять. В номер зайшли зняли, там є сейф, поставили в сейф. Ніхто там не буде лазить. Прийде людина, зайде в номер. І все. Я до того не маю ніякого відношення. Я не хочу людину даже бачити. Я кажу: «Ти вийшла? Да, я вийшла! Сейф откриваю, закриваю. Гарантія, що ну, вдруг, не дай Бог не пройде, ну, то єсть, такого не може бути». І повторно нагадав, що після цього « вона відчує, з понеділка, з вівторка про те, що ситуація кардинально помінялася».

Крім того, ОСОБА_10 переказав ОСОБА_13 свій діалог з ОСОБА_72, за яким ОСОБА_10 говорить ОСОБА_72 : «Я зі своєї сторони можу пообіцяти лише одне і я гарантую: по-перше, я перед людиною не веду розмову, воно буде з моєї сторони не правильно. Просто ти зрозумій, якщо я взявся за це питання і це не зроблю, то прийдеться мені вертати», «Він каже, я сам як я зроблю і яким чином це мої питання». На що ОСОБА_10 відповідає ОСОБА_72 : «Від тебе, тільки одне твоя фракція раз, від тебе яка там потрібна підтримка два, а якщо потрібно там з кимось переговорити, то я там переговорю, але наші і так підтримають, наші депутати підтримають, ось така ситуація».

Після обговорення розміру неправомірної вигоди ОСОБА_13 уточнила, «нічого не змінилося, цих 50 лишається в силі. Бо ви кажете якщо в комплексі він, то я переживала, що хоче, може сказати, що ще за п`ять років (дії контракту) окремо там». ОСОБА_10 відповів «я не знаю. Дивіться він мені просто її сказав …»

Після погодження розміру неправомірної вигоди, яку має залишити ОСОБА_13 для передання ОСОБА_10 на користь ОСОБА_16, ОСОБА_72 та ОСОБА_18 та способу її передання, розмова закінчилася.

5.65.Ця зустрічзафіксована на носії інформації - картці Micro-SD card16Gb (інв. № 1970т) та у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо та відеоконтроль особи № 39/7130т від 20.06.2017 з додатками до нього (т. 4, а.с. 220-238).

5.66. Цього ж дня, 16.06.2017 старшим прокурором групи ОСОБА_73 прийнято постанову № 20/3-1357т про проведення щодо ОСОБА_10 негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із залученням до конфіденційного співробітництва ОСОБА_13 (т. 4, а.с. 86-88).

5.67. Виконання цієї постанови прокурором ОСОБА_73 доручено Третьому підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів НАБ України (т.4, а.с. 89-90).

5.68. Виконуючи цю постанову прокурора, старший детектив Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБ України ОСОБА_74 виготовив несправжні (імітаційні) засоби.

5.69. Згідно з протоколом виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів від 17.06.2017 та фототаблиці до нього старший детектив НАБ України ОСОБА_74 виготовив несправжні (імітаційні) засоби у кількості 481 копії 100-доларової банкноти доларів США (серія та номер Е31119560FE). У подальшому до виготовлених несправжніх імітаційних засобів додано справжні грошові кошти у сумі 1000 (однієї тисячі) доларів США: 10 (десять) купюр номіналом 100 (сто) доларів США з серіями та номерами LB36294161V, LB36294148V, LE58695308 Е, LE58695305Е, LB36294140V, LB36294151V, LE58695304Е, LE58695302Е, LE58695306Е, LE58695303Е, які були отримані в управлінні бухгалтерського обліку та звітності НАБ У країни (т. 3, а. с. 97-101).

5.70. Судом встановлено, що в протоколі виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів від 17.06.2017 в абз. 10 вказано, що імітаційних засобів виготовлено на загальну суму 49100 доларів США (т. 3, а.с. 98), тобто 491 шт., у той час як відповідно до фототаблиці до протоколу та абз. 7 несправжніх імітаційних засобів виготовлено 48100 доларів США, тобто 481 шт. На думку колегії суддів, детектив припустився технічної помилки в обрахунках під час виготовлення імітаційних засобів, яка, в цілому, не впливає на допустимість цього доказу.

5.71. У подальшому, а саме 18.06.2017, виготовлені детективом несправжні (імітаційні) засоби аркуші паперу, візуально схожі на купюри номіналом по 100 доларів США кожний у кількості 481 шт., та справжні грошові кошти в сумі 1000 (однієї тисячі) доларів США 10 (десять) купюр номіналом 100 (сто) доларів США, що разом імітують грошові кошти у сумі 49100 доларів США, були ідентифіковані та у присутності понятих ОСОБА_75 та ОСОБА_76 вручені ОСОБА_13 . Вказане підтверджується змістом протоколу огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів та грошових коштів від 18.06.2017 та доданими до нього фотокопіями (т. 3, а. с. 102-107).

5.72. Ці обставини були також зафіксовані у протоколі за результатами виконання постанови прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 24.07.2017.

Після отримання грошових коштів ОСОБА_13, приблизно о 17 год 00 хв, діючи за раніше отриманою вказівкою ОСОБА_10 щодо поміщення нею неправомірної вигоди до сейфу у кімнаті № 8 готельного комплексу «Гетьман», розташованого за адресою: Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, площа Польський ринок, 8 та 8а, заселилась у вказаний номер та залишила у сейфі грошові кошти та імітаційні засоби, що імітують загальну суму 49100 доларів США. Приблизно о 17год 29 хв ОСОБА_13 через мобільний додаток «Viber» на мобільний номер ОСОБА_10 ( НОМЕР_2 ) направила повідомлення: «Я на місці, все повністю в шафці. Але дуже мала скринька)) Піду гуляти містом. Ключі здаю. Дякую!». Приблизно о 18 год 15 хв ОСОБА_13 здала ключі від номеру та поїхала з готелю. 19.06.2017 приблизно о 8 год 30 хв до готелю приїхали ОСОБА_10 та його дружина ОСОБА_19 . Приблизно о 8 год 35 хв ОСОБА_19 ключем відчинила кімнату № НОМЕР_1 у готелі та увійшла до неї. Пробувши в номері приблизно 4 хв вона вийшла, а о 8 год 45 хв знову повернулась до номеру. Після цього без ухвали слідчого судді був проведений невідкладний обшук готельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у ході якого було виявлено та вилучено вищевказані грошові кошти та імітаційні засоби (т. 4, а.с. 91-94).

5.73. Обставини перебування ОСОБА_13 в готельному номері також знайшли своє підтвердження під час дослідження відеозапису, зафіксованого на картках Micro-SD card16Gb (інв. № 2576т, 2577т, 2579т, 2580т), та протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій ? аудіо та відеоконтроль особи №39/8184т від 15.07.2017 з додатком до нього (т.5, а.с.47-49).

5.74. Як уже зазначалось, 19.06.2017 у період з 10 год 10 хв до 14 год 10 хв детективами НАБ України проведено невідкладний обшук на території та у приміщеннях готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та 8а, який належить ОСОБА_19 . Проведення цього обшуку було в подальшому дозволено на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 20.06.2017 (т. 3, а.с.108-109).

5.75.За результатамипроведеного обшуку було складено протокол від 19.06.2017, відповідно до якого у приміщеннях та на території готелю «Гетьман», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та 8а, який належить ОСОБА_19, у присутності понятих ОСОБА_75 та ОСОБА_76 виявлено та вилучено окрім іншого:

- у кімнаті № 8 в металевому сейфі, вставленому у шафі з лівого боку за входом ? паперовий конверт з грошовими коштами: 10 купюр по 100 доларів США з серіями та номерами LB36294161V, LB36294148V, LE58695308Е, LE58695305Е, LB36294140V, LB36294151V, LE58695304Е, LE58695302Е, LE58695306Е, LE58695303Е, які поміщено до сейф-пакету № 1027815, та предмети, схожі на грошові кошти номіналом 100 доларів США, що містять на собі серію та номер: Е31119560 FЕ (4 пачки, скріплені гумкою по 96 шт., та 1 пачка, в якій 97 шт.), які поміщено до сейф-пакету №1244089;

- у приміщенні кабінету, розміщеного у корпусі з центральним входом, у якому встановлено присутність ОСОБА_10, ? мобільний телефон «iPhone» FCCID:BCG-E2816AIC: 579C-E2816AIMEI: НОМЕР_5 сірого кольору в чохлі чорного кольору, що знаходився на столі; мобільний телефон «iPhoneModelA1660 FCCID: BC6-E3085AIC:579C-E3085A золотистого кольору в чохлі золотистого кольору, які поміщено до сейф-пакету № 1045642; системний блок до персонального комп`ютера «Delux» чорного кольору без ідентифікуючих ознак, який поміщено у полімерний пакет синього кольору і скріплено биркою;

- на рецепції ? два аркуші паперу білого кольору, на яких надруковано таблицю з внесеними до неї рукописними записами щодо клієнтів готелю «Гетьман».

5.76.До вказаногопротоколу обшукутакож доданозауваження учасниківпроведеної слідчоїдії (т. 5, а. с. 89-102).

5.77. 08.08.2017 детективом НАБ України ОСОБА_77 проведено огляд системного блоку ПК чорного кольору з маркуванням «FSP», вилученого 19.06.2017 під час проведення обшуку за адресою: Хмельницька область, м.Кам`янець-Подільський, площа Польський ринок, 8 - 8а.

5.78. Згідно з протоколом огляду речей від 08.08.2017 з системного блоку ПК чорного кольору з маркуванням «FSP» відібрано 21 файл ? проекти рішень Хмельницької обласної ради, а також лист до міського голови Кам`янця-Подільського. Вказана інформація зведена у файли-звіти та записана на диск для лазерних систем зчитування, звіт було надруковано та оформлено як додаток № 1 до протоколу. У процесі огляду також було виявлено файли баз даних бухгалтерської програми «1С Бухгалтерія 7.7». Оглядом інформації з бази даних виявлено факт поселення 18.06.2017 ОСОБА_13 (паспорт НОМЕР_6 ) в готельний номер № 8 на період з 18.06.2017 по 19.06.2017, що обліковується за номером № НОМЕР_7 . Вказана інформація наведена у файлі «Козлова. Jpg», роздрукована та оформлена як додаток № 2 до протоколу (т.3, а.с.164-177).

5.79. Постановою старшого детектива НАБ України ОСОБА_74 від 06.11.2017 вилучені під час обшуку грошові кошти та імітаційні засоби були визнані речовими доказами (т. 3, а.с. 184-185) та були досліджені у судовому засіданні.

VІ. Докази, які суд не враховує при ухваленні рішення та мотиви їх неврахування

6.1. Відповідно до положень ст. 85 КПК України суд визнає неналежними, тобто такими, які не стосуються предмету доказування у цьому кримінальному провадженні: документи, вилучені 25.07.2017 в ході обшуку квартири ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 3, а.с. 137-157); протокол огляду мобільних телефонів від 03.08.2017 (т.3, а.с.160-163); матеріали процесуальних підстав для проведення комп`ютерно-технічної експертизи мобільного телефону та повідомлення судового експерта НДЕКЦ МВС України від 21.08.2017 № 7-167/17, що проведення судової експертизи видалось неможливим (т. 4, а.с. 66-74); рішенняХмельницької обласноїради VІІскликання,надані наадвокатський запит№10/06/02від 10.06.2017(т.12,а.с.32-99);особовий листокпо облікукадрів,автобіографію,медичну довідку,довідку провідсутність судимостей,диплом ОСОБА_13,надані наадвокатський запит№ 08/09/01від 08.09.2017(т.12,а.с.115-121); декларацію ОСОБА_10 про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2015 рік (т. 3, а.с. 233-242).

VІІ. Узагальнені доводи сторони захисту щодо недопустимості всіх доказів, якими прокурор обстоює пред`явлене ОСОБА_10 обвинувачення, та їх аналіз.

7.1. Заява про провокацію

7.1.1. З матеріалів провадження вбачається, що протиправні дії ОСОБА_10 було викрито в результаті проведення стосовно нього негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема аудіо- та відеоконтролю особи.

7.1.2. За версією сторони захисту, ОСОБА_10 у зв`язку з його активною депутатською діяльністю, став жертвою провокації з боку працівників Управління захисту економіки в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України та ОСОБА_13, які сфальсифікували обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується.

7.1.3. Заява захисту про провокацію злочину не є вочевидь необґрунтованою, тому підлягає перевірці. Процедура перевірки таких заяв КПК України не передбачена, однак може бути здійснена із урахуванням практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст9 КПК України).

Практикою ЄСПЛ вироблено критерії перевірки небезпідставних тверджень заявників щодо провокації вчинення злочину на основі двох тестів, які дозволяють відмежувати провокацію до вчинення злочину від дозволеної поведінки правоохоронців під час застосування законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях: (1) матеріально-правового тесту, у межах якого підлягає перевірці поведінка правоохоронних органів на предмет наявності ознак схиляння (підбурення) особи до вчинення злочину; (2) процесуального тесту, в межах якого суд має забезпечити змагальну, ретельну процедуру перевірки заяви про провокацію (зокрема, рішення у справахTchokhonelidze v. Georgia, заява №31536/07, від 28.06.2018, § 46;Ramanauskas v. Lithuania (№ 2),заява №55146/14, від 20.02.2018, § 56;Matanoviж v. Croatia, заява № 2742/12, від 04.04.2017,§ 124, 133, 134).

7.1.4. За висновками ЄСПЛ провокація має місце тоді, коли працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.

7.1.5. Наведені критерії використовує також Верховний Суд при перевірці заяв щодо провокації злочину (наприклад, постанови ККС ВС від 07.10.2020 у справі № 725/1199/19, від 02.04.2019 у справі № 734/2421/17 тощо).

7.1.6. Виходячи з наведеного, при перевірці заяви захисту щодо провокації злочину колегія суддів першочергово має з`ясувати: (1) чи були підстави для початку досудового розслідування кримінального правопорушення; (2) чи мала ОСОБА_13, як заявниця, будь - які приховані мотиви та чи були підстави вважати, що правоохоронці мали намір дискредитувати ОСОБА_10 ; (3) чи обґрунтовано та під контролем застосовано НС(Р)Д стосовно обвинуваченого; (4) яка була поведінка ОСОБА_10 та ОСОБА_13 під час їх зустрічей; (5) який характер та рівень втручання правоохоронних органів у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення.

