Документ № 102765582

Справа № 991/445/22

Провадження 1-кс/991/455/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

25 січня 2022 року Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В. за участі секретаря судового засідання Яроша О.М., захисника Головача М.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу захисника Головача Марка Юрійовича, в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25 квітня 2017 року та

ВСТАНОВИВ:

1.До Вищого антикорупційного суду 21 січня 2022 року надійшла скарга захисника Головача М.Ю., подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25 квітня 2017 року (далі - Кримінальне провадження).

2.Скарга обґрунтована тим, що 20 вересня 2021 року постановою виконувача обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) Грищука М.О. повністю відмовлено у задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування. Захисник у скарзі вказує, що ця постанова є невмотивованою та необґрунтованою, оскільки в ній відсутня аргументація по суті доводів його скарги. Вказує на те, що прокурорам САП достеменно відомо про декриміналізацію діяння, за яке ОСОБА_1 притягують до кримінальної відповідальності, однак вони не приймають рішення про закриття кримінального провадження в частині на підставі п. 4 ч.1 ст. 284 КПК України. Просить скасувати постанову в.о. керівника САП та зобов`язати задовольнити скаргу на недотримання розумних строків під час досудового розслідування від 18 серпня 2021 року № 462 та надати старшому групи прокурорів у Кримінальному провадженні обов`язкові до виконання вказівки щодо граничних строків прийняття процесуальних рішень у зв`язку з декриміналізацією участі у злочинах, вчинюваних злочинною організацією.

3.Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21 січня 2022 року справа передана на розгляд слідчому судді Галабалі М.В.

4.Учасники судового розгляду висловили такі позиції.

4.1.Захисник Головач М.Ю. скаргу підтримав. Надав пояснення, які узгоджуються із доводами скарги. Додатково зазначив, що листом від 28 серпня 2021 року в.о. керівника САП не здійснив розгляд скарги на недотримання розумних строків по суті, а відмовив у такому з підстав, які були визнані незаконними ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 03 вересня 2021 року у справі № 991/6006/21.

4.2.Виконувач обов`язків керівника САП Грищук М.О. надав письмові заперечення на скаргу захисника. У них вказав, що оскаржувану постанову вважає законною, мотивованою і обґрунтованою. Звернув увагу на те, що ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 03 вересня 2021 року у справі № 991/6006/21 рішення у формі листа від 28 серпня 2021 року не було скасовано, а досудове розслідування Кримінального провадження зупинене у зв`язку із розшуком підозрюваного.

5.Дослідивши обставини, що викладені в скарзі та доданих до неї матеріалах, поясненнях учасників судового розгляду, інших матеріалах судової справи, слідчий суддя приходить до таких висновків.

5.1.Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК України). Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження (постанова Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі № 640/5023/19).

5.2.Однією із засад кримінального провадження є розумність строків. Вона має своєю метою встановити темпоральну межу невизначеності підозри й обвинувачення та гарантувати право насамперед підозрюваного та обвинуваченого, а також інших осіб, права чи законні інтереси яких обмежуються під час провадження, від необґрунтованого і надмірного затягування кримінального провадження. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК України). Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд (ч. 2 ст. 28 КПК України). Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: (1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; (2) поведінка учасників кримінального провадження; (3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень (ч. 2 ст. 28 КПК України).

5.3.У ст. 308 КПК України встановлено особливий порядок оскарження недотримання розумних строків, відповідно до якого, на відміну від інших скарг, що можуть бути подані на стадії досудового провадження, скарга на недотримання розумних строків подається прокурору вищого рівня, уповноваженому реагувати на недотримання розумних строків під час досудового розслідування. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. У зазначеній статті імперативно встановлено триденний строк для розгляду скарги, за результатом якого може бути прийнято одне із таких рішень: 1) про задоволення скарги та надання відповідному слідчому, прокурору обов`язкових для виконання вказівок щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. У цьому випадку прокурор вищого рівня у відповідному рішенні повинен: а) зазначити, які процесуальні дії або які процесуальні рішення має вчинити слідчий чи прокурор; б) встановити конкретні строки, в межах яких слідчий чи прокурор зобов`язаний вчинити ці дії або прийняти відповідне рішення; 2) про відмову в задоволенні скарги, якщо прокурором вищого рівня буде встановлено, що розумні строки не було порушено (п. 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 09 листопада 2012 року № 1640/0/4-12). Рішення прокурора після розгляду такої скарги може бути оскаржене до слідчого судді на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

5.4.Вищенаведені положення орієнтують слідчого суддю на ті критерії, які слід враховувати при розгляді скарги, що подана на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

5.5.Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у Кримінальному провадженні, в якому ОСОБА_1 є підозрюваним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України. Предметом досудового розслідування у Кримінальному провадженні є проведення ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» у 2011 році закупівлі самопідіймальних плавучих бурових установок В312 та ВЗ19, виготовлених компанією Keppel Corporation, внаслідок чого нібито група осіб заволоділа грошовими коштами, належними ПАТ «НАК «Нафтогаз України». Постановою слідчого від 26 липня 2019 року досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.

