Документ № 102743015

Справа № 991/375/22

Провадження 1-кс/991/383/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 січня 2022 року Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В., за участю секретаря судових засідань Яроша О.М., представника власника майна Бурди П.О., який діє в інтересах власника майна ТОВ «ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС», прокурора Посвистака О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна Стиранки Михайла Богдановича, поданого в інтересах ТОВ «ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52017000000000752 від 03 листопада 2017 року та

ВСТАНОВИВ:

1.До Вищого антикорупційного суду 19 січня 2022 року надійшло клопотання представника власника майна Стиранки М.Б., який діє в інтересах ТОВ «ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52017000000000752 від 03 листопада 2017 року (далі - Кримінальне провадження).

2.У клопотанні зазначено, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2021 року у справі № 991/1285/21 необґрунтовано накладено арешт на нежитлове приміщення І поверху загальною площею 47,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Котляревського, 18 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1402881456101). Обґрунтовує це тим, що ці нежитлові приміщення не мають відношення до забезпечення безпеки та надійної експлуатації частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок» та його складових, а стороною обвинувачення не було надано доказів на підтвердження того, що вказане майно набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є предметом кримінального правопорушення. Також стверджує про те, що потреба в застосуванні арешту щодо цього приміщення відпала, оскільки за десятимісячний період після постановлення вищезгаданої ухвали слідчі дії із ним не проводилися. Просить скасувати арешт, накладений на нежитлове приміщення І поверху загальною площею 47,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Котляревського, 18 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1402881456101).

3.Учасники судового розгляду клопотання про скасування арешту майна висловили такі позиції.

3.1.Представник власника майна - адвокат Бурда П.О. - клопотання адвоката Стиранки М.Б. підтримав, просив його задовольнити. Надав пояснення, що узгоджуються із доводами цього клопотання.

3.2.Прокурор САП Посвистак О.М. заперечив проти задоволення клопотання. Пояснив, що ідентичні доводи представників ТОВ «ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС» були предметом дослідження слідчою суддею Вищого антикорупційного суду при вирішенні питання про скасування арешту цього ж майна за клопотанням, поданим до суду 17 вересня 2021 року. Вказав на те, що представниками власника майна не надано доказів, які б свідчили про те, що вказане майно не використовується (та не використовувалося) у процесі забезпечення діяльності нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок» та його складових, окрім як письмових пояснень директора ТОВ «ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС» ОСОБА_1 , який є зацікавленою у результатах цього кримінального провадження особою.

4.Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, пояснення учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

4.1.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2021 року у справі № 991/1285/21 задоволено частково клопотання прокурора САП Кричуна В.В. та накладено арешт на майно шляхом заборони розпорядження, відчуження та користування об`єктами нерухомого майна, будівлями, спорудами, технологічними об`єктами та лінійними ділянками, які безпосередньо задіяні у забезпеченні виробничої діяльності технологічного комплексу розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок», зокрема, на нежитлове приміщення І поверху загальною площею 47,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Котляревського, 18 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1402881456101).

4.2.Арешт було накладено з мотивів того, що під час досудового розслідування досліджуються факти умисного та протиправного, всупереч вимогам нормативно-правових актів України, шляхом зловживання своїм службовим становищем, заволодіння службовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» (що є правонаступником Прикарпатського управління «Прикарпаттранснафтопродукт» - Дочірнього підприємства Південно-західного підприємства магістральних нафтопродуктопроводів концерну «Роснафтопродукт») спільно з службовими особами України, службовими особами Російської Федерації, упродовж часу з моменту проголошення незалежності України до теперішнього часу, майном (будівлями, спорудами, лінійною частиною та технологічними об`єктами) та іншими основними засобами частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок», що проходить територією України. Постановою детектива НАБ України Данилюка В.В. від 16 лютого 2021 року об`єкти нерухомості, технологічні об`єкти та лінійна частина, з якої складається технологічний комплекс розташованої на території України частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок» визнані речовими доказами з тих мотивів, що вони містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

4.3.Ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2021 року у справі № 991/1285/21 переглядалася Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду. Ухвалою суду апеляційної інстанції було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС».

