Документ № 102759004

Справа № 633/69/21

Провадження 1-кп/991/58/21

У Х В А Л А

Іменем України

20 січня 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

Головуючої судді Білоус І.О.,

суддів: Кравчука О.О., Крука Є.В.,

секретар судового засідання Пузир В.Р.,

за участі:

прокурора Арсені О.В. (в режимі відеоконференції)

обвинуваченого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)

захисника Бабич С.С. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220490001043 від 09 березня 2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сарухан, Вірменія, громадянина України, вірменина, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Історія провадження

25 червня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020220490001043 від 09 березня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України. Обвинувальний акт з додатками і матеріали судового провадження у цьому кримінальному провадженні направлені для розгляду до Вищого антикорупційного суду на підставі ухвали Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17 червня 2021 року.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно положень ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої судді Білоус І.О., суддів Кравчука О.О. та Крука Є.В.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23 листопада 2021 року призначено підготовче судове засідання у цьому провадженні.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20 січня 2022 року клопотання адвоката Бабич С.С. - захисника обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № 12020220490001043 від 09 березня 2020 року залишено без задоволення.

2. Короткий зміст скарги сторони захисту, поданої в порядку ст. 303 КПК України, та позиція учасників судового розгляду

Захисником Бабич С.С. подано скаргу на бездіяльність органів прокуратури та досудового слідства. Підставою для подання скарги стало обмеження сторони захисту в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження з моменту повідомлення ОСОБА_1 про підозру (22 січня 2021 року) до моменту відкриття матеріалів провадження в порядку ст. 290 КПК України. У зв`язку з неодноразовою відмовою слідчого Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області Александровича А.О. у реалізації права ОСОБА_1 на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження захисником Бабич С.С. було подано скарги до прокурора Харківської області, прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 Арсені О.В. та до Офісу Генерального прокурора з проханням усунути перешкоди в здійсненні доступу до матеріалів провадження в обсязі, який не є засекреченим. Однак, вказані скарги так і не були задоволені, у зв`язку з чим захисник Бабич С.С. просила суд визнати бездіяльність прокурора Харківської окружної прокуратури м. Харкова Арсені О.В. та старшого слідчого Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області Александровича А.О., яка полягала у ненаданні стороні захисту матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, незаконною.

У судовому засіданні захисник Бабич С.С. підтримала раніше подану скаргу з підстав, що у ній викладені, та просила суд її задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.

Прокурор Арсені О.В. проти задоволення скарги на бездіяльність органів прокуратури та досудового слідства заперечував, зазначивши, що стороні захисту за її клопотанням було надано для ознайомлення матеріали досудового розслідування в обсязі, що не міг зашкодити досудовому розслідуванню, в іншій частині в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження було відмовлено, оскільки це могло завдати шкоду інтересам досудового розслідування. Окрім того, прокурор зазначив про некоректне, на його думку, зазначення захисником Бабич С.С. про Харківську місцеву прокуратуру № 2 у своїй скарзі, оскільки такої прокуратури наразі не існує. Ураховуючи викладене, прокурор Арсені О.В. просив суд відмовити в задоволенні скарги захисника Бабич С.С.

3. Мотиви суду щодо розгляду скарги сторони захисту, поданої в порядку ст. 303 КПК України

Заслухавши думку учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.

Вимоги скарги захисника Бабич С.С.зводяться до оцінки рішень слідчого та прокурора у кримінальному провадженні щодо визначення обсягу матеріалів досудового розслідування, які можуть бути надані стороні захисту для ознайомлення. Викладені у скарзі обставини потребують аналізу законності взаємопов`язаних процесуальних дій та рішень, а відтак, доводи сторони захисту, а також заперечення з цього приводу сторони обвинувачення підлягають дослідженню судом під час судового розгляду шляхом аналізу процесуальних документів та відповідних доказів.

Зміст заявленої стороною захисту скарги не впливає на розгляд питань підготовчого судового засідання щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Статті 314-315 КПК України не встановлюють права суду щодо визнання рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора незаконними за результатами проведення підготовчого судового засідання.

Більше того, на такій стадії як підготовче судове провадження, оцінка судом прийнятих у ході досудового розслідування рішень слідчого, прокурора виключно на підставі доказів, наданих стороною захисту, порушить засаду змагальності, згідно з якою сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів та інших доказів.

Таким чином, викладені у скарзі захисника Бабич С.С.обставини та доводи підлягають дослідженню на відповідній стадії судового провадження, у зв`язку з чим суд долучає подану стороною захисту скаргу до матеріалів провадження.

