Документ № 102951372

Справа № 760/26347/18

Провадження 1-кп/4910/12/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд (далі - Суд) у складі колегії суддів:

головуючий - Маслов В.В.,

судді - Строгий І.Л., Федорак Л.М.,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання - Луганський О.Ю.,

прокурор - Касьян А.О., Козачина С.С.,

обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисники - Вилков С.В., Красник В.В., Дмитренко Д.Ф., Авдєєнко В.А., Плясов О.В., Потоцький М.Я., Лавринов В.Л., Глядик Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42018000000000500, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Луцьк Волинської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, одружений, займається адвокатською діяльністю,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.1 ст. 263 КК,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Черкаси, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , з вищою освітою, неодружений, працює на посаді заступника начальника відділу правового забезпечення ДПЗД «Укрінтеренерго»,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4, 5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК,

В С Т А Н О В И В :

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним

1.Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили корупційне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

2.Постановою Верховної Ради України від 23.02.2012 ОСОБА_1 обрано на посаду судді Голосіївського районного суду міста Києва безстроково, у зв`язку із чим він при виконанні службових обов`язків постійно здійснював функції представника влади та був службовою особою, яка займає відповідальне становище.

3.Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2017 судді ОСОБА_1 було передано на розгляд справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення невиплаченої заробітної плати, про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні.

4.З метою одержання правової допомоги у цій справі, ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_2 та під час першої зустрічі, яка відбулась 01.03.2018, на території Подільського району м. Києва (точної адреси зустрічі Судом не встановлено) повідомив йому про обставини справи.

5.Під час цієї розмови у ОСОБА_2 виник умисел на підбурювання судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 до одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 та пособництво в її одержанні, оскільки він, маючи дружні відносини з цим суддею, усвідомлював можливість надання йому неправомірної вигоди за ухвалення відповідного судового рішення на користь ОСОБА_3 .

6.Відтак, ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом на підбурювання та пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, для себе (тобто службової особи) неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади, керуючись корисливими мотивами, усвідомлюючи протиправність своїх дій, повідомив ОСОБА_3 , що він може домовитись із суддею Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 про те, щоб останній за грошову винагороду прийняв рішення щодо задоволення позову ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення невиплаченої заробітної плати та поновлення на посаді. Продовжуючи свої дії, направлені на підбурювання до одержання неправомірної вигоди та пособництво у її одержанні, ОСОБА_2 сфотографував позовну заяву ОСОБА_3 та за допомогою інтернет-месенджера відправив фото ОСОБА_1 , продемонструвавши переписку ОСОБА_3 . У подальшому ОСОБА_2 у присутності ОСОБА_3 поспілкувавшись телефоном із суддею Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 підтвердив готовність останнього задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 за умови надання йому неправомірної вигоди.

7.ОСОБА_3 , будучи поставленим в умови, за яких відмова від передачі неправомірної вигоди могла призвести до порушення його законних прав та інтересів, а також зважаючи на особисте знайомство ОСОБА_2 із суддею у справі, на пропозицію ОСОБА_2 погодився.

8.У подальшому, 03.03.2018 близько 18 години, ОСОБА_2 , перебуваючи на вул. Межигірській у м. Києві, зустрівся з ОСОБА_3 у його автомобілі та повторно наголосив на можливості вирішення питання щодо задоволення позову ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення невиплаченої заробітної плати та поновлення на посаді шляхом надання судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 8 000 дол. США.

9.Після цього ОСОБА_2 , продовжуючи діяти умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, діючи з прямим умислом на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, для себе (тобто службової особи) неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади, повідомив ОСОБА_3 про необхідність підготувати заяву про забезпечення позовних вимог і накладення арешту на майно відповідача, а також надати кошти від 2 000 до 3 000 дол. США, які треба буде передати судді ОСОБА_1 як першу частину неправомірної вигоди.

10.Далі, перебуваючи у службовому кабінеті № 31 судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , приблизно о 15:22 12.03.2018, ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом на підбурювання та пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням наданої їй влади, керуючись корисливими мотивами, усвідомлюючи протиправність своїх дій, у розвиток попередніх домовленостей, запропонував ОСОБА_1 одержати через нього кошти за прийняття рішень про задоволення вимог позивача у справі, яка перебувала на його розгляді, а саме про забезпечення позову та задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення невиплаченої заробітної плати та поновлення на посаді. На пропозицію ОСОБА_2 щодо отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень із використанням своїх повноважень ОСОБА_1 погодився.

11.Водночас, суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , діючи умисно з метою отримання неправомірної вигоди за вчинення дій із використанням наданої йому влади та службового становища, виконуючи попередні домовленості із ОСОБА_2 , погодив їх спільні подальші дії щодо одержання коштів, розмір та порядок одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за прийняття рішення про задоволення позову до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» та вжиття заходів щодо арешту майна відповідача. За спільним планом ОСОБА_2 , діючи як пособник, шляхом усунення перешкод, мав сприяти вчиненню кримінального правопорушення, а саме одержувати кошти від ОСОБА_3 , які в подальшому передати ОСОБА_1 за прийняття відповідних судових рішень.

12.Приблизно о 16:00 ОСОБА_2 повернувся до автомобіля і, діючи як пособник, повідомив ОСОБА_3 , що для задоволення його позовних вимог він має передати через нього судді ОСОБА_1 остаточно погоджену з останнім суму коштів у розмірі 8 000 дол. США.

13.У подальшому, продовжуючи розмову з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 повідомив про етапи передачі та суми коштів, а саме про те, що для вирішення питання щодо забезпечення позову та накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_3 має надати спочатку 4 000 дол. США і перед ухваленням остаточного рішення ще 4 000 дол. США. Також ОСОБА_2 підкреслив, що першу частину суми неправомірної вигоди ОСОБА_3 повинен передати до ухвалення рішення щодо забезпечення позовних вимог.

14.13.03.2018 близько 11:30 ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу адміністративної будівлі Голосіївського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, 14а, зустрівся з ОСОБА_3 у його автомобілі та, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх діянь, реалізуючи умисел на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, для себе (тобто службової особи) неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади, одержав від ОСОБА_3 кошти в сумі 4 000 дол. США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) на 13.03.2018 становило 103 698 грн 45 коп., для подальшої передачі як неправомірної вигоди судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за ухвалення судових рішень про задоволення позову ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» та про задоволення клопотання про застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

15.Після цього, ОСОБА_2 повідомив, що зателефонує ОСОБА_3 , коли рішення щодо забезпечення позову та накладення арешту на майно відповідача буде підготовлене, та сказав чекати в авто. Далі, вийшовши з авто ОСОБА_2 пішов до Голосіївського районного суду м. Києва. Зайшовши у службовий кабінет судді Голосіївського районного суду м. Києва, ОСОБА_2 на виконання попередніх домовленостей передав ОСОБА_1 одержані від ОСОБА_3 кошти (точна сума переданих коштів Судом не встановлена), як неправомірну вигоду за ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_3 та про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

16.На виконання відведеної йому ролі, суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 підготував та підписав ухвалу про задоволення клопотання позивача, що перебувало у нього на розгляді, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна». Приблизно об 11:40 ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_3 й поінформував, що ухвала готова і він зараз може зайти в кабінет судді ОСОБА_1 в Голосіївському районному суді м. Києва, щоб її забрати. Отримавши в кабінеті судді зазначену ухвалу, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2 повернулися до автомобіля. Після цього, прочитавши зміст ухвали, ОСОБА_3 побачив, що суддя задовольнив заяву частково, а саме наклав арешт на 1/3 частину майна відповідача. На питання про це ОСОБА_2 повідомив, що він має це з`ясувати, а потім у присутності ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_1 . Після закінчення телефонної розмови ОСОБА_2 сказав ОСОБА_3 , що суддя допустив описку в рішенні, бо використовував для його написання інше рішення, в якому не виправив текст із зазначенням «1/3 частини», і що коли йому перетелефонує ОСОБА_1 , то ОСОБА_3 зможе в суді отримати додаткову ухвалу про виправлення описки.

17.Приблизно за півгодини ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_3 може забрати в Голосіївському районному суді м. Києва ухвалу про виправлення описки у судовому рішенні. Після чого ОСОБА_3 отримав у помічника судді ОСОБА_1 ухвалу про виправлення описки, допущеної в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 13.03.2018 про забезпечення позову, якою накладено арешт на весь об`єкт нерухомості.

18.26.03.2018, близько 15:30 ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 32, зустрівся з ОСОБА_3 в його автомобілі. Під час зустрічі ОСОБА_3 зазначив про свій намір подати заяву про збільшення позовних вимог, щоб отримати можливість стягнути з відповідача суму за весь період вимушеного прогулу. ОСОБА_2 , діючи умисно, продовжив вчинення дій, спрямованих на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, для себе (тобто службової особи) неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади, а саме повідомив ОСОБА_3 , що він має це питання погодити із ОСОБА_1 та зазначив про те, що другу частину неправомірної вигоди в розмірі 4 000 дол. США ОСОБА_3 повинен передати в два етапи: 2 000 дол. США до судового засідання у справі; 2 000 дол. США після ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна».

19.28.03.2018, близько 13:30 ОСОБА_2 , перебуваючи біля адміністративної будівлі Голосіївського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, 14а, зустрівся з ОСОБА_3 в його автомобілі та, продовжуючи свою протиправну діяльність, наголосив на необхідності передачі ОСОБА_3 другої частини неправомірної вигоди. ОСОБА_3 зазначив про намір подавати заяву про збільшення позовних вимог, що, відповідно до процесуального законодавства, передбачає перенесення судового засідання на пізніший термін. На це ОСОБА_2 відповів, що у будь-якому випадку ОСОБА_3 має якусь частину неправомірної вигоди у цей день передати судді для того, щоб він здійснив таке перенесення засідання. Після цього, під час зустрічі, ОСОБА_2 , реалізуючи умисел на пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди одержав від ОСОБА_3 кошти в сумі 500 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 28.03.2018 становило 13 153 грн 14 коп, для подальшої передачі як неправомірної вигоди судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 і для перенесення останнім розгляду справи та прийняття заяви про збільшення позовних вимог у рамках розгляду позову ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна».

20.Далі, сказавши ОСОБА_3 чекати в авто, ОСОБА_2 пішов до Голосіївського районного суду м. Києва. Увійшовши до приміщення ОСОБА_2 зайшов у службовий кабінет ОСОБА_1 та повідомив йому про необхідність перенесення засідання з розгляду позову ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» у зв`язку з подачею позивачем заяви про збільшення позовних вимог.

21.Після цього, близько 14:38, ОСОБА_2 , перебуваючи у службовому кабінеті № 31 судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , передав останньому одержані від ОСОБА_3 кошти (точна сума переданих коштів судом не встановлена), як неправомірну вигоду за ухвалення рішення про прийняття заяви про збільшення позовних вимог та подальше задоволення позову ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення невиплаченої заробітної плати та поновлення на посаді.

22.Суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1, на виконання спільного плану та попередньої домовленості відклав розгляд справи за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» на 17.04.2018.

23.У подальшому ОСОБА_2 повернувся до автомобіля ОСОБА_3 та повідомив йому, що вирішив питання про перенесення засідання, та що він до 500 дол. США переданих йому ОСОБА_3 , доклав ще 500 дол. США, особистих коштів, які ОСОБА_3 має йому повернути до кінця того самого дня. Також ОСОБА_2 сказав, що засідання у справі відбудеться 17.04.2018 о 14:30. Водночас ОСОБА_2 додав, що ОСОБА_3 може сам написати проект бажаного рішення, який він зможе передати ОСОБА_1 , та повторно наголосив на необхідності передачі йому 500 дол. США до кінця дня.

24.Увечері того самого дня, близько 21 години, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Суворова, ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_3 у його автомобілі та, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх діянь, реалізуючи умисел на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, для себе (тобто службової особи) неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади, одержав від ОСОБА_3 кошти в сумі 500 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 28.03.2018 становило 13 153 грн 14 коп, в рахунок раніше обумовленої суми неправомірної вигоди для судді ОСОБА_1 .

25.17.04.2018, близько 16 години, на виконання раніше досягнутих із ОСОБА_3 домовленостей, ОСОБА_2 зустрівся з ним в автомобілі поблизу приміщення Голосіївського районного суду м. Києва. Під час зустрічі, ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_3 кошти у сумі 1 500 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 17.04.2018 становило 39 133 грн 95 коп, як частину неправомірної вигоди для судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за ухвалення судового рішення щодо задоволення позову ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення невиплаченої заробітної плати та поновлення на посаді. Водночас, ОСОБА_2 у присутності ОСОБА_3 , поспілкувавшись телефоном із суддею Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 запитав щодо ухвалення останнім рішення у справі на користь позивача. Після завершення розмови, ОСОБА_2 повідомив, що рішення на користь ОСОБА_3 ОСОБА_1 буде оголошено наступного дня.

26.18.04.2018 суддею Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ухвалено рішення про задоволення у повному обсязі позову ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна», а саме про визнання звільнення незаконним та поновленим на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку.

27.Згодом, близько 18 години 23.04.2018 ОСОБА_2 на виконання обумовленого із ОСОБА_1 плану, в черговий раз зустрівся з ОСОБА_3 в салоні його автомобіля неподалік автостанції «Дачна», за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 142 та одержав наступну частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 1 500 дол. США, частину з яких у розмірі 500 дол. США залишив собі, а іншу частину - 1 000 дол. США, що згідно з офіційним курсом НБУ становило 26 178 грн 45 коп., цього ж дня через третю особу у приміщенні спортивного клубу «Sport Life» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Голего, 5, передав судді ОСОБА_1 за ухвалене ним рішення про задоволення позову ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку.

28.Окрім того, ОСОБА_1 вчинив дії щодо незаконного поводження зі зброєю та бойовими припасами.

29.Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 325 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, якою визначено поняття права приватної власності, фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

30.Відповідно до положень Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-ХІІ від 17.06.1992 (з подальшими змінами та доповненнями) зброя та боєприпаси віднесені до переліку видів майна, що не можуть перебувати у власності громадян на території України (Додаток № 1 Постанови).

31.Порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, а також боєприпасів до зброї визначено наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 (з подальшими змінами та доповненнями), яким затверджено Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів.

32.Незважаючи на це, ОСОБА_1 , діючи умисно, з точно невстановленого під час досудового розслідування часу до 23.04.2018, у порушення вимог ч. 2 ст. 325 Цивільного кодексу України, Постанови Верховної ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-ХІІ від 17.06.1992 та наказу Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 (з подальшими змінами та доповненнями), а саме без відповідного дозволу уповноваженого органу, тобто незаконно, носив вогнепальну зброю - нарізну, короткоствольну - пістолет моделі «Glock-43», № НОМЕР_1 , боєприпаси - 6 патронів калібру 9x19 мм (9 mm Luger) до нарізної вогнепальної зброї, промислового виробництва.

33.У період з 19:40 до 21:10 23.04.2018 під час проведення особистого обшуку ОСОБА_1 у останнього було виявлено та вилучено вказану вогнепальну зброю та боєприпаси.

ІІ. Статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винуватими у вчиненні яких визнаються обвинувачені

34.Відповідальність за кримінальні правопорушення, винуватим у вчиненні яких визнається обвинувачений ОСОБА_1 , передбачена ч. 1 ст. 263 та ч. 3 ст. 368 КК.

35.Кваліфікуючи так діяння обвинуваченого ОСОБА_1 , Суд виходить із того, що кримінальне правопорушення, передбачене:

-ч. 1 ст. 263 КК виразилось у носінні ОСОБА_1 вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу;

-ч. 3 ст. 368 КК виразилось в одержанні ОСОБА_1 , як службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення ним, як службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища.

36.Відповідальність за кримінальне правопорушення, виннуватим у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_2 , передбачена ч. 4, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК.

37.Кваліфікуючи так діяння обвинуваченого ОСОБА_2 , Суд виходить із того, що вчинене останнім кримінальне правопорушення виразилось у підбурюванні ОСОБА_1 до одержання, як службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі для себе (тобто службової особи) за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, а також у пособництві в такому одержанні ОСОБА_1 неправомірної вигоди.

ІІІ. Мотиви зміни обвинувачення

38.За змістом обвинувального акта, правова кваліфікація вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК містить посилання на вчинення обвинуваченим дії, яка полягає у проханні надатинеправомірну вигоду. Разом із тим, правова кваліфікація вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК містила посилання на вчинення обвинуваченим дій, які полягали у підбурюванні та пособництві у проханні надати неправомірну вигоду.

39.Суд вважає за необхідне змінити обвинувачення у цій частині виключивши відповідні посилання, з огляду на таке.

40.Кримінальне законодавство не містить визначення прохання надання неправомірної вигоди, разом із тим, у науково - практичних роботах таке прохання розглядається, як звернення відповідного змісту в чіткій і коректній формі з розумінням водночас можливості особи, яка потенційно здатна надати неправомірну вигоду, відмовити в задоволенні такого прохання.

41.Висунуте ОСОБА_1 обвинувачення не містить чітких відомостей про час, місце та форму висловлення ОСОБА_1 прохання надати неправомірну вигоду. Так само Суду не було надано належних доказів цим обставинам.

42.Також, з обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК Суд виключив посилання на обставини щодо придбання та зберігання обвинуваченим зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, оскільки відповідні обставини лежать за межами правової кваліфікації його дій, що наведена в обвинувальному акті та містить посилання лише на дію, яка полягає в носінні зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

43.Окрім того, під час викладу формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, Судом, було змінено виклад окремих обставин, вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень, у порівняні з формулюванням обвинувачення, що міститься у обвинувальному акті. Такі зміни обумовлені встановленими під час судового розгляду обставинами кримінальних правопорушень, які, загалом, не впливають на характер і обсяг обвинувачення, а також на можливість сторони захисту здійснювати належний захист від висунутого обвинувачення.

44.Така зміна обставин відповідає повноваженням суду та судовій практиці (постанова Верховного Суду від 08.12.2020 справа № 278/1306/17).

ІV. Докази на підтвердження встановлених Судом обставин щодо вчинення

ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368,

ч. 1 ст. 263 КК та ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 4, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК

А. Щодо загальної характеристики складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК

45.Згідно з ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

46.Склад кримінального правопорушення являє собою абстрактну теоретичну конструкцію і включає чотири елементи: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону. Кожен елемент включає певний набір ознак: обов`язкових і факультативних для кваліфікації діяння як кримінального правопорушення.

47.Суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, можуть бути служ­бові особи, які займають відповідальне становище. Згідно з п. 2 примітки до цієї статті до таких осіб, зокрема, належать судді.

48.З об`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК, зокрема, вчиняється шляхом одержання неправомірної вигоди.

49.Оскільки одержання неправомірної вигоди вказане в диспозиції ст. 368 КК як ознака складу кримінального правопорушення, то відповідні дії становлять закінчене кримінальне правопорушення.

50.Одержання неправомірної вигоди передбачає будь-який спосіб прийняття неправомірної вигоди суб`єктом кримінального правопорушення. Відповідальність настає лише за умови, якщо особа одержала неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення будь-яких дій з використанням свого становища, повноважень, пов`язаних з ними можливостей, в інтересах того, хто надав таку вигоду, або в інтересах третьої особи. Тобто має бути нерозривний зв`язок між одержанням неправомірної вигоди і вчиненням (не вчиненням) указаних дій.