(1) Чи були підстави для початку досудового розслідування кримінального правопорушення?

7.1.7. Як убачається з матеріалів справи, досудове розслідування розпочалось на підставі заяви ОСОБА_13 від 10 травня 2017 року про вимагання від неї неправомірної вигоди (т. 3, а. с. 64), відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2017 (т.13, а.с.8). Як слідує зі змісту пункту 9 розділу І реєстру матеріалів досудового розслідування (т.1 а. с. 35), ОСОБА_13 була допитана в якості свідка, і після її допиту цього ж дня старший детектив Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБ України ОСОБА_78 з метою перевірки отриманої інформації звернувся з клопотанням до Апеляційного суду м.Києва про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_10, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 .

7.1.8. Отже, первинним джерелом об`єктивних даних щодо протиправних дій обвинуваченого була ОСОБА_13, яка повідомила про це правоохоронні органи.

(2) Чи мала ОСОБА_13, як заявниця, будь - які приховані мотиви та чи були підстави вважати, що правоохоронці мали намір дискредитувати ОСОБА_10 .?

7.1.9. Одним із доказів на користь провокації, на думку сторони захисту, є численні (більше 100) телефонні з`єднання між абонентським номером НОМЕР_8, який належить ОСОБА_79, та ОСОБА_13, починаючи з 28.02.2017 (т. 18, а.с. 80-87). Ці відомості були отримані шляхом реалізації ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 31.07.2017 про тимчасовий доступ до інформації каналів зв`язку ПрАТ «Київстар» (т.18, а.с.76-79).

7.1.10. Сторона захисту вважала, що оскільки станом на 2017 рік ОСОБА_79 перебував на посаді старшого оперуповноваженого в ОВС УЗЕ в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України та мав постійне спілкування з ОСОБА_13 ще до подання нею заяви про кримінальне правопорушення, то саме цей правоохоронний орган в високою часткою вірогідності режисерував подальші події.

7.1.11. Сторона захисту стверджувала, що ОСОБА_13 перебувала під тиском правоохоронних органів, чи якимось іншим чином була від них залежною, у зв`язку з можливим її притягненням до кримінальної відповідальності через зловживання, пов`язані з державними закупівлями.

7.1.12. Колегія суддів, ретельно перевірила цю версію сторони захисту та встановила наступні обставини.

7.1.13. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_79 повідомив, що він працював на посаді оперуповноваженого відділу захисту бюджетних коштів Управління захисту економіки в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, до його повноважень належало здійснення перевірки законності проведення тендерних процедур та використання бюджетних коштів в усіх комунальних закладах Хмельницької області. У зв`язку з реалізацією наведених повноважень він відвідував школу - інтернат «Славутинка», де познайомився з ОСОБА_13 . Приблизно у квітні 2017 році у нього відбулась розмова з ОСОБА_13, яка повідомила, що на неї постійно здійснюється тиск Хмельницькою обласною радою через комісії, які приїжджають з раптовими перевірками. Як зазначив свідок, ОСОБА_13 пов`язувала це з будівництвом спортивного комплексу в очолюваному нею закладі. Також під час їх розмови ОСОБА_13 повідомила, що у квітні чи травні 2017 року має відбутись конкурс на посаду директора школи-інтернату «Славутинка» і запитала, чи зможе вона звернутись до Департаменту захисту економіки з відповідною заявою у випадку, якщо їй пропонуватимуть вирішити це питання за певну винагороду. Їй було роз`яснено, що якщо мова йтиме про депутатів Хмельницької обласної ради, то її заяву буде направлено за підслідністю до НАБ України.

7.1.14. Ці показання узгоджуються з показаннями, які надавала потерпіла ОСОБА_13, та дослідженими документами, зокрема: з заявою про вчинення злочину, поданою на ім`я заступника Голови Національної поліції України начальника Департаменту захисту економіки ОСОБА_80, листуванням ОСОБА_13, як директора школи-інтернату « ІНФОРМАЦІЯ_3 », з Управлінням захисту економіки в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки НПУ, виконавцем по яких зазначений ОСОБА_79, починаючи з 03.02.2017 (т.18, а.с.135-139).

7.1.15. У той же час, відсутні підстави стверджувати, що будь - хто з Управління захисту економіки в Хмельницькій області ДЗЕ НПУ, як про це зауважує сторона захисту, мав особисту зацікавленість у кримінальному переслідуванні ОСОБА_10 . На підтвердження відсутності такого інтересу свідчить той факт, що заява ОСОБА_13 негайно після отримання була скерована за підслідністю до Національного антикорупційного бюро України, детектив якого вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

7.1.16. Згодом на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КПК України оперативні працівники ДЗЕ НПУ за дорученням старшого детектива НАБУ ОСОБА_78 були залучені до проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т.4, а.с. 84-85).

7.1.17. Сторона захисту обґрунтовувала неприязні стосунки, а відтак намір представників Департаменту захисту економіки Національної поліції України помститися ОСОБА_10, його принциповою позицією. Як доказ захисники надали відеозапис від 20.10.2016 спільного засідання депутатів Хмельницької обласної ради, представників підприємств, організацій та правоохоронних органів, зокрема і Департаменту захисту економіки нацполіції, на якому обговорювалися депутатські запити, та причини їх не виконання (т.18, а.с. 104).

7.1.18. Однак колегія суддів не вбачає зі змісту цього відео, що характер спілкування під час цього спільного засідання мав ознаки ворожості та міг призвести до інсценування правоохоронним органом обставин кримінального правопорушення.

7.1.19. Сторона захисту стверджувала, що правоохоронні органи в цілому намагалися віднайти будь - який привід для початку кримінального переслідування ОСОБА_10 . На підтвердження цієї позиції було надано наказ№32/52/660 від 11.04.2017 «Про створення міжвідомчої групи з виявлення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 366-1, 212, 212-1 КК України», на підставі якого була створена міжвідомча група з виявлення зазначених кримінальних правопорушень, до складу якої входили представники Управління захисту економіки в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки НПУ. Метою діяльності цієї групи було здійснення моніторингу електронних декларацій державних службовців, у тому числі і депутатів Хмельницької обласної ради (т.18, а.с. 192-195). Зокрема, Прокуратурою Хмельницької області було також скеровано запит до ГУ ДФС у Львівській області на проведення позапланової перевірки наявності розбіжностей між доходами та статками ОСОБА_10 (т.18, а.с. 197-199 ).

7.1.20. Колегія суддів зауважує, що дії працівників Управління захисту економіки в Хмельницькій області ДЗЕ НПУ перебували в межах повноважень, наданих законом, та були спрямовані виключно на виконання функцій, які на них покладені, а саме забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Намагання правоохоронців за будь - яких умов притягнути ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності, про що заявляє сторона захисту, повинно мати очевидний зовнішній прояв, виражений у конкретних діях чи рішеннях. Проте будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про таке ставлення, надані суду матеріали не містять.

З наведених мотивів колегія суддів вважає згаданий довід захисту необґрунтованим.

(3) Чи обґрунтовано та під контролем застосовано НС(Р)Д стосовно обвинуваченого?

7.1.21. Враховуючи специфіку вчинення корупційних кримінальних правопорушень, їх високу латентність, особу обвинуваченого, який був депутатом обласної ради, отримати докази в цьому кримінальному провадженні інакше як за допомогою комплексу синхронізованих НС(Р)Д було б неможливо або вкрай складно.

7.1.22. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такого виду НС(Р)Д, як контроль за вчиненням злочину (ч. 4 ст. 246 КПК України). Аудіо- відеоконтроль особи проводиться на підставі ухвали слідчого судді (ст. 260 КПК України).

7.1.23. Як було встановлено судом, з метою перевірки спрямованості дійсного наміру ОСОБА_10 та фіксації спостереження за його поведінкою, з`ясування, чи вчиняє він кримінальне правопорушення, старший детектив НАБУ звернувся до Апеляційного суду м.Києва з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т. 11, а.с. 96-99), та 16.05.2017 отримав дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; аудіо та відеоконтроль особи; спостереження за особою; установлення місцезнаходження мобільного телефону з сім-картою, строком на 2 місяці (т. 4, а.с. 81-83).

7.1.24. На підставі постанови прокурора САП № 20/3-1357т від 16.06.2017 про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т. 4, а.с. 86-88), ОСОБА_13 під контролем правоохоронного органу залишила грошові кошти у вказаному обвинуваченим місці.

7.1.25. Зазначені рішення детективом та прокурором були прийняті в межах наявних у них повноважень, у спосіб та з дотриманням форми, визначних КПК України, на підставі обґрунтованої заяви ОСОБА_13 про вчинюване кримінальне правопорушення з метою перевірки дійсних намірів ОСОБА_10

(4) Яка була поведінка ОСОБА_10 та ОСОБА_13 під час їх зустрічей?

7.1.26. Колегія суддів, на підставі досліджених доказів, зокрема, показань свідків та потерпілої встановила, що між ОСОБА_10 та ОСОБА_13 відбулось загалом шість зустрічей: 09.03.2017, 07.04.2017, 04.05.2017, з яких три - вже під контролем правоохоронного органу (16.05.2017, 27.05.2017, 16.06.2017).

7.1.27. Сторона захисту не навела своєї версії, яка б пояснювала обставини зустрічей ОСОБА_10 з ОСОБА_13, окрім заяви про режисерування правоохоронним органом кримінального провадження, тому суд буде аналізувати зміст їх спілкування, який зафіксовано за результатами проведення НС(Р)Д, лише у межах пред`явленого обвинувачення та наявності ознак провокації.

7.1.28. Попри заяву сторони захисту про провокацію, колегія суддів зауважує, що обвинувачений ОСОБА_10 добровільно неодноразово спілкувався з ОСОБА_13, жодних заходів щодо припинення розмови з нею ОСОБА_10 не вживав та будь-яких заперечень під час розмов не висловлював. Навпаки зазначав, що не варто йому відкрито телефонувати, а краще використовувати завуальовані приводи для зустрічей: «Я вас дуже прошу, оці смс-ки, дзвінки. Подзвоніть і скажіть, ОСОБА_68, можна вас запросити на відкритий урок, я краще приїду у школу», що свідчить про усвідомлення ним протиправного характеру своїх дій.

7.1.29. При цьому, варто взяти до уваги, що на обвинуваченого, як на особу, уповноважену на виконання функцій місцевого самоврядування, закон покладав обов`язок невідкладно вжити низку заходів у разі надходження пропозиції надати неправомірну вигоду: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3)залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4)письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції»). Однак, жодних дій, спрямованих на припинення спілкування з ОСОБА_13 він не вживав.

7.1.30. Навпаки, ОСОБА_10 у спілкуванні з ОСОБА_13 приймав завуальовано пасивну позицію, з одного боку, постійно повторюючи, що йому нічого не потрібно, він хвилюється за школу, а з іншого - постійно тиснув на потерпілу та залякував її невдоволенням депутатів, ініціюванням кримінального переслідування тощо. Одразу зауважуючи, що її проблеми може вирішити лише його дружня допомога, яка полягала у домовленості з головою Хмельницької обласної ради ОСОБА_16 та депутатами цієї ради ОСОБА_17, ОСОБА_18, та у передачі їм неправомірної вигоди. І тільки після «закриття питання» з ними, вона одразу відчує, що до неї ставлення зміниться, а в подальшому вона має з ними співпрацювати. Після повідомлення ОСОБА_13 інформації щодо складностей із збиранням усієї суми, ОСОБА_10 давав поради, як їй діяти, зазначив, що на базарі о 8 ранку можна поміняти гривні на долари США, а тоді встановлював кінцевий термін для передання коштів.

7.1.31. Колегія суддів констатує ініціативну поведінку ОСОБА_10, оскільки володіючи інформацією про «ажіотаж», який здійнявся навколо конкурсу на посаду директора школи інтернату «Славутинка», обвинувачений вирішив скористатися зверненням до нього ОСОБА_13, задля власного збагачення.

7.1.32. Та обставина, що ОСОБА_13 перша звернулася до ОСОБА_10, жодним чином не свідчить про надмірне втручання правоохоронних органів до такого ступеня, щоб це втручання стало вирішальним фактором у вчиненні обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень та без такого втручання він би не вчинив протиправні дії. З наведених вище обставин вбачається, що на момент звернення до правоохоронних органів та до початку проведення НС(Р)Д обвинуваченим вже була розпочата злочинна діяльність, спрямована на отримання неправомірної вигоди, тоді як правоохоронці лише фіксували домовленості щодо її отримання.

7.1.33. Отже, немає жодних підстав для того, щоб припустити, що ОСОБА_13, діючи під контролем правоохоронців, якимось чином схиляла ОСОБА_10 до вчинення злочину.

(5)Який характерта рівеньвтручання правоохоронних органів на вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення?

7.1.34. З підстав наведених вище, колегія суддів не знаходить жодних ознак втручання Управління захисту економіки в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України чи участі інших правоохоронних органів, які були б визначальним фактором у вчиненні ОСОБА_10 кримінальних правопорушень. Правоохоронні органи лише здійснювали фіксування протиправної поведінки обвинуваченого, тоді як єдиним визначальним фактором, який лежав в основі дій ОСОБА_10, завжди була його власна воля на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_13 .

7.1.35. Із врахуванням викладеного, колегія суддів констатує, що правоохоронні органи вели пасивне розслідування кримінального правопорушення та фактично приєднались до злочинної діяльності, а не ініціювали її.

7.1.36. У якості доказу провокації стороною захисту також був наданий висновок експерта за результатами лінгвістичної (сематико-текстуальної) експертизи мовлення № 5203 від 19.11.2021, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз за заявою ОСОБА_10 від 10.11.2021 (т. 19, а.с.101-106).

Надаючи оцінку цьому висновку, колегія суддів керується наступним.

Висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи (ч. 1 ст. 101 КПК України).

Стаття 242 КПК України визначає підстави проведення експертизи, зокрема, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, та встановлює заборону проведення експертизи для з`ясування питань права.