4.4.Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням представника власника майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість (необґрунтованість) накладеного арешту та наявність (відсутність) підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. У своєму клопотанні представник власника майна Стиранка М.Б. вказав на необґрунтованість накладення арешту майна та втрату потреби арешту майна, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею у цьому провадженні.

4.5.Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється: наявністю підстав для накладення арешту; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні про його арешт, метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про його арешт; розумністю і співмірністю арешту.

4.6.Водночас, одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах. Зважаючи на приписи ст. 309 та ст. 174 КПК України, а також вимоги принципу res judicata, слідчий суддя доходить висновку, що одна і та ж підстава для скасування арешту майна не може бути предметом неодноразового розгляду різними судами (слідчими суддями).

4.7.Представник власника майна наголошує на необґрунтованості арешту майна, посилаючись на невмотивованість висновків слідчого судді, висловлених в ухвалі про арешт майна від 23 лютого 2021 року. Такі недоліки судового рішення можуть бути усунуті в ході судового провадження з його перегляду за відповідною апеляційною скаргою. Представники ТОВ «ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС» оскаржували ухвалу про накладення арешту на майно до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. За наслідками апеляційного перегляду ця ухвала була залишена без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. Отже, обґрунтованість накладення арешту перевірялася апеляційною інстанцією і нею була підтверджена. Більше того, представники власника майна зверталися до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України. Ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 24 вересня 2021 року у справі № 991/6483/21 було проаналізовано доводи представника власника майна та встановлено, що кримінальне провадження триває і відсутні відомості про те, що арештоване майно може бути повернуте його власнику на даній стадії досудового розслідування без ризику його пошкодження чи знищення та без шкоди для кримінального провадження в контексті збереження арештованого майна в цілому.

4.8.Той факт, що нерухоме майно, на яке накладено арешт, було придбане за договором купівлі-продажу індивідуально визначеного майна від 07 жовтня 2011 року не спростовує висновків слідчого судді, які викладені в ухвалі від 23 лютого 2021 року у справі № 991/1285/21, про необхідність його збереження як речового доказу. Так, рішенням Рівненської міської ради від 15 квітня 2009 року № 2309 нежитлове приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Котляревського, 18 включене до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу орендарями цих об`єктів, із зазначенням в якості покупця Дочірнього підприємства «Прикарпатзахідтранс» Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів. З ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2021 року встановлено, що за період 1992-2017 років, нафтопродуктопровід «Самара - Західний напрямок», в частині прокладеної територією України, зазнав часткових змін у складі та технічних характеристиках його об`єктів за рахунок: списання окремих будівель і споруд, що входили до складу окремих об`єктів досліджуваного нафтопродуктопроводу; списання окремих відводів трас лінійної частини нафтопродуктопроводу; консервації (переведенню в УБС) окремих об`єктів або їх частин досліджуваного нафтопродуктопроводу; проведенню робіт по новому будівництву, капітальному ремонту, реконструкції та технічному переоснащенню окремих об`єктів або окремих будівель і споруд у складі існуючих об`єктів досліджуваного нафтопродуктопроводу. Таким чином, із врахуванням того, що нежитлове приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Котляревського, 18 перебувало спершу в оренді ДП «Прикарпатзахідтранс», а також того, що в процесі діяльності підприємства масив його активів зазнавав змін (зокрема, шляхом придбання нового нерухомого майна), однозначно стверджувати про те, що вказані нежитлові приміщення не мають відношення до обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, не має підстав.