51.Водночас фактичне виконання або невиконання зазначених дій знаходиться поза межами об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК. У зв`язку з цим, для кваліфікації дій винної особи за відповідною нормою КК не має значення: (1) коли (до чи після вчинення діянь з використанням повноважень, становища, яке займає особа) одержано неправомірну вигоду; (2) чи було фактично вчинено ці діяння і чи мала особа намір вчиняти їх; (3) за виконання (невиконання) яких дій (законних чи незаконних) одержується неправомірна вигода.

52.З суб`єктивної сторони вказане кримінальне правопорушення характеризується прямим умислом та наявністю мети - одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи.

53.З урахуванням зазначеного, Суд, розглядаючи питання наявності у діянні обвинуваченого ОСОБА_1 складу кримінально правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, беручи до уваги зміст висунутого обвинувачення, мав встановити, чи вказують надані стороною обвинувачення докази на таке:

-обвинувачений ОСОБА_1 є служ­бовою особою, яка займає відповідальне становище (спеціальний суб`єкт);

-обвинувачений ОСОБА_1 вчинив дії щодо одержання неправомірної вигоди;

-одержання неправомірної вигоди здійснювалось за вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 дій з використанням наданої йому влади та його службового становища в інтересах третьої особи;

-у діянні обвинуваченого ОСОБА_1 наявний прямий умисел на вчинення кримінального правопорушення та мета, яка полягає в одержанні обвинуваченим неправомірної вигоди.

54.Висунуте обвинувачення ОСОБА_2 передбачає кваліфікацію його дій як співучасника у виді підбурювача та пособника.

55.Характерним для кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК є те, що його виконавцем може бути лише спеціальний суб`єкт, проте для таких співучасників, як підбурювач, пособник, наявність ознак спеціального суб`єкта не є обов`язковою: ними можуть бути осудні особи, які досягли віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

56.З урахуванням зазначеного, розглядаючи питання наявності у діянні обвинуваченого ОСОБА_2 складу кримінально правопорушення, передбаченого ч. 4, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК, беручи до уваги зміст висунутого обвинувачення, окрім обставин, зазначених вище, Суд мав встановити, чи вказують надані стороною обвинувачення докази на таке:

-обвинувачений ОСОБА_2 відповідає загальним юридичним ознакам суб`єкта кримінального правопорушення;

-обвинувачений ОСОБА_2 будь - яким чином схиляв ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення;

-обвинувачений ОСОБА_2 шляхом усунення перешкод сприяв вчиненню кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_1 ;

-у діянні обвинуваченого ОСОБА_2 наявний прямий умисел на вчинення кримінального правопорушення та мети, яка полягає в одержанні обвинуваченим ОСОБА_1 неправомірної вигоди.

57.Сторона обвинувачення на підтвердження вказаних обставин посилалась на зібрані під час досудового розслідування докази, а саме: документи, речові докази, показання свідків.

58.Дослідивши ці докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, Суд дійшов висновку, що є підстави для ухвалення обвинувального вироку, оскільки стороною обвинувачення доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, а у ОСОБА_2 склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК.

59.На обґрунтування цього висновку Суд наведе відповідні мотиви, які включатимуть результати оцінки доказів на підтвердження встановлених Судом обставин, з огляду на елементи складу вказаного кримінального правопорушення.

Б. Щодо ознак суб`єкта кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК

60.Однією з кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК є вчинення зазначених у цій статті діянь службовою особою, яка займає відповідальне становище.

61.Обвинувачений ОСОБА_1 вчиняв суспільно небезпечні дії як спеціальний суб`єкт кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, тобто як службова особа, яка займає відповідальне становище.

62.Так, згідно з п. 2 Примітки до таких осіб, зокрема, належать судді.

63.Встановлені Судом фактичні обставини кримінального правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_1 , стосуються подій, що відбувались у березні - квітні 2018 року.

64.У цей період, ОСОБА_1 працював на посаді судді Голосіївського районного суду м. Києва, що підтверджується копією Постанови Верховної Ради України про обрання суддів від 23.02.2012 № 4455-VI, та копією наказу Голосіївського районного суду м. Києва про призначення ОСОБА_1 суддею безстроково від 24.02.2012 № 31-ОС (т. 9, а.с. 73-75).

65.Отже, обвинувачений ОСОБА_1 на час вчинення кримінального правопорушення відповідав спеціальним юридичним ознакам суб`єкта кримінального правопорушення, зазначеним у ст. 368 КК (службова особа, яка займає відповідальне становище).

66.Також, обвинувачений ОСОБА_1 відповідав загальним юридичним ознакам суб`єкта кримінального правопорушення - фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці з якого може наставати кримінальна відповідальність. Зазначене підтверджується даними, які містять надані стороною обвинувачення документи, а саме: копія паспорту обвинуваченого (т. 9, а.с. 15), лист Київського міського психоневрологічного диспансеру № 2 від 17.05.018 (т. 3, а.с. 215).

67.Обвинувачений ОСОБА_2 згідно зі встановленими Судом обставинами діяв як підбурювач та пособник під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, а тому Суд встановив його відповідність лише вищезазначеним загальним юридичним ознакам суб`єкта кримінального правопорушення на підставі наданих стороною обвинувачення документів, а саме: копії паспорту (т. 10, а.с. 147); листа Київського міського психоневрологічного диспансеру № 2 від 17.05.2018 (т. 3, а.с. 211).

В. Щодо ознак об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК

68.Згідно з формулюванням обвинувачення, визнаного Судом доведеним, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді судді та діючи спільно з ОСОБА_2 , як підбурювачем та пособником, упродовж березня - квітня 2018 року, одержали від ОСОБА_3 кошти в сумі 8000 дол. США, як неправомірну вигоду за ухвалення ОСОБА_1 судових рішень у цивільній справі в інтересах ОСОБА_3 .

69.Учинення обвинуваченими зазначених дій доводиться сукупністю доказів сторони обвинувачення, зокрема показаннями свідків, документами та речовими доказами.

70.Так, допитаний як свідок ОСОБА_3 зазначив, що його незаконно звільнили з місця роботи, а тому приблизно в 2016 році він звернувся з позовом до Голосіївського районного суду м. Києва. З невідомих йому причин судовий розгляд затягувався. Ситуація погіршувалася тим, що він залишився без коштів на існування, мав економічну злість на засновників та претензії до свого адвоката, який не був достатньо активний у цій справі. У цей період також хворіла його дружина і він шукав додатковий юридичний вплив з метою досягнення своїх законних цілей у суді. Приблизно у вересні-жовтні 2017 року його адвокат подавав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме і нерухоме майно відповідача, проте суддею ОСОБА_1, який здійснював розгляд справи, було відмовлено у її задоволенні. У подальшому розгляд справи було відкладено на березень 2018 року. Паралельно з цим у нього відбувся конфлікт з його адвокатом, під час якого він висловив адвокату претензію, що останній не обґрунтовано захищає його позицію. Водночас, у приміщенні суду, свідок познайомився з чоловіком, якого звали ОСОБА_5 , та який неодноразово спілкувався з його адвокатом. Далі він звернувся до ОСОБА_5 , з проханням допомогти, щоб посилити правову позицію в суді, запевнивши, що такі послуги він оплатить. Цей чоловік відповів, що не має на це часу, але дав номер телефону іншої людини. Коли свідок запитав про те, хто ця людина, ОСОБА_5 відвів його в сторону та повідомив, що ця людина набагато активніше та радикальніше відстоює позицію в суді. Свідок набрав цей номер телефону та дізнався, що він належав ОСОБА_2 . Під час розмови, останній запропонував свідку зустрітись.

71.Після цього, у свідка з ОСОБА_2 було дві зустрічі у Подільському районі м. Києва. Точних дат коли вони відбувались він не пам`ятає, проте пригадує що вони мали місце приблизно на початку березня 2018 року. Також пригадує, що одна із зустрічей відбувалась на вул. Межигірська (Подільський район м. Києва).

72.Указані зустрічі відбувались за таких обставин. Він (свідок) під`їхав до ОСОБА_2 і останній сів до нього в машину. Свідок, повідомив що від ОСОБА_5 та надав номер судового провадження у своїй справі. До ОСОБА_2 свідок звернувся за правовою допомогою і на той час не знав, що ОСОБА_2 колишній суддя. ОСОБА_2 сфотографував номер провадження та пересилав месенджером фотографії ОСОБА_1 , а також телефоном отримав від нього відповідь, що останній готовий розглянути дане питання. Також, ОСОБА_2 відкрив телефон та показав переписку з ОСОБА_1 , на підтвердження того, що він має якісь індивідуальні взаємовідносини з цим суддею. У даному листуванні ОСОБА_3 побачив абсолютно довірливу бесіду по процесу з аналогічних питань, по яким він звернувся. Коли свідок запитав у ОСОБА_2 про те, чим він зможе допомогти, останній сказав: «ты готов платить?». Дане запитання автоматично підштовхнуло свідка до прийняття рішення і він відповів: «раз так, готов!». Тоді ОСОБА_2 сказав свідку, щоб той готував пакет документів, привозив їх, а він їх вивчить і вони допрацюють порядок вирішення цього питання.

73.Також свідок пригадав, що під час цих зустрічей у ОСОБА_2 відбулася переписка з ОСОБА_1 , у якій була домовленість, що ОСОБА_2 під`їде до ОСОБА_1 .

74.Свідок зазначив, що коли звертався до ОСОБА_2 розумів, що за послуги потрібно буде заплатити після того як підпишеться договір, проте цього не було, останній одразу йому сказав, що судді потрібно заплатити кошти. Чи називались під час цих зустрічей ОСОБА_2 конкретні суми коштів, свідок пригадати не зміг.

75.Водночас, зрозумівши, що платити доведеться судді, свідок, прийняв рішення написати заяву до Служби безпеки України (далі - СБУ) та повідомити про зазначені обставини. На наступний день він приїхав на вул. Малопідвальну у м. Києві, зайшов до приміщення, де здійснювався прийом громадян та повідомив чергового. Потім його прийняли, допитали і він написав заяву на ім`я начальника управління СБУ. Оскільки в машині у свідка працював відеореєстратор, все, що відбувалося в салоні автомобіля з ОСОБА_2 , було автоматично записане. Свідок зрозумів, що може скористатися цим відеозаписом, проте, оскільки останній не мав юридичної сили, він його офіційно правоохоронним органам не передавав, а лише дав послухати. Після цього офіційно почалась фіксація їх зустрічей з ОСОБА_2 . Також, свідок зазначив, що після написання заяви в СБУ, він був у приміщенні Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), де також написав заяву стосовно того, що з нього вимагають неправомірну вигоду.

76.У подальшому, він зателефонував ОСОБА_2 та під`їхав до приміщення Голосіївського районного суду м. Києва по вул. Полковника Потєхіна, де його чекав ОСОБА_2 . Після короткого діалогу, ОСОБА_2 , отримавши документи свідка, зайшов до приміщення суду. Потім повернувся і сказав, що вартість послуг, тобто те що необхідно передати ОСОБА_1 , буде складати 8000 дол. США, з яких 4000 дол. США слід передати до рішення і 4000 дол. США після. Свідок почав запитувати по процесу і попросив, щоб забезпечили позов в максимально короткий термін, тому що власники компанії - відповідача активно продавали майно. ОСОБА_2 погодився та повідомив, що свідку потрібно подати в канцелярію клопотання про забезпечення позову та принести йому кошти. Також ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 бере кошти наперед. Свідок погодився та зазначив, що потрібно буде обговорити гарантії. Наступного разу (точної дати свідок не зміг пригадати), він приїхав до СБУ, де йому були підготовлені 4000 дол. США, номіналом по 100 дол. США. У присутності понятих він спочатку оглянув купюри, потім їх було скопійовано, а далі свідок поставив свій підпис на копіях купюр і надав розписку про отримання коштів у розмірі 4000 дол. США. У подальшому, свідок домовився з ОСОБА_2 про зустріч, у день коли було призначене засідання, та передав ці кошти ОСОБА_2 . Останній взяв кошти та зайшов у приміщення суду. Через деякий час ОСОБА_2 зателефонував та сказав, щоб свідок підійшов і забрав короткий текст ухвали про забезпечення позову. У зв`язку з чим, ОСОБА_3 підійшов до кабінету ОСОБА_1 , де знаходився суддя, ОСОБА_2 та секретар. ОСОБА_2 особисто спілкувався з ОСОБА_1 . Далі ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 зайшли до кабінету останнього, а свідок забрав ухвалу у секретаря і вийшовши з приміщення сів до свого автомобіля. Через деякий час до свідка приєднався ОСОБА_2 . Свідок, вичитуючи ухвалу, звернув увагу, що його клопотання було задоволено не повністю, а арешт накладений лише на 1/3 частину нерухомого майна відповідача. ОСОБА_2 сказав, що це буде виправлено та зателефонував ОСОБА_1 . Останній сказав погуляти 30 хвилин, тому він з ОСОБА_2 від`їхали від приміщення суду. Через півгодини на телефон ОСОБА_2 надійшов дзвінок від ОСОБА_1 . Вони під`їхали, зайшли в суд, забрали ухвалу в канцелярії, поставили печатку і свідок ставив відмітку, що ухвалу отримав на руки. Коли вийшли з Суду, свідок сказав ОСОБА_2 , що йому необхідно заявити клопотання про збільшення позовних вимог. На що ОСОБА_2 відповів, що свідку потрібно подумати чи подавати про збільшення позовних вимог, чи отримати швидко рішення. Рішення свідку потрібно було отримати швидко, оскільки він на той час був у боргах через лікування близької людини. Коли свідок запитав у ОСОБА_2 , на який період перенесено судове засідання, останній відповів, що приблизно 2-3 тижні. Свідка такий період влаштовував. Тоді ОСОБА_2 сказав подавати клопотання, та наступну половину коштів у розмірі 4000 дол. США вони поділять на дві частини по 2000 дол. США. Свідок на це зазначив ОСОБА_2 , що такої домовленості не було, і що він має отримати кінцеве рішення, після якого він готовий дати 4000 дол. США. На підставі цього в них виник конфлікт. ОСОБА_2 сказав, що без грошей до ОСОБА_1 не піде. Тоді свідок зрозумів, що втрачає з-під контроля ситуацію і обґрунтував перед працівниками СБУ, що потрібно давати кошти. Далі свідок знову приїхав на вул. Володимирівська, де по певній процедурі отримання коштів, яку він раніше описав, отримав під розписку 500 дол. США в купюрах номіналом по 100 дол. США. Потім під`їхав до приміщення суду, де в нього знову виник фінансовий діалог скільки і кому коштів передавати. Під час розмови свідок сказав ОСОБА_2 , що є 500 дол. США. ОСОБА_2 взяв ці 500 дол. США і зайшов в приміщення суду. Потім повернувся і сказав, що добавив ще свої 500 дол. США, а тому він (свідок) має до вечора віддати ще 500 дол. США. Свідок з цим погодився та зазначив, що повинен мати чіткі гарантії. ОСОБА_2 повідомив, що засідання ще не було, але воно буде перенесено на 17 квітня. Цю дату свідок запам`ятав, оскільки хотів перевірити чи адекватно ОСОБА_2 спілкується з ОСОБА_1 . Коли свідок передав ці кошти, ОСОБА_2 поїхав, а він пішов з адвокатом у засідання, в якому розглядалося питання про збільшення позовних вимог. Судовий процес був коротким, суддя без оголошення ухвали, видалився до нарадчої кімнати. На наступний день свідок дізнався, що в ухвалі наступна дата засідання вказана 17 квітня. Наступним питанням була підготовка до цього засідання. У цей день свідку зателефонував ОСОБА_2 і сказав, що чекає 500 дол. США, а якщо не буде коштів, то свідок ухвалу не отримає. Тоді свідок знову поїхав на вул. Володимирську, та в тому ж порядку отримав 500 дол. США в купюрах номіналом по 100 дол. США. Ввечері зустрівся з ОСОБА_2 , передав йому кошти. Після цього ОСОБА_2 зазначив, що свідок може сам написати рішення. Далі свідок писав рішення близько 10 днів, консультуючись із усіма знайомими адвокатами, зазначивши в ньому все, що його влаштовувало в рамках закону. Через деякий час свідок зателефонував ОСОБА_2 і повідомив, що флешка готова, а на інші фінансові питання він збирає кошти і залишок в розмірі 3000 дол. США він готовий передати. На що ОСОБА_7 сказав, що зараз приїхати не зможе, а тому приїде його помічник, якого ОСОБА_2 характеризував як близьку людину, якій він довіряє. Потім приїхав чоловік (помічник ОСОБА_7 ) на ім`я ОСОБА_8 , на автомобілі Део, зеленого кольору. Вони ідентифікували один одного і свідок передав флешку. Потім свідок зателефонував ОСОБА_2 , який повідомив, що під`їде до ОСОБА_1 і буде з ним обговорювати дане питання.

77.17 квітня, в день засідання, свідок приїхав до приміщення суду з отриманими за присутності понятих, 3000 дол. США. Адвокат свідка пішов у засідання, а сам свідок почав розмовляти з ОСОБА_2 , та під час розмови передав 1500 дол. США, а решту сказав передасть, коли адвокат вийде з рішенням. Через деякий час засідання закінчилося і адвокат повідомив, що позов задоволено повністю і є резолютивна частина рішення. Але це його не влаштовувало, оскільки він розумів, що в подальшому будуть ще дебати з його опонентами в апеляційній інстанції, а для цього він мав знати чи чітко виписана його позиція в рішенні. У зв`язку з цим, свідок повідомив ОСОБА_2 , що хоче бачити повний текст рішення, і щоб він не суперечив його законним вимогам. На що ОСОБА_2 сказав, що для цього потрібно 1-2 дні. У цей час свідку необхідно було відвідати Крим, а тому, коли він через 3-4 дні повернувся, одразу зв`язався з ОСОБА_2 , який сказав їхати забирати рішення. На запитання свідка чи буде ОСОБА_2 також приїжджати, він зазначив, що не може, оскільки перебуває не в Києві. Далі свідок приїхав до суду, отримав повний текст рішення, викликав адвоката, вони його вичитали і текст повністю задовольнив свідка. Текст рішення, набраний свідком раніше та переданий на флешці, повністю збігався з текстом рішення, копію якого свідок отримав у суді. Свідок, прочитавши текст, переконався, що змін по тексту абсолютно не було, а тому свідок зателефонував ОСОБА_2 і повідомив, що готовий під`їхати. Зрештою вони зустрілися з ОСОБА_2 біля автостанції «Дачна» в напрямку м. Житомира. Свідок під`їхав, передав ОСОБА_2 1500 дол. США, вони подякували один одному і розійшлись.

78.Відомості, які містяться у наведених вище показаннях свідка ОСОБА_3 щодо основних фактів та обставин узгоджуються з відомостями, які зазначені у його заявах та поясненнях, поданих до правоохоронних органів. У цих документах, більш повно зафіксована інформація щодо перших зустрічей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яку останній не зміг детально пригадати під час допиту в суді, у зв`язку з об`єктивними особливостями пам`яті людини та її сприйняття тих чи інших життєвих подій із плином часу.