4.Короткий зміст клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання

Захисником Бабич С.С. подано клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання. Вимоги вказаного клопотання мотивовані тим, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26 січня 2021 року у справі № 953/1044/21 застосовано до ОСОБА_1 як підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26 березня 2021 року з можливістю внесення застави у розмірі 175 120,00 грн, та у разі внесення застави - покладено обв`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України строком на два місяці з моменту внесення застави. Застава була внесена заставодавцем ОСОБА_2 27 січня 2021року. Обраний ОСОБА_1 запобіжний захід не продовжувався, водночас ОСОБА_1 увесь час перебував в м. Харкові та сумлінно виконував свої обов`язки щодо з`явлення на виклик суду. Захисник Бабич С.С. звернула увагу суду, що за весь період часу досудового слідства та судового розгляду її підзахисний не порушував процесуальних обов`язків, покладених на нього, у зв`язку з чим застава не була стягнена в дохід держави. Зазначене свідчить, на думку сторони захисту, про наявність підстав для повернення заставодавцеві застави у зв`язку з припиненням дії запобіжного заходу. Так, на думку захисника Бабич С.С., запобіжний захід припинив свою дію 27 березня 2021 року, у зв`язку з чим захисник просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід - особисте зобов`язання. Окрім того, сторона захисту звернула увагу суду на наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 , міцних соціальних зв`язків у місці постійного проживання, наявності постійного місця роботи, де він характеризується позитивно, а також дотримання ним процесуальних обов`язків навіть після закінчення строку їх дії. Захисник Бабич С.С. також зауважила, що заставодавець не давав згоди на можливе звернення у майбутньому застави на виконання вироку суду в частині майнових стягнень, у зв`язку з чим просила повернути заставу заставодавцеві. Підставою для зміни запобіжного заходу, на думку захисника Бабич С.С., є припинення існування усіх ризиків, які були підставою для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу.

У судовому засіданні захисник Бабич С.С. підтримала подане нею клопотання та просила суд його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.

Прокурор Арсені О.В. проти задоволення клопотання захисника Бабич С.С. про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання заперечував, зазначивши, що застава єбезстроковим запобіжним заходом, а належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_1 є наслідком застосування до нього об`єктивного та обґрунтованого запобіжного заходу. Окрім того, прокурор звернув увагу суду, що подане стороною захисту клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 під час судового розгляду, недопущення вчинення ним перешкод для швидкого розгляду провадження, що виключає, на думку прокурора, доцільність зміни запобіжного заходу.

5.Мотиви суду щодо розгляду клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

У судовому засіданні підтверджено, що обвинувачений ОСОБА_1 виконує покладені на нього процесуальні обов`язки у цьому кримінальному провадженні. Вказане дає підстави для висновку, що запобіжний захід у виді застави у цьому кримінальному провадженні є достатнім та дієвим.

Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено право обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26 січня 2021 року у справі № 953/1044/21 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26 березня 2021 року з можливістю внесення застави у розмірі 175 120,00 грн, та у разі внесення застави - покладено обв`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці з моменту внесення застави.

Оскільки, ОСОБА_1 перебуває у статусі обвинуваченого та проводиться підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, суд виходить з наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Під час застосування запобіжного заходу і визначення розміру застави слідчим суддею було враховано наявність визначених п. 1, 2, 5 ст. 177 КПК України ризиків, а саме: ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду; ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Разом з цим, стороною захисту не надано жодних доказів на підтвердження того, що ризики, які існували на час застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , перестали існувати або, що з`явилися нові обставини, які можуть свідчити про необхідність зміни застави на більш м`який запобіжний захід.

При застосуванні запобіжного заходу до ОСОБА_1 враховувались його соціальні зв`язки, наявність роботи, а дотримання ним умов запобіжного заходу та відсутність з його боку будь-яких порушень, що зазначається стороною захисту в обґрунтування вимог клопотання про зміну запобіжного заходу, лише свідчить про належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

В обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу захисник Бабич С.С. посилається також на той факт, що прокурор Арсені О.В. після закінчення строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , більше не звертався до слідчого судді із клопотанням про їх продовження.

Проте відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Таким чином, на час розгляду судом клопотання захисника Бабич С.С. припинили дію саме обов`язки, покладені на ОСОБА_1 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а не застава. Поведінка обвинуваченого в період дії застави свідчить про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та забезпечує його належну поведінку у кримінальному провадженні.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання відсутні.

6. Вирішення питань, передбачених ч. 2 ст. 315 КПК України

Вирішуючи питання можливості призначення судового розгляду, суд, дослідивши обвинувальний акт із додатками, вислухавши думки учасників кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, виходячи із наступного.

Кримінальне провадження № 12020220490001043 від 09 березня 2020 року підсудне Вищому антикорупційному суду з огляду на приписи ч. 1 ст. 33-1 КПК України, відповідно до якої, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України, ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Як слідує з обвинувального акта, ОСОБА_1 обвинувачується у зловживанні своїми повноваженнями державним реєстратором з метою отримання неправомірної вигоди, яке завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам юридичної особи, які спричинили тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 365-2 КК України, відноситься до корупційних правопорушень, що визначені в примітці до ст. 45 КК України, яким згідно з обвинувальним актом спричинено шкоду на суму 5 521 410,00, що є умовою, передбаченою п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для прийняття рішення, передбаченого п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України - відсутні.