5.6.У цьому кримінальному провадженні захисник Головач М.Ю. звернувся до Генерального прокурора зі скаргою від 18 серпня 2021 року № 462 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування. У вказаній скарзі ставилося питання про порушення вказаної засади кримінального провадження у зв`язку із тим, що прокурорами впродовж тривалого часу не приймається рішення про закриття кримінального провадження в частині інкримінованої ОСОБА_1 участі у злочинах, вчинюваних злочинною організацію, незважаючи на те, що вказаний склад злочину було виключено з диспозиції ст. 255 КК України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою», який набрав чинності 27 червня 2020 року. На скаргу захисника була надана відповідь листом від 28 серпня 2021 року про те, що право звернення зі скаргами в порядку ст. 308 КПК України для захисника не передбачено. В порядку інформування надано відомості про те, що оскільки місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 не встановлено, то наразі відсутні підстави для відновлення досудового слідства та проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій (крім направлених на встановлення місцезнаходження підозрюваного).

5.7.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 991/6316/21 задоволено частково скаргу захисника Головача М.Ю. на бездіяльність щодо нерозгляду його скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування. Слідча суддя прийшла до висновку про те, що прокурором вищого рівня не було прийнято процесуальне рішення у формі постанови та його зміст не було доведено до відома особи, яка звернулася зі скаргою. Відтак ухвалою слідчої судді було зобов`язано уповноваженого прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора розглянути відповідно до вимог ст. 308 КПК України скаргу захисника Головача М.Ю.

5.8.З постанови виконувача обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Грищука М.О. від 20 вересня 2021 року встановлено, що останній, при її прийнятті, виходив із таких мотивів: (1) скарга захисника Головача М.Ю. була розглянута 28 серпня 2021 року, а відповідь на неї надано у письмовій формі; (2) ухвалою слідчої судді від 22 вересня 2021 року у справі № 991/6316/21 не скасовано прийняте за результатами розгляду скарги захисника Головача М.Ю. рішення у формі письмової відповіді; (3) оскільки місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 не встановлено, то наразі відсутні підстави для відновлення досудового слідства та проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій (крім направлених на встановлення місцезнаходження підозрюваного).

5.9.Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурорами вищого рівня для керівників управлінь, відділів та їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступник, для заступника та першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У пункті 6.2 Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора, затвердженого Наказом Генерального прокурора № 125 від 05 березня 2020 року зазначено, що перший заступник та заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури організовують розгляд і вирішення скарг підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого на недотримання розумних строків детективом, прокурором під час досудового розслідування.

5.10.Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що скарга була розглянута в.о. керівника САП Грищуком М.О. На підставі долучених до скарги документів, слідчий суддя встановив, що в.о. керівника САП Грищук М.О. є належним суб`єктом розгляду вказаної скарги.

5.11.Розгляд скарги сторони захисту було здійснено на виконання ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду, тому неможливо встановити дотримання вимоги про строк розгляду відповідної скарги захисника. Також про порушення вимог строку розгляду скарг останній не зазначає.

5.12.Надалі слідчий суддя встановлює, чи дотримані формальні вимоги при прийнятті постанови. КПК України містить вимоги до постанови як рішення прокурора. Так, постанова прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови (ч. 5 ст. 110 КПК України). Оцінивши наданий текст постанови прокурора від 20 вересня 2021 року про відмову в задоволенні скарги, слідчий суддя доходить до висновку, що ця постанова містить усі обов`язкові елементи такого процесуального рішення. Відтак, прокурор дотримався формальних аспектів прийняття постанови.

5.13.Однак окрім формальних аспектів прийняття постанови, слідчим суддею повинні бути оцінені мотиви прийнятого прокурором рішення на предмет того, чи належно він проаналізував вплив обставин, про які зазначив захисник у своїй скарзі, на дотримання засади розумності строків досудового розслідування.

5.14.Слідчий суддя вважає, що прокурор, при прийнятті рішення по суті скарги захисника Головача М.Ю. не приділив належної уваги аргументам останнього про процесуальні наслідки для підозрюваного ОСОБА_1 від внесення змін до статті 255 КК України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою», який набрав чинності 27 червня 2020 року. Вказаним законом цю статтю було викладено у новій редакції; зазнав змін, у тому числі, текстуальний вираз диспозицій частин цієї статті. В той же час, постанова прокурора має відповідати вимогам ст. 110 КПК України, у тому числі бути вмотивованою, надавати обґрунтоване пояснення щодо фактичних та юридичних підстав ухваленого рішення. Вказана вимога буде дотримана, якщо ним хоч і не буде надано детальної відповіді на кожен аргумент, висунутий захисником, однак буде отримано конкретну та чітку відповідь на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду відповідної скарги.