79.Так, у заяві від 05.03.2018, поданій начальнику Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ, ОСОБА_3 просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за фактом вимагання неправомірної вигоди. Згідно з вказаною заявою, ОСОБА_3 зазначив про те, що він з метою отримання правової допомоги у справі за позовом до ПАТ «Страхова компанія Євроінс» про стягнення заборгованості по заробітній платі та іншим компенсаціям, пов`язаними з незаконним звільненням з посади, яка перебуває на розгляді судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , звернувся до колишнього судді вказаного суду ОСОБА_2 . Останній, під час особистої зустрічі, яка відбулась наприкінці лютого 2018 року, ознайомившись з матеріалами позову, зателефонував судді ОСОБА_1 та перекинув йому фотознімок позовної заяви. Через деякий час ОСОБА_1 зателефонував та сказав, що вказана ситуація йому відома і він зможе допомогти. Окрім того, ОСОБА_2 спитав, чи готовий він ( ОСОБА_3 ) сплатити винагороду для ОСОБА_1 за прийняття рішення на його користь. На вказану пропозицію він погодився, побоюючись негативних наслідків у разі відмови. Одночасно повідомив про намір подати заяву про забезпечення позову. Потім вони домовилися про зустріч після того, як ОСОБА_2 переговорить про обставини розгляду вказаної справи зі своїм знайомим суддею ОСОБА_1 . Під час наступної зустрічі, 03.03.2018 ОСОБА_2 повідомив йому, що він все з`ясував і у випадку згоди сплатити 8000 тис. дол. США, суддя ОСОБА_1 постановить ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки чи інші матеріальні цінності відповідача та ухвалить рішення по суті справи на його ( ОСОБА_3 ) користь під час наступного судового засідання. Також ОСОБА_2 розповів, порядок передання коштів, а саме 2-3 тис. дол. США ОСОБА_3 мав передати разом з клопотанням про забезпечення позову під час наступної зустрічі біля Голосіївського районного суду м. Києва. Після цього вказані кошти він ( ОСОБА_2 ) передасть судді ОСОБА_1 , а останній через декілька годин постановить відповідну ухвалу та надасть її для реалізації через органи Державної виконавчої служби. Решту коштів ОСОБА_3 повинен був передати перед засіданням 28.03.2018, за наслідками якого ОСОБА_1 прийме рішення про задоволення позову (т. 2, а.с. 80-83).

80.У заяві про вчинення злочину, складеній 05.03.2018 та поданій до САП ОСОБА_3 повідомив про те, що колишній суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_2 запропонував йому за неправомірну винагороду у 8 тис. дол. США забезпечити рішення на його (заявника) користь в судовому засіданні, яке відбудеться 28.03.2018 у справі за позовом до ПАТ «Страхова компанія Євроінс» про стягнення заборгованості по заробітній платі та іншим компенсаціям, пов`язаним з незаконним звільненням з посади, яка перебуває на розгляді у судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , а також сприяти ухваленню у цій справі рішення про забезпечення позову шляхом арешту майна (т. 2, а.с. 73).

81.У протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.03.2018, складеному прокурором САП, ОСОБА_3 також зазначив, про те, що 03.03.2018 ОСОБА_2 запропонував за неправомірну вигоду сприяти у вирішенні на його користь питання з суддею ОСОБА_1 за його ( ОСОБА_3 ) позовною заявою в Голосіївському суді м. Києва, а також вирішити питання про застосування заходів забезпечення позову згідно з його позовною заявою (т. 2, а.с. 76-77).

82.Окрім того, у письмових поясненнях прокурору САП від 05.03.2018, ОСОБА_3 повідомив, що за порадою знайомих звернувся за правовою допомогою до колишнього судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_2 , який при особистому спілкуванні 01.03.2018 та 03.03.2018 висловив вимогу передати неправомірну вигоду у сумі 8000 дол. США для вирішення питання із суддею Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову та задоволення позовних вимог по суті. Водночас у присутності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 особисто телефонував до ОСОБА_1 та з`ясував питання можливості постановлення відповідного судового рішення.

83.04.03.2018, приблизно о 17:30 ОСОБА_2 зателефонував йому на мобільний телефон та повідомив, що зустрічався із ОСОБА_1 та останній підтвердив можливість вирішення питання на оговорених умовах. Зазначив, що йому ( ОСОБА_3 ) лише необхідно зібрати відомості із реєстрів про наявне у ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» рухоме та нерухоме майно (т. 13, а.с. 4,5).

84.Фактичні дані, які містяться у зазначених документах (заявах, поясненнях), не беруться Судом до уваги як показання свідка, однак враховуються, як такі, що слугували законною підставою для початку досудового розслідування щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно з положеннями ст. 214 КПК, а також підставою для санкціонування слідчим суддею комплексу гласних та негласних слідчих дій.

85.Окрім того, вони додатково підтверджують достовірність показань ОСОБА_3 , які він надав під час допиту в Суді, оскільки між ними немає суттєвих суперечностей.

86.Отже, оскільки судові показання ОСОБА_3 стосуються обставин висунутого обвинувачення, узгоджуються між собою та з іншими дослідженими Судом доказами, вони не викликають у Суду сумнівів щодо належності та достовірності їх як доказів вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення, за обставин, встановлених судом.

87.На переконання суду, цими показаннями підтверджуються такі обставини: (1)вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 дій, спрямованих на підбурювання ОСОБА_1 до одержання ним неправомірної вигоди шляхом звернення до останнього з відповідною пропозицією; (2) вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 дій, спрямованих на пособництво в одержанні ОСОБА_1 неправомірної вигоди, шляхом усунення перешкод у вчиненні кримінального правопорушення; (3) вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 дій, спрямованих на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за пособництва ОСОБА_2 .

88.Згідно з показаннями свідка, наведеними вище, ОСОБА_2 , діючи як пособник, фактично був посередником між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 під час одержання останнім неправомірної вигоди, тим самим сприяв учиненню кримінального правопорушення.

89.Суд зазначає, що згідно зі ст. 14 Кодексу суддівської етики суддя повинен уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу.

90.Недотримання цих етичних правил становить істотний дисциплінарний проступкок, який може мати своїм наслідком звільнення судді з займаної посади (ч. 9 ст. 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

91.З огляду на зазначене, існували реальні перешкоди у безпосередньому спілкуванні між ОСОБА_3 , як стороною у справі, та ОСОБА_1 , який обіймав посаду судді, що об`єктивно ускладнювало можливість одержання ОСОБА_1 неправомірної вигоди.

92.За цих обставин, роль ОСОБА_2 зводилась до усунення вказаної перешкоди шляхом здійснення посередницьких дій з передачі неправомірної вигоди та забезпечення доведення до ОСОБА_3 умов і порядку її надання судді ОСОБА_1 , згідно з обумовленим обвинуваченими планом.

93.Отже, співучасть ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбачала: об`єднання окремих зусиль кожного співучасника у взаємообумовлену спільну діяльність обох співучасників; те, що вчинюване співучасниками кримінальне правопорушення є єдиним для них обох; спрямування зусиль кожного співучасника на досягнення загального результату кримінального правопорушення, а саме отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 ; причинний зв`язок між діяннями обох співучасників і загальним злочинним результатом. Тобто обвинувачені діяли разом, роблячи свій внесок у вчинення кримінального правопорушення. Дії кожного із співучасників за конкретних обставин були необхідною умовою для вчинення злочинних дій іншим співучасником та настання спільного злочинного результату.

94.Далі, на підтвердження встановлених Судом обставин щодо вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінального правопорушення, Суд посилатиметься на показання свідка ОСОБА_9 .

95.Так, свідок ОСОБА_9 , надаючи показання, в порядку ст. 225 КПК (на час судового розгляду справи свідок помер), повідомив, що приблизно за два місяці до його допиту, можливо 23.04.2018, ОСОБА_2 попросив його під`їхати до кіностудії ім. Довженка на проспекті Перемоги, забрати у раніше знайомого йому чоловіка на ім`я ОСОБА_12 пакетик і відвезти його людині на ім`я ОСОБА_11 . Водночас ОСОБА_2 дав номер телефону ОСОБА_11 , і сказав йому перетелефонувати, передати пакетик та зазначити під час передачі, що він передає дві удочки. Після цього свідок заїхав до ОСОБА_12 і забрав у нього пакетик. Одразу після зустрічі з ОСОБА_12 , свідок зателефонував ОСОБА_11 , який повідомив, що зараз перебуває у спортивному клубі «Sport life», який знаходився в Солом`янському районі біля радіо ринку. Під час телефонної розмови ОСОБА_11 жодних питань щодо необхідності зустрічі не задавав, а лише сказав, щоб свідок зайшов у кафе на другому поверсі. Далі він ( ОСОБА_9 ) приїхавши на вказане місце, зайшов в кафе, ОСОБА_11 був уже там, сидів за столом біля барної стійки. Свідок підійшов до столу, ОСОБА_11 встав, вони привіталися. Свідок передав пакетик і сказав, що передає удочки і більше ні про що з ним не розмовляв. Далі вони попрощались, свідок вийшов з приміщення і поїхав. Що було в пакеті свідку невідомо. Цей пакет був темного кольору, сильно замотаний (нічим не перев`язаний), невеликий, по розміру схожий на сірникову коробку, приблизно 5-6 см в довжину і 2 см в діаметрі, на дотик схожий на папір. Під час зустрічі ОСОБА_11 був одягнутий у футболку темно-зеленого кольору і спортивні штани. Свідок зазначив, що за його участі проводилася слідча дія - впізнання особи за фотокартками. Було надано на впізнання 4-5 фотокарток. ОСОБА_11 свідок впізнав за чорним кольором волосся та виразними рисами обличчя. Також свідок зазначив, що ОСОБА_12 був худорлявої статури, середнього зросту та мав кучеряве волосся. Свідок повідомив, що на той час, напевно, користувався номером телефону НОМЕР_2 , і, напевно, з цього номера, телефонував ОСОБА_11 . Окрім того, свідок зазначив, що з ОСОБА_2 познайомився приблизно півроку тому через знайомого. Останній у цьому ж році також просив під`їхати до однієї людини і взяти флешку, що і було зроблено свідком. Потім флешку свідок відвіз ОСОБА_2 . Зазначив, що флешку забирав у чоловіка міцної статури, середнього зросту і в окулярах. Зустріч відбувалася приблизно за тиждень до 23.04.2018 (можливо на початку квітня місяця) біля автомобіля, на якому під`їхав цей чоловік, а саме автомобіля Subaru білого кольору. Про зустріч вони домовлялися телефоном. Також зазначив, що кілька разів (не більше трьох) бачив зазначеного чоловіка біля приміщення Голосіївського районного суду м. Києва, оскільки цей чоловік зустрічався із ОСОБА_2 ще до передачі пакунку ОСОБА_11 .

96.Ці показання свідка не викликають у Суду сумнівів щодо їх достовірності, оскільки узгоджуються з іншими дослідженими Судом доказами, зокрема, показаннями свідка ОСОБА_3 , який зазначав про надання ним ОСОБА_2 флешки з проектом бажаного судового рішення та передання 23.04.2018 частини неправомірної вигоди в розмірі 1500 дол. США, яка мала бути передана судді ОСОБА_1 за ухвалення кінцевого рішення у цивільній справі.

97.Окрім того, ці показання відповідають фактичним даним, зафіксованим у таких документах: (1) протоколі проведення слідчого експерименту від 06.06.2018 та відеозаписі цієї слідчої дії, складених детективом Національного антикорупційного бюро (далі - НАБУ), згідно з якими було проведено відтворення дій, обстановки та обставин передачі ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_2 , частини раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 1000 дол. США судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , що відбулась 23.04.2018 у приміщенні спортивного клубу «Sport Life» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Голего, 5 (т. 3, а.с. 46-50); (2) листі ТОВ «Спорт-Ера» № 21/1 від 05.05.2018, згідно з яким 23.04.2018 ОСОБА_1 перебував у приміщенні фітнес клубу за адресою: м. Київ, вул. Миколи Голего, 5, з 17:50 по 19:28 (т. 2, а.с. 169); (3) протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.06.2018, складеного детективом НАБУ, згідно з яким під час відповідної слідчої дії ОСОБА_9 впізнав на фотознімках особу на ім`я ОСОБА_11 , якій він за вказівкою ОСОБА_2 23.04.2018 передав пакунок у приміщенні спортклубу «Sport life» (т. 3, а.с. 43-45).

98.Указані показання свідка ОСОБА_9 та документи на переконання Суду також є належними доказами, які доводять встановлені Судом обставини обвинувачення щодо одержання суддею ОСОБА_1 за пособництва ОСОБА_2 останньої частини суми неправомірної вигоди.

99.Далі Суд зазначає, що зі змісту чотирьох протоколів огляду та вручення коштів від 13.03.2018, 28.03.2018, 17.04.2018, складених оперативним співробітником ГУ БКОЗ СБУ вбачається, що ОСОБА_3 були вручені кошти на загальну суму 8 000 дол. США (4000+500+500+3000) із відображенням у протоколах серійних номерів вручених банкнот (т. 2, а.с. 137-154, 156-163). Факт вручення цих коштів також підтвердили у своїх показаннях допитаний як свідок ОСОБА_3 , та свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які 13.03.2018 та 28.03.2018 брали участь у відповідних слідчих діях як поняті. Інші поняті, - ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , не змогли пригадати обставин вручення коштів, проте підтвердили, що їх запрошували на проведення процесуальних дій.

100.Згідно зі складеним детективом НАБУ протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 23.04.2018 та додатком до нього, у вигляді відеозапису вказаної процесуальної дії (карта пам`яті Verbatim MicroSD 16 Gb), під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_1 , у останнього, серед іншого, були вилучені кошти на загальну суму 1000 дол. США, банкнотами номіналом по 100 дол. США у кількості 10 одиниць, дев`ять з яких мали серійні номери, ідентичні з тими, які містились на банкнотах, попередньо вручених ОСОБА_3 , відповідно до протоколу огляду та вручення коштів від 17.04.2018 (т. 3, а.с. 83-90).

101.Окрім того, факт вилучення у ОСОБА_1 вказаних коштів підтверджується речовими доказами у вигляді коштів в розмірі 900 дол. США, (серійні номери: FB04697617A, HB34199355M, HB55586357P, KB14701911F, KL95829525D, KF10304173C, HE63536223C, HK94258687C, KB64099704J) та показаннями допитаних Судом свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , які брали участь як поняті, під час затримання ОСОБА_1 .

102.Також, зі змісту низки складених оперативним співробітником ГУ БКОЗ СБУ протоколів щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НС(Р)Д) та аудіо- і відеозаписів, здобутих за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, Судом встановлено хід подій та зміст розмов, які відбувалися під час особистих зустрічей ОСОБА_2 з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

103.Оскільки фактичні дані, зафіксовані у протоколах НС(Р)Д відображені здебільшого з аудіо- і відеозаписів, здобутих за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, Суд одночасно посилатиметься на них у цьому вироку.

104.Так, у протоколі про результати проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 29.03.2018 № 14/5/1-1051т (т. 5, а.с. 45-47) міститься зміст інформації, отриманої 12.03.2018 у період часу 14:50 - 16:01. Згідно з протоколом зафіксована зустріч і розмова ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в м. Києві, біля адміністративної будівлі Голосіївського районного суду м. Києва за адресою: вул. Потєхіна, 14-а, в автомобілі Subaru Forester, білого кольору, держ.ном. НОМЕР_3 (відеозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на карті пам`яті Micro SD № 448). Під час розмови, на прохання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надав заяву про збільшення позовних вимог та заяву про забезпечення позову. ОСОБА_2 , взявши документи вийшов з автомобіля та через деякий час повернувся. Зміст подальшої розмови вказує на те, що ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 , що для задоволення його позовних вимог, він має передати через нього судді ОСОБА_1 8 000 дол. США.

105.У подальшому, продовжуючи розмову з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 повідомив про етапи передачі та суми коштів, а саме про те, що для вирішення питання щодо забезпечення позову та накладення арешту на майно відповідача, ОСОБА_3 має надати спочатку 4 000 дол. США і перед ухваленням остаточного рішення ще 4 000 дол. США. Підкреслюючи те, що згідно з досягнутою домовленістю із суддею ОСОБА_1 неправомірну вигоду ОСОБА_3 повинен передати ще до ухвалення рішення у справі, ОСОБА_2 використовував такі висловлювання: «Он такой человек. Деньги всегда берет вперед». «Он сказал гроши сегодня, решение завтра с утра, если гроши завтра, решение послезавтра. Ну не от меня это зависит. Он чуткий человек.».

106.Далі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обговорили, коли краще подавати заву про збільшення позовних вимог та термін відкладення судового засідання.

107.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1-1429 (т. 5, а.с. 95-99) міститься зміст інформації, отриманої 12.03.2018 (аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 450). Під час розмови о 10:30 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 домовляються про зустріч після обіду. Далі о 14:42 ОСОБА_3 повідомив, що має із собою документи і готовий їх подати до канцелярії, на що ОСОБА_2 зазначає, що він має сам занести і показати ці документи, тому їм треба зустрітись. О 15.07 ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 , що прибув на місце зустрічі. О 16:34 ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 , що подав через канцелярію заяву. Далі о 17.26 ОСОБА_3 зазначив про фінансові труднощі і що наступного дня до 12 години в нього будуть кошти.

108.У протоколах про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1-1430 (т. 5, а.с. 100) та № 14/5/1-1431 (т. 5, а.с. 147) міститься зміст інформації, отриманої 12.03.2018 о 14:44 (аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску 450). Під час зафіксованої розмови ОСОБА_2 запитав у ОСОБА_1 чи він на місці і після ствердної відповіді повідомив, що буде у нього через 30-40 хвилин, водночас ОСОБА_1 зазначив, що дочекається ОСОБА_2 .

109.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д спостереження за особою від 21.05.2018 № 14/5/1-1504 з додатками у вигляді фотознімків, міститься зміст інформації, отриманої 12.03.2018. Під час візуального спостереження по вул. П. Потєхіна, 14А, встановлено, що о 15:19 ОСОБА_2 сів до автомобіля «Субару Форестер» НОМЕР_4 (мал №1). О 15:22 ОСОБА_2 вийшов з автомобіля та зайшов до приміщення Голосіївського районного суду м. Києва, каб. №31. О 16:00 ОСОБА_2 вийшов повернувся до автомобіля «Субару Форестер», а о 16:02 вийшов з автомобіля. (т. 5, а.с. 156-158).

110.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину від 03.08.2018 № 14/5/1-2375 (т. 13, а.с. 36) зазначені фактичні дані про те, що 12.03.2018 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 попередньо зідзвонившись, зустрілись поблизу адміністративної будівлі Голосіївського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ вул. Потєхіна, 14-А, у автомобілі ОСОБА_3 . Розмова відбулась про те, що суддя ОСОБА_1 чекає на ОСОБА_2 у своєму кабінеті поки він принесе йому відповідні документи по позову ОСОБА_3 (заява про забезпечення позову і інші). Далі ОСОБА_2 , взявши з собою документи пішов з ними до адміністративної будівлі Голосіївського суду м. Києва. У суді ОСОБА_2 відвідав кабінет ОСОБА_1 , після чого повернувшись до ОСОБА_3 , повідомив, що для задоволення його позовних вимог, він має передати через нього ( ОСОБА_19 ) судді ОСОБА_1 8000 дол. США. У подальшому розмова між вказаними особами відбулась про етапи передачі коштів, після чого було досягнуто домовленості, що для вирішення питання щодо забезпечення позову та накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_3 має надати спочатку 4 000 дол. США і перед ухваленням остаточного рішення ще 4000 дол. США. ОСОБА_2 акцентував, що першу частину суми ОСОБА_3 , повинен передати до ухвалення рішення щодо забезпечення позовних вимог.