Під час проведення підготовчого судового засідання установлено, що угода про визнання винуватості, у порядку ст. 468, 469, 470, 472-475 КПК України, до суду не надходила.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. 4-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України, або повернення обвинувального акта прокурору судом не встановлено.

Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено, клопотань від учасників про розгляд провадження у закритому судовому засіданні не надходило, а тому воно повинно бути розглянуте у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Зважаючи на позицію сторони захисту щодо доцільності складання досудової доповіді, та відсутність заперечень у сторони обвинувачення, суд уважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Ураховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_1 інкримінується вчинення тяжкого злочину - ч. 3 ст. 365-2 КК України, за який законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, то суд вбачає підстави для надання відповідного доручення органу пробації щодо складання досудової доповіді.

Захисником Бабич С.С. було заявлено клопотання про виклик свідка - ОСОБА_3 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . Прокурор Арсені О.В. зазначив, що вказаний свідок є свідком сторони обвинувачення, а тому не може бути викликаний як свідок сторони захисту.

Задовольняючи клопотання про виклик свідка, суд виходить з того, що за змістом ч.1 ст.134 КПК України суд під час судового провадження має право за власною ініціативою або за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника здійснити судовий виклик певної особи, якщо суд встановить наявність достатніх підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов`язковою.

Як слідує з реєстру матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_3 був допитаний в якості свідка під час досудового розслідування, а тому суд уважає, що він може дати показання, які мають значення для кримінального провадження. Водночас, якщо у подальшому в сторін цього кримінального провадження виникне необхідність здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту на відповідному етапі розгляду справи, таке право вони можуть реалізувати під час судового розгляду шляхом заявлення клопотання про виклик до суду для допиту свідків.

Окрім того, стороною обвинувачення та стороною захисту висловлено наміри приймати участь у наступному судовому засіданні у режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції).

Згідно зі ст. 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У ч. 1 ст. 336 КПК України передбачено можливість здійснення судового провадження в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі, у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні з поважних причин.

Відповідно до ч. 3 ст. 336 КПК України суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 року № 1336 унесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на всій території України продовжений карантин до 31 березня 2022 року.

Відповідно до абз. 1, 7 пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

Розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді, суду (крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) за його рішенням, прийнятим з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, може бути проведено у режимі відеоконференції, про що повідомляються сторони кримінального провадження у порядку, визначеному статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку, встановленому законом.

Ураховуючи викладене, запроваджений Урядом України карантин та встановлені ним відповідні обмежувальні заходи, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також зважаючи на необхідність дотримання судом розумних строків у цьому кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне проводити судове засідання в режимі відеоконференції під час трансляції зі Східним апеляційним господарським судом.

Судом установлено відсутність у сторони захисту та сторони обвинувачення будь-яких інших клопотань, що підлягають розгляду у підготовчому судовому засіданні, відсутність необхідності вчинення інших дій, для підготовки до судового розгляду.

Таким чином, беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні жодних обставин, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не встановлено, суд під час підготовки до судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні для підготовки судового розгляду дії, завершує підготовку до судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України, суд після завершення підготовки до судового розгляду постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

7. Строки призначення справи

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Частиною 2 ст. 316 КПК України передбачений граничний строк для призначення судового розгляду, зокрема, судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Керуючись статтями 309, 314, 315, 316, 369, 372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220490001043 від 09 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого за ч. 3 ст. 365-2 КК України у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку зі Східним апеляційним господарським судом на «27» січня 2022 року о 12 год. 30 хв.

2.Викликати в судове засідання учасників судового провадження.

3.Клопотання адвоката Бабич С.С. - захисника обвинуваченого ОСОБА_1 про виклик свідка - задовольнити. Викликати в судове засідання свідка ОСОБА_3 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .

4.Скаргу адвоката Бабич С.С. - захисника обвинуваченого ОСОБА_1 на бездіяльність органів прокуратури та досудового слідства - долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у скарзі доводам на стадії судового розгляду за результатами дослідження доказів.

5.Доручити Київському районному відділу Філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 2 поверх) протягом двох місяців з дня проголошення ухвали скласти та направити до суду досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що він має право брати участь у підготовці досудової доповіді, надавати представнику персоналу органу пробації інформацію, необхідну для підготовки такої доповіді, ознайомлюватися з текстом досудової доповіді, подавати свої зауваження та уточнення або відмовитися від участі у підготовці досудової доповіді.

6.У задоволенні клопотання адвоката Бабич С.С. - захисника обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя: Білоус І.О.

Судді: Кравчук О.О.

Крук Є.В.