Відповідно до п. 2.1.2 Розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 1950/5 від 26.12.2012) семантико-текстуальноюекспертизою вирішуютьсязавдання ізвстановлення зміступонять,лексичного значенняслів абословосполучень,використаних унаданих надослідження текстахабо уснихповідомленнях (заїх текстовимивідтвореннями),їх стилістичноїзабарвленості,смислового навантаження,характеру інформації,що міститьсяв них(чиможе такаінформація розглядатисяяк образлива,чи міститьвона загрозуконкретній особі(особам)тощо),тобто вирішенняпитань мовленнєвогохарактеру,не пов`язанихіз встановленнямфактичних данихпро автора. Висновок експерта за результатами таких досліджень не повинен бути висновком про правову кваліфікацію, а є констатацією об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.

Зі змісту наданого висновку експерта за результатом проведення лінгвістичної (сематико-текстуальної) експертизи мовлення вбачається, що ця експертиза була проведена на підставі наданих ОСОБА_10 матеріалів, зокрема флеш-носія «Apacer» та копій протоколів за результатами НС(Р)Д від 20.06.2017 та 15.07.2017, за наслідком дослідження яких експерт дійшов висновку, що:

у текстових відтвореннях розмов, зафіксованих у протоколах НС(Р)Д від 20.06.2017, між особами, зазначеними як ОСОБА_81, інформації про вимагання особою Х. грошових коштів від особи К. не міститься;

у текстових відтвореннях розмов, зафіксованих у вищезазначених протоколах, мовні ознаки спонукання особою, зазначеною як Х., до надання неправомірної вигоди від особи, зазначеної як К., не містяться;

у мовленні особи, позначеної К., в текстових відтвореннях розмов, зафіксованих у протоколах, виявлено ознаки мовленнєвої провокації.

Втім, роблячи такий висновок, експерт вдався не до симантико-текстуального аналізу тексту, а до фактично правової оцінки змісту розмов. Однак, оцінка поведінки, висловлювань, невербальних жестів особи в розрізі можливих ознак провокації належить до обов`язку суду, який оцінює не лише зміст мовленевих партій зафіксованих за результатами НС(Р)Д, а й з урахуванням ширшого контексту всього масиву доказів

Саме тому, згідно зі ст. 84, 94 КПК України висновок експерта є лише одним з джерел доказів, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, і, не маючи наперед встановленої сили, підлягає обов`язковій оцінці суб`єктами доказування.

Метою такої оцінки є встановлення можливості використання цього висновку як джерела фактів, на яких ґрунтується вирішення справи по суті.

За таких обставин, оскільки висновок експерта за результатами лінгвістичної (сематико-текстуальної) експертизи мовлення № 5203 від 19.11.2021 не відповідає вимогам ч.1 ст.242 КПК України та ст. 102 цього Кодексу, то такий висновок не підлягає врахуванню під час ухвалення вироку.

Виходячи з наведеного, колегія суддів констатує, що у цьому провадженні відсутня провокація злочину, що виключає визнання доказів недопустимими з цієї підстави. У зв`язку із цим, такі докази мають бути перевірені на допустимість з інших підстав, передбачених КПК України.

7.2. Порушення вимог кримінального процесуального закону під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

7.2.1. Судом встановлено, що керуючись вимогами ст.ст. 246, 247, 260, 263, 271 КПК України, з метою перевірки відомостей, викладених у заяві ОСОБА_13, 15.05.2017 старший детектив НАБ України ОСОБА_74 звернувся до Апеляційного суду м.Києва з клопотаннями № 19/3432, 19/3433, 19/3435 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_17, а саме про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за номерами НОМЕР_2, НОМЕР_9, НОМЕР_10 ; аудіо-, відеоконтролю особи; спостереження за особою; установлення місцезнаходження мобільного телефону з сім-картою (т.11, а.с. 92-103).

7.2.2. Ухвалами Апеляційного суду міста Києва від 16.05.2017 за №01-9117т/НСД, 01-9116т/НСД, 01-9115т/НСД вказані клопотання детектива були задоволені і надано дозвіл строком на 2 місяці на проведення вищевказаних негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_17 (т. 4, а. с. 75-83).

7.2.3. У період з 17.05.2017 по 18.06.2017 старший детектив НАБ України ОСОБА_74 провів негласну слідчу (розшукову) дію у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за абонентськими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_9, НОМЕР_10, результати якої відобразив у протоколах від 04.08.2017 (т. 4, а.с. 95-98, 101-107, 109-118).

7.2.4. Колегія суддів бере до уваги, що у змісті цих протоколів допущено описку при посиланні на дату ухвал слідчого судді, на підставі яких проведено зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Зокрема, відповідно до протоколів, таке зняття проведено на підставі ухвал слідчого судді Апеляційного суду м.Києва ОСОБА_82 від 17.07.2017 за № 01-9117т/НСД, 01-9116т/НСД, 01-9115т/НСД, у той час як вірною датою постановлення ухвал з такими вихідними номерами є 16.05.2017 (т. 4, а. с. 75-83).

7.2.5. Відповідно до доручення № 19/3476 від 16.05.2017 проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_17 у виді аудіо-, відеоконтролю особи та спостереження за особою детективом НАБ України ОСОБА_74 було доручено оперативним працівникам Департаменту захисту економіки НП України (т. 4, а.с. 84-85).

7.2.6. На виконання цього доручення старшим оперуповноваженим в ОВС Департаменту захисту економіки НП України ОСОБА_20 проведено вказану негласну слідчу (розшукову) дію щодо ОСОБА_10 . Її результати відображені у трьох протоколах, які датовані 20.06.2017 (т.4, а.с. 138-150; 157-162; 220-237) і стосуються зустрічей ОСОБА_10 і ОСОБА_13, які відбулись 16.05.2017, 27.05.2017 та 16.06.2017.

7.2.7. Щодо складання цих протоколів через певний час після проведення самої негласної слідчої (розшукової) дії колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 4.2 Розділу IV Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України №114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 (далі Інструкція), періодичність складання протоколів залежить від виду негласної слідчої (розшукової) дії, терміну її проведення (одномоментно чи упродовж часу), від доручення слідчого, прокурора, але в будь-якому випадку безпосередньо після отримання фактичних даних, які можуть використовуватись як докази для встановлення місця перебування особи, що розшукується, про кожний випадок огляду, виїмки, дослідження матеріалів про результати негласної слідчої дії тощо.

У п. 5.1 Розділу V Інструкції зазначено, що протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій підлягають засекречуванню.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові ККС ВС від 08.04.2020 у справі № 263/15845/2019, процесуальні строки поділяються на строки реалізації права та строки виконання обов`язку. Їх недотримання спричиняє різні правові наслідки. Закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатись. Закінчення строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. Обов`язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку, крім випадків, коли виконання обов`язку призведе до порушення процесуальних прав учасників.

Оскільки складання протоколу за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій є обов`язком детектива чи працівника оперативного підрозділу, то пропущення ними строку його виконання не спричиняє його припинення.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає доводи сторони захисту в цій частині безпідставними.

7.2.8. Неспроможними колегія суддів вважає також доводи сторони захисту щодо недопустимості цих протоколів у зв`язку з відсутністю в них ідентифікуючих ознак спеціальних технічних засобів, які використовувались для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та вказівки на осіб, яким такі засоби видавались.

Відповідно до визначення, яке міститься у ч. 1 ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 4.5.1, 4.5.3, 4.5.6 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Центрального управління Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383, до державної таємниці належать відомості про номенклатуру, фактичну наявність спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки для негласного отримання інформації, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, володіння якими дає змогу зацікавленій стороні впливати на її результати, що створює загрозу національним інтересам і безпеці.

Тобто обмеження розкриття у кримінальному провадженні відомостей, визначених ст. 246 КПК України, обумовлено віднесенням їх до державної таємниці та потребою зберігати в таємніці методи розслідування злочинів.

Крім того, відповідно до усталеної практики Верховного Суду незазначення інформації про технічні засоби фіксації, технічні характеристики пристрою, за допомогою якого проводилась негласна слідча (розшукова) дія, не впливає на її результати, а тому не може вважатись істотним порушенням закону, що тягнуло б за собою недопустимість використання зафіксованої інформації у якості доказу (постанови Верховного Суду у справах № 585/1899/17 від 20.05.2020, №738/329/17 від 28.01.2020, № 464/710/18 від 10.12.2020).

З тих самих підстав колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності відомостей у протоколі негласних слідчих (розшукових) дій інформації про осіб, яким ці технічні засоби видавались для негласного отримання інформації.

7.2.9. Щодо доводів сторони захисту про недопустимість результатів негласних слідчих (розшукових) дій з огляду на проведення їх неуповноваженими на те особами, у зв`язку з відсутністю рішення керівника ДЗЕ Національної поліції України про залучення співробітників оперативного підрозділу до їх проведення або участі у проведенні. За таких обставин, на переконання захисників, оперуповноважений ДЗЕ Національної поліції України ОСОБА_20 не мав права проводити негласні слідчі (розшукові) дії.

Колегія суддів зазначає наступне, відповідно до ч. 6 ст. 246 КПК України проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, або за його дорученням уповноважені оперативні підрозділи.

Відповідно до змісту доручення від 16.05.2017 № 19/3476 про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, на підставі ухвал слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 16.05.2017 №01-9115т/НСД, №01-9116т/НСД, №01-9117т/НСД старший детектив НАБ України доручив оперативним працівникам Департаменту захисту економіки Національної поліції України провести негласні слідчі (розшукові) дії (т. 4, а.с. 84-85).

При цьому кримінальний процесуальний закон не містить вимог до форми доручення слідчого, а саме доручення і є тим процесуальним документом, який свідчить про залучення будь-якого оперативного співробітника відповідного підрозділу до проведення НС(Р)Д та додаткової персональної конкретизації не потребує.

Інакше кажучи, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії саме слідчий визначає порядок та форму взаємодії з уповноваженим оперативним підрозділом, забезпечуючи в такий спосіб ефективність досудового розслідування та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Враховуючи наведене, позиція сторони захисту з окресленого питання вочевидь не ґрунтується на вимогах закону.

Безпідставними колегія суддів вважає також твердження захисників щодо відсутності у протоколах про результати НС(Р)Д відомостей про осіб, які проводили зазначену негласну слідчу (розшукову) дію.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 106 КПК України протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. За змістом цієї норми з урахуванням положень ч.1 ст.41 цього Кодексу протоколи слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій може складати співробітник оперативного підрозділу, який користується повноваженнями слідчого.

Як вже було зазначено судом негласна слідча (розшукова) дія стосовно ОСОБА_10 у виді аудіо-, відеоконтролю проводилась оперативними працівниками Департаменту захисту економіки Національної поліції України на підставі доручення детектива.

Зі змісту протоколів про результати здійснення цієї негласної слідчої (розшукової) дії вбачається, що їх складено старшим оперуповноваженим в ОВС Департаменту захисту економіки Національної поліції України лейтенантом поліції ОСОБА_20 . Відомостей про залучення інших осіб для проведення цієї процесуальної дії матеріали кримінального провадження не містять.

Наведеним підтверджується, що ці негласні слідчі (розшукові) дії проводились старшим оперуповноваженим ОСОБА_20, який за їх результатом склав відповідні протоколи.

7.2.10. У ході судового розгляду були також досліджені долучені до протоколів в якості додатків носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме microSDcard 8 Gb (інв.№1886т та №1885т), microSDcard 16 Gb (інв.№1887т та №1888т), microSDcard 16Gb (інв. №1884 та №1885), microSDcard 16Gb (інв. № 1970т) та оптичні диски формату DVD-R з реєстраційними номерами 04/3724т, 04/4006т, 04/3719т, 04/4003т, 04/4008т, 04/3723т, 04/4004т, 04/4007т (т. 4, а.с.99-100, 106-108, 117-119, 151, 155-156, 163-164, 238).

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо неналежного упакування додатків до протоколів про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді аудіо-, відеоконтролю, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 104 КПК України визначено, що у випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.

У ч. 3 ст. 105 КПК України йдеться про те, що додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

В ході дослідження носіїв інформації - карток пам`яті Micro SD, на які здійснювалось фіксування негласної слідчої (розшукової) дії, колегія суддів встановила, що матеріали проведення аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_10 були упаковані у білий конверт, який містить пояснювальні написи щодо інвентаризаційних номерів карти, її об`єму, дати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, штампових відміток Департаменту захисту економіки НП України та Управління забезпечення охорони державної таємниці Генеральної прокуратури України, але підписів осіб, які брали участь у виготовленні цих додатків, конверти не містять.

Колегія суддів погоджується з позицією сторони захисту щодо існування формального порушення ч.3 ст.105КПК України при оформленні цього додатка, однак вважає, що в цілому воно не тягне за собою недопустимість протоколів про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки неналежне оформлення їх додатків не вплинуло на обсяг прав і свобод ОСОБА_10 .

7.2.11. Щодо доводів сторони захисту про те, що матеріали проведення аудіо-, відеоконтролю не надавались їй у вигляді додатка до протоколу, то на переконання колегії суддів вказане не свідчить про невідкриття стороною обвинувачення цих матеріалів у порядку ст. 290 КПК України, оскільки, як було повідомлено захисником ОСОБА_11, з цими матеріалами сторона захисту була ознайомлена, що підтверджується технічним записом судового засідання від 03.02.2020.

7.2.12. Неспроможними є також посилання сторони захисту на неповноту відображення зафіксованих на флеш-картах відомостей у протоколах про результати проведених негласних слідчих (розшукових) дій. Зокрема, такі доводи не відповідають вимогам кримінального процесуального закону в частині фіксації результатів негласних слідчих (розшукових) дій у протоколі, якими визначено, що в протоколі відтворюється та частина виявленої інформації, що має значення для досудового розслідування і судового розгляду (ч. 1 ст. 266 КПК України).

7.2.13. Ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва за №01-117т/СД, 01-9116т/НСД, 01-9115т/НСД від 16.05.2017; доручення №19/3476 від 16.05.2017; протоколи №39/7128т, № 39/7129т, 39/7130т від 20.06.2017; електронні (матеріальні) носії інформації micro SD Transcend карта 16Gb № 1884т, 1885т, 1886т, 1887т, 1870т були розсекречені на підставі постанов прокурора від 27.06.2017, 18.08.2017, 23.11.2017 (т. 4, а. с. 239-244).

7.3. Щодо порушень кримінального процесуального закону під час проведення 19.06.2017 обшуку у готелі «Гетьман».