4.9.Стосовно заявленої втрати потреби в арешті майна як підстави для його скасування слідчий суддя звертає увагу на те, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

4.10.Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

4.11.Під об`єктами кримінально-протиправних дій слід розуміти предмети, на які було безпосередньо спрямоване злочинне посягання. Факт їх перебування у володінні певних осіб, у сукупності з іншими відомостями, можуть служити доказами, що викривають осіб, які вчинили злочин. Гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення вказують на спосіб вчинення злочину, за допомогою слідчих дій повинно бути встановлено зв`язок між злочинною діяльністю підозрюваного й одержанням у результаті цієї діяльності певних речей, цінностей.

4.12.Слідчий суддя враховує, що органом досудового розслідування досліджуються події, які розпочинаються зі створення Прикарпатського управління «Прикарпаттранснафтопродукт» на базі Прикарпатського районного управління магістральних нафтопродуктів - структурної одиниці Південно-Західного підприємства магістральних нафтопродуктів концерну «Роснафтопродукт» та передачі основних засобів на його баланс за Передаточним балансом підприємства від 01 листопада 1992 та Переліком основних засобів по Прикарпатському дочірньому підприємству на 01 листопада 1992 року. Також у кримінальному провадженні досліджуються обставини перетворення ДП «Прикарпатзахідтранс» на ТОВ «Прикарпатзахідтранс». Виходячи із цього відсутні підстави однозначно стверджувати про те, що нежитлове приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Котляревського, 18 не має відношення до обставин, що розслідуються у Кримінальному провадження. Окрім того, як зазначено вище, в межах Кримінального провадження досліджуються факти заволодіння Товариством з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» як нафтопродуктопроводом, так і його складовими частинами; з матеріалів судової справи вбачається, що спірні приміщення є складовою нафтопродуктопроводу, що використовувалися з метою адміністрування його діяльності, а відтак можуть бути об`єктом кримінально-протиправних дій незважаючи на набуття у власність з фондів територіальної громади міста Рівне.

4.13.Згідно з абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

4.14.Слідчим суддею під час вирішення питання про накладення арешту майна ухвалою від 23 лютого 2021 року у справі № 991/1285/21 також було вирішено питання про передачу вказаного майна в управління АРМА. Таким чином, слідчий суддя застосував спеціальний механізм для забезпечення збереження арештованого у кримінальному провадженні майна - інститут управління таким майном, який урегульовано, з-поміж іншого, Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». Застосування цього механізму обумовлює виникнення правовідносин між АРМА та управителем майна, який визначений відповідно до чинного законодавства. Відповідно до ч. 3 ст. 21 цього Закону управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості. Представник власника майна не наводить переконливих відомостей про те, що нежитлові приміщення із реєстраційним номером 1402881456101 є відокремленими від будівель, позначених літ. "А-3" диспетчерський пункт, загальною площею 1 519.9 кв. м; літ. "Б-1" гараж з підвалом літ. "Пд/Б-1", загальною площею 218,2 кв. м (реєстраційний номер об`єкта 1402612156101). Доданий до клопотання про скасування арешту майна технічний паспорт на нежитлові приміщення І-го поверху не дозволяє стверджувати про те, що ці приміщення не використовуються в процесі забезпечення експлуатації магістрального нафтопродуктопроводу (його складових частин). Відтак, скасування арешту на це майно може призвести до неефективності управління всім арештованим майном та настання ризику втрати можливості забезпечення безпеки та надійної експлуатації нафтопродуктопроводу «Самара - Західний напрямок».

4.15.Зважаючи на те, що арештоване майно має статус речових доказів у цьому кримінальному провадженні та наявна подальша необхідність його арешту в цілях кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту майна, про яке йдеться в клопотанні.

5.За таких обставин в задоволенні клопотання слід відмовити внаслідок відсутності підстав, визначених статтею 174 КПК для скасування арешту майна, про які зазначає представник власника майна.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання представника власника майна Стиранки Михайла Богдановича, подане в інтересах ТОВ «ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52017000000000752 від 03 листопада 2017 року, залишити без задоволення.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя М. ГАЛАБАЛА