5.15.Зі змісту постанови в.о. керівника САП від 20 вересня 2021 року слідчим суддею встановлено, що вирішальним аргументом, який вказував на необхідність відмови у задоволенні скарги захисника Головача М.Ю., було зупинення досудового розслідування у зв`язку із розшуком підозрюваного. Однак відповідно до вимог ч. 1 ст. 282 КПК України зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва), а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Таким чином, кримінальний процесуальний закон передбачає можливість відновлення досудового розслідування не лише у випадках, коли перестала існувати первинна підстава для його зупинення, а й у разі, якщо існує потреба проведення інших процесуальних дій.

5.16.У пункті 4 статті 284 КПК України вказано, що однією із підстав для закриття кримінального провадження є набрання чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою. Скасування злочинності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: а) скасування норм Особливої частини КК; б) внесення змін до норм Особливої частини КК - включення до диспозицій додаткових ознак або виключення ознак, які були у попередній редакції норми; в) внесення змін до норм Загальної частини КК (наприклад, доповнення відповідної статті КК додатковою обставиною, що виключає злочинність діяння, або включення до КК положення про те, що готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності); г) нового офіційного тлумачення кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією нормою поведінки без зміни її змісту (лист Верховного Суду України від 01 вересня 2015 року «Аналіз судової практики застосування зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі»). Хоч статтею 284 КПК України і не встановлено строки вирішення питання про закриття (або незакриття) кримінального провадження у випадку внесення відповідних змін до кримінального закону, слідчий суддя доходить до висновку, що це питання повинно бути вирішене без надмірної тривалості. Той факт, що ст. 255 КК України діяла в новій редакції з 27 червня 2020 року, а прокурор - процесуальний керівник у Кримінальному провадженні не реагував на клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження в частині, свідчить про порушення засади розумності строків досудового розслідування. Адже в такому випадку може виникнути ситуація, коли орган досудового розслідування буде продовжувати досудове розслідування діяння, яке вже не визнається кримінально-протиправним, що не узгоджується із завданнями кримінального провадження. Існування кримінально-процесуальних відносин між підозрюваним та державою зумовлюється існуванням кримінально-правових відносин між ними; відтак наявність процесуальних перешкод не може слугувати підставою для невирішення прокурором питання про припинення чи неприпинення кримінально-правових відносин внаслідок декриміналізації.

5.17.У постанові Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі № 562/1629/17 зазначено, що вирішуючи питання про застосування положень ст. 5 КК України, висновок про те, чи скасовує закон про кримінальну відповідальність злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, чи навпаки - встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, можна робити лише в контексті конкретних обставин справи, щодо конкретного діяння та конкретної особи. Слідчий суддя враховує також те, що прийняття рішення про закриття кримінального провадження належить до компетенції слідчого, прокурора, або ж суду, у випадках, які визначені статтею 284 КПК України. Судовий контроль за законністю рішення про закриття слідчий суддя може здійснювати у провадженні з розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження. Однак здійснюючи розгляд скарги на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків прокурором під час досудового розслідування, виходячи із недопустимості порушення процесуальної самостійності слідчого, прокурора слідчий суддя не може імперативно встановлювати наявність підстав для прийняття процесуального рішення, яке є однією із форм закінчення досудового розслідування. Із цих підстав слідчий суддя приходить до висновку про необхідність часткового задоволення скарги захисника Головача М.Ю.

5.18.Таким чином, уповноваженим суб`єктом на розгляд скарги про недотримання розумних строків під час досудового розслідування у постанові, прийнятій за результатом розгляду скарги захисника Головача М.Ю., повинно бути проаналізовано доводи останнього про наявність (або відсутність) підстав для закриття кримінального провадження в частині, а також надано відповідні вказівки прокурору, який є процесуальним керівником у Кримінальному провадженні.

6.Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

7.Зважаючи на викладене, скаргу захисника Головача Марка Юрійовича, в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25 квітня 2017 року слід задовольнити частково.

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 2, 28, 303-307, 308, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Скаргу захисника Головача Марка Юрійовича, в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25 квітня 2017 року - задовольнити частково.

2.Скасувати постанову виконувача обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука Максима Олександровича від 20 вересня 2021 року у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25 квітня 2017 року.

3.Зобов`язати керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його першого заступника чи заступника, які не здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25 квітня 2017 року розглянути скаргу захисника Головача М.Ю. на недотримання розумних строків під час досудового розслідування від 18 серпня 2021 року № 462 та надати уповноваженому прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, обов`язкові до виконання вказівки.

4.В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.

5.Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя М. ГАЛАБАЛА