7.3.1. У ході судового розгляду сторона захисту вказувала на відсутність підстав для проведення невідкладного обшуку в готелі «Гетьман». Таку позицію сторона захисту обґрунтовувала тим, що зазначені в ухвалі слідчого судді підстави для проведення невідкладного обшуку в готелі «Гетьман» не передбачені у ст. 233 КПК України.

7.3.2. Проаналізувавши викладені стороною захисту доводи, колегія суддів звертає увагу на наступне.

7.3.3. Статтею 30Конституції України регламентовано, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду та обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, закон допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду та обшуку.

7.3.4. Аналогічні норми знаходять своє відображення у кримінальному процесуальному законі, зокрема в ч.ч. 1, 3 ст.233КПК України. З їх змісту слідує, що обшук може проводитись: 1) за ухвалою слідчого судді; 2) до постановлення ухвали слідчого судді лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

7.3.4. Судом встановлено, що 19.06.2017 детективами НАБ України на території та у приміщеннях готелю «Гетьман», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та 8а, який належить ОСОБА_19, був проведений невідкладний обшук у зв`язку з врятуванням майна та безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (т. 15, а.с. 142-143).

7.3.5.Після здійсненняцих дійдетектив НАБУкраїни ОСОБА_83 за погодженняміз прокурором ОСОБА_73 звернувся дослідчого суддііз клопотаннямпро проведенняобшуку (здійсненнясудового контролю«postfaktum»). Зі змісту клопотання детектива вбачається, що невідкладність проведення обшуку була обґрунтована необхідністю безпосереднього переслідування ОСОБА_10, який підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.368 КК України, та переховувався від органу досудового розслідування, виявленням та фіксацією фактів і обставин, які мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, відшукання, запобігання знищенню чи прихованню предмета злочину, документів і чорнових записів, що стосуються проведення процедури закупівлі за предметом будівництва спортивного комплексу з котельнею школи-інтернату « ІНФОРМАЦІЯ_3 », перевірки стану будівництва вказаного об`єкту, документів та чорнових записів, що стосуються проведення конкурсу на посаду директора цього закладу, комп`ютерної техніки, засобів мобільного зв`язку, пристроїв для зберігання даних (жорстких флеш-накопичувачів, тощо), що використовувались для реалізації злочинного умислу, інших предметів і документів, що можуть мати значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, а також майна та грошових коштів, які були здобуті в результаті вчинення злочину (т. 13, а.с.66-69).

7.3.6. Натомість, відповідно до змісту мотивувальної частини ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.06.2017 дозвіл на проведення обшуку був наданий з метою врятування майна, яке було здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення та може бути речовими доказами, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (т.3, а.с.108-109).

7.3.7. Слід зазначити, що в ході судового розгляду на підставі безпосередньо досліджених доказів судом було встановлено, що предмет кримінального правопорушення грошові кошти та несправжні (імітаційні) засоби та грошові кошти, були залишені ОСОБА_13 у сейфі винайнятого нею готельного номеру (т. 5, а.с. 49). Ця обставина беззаперечно вказує на те, що на момент проведення обшуку в органу досудового розслідування існували обґрунтовані підстави вважати, що предмет злочину потребував вжиття заходів для його збереження (врятування) від можливого знищення чи приховання.

7.3.8. Вищенаведені обставини у своїй сукупності дають підстави для висновку, що обшук в готелі «Гетьман» був спрямований на збереження майна, а саме предмету злочину від його можливого знищення чи приховання, що є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей, які мають значення для досудового розслідування, та відповідає вимогам ч. 3 ст. 233 КПК України.

7.3.9. Щодо доводів сторони захисту, які стосувались того, що обшук не був невідкладний, оскільки проведена слідча (розшукова) дія була заздалегідь запланованою, колегія суддів звертає увагу на таке.

7.3.10. На підставі свідчень потерпілої та досліджених судом доказів, здобутих за результатом здійснення негласних слідчих (розшукових) дій у виді аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_10, суд встановив, що домовленість про спосіб, день та місце передачі неправомірної вигоди була повідомлена обвинуваченим у п`ятницю 16.06.2017 близько 21 год 30 хв. Згідно з цією вказівкою передача грошових коштів мала відбутись у неділю 18.06.2020 у номері готельного комплексу «Гетьман», що розташований за адресою: м.Кам`янець-Подільський,площа Польськийринок,8та 8а.

7.3.11. Водночас, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснював Перший відділ детективів Третього підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів НАБ України, розташований у м.Києві повул.Василя Сурикова,3,що територіальновідноситься доСолом`янського районум.Києва. Отже, з урахуванням правил, визначених у ч.2 ст. 234 КПК України, клопотання про надання дозволу на проведення обшуку підлягало розгляду слідчим суддею Солом`янського районного суду м.Києва.

7.3.12. Таким чином, враховуючи віддаленість місця проведення обшуку від місця розташування місцевого суду, наявність лише одного дня для отримання дозволу на обшук, який передував проведенню цієї процесуальної дії, а також беручи до уваги необхідність збереження залишених потерпілою у готельному номері грошових коштів та імітаційних засобів, що мало вирішальне значення для викриття злочинної діяльності ОСОБА_10 з огляду на попередню кваліфікацію його дій за ч. 4 ст. 368 КК України, колегія суддів доходить висновку, що невідкладність обшуку виправдовувалась необхідністю вжиття термінових заходів, спрямованих на досягнення легітимної мети виконання завдань кримінального провадження, передбачених у ст. 2 КПК України.

7.3.13. Обвинувачений ОСОБА_10 у промові під час судових дебатів послався на показання свідків ОСОБА_76, ОСОБА_79 та ОСОБА_84, які, на його думку, підтверджують спланованість проведеного в готелі «Гетьман» обшуку та вказують на заінтересованість осіб, які були запрошені в якості понятих для проведення цієї дії.

7.3.14. Доводи сторони захисту про те, що поняті є упередженими з огляду на їх запрошення до участі у проведенні обшуку заздалегідь, колегія суддів вважає такими, що не впливають на допустимість здобутих у ході цієї слідчої дії доказів, при цьому виходить з наступного.

7.3.15. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_76 повідомив суду, що до м. Кам`янець-Подільський він разом зі своїм товаришем ОСОБА_75 прибув з метою проведення дозвілля. Під час прогулянки містом до них підійшли співробітники поліції, які запросили їх взяти участь у проведенні слідчих (розшукових) дій, на що останні погодились.

7.3.16. Виходячи зі змісту ч.1 ст. 236, п. 25 ч.1 ст. 3 КПК України, для участі в проведенні обшуку можуть бути запрошені потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження, до яких належать, зокрема, поняті.

7.3.17. При цьому законодавець не встановлює будь-яких обмежень щодо часу запрошення понятих, місця або порядку їх підшукання, обмежуючись у ч.7 ст. 223 КПК України лише формулюванням щодо обов`язкової участі не менше двох понятих під час проведення обшуку житла чи іншого володіння, а також обшуку особи.

7.3.18. Планування ж досудового розслідування, підготовка до проведення конкретних слідчих дій, вжиття інших передбачених законом заходів для забезпечення ефективності досудового розслідування є обов`язком органу досудового розслідування, який прямо передбачений ч.5 ст. 38 КПК України.

7.3.19. Щодо персональних характеристик понятих, то законом для них не передбачено майнового, освітнього, професійного або іншого цензу, але у ч.7 ст.223 КПК України зазначено, що понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого або потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

7.3.20. Понятий -це незаінтересованав результатахкримінального провадженняособа,яку запрошуєслідчий абопрокурор дляучасті услідчій (розшуковій)дії зметою засвідченняфакту,змісту тарезультатів їїпроведення.Зазначене узгоджуєтьсяз правовоюпозицією,викладеною впостановах ВерховногоСуду від10.03.2021 усправі №514/662/14-к,від 16.03.2020 усправі №203/232/17.

Поняття «заінтересованість» не розтлумачене у кримінальному процесуальному законі, тому суд виходить з його загальноприйнятого значення, яке зводиться до наявності у конкретної особи приватного інтересу до чого-небудь, що дає вигоду, приносить користь, свідчить про наявність у неї прагнення або особистого бажання здійснити щось у певний спосіб або щодо певної особи задля досягнення заздалегідь сформованої мети.

Участь понятих є гарантією правильного безпосереднього сприйняття під час провадження слідчих дій обставин та фактів, що мають значення для кримінального провадження, їх належного фіксування в процесуальних документах. Свідчення понятого базуються на обставинах, свідком яких він був. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 425/217/17, від 22.11.2018 у справі №194/1437/15-к.

7.3.21. Жодних обставин, що поняті мали об`єктивні чи суб`єктивні ознаки зацікавленості у результатах процесуальної дії, колегією суддів встановлено не було.

7.3.22. Доводи захисників про те, що серед переліку осіб, яким ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку, не зазначено ОСОБА_79, в той час як він брав у ньому участь та фактично проводив обшук, колегія суддів вважає безпідставними. На це вказує системний аналіз ст.ст. 37, 39, 235, 236 КПК України, які дають підстави стверджувати, що ухвала про дозвіл на обшук може бути виконана прокурором, призначеним здійснювати процесуальне керівництво в порядку ст. 37 КПК України, або слідчим, визначеним керівником органу досудового розслідування в порядку ст. 39 цього Кодексу, і має містити відомості про прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук.

7.3.23. Зі змісту протоколу обшуку від 19.06.2017 (т.5, а.с. 89-99) слідує, що слідчу дію було проведено детективом НАБ України ОСОБА_85, а слідчий суддя зазначив його у складі осіб, яким надано дозвіл на проведення обшуку (т.3, а.с. 108-109). Працівники ДЗЕ НП України, зокрема і ОСОБА_79, включені детективом в склад осіб, які брали участь у слідчій дії, однак ці особи не були уповноважені на його самостійне проведення.

7.3.24. Вимоги, які б зобов`язували слідчого суддю в ухвалі зазначати перелік осіб, які беруть участь під час обшуку, чинний кримінальний процесуальний закон не містить. Таке трактування положень ст.ст. 235, 236 КПК України узгоджується з правовою позицією, викладеною ККС ВС у постанові від 17.02.2021 у справі №263/10353/16-к.

7.3.25. Дослідивши в судовому засіданні відеозапис обшуку, зафіксований на Miсro SD (т.15, а.с. 142-143), судом встановлено, що обшук безпосередньо здійснював детектив ОСОБА_85, а ОСОБА_79, хоча і перебував поруч, але самостійних дій не вчиняв.

7.4. Щодо недостовірності показань свідків та потерпілої

У судових дебатах ОСОБА_10 заявив про неправдивість та неузгодженість показань потерпілої ОСОБА_13 щодо:

- їх зустрічей та змісту розмов у період з грудня 2016 року по травень 2017 року, в ході яких за версією сторони обвинувачення їй було висловлено вимогу надати неправомірну вигоду;

- заперечення ОСОБА_13 її позапроцесуального спілкування з співробітниками Управління захисту економіки в Хмельницькій області ОСОБА_79 та ОСОБА_84 ;

- дійсного змісту її розмови з ОСОБА_23, під час якої останній повідомив про висловлені їй ОСОБА_18 та ОСОБА_17 погрози;

- повідомлення свідком ОСОБА_44 про невдоволеність в Хмельницькій обласній раді діяльністю ОСОБА_13 .

Суд перевірив тлумачення окремих реплік свідків і потерпілої, що їх навів ОСОБА_10 під час судових дебатів, проте, дослідивши такі показання окремо та у сукупності з іншими доказами, не вбачає очевидних логічних суперечностей або ж підстав трактувати їх як недостовірні, необ`єктивні чи перекручені.

Що стосується аргументів ОСОБА_10 про відмінність показань свідків ОСОБА_36 та ОСОБА_31, наданих ними під час досудового розслідування та судового розгляду, то варто зазначити, що під час допиту цих осіб в ході судового розгляду питання розбіжностей у показаннях було з`ясоване в порядку ст.96, ч.5 ст. 225 КПК України. Підстав для висновку про обмову цими свідками обвинуваченого встановлено не було. У зв`язку з цим доводи про неправдивість показань таких свідків колегія суддів відхиляє.

7.5. Щодо доводівпро порушеннявимог кримінальногопроцесуального законупід часзатримання ОСОБА_10 .

7.5.1. Відповідно до ч. 2 ст.176КПК України затримання є тимчасовим запобіжним заходом, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

7.5.2. Згідно зі ст.207КПК України ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

7.5.3. Як зазначено в ст.208КПК України (у редакції, чинній станом на 19.06.2017), уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, у тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

7.5.4. За даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.06.2017, ОСОБА_10 був затриманий старшим детективом НАБ України ОСОБА_74 цього дня о 15 год 15 хв у приміщенні готелю «Гетьман», що розташований за адресою: Хмельницька область, м.Кам`янець-Подільський, площа Польський ринок, 8. Підставою затримання у протоколі вказано п. 1-3 ч. 1 ст. 208 КПК України та зазначено: «особу затримано після вимагання неправомірної вимоги та виконання свідком ОСОБА_13 умов передачі неправомірної вигоди. Свідок ОСОБА_13 вказала на ОСОБА_10, як на особу, що вчинила злочин» (т. 3, а. с. 133-136).

7.5.5. Доводи сторони захисту, що безпосередньо під час затримання ОСОБА_10 нічого у ОСОБА_13 не вимагав та грошових коштів не отримував, спростовуються результатами негласних слідчих (розшукових) дій, які були відомі детективу на момент затримання.

7.5.6. Зазначені у протоколі підстави затримання ОСОБА_10 відповідають тим, що закріплені у ч. 1 ст.208КПК України, тому аргументи сторони захисту про відсутність підстав для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження є неспроможними.

7.5.7. Стосовно тверджень обвинуваченого ОСОБА_10, що він був затриманий з моментупочатку проведенняобшуку,оскільки з 09 год 50 хв був змушений через підкорення наказу залишатись поряд з детективами НАБ України в своєму робочому кабінеті, то, на переконання суду, такі доводи не ґрунтуються на законі.

7.5.8. Відповідно до змісту протоколу обшуку ця слідча дія розпочалася 19.06.2017 о 10 год 10 хв, а згідно з протоколом затримання ОСОБА_10 відбулось 19.06.2017 о 15 год 15 хв (т. 5, а.с. 89-102; т. 3, а.с.133-136).

7.5.9. Як зазначено у ч. 3 ст. 236 КПК України, слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.

