- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: Шкодін Я.В.Справа № 991/431/22
Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/90/22
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
01 лютого 2022 рокумісто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Глотов М. С., перевіривши апеляційну скаргу Головка Богдана Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 січня 2022 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні №52019000000000925,
В С Т А Н О В И В:
01.02.2021 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла, направлена поштою 31.01.2022 апеляційна скарга представника Головка Б. Ю., подана в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2022 щодо арешту майна у кримінальному провадженні №52019000000000925.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями по провадженню №11-сс/991/90/22 справу передано судді-доповідачеві Глотову М. С., судді, які входять до складу колегії: Калугіна І. О., Никифоров А. С.
У поданій апеляційній скарзі Головко Б. Ю. просить: (1) ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2022 скасувати; (2) постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про арешт майна, вилученого за результатами проведення обшуку.
За спеціальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 422 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.
Однак наявність вищевказаного правила, як вважає суддя-доповідач, не позбавляє його обов`язку перш ніж вчиняти зазначені в ч. 1 ст. 422 КПК дії, за загальним правилом і виходячи із передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 399 КПК наслідків невідкладно перевірити чи: (1) апеляційну скаргу подано на ухвалу, яка підлягає апеляційному оскарженню; (2) судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК; (3) апеляційну скаргу подано особою, яка вправі її подавати; (4) апеляційна скарга підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; (5) апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарження, а якщо її подано з пропуском такого строку, то чи порушує особа, яка її подала питання про його поновлення.
Тобто на цій стадії суддя-доповідач має вирішити питання щодо можливості призначення до розгляду у судовому засіданні на певний день і в певний час колегією суддів апеляційної скарги, що надійшла від представника Головка Д. Ю., у т. ч. з`ясувати чи відсутні/наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження або повернення апеляційної скарги.
Разом із тим п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК визначено наслідки, застосування яких до даної апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді від 24.01.2022 позбавляє суддю-доповідача апеляційного суду обов`язку виконати щодо такої апеляційної скарги вимоги ч. 1 ст. 422 КПК в частині призначення справи до розгляду та повідомлення про час, дату і місце апеляційного розгляду всіх учасників.
Так, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, поданої 31.01.2022, представник просить скасувати ухвалу слідчого судді від 24.01.2022, зазначаючи, що оскільки п`ятий день на оскарження був неробочим, то останнім днем для подання апеляційної скарги є 31.01.2022.
Проте, на думку судді-доповідача, твердження представника власника майна про те, що у розумінні кримінального процесуального закону субота 29.01.2022 (п`ятий день на оскарження) була неробочим днем, у зв`язку з чим останній день для подання апеляційної скарги це понеділок 31.01.2022, є помилковим.
Оцінюючи доводи представника власника майна щодо наведеного суддя-доповідач виходить із того, що: (1) апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК); (2) якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК); (3) зі змісту оскаржуваної ухвали від 24.01.2022 вбачається, що її слідчий суддя постановив за присутності у судовому засіданні, тобто з повідомленням представника Головка Б. Ю.
Оскільки при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк (ч. 5 ст. 115 КПК), то перебіг строку на апеляційне оскарження вищевказаної ухвали розпочався у вівторок 25.01.2022 та завершився на п`ятий день, тобто в суботу 29.01.2022.
За змістом другого речення ч. 7 ст. 115 КПК якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.
У ході з`ясування «чи вважати суботу 31.01.2022 неробочим днем у розумінні кримінального процесуального законодавства України» суддя-доповідач враховує, що (1) при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні (перше речення ч. 7 ст. 115 КПК), (2) поняття «вихідні дні» та «неробочі дні» за своїм змістом не є тотожними, (3) для цілей обчислення процесуальних строків днями і місяцями законодавець у ч. 7 ст. 115 КПК окремо виділив «вихідні дні», «святкові дні», «неробочі дні».
Водночас кримінальний процесуальний закон: (1) не визначає, які саме дні відносяться до вихідних, святкових та неробочих у розумінні ч. 7 ст. 115 КПК (ніде не зазначено, що до таких днів віднесено суботу 29.01.2022); (2) не містить положень, які б вказували, що згадане у ч. 7 ст. 115 КПК поняття «неробочі дні» є більш ширшим (загальним) та включає в себе «вихідні дні», «святкові дні», суботу.
Із огляду на вищенаведене слід брати до уваги те, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК).
Однією із таких загальних засад є законність (п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК), за змістом якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК). Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК).
Тому, виходячи із принципу законності, у ході тлумачення змісту ч. 7 ст. 115 КПК необхідно виходити з того, що питання віднесення певних днів до вихідних, святкових і неробочих регулює Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП), який, із огляду на ч. 2 ст. 1 КПК, фактично є частиною кримінального процесуального законодавства України.
Так, у КЗпП, серед іншого, між собою чітко розмежовані вихідні дні (ст. 67), святкові дні (ч. 1 ст. 73) та неробочі дні (ч. 2 ст. 73), що підтверджують зміст ч. ч. 1, 2 ст. 53 (Тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), ч. ч. 3, 4, ст. 67 (Вихідні дні), ст. 73 (Святкові і неробочі дні), ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 241-1 КЗпП.
За змістом наведеного кодифікованого закону України загальним вихідним днем є неділя (ч. 2 ст. 67 КЗпП), а перелік святкових і неробочих днів міститься у ст. 73 КЗпП, про що свідчить не лише її назва (Святкові і неробочі дні), але й посилання на цю норму у ч. ч. 3, 4 ст. 67, ч. 1 ст. 78-1, ч. 1 ст. 182-1 КЗпП.