111.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 29.03.2018 № 14/5/1-1059т (т. 5, а.с. 48-50) міститься зміст інформації, отриманої 13.03.2018 у період часу 11:28 - 13:31. Згідно з протоколом зафіксована зустріч і розмова ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в м. Києві, біля адміністративної будівлі Голосіївського районного суду м. Києва за адресою: вул. Потєхіна, 14-а, в автомобілі Subaru Forester, білого кольору, держ.ном. НОМЕР_3 (відеозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на карті пам`яті Micro SD № 448 та на дисках № 446, 447). Із відеозапису вбачається, як ОСОБА_2 одержує від ОСОБА_3 кошти. Так, спочатку ОСОБА_3 перераховує банкноти до сорока та передає ОСОБА_2 , який певний час тримає їх у руках.

112.Після цього ОСОБА_2 повідомив, що зателефонує ОСОБА_3 , коли рішення щодо забезпечення позову та накладення арешту на майно відповідача буде підготовлене, та сказав чекати в автомобілі, а сам вийшов з автомобіля. Через деякий час ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_3 й поінформував, що ухвала готова і він зараз може зайти в кабінет судді щоб її забрати. У подальшому на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_3 заходить в приміщення Голосіївського районного суду м. Києва, потім до кабінету, де присутній ОСОБА_2 , і отримує ухвалу суду про накладення арешту. Повернувшись до автомобіля, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розмовляють про ухвалу та виявляють у ній помилку. У подальшому, цього ж дня, ОСОБА_3 заходить знову до приміщення Голосіївського суду м. Києва та у тому самому кабінеті отримує ухвалу про виправлення описки. На відеозаписі зафіксовано, що в цьому кабінеті (приймальні) перебував ОСОБА_1 . Далі ОСОБА_3 повернувся до автомобіля, де його чекав ОСОБА_2 .

113.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1-1432 (т. 5, а.с. 101-105) міститься зміст інформації, отриманої 13.03.2018 (аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 450). О 10:23, під час зафіксованої розмови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 домовляються про зустріч. Далі об 11:45 ОСОБА_2 сказав ОСОБА_3 , щоб він піднімався на 4 поверх у 36 кабінет до ОСОБА_1 , щоб отримати ухвалу та сказав, що буде чекати його там. Далі, о 15.33 ОСОБА_2 просить ОСОБА_3 відправити йому фото двох документів на «Вотсап». О 16.05. співрозмовники ведуть розмову та ОСОБА_2 повідомляє, що ОСОБА_11 вже почитав та скинув, і що необхідно надати близько «700», на що ОСОБА_3 повідомив, що має перевірити свої фінанси.

114.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д спостереження за особою від 21.05.2018 № 14/5/1-1503, з додатком у вигляді фотознімка, міститься зміст інформації, отриманої 13.03.2018 за період часу з 11:40 по 12:30. Під час візуального спостереження по вул. П.Потєхіна, 14А, встановлено, що об 11:43 ОСОБА_2 вийшов з автомобіля «Фольксваген пасат» білого кольору, № НОМЕР_5 та сів до автомобіля «Субару Форестер» НОМЕР_4 (мал №1). Через декілька секунд ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 вийшли з автомобіля, після чого разом зайшли до приміщення Голосіївського районного суду м. Києва, каб. №31. О 12:10 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повернулися до автомобіля «Субару Форестер» та поїхали до кафе по вул. Голосіївська, 13 (т. 5, а.с. 159,160).

115.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д спостереження за особою від 21.05.2018 № 14/5/1-1505 (т. 5, а.с. 168-170), з додатками у вигляді фотознімків, міститься зміст інформації, отриманої 13.03.2018 в період з 15:15 по 16:30. Під час візуального спостереження було встановлено, що ОСОБА_1 , вийшовши з приміщення Голосіївського районного суду м. Києва зайшов у двір буд. 10 по вул. Героїв Оборони , де сів за кермо а/м «БМВ» та о 15:50 приїхав до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. О 16:10 повернувся за кермо вказаного а/м та прибув до буд. 5 по вул. Шепелєва (мал. №1 ).

116.Згідно з протоколом про результати проведення НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 19.03.2018 № 14/5/1-1022 (т. 5, а.с. 38-40) (відеозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на дисках № 446, 447) для проведення НС(Р)Д фінансово-економічним управлінням СБУ були виділені кошти загальною сумою 4 000 дол. США, а саме 40 купюр номіналом 100 дол. США, із зазначенням їх серійних номерів, які 28.03.2018 у приміщенні СБУ було оглянуто та вручено ОСОБА_3 , шляхом поміщення до чорної сумки останнього для їх передачі одержувачу неправомірної вигоди - ОСОБА_2 , з метою документування протиправної діяльності фігурантів кримінального провадження.

117.У протоколі зафіксовані обставини, зокрема, щодо зустрічі ОСОБА_3 з ОСОБА_2 13.03.2018 об 11:35 в автомобілі ОСОБА_3 поблизу адміністративної будівлі Голосіївського районного суду м. Києва. Під час цієї зустрічі ОСОБА_3 перерахував купюри, промовляючи цифри до сорока і об 11:36 кошти (долари США) перебували вже в руках ОСОБА_2 . Після цього об 11:48 ОСОБА_2 направився до адміністративної будівлі Голосіївського районного суду м. Києва. У протоколі також зафіксовані обставини отримання ОСОБА_3 через декілька хвилин цього ж дня ухвали суду в Голосіївському районному судді м. Києва, а також обставини виявлення описки в цій ухвалі та отримання цього ж дня ухвали про виправлення описки.

118.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1-1428 (т. 5, 106-107) міститься зміст інформації, отриманої 16.03.2018 о 13:32:04.(аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску 14/5/1-460). Під час розмови ОСОБА_3 уточнював у ОСОБА_2 чи відправлена до реєстру ухвала про накладення арешту та отримав ствердну відповідь.

119.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 30.03.2018 № 14/5/1-1070т (т. 5, а.с. 51-54) міститься зміст інформації, отриманої 26.03.2018 у період часу 11:28 - 13:31 (відеозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на карті пам`яті Micro SD № 448 та на диску № 458). Згідно з протоколом зафіксована зустріч і розмова між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в м. Києві, біля місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_6 , у автомобілі Subaru Forester, білого кольору, держ.ном. НОМЕР_3 . Під час зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обговорювали порядок подачі заяви про збільшення позовних вимог, термін на який може бути відкладене судове засідання суддею у зв`язку з подачею даної заяви та ОСОБА_2 повідомляє про те, що другу частину неправомірної вигоди ОСОБА_3 повинен передати в два етапи: 2 000 дол. США до судового засідання у справі та 2 000 дол. США після ухвалення суддею рішення. Під час цих розмов зафіксовані, зокрема, такі висловлювання: ОСОБА_3 зазначає: «Приветствую Вас. Вопрос такой, ОСОБА_55, 28 числа у нас мероприятие», на що ОСОБА_2 відповів: «Ну я в курсе, мне уже звонили три раза», та на запитання ОСОБА_3 : «ну а кто звонил?», ОСОБА_7 повідомив: « Ну ОСОБА_54 . Он мене спросив, гроши в тебе? Я говорю почти…». Також ОСОБА_2 зазначав: «Тоесть я с ним согласовую, вот так Вы мне привезете реально ну давайте будем ну, две» та продовжує: «Две после заседания».

120.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1-1427 (т. 5, а.с. 108-110) міститься зміст інформації, отриманої 26.03.2018 (аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 460). Під час розмов о 15:40 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 узгоджували дати, час і місця зустрічі з метою погодження документів, та о 16:21 ОСОБА_3 повідомив, що під`їхав на зустріч. Далі, о 17:59 ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 , про необхідність подання документів 28 березня, і що через два тижні буде призначено наступне судове засідання.

121.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину від 03.08.2018 № 14/5/1-2376 (т. 13, а.с. 37), зазначені фактичні дані про те, що 26.03.2018 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 попередньо зідзвонившись зустрілись за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 32, в автомобілі. Під час зустрічі ОСОБА_3 зазначив про свій намір подати заяву про збільшення позовних вимог, щоб отримати можливість стягнути з відповідача суму за весь період вимушеного прогулу. ОСОБА_2 , повідомив ОСОБА_3 , що він має це питання погодити із ОСОБА_1 та зазначив про те, що другу частину неправомірної вигоди в розмірі 4 000 дол. США ОСОБА_3 повинен передати в два етапи: 2 000 дол. США до судового засідання у справі; 2 000 дол. США після ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна».

122.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1-1426 (т. 5, а.с. 111-116) міститься зміст інформації, отриманої 27.03.2018 та 28.03.2018 (аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 460). Під час розмов 27.03.2018 ОСОБА_3 пояснював ОСОБА_2 , що не може зустрітися, оскільки в нього виникли особисті проблеми та вони домовляються про зустріч на наступний день перед засіданням. Під час розмов 28.03.2018 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 домовляються про зустріч біля Голосіївського районного суду м. Києва та повідомляють про прибуття на цю зустріч близько 14:20. Далі, о 19:37 ОСОБА_3 повідомив, що приїде до ОСОБА_2 та привезе гроші. ОСОБА_2 зазначив, що чекає його по вулиці Суворова, 13.

123.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 02.04.2018 № 14/5/1-1071т (т. 5, а.с. 55-57) міститься зміст інформації, отриманої 28.03.2018. Розмова відбувається між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в м. Києві, біля адміністративної будівлі Голосіївського районного суду м. Києва за адресою: вул. Потєхіна, 14-а, автомобіль Subaru Forester, білого кольору, держ.ном. НОМЕР_3 (відеозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на карті пам`яті Micro SD № 448 та на дисках № 456, 457). Під час зустрічі ОСОБА_2 наголошував на необхідності передачі ОСОБА_3 другої частини коштів. ОСОБА_3 зазначив про намір подавати заяву про збільшення позовних вимог, що має наслідком перенесення судового засідання на пізніший термін. На це ОСОБА_2 відповів, що у будь-якому випадку ОСОБА_3 має якусь частину неправомірної вигоди у цей день передати судді для того, щоб він здійснив таке перенесення засідання. Далі на відеозаписі зафіксовано як ОСОБА_3 передає ОСОБА_2 кошти та на запитання ОСОБА_2 : «Что там», відповів: «500». З коштами ОСОБА_2 вийшов з автомобіля для передачі їх судді ОСОБА_1 та через деякий час повернувшись висловив ОСОБА_3 прохання передати йому до вечора ще 500 дол. США, оскільки йому довелося додати свої кошти. Також ОСОБА_2 сказав, що засідання у справі буде перенесено на 14:30 17.04.2018. Водночас ОСОБА_2 додав, що ОСОБА_3 може сам написати проект бажаного рішення, який він зможе передати ОСОБА_1 .

124.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 02.04.2018 № 14/5/1-1069т (т. 5, а.с. 58-59) міститься зміст інформації, отриманої 28.03.2018 у період з 14:33 по 14:39 (відеозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 453 та на карті пам`яті SD № 448). Розмова відбувається між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у службовому кабінеті ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, буд. 14а, кабінет № 31 . Розмова стосується перенесення судового засідання у справі та на запитання ОСОБА_1 : «А бумага буде?», ОСОБА_2 відповідає: «Буде, Буде. Бумагу про збільшення він подасть зараз в засіданні». У протоколі та на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_2 підіймається зі свого місця, підходить до столу ОСОБА_1 та характерним жестом тисне руку, водночас помітно, як передається річ, яку ОСОБА_1 у той же час кладе собі до кишені, відгорнувши мантію.

125.У протоколах про результати проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтроль особи від 25.06.2018 № 14/5/1-1997т та 14/5/1-1998т (т. 5, а.с. 181-184) міститься зміст інформації, отриманої 28.03.2018 (відеозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 456). Розмова відбувається між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в м. Києві в районі вул. Московської. Під час цієї розмови ОСОБА_3 повідомляє ОСОБА_2 про підготовку проекту рішення. У свою чергу ОСОБА_2 наголошує на тому щоб цей проект був готовий завчасно. Далі ОСОБА_3 запевняє, що передасть рішення приблизно шостого числа.

126.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д спостереження за особою від 21.05.2018 № 14/5/1-1502 (т. 5, а.с. 161-162), з додатками у вигляді фотознімків, міститься зміст інформації, отриманої 28.03.2018 за період з 14:10 по 15:00. Під час візуального спостереження по вул. П. Потєхіна, 14А, встановлено, що о 14:24 ОСОБА_2 вийшов з автомобіля «Део Нубіра» зеленого кольору (№ НОМЕР_6 ) та сів до автомобіля «Субару Форестер» НОМЕР_4 . О 14:32 вийшовши з автомобіля увійшов до приміщення Голосіївського районного суду м. Києва каб. №13. У подальшому ОСОБА_2 відвідав кабінети № 38, 37 та о 14:44 повернувся до салону автомобіля «Субару Форестер». О 15:00 ОСОБА_2 на автомобілі «Део Нубіра» поїхав в напрямку вул. Героїв оборони.

127.Згідно з протоколом про результати проведення НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 28.03.2018 № 14/5/1-1041 (т. 5 а.с. 41-42) ( відеозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 457) для проведення НС(Р)Д фінансово-економічним управлінням СБУ були виділені кошти загальною сумою 500 дол. США, а саме 5 купюр номіналом 100 дол. США, із зазначенням їх серійних номерів, які 28.03.2018 у приміщенні СБУ було оглянуто та вручено ОСОБА_3 , шляхом поміщення до чорної сумки останнього для їх передачі одержувачу неправомірної вигоди - ОСОБА_2 , з метою документування протиправної діяльності фігурантів кримінального провадження.

128.У протоколі зафіксовані обставини, зокрема, щодо зустрічі ОСОБА_3 з ОСОБА_2 28.03.2018 в автомобілі ОСОБА_3 . Під час цієї зустрічі ОСОБА_2 переконував ОСОБА_3 у необхідності передати кошти в розмірі двох тисяч дол. США судді ОСОБА_1 за ухвалення останнім судового рішення. Далі у протоколі зазначено, що ОСОБА_3 з сумки чорного кольору дістав пакет, з якого відрахував купюри у кількості 500 дол.США та передав ОСОБА_2 . Після цього ОСОБА_2 вийшов з автомобіля та пішов у напрямку Суду та повернувшись до автомобіля, висловив ОСОБА_3 прохання передати йому до вечора 500 дол. США, оскільки йому довелося додати свої кошти. Також, ОСОБА_2 пояснював ОСОБА_3 подальший порядок подачі документів на судове засідання, яке має відбутись 17 числа наступного місяця о 14:30.

129.Згідно з протоколом про результати проведення НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 29.03.2018 № 14/5/1-1050т (т. 5, а.с. 43-44) (відеозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 456) для проведення НС(Р)Д Фінансово-економічним управлінням СБУ були виділені кошти загальною сумою 500 дол. США, а саме 5 купюр номіналом 100 дол. США, із зазначенням їх серійних номерів, які 28.03.2018 у приміщенні СБУ було оглянуто та вручено ОСОБА_3 , шляхом поміщення до чорної сумки останнього для їх передачі одержувачу неправомірної вигоди - ОСОБА_2 , з метою документування протиправної діяльності фігурантів кримінального провадження.

130.У протоколі зафіксовані обставини, зокрема, зустрічі ОСОБА_3 з ОСОБА_2 28.03.2018 в автомобілі ОСОБА_3 . Під час зустрічі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обговорювали судове засідання, яке відбулося після першої зустрічі. Також ОСОБА_3 повідомив, що домовився з адвокатом про підготовку проекту судового рішення, а ОСОБА_2 висловив бажання, щоб вказаний проект рішення був виготовлений завчасно. У протоколі також зафіксовано, що ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 кошти.

131.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1-1425 (т. 5, а.с. 117-119) міститься зміст інформації, отриманої 10.04.2018 (аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску 477). Під час розмови ОСОБА_2 обговорює з ОСОБА_3 умови зустрічі останнього із ОСОБА_8 , з метою передачі флешки.

132.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 03.05.2018 № 14/5/1-1350т (т. 5, а.с. 75-79) міститься зміст інформації, отриманої 17.04.2018 в період часу 15:49 - 16:06 (відеозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на карті пам`яті Micro SD № 461, 479 та на диску 455). Розмова відбувається між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в м. Києві, біля адміністративної будівлі Голосіївського районного суду м. Києва за адресою: вул. Потєхіна, 14-а в автомобілі Subaru Forester, білого кольору, держ.ном. НОМЕР_3 . Під час зустрічі, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 кошти у сумі 1500 дол. США, для судді ОСОБА_1 . Водночас ОСОБА_2 у присутності ОСОБА_3 зателефонував останньому та під час розмови підтвердивши отримання ним коштів та запитав щодо ухвалення рішення у справі. Після завершення розмови ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 , що рішення на його користь буде оголошено ОСОБА_1 наступного дня. Під час відповідної зустрічі з ОСОБА_3 . ОСОБА_2 використовував такі висловлювання: «…я заношу деньги, выношу Вам проект решения….У нас на правку решения есть 5 дней..». Також ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 : «…У нас на полное решение есть 5 дней. За эти 5 дней я могу Вам дать полный текст решения. Но с учетом того чтоб я занес деньги, я Вам даю полный текст решения. Вы его где-то правите. Да, Вы меня понимаете. Я заношу Андрею..», «…Полторы Вы мне даете и я ему Сереге, Серега ему передает. Полное решение получаете и разговариваем дальше». Під час даної розмови ОСОБА_3 порахував до 15 та говорить ОСОБА_2 : «Полторы. Полторы я даю» та передає грошові банкноти ОСОБА_2 . Далі в автомобіль ОСОБА_3 сідає людина на ім`я ОСОБА_8 , ОСОБА_2 передав йому гроші та зазначив: «На гроші, я тебе позвоню скажу куда тебе их завести сейчас».

133.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1-1424 (т. 5, а.с. 120-123) міститься зміст інформації, отриманої 17.04.2018 (аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 477). Під час розмови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обговорюють порядок передачі частини раніше обумовленої неправомірної вигоди. Так, на запитання ОСОБА_2 : «Вы приехали? А не девятнадцатого у нас?, ОСОБА_3 відповів: «Нет-нет. Семнадцатого. Я ж там передал вам флешку. Ждал от вас.», ОСОБА_2 зазначив: «Флешку я видел. Он читал.». Далі ОСОБА_7 зазначає: «Там сидит ОСОБА_56. Вы ему даете половину. Выходите - и вторую половину. Он вас ждет», і на запитання ОСОБА_3 : «А решение как я.. Вопрос: что он напишет, чтобы понимать», ОСОБА_2 відповів: «Я же вам сказал, что он напишет.. «Удовлетворение»». Під час розмови цього ж дня ОСОБА_3 говорить: « Ну , я, например, дал флешку - не знаю, какое. Вот, я переживаю, какое будет согласование там, какие будут..», ОСОБА_2 відповідає: «Уже все согласовано. Человек там все написал. Завтра получите на руки. Сегодня будет оглашено - короткая часть.», потім ОСОБА_7 повідомив: « Смотрите , сегодня будет короткая часть. Вы ее забираете. Завтра заезжаете после обеда и забираете полный текст решения». Під час розмови 17.04.2018 о 13:40 ОСОБА_3 зазначив: «Я стою на месте», ОСОБА_2 відповів: «Сейчас он к вам подходит. Вы ему даете половину. Он будет ждать вас, пока вы не закончите.», ОСОБА_3 : «ОСОБА_55, пускай подходит, садится. Переговорим.». Далі о 18:47 під час розмови ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обговорюють судове засідання, що відбулося та домовляються про зустріч на наступний день.