7.5.10.Отже,обмеження впересуванні ОСОБА_10 не можесвідчити пройого фактичнезатримання якпідозрюваного увчиненні злочину,оскільки такеобмеження підчас обшукубуло здійсненовідповідно доч.3ст.236 КПК України, а не ст.208 цього Кодексу.

7.5.11. За вказаних обставин, колегія суддів не погоджується з позицією сторони захисту про необхідність у роз`ясненні ОСОБА_10 його прав як підозрюваного, оскільки він на час проведення обшуку не мав такого статусу відповідно до положень ст.42КПК України.

7.5.12. Однак, після безпосереднього затримання ОСОБА_10 були повідомлені підстави його затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, роз`яснено право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень ст. 213 КПК України, вимагати перевірки обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим же Кодексом.

7.5.13. Водночас, з огляду на доводи про порушення права на захист ОСОБА_10 під час його затримання, суд вважає за необхідне зупинитись на наступному.

7.5.14. За приписами ч. 4 ст.213КПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов`язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. У разі неприбуття в установлений законодавством строк захисника, призначеного органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, уповноважена службова особа негайно повідомляє про це відповідний орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.

7.5.15. Як вбачається з протоколу затримання, 19.06.2017 старший детектив НАБ України ОСОБА_74, який здійснив затримання ОСОБА_10, повідомив про це Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області (т.3, а.с.133-136). Це повідомлення зареєстроване в журналі реєстрації повідомлень 19.06.2017 о 15год 30хв за №022-0000253 (т.12, а.с.140). На виконання повідомлення центром призначено адвоката ОСОБА_86, якому о 15 год 55 хв видано доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги (т.12, а.с.141-142).

7.5.16. Наведеним підтверджується, що уповноважена службова особа, що здійснила затримання, повідомила орган, уповноважений законом надавати безоплатну правову допомогу, тобто виконала вимоги ч.4ст.213КПК України.

7.5.17. Щодо тієї обставини, що працівники НАБ України не дочекались приїзду захисника ОСОБА_86 та разом з затриманим ОСОБА_10 виїхали до м.Києва, то тут слід вказати, що положення статтей 207, 208 КПК України не містять обов`язку забезпечити обов`язкову участь адвоката під час затримання, тоді як в силу ч. 1 ст. 52 КПК України у кримінальномупровадженні щодоособливо тяжкихзлочинів участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного, якого ОСОБА_10 на час затримання не набув.

7.5.18. Попри зазначене, ОСОБА_10, як затриманому, було забезпечено реалізацію його права на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування. Наведене підтверджується відповіддю заступника начальника Ізолятора тимчасового тримання ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_87 на адвокатський запит від 31.08.2017, згідно з якою в умовах спецустанови 20.06.2017 у період часу з 10 год 00 хв до 11 год 00 хв та з 19 год 45 хв до 20 год 00 хв ОСОБА_10 відвідував адвокат ОСОБА_11 (т.12, а.с.134).

7.5.19. Враховуючи наведене, суд констатуєдотримання працівникамиНАБ Українипроцедури проведеннязатримання ОСОБА_10, а доводи про порушення права обвинуваченого на захист визнає безпідставними.

7.6. Щодо доводів про порушення вимог кримінального процесуального закону під час повідомлення про підозру.

7.6.1. Загальні положення, що регулюють процедуру повідомлення про підозру, містяться в Главі 22 КПК України, згідно з якими письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором (ч.1 ст. 277 КПК України).

7.6.2. Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу прокурором у кримінальному провадженні є особа, яка обіймає посаду, передбачену ст.15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень.

7.6.3. У ст. 276 КПК України зазначено, що особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються Главою 37 цього Кодексу.

7.6.4. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру депутата місцевої ради здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень.

7.6.5. Особливий порядок здійснення повідомлення про підозру депутатам місцевих рад є однією з визначених законом гарантій депутатської діяльності, які мають публічно-правове призначення та служать захистом від необґрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності.

7.6.6. Зазначені гарантії здійснення депутатами місцевої ради своїх повноважень кореспондують з тими, що визначені у ч. 1 ст. 31 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (у редакції, чинній на момент повідомлення про підозру і зміну підозри ОСОБА_10 ), де встановлено, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради може бути здійснено Генеральним прокурором, заступником Генерального прокурора, керівником відповідної регіональної прокуратури.

7.6.7. Проте, хоча законодавець наділяє Генерального прокурора, його заступника та керівника регіональної прокуратури виключним правом на здійснення письмового повідомлення про підозру депутату місцевої ради, однак глава 37 КПК України не передбачає імперативної вимоги про особисте вручення цими суб`єктами письмового повідомлення.

7.6.8. Так, у постанові від 11.12.2019 Велика Палата Верховного Суду (справа №536/2475/14-к, провадження № 13-34кс19) зробила висновок щодо застосування норм права, які стосуються вручення підозри спеціальним суб`єктам, до яких в тому числі відносяться депутати місцевих рад, зауваживши, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на етапи: 1) прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру (цей етап передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з ч. 1 ст. 276 КПК України, дотримання процесуальних гарантій під час проведення тих чи інших слідчих або оперативно-розшукових дій або застосування запобіжних заходів, які вчинялись до моменту здійснення такого повідомлення); 2) об`єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених ст. 277 КПК України, та його підписання; 3) доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі ст. 278 КПК України (на цьому етапі також здійснюється повідомлення прав підозрюваному і в разі необхідності ? їх детальне роз`яснення (ч. 3 ст. 276 КПК України).

7.6.9. В іншій постанові від 25.11.2020 (справа № 627/927/19, провадження №51-3752км20) Верховний Суд зазначив, що виключно Генеральний прокурор, його заступник або керівник відповідної регіональної прокуратури перевіряють підстави для повідомлення депутату місцевої ради про підозру, складають та підписують її текст, а також можуть повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру. Письмове повідомлення про підозру, яке передбачає погодження та подальше підписання такого процесуального документа, може здійснюватися лише Генеральним прокурором, його заступником або керівником відповідної регіональної прокуратури, це повноваження є винятковим і не може бути передоручене іншим особам. Однак, вони можуть доручити вручення прийнятого (складеного) та підписаного ними повідомлення про підозру суб`єкту, уповноваженому здійснювати процесуальні дії у конкретному кримінальному провадженні.

7.6.10. З наведеного слідує, що кримінальний процесуальний закон не забороняє вручення повідомлення про підозру депутату місцевої ради уповноваженим на підставі доручення суб`єктом за умови, що таке рішення було прийняте (складене) та підписане Генеральним прокурором, його заступником або керівником відповідної регіональної прокуратури.

7.6.11. Судом встановлено, що 20.06.2017 заступник Генерального прокурора ? керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_88 повідомив депутату Хмельницької обласної ради ? ОСОБА_10 про те, що він підозрюється у вчиненні закінченого замаху на шахрайство, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, та у підбурюванні до закінченого замаху на пропозицію і надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.369 КК України (т.11, а.с. 104-116).

7.6.12. Вручення цього письмового повідомлення про підозру ОСОБА_10 заступник Генерального прокурора ? керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_88 доручив старшому детективу НАБ України ОСОБА_74 (т. 11, а.с. 116-119).

7.6.13. 06.11.2017 заступник Генерального прокурора ? керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_88 повідомив депутату Хмельницької обласної ради ? ОСОБА_10 про зміну раніше повідомленої підозри від 20.06.2017 та про те, що він підозрюється у вчиненні закінченого замаху на шахрайство, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, та у підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення та невчинення службовою особою в інтересах того, хто дає таку вигоду, дій з використанням наданої влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України (т.11, а.с. 120-136).

7.6.14. Вручення цього письмового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_10 заступник Генерального прокурора ? керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_88 доручив старшому детективу НАБ України ОСОБА_74 (т. 11, а.с. 136).

7.6.15. Відповідно до доручення від 13.05.2017 та постанови від 16.05.2017 старший детектив НАБ України ОСОБА_74 був уповноважений на здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні (т. 3, а.с. 65-67).

7.6.16. Отже, оскільки матеріалами цього кримінального провадження підтверджується, що письмове повідомлення про підозру та письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_10, було погоджене та підписане заступником Генерального прокурора, тобто уповноваженим на це суб`єктом, а вручення цих документів здійснив у порядку п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України уповноважений на цю дію суб`єкт ? старший детектив НАБ України ОСОБА_74, то гарантії депутатської діяльності ОСОБА_10 під час здійснення цих процесуальних дій порушені не були.

7.6.17. На користь такого висновку також свідчить законодавча тенденція доповнення ст. 481 КПК України частиною другою згідно із Законом № 187-ІХ від 04.10.2019, відповідно до якої Генеральний прокурор (виконувач обов`язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому ч.ч.1, 2 ст. 278 цього Кодексу.

7.6.18. Разом з цим, хоча на час здійснення цих процесуальних дій ч. 2 ст.481 КПК України не була чинною, проте і застережень щодо неможливості доручати слідчому (детективу) здійснення вручення письмового повідомлення про підозру кримінальний процесуальний закон не містив. У зв`язку з цим, суд робить висновок, що в цьому випадку старший детектив ОСОБА_74 діяв відповідно до п. 4 ч.2 ст.36 КПК України, який наділяв його повноваженнями вчиняти процесуальні дії у цьому кримінальному провадженні.

7.6.19. З огляду на вказане, твердження сторони захисту про визнання доказів недопустимими у зв`язку з порушенням процедури вручення ОСОБА_10 повідомлення про підозру та зміненої підозри, є неспроможними.

7.6.20. Безпідставними колегія суддів визнає також доводи захисників про вручення повідомлення про підозру ОСОБА_10 поза межами строку, визначеного законом.

7.6.21. Відповідно до ч. 2 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

7.6.22. Як вбачається з протоколу затримання, затримання ОСОБА_10 відбулось 19.06.2017 о 15 год 15 хв (т. 3, а.с.133-136), а повідомлення про підозру йому було вручене 20.06.2017 о 10 год 33 хв (т. 11, а.с. 104-119), тобто в межах строку, визначеного у ч. 2 ст. 278 КПК України для вчинення цієї процесуальної дії.

7.6.23. Наведене беззаперечно доводить дотримання стороною обвинувачення вимог кримінального процесуального закону під час вручення підозри ОСОБА_10 .

7.7. Усі інші доводи, на які посилається сторона захисту, не дають підстав колегії суддів прийти до висновку про незаконність здобутих стороною обвинувачення доказів, а тим більш про їх неналежність чи недопустимість, тоді як окремі процесуальні порушення не є істотними, а відтак не тягнуть за собою визнання цих доказів такими, що зібрані не у відповідності з вимогами закону.

VІІІ. Оцінка суду

8.1. Розпочинаючи оцінку доказів, суд звертає увагу на загальні положення щодо доказування в кримінальному процесі, застосування яких в даному конкретному випадку створює умови для реалізації завдань кримінального провадження.

Зокрема, кримінальне процесуальне законодавство не закріплює чітких стандартів доказування, проте із положень чинного КПК України прослідковується їх зміст.

Так, із частини другої статті 17 КПК України вбачається стандарт доказування «поза розумним сумнівом», перед застосовуванням якого cуд вважає за необхідне зазначити, що не будь-який сумнів можна констатувати як розумний, існування сумнівів при прийнятті рішення є природним та не означає, що в разі наявності таких сумнівів прийняте рішення є неправильним. Поняття «поза розумним сумнівом» не тотожне поняттю «абсолютна впевненість», яке передбачає непохитність і відсутність будь-яких вагань.

Із статті 94 КПК України випливає стандарт «внутрішнього переконання», зміст якого зводиться до того, що суд повинен вільно оцінювати докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності, на основі свого внутрішнього переконання, яке виникає не з вузької оцінки доказів, наданих сторонами, а з оцінки їх з урахуванням життєвого досвіду колегії суддів та всіх обставин справи.

8.2. Колегія суддів, зауважує, що розмови, зафіксовані внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не можуть містити відверті, щиросердні та чіткі формулювання, що дозволяли б безспірно встановити зміст такої розмови. Вочевидь, особи, які вчиняють злочин, намагаються ускладнити викриття їх протиправної діяльності, завуалювавши її та застосовуючи для цього найрізноманітніші засоби.

Але для доведення винуватості особи у вчиненні злочину встановлено стандарт «поза розумним сумнівом», який означає, що сукупність встановленихобставин повиннавиключати будь-якеінше розуміння(пояснення) події,яка єпредметом судовогорозгляду,крім того,що інкримінованийзлочин бувучинений, іобвинувачений євинуватим увчиненні цьогозлочину. Отже, фактичні обставини повинні бути встановлені з бодай мінімальним ступенем чіткості та переконливості, який дозволяв би суду зробити висновок щодо винуватості особи в межах пред`явленого їй обвинувачення.

8.3. На підставі досліджених доказів судом було встановлено, що прокурором доведено вчинення ОСОБА_10 закінчених замахів на підбурення до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, та на шахрайство в особливо великих розмірах.

Відповідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво», дії особи, яка, одержуючи гроші начебто для передачі іншій службовій особі як хабар, мала намір не передавати їх, а привласнити, належить кваліфікувати за відповідною частиноюст. 190 КК України, а за наявності до того підстав - і за відповідними частинами статей27,15та369 КК України, як підбурювання до замаху на давання хабара.

Вказана позиція також узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в ухвалі від 26.03.2015 у справі №5-3кс15, згідно з яким, якщо завдяки обману винуватий викликає бажання в особи вчинити кримінально-протиправне діяння, вчинення якого вона вважає для себе у даній ситуації вигідним, то його діяння необхідно розглядати в аспекті положень інституту співучасті.

Якщо винний отримує від іншої особи гроші чи інші цінності нібито для передачі службовій особі як хабар (неправомірна вигода), маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить розцінювати як шахрайство і кваліфікувати за відповідною частиноюст. 190 КК України. Однак якщо при цьому винний сам схилив хабародавця до передачі йому цінностей, його дії належить також кваліфікувати як підбурювання до закінченого замаху на дачу неправомірної вигоди (хабара), тобто ще за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 і відповідною частиноюст. 369 КК України.