Святковими днями за змістом ч. 1 ст. 73 КЗпП вважаються 1 січня - Новий рік, 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове, 8 березня - Міжнародний жіночий день, 1 травня - День праці, 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги), 28 червня - День Конституції України, 24 серпня - День незалежності України, 14 жовтня - День захисників і захисниць України.
Натомість неробочими днями є дні релігійних свят: 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове, один день (неділя) - Пасха (Великдень), один день (неділя) - Трійця (ч. 2 ст. 73 КЗпП).
Ураховуючи, що в розумінні ч. 2 ст. 73 КЗпП субота 29.01.2022 не вважається неробочим днем, вона не є таким днем і згідно з другим реченням ч. 7 ст. 115 КПК.
І навіть якщо у цій ситуації застосувати більш широке (загальне) розуміння поняття «неробочі дні», включивши до нього не лише ті дні, які зазначені у ч. 2 ст. 73 КЗпП, але й «вихідні дні» (ч. 2 ст. 67 КЗпП) та «святкові дні» (ч. 1 ст. 73 КЗпП), то суботу 31.01.2022 до їх числа закон не відносить. Й відсутня норма, яка б пов`язувала поняття «неробочий день», використане законодавцем у ч. 7 ст. 115 КПК, із графіком роботи суду.
Крім того, відсутні підстави для того, щоб словам «неробочий день», використаним законодавцем у другому реченні ч. 7 ст. 115 КПК (для цілей обчислення перебігу строків у кримінальному провадженні), надавати якогось іншого значення, ніж зазначене у ст. 73 КЗпП, зважаючи на: (1) похідний характер норм кримінального процесуального закону щодо обчислення строків від законодавчих положень КЗпП, які регулюють питання робочого часу і часу відпочинку; (2) однакове і достатньо чітке розмежування законодавцем в обох кодексах (КПК і КЗпП) між собою таких трьох самостійних один від одного понять як «вихідні дні», «святкові дні», «неробочі дні»; (3) подібність, за деякими винятками, порядків обчислення строків у трудовому законодавстві (ч. 5 ст. 241-1 КЗпП) і кримінальному процесуальному законодавстві (ч. ч. 5, 7 ст. 115 КПК).
Також з аналізу змісту ст. 395 КПК вбачається, що законодавцем запроваджено диференційований підхід до обчислення строків на апеляційне оскарження задля надання однакової можливості на своєчасне звернення з апеляційною скаргою як тій особі, яка була присутня під час проголошення ухвали слідчого судді і не має об`єктивних перешкод для її своєчасного отримання (п. 3 ч. 2), так і особі, яка (1) має відповідні перешкоди, перебуваючи під вартою (абз. 1 ч. 3 ст. 395 КПК), та/або (2) яка не повідомлялася судом про розгляд справи, а, отже, не знала про прийняття ним рішення (абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК).
Тобто ціль абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК полягає у тому, щоб особа упродовж п`ятиденного строку могла скористатися правом на звернення з апеляційною скаргою.
У свою чергу в ситуації, коли останній день п`ятиденного строку на апеляційне оскарження рішення слідчого судді припадає на суботу, то ціллю ч. 7 ст. 115 КПК не є безумовне надання особі додаткового дводенного строку (до понеділка) для оскарження, і в такий спосіб збільшення часу на оскарження, а її ціль полягає у (1) наданні для всіх, незалежно від дати отримання рішення, однакової кількості часу для оскарження, а також (2) забезпеченні реальної можливості скористатися правом на апеляційний перегляд.
При цьому процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту (ч. 1 ст. 116 КПК).
Ураховуючи, що в понеділок 31.01.2022 представник Головко Б. Ю. сам поштовим зв`язком направив свою апеляційну скаргу до апеляційного суду, ніщо не свідчить про відсутність у нього можливості це зробити у суботу 29.01.2022, зважаючи на те, що: (1) в апеляційній скарзі не було зазначено жодних обставин, які б вказували на наявність у нього об`єктивних перешкод у межах п`ятиденного строку (вівторок 25.01.2022 - субота 29.01.2022) підготувати апеляційну скаргу та направити її до суду; (2) факт роботи поштових відділень у такий день як субота, яка не припадає на святковий день в розумінні ч. 1 ст. 73 КЗпП та неробочий день у значенні, наведеному в ч. 2 ст. 73 КЗпП, є загальновідомим.
Таким чином, за змістом ч. 7 ст. 115 КПК субота 29.01.2022 не вважається неробочим днем, у зв`язку з чим суддя-доповідач вважає, що представник власника майна звернувся з апеляційною скаргою до суду на сьомий день (понеділок 31.0.1.2022), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Наслідком несвоєчасного звернення з апеляційною скаргою є її повернення, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК).
За наведених обставин, оскільки, представник Головко Б. Ю. пропустив п`ятиденний строк на апеляційне оскарження і не заявив клопотання про його поновлення, апеляційна скарга, подана в інтересах ОСОБА_1 , у відповідності до вимог п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 110, 115, ч. 2 ст. 369, ст. 395, п. 4 ч. 3 ст. 399, ч. ч. 2, 4 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головка Богдана Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 січня 2022 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні №52019000000000925, повернути особі, яка її подала.
Копію матеріалів апеляційної скарги разом із цією ухвалою направити до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи №991/431/22.
Ухвала в касаційному порядку може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня отримання особою, яка її оскаржує, до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: М.С. Глотов