Документ № 102884443

Справа № 991/8808/21

Провадження № 11-сс/991/72/22

УХВАЛА

01 лютого 2022 року м. Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Калугіна І. О., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2022 року про продовження строку відсторонення ОСОБА_1 від посади голови Тиврівського районного суду Вінницької області

28 січня 2022 року від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання, в якому останній посилаючись на збільшення рівня захворюваності на COVID-19, погіршення погодних умов, а також значно віддалене місце його проживання та роботи від місця розгляду його апеляційної скарги, просить забезпечити розгляд апеляційної скарги в режимі відеоконференції з Тиврівським районним судом Вінницької області.

Розглянувши питання про можливість проведення судового засіданні з розгляду апеляційної скарги в режимі відеоконференції, суддя доходить до таких висновків.

Відповідно до статті 336 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження (ч. 2 ст. 336 КПК України).

Ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК України законодавець використав слово «може», то така норма кримінального процесуального закону закріплює не обов`язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції.

Водночас, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України).

Вищевказане у поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 336 КПК України свідчить про те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК України. Тобто, сама по собі наявність клопотання сторін судового провадження про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов`язку його задоволення. Тому рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції може бути прийнято виключно за умови доведеності наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК України підстав.

Застосовуючи відповідний підхід до оцінки клопотання ОСОБА_1 , суддя виходить із того, що останнім не були надані докази наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 336 КПК України, які б давали достатні підстави для дистанційного судового провадження, а самі по собі твердження зазначені ОСОБА_1 не є достатньою підставою для проведення судового засідання в режимі відеоконференції та не свідчить про відсутність у нього можливості прибути до м. Києва для участі в судовому розгляді.

З огляду на викладене, суддя доходить висновку, що клопотання ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 336, 371, 372, 424, 532 КПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про проведення розгляду апеляційної скарги в режимі відеоконференції залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя І. О. Калугіна