Враховуючи вище викладені висновки судової практики, колегія суддів вважає за доцільне давати оцінку обом складам кримінальних правопорушень, водночас зауважуючи, що, на думку колегії, підбурювання потерпілої до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, в діях ОСОБА_10 мало ознаки способу вчинення шахрайства.

8.4. Оцінка складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України.

Щодо ідентифікації службової особи, яка займає особливо відповідальне становище, до надання неправомірної вигоди якій ОСОБА_10 підбурював ОСОБА_13

8.4.1. Ч. 4 ст. 369 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

8.4.2. Перелік службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, з метою тлумачення змісту статті 369 КК України наведено у ч. 3 примітки до ст. 368 КК України, серед яких особи, посади яких згідно із ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до першої та другої категорій посад в органах місцевого самоврядування.

8.4.3. Абзац другий ст. 14 вказаного Закону до посадових осіб в органах місцевого самоврядування першої категорії відносить, зокрема поміж інших, посаду голови обласної ради.

8.4.4. Оцінивши шляхом співставлення сукупності доказів, отриманих із різних процесуальних джерел, перевіривши показання потерпілої та фактичні обставини, ретельний аналіз яким був наданий вище у цьому вироку, суд встановив поза розумним сумнівом конкретну службову особу, яка займала особливо відповідальне становище та якій адресувалася неправомірна вигода.

8.4.5. Зокрема, на зустрічі, яка відбулася 16.05.2017, ОСОБА_10 пропонував ОСОБА_13 два варіанти вирішення її питань: перший - це знайти людину, яка б могла обійняти посаду директора школи-інтернату «Славутинка», що давало б змогу самій ОСОБА_13 зайняти посаду заступника; другий - зустрітись ОСОБА_13 із ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та спробувати їх вмовити. При цьому, він наголосив, що саме від ОСОБА_16 залежить подальший розвиток подій. Після того, як ОСОБА_13 повідомила про неможливість реалізувати запропоновані варіанти, ОСОБА_10 запропонував самостійно провести перемовини з ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .

8.4.6. У подальшому на зустрічі, яка відбулася 16.05.2017, ОСОБА_62 переконував ОСОБА_13, що неправомірну вигоду необхідно передати голові обласної ради ОСОБА_16, про що свідчать такі його вислови:

-«в цій ситуації в чому можна оперувати та спасати ситуацію це губернатор області, але він повинен включити мозги, якщо ви хочете вирішити питання позитивно. Це має бути губернатор області, якимось чином переконати того ОСОБА_64, щоб він залишив свої амбіції раз, але я не впевнений, що він буде жертвувати заради вас»;

-«Я думаю можна буде зробити таким чином: зустрітися з ОСОБА_66 ( ОСОБА_67 ), можливо сісти, щоб я, він і ОСОБА_60 поїхали у ресторан, сіли, випили, я так собі планую. Я просто до того говорю, що це буде недешево»;

-«попробую переговорити з ОСОБА_67, якщо ОСОБА_67 на це піде, я ОСОБА_67 і ОСОБА_60, що ми можемо зробити»;

-« ОСОБА_60, за ОСОБА_64 не знаю, чи там будуть з ним вирішувати. По крайній мірі, якщо і ОСОБА_60, я ще раз кажу. Загородний не знає як воно там буде, просто така колотнеча, ну якщо ви хочете почути мою думку не менше …» та продемонстрував долоню з п`ятьма пальцями.

8.4.8. На останній зустрічі, яка відбулася 16.06.2017, ОСОБА_10, стверджував ОСОБА_13, що напередодні мав зустріч із ОСОБА_16 та ОСОБА_17, на якій усе узгодив, та після надання неправомірної вигоди ОСОБА_13, «якщо вона до неділі закриває питання, значить з понеділка вона відчує зовсім інше відношення. З понеділка може бути, ну так. З понеділка дзвінок, наприклад. Може бути дзвінок від губернатора і скаже: «Я вирішив тобі всі питання, не переживай все нормально і т.д.».

8.4.9. Колегія суддів приходить до переконання, що службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище та до надання неправомірної вигоди якій ОСОБА_10 підбурював ОСОБА_13, був саме голова Хмельницької обласної ради ОСОБА_16, який у період 2016 -2017 роки обіймав цю посаду (т.18, а.с.17).

Щодо дій, до яких вдавався ОСОБА_10, схиляючи ОСОБА_13 до вчинення кримінального правопорушення

8.4.10. Відповідно до змісту ч. 4 ст.27 КК України підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.

8.4.11. Як встановлено судом у V розділі цього вироку, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_13, що у разі якщо вона не буде вирішувати питання щодо надання неправомірної вигоди ОСОБА_16, ОСОБА_18 та ОСОБА_17, останній направить депутатський запит до Генеральної прокуратури України. Він неодноразово повторював, що на посаді директора буде інша особа, а ОСОБА_13 буде піддана кримінальному переслідуванню, тоді як у разі надання згоди на передання коштів ставлення до неї одразу зміниться.

8.4.12. Навівши хронологічний опис подій, які відбувалися в період з жовтня 2016 року по червень 2017 року, колегія суддів прийшла до переконання, що навколо ОСОБА_13 було штучно створено умови гнітючого психо - емоційного тиску, за яких у неї мало створитися уявлення безвиході та наскрізної корумпованості у Хмельницькій обласній раді. Що ніби, у зв`язку з тим, що перемога у тендері на будівництво дісталася не будівельним фірмам, які перебувають під контролем депутатів Хмельницької обласної ради, будівництво відбуватися не буде, отримані кошти повинні бути повернуті в бюджет без використання, а ОСОБА_13 мала понести персональну відповідальність за витрачання виділених обласною радою коштів.

8.4.13. Про це свідчать показання потерпілої, свідків ОСОБА_31, ОСОБА_35, ОСОБА_36, які зауважували, що під час виїздних депутатських перевірок, депутат обласної ради ОСОБА_18 звинуватив адміністрацію школи інтернату «Славутинка» у корупції та вимагав повернення коштів. Свідок ОСОБА_89 також повідомив в суді, що ОСОБА_18 у приватній розмові був розлючений на ОСОБА_13 через витрачання нею коштів та зауважив, «що обов`язково вона має понести покарання».

8.4.14. Колегія суддів має зауважити, що такого роду висловлювання ОСОБА_18, як представника місцевої влади, який користується людською довірою, є неприпустимими з огляду на професійну етику та коло повноважень. Така поведінка створила для потерпілої стресову ситуацію, оскільки звинувачення були безпідставними, з огляду не те, що офіційної перевірки ні контрольно-ревізійним управлінням, ні будь - яким іншим органом, який би мав на те визначені законом повноваження, проведені не були.

8.4.15. У подальшому 15.05.2017 під час проведення засідання конкурсної комісії з обрання директора школи, як могла пересвідчитись колегія суддів шляхом перегляду його відеозапису, що також було підтверджено показаннями свідків, члени комісії заявляли, що до них надходили телефонні дзвінки від депутатів з негативною інформацією відносно ОСОБА_13, що ніби ходять різні чутки, що вона «корупціонерка». Конкурс у цей день проведено не було за офіційною підставою - нібито виникла необхідність визначитися з профілем закладу, але як вочевидь зрозуміло із відеозапису, конкурс не відбувся за особистою ініціативою ОСОБА_24, через вказівку голови обласної ради, у зв`язку з інформаційним шквалом, який було роздмухано навколо ОСОБА_13 .

8.4.16. За таких обставин ОСОБА_10, використовуючи свої нібито існуючі тісні особистісні стосунки з головою та депутатами обласної ради та обстановку навколо ОСОБА_13, переконував її, що лише надання неправомірної вигоди за його сприяння припинить хвилю звинувачень та гарантуватиме перемогу в конкурсі.

8.4.17. Таким чином, колегія суддів дійшла стійкого переконання, що дії обвинуваченого ОСОБА_10 за своїм характером об`єктивно були спрямовані саме на збудження у ОСОБА_13 бажання вчинити кримінальне правопорушення, яке до цього моменту вона не мала наміру скоїти.

Щодо кваліфікації дій ОСОБА_10, як закінченого замаху на вчинення кримінального правопорушення

8.4.18. Дії ОСОБА_10 з підбурювання ОСОБА_13 до надання неправомірної вигоди голові обласної ради кваліфіковані як закінчений замах за ч.2 ст. 15 КК України. Суд погоджується з такою кваліфікацією, оскільки вводячи ОСОБА_13 в оману, обвинувачений схиляв її до вчинення кримінально-карного діяння - надання саме цим особам неправомірної вигоди і в такий спосіб виконував роль підбурювача до злочину. ОСОБА_13 усвідомлювала суспільно небезпечний характер запропонованого діяння, а саме пропозицію надання неправомірної вигоди особі, яка займає особливо відповідальне становище, передбачала його наслідки і свідомо обрала напрям своєї поведінки, а саме вирішила звернутися із заявою до правоохоронних органів.

Те, що сам обвинувачений достеменно знав (не міг не знати), що злочин не буде закінчений, оскільки, обманюючи особу, він завчасно був обізнаний про неможливість доведення нею злочину до кінця, значення не має. Замах на злочин - це також самостійний вид незакінченого злочину і підбурювання до вчинення замаху на злочин, коли для самого підбурювача ОСОБА_10 є очевидним той факт, що злочин не буде доведено до кінця, жодним чином не виключає ні факту підбурювання, ні кримінальної відповідальності за такі дії.

8.4.19. Аналіз обману буде надано в розділі мотивування винуватості ОСОБА_10 у вчиненні шахрайства.

Однак, додатковою ознакою обману є той факт, що ОСОБА_10, переконуючи ОСОБА_13 та спрямовуючи її умисел на надання грошових коштів, як неправомірної вигоди саме ОСОБА_16, ОСОБА_18 та ОСОБА_17, про себе говорить, що «йому нічого не потрібно», але «якщо якийсь нюанс не получиться, ми все вернем».

8.4.20. В цій частині, варто відмітити, що залишивши кошти в готельному номері, ОСОБА_13 повністю реалізувала умисел ОСОБА_10 на її підбурення до надання неправомірної вигоди, однак, у зв`язку з його обманом кошти не могли бути передані службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, тому замах вважається закінченим.

8.4.21. Колегія суддів зауважує, що залишення коштів у номері готелю, яким фактично володіє ОСОБА_10 разом зі своєю дружиною, створює небезпідставне переконання, що обвинувачений міг контролювати, хто заходить чи може зайти до цього номеру саме у цей день, а тому з моменту, коли ОСОБА_13 здала ключі на рецепції, кошти знаходились під повним контролем ОСОБА_10 .

8.4.22. На переконання колегії суддів, за таких обставин має місце частково усічений склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, оскільки оцінюється поведінка та умисел особи, яка схиляє іншу особу до вчинення цього злочину, а не умисел та спрямованість дій того, хто погоджується на його вчинення.

8.4.23. На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до переконання, що дії ОСОБА_10 вірно кваліфіковано як підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України.

8.5. Оцінка складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.190 КК України.

8.5.1. Відповідно до ст. 190 КК України як шахрайство кваліфікується діяння, спрямоване на заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

8.5.2. Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. Обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього (пункт 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» № 10 від 06.11.2009).

8.5.3. Об`єктивна сторона шахрайства у діях ОСОБА_10 полягала в обмані ОСОБА_13, який мав форму повідомлення їй неправдивої інформації щодо його домовленостей та змісту спілкування із ОСОБА_16, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 .

8.5.4. Невідповідність між тим, що повідомляв ОСОБА_10 ОСОБА_13, та тим, що відбувалося в дійсності, була встановлена судом з таких фактичних обставин:

1. На зустрічі, яка відбувалася 16.05.2017, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_13, що відповідь йому від неї потрібна до 18 травня, оскільки «…у Гладуняка день народження будем святкувати. Друге: то, шо ми йдем з ним удвох на прямий ефір 18 числа на 18 годину. Після прямого ефіру ми можемо з ним сісти та переговорити, але до цього часу ви маєте оприділитися…».

Однак, ОСОБА_10 на святкуванні дня народження ОСОБА_17 присутній не був, про що свідчать такі докази.

Як повідомив суду свідок ОСОБА_17, він свій день народження ІНФОРМАЦІЯ_5 провів у ОСОБА_90 . Після повернення до міста Хмельницького його вітало багато людей, наскільки він пам`ятає, було святкування, на якому був присутній голова Хмельницької обласної ради ОСОБА_16 та депутат Хмельницької обласної ради ОСОБА_18, однак ОСОБА_10 запрошений не був.

Ці обставини підтвердив також свідок ОСОБА_18, а саме, що він був на святкуванні дня народження ОСОБА_17, яке відбувалося у закладі «Загадка» міста Хмельницького.

22.05.2017 між ОСОБА_17 та ОСОБА_18 відбулася телефонна розмова, яка зафіксована на магнітних носіях DVD+R №04/3719т, №04/4003т, №04/4008т та у протоколі від 04.08.2017 (т. 4, а.с. 101-108). Під час цієї розмови вони обговорювали час та місце святкування, обговорювали осіб, яких ОСОБА_17 мав намір запросити на цю зустріч, зокрема в їх переліку був ОСОБА_16 .

На пропозицію ОСОБА_17 «може Харкавого, я тоже візьму», ОСОБА_18 заперечував: «Я до нього неоднозначно і у губернатора неоднозначне відношення. Лічно плюється там і ті всі, вони на нього ходять постійно капають, що він там ето…». На це ОСОБА_17 відповів: « ОСОБА_55 на це питання подумаю, да, я зрозумів. Я, ОСОБА_91, що я, все почув. Він там тоже напрошувався, все остальне. Я йому скажу, що там. Ну, я просто поясню».

2. ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_13, що лише завдяки його сприянню конкурс 15.05.2017 не завершився її поразкою.

«…я розмовляв з ОСОБА_92, як дальше буде, якщо така ситуація. Ви знаєте, вона умнічка в цій ситуації, я їй вдячний, бо я її просив і говорив, вона могла провести голосування та зарубати на корню все, і на сесії ви би не пройшли. Я їй кажу: Ну давайте придумаєм шось? Чому вона відправила першу школу, чому відправила два кандидати? Поїдем в першу школу, поїдем в «Славутинку» подивимось. Я знаєте, на фракції вчора кажу, навіщо їхати в «Славутинку», якщо ми там вже були» (т. 4, а.с. 138-150).