134.У протоколах про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1-1423 (т. 5, а.с. 124-125) та № 14/5/1-1422 (т. 5, а.с. 148-149) міститься зміст інформації, отриманої 17.04.2018 (аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 477). Під час розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 останній повідомив: « ОСОБА_24 , я удочки забрал. Не я, хлопчик. Удочки уже у мене.». Також під час розмов вони домовляються про зустріч в цей день або на наступний.

135.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д спостереження за особою від 21.05.2018 № 14/5/1-1502 (т. 5, а.с. 161-164), з додатками у вигляді фотознімків, міститься зміст інформації, отриманої 17.04.2018 за період з 13:40 по 22:00, згідно з якою по вул. П. Потєхіна, 14А, о 13:43 невстановлений чоловік вийшов з автомобіля «Део Нубіра» зеленого кольору (№ НОМЕР_6 ) та сів до автомобіля «Субару Форестер». О 13:47 вказаний чоловік та ОСОБА_3 вийшли з автомобіля і ОСОБА_3 увійшов до приміщення Голосіївського районного суду м. Києва, а чоловік повернувся до автомобіля «Део Нубіра». У подальшому о 15:47 на вул. Потєхіна приїхав «БМВ Х-6», з якого вийшов ОСОБА_2 та сів до автомобіля «Субару Форестер» НОМЕР_4 (мал № 1). О 16:01 до вказаного автомобіля сів чоловік (мал № 1). О 16:02 вони вийшли з автомобіля та попрощалися.

136.Згідно з протоколом про результати проведення НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 03.05.2018 № 14/5/1-1349т (відеозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на карті пам`яті Micro № 461,479 та на диску № 455) для проведення НС(Р)Д фінансово-економічним управлінням СБУ були виділені кошти загальною сумою 3 000 дол. США, а саме 30 купюр номіналом 100 дол. США із зазначенням їх серійних номерів, які 17.04.2018 у приміщенні СБУ було оглянуто та вручено ОСОБА_3 , шляхом поміщення до чорної сумки останнього, для їх передачі одержувачу неправомірної вигоди - ОСОБА_2 , з метою документування протиправної діяльності фігурантів кримінального провадження.

137.У протоколі міститься зміст інформації, отриманої під час проведення заходів 17.04.2018 у період часу 15:49 - 16:06, згідно з якою між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбулася розмова в м. Києві, біля адміністративної будівлі Голосіївського районного суду м. Києва за адресою: вул. Потєхіна, 14-а, у автомобілі Subaru Forester, білого кольору, держ.ном. НОМЕР_3 . Під час розмови ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 1500 дол. США щоб отримати рішення суду. Згодом в автомобіль ОСОБА_3 сіла людина на ім`я ОСОБА_8 . ОСОБА_2 передав йому гроші та зазначив, що повідомить куди їх потрібно завезти (т. 5, а.с. 80-85).

138.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1-1421т (т. 5, а.с. 126-127) міститься зміст інформації, отриманої 18.04.2018 о 8:45 (аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 477) щодо телефонних розмов між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також СМС-повідомлень, що стосувалися домовленості про зустріч 18.04.2018.

139.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 21.05.2018 № 14/5/1-1471 (т. 5, а.с. 88-89) міститься зміст інформації, отриманої 18.04.2018 у період з 10:34 по 10:36 (відеозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 470). Розмова відбувається між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у службовому кабінеті ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, буд. 14а, кабінет № 31 . Під час розмови ОСОБА_1 зазначив: «Завтра заканчивою …. Выдав короткое. …то уже напечатал», «Хорошо я зараз в нарадчу». Розмова закінчується словами ОСОБА_2 : «Ну все буде в тебе сьогодні».

140.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 18.05.2018 № 14/5/1-1473т (т. 5, а.с. 86-87), міститься зміст інформації, отриманої 18.04.2018 в період часу 10:13 - 10:44 (відеозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на карті пам`яті Micro SD №461,479 та на диску № 455). Розмова відбувається між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в м. Києві, біля адміністративної будівлі Голосіївського районного суду м. Києва за адресою: вул. Потєхіна, 14-а, в автомобілі Subaru Forester, білого кольору, держ. ном. НОМЕР_3 . Під час розмови ОСОБА_2 повідомляє ОСОБА_3 про можливість отримання проекту повного тесту рішення на наступний день, тобто 19.04.2018, після того як суддею будуть внесені правки у флешку. Під час подальшої розмови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 домовляються, що останній забере проект рішення 20 числа і передасть кошти, коли отримає рішення з мокрою печаткою.

141.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д спостереження за особою від 21.05.2018 № 14/5/1-1501 (т. 5, а.с. 165-166), з додатками у вигляді фотознімків, міститься зміст інформації, отриманої 18.04.2018. Так, під час візуального спостереження, встановленого по вул. П. Потєхіна, 14А, ОСОБА_2 , вийшовши з автомобіля «БМВ Х-6» сів до автомобіля «Субару Форестер», д.н.з. НОМЕР_4 . Далі ОСОБА_2 вийшов з автомобіля та увійшов до приміщення Голосіївського районного суду м. Києва кб. 31. Потім повернувся до салону автомобіля «Субару Форестер» і одразу з нього вийшов.

142.У протоколах про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1-1420 (т. 5, а.с. 150) та № 14/5/1-1419т (т. 5, а.с. 128) міститься зміст інформації, отриманої 18.04.2018 о 12:49 (аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 477) щодо телефонної розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , під час якої ОСОБА_2 повідомив, що ввечері зателефонує та приїде.

143.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину від 03.08.2018, № 14/5/1-2377 (т. 13, а.с. 38), зазначені фактичні дані про те, що 18.04.2018 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 попередньо зідзвонившись зустрілись в м. Києві, біля адміністративної будівлі Голосіївського районного суду м. Києва за адресою: вул. Потєхіна, 14-а, в автомобілі (Subaru Forester, білого кольору, держ. ном. НОМЕР_3 ). У цей день суддею Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ухвалено рішення про задоволення у повному обсязі позову ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна. ОСОБА_3 дізнався, що оголошено коротку частину рішення. Обговорено можливість отримати проект рішення. ОСОБА_2 виходив з автомобіля та заходив до приміщення Суду для обговорення з ОСОБА_1 дати виготовлення повного рішення та розповідав останньому як він отримав травму і чому з ним не було зв`язку через поломку телефона. У подальшій бесіді ОСОБА_3 повідомив, що виїде до АР Крим. ОСОБА_2 намагався отримати контакт довіреної особи ОСОБА_3 , щоб той передав остаточну суму коштів, для подальшої передачі її судді ОСОБА_1 , так, як останній на нього тисне. Також, цього дня ОСОБА_2 зідзвонювався з ОСОБА_1 . У розмові ОСОБА_1 завуальовано повідомив ОСОБА_2 , що він закінчує розгляд справи.

144.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 03.05.2018 № 14/5/1-1355т (т. 5, а.с. 90-91) міститься зміст інформації, отриманої 23.04.2018 у період з 18:00 по 18:04 (відеозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на картах пам`яті Micro SD № 461, 479 та на диску № 455). Розмова відбувається між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в м. Києві, біля автостанції «Дачна», проспект Перемоги - виїзд на автотрасу Житомир-Київ, автомобіль (Subaru Forester, білого кольору держ.ном. НОМЕР_3 ). Під час розмови ОСОБА_3 дістав з чорної сумки конверт, з якого витяг купюри долари США, та почав їх рахувати. ОСОБА_3 говорить: «… Тысяча пятьсот», після чого передав гроші ОСОБА_2 . Останній витягує декілька купюр та кладе собі в карман. Далі телефонує та говорить: «Где ты? На дачной? Ты на какой машине? Сейчас хорошо давай ». Завершує розмову тримаючи гроші в руках. Згодом ОСОБА_2 прощається з ОСОБА_3 та говорить: «…Я побежал. Потому что мне передать деньги надо».

145.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1-1438 (т. 5, а.с. 129-133) міститься зміст інформації, отриманої 23.04.2018 (аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 474). Дана інформація стосується телефонних розмов між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо домовленості про зустріч. Під час розмов ОСОБА_2 заначив місце зустрічі біля автостанції «Дачна».

146.У протоколах про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1-1442 (т. 5, а.с. 134-135) та № 14/5/1-1443 (т. 5, а.с. 152-153) міститься зміст інформації, отриманої 23.04.2018 о 13:26 (аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 474). Під час розмови ОСОБА_2 домовляючись з ОСОБА_1 про передачу частини суми неправомірної вигоди наданої ОСОБА_3 зазначив: «.. ОСОБА_25 , от дивіться. Там просто сегодня я ще на этом, мене ще немає. Я попасти поки не можу. Але там буде мій товариш сьогодні в городе. Він може до тебе під`їхати там? Бо він мені должен за..», на що ОСОБА_1 відповів: «Да», ОСОБА_2 продовжив: «То я тоді даю його номер. Його звати ОСОБА_8 . Твій номер. І він десь к семи-восьми там тобі завезе то, що він мені должен був завезти.», ОСОБА_1 : «Я понял».

147.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1-1472 (т. 5, а.с. 138-141) міститься зміст інформації, отриманої 23.04.2018 (аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 474) щодо телефонних розмов між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 . Під час розмов ОСОБА_2 дає вказівки ОСОБА_9 , під`їхати до особи на ім`я ОСОБА_11 , попередньо зателефонувавши останньому на наданий ОСОБА_2 номер.

148.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1-1439т (т. 5, а.с. 142-146) міститься зміст інформації, отриманої 23.04.2018 о 17:10 -17:59 (аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 474). Під час розмови ОСОБА_2 пропонує ОСОБА_26 заробити і домовляється, щоб останній замовив таксі і приїхав на автостанцію «Дачна». Згодом в телефонній розмові ОСОБА_26 повідомив ОСОБА_2 , що приїхав на вказане місце.

149.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 21.05.2018 № 14/5/1-1500 (т. 5, а.с. 154-155) міститься зміст інформації, отриманої 23.04.2018 о 18:30 -18:48 (аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 474) щодо телефонних розмов між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 . Під час розмови ОСОБА_9 зазначив: « Ало ОСОБА_57 приветствую Вас. Я от ОСОБА_58. Тут вам передача. Куда вам подвести удочку» і в подальшому ОСОБА_1 вказує адресу «Sport life» вул. Лебедева-Кумача, 5. Далі під час розмови ОСОБА_9 повідомляє, що приїхав за вказаною адресою і ОСОБА_1 наголошує йому щоб він підіймався на другий поверх у кафе.

150.У протоколі про результати проведення НС(Р)Д спостереження за особою від 21.05.2018 № 14/5/1-1501 (т. 5, а.с. 165-167), з додатками у вигляді фотознімків, міститься зміст інформації, отриманої 23.04.2018 за період з 14:40 по 19:45. Так, під час візуального спостереження було встановлено, що ОСОБА_2 , перебуваючи в автомобілі «БМВ Х6» з невстановленою жінкою приїхав до автостанції «Дачна». О 17.57 до автомобіля ОСОБА_2 під`їхав автомобіль «Субару Форестер», д.н.з. НОМЕР_4 і ОСОБА_2 сів до вказаного автомобіля (мал № 1), а о 18:02 вийшов з автомобіля «Субару Форестер» та одразу сів до автомобіля «Део Ланос» синього кольору № НОМЕР_7 (мал. № 1). О 18:04 ОСОБА_2 вийшов з указаного автомобіля, повернувся до автомобіля БМВ Х6» та направився до с. Великі Кошарища Коростишівського району Житомирської області, де заїхав у подвір`я буд.

№ 21 по вул. Набережній. 151 .У протоколі про результати проведення НС(Р)Д спостереження за особою від 21.05.2018 № 14/5/1-1505 (а.с. 168-170), з додатками у вигляді фотознімків, міститься зміст інформації, отриманої 23.04.2018 в період з 15:00 по 20:30. Візуальне спостереження відбувалося біля місця ймовірної появи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_9 ). 16:18 ОСОБА_1 вийшов з місця роботи та одразу сів до а/м «таксі». О 17:02 спостереження відбувалося біля спорт клубу «Sport life» (вул. М.Голего, 5), де стояв припаркований автомобіль та о 19:32 ОСОБА_1 вийшов зі спорт клубу, маючи в руках сумку чорного кольору та прийшов до свого автомобіля де був затриманий співробітниками НАБУ (мал. № 2).

152.Згідно з протоколом про результати проведення НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 03.05.2018 № 14/5/1-1356т (т. 5, а.с. 92-94) (відеозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на картах пам`яті мicro SD № 461, 479 та на диску № 455) для проведення НС(Р)Д фінансово-економічним управлінням СБУ були виділені кошти загальною сумою 3 000 дол. США, а саме 30 купюр номіналом 100 дол. США, із зазначенням їх серійних номерів, які 17.04.2018 у приміщенні СБУ було оглянуто та вручено ОСОБА_3 , шляхом поміщення в білому конверті чорної сумки останнього для їх передачі отримувачу неправомірної вигоди - ОСОБА_2 , з метою документування протиправної діяльності фігурантів кримінального провадження.

153.У протоколі зафіксована інформація, отримана під час проведення НС(Р)Д 23.04.2018 у період часу з 18:00 по 18:04 Зокрема, зафіксована розмова, яка відбулася між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в м. Києві, біля автостанції «Дачна», проспект Перемоги - виїзд на автотрасу Житомир-Київ, у автомобілі (Subaru Forester, білого кольору держ.ном. НОМЕР_3 ). Згідно з протоколом, під час вказаної розмови ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 1500 дол. США.

154.На підставі фактичних даних, які були отримані під час здійснення комплексу НС(Р)Д та містяться у вищенаведених протоколах НС(Р)Д та аудіо- і відеозаписах, здобутих за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив дії щодо одержання неправомірної вигоди за ухвалення судових рішень у цивільній справі з використанням наданої йому влади та службового становища в інтересах ОСОБА_3 , а обвинувачений ОСОБА_2 схиляв ОСОБА_1 до вчинення цих дій та сприяв їх вчиненню як пособник.

155.Такі фактичні дані отримані в результаті НС(Р)Д є достовірним доказом вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення за обставин встановлених судом, оскільки вони узгоджуються між собою та з іншими дослідженими Судом доказами, а саме показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , відомостями з чотирьох протоколів огляду та вручення коштів від 13.03.2018, 28.03.2018, 17.04.2018, та протоколу затримання ОСОБА_1 .

156.Окрім того, відповідні фактичні дані додатково підтверджуються даними мобільних операторів, зафіксованих на оптичних носіях інформації DVD-R (вx. №16770, вих. 11122/3/кт), DVD-R (вx. №16769, вих. №11121/3/кт), DVD-R (вx. GD-18-12968, вих. GD-18-05303/кі), DVD-R №12779вк, DVD-R № 14165вк, а також відображених у протоколах огляду речей та документів від 11.06.2018 (3 протоколи), 13.06.2018, 02.07.2018, щодо зафіксованих з`єднань між телефонними номерами, якими користувались ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 і ОСОБА_26 (т. 4, а.с. 18-42, 58-63, 79-97, 114-119, 138-146).

157.Так, із відповідних даних мобільних операторів вбачається, таке:

-телефонний номер, який використовував ОСОБА_2 мав телефонні з`єднання з номером, яким користувався ОСОБА_1 , зокрема, 01.03.2018, 02.03.2018, 12.03.2018, 17.04.2018, 18.04.2018, 23.04.2018. Саме в ці дні, згідно з формулюванням обвинувачення та даними НС(Р)Д відбувались події, під час яких обвинуваченим ОСОБА_1 було здійснено дії щодо одержання неправомірної вигоди, а також з використанням влади та службового становища вчинялись дії в інтересах ОСОБА_3 , як особи, яка надавала неправомірну вигоду, а ОСОБА_2 вчинялись дії спрямовані на підбурювання та пособництво в одержанні ОСОБА_1 неправомірної вигоди;

-телефонний номер, який використовував ОСОБА_2 контактував з номерами, якими користувались ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , натомість з телефонним номером ОСОБА_1 номери, якими користувались ОСОБА_2 та ОСОБА_9 прямих з`єднань фактично не мали, що узгоджується з формулюванням обвинувачення. Лише, 23.04.2018 між номером ОСОБА_9 та номером ОСОБА_1 мали місце два з`єднання, що узгоджується із даними НС(Р)Д, згідно з якими саме у цей день ОСОБА_9 передав судді ОСОБА_1 останню частину неправомірної вигоди, попередньо зв`язавшись телефоном з ОСОБА_1 . Окрім того, Суд звернув увагу на місцезнаходження базових станцій, у зоні яких відбувались вказані з`єднання абонентів, а саме: (LAC 28053, CID 31005), адреса: м. Київ, вул. Ніжинська, 29/д, гуртожиток НАУ, поблизу якого знаходиться спорт клуб «Sport Life», де згідно з даними НС(Р)Д відбулася зустріч між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 ;

-існування великої кількості з`єднань телефонного номеру ОСОБА_3 з номером, який використовував ОСОБА_2 . Такі телефонні з`єднання мали місце, зокрема, у ті дні, коли згідно з формулюванням обвинувачення та даними НС(Р)Д відбувалися зустрічі між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а саме: 03.03.2018, 12.03.2018, 13.03.2018, 26.03.2018, 28.03.2018, 17.04.2018, 18.04.2018, 23.04.2018. Місця розташування базових станцій, у зоні яких відбувались вказані з`єднання абонентів мобільного зв`язку, узгоджуються з інформацією щодо місця розташування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час їх спілкування, що зазначена у формулюванні обвинувачення. Як приклад, Суд зазначає, що згідно з відображеними у формулюванні обвинувачення обставинами, визнаними Судом доведеними, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мали телефонне спілкування приблизно об 11:40 13.03.2018, біля Голосіївської районного суду м. Києва з приводу ухвали про забезпечення позову. Разом із тим, за даними мобільного оператора, телефонні з`єднання між абонентськими номерами, якими користувались ОСОБА_3 та ОСОБА_2 13.03.2018 у вказаний період фіксувалися базовою станцією, яка розташована у безпосередній близькості з Голосіївським районним судом м. Києва. Також, згідно з формулюванням обвинувачення 23.04.2018 близько 17:00 ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_3 в салоні його автомобіля неподалік автостанції «Дачна», за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 142. Такі обставини підтверджуються інформацією мобільного оператора щодо з`єднань цих осіб, які наведені у третьому додатку до протоколу від 11.06.2018 (т. 4, а.с. 95).

-відомості про з`єднання телефонного номера ОСОБА_2 з номерами ОСОБА_9 та ОСОБА_26 по часу відповідають фактичним даним отриманим за результатами проведення НС(Р)Д. Як приклад, Суд зазначає, що зафіксована у протоколі про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1-1439т (т. 5, а.с. 142-146) розмова між ОСОБА_2 та ОСОБА_26 , яка відбувалась 23.04.2018 о 17:10 (аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 474) відповідає даним мобільного оператора про з`єднання номерів цих абонентів, що відображені у додатках до протоколу огляду від 11.06.2018 (т. 4, а.с. 97). Така ж відповідність простежується між даними протоколу про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1-1472 (т. 5, а.с. 138-141), щодо телефонної розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , яка мала місце 23.04.2018 о 16:07 (аудіозапис, здобутий за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, міститься на диску № 474) та даними мобільного оператора, що містяться у додатках до протоколу огляду від 11.06.2018 (т. 4, а.с. 91).

158.Отже, вищенаведені фактичні дані, щодо зафіксованих з`єднань між телефонними номерами, якими користувались ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 і ОСОБА_26 відповідають тим обставинам, які встановлені Судом у формулюванні обвинувачення, а також фактичним даним зафіксованим у протоколах НС(Р)Д, показаннях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_9 .