Однак, як повідомила свідок ОСОБА_24 жодної розмови з ОСОБА_10 щодо конкурсу на посаду директора школи-інтернат «Славутинка» вона не мала.

3. Свідки ОСОБА_16, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 також зауважували, що жодних розмов з ОСОБА_10 щодо обставин участі ОСОБА_13 у конкурсі на посаду директора школи-інтернату «Славутинка» чи її діяльності на посаді директора, вони не мали.

Водночас, ОСОБА_10, продовжуючи вводити в оману ОСОБА_13, на зустрічі 27.05.2017 повідомив їй, що зустрічався з ОСОБА_16 та ОСОБА_17, та отримав відповідь: «Ваша пропозиція, я її озвучив, якщо вона приємлєма».

Після цього, ніби 15.06.2017 у приватній розмові із ОСОБА_17 останній роз`яснював йому: «І по друге каже: «Як би ти..» це я дослівно вам передаю «… сказав, що це твоє питання, ми б його не піднімали. Сказали, що ОСОБА_54, давай друже, це твоє. Скільки там? Ми єто все брали на проталкивание. .. Брали 10 %, було даже 12% хтось брав, або навіть є 3%» …Робив як. Перемови ми вели у голови обласної ради. Ми сіли, сказали: йдете. Розбили наприклад на дві: однією половиною закриває він у напрямку облдержадміністрації, другу половину я вирішую з керівником голів фракцій і т.д.», «Я піду до Загородного чи до когось іншого і скажу, що мені подзвонили такі люди з Києва, яким я просто відказати не зміг, і у мене претензій не має».

Розповідаючи ОСОБА_13, що такий порядок вирішення питань вималював йому ОСОБА_17, ОСОБА_10 зауважив щодо себе «Ну я ж цієї кухні не знаю».

8.5.5. На підставі проведеного аналізу, колегія суддів робить висновок, що ОСОБА_10, повідомляючи ОСОБА_13 неправдиву інформацію про існування домовленостей та вводячи її в такий спосіб в оману, переконував та схиляв її до необхідності надати неправомірну вигоду ОСОБА_16, ОСОБА_18 та ОСОБА_17, однак не мав домовленостей про вчинення цими особами будь - яких дій на користь потерпілої та від самого початку мав намір привласнити кошти.

8.5.6. Шахрайство - це злочин з матеріальним складом, обов`язковою ознакою якого є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяної шкоди внаслідок заволодіння майном або придбання права на нього у відповідний спосіб, а тому визначення розміру завданої шкоди є однією з ознак об`єктивної сторони вказаного складу злочину.

8.5.7. Шкодою є грошові кошти, які ОСОБА_13 залишила у готельному номері як неправомірну вигоду, до надання якої її підбурив ОСОБА_10, ввівши її в оману щодо дійсних своїх намірів.

8.5.8. Щодо розміру шкоди у виді неправомірної вигоди, яку прохав надати ОСОБА_10, то на зустрічі, яка відбулася 16.05.2017, він продемонстрував ОСОБА_13 п`ять пальців із зауваженням «не менше», які потерпіла, з урахуванням попередніх перемовин, розцінила як 50000 доларів США.

8.5.9. Під час зустрічі, що мала місце 27.05.2017, ОСОБА_10 на питання ОСОБА_13 щодо суми «Ви ж маєте предметно з ними розмовляти, тоді повертаємось, що ми останній раз говорили?». На це ОСОБА_10 відповів: «Я озвучив, це якщо да то да, якщо ні, то ні». На репліку ОСОБА_13, що ніби ходять плітки про те, що інший директор школи також планує сплатити 50 тисяч за посаду, ОСОБА_10 зауважив, що «розумієте ваше прізвище знає кожен депутат в обласній раді, кожна комісія».

8.5.10. На зустрічі 16.06.2017 відбулося більш детальне обговорення, зокрема ОСОБА_13 зазначила, що кошти в сумі 40000 доларів США їй подарував її товариш із АДРЕСА_3 вона мала позичити у свахи, та у неї виявилися кошти в гривні, з цього приводу запитала, чи може вона поміняти таку суму, на що ОСОБА_10 повідомив, що «без проблем», та наприкінці розмови рекомендував у суботу поїхати близько восьмої ранку на базар.

8.5.11. Надалі ОСОБА_13 уточнила, «нічого не змінилося, цих 50 лишається в силі. Бо ви кажете якщо в комплексі він, то я переживала, що хоче, може сказати, що ще за п`ять років (дії контракту) окремо там». ОСОБА_10 відповів «я не знаю. Дивіться він мені просто її сказав».

8.5.12. На підставі вищевикладеного, у колегії суддів відсутні сумніви, що мова йшла саме про суму у розмірі 50000 доларів США, якими мав намір заволодіти ОСОБА_10 .

8.5.13. Колегія суддів приходить до висновку, що умисел ОСОБА_10 був направлений на заволодіння грошовими коштами в особливо великому розмірі, із цією метою він, усвідомлюючи, що повноваження з підписання контракту з директором комунального закладу (школи) та визначення його строку належать голові обласної ради, переконував ОСОБА_13, що ним вирішено питання, як із ОСОБА_16, так і з депутатами, які критично ставилися до її особи та наполягали на проведенні перевірки її діяльності, а саме ОСОБА_18 і ОСОБА_17 .

8.5.15. Шахрайство вважається закінченим злочином, якщо винний заволодіває предметом злочину винятково за допомогою обману або зловживання довірою і після цього має реальну можливість розпорядитися ним, як своїм. Це означає, що шахрайство передбачає такий перехід певного предмета у володіння винного, який дозволяє йому реально здійснити хоча б первісне розпорядження. Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення шахрайства.

8.5.16. Згідно з ч. 2 ст. 15 КК України замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

8.5.17. Колегія суддів, встановила, що ОСОБА_10 виконав усі дії, які вважав необхідними для заволодіння грошима, проте злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі особи, оскільки його було затримано до моменту коли він чи якась інша особа за його вказівкою забрала кошти із готельного номеру.

8.5.18. Таким чином, розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, а також проаналізувавши ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів доходить висновку про їхню допустимість, належність, достовірність та достатність для визнання ОСОБА_10 винуватим в інкримінованих йому злочинах та кваліфікує його дії за ч. 2 ст.15, ч. 4 ст.190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України як замах на заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі шляхом обману та підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

ІХ. Призначення покарання

9.1. Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

9.2. Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

9.3. При призначенні обвинуваченому ОСОБА_10 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує :

9.3.1. Ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_10 кримінальних правопорушень

Відповідно до класифікації злочинів, визначеної у ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, є особливо тяжким. Вказане кримінальне правопорушення відноситься до корисливих злочинів проти власності, яке істотно порушує права людини, оскільки незаконно заволодівши чужим майном чи набувши права на нього, винний спричиняє шкоду праву власності потерпілого.

За правилами ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України, є тяжким злочином та згідно з приміткою до ст. 45 КК України цей склад законодавцем віднесено також до корупційних. Крім того, з огляду на суб`єктний склад вказане кримінальне правопорушення належить до службових злочинів. Його вчинення порушує принципи верховенства права, формує в суспільстві уявлення наскрізної корумпованості всіх державних органів, чим підриває авторитет держави в цілому.

9.3.2. Наслідки та обставини вчинення злочинів

Суд бере до уваги, що інкриміновані ОСОБА_10 злочини є умисними. При цьому обвинувачений, будучи обізнаним про події, які відбувалися навколо потерпілої, використовував їх для власної користі. Метою вчинених вищеописаних злочинних дій було бажання обвинуваченого незаконно збагатитись. Кримінально - протиправний намір обвинуваченого був спрямований на підбурювання ОСОБА_13 до надання неправомірної вигоди службовій особі та заволодіння цими грошовими коштами шляхом обману, оскільки від самого початку обвинувачений не мав наміру передавати неправомірну вигоду. Водночас, вказані злочини не були доведені до кінця з причин, які не залежали від волі обвинуваченого, оскільки останнього було затримано співробітниками НАБ України.

9.3.3. Дані про особу обвинуваченого

Суд враховує вік ОСОБА_10, який на момент ухвалення вироку становить 53 роки (т. 2, а.с. 159), стан його здоров`я (т. 12, а.с. 245-250; т. 13, а.с.1-21), позитивну характеристику обвинуваченого (т.3, а.с 202; т. 12 а.с.226-244), те, що він на обліку у лікаря психіатра або лікаря нарколога не перебуває (т.6, а.с. 183-184; т. 12, а.с. 224-225), до кримінальної відповідальності не притягувався (т. 6, а.с. 186).

9.3.4. Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого

Відповідно достатей 66,67КК України обставин, які обтяжують та які пом`якшують покарання ОСОБА_10, судом не встановлено.

9.4. Мотиви призначення покарання

9.4.1. При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує суттєвий негативний вплив, який справляє корупція в державних органах на довіру громадян до держави та її рішень. Зокрема, хибне враження щодо можливості вирішення будь-якого питання у неправовий спосіб із задіянням особистих зв`язків або шляхом надання неправомірної вигоди зводить нанівець багаторічну роботу по реформуванню державного сектору, провокує зневагу до представників органів влади. Саме таким чином корупція у глобальних масштабах породжує так звану побутову корупцію, і навпаки. Суд свідомий того, що на зміну такого status rerum (лат. стан справ) піде багато років, але вважає за необхідне наголошувати на цьому за кожної можливості.

9.4.2. Відповідно до змісту ч. 3. ст. 68 КК України за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Отже, за замах на кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.190 КК України, строк покарання неповинен перевищувати 8 років позбавлення волі, а за замах на кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 369 КК України, - 6 років і 7 місяців позбавлення волі.

9.4.3. Враховуючи загальні засади призначення покарання, принцип індивідуалізації покарання, обставини, за яких ОСОБА_10 були вчинені кримінальні правопорушення, ступінь їх суспільної небезпечності, особу обвинуваченого, відсутність як пом`якшуючих, так і обтяжуючих покарання обставин, а також виходячи з правил ч. 3 ст. 68 КК України щодо призначення покарань за вчинення замаху на кримінальне правопорушення, колегія суддів доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_10 основного покарання за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України у видіпозбавлення воліна строк7років таза ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.369 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років.

9.4.4. Крім того, виходячи з правової конструкції ч. 4 ст. 190 КК України, яка передбачає конфіскацію майна, як обов`язкове додаткове покарання, із урахуванням основних засад призначення покарання, майнового стану обвинуваченого, а також вчинення обвинуваченим цього злочину з корисливих спонукань, колегія суддів вважає за необхідне призначити йому додаткове покарання у виді повної конфіскації всього належного йому на праві власності майна.

9.4.5. Щодо додаткового покарання у виді конфіскації майна, яке з огляду на правову конструкцію ч. 4 ст.369 КК України (у редакції Закону № 770- VІІІ від 10.11.2015) є альтернативним, колегія суддів виходить з того, що вирішення питання про його призначення відноситься до дискреційних повноважень суду. А тому, оскільки ОСОБА_10 вже призначено додаткове покарання у виді конфіскації майна за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, то подвійне призначення цього виду покарання є недоцільним.

9.4.6. Визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, відповідно до вимог ст.70 КК України, у виді позбавлення волі строком 7 років з повною конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

9.4.7. Крім того, колегія суддів вважає за неможливе призначення обвинуваченому за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.369 КК України на підставі ст. 54 КК України додаткового покарання у виді позбавлення спеціального звання державного радника податкової та митної служби ІІ рангу, як того просив прокурор. До такого висновку суд дійшов з огляду на те, що вчинення ОСОБА_10 кримінальних правопорушень не перебуває у зв`язку із існуванням у нього спеціального звання державного радника податкової та митної служби ІІ рангу, а було нерозривно пов`язане із займаною ним виборною посадою в органі місцевого самоврядування.

9.4.8. Саме статус депутата обласної ради викликав у потерпілої враження щодо існування у ОСОБА_10 домовленості із головою Хмельницької обласної ради та депутатами цієї ради про намір вчинення ними на її користь дій з використанням наданого їм службового становища. Тобто, виходячи з характеру вчинених обвинуваченим дій, він використовував зумовлені своїм статусом можливості задля досягнення власної корисливої мети, що є несумісним з займаною ним посадою у представницькому органі.

9.4.9. Наведене дає підстави для висновку про неможливість збереження за обвинуваченим права обіймати виборні посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, у зв`язку з чим, з метою запобігання вчиненню обвинуваченим нових злочинів, на підставі ч.2 ст.55 КК України суд призначає ОСОБА_10 за ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.369 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати виборні посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк три роки.

9.4.10. Водночас, суд бере до уваги, що чинний закон України про кримінальну відповідальність не передбачає права суду позбавляти обвинуваченого державних нагород, до яких належить Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, а тому вимоги прокурора в цій частині є безпідставними.

9.4.11. Передбачені законом підстави для звільнення ОСОБА_10 від відбування покарання з випробовуванням та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, відсутні.

Х. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

10.1. Арешт

Відповіднодо ч.4ст.174КПК Українисуд одночасноз ухваленнямсудового рішення,яким закінчуєтьсясудовий розгляд,вирішує питанняпро скасуванняарешту майна.

У цьому кримінальному провадженні арешти накладались ухвалами Солом`янського районного суду міста Києва від 22.06.2017 та Апеляційного суду міста Києва від 09.08.2017.

Суд вже дійшов висновку про призначення ОСОБА_10 додаткового покарання у виді конфіскації всього належного йому майна, у зв`язку з чим підстави для скасування цього заходу забезпечення кримінального провадження, який застосовувався з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, відсутні.

10.2. Речові докази

Долю речей і документів, вилучених в ході проведення 19.06.2017 та 25.07.2017 обшуків у приміщеннях і на території готелю «Гетьман», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та 8а (т. 5, а.с. 89-102), у квартирі АДРЕСА_4 (т. 3, а.с. 146-147), а також під час затримання ОСОБА_10 (т. 3, а.с. 133-136), слід вирішити в порядку, визначеному ст. 100 КПК України.

10.3. Запобіжний захід

Під час судових дебатів прокурор порушив перед судом питання про заміну діючого запобіжного заходу ОСОБА_10 у вигляді застави на тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Свою позицію обґрунтовував підвищенням ризику переховування обвинуваченого у випадку ухвалення обвинувального вироку та призначення реальної міри покарання у виді позбавлення волі.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання ухвали про обрання запобіжного заходу, постановленої Солом`янським районним судом м. Києва від 22.06.2017, за ОСОБА_10 була внесена застава у розмірі 505 200 (п`ятсот п`ять тисяч двісті) грн (т. 6, а.с. 167-181, т. 18, а.с. 132).

З огляду на те, що відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України ОСОБА_10 вважається таким, до якого дотепер застосовано запобіжний захід у вигляді застави, суд розглядає клопотання прокурора як клопотання про зміну запобіжного заходу, і, проаналізувавши наведені в ньому доводи, приходить до висновку про необхідність його часткового задоволення з наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що прокурором достатньою мірою обґрунтована наявність підстав вважати, що ризик переховування обвинуваченого від суду збільшився з урахуванням призначення йому реального покарання у виді позбавлення волі. Разом з тим, прокурор не довів, що застава в існуючому розмірі є недостатньою для запобігання наведеному ризику.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК Україниякщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч.1 цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 та 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування.

Враховуючи наведене та з урахуванням положень ч. 4, 5 ст. 194 КПК України, колегія суддів не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу на тримання під вартою, втім, вважає за доцільне на обвинуваченого ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили покласти наступні обов`язки:

- не відлучатись за межі України без дозволу суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Якщо до набрання вироком законної сили не виникнуть підстави для звернення застави в дохід держави, її належить повернути заставодавцю після такого набрання.

10.4. Зарахування попереднього ув`язнення до строку призначеного покарання

Разом з тим, з огляду на те, що інкриміновані ОСОБА_10 злочини відповідно до встановлених судом обставин вчинено ним до 20.06.2017, то колегія суддів вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому строк його попереднього ув`язнення (19 - 23 червня 2017 року) в строк відбування покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.08.2018 у справі №663/537/17 (провадження №13-31кс18), тобто з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

ХІ. Цивільний позов

11.1. Від потерпілої ОСОБА_13 надійшов цивільний позов про стягнення з ОСОБА_10 на її користь 9977 грн матеріальної та 60000 грн моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення (т. 2, а.с.84-85).

Свої вимоги ОСОБА_13 обґрунтовувала тим, що вона зазнала матеріальних витрат на оплату готельного номера, де вона за вказівкою ОСОБА_10 залишила неправомірну вигоду (600 грн); транспортних витрат на поїздки до правоохоронних органів (3000 грн) та витрат на лікування (6378 грн).

На підтвердження завданої їй шкоди потерпіла надала копії амбулаторних карток (т. 2, а.с. 86, 98), копію довідки ТОВ «ЦСМ» № 2 (т. 2, а.с. 89), копії актів про надані медичні послуги (т. 2, а.с. 87-88, 90-97) та копію додатку до протоколу огляду від 08.08.2017 про її поселення 18.06.2017 до номера 8 готелю «Гетьман» (т. 2, а.с. 99).

Крім того, у своєму позові ОСОБА_13 також вказувала на те, що внаслідок кримінального правопорушення вона зазнала немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями, які знайшли свій прояв у щоденних думках та спогадах про ті події, почутті страху, негативних переживаннях, насторозі, тривожності, емоційних та тілесних реакціях, порушеннях сну, нервозності, переживанні психологічного дискомфорту, побоюваннях щодо майбутнього. Зазначила, що з моменту початку виникнення умов, які стали підставою порушення цього кримінального провадження, і за час документування кримінального правопорушення були порушені її життєві плани, погіршилась можливість побудови та реалізації нових перспектив і трудових звершень, продуктивної самореалізації, погіршився стан її здоров`я, а відтак якість життя в цілому.

11.2. У ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_13 подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила стягнути з ОСОБА_10 на її користь 17359,58 грн матеріальної шкоди та 100000 грн моральної шкоди (т. 15, а.с. 123-124).

Збільшення розміру позовних вимог обґрунтовано понесенням додаткових витрат на лікування, зумовленого стресовим станом, спричиненим неправомірними діями обвинуваченого. На підтвердження викладених в заяві доводів надано копії амбулаторних карт, акти наданих медичних послуг, довідок, виписок, фіскальних чеків (т. 15, а.с. 69-122).

11.3. Заслухавши пояснення учасників судового провадження та оцінивши надані суду докази, суд керується наступним.

11.4. За загальним правилом особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право на відшкодування такої шкоди (ст. 128 КПК України, ст.ст.1166-1167 ЦК України).

11.5. Поняття майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням потерпілому охоплює: заподіяну кримінальним правопорушенням особі пряму, безпосередню шкоду в її майновому та грошовому виразі; неодержані внаслідок скоєння кримінального правопорушення доходи; оцінені в грошовому вигляді витрати на відновлення здоров`я потерпілого, тощо.

11.6. Так, подаючи цивільний позов, ОСОБА_13 зазначила, що внаслідок вчинених ОСОБА_10 кримінальних правопорушень вона понесла витрати на відновлення здоров`я, яке у неї погіршилось на нервовому підґрунті.

11.7. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

11.8. Натомість, з наданої потерпілою доказової бази не вбачається причинно-наслідкового зв`язку між діянням ОСОБА_10 та негативними наслідками для ОСОБА_13 . Такого висновку суд дійшов з огляду на відсутність доказів, які б підтверджували, що погіршення стану ОСОБА_13 було безпосередньо пов`язане з нервово-емоційним напруженням, викликаним вчиненням щодо неї кримінального правопорушення та проведенням у зв`язку з цим ряду процесуальних дій за її участі. Крім того, ОСОБА_13 не підтверджено, що встановлені у неї діагнози виникли або розвинулись в період вчинення ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, що також виключає можливість задоволення вимог потерпілої про відшкодування витрат, понесених нею на лікування.

11.9. Стосовно її вимог про відшкодування транспортних витрат та витрат на оплату готельного номера, де вона залишила неправомірну вигоду, то колегія суддів зазначає наступне.

11.10. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України витрати, пов`язані із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів є складовими процесуальних витрат.

11.11. З цього слідує, що транспортні витрати та витрати на оплату готельного номера, понесені потерпілим у зв`язку з його участю у кримінальному провадженні, є процесуальними витратами, понесеними у цьому кримінальному провадженні, а не збитками, що можуть бути стягнуті шляхом звернення з цивільним позовом до обвинуваченого.

11.12. Разом з цим, з огляду на положення п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України, колегія суддів не вбачає перешкод для вирішення вказаного питання в порядку ст.124 КПК України.

11.13. Так, в силу вимог ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

11.14. Суд встановив, що грошові кошти в сумі 600 грн на оплату номера у готельному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де ОСОБА_13 залишила неправомірну вигоду, були сплачені потерпілою за власний рахунок. На підтвердження внесення такої оплати ОСОБА_13 надала копію додатку до протоколу огляду від 08.08.2017 (т. 2, а.с.99).

11.15. Враховуючи документальне підтвердження понесення потерпілою витрат на винайм готельного номеру, де вона за вказівкою обвинуваченого залишила неправомірну вигоду, колегія суддів вважає за необхідне стягнути їх вартість з обвинуваченого.

11.16. Водночас, транспортні витрати ОСОБА_13, які відповідно до змісту цивільного позову склали 3000 грн, потерпілою жодним чином підтверджені не були, з огляду на що суд позбавлений можливості вирішити питання їх розподілу.

11.17. Вирішуючи питання відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яку ОСОБА_13 оцінила у 100000 грн, слід зазначити, що під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

11.18. Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

11.19. У позовній заяві ОСОБА_13 свої моральні страждання пов`язувала з погіршенням стану її здоров`я та зі змінами у її життєвих зв`язках.

11.20. Колегія суддів вже встановила недоведеність причинно-наслідкового зв`язку між вчиненими кримінальними правопорушеннями та виявленими у ОСОБА_13 захворюваннями, у зв`язку з чим доводи потерпілої про переживання нею моральних страждань через погіршення стану здоров`я не можуть бути підставою для відшкодування моральної шкоди.

11.21. Що стосується аргументів потерпілої про виникнення у неї моральних страждань, пов`язаних з неправомірними діями обвинуваченого, що призвели до порушення її нормальних життєвих зв`язків, то колегія суддів вважає, що перебування в статусі потерпілого, тим паче залучення такої особи до негласних слідчих (розшукових) дій, які вимагають конспіративного співробітництва, саме по собі презюмує існування негативних наслідків, які не мають економічного змісту та вартісної форми. Тобто, вчинення по відношенню до особи кримінального правопорушення і її подальша участь у досудовому розслідуванні впливають на її психоемоційний стан та душевну рівновагу, оскільки викликають емоційну напругу, психологічний дискомфорт, настороженість, тривожність, страх, що як наслідок призводить до моральних втрат, таких як порушення нормальних життєвих зв`язків, погіршення відносин з оточуючими людьми, нераціональне витрачання життєвого часу, інші негативні наслідки морального характеру.

11.22. До того ж відновлення звичайних умов існування та подальша організація життя потерпілої вимагають від неї емоційних ресурсів, для поновлення яких недостатньо лише констатації судом факту порушення.

11.23. У зв`язку з цим, виходячи із засад розумності, пропорційності та справедливості, враховуючи обставини, за яких ОСОБА_10 були вчинені кримінальні правопорушення, характер та обсяг немайнових витрат, яких зазнала потерпіла внаслідок протиправних дій обвинуваченого, час та можливість їх відновлення, колегія суддів вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди, який підлягає стягненню на користь потерпілої ОСОБА_13, слід визначити у сумі 50000 грн.

11.24. На думку суду, такий розмір відшкодування повною мірою відповідатиме обсягу моральних страждань, завданих потерпілій внаслідок вчинення щодо неї кримінальних правопорушень, буде належною та необхідною компенсацією для відновлення її попереднього морального та психоемоційного стану, налагодження подальших життєвих стосунків, що в цілому буде свідчити про відновлення почуття справедливості.

11.25. Крім того, з долученої ОСОБА_13 квитанції № 280120003 від 01.04.2019 вбачається, що останньою сплачений судовий збір за подання цивільного позову (т.15, а.с.83).

Враховуючи, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення, звільняються від сплати судового збору, то сплачений ОСОБА_13 судовий збір підлягає поверненню як такий, що помилково зарахований до бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370-371, 373-375, 376 КПК України,

У Х В А Л И В:

1. ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.190, ч. 4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.190 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі та з повною конфіскацією належного йому на праві власності майна;

- за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати виборні посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з повною конфіскацією належного йому на праві власності майна та позбавленням праваобіймати виборні посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 3 (три) роки.

2. Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_10 після набрання вироком законної сили.

3. Зарахувати на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону № 838-VІІ) ОСОБА_10 у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, строк його попереднього ув`язнення з 19.06.2017 по 23.06.2017 включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.

4.До набраннявироком законноїсили запобіжнийзахід,застосований до ОСОБА_10 увигляді заставив розмірі505200(п`ятсотп`ять тисячдвісті)грн, залишитибез змін,а післянабрання вирокомзаконної силизаставу,якщо вонане будезвернена вдохід держави,повернути особі,яка їївнесла.

Покласти на ОСОБА_10 строком на два місяці, тобто до 22.03.2022, але не довше, ніж до набрання вироком законної сили, наступні обов`язки:

- не відлучатись за межі України без дозволу суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

5. Цивільний позов (з урахування заяви про збільшення позовних вимог) ОСОБА_13 до ОСОБА_10 про стягнення моральної та матеріальної шкоди у сумі 117359,58 грн, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_13 моральну шкоду в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_13 процесуальні витрати, пов`язані із залученням потерпілої, у сумі 600 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Повернути ОСОБА_13 сплачені кошти на оплату судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок відповідно до квитанції № 280120003 від 01.04.2019.

6. Арешти, накладені на: квартиру заадресою: АДРЕСА_5 ; годинник «Ebelautomatic» з позначкою « НОМЕР_11 » з металу жовтого кольору; 1\2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_6 ; Ѕ частину автомобіля MERCEDES-BENZ 250D 4 MATIC, 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_12 ; Ѕ частину нежитлової будівлі, готельно-туристичного комплексу за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 744,7 м2 (реєстраційний номер 9435940, свідоцтво про право власності, САА-600280, 31.12.2004, видане виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської міської ради); Ѕ частину готельного комплексу за адресою: Хмельницька область, м.Кам`янець-Подільський, площа Польський ринок, 8а, загальною площею 510,5м2 (реєстраційнийномер 27400371,свідоцтво проправо власності,САС 246312,01.06.2009,видане виконавчимкомітетом Кам`янець-Подільськоїміської ради) - залишити без змін.

7. Після набрання вироком законної сили, речові докази, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Національного антикорупційного бюро України, а саме:

- грошові кошти в сумі 1000 доларів США номіналом по 100 доларів США кожна з номерами LB36294161V, LB36294148V, LE58695308Е, LE58695305Е, LB36294140V, LB36294151V, LE58695304Е, LE58695302Е, LE58695306Е, LE58695303Е - повернути Національному антикорупційному бюро України ;

- предмети, подібні на купюри номіналом 100 доларів США з серією та номером E31119560FE у кількості 481 шт., - знищити;

- мобільний телефон «iPhone» А1549 IMEI: НОМЕР_5 сірого кольору в чохлі чорного кольору з SIM картою мобільного оператора «Київстар» та системний блок до персонального комп`ютера «Delux» чорного кольору - повернути його законному володільцю.

8. Після набрання вироком законної сили, речі та документи вилучені в ході проведення 19.06.2017 та 25.07.2017 обшуків та під час затримання ОСОБА_10, які не визнавались речовими доказами, а саме:

- мобільний телефон «iPhone» A1660 IMEI: НОМЕР_13 золотистого кольору в чохлі золотистого кольору з SIM картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_14, проекти рішень Хмельницької обласної ради на 9 арк., наручний годинник «Longines Conquest Automatic» з металевим браслетом із вставками жовтого металу, зошит та листок з чорновими записами, - повернути законному володільцю;

- шкіряний чохол чорного кольору, у якому знаходиться брелок сірого кольору зі значком «Toyota», 2 брелки, ключ до домофону та три ключі- повернути ОСОБА_10 ;

- два аркуші паперу білого кольору на яких надрукована таблиця з внесеними до неї рукописними записами щодо клієнтів готелю «Гетьман» - зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_2