159.Приналежність ОСОБА_3 та ОСОБА_9 номерів телефонів ( НОМЕР_8 , НОМЕР_2 ), зазначених у протоколах НС(Р)Д і у даних мобільного оператора, доводиться їх показаннями.

160.Приналежність ОСОБА_1 номеру телефону НОМЕР_9 , зазначеного у протоколах НС(Р)Д та даних мобільного оператора доводиться відомостями з протоколу огляду речей та документів від 08.08.2018 і додатків до нього, складених детективом НАБУ. Згідно з цим протоколом детектив провів огляд мобільного телефону вилученого у ОСОБА_1 під час його затримання та скопіював інформацію з SIM карти, яка у ньому знаходилась. З цієї інформації вбачається, що для відповідної картки визначений номер телефону НОМЕР_9 (т. 3, а.с. 14-18).

161.Приналежність ОСОБА_2 номеру телефону ( НОМЕР_10 ), зазначеного у протоколах НС(Р)Д і у даних мобільного оператора ним не оспорювлась та підтверджується шляхом співставлення фактичних даних з протоклів щодо проведення НСРД та даними мобільного оператора про з`єднання цього номера з номарами інших абонентів.

162.Далі Суд посилатиметься на фактичні дані, які містять досліджені під час судового розгляду документи з судової справи № 752/16939/16-ц (провадження № 2/752/1508/17) за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», а саме:

-копія позовної заяви ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення невиплаченої заробітної плати, про визнання звільнення незаконним та поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільнені від 19.10.2016 (т. 6, а.с. 9);

-копія протоколу передачі судової справи № 752/16939/16-ц раніше визначеному складу суду від 12.03.2018 (т. 8, а.с. 4);

-копія заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову від 12.03.2018 (т. 8, а.с. 5-10);

-копія ухвали судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 13.03.2018, якою задоволено вказану заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову (т. 8, а.с. 80-81);

-копія заяви ОСОБА_3 про збільшення розміру позовних вимог (т. 8, а.с. 115-118);

-копія протоколу судового засідання від 28.03.2018, у якому відображена ухвала суду про відкладення розгляду справи на 17.04.2018 у зв`язку зі збільшенням позовних вимог (т. 6, а.с. 128-130);

-копія протоколу судового засідання від 17.04.2018 (т. 8, а.с. 144-159);

-копія вступної та резолютивної частини рішення судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 18.04.2018, згідно з яким задоволено позов ОСОБА_3 (т. 8, а.с. 162-163);

-копія розписки про отримання копії резолютивної частини рішення від 18.04.2018 (т. 8, а.с. 164);

-копія повного тексту рішення судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 18.04.2018, яким задоволено позов ОСОБА_3 (т. 8, а.с. 165-172);

-копія розписки про отримання повного тексту рішення від 18.04.2018 (т. 8, а.с. 173).

163.Також, Суд посилатиметься на фактичні дані, які містяться у протоколі огляду речей та документів від 05.06.2018, складеного детективом за участі спеціаліста (т. 2, а.с 204-225).

164.Під час відповідної слідчої дії детективом НАБУ було проведено огляд інформації на персональному комп`ютері, вилученому у службовому кабінеті судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , та виявлені файли з проектами документів у справі № 752/16939/16-ц, серед яких проект ухвали від 13.03.2018 щодо задоволення вимог, викладених у заяві ОСОБА_3 про забезпечення позову та проект рішення від 18.04.2018 щодо задоволення цивільного позову ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна».

165.Із указаних вище документів цивільної справи та протоколу огляду інформації вбачається, що: (1) справу № 752/16939/16-ц було передано на розгляд судді ОСОБА_1, (2) під час її розгляду ОСОБА_3 , як позивач, звертався до суду із заявами про забезпечення позову та про збільшення розміру позовних вимог, які були задоволені суддею ОСОБА_1, (3) у судовому засіданні 28.03.2018 суддею ОСОБА_1 було ухвалено рішення про відкладення розгляду справи на 17.04.2018, (4) рішення Суду за наслідками розгляду справи ухвалювалось суддею ОСОБА_1 шляхом проголошення спочатку резолютивної частини рішення, а у подальшому шляхом виготовлення повного тексту цього рішення.

166.Суд зазначає, що такі фактичні дані щодо ходу судового розгляду справи у повному обсязі відповідають обставинам, зазначеним у формулюванні обвинувачення, а також тим фактичним даним, які повідомив у своїх показаннях свідок ОСОБА_3 та які містяться у протоколах щодо проведення НС(Р)Д, аудіо- і відеозаписах, здобутих за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д.

167.На переконання Суду, у своїй сукупності ці фактичні дані достовірно вказують на те, що рішення на користь ОСОБА_3 у справі № 752/16939/16-ц ухвалювались суддею ОСОБА_1 лише після спілкування з ОСОБА_2 у позапроцесуальний спосіб та після вчинення останніми узгоджених дій щодо одержання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди за ухвалення таких судових рішень.

168.Зокрема, як вбачається з матеріалів судової справи № 752/16939/16-ц, у судовому засіданні 28.03.2018 суддею ОСОБА_1 було відкладено розгляд справи на 17.04.2018. Водночас, як зазначалось Судом вище, згідно з показаннями ОСОБА_3 та аудіо- і відеозаписами, здобутими за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 про таку дату відкладення судового розгляду ще до ухвалення відповідного рішення суддею ОСОБА_28 , що є безумовним свідченням існування позапроцесуального спілкування між ОСОБА_2 та суддею ОСОБА_1 . Окрім того, такому відкладенню передували дії ОСОБА_2 , як пособника, щодо одержання частини неправомірної вигоди для судді ОСОБА_1 .

169.Отже, підсумовуючи вищенаведене, Суд доходить висновку, що сукупність досліджених Судом доказів виключає будь - яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом цього судового розгляду, крім того, що ОСОБА_1 , внаслідок підбурювання та за пособництва ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_3 кошти як неправомірну вигоду, тим самим учинивши спільно з ОСОБА_2 інкриміноване кримінальне правопорушення.

170.Відповідні докази Суд визнає допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому КПК. Зазначений висновок, щодо допустимості доказів, ґрунтується на процесуальних документах, які слугували правовою підставою для збирання доказів стороною обвинувачення, а саме:

-документах, щодо ходу досудового розслідування (витяг з ЄРДР від 05.03.2018 про реєстрацію кримінального провадження № 42018000000000500 за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 368 КК (т. 2, а.с. 84); постанова про визначення підслідності у кримінальному провадженні від 06.03.2018, складена заступником Генерального прокурора - керівником САП, якою визначено підслідність у вказаному кримінальному провадженні за НАБУ (т. 2, а.с. 85-86); доручення прокурора на проведення досудового розслідування кримінального провадження НАБУ (т. 2, а.с. 96); доручення на здійснення досудового розслідування від 26.03.2018 старшому детективу НАБУ (т. 2, а.с. 97); постанова про визначення слідчої групи та старшого слідчого групи від 26.03.2018 (т. 2, а.с. 100-101); витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42018000000000500, сформований 21.05.2018 детективом НАБУ за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК (т. 2, а.с. 117-118); повідомлення про підозру від 24.04.2018, складені щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 3, а.с. 95-103, 140-148); повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 29.07.2018, складене щодо ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 223-241); повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 29.07.2018, складене щодо ОСОБА_2 (т. 3, а.с. 246-261));

-документах, які слугували підставою для проведення НС(Р)Д (письмова згода ОСОБА_3 на залучення до конфіденційного співробітництва та до проведення НС(Р)Д від 07.03.2018 № 174/5/1-959-1 (т. 2, а.с. 134); постанова заступника Генерального прокурора - керівника САП про проведення НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину від 06.03.2018 (т. 5, а.с. 13-15); доручення на проведення НС(Р)Д від 06.03.2018 № 20/3-491т, № 20/3-494т, № 20/3-495т (т. 4, а.с. 16 - 18); ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 06.03.2018 щодо надання дозволу на проведення НС(Р)Д щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (т. 5, а.с. 23 - 31/1));

-документах, які слугували підставою для збирання інших доказів (вимоги детектива НАБУ про витребування документів від 24.04.2018, 03.05.2018, 09.07.2018 (т. 2, а.с. 1-2, 165-167, 170-171); протокол обшуку у службовому кабінеті судді ОСОБА_1 від 24.04.2018 (т. 2, а.с. 196-199); постанови детектива НАБУ про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 24.04.2018, (т. 3, а.с. 91-92, т. 2, а.с. 201-202); лист фінансово-економічного управління СБУ від 17.07.2018 (т. 2, а.с. 172,173); супровідний лист від 27.04.2018 Голосіївського районного суду міста Києва щодо направлення документів на виконання вимоги (т. 6, а.с. 3); (ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 24.04.2018 щодо надання дозволу на проведення обшуку в службовому кабінеті судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 195); ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26.06.2018 про здійснення допиту свідка ОСОБА_9 (т. 13, а.с. 30); ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 03.05.2018 щодо накладення арешту на предмети, вилучені під час обшуку затриманого ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 93); ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.05.2018, 30.05.2018, 31.05.2018, 14.06.2018 щодо надання тимчасового доступу до відомостей, які перебувають у мобільних операторів (т. 4, а.с. 11-13, 53, 74, 108-109, 130-133).

Г. Щодо ознак суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК

171.Відповідно до ст. 28 Конвенції ООН проти корупції, усвідомлення, намір або умисел, які необхідні як елементи будь - якого злочину, визначеного цією Конвенцією, можуть бути встановлені з об`єктивних фактичних обставин справи.

172.Згідно з формулюванням обвинувачення, визнаного Судом доведеним, ОСОБА_1 вчиняючи дії щодо одержання від ОСОБА_3 коштів діяв умисно та з метою, яка полягає в одержанні неправомірної вигоди. Дії обвинуваченого ОСОБА_2 щодо підбурювання ОСОБА_1 до одержання вказаних коштів, а також щодо пособництва в такому одержанні коштів теж мали умисний характер.

173.Зазначені обставини суб`єктивної сторони кримінального правопорушення на переконання Суду доводяться вищенаведеними показаннями свідка ОСОБА_3 , а також фактичними даними, які були одержані стороною обвинувачення за наслідками проведення НС(Р)Д.

174.Так, зі змісту показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що саме ОСОБА_2 звернувся до судді ОСОБА_1 з пропозицією одержання неправомірної вигоди за ухвалення рішення у справі ОСОБА_3 . Також, саме ОСОБА_2 називав ОСОБА_3 суми коштів, які слід було передати за ухвалення суддею ОСОБА_1 бажаних для ОСОБА_3 рішень.

175.Окрім того, з аудіо- та відеозаписів, здобутих за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, на яких зафіксовані зустрічі між ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 , вбачається, що останній чітко усвідомлював те, що кошти в сумі 8000 дол. США передавались ОСОБА_3 за ухвалення ОСОБА_1 відповідних судових рішень. Після одержання цих коштів ОСОБА_2 , діючи як пособник, передавав їх частину ОСОБА_1 , а частину залишав собі. У свою чергу, ОСОБА_1 , одержуючи кошти ОСОБА_3 за пособництва ОСОБА_2 цілком усвідомлював, за шо саме вони передавались. І хоча ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час зустрічей та телефонних розмов, зафіксованих під час проведення НС(Р)Д, спілкувались незавершеними фразами, завуальовано, однак із змісту їх розмов Судом встановлено, що водночас співрозмовники без уточнюючих запитань розуміли про що іде мова. Вказане свідчить про однозначне трактування таких розмов та усвідомленість їх змісту учасниками розмови. Водночас, у зафіксованих розмовах обвинувачені не обговорювали розмір коштів, які їм має передати ОСОБА_29 , що, на переконання суду, вказує на те, що обвинувачені ще до початку фіксування їх розмов за допомогою НС(Р)Д узгодили між собою розмір цих коштів та порядок їх розподілу між собою.

176.Отже, наданими Суду доказами, поза розумним сумнівом доводиться те, що обвинувачені, не маючи визначених законодавством підстав для одержання від ОСОБА_3 коштів в сумі 8 000 дол. США, вчинили умисні дії з метою їх одержання, як неправомірної вигоди.

Ґ. Щодо загальної характеристики складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК

177.Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК є, зокрема, вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мис­ливської), а також бойові припаси до будь-яких видів вогнепальної зброї.

178.Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК може бути виконана шляхом вчинення альтернативних діянь, щодо вказаного предмета кримінального правопорушення, а саме: 1) носіння; 2) зберігання; 3) придбання; 4) передача; 5) збут.

179.Усі вони характеризуються незаконністю, тобто здійснюються без відповідного до­зволу.

180.Під незаконним носінням вогнепальної зброї та бойових припасів розуміються умисні дії, які полягають у переміщенні цих предметів, а також їх транспортуванні особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо), без передбаченого законом дозволу.

181.Суб`єкт кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК є загальний, а суб`єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.

182.Сторона обвинувачення на підтвердження вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК посилалась на зібрані під час досудового розслідування докази, а саме: документи, висновки експертів, показання свідків.

183.Дослідивши ці докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, Суд дійшов висновку, що є підстави для ухвалення обвинувального вироку, оскільки стороною обвинувачення доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК.

184.На обґрунтування цього висновку Суд наведе відповідні мотиви, які включатимуть результати оцінки доказів на підтвердження встановлених Судом обставин, з огляду на елементи складу вказаного кримінального правопорушення.

Д. Щодо ознак суб`єкта кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК

185.Як вже зазначалось Судом вище, обвинувачений ОСОБА_1 відповідає загальним юридичним ознакам суб`єкта кримінального правопорушення (фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці з якого може наставати кримінальна відповідальність), що підтверджується даними, які містять надані стороною обвинувачення документи (т. 3, а.с. 215, т. 9, а.с. 15).

Е. Щодо ознак об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК

186.Згідно з формулюванням обвинувачення, визнаного Судом доведеним, ОСОБА_1 , вчинив дії щодо носіння вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

187.Учинення обвинуваченим зазначених дій доводиться сукупністю доказів сторони обвинувачення, зокрема показаннями свідків, документами, речовими доказами та висновком експерта.

188.Так, згідно зі складеним детективом НАБУ протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.04.2018 та додатком до нього, у вигляді відеозапису вказаної процесуальної дії (карта пам`яті Verbatim Micro SD 16 Gb), під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_1 у останнього, серед іншого, були вилучені пістолет марки Glock43 НОМЕР_16 та 6 набоїв до нього калібром 9х19 (т. 3, а.с. 83-90).

189.Факт вилучення у ОСОБА_1 вказаних предметів підтверджується дослідженими Судом речовими доказами - пістолет марки Glock43 НОМЕР_16 та 6 набоїв до нього калібром 9х19, а також показаннями допитаних Судом свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , які брали участь як поняті, під час затримання ОСОБА_1 та показаннями свідка ОСОБА_30 , який працює в Управлінні спеціальних операцій НАБУ і залучався під час затримання ОСОБА_1 для забезпечення безпеки детективів та учасників відповідної процесуальної дії.

190.Так, свідок ОСОБА_18 заначив, що був понятим під час затримання і обшуку ОСОБА_1 . Бачив як ОСОБА_1 вийшов із приміщення спортивного клубу «Sport life», підійшов до свого автомобіля, відкрив багажник і поставив у нього свою сумку. У цей час під`їхав автомобіль НАБУ. Із самого початку, коли детектив тільки підійшов до ОСОБА_1 , то запитував, чи має останній при собі зброю. ОСОБА_1 повідомив, що має. Працівники НАБУ провели обшук, під час якого, зокрема, було вилучено пістолет. Цей пістолет до вилучення був за ременем у ОСОБА_1 . Під час вилучення пістолету свідок знаходився поруч на відставні 1-1,5 м. Цей пістолет та інші вилучені речі поклали на капот автомобіля BMW. Потім детектив його помістив у пакет та опечатав. Далі на пакеті поставили підписи поняті.

191.Свідок ОСОБА_17 пояснив, що був залучений як понятий під час затримання ОСОБА_1 поряд з його автомобілем, що знаходився біля спортивного клубу «Sport life» на Караваєвих Дачах . Після затримання, у ОСОБА_1 проводили обшук, у результаті якого, зокрема, було вилучено пістолет марки Glock. У ньому було 6 патронів, які діставали і рахували. Пістолет був за паском. Його вилучали співробітники правоохоронного органу одразу після затримання ОСОБА_1 . Після вилучення, пістолет поклали на капот. Далі пістолет і набої описали і поклали в пакет. Під час затримання у ОСОБА_1 запитували чи є при ньому зброя, але що він відповів, свідок не чув.

192.Свідок ОСОБА_30 пояснив, що як працівник Управлінні спеціальних операцій НАБУ був задіяний під час затримання ОСОБА_1 . Його задача полягала в забезпечені безпеки детективів та учасників процесуально дії. Перед початком затримання він з іншими співробітниками НАБУ чекали на ОСОБА_1 , який відвідував спортзал у Солом`янському районі м. Києва, десь біля Караваєвих Дач . Коли ОСОБА_1 вийшов зі спортзалу та підійшов до свого автомобіля, вони під`їхали до нього, вийшли з автомобіля, представилися та зробили всі дії, зокрема тримали його за руку, щоб ОСОБА_1 не залишив свої речі і не створював небезпеку для детективів. Також старший наряду запитав у нього про наявність заборонених речей, на що ОСОБА_1 відповів, що має зброю. Свідок пояснив, що коли старший наряду дізнався, що є зброя, то підійшов до детектива і повідомив про це. Відразу дістати цю зброю вони не мали повноважень, оскільки ще не було ні обшуку, ні огляду і їм сказали трішки почекати. Тому свідок тримав ОСОБА_1 за руку та просив не класти руку в кишені. Далі чекали дій слідчого, який керував процесом затримання. Під час цього заходу були присутні поняті та відбувалася відеозйомка. Також були присутні прокурори і детективи, які приймали участь в цій процесуальній дії. Коли дійшов час до особистого обшуку, то старший наряду запитав у ОСОБА_1 про те, де знаходиться зброя, на що затриманий, з їх дозволу, показав зброю, піднявши футболку та не торкаючись її. Зброя у затриманого була за поясом брюк. Старший наряду, дістав зброю та розрядив її. Вилучені набої були 9х19. Вилучена зброя була схожа за маркою на Glock. Далі у затриманого запитали чи є документи на цю зброю, на що ОСОБА_1 відповів, що немає і цю зброю він знайшов. ОСОБА_1 поводив себе спокійно та не говорив про те, що йому підкинули зброю. Далі вилучена зброя та боєприпаси були поміщені у спецпакет.

193.Згідно з висновком експерта від 31.05.2017 № 19/8-2/59-СЕ/18 Судом встановлено, що вилучені під час затримання ОСОБА_1 6 предметів, схожих на патрони є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї промислового виробництва калібру 9х19 мм та придатні для стрільби. Окрім того, вилучений під час затримання ОСОБА_1 предмет, схожий на пістолет, є короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю самозарядним пістолетом моделі «Glock43», № НОМЕР_11 , калібру 9х19 мм, промислового виробництва фірми «Glock» та є придатним для стрільби (т. 3, а.с. 57-62).

194.Відповідно до листа Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України (далі - ДПД НПУ) від 23.06.2018, станом на 23.06.2018 за даними автоматизованих обліків, що формують органи поліції ОСОБА_1 є власником ряду одиниць зброї, яка потребує дозволу. Проте у цьому переліку зброї відсутній пістолет моделі «Glock43», № НОМЕР_11 , калібру 9х19 мм (т. 3, а.с. 66).

195.Згідно з листом ДПД НПУ від 23.06.2018, станом на 23.06.2018 за даними автоматизованих обліків, що формують органи поліції, пістолет «Glock43», № НОМЕР_11 , калібру 9х19 мм на обліку не перебуває (а.с. 69).

196.Наведені вище докази, на переконання Суду є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, зокрема щодо події кримінального правопорушення. Також вказані докази не викликають сумніву у їх достовірності, тому що узгоджуються між собою, та є достатніми, оскільки поза розумним сумнівом доводять те, що обвинувачений ОСОБА_1 , не маючи передбаченого законом дозволу, вчинив дії щодо носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї.

197.Окрім того, відповідні докази Суд вважає допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому КПК. Зазначений висновок, щодо допустимості доказів, ґрунтується на процесуальних документах, які слугували правовою підставою для збирання доказів стороною обвинувачення, а саме:

-документах, щодо ходу досудового розслідування (службова записка детектива НАБУ від 04.05.2018 щодо виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК з пропозицією внести відомості про виявлене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до ст. 124 КПК (т. 2, а.с. 108); повідомлення про початок досудового розслідування від 04.05.2018, складене детективом НАБУ (т. 2, а.с. 109); доручення детективу НАБУ на здійснення досудового розслідування від 04.05.2018, щодо проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000426, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК (т. 2, а.с. 104); постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 05.05.2018 № 52018000000000426 (а.с. 106-107); постанова прокурора про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 05.05.2018 (т. 2, а.с. 115-116); витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42018000000000500, сформований 21.05.2018 за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК (т. 2, а.с. 117-118); повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 29.07.2018, складене щодо ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 223-241);

-документах, які слугували підставою для збирання доказів (вимоги детектива НАБУ про витребування документів від 07.06.2018 (т. 3, а.с. 64-65); ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 03.05.2018 щодо накладення арешту на предмети, вилучені під час обшуку затриманого ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 93); постанова детектива НАБУ про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 24.04.2018 (т. 3, а.с. 91-92).

Ж. Щодо ознак суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК

198.Згідно з формулюванням обвинувачення, визнаного Судом доведеним, ОСОБА_1 , вчиняючи дії щодо носіння вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу діяв умисно.

199.Зазначені обставини суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, на переконання Суду доводяться вищенаведеними показаннями свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_30 , а також фактичними даними, які містить протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.04.2018 та додаток до нього, у вигляді відеозапису вказаної процесуальної дії (карта пам`яті Verbatim Micro SD 16 Gb).

200.Так, на підставі цих доказів Судом встановлено, що на момент затримання ОСОБА_1 та проведення особистого обшуку, вилучений у нього пістолет, який містив у собі боєприпаси, знаходився за ременем, який перебував на поясі обвинуваченого, та був прикритий зверху його одягом.

201.Таке місце носіння пістолету виключає будь-які сумніви у тому, що обвинувачений ОСОБА_1 не був обізнаний про наявність у нього цього пістолету, натомість поза розумним сумнівом доводить те, що обвинувачений вчинив умисні дії щодо носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї.

V. Мотиви неврахування окремих доказів

А. Щодо мотивів неврахування доказів сторони обвинувачення

202.Суд, відповідно до ст. 85 КПК, вважає за необхідне визнати неналежними доказами, показання свідків ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , які повідомили Суд про обставини їх роботи в апараті Голосіївського районного суду м. Києва, з огляду на те, що такі показання не місять фактичних даних щодо обставин, перерахованих у ст. 85, 91 КПК, та не можуть бути враховані Судом як докази.

Б. Щодо мотивів неврахування доказів сторони захисту

203.Суд зазначає, про відхилення показань, наданих обвинуваченими як доказів сторони захисту, з огляду на таке.

204.Допит обвинувачених у цьому кримінальному провадженні здійснювався відповідно до порядку, визначеного КПК. На початку допиту головуючий запропонував обвинуваченим надати показання щодо кримінального провадження. Обвинувачений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скористались відповідним правом та надали Суду показання. Після цього, згідно із встановленим КПК порядком першим обвинувачених мав допитати прокурор, а потім захисники. Після цього обвинуваченим міг поставити запитання головуючий і судді. Проте, обвинувачені відмовились від надання відповідей на запитання прокурора та суду, пояснюючи таку відмову упередженістю прокурора, а також тим, що Суд, на підставі наявних у справі документів може ухвалити законне рішення.

205.У своїх показаннях ОСОБА_1 зазначив, що з 2007 року працював на посаді судді, спочатку в Прилуцькому районному суді Чернігівської області, а у подальшому був переведений до Голосіївського районного суду м. Києва. Суддею працював упродовж 13 років до ситуації, яка виникла щодо цього кримінального провадження. Дисциплінарних проваджень стосовного нього не було, за виключенням одного дисциплінарного провадження, за наслідками якого він був притягнутий до відповідальності, проте в подальшому це рішення було скасоване Верховним Судом як незаконне. Тобто по його роботі претензій не було. Далі виникла ситуація за якої, явно і прямо були сфальшовані матеріали. За сфальшованими матеріалами справа потрапила до провадження цього суду, який її і розглядає. Щодо цивільної справи ОСОБА_3 , зазначив, що ні з ким і ні про що по цій справі він не спілкувався та жодних перемовин також не було. Дана справа розглядалась виключно в загальному порядку як і всі інші справи. Рішення він ухвалив на підставі матеріалів справи та внутрішнього переконання, про що свідчить, у тому числі, лише часткова зміна цього рішення Судом апеляційної інстанції. Жодних коштів йому в рамках цієї справи ніхто не передавав.

206.Обвинувачений ОСОБА_2 у своїх показаннях повідомив, що у 20-х числах лютого 2018 року йому зателефонували знайомі і попросили проконсультувати або навіть провести справу їхнього знайомого ОСОБА_3 . Приблизно 25-го числа він зустрівся з людиною, яка йому повідомила, що у неї є в Голосіївському районному суді справа про стягнення заборгованості по заробітній платі. Далі вони домовилися, що ОСОБА_3 надасть йому документи для вивчення, після чого він повідомить ОСОБА_3 чи зможе допомогти в юридичному супроводі цієї справи. 28-29 числа йому зателефонував громадянин ОСОБА_3 та надав документи. Він, вивчивши ці документи та побачивши, що там є експертиза про підроблення почерку та все інше, зрозумів, що справа виграшна. Але основною умовою ОСОБА_3 було те, щоб судді, в провадженні якого перебуває справа, були надані кошти, для того щоб він ухвалив тільки правильне рішення, яке сказав ОСОБА_3 . Маючи на той час скрутне матеріальне становище, він ( ОСОБА_2 ) повідомив ОСОБА_3 , що домовиться з будь-яким суддею в Голосіївському районному суді, оскільки він там працював. Після чого, ОСОБА_3 надав йому матеріали, які він ще раз вивчив і почав з ним працювати. Надаючи ОСОБА_3 юридичні консультації він пояснював останньому, що і як має відбуватися. Для більшого спокою ОСОБА_3 , він, приїжджаючи до Голосіївського районного суду, робив вигляд, що спілкується із суддею ОСОБА_1 щодо даної справи. Всі кошти, які надавалися ОСОБА_3 , він забирав собі, оскільки в нього було важке матеріальне становище, ОСОБА_3 розповідав, що кошти надходять до судді ОСОБА_1 . 23.04.2018 ОСОБА_3 надав йому останні 1500 дол. США і він поїхав до м. Житомира, де в той час планував відпочивати. У той день він телефонував судді ОСОБА_1 та ще багатьом суддям, а саме суддям цивілістам, тому що, працюючи суддею Голосіївського районного суду м. Києва, він розглядав лише кримінальні справи, а оскільки він був уже звільнений, потребував коштів і займався різними справами (цивільного, господарського характеру), то він дуже часто спілкувався з різними суддями Голосіївського районного суду м. Києва та Апеляційного суду м. Києва стосовно господарських та цивільних справ. Після цього, 23.04.2018 під час його перебування в с. Великі Кошарища Житомирської області, він був затриманий працівниками НАБУ та СБУ. Під час затримання, працівниками правоохоронних органів порушувались його права, зокрема його не затримали в м. Житомир, а повезли з м. Житомира до м. Києва, де склали протокол затримання; під час цього він просив надати можливість прибути його адвокату, проте їй зателефонували і повідомили не ту адресу, яка була насправді. Розуміючи, що працівники правоохоронних органів порушують його права, будучи суддею криміналістом та обізнаним в таких справах, він знав, що далі може бути. Вночі до нього приїхав безоплатний адвокат, працівники НАБУ, йому пояснювали, що покази потрібно надати тільки цього дня і в цих показах сказати, що там є ОСОБА_1 , на що він відповів, що подумає. Після цього, наступного дня, його з ІТТ привезли до прокуратури, де він спочатку поспілкувався із захисником, а потім спілкувався з прокурором Козачиною С.С. , який йому повідомив, що йому нічого за це не буде, йому потрібні викривальні покази стосовно ОСОБА_1 , а якщо він ( ОСОБА_2 ) піде на угоду або буде допомагати, то отримає умовний термін. Вже побачивши те, що було написано в інтернет-ресурсах стосовно затримання, вилучення коштів і наркотичних засобів, він не розумів, що може відбуватися далі по цій справі. Тому, наступного дня, ввечері, зайшов до кабінету, припустив, що це був кабінет прокурора Касьяна А.О., в якому були присутні прокурор Козачина С.С., слідчий НАБУ, його ( ОСОБА_2 ) адвокат та періодично з`являвся прокурор Касьян А.О . Там були частково вже підготовлені його покази і він їх підписав. ОСОБА_1 він не передавав жодних коштів. 23-го числа він передавав ОСОБА_1 флешку, на якій містилися матеріали господарської справи. Оскільки вона була об`ємна і він не зовсім розумів, що робити, а гонорар за неї був дуже великий, то він попросив ОСОБА_1 , щоб він почитав ці документи. І це була лише перша частина флешки, другу флешку він мав передати ОСОБА_1 у середу через два дні, в цей час він саме повертався з м. Житомира, оскільки у нього там була зустріч з людьми, яким він надавав послуги.

207.Наведені показання обвинувачених Суд вважає недостовірними, оскільки вони суперечать іншим доказам, дослідженим під час судового розгляду, зокрема: фактичним даним зафіксованим у протоколах щодо проведення НС(Р)Д, а також аудіо- або відеозаписах, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, щодо спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; фактичним даним, які були отримані у операторів мобільного зв`язку, щодо зафіксованих телефонних з`єднань між номерами, які використовували ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; фактичним даним, які повідомлені свідком ОСОБА_3 , щодо зустрічей з ОСОБА_2 та домовленостей останнього із суддею ОСОБА_1 , матеріалами цивільної справи № 752/16939/16-ц за позовом ОСОБА_3 .

208.За наявності таких фактичних даних, детальний зміст яких наведено Судом вище, показання обвинувачених, у яких останні не визнавали фактів позапроцесуального спілкування щодо справи ОСОБА_3 та одержання від нього суми неправомірної вигоди для судді ОСОБА_1 , виглядають такими, що явно та свідомо спрямовані на формування у Суду хибного уявлення про обставини даного кримінального провадження, які мають значення для справи.

209.На переконання Суду, своїми показаннями обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 намагалися переконати Суд у вчиненні одним з обвинувачених менш тяжкого кримінального правопорушення ніж той, який у дійсності було вчинено та у невчиненні іншим обвинуваченим будь-якого кримінального правопорушення.

210.У зв`язку із цим, відповідні недостовірні показання обвинувачених Суд оцінює як обраний ними спосіб захисту від висунутого обвинувачення.

211.На підтвердження цього висновку також указує та обставина, що обвинувачені відмовились від надання під час допиту відповідей на запитання прокурора та суду. Така процесуальна поведінка обвинувачених, хоча і узгоджується з нормами КПК, проте указувала на їх небажання пояснити ряд суттєвих обставин, тоді, коли ситуація вимагала надання від них таких пояснень для того, щоб оцінити обґрунтованість обвинувачення.

212.Водночас, Суд зазначає, що висунута обвинуваченими версія подій, щодо непричетності до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, не знайшла свого підтвердження на підставі будь-яких інших фактичних даних, наявних у цьому провадженні, які б відповідали дійсності. Разом із тим, така версія суперечить значному обсягу доказів, наданих стороною обвинувачення, що був одержаний із різних, не пов`язаних між собою джерел. Така сукупність доказів обвинувачення значно підсилює їх переконливість перед Судом та водночас спростовує будь-який обґрунтований сумнів у тій версії подій, яку надало обвинувачення.

213.Далі, Суд відхиляє як неналежні показання свідка сторони захисту ОСОБА_36 . Остання здійснювала функції захисника обвинуваченого ОСОБА_2 на стадії досудового розслідування даного кримінального провадження та під час судового розгляду повідомила Суду про обставини, які їй стали відомі у зв`язку із цим.

214.Так, свідок повідомила про обставини повідомлення її про затримання ОСОБА_2 , а також зазначила, що визнавальні показання її підзахисного на стадії досудового розслідування були обумовлені сильним психологічним тиском, який здійснювали працівники САП. Останні поставили ОСОБА_2 умову, що якщо він не піде на співпрацю зі слідством, то до нього застосують запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та не повернуть вилучене у нього майно. Про такий тиск їй стало відомо зі слів ОСОБА_2 , який пояснював чому погодився на такий варіант співробітництва.

215.Далі свідок зазначила, що вислухавши ОСОБА_2 , вона дійшла до висновку, що складу кримінального правопорушення, який йому намагаються пред`явити не має і не може бути. Вона вважає, що ОСОБА_2 сам себе обмовляв. Останній не надавав неправдиві показання, проте вони не відповідали дійсності щодо його намірів (умислу вчинених дій).

216.Заперечень до протоколу допиту вона не подавала, оскільки не могла піти проти волі свого клієнта і писати скарги чи заперечення.

217.Через деякий час сторона обвинувачення, отримавши визнавальні покази ОСОБА_2 , дуже поспішала закінчити цю справу. Внаслідок чого була складена угода, але коли вона побачила цю угоду, то дуже сильно розізлилася і сказала ОСОБА_2 про розірвання договору, оскільки вона не бачить правильну лінію захисту і не може погодитися з тим, що в даний ситуації можна досягнути угоди. Після цього, вони розірвали договір і свідок відмовилася від надання правової допомоги ОСОБА_2 .

218.Оцінюючи вказані показання як неналежні, Суд бере до уваги, що вони не містять фактичних даних, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.

219.Також вони не впливають на достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання доказів сторони обвинувачення.

220.Показання, які надавались під час досудового розслідування обвинуваченим ОСОБА_2 . Судом не досліджувались та згідно з ч. 4 ст. 95 КПК, Суд не вправі посилатися на них.

221.Відомостей, які б указували, що завдяки досудовим показанням ОСОБА_2 стороною обвинувачення було здобуто інші докази, матеріали справи не містять та сторона захисту на такі відомості не посилалась.

222.Окрім того, оцінюючи посилання сторони захисту на показання свідка ОСОБА_36 як на підтвердження вчинення прокурорами незаконних дій щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , Суд зазначає, що КПК не встановлено будь-якого іншого порядку, ніж визначений у ст. 214 КПК, що має застосовуватися для розгляду і перевірки заяв про вчинення кримінального правопорушення, де визначено і повноважних суб`єктів для здійснення провадження за такими заявами, до яких суди будь-якої інстанції не належать (постанова Верховного Суду від 20.09.2021 справа № 308/6201/17).

223.Відповідно до принципу диспозитивності (ст. 26 КПК) сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, які передбачено КПК. Суди у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені до їхніх повноважень КПК.

224.Фактично, стверджуючи про вчинення щодо ОСОБА_2 правопорушення з боку прокурорів, сторона захисту не зверталась із заявами про вказані порушення у порядку, визначеному ст. 214 КПК, отже доводи про незаконний тиск на обвинуваченого на стадії досудового розслідування не підтверджуються належними, достовірними і допустимими доказами і є безпідставними.

VІ. Оцінка доводів сторони захисту

А. Щодо меж оцінки доводів сторони захисту

225.Під час судового розгляду сторона захисту посилалась на обставини, що на її переконання вказували на недопустимість, неналежність та недостовірність зібраних у справі доказів, а також висувала версії подій на спростування висунутого обвинувачення.

226.Відповідні доводи сторони захисту потребували оцінки Суду для того, щоб головні проблеми, порушені у цій справі, були розглянуті.

227.Разом із тим, доводи сторони захисту, які не потребували детального аналізу Суду та не мали будь-якого вирішального значення в цьому провадженні, Судом у вироку не зазначались. У такому випадку Суд виходив з усталеної практики ЄСПЛ, згідно з якою, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. З рішення має бути чітко зрозуміло, що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи (Морейра Ферейра проти Португалії (№ 2); S.C. IMH Suceava SRL проти Румунії).

Б. Щодо критеріїв, за якими Суд здійснює оцінку доказів з точки зору допустимості

228.Сторона захисту стверджувала про недопустимість доказів, сторони обвинувачення, з підстав отримання зазначених доказів внаслідок провокації кримінального правопорушення та з порушенням встановленого КПК порядку проведення процесуальних дій.

229.З огляду на це, Суд зазначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом (ч. 3 ст. 62 Конституції України). Обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо (абз. 5 п. 3.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 12 - рп/2011 від 20.10.2011).

230.Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК (ч. 1 ст. 86 КПК).

231.Водночас КПК не містить положення про те, що будь - яке процесуальне порушення, допущене при збиранні доказів, тягне за собою безумовне визнання доказів недопустимими (як протилежність за визначенням допустимим доказам). Разом з тим передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь - які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ч. 1 ст. 87 КПК).

232.Безспірним є те, що правові норми завжди мають мету, для досягнення якої власне і створюються. Норми права мають застосовуватися, у тому числі і тлумачитися, із врахуванням такої мети, тобто із врахуванням того результату, який за задумом законодавця повинен досягатися внаслідок реалізації такої норми.

233.Правила оцінки доказів, особливо вимога дотримуватися передбаченого законом порядку при отриманні доказів, мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів (постанова Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 601/1143/16).

234.У контексті такого елементу допустимості доказів як належний процесуальний порядок отримання доказів, Суд додатково звертає увагу, що метою встановлення та дотримання такого порядку є насамперед: (1) унеможливлення істотного порушення прав і свобод людини під час збирання (отримання) доказів та (2) забезпечення достовірності отриманих фактичних даних.

235.У зв`язку із цим, при наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення: (1) прямо та істотно порушують права і свободи людини; чи (2) зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути.

236.Фактичні дані, отримані внаслідок процесуальних порушень, віднесених до першої групи, можна поділити на: (1) ті, що отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини (які прямо передбачені КПК або встановлені судом); (2) ті, що мають похідний характер від доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав і свобод людини; (3) ті, що отримані внаслідок інших порушень прав і свобод людини, які будуть мати різний алгоритм перевірки на предмет допустимості в залежності від характеру допущеного порушення.

237.Вирішуючи на підставі ч. 1 ст. 87 КПК питання щодо допустимості доказу, який отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав чи свобод людини, Суд має обґрунтувати: (1) яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, (2) у чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість доказу, та (3) за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведеним в ч. 2 ст. 87 КПК - послатись на конкретний пункт цієї норми.

238.При вирішенні питання щодо допустимості похідних доказів, Суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим на підставі ч. 1 - 3 ст. 87 КПК. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК, саме собою не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі ч. 1 ст. 87 КПК.

239.Висновки, наведені у пунктах 228 - 238 цього вироку, узгоджуються з правовою позицію, викладеною Верховним Судом у постановах від 08.10.2019 у справі № 639/8329/14 - к, від 12.11.2019 у справі № 236/863/17, від 22.10.2021 у справі № 487/5684/19.

240.У разі встановлення іншого порушення прав та свобод людини (крім істотних), Суд у кожному конкретному випадку має перевірити, у тому числі, чи вплинуло таке порушення на загальну справедливість судового розгляду за критеріями Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), практики ЄСПЛ та національного законодавства.

241.При вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих з порушенням процесуального закону, які віднесені у пункті 236 цього вироку до третьої групи, Суд у кожному конкретному випадку має встановити: (1) чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих у результаті проведення процесуальної дії; (2) чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушеннями КПК, можуть бути використані Судом як допустимі лише у разі, якщо: (1) ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних (недопустимість правового «пуризму»); (2) порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви в достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, Суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об`єктивного взаємозв`язку та взаємоузгодження.

242.Такі висновки Суду відповідають практиці Верховного Суду, викладеній у постановах від 25.09.2018 у справі № 210/4412/15 - к, від 05.08.2020 у справі № 334/5670/18, від 22.10.2021 у справі № 347/840/19.

243.Саме виходячи з наведених вище критеріїв перевірки доказів на допустимість, Суд буде перевіряти доводи захисту в цій частині в такій послідовності: (1) щодо наявності провокації кримінального правопорушення; (2) щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини і з порушеннями КПК.

В. Щодо доводів про провокацію кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК

244.Сторона захисту посилалась на те, що у цій справі стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мала місце провокація з боку ОСОБА_3 та правоохоронних органів.

245.Указане, на переконання захисту підтверджується наступним: (1) саме ОСОБА_3 був ініціатором першої зустрічі з ОСОБА_2 та надання через нього неправомірної вигоди судді ОСОБА_1 ; (2) на аудіозаписах НС(Р)Д зафіксовані висловлювання ОСОБА_3 , які вказують на провокативний характер його дій.

246.Даючи оцінку цим аргументам захисту про наявність провокації кримінального правопорушення, Суд зазначає про таке.

247.З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було викрито в результаті проведення стосовно них синхронізованого комплексу НС(Р)Д у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із застосуванням аудіо - та відеоконтролю особи, знаття інформації з транспортних телекомунікаційних систем, спостереження за особою.

248.Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий злочин (яким є злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК) та проводиться, зокрема, у формі спеціального слідчого експерименту (п. 3 ч. 1 ст. 271 КПК). Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем (ч. 3 ст. 271 КПК).

249.За версією захисту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали жертвою спроби провокації зі сторони правоохоронних органів та ОСОБА_3 який перший звернувся до ОСОБА_2 щодо цивільної справи, яка перебувала на розгляді судді ОСОБА_1 . Водночас, обвинувачений ОСОБА_2 у своїх показаннях стверджував, що погодився допомогти ОСОБА_3 та одержував від нього кошти, оскільки потребував їх через складне матеріальне становище. Проте судді ОСОБА_1 ніяких коштів за ухвалення судових рішень у справі за позовом ОСОБА_3 він не передавав, повідомляючи останньому неправдиві відомості щодо домовленостей із суддею. Обвинувачений ОСОБА_1 у своїх показаннях також заперечував факт існування будь-яких домовленостей з ОСОБА_2 щодо справи ОСОБА_3 та одержання коштів від останнього. Вилучення у нього коштів, ідентифікованих як частина неправомірної вигоди, ОСОБА_1 пояснював фальшуванням доказів правоохоронними органами, які діяли з метою провокації.

250.Прокурор доводив відсутність провокації кримінального правопорушення, стверджуючи, що на початку березня 2018 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 , що він може домовитись із суддею Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 про те, щоб останній за грошову винагороду ухвалив рішення щодо задоволення позову ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна». Також ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 , який підтвердив готовність задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 за умови надання йому неправомірної вигоди.

251.У подальшому ОСОБА_3 звернувся до СБУ та САП у зв`язку з вимаганням у нього неправомірної вигоди. Після цього, зустрічі та спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які мали місце 12, 13, 26, 28.03.2018 та 17, 23.04.2018, відбувались вже під контролем правоохоронних органів. Правоохоронці за допомогою НС(Р)Д лише зафіксували узгодження умов передачі судді ОСОБА_1 неправомірної вигоди, яку ОСОБА_2 озвучив ОСОБА_3 , та не підбурювали обвинувачених до її отримання з метою подальшого викриття цього факту.

252.На переконання Суду, заява сторони захисту про провокацію кримінального правопорушення, в частині доводів щодо судді ОСОБА_1 , носила явно суперечливий характер.

253.Така суперечність полягала у висуненні захистом двох взаємовиключних версій, перша з яких вказувала на те, що щодо обвинуваченого ОСОБА_1 мала місце провокація вчинення кримінального правопорушення, а друга зводилась до того, що обвинувачений ОСОБА_1 не одержував неправомірної вигоди від ОСОБА_3 , а надані докази сторони обвинувачення, які вказували на зворотнє, були сфальсифіковані правоохоронцями.

254.У цьому зв`язку, Суд зазначає, що такі суттєві суперечності вказують на явну необґрунтованість доводів захисту щодо провокації кримінального правопорушення щодо судді ОСОБА_1 . До такого висновку суд доходить з огляду на практику ЄСПЛ, яка є джерелом права в Україні.

255.Так у справі «Берлізев проти України», відхиляючи скаргу заявника як явно необґрунтовану ЄСПЛ зазначив, що вважає непослідовними посилання заявника, який заперечував, що він вчинив злочин і одночасно скаржився на те, що він був втягнутий у цей злочин. Захист проти провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає, що діяння, у вчиненні якого його звинувачують, було вчинено, але стверджує, що це відбулось внаслідок незаконного підбурювання зі сторони поліції. Однак, як вбачається з пояснень заявника, він повністю заперечував свою причетність до злочинної діяльності, що на думку суду, позбавляло його можливості висувати доводи щодо агента - провокатора (п. 46-47 рішення).

256.Разом із тим, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 у своїх показаннях визнав ту обставину, що він неправомірно одержував кошти від ОСОБА_3 для передання судді ОСОБА_1 за ухвалення бажаних судових рішень, то заява захисту щодо вчинення правоохоронними органами провокації кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_2 підлягала перевірці. Процедура перевірки таких заяв КПК не передбачена. Разом із тим, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК), якою, зокрема, вироблено критерії перевірки обґрунтованих тверджень заявників щодо провокації вчинення кримінального правопорушення на основі двох тестів, які дозволяють встановити відмінність провокації до вчинення кримінального правопорушення, що суперечить ст. 6 Конвенції, від дозволеної поведінки під час застосування законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях (рішення у справах Чохонелідзе проти Грузії; Раманаускаса проти Литви (№2); Матановіч проти Хорватії).

257.Отже, першим є матеріально - правовий тест, у межах якого підлягає перевірці поведінка правоохоронних органів на предмет наявності ознак схиляння (підбурення) особи до вчинення кримінального правопорушення. Другим є процесуальний тест, у межах якого Суд має забезпечити змагальну, ретельну процедуру перевірки заяви про провокацію.

258.За висновками ЄСПЛ, провокація має місце тоді, коли працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення кримінального правопорушення, яке в іншому випадку не було би вчинене.

259.Наведені критерії також використовує Верховний Суд при перевірці заяв щодо провокації кримінального правопорушення (наприклад, постанова Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 725/1199/19, від 02.04.2019 у справі № 734/2421/17 тощо).

260.Виходячи з наведеного, при перевірці заяви захисту щодо провокації кримінального правопорушення, який згідно з висунутим обвинуваченням вчинявся у співучасті ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , Суд першочергово має з`ясувати: (1) чи були підстави для початку провадження стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; (2) чи мала особа, яка повідомила про корупційні дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , будь - які приховані мотиви; (3) чи обґрунтовано та під контролем застосовано НС(Р)Д щодо обвинувачених; (4) яка була поведінка ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час їх зустрічей; (5) який рівень участі правоохоронних органів у вчиненні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кримінального правопорушення (активність/пасивність).

а) щодо того, чи були підстави для початку прокурором кримінального провадження щодо обвинувачених

261.Прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування (ч. 1 ст. 214 КПК). Досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК, вчиненого суддею, здійснюється детективами НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП (п.1 ч. 5 ст. 216 КПК).

262.Кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розпочато прокурором 05.03.2018. Підставою для реєстрації цього кримінального провадження стала заява ОСОБА_3 від 05.03.2018 (т. 2, а.с. 73). У цій заяві зазначалося, що колишній суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_2 запропонував йому за неправомірну винагороду у 8000 дол. США забезпечити рішення на його (заявника) користь в судовому засіданні, яке відбудеться 28.03.2018 у справі за позовом до ПАТ «Страхова компанія Євроінс» про стягнення заборгованості по заробітній платі та іншим компенсаціям, пов`язаним з незаконним звільненням з посади, яка перебуває на розгляді у судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , а також сприяти ухваленню у цій справі рішення про забезпечення позову шляхом арешту майна.

263.У цей же день ОСОБА_3 надав письмові пояснення прокурору САП від 05.03.2018, у яких повідомив, що за порадою знайомих звернувся за правовою допомогою до колишнього судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_2 , який при особистому спілкуванні 01.03.2018 та 03.03.2018 висловив вимогу передати неправомірну вигоду у сумі 8000 дол. США для вирішення питання із суддею Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову та задоволення позовних вимог по суті. Водночас, у присутності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 особисто телефонував до ОСОБА_1 та з`ясував питання можливості ухвалення відповідного судового рішення.

264.04.03.2018 приблизно о 17:30 ОСОБА_2 зателефонував йому на мобільний телефон та повідомив, що він зустрічався із ОСОБА_1 та останній підтвердив можливість вирішення питання на оговорених умовах. Зазначив, що йому ( ОСОБА_3 ) лише необхідно зібрати відомості із реєстрів про наявне у ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» рухоме та нерухоме майно (т. 13, а.с. 4,5).

265.Отже, первинним джерелом об`єктивних даних щодо протиправних дій обвинувачених був ОСОБА_3 , який повідомив про це САП. Таке повідомлення містило конкретні фактичні дані, які могли бути перевірені та вимагали відповідного реагування зі сторони правоохоронних органів (повідомлено конкретні обставини та особу, яка висловила вимогу надати неправомірну вигоду, її розмір та мету надання). Вказане підтверджується сукупністю відомостей, що містяться у заяві ОСОБА_3 і його поясненнях від 05.03.2018 та витягу з ЄРДР у цьому кримінальному провадженні від цієї ж дати (т. 2, а.с. 73, 84, т. 13, а.с. 4,5).

266.Тобто, станом на 05.03.2018 у прокурора САП були об`єктивні дані про ймовірно злочинні дії обвинувачених, які підлягали негайному внесенню до ЄРДР.

б) щодо того, чи мала особа, яка повідомила про корупційні дії обвинувачених, будь - які приховані мотиви

267.У зв`язку з тим, що про корупційні дії обвинувачених повідомив ОСОБА_3 , Суд перевіряє наявність у нього будь - яких прихованих мотивів щодо підбурення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вчинення кримінального правопорушення з метою їх подальшого викриття.

268.Сторона захисту стверджувала, що ОСОБА_3 є агентом - провокатором, проте не надала Суду жодних аргументів щодо мотивів таких дій заявника.

269.Будь - яких доказів, що ОСОБА_3 перебував під тиском правоохоронних органів чи був якось від них залежним, раніше брав участь в аналогічних слідчих діях в інших кримінальних провадженнях, був таємним агентом правоохоронців, немає.

270.На час подій, зазначених у формулюванні обвинувачення, ОСОБА_3 працював у приватному секторі економіки та не мав зв`язку із правоохоронними органами.

271.Також відсутні відомості щодо випадків притягнення ОСОБА_3 до кримінальної чи адміністративної відповідальності, що могло б вказувати на його залежність від правоохоронних органів.

272.Зазначене, на переконання Суду, спростовує версію сторони захисту, згідно з якою ОСОБА_3 співпрацював з правоохоронцями у викритті ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

273.У контексті перевірки доводів захисту щодо провокації кримінального правопорушення, Суд також звертає увагу на такі обставини: (1) відсутність спроб контактів між ОСОБА_3 та суддею ОСОБА_1 , (2) відсутність звернення ОСОБА_3 до правоохоронних органів після першої зустрічі з ОСОБА_2 .

274.На переконання Суду, вказані обставини відображають логічний перебіг подій, що в сукупності та взаємозв`язку значно знижує ймовірність провокації. З цих обставин вбачається, що ОСОБА_3 поводив себе максимально пасивно. Отже, за наслідками оцінки наявних у провадженні матеріалів Суд не знаходить даних щодо будь - яких прихованих мотивів у ОСОБА_3 щодо провокування ОСОБА_2 на вчинення кримінального правопорушення.

в) щодо того, чи обґрунтовано та під належним контролем щодо обвинувачених застосовано НС(Р)Д

275.Ураховуючи специфіку вчинення корупційних кримінальних правопорушень, їх високу латентність, особу ОСОБА_1 , який був суддею, отримати докази в цьому кримінальному провадженні інакше як за допомогою комплексу синхронізованих НС(Р)Д було неможливим або дуже складним.

276.Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такого виду НС(Р)Д, як контроль за вчиненням злочину (ч. 4 ст. 246 КПК). Аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем та спостереження за особою проводиться на підставі ухвали слідчого судді (ст. 260, 263, 269 КПК).

277.Проведення стосовно судді слідчих дій, що можуть проводитися лише з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням, серед іншого, заступника Генерального прокурора (ч. 9 ст. 49 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

278.05.03.2018 заступник Генерального прокурора - керівник САП склав два клопотання до слідчого судді про дозвіл на проведення стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 НС(Р)Д, які були задоволені слідчим суддею 06.03.2018 (т. 5 а. с. 23 - 29). Окрім того, 06.03.2018, заступник Генерального прокурора - керівник САП прийняв постанову про проведення контролю за вчиненням злочину (т. 5 а. с. 13 - 15).

279.Отже, з огляду на суддівський імунітет одного з обвинувачених контроль на етапі ініціювання надання дозволу на проведення щодо нього НС(Р)Д (проведення яких здійснюється з дозволу слідчого судді) та санкціонування проведення дій, що імітують злочинну поведінку, здійснювався заступником Генерального прокурора - керівником САП, а в частині надання дозволу на інші НС(Р)Д, забезпечувався слідчим суддею. Водночас, процедура надання дозволу на проведення НС(Р)Д була зрозумілою та передбачуваною, застосування таких заходів повністю ґрунтувалось на нормах КПК і переслідувало легітимну мету. Приймаючи постанову про контроль за вчинення злочину, прокурор пересвідчився у відсутності провокації злочину, зазначивши про це детальні відомості у постанові. За результатами проведення НС(Р)Д, зустрічі і розмови ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також зустрічі і розмови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які відбувались у межах кримінального провадження - 12, 13, 26, 28.03.2018 та 17 та 23.04.2018, зафіксовані на аудіо та відеозаписах, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, що дає можливість Суду безпосередньо сприймати обставини зустрічей (зміст розмов, контекст і характер висловлювань та фраз обвинувачених, їх вираз обличчя, рухи, жести тощо) та надати об`єктивну та незалежну оцінку діям учасників зустрічі.

280.Отже, НС(Р)Д стосовно обвинувачених були застосовані обґрунтовано та під належним контролем.

г) щодо того, яка була поведінка ОСОБА_3 під час зустрічей

281.Із матеріалів провадження вбачається, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відбулось декілька зустрічей: 1, 3, 12, 13, 26, 28.03.2018 і 17 та 23.04.2018. Обвинувачений ОСОБА_2 у своїх показаннях не заперечував факт та кількість зустрічей з ОСОБА_3 .

282.Перші дві зустрічі не були зафіксовані за допомогою технічних засобів та відбувались до початку досудового розслідування. Версії захисту і обвинувачення мають протиріччя щодо обставин цих зустрічей у частині суб`єкта ініціативи надання неправомірної вигоди. Відповідно до показань ОСОБА_3 , під час перших двох розмов з приводу допомоги у цивільній справі ОСОБА_2 одразу йому сказав, що судді потрібно заплатити кошти. Згодом повідомив, що сума цих коштів становитиме 8000 дол. США. За версією ОСОБА_2 , умову щодо надання коштів судді ОСОБА_1 за ухвалення судового рішення у цивільній справі було висунуто саме ОСОБА_3 , який хотів щоб ОСОБА_1 ухвалив тільки правильне рішення, яке сказав ОСОБА_3 .

283.З урахуванням наведених обставин, детальний зміст вказаних розмов, Суд не може встановити, проте може надати оцінку версіям сторін, виходячи з подальших дій учасників зустрічей.

284.Так, під час подальших зустрічей між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які були зафіксовані за допомогою НС(Р)Д, останній не вживав заходів щодо запобігання отриманню неправомірної вигоди та повідомлення правоохоронних органів про надання йому коштів, хоча такі дії ОСОБА_3 мали ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК, про що ОСОБА_2 , будучи раніше суддею, був достеменно обізнаний.

285.Навпаки, ОСОБА_2 добровільно, неодноразово спілкувався з ОСОБА_3 , повідомляв про можливі варіанти ухвалення бажаних для нього рішень, наполегливо зазначав як і коли ОСОБА_3 мав передавати частини суми неправомірної вигоди судді ОСОБА_1 . Отримуючи кошти для передачі судді, інформував ОСОБА_3 про подальший хід цивільної справи, тобто активно добровільно вживав заходи, спрямовані на пособництво в одержанні неправомірної вигоди та одержував її для подальшої передачі судді ОСОБА_1 .

286.Водночас, обвинувачений ОСОБА_2 не надав Суду будь - якого розумного пояснення неодноразового наполегливого звернення до ОСОБА_3 щодо передачі коштів для судді ОСОБА_1 . Посилання ОСОБА_2 на його скрутний матеріальний стан є очевидно недостовірними, з огляду на зафіксований під час проведення НС(Р)Д його спосіб життя, зокрема неодноразові випадки пересування на дороговартісному автомобілі БМВ Х5, а також користування великим заміським будинком.

287.Отже, Суд констатує відсутність будь - яких доказів щодо наявності з боку ОСОБА_3 активних дій, спрямованих на провокацію кримінального правопорушення.

288.Із записів зустрічей за результатами проведення НС(Р)Д вбачається, що ОСОБА_3 не вчинив жодних дій щодо створення обставин та умов вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кримінального правопорушення. Більш того, між ОСОБА_1 та ОСОБА_38 взагалі не існувало жодних контактів. Зустрічі, ОСОБА_3 з ОСОБА_2 , які відбувалися під контролем держави, стосувались обговорення суттєвих умов ухвалення бажаного для ОСОБА_3 рішення та часу передачі неправомірної вигоди ОСОБА_2 для подальшої передачі її ОСОБА_1 на виконання раніше досягнутих домовленостей за результатами зустрічей, які відбулись до початку досудового розслідування, а саме зустрічей, які відбулись 01 та 03.03.2018. Водночас, вирішальною у вчиненні кримінального правопорушення була поведінка ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які визначали, як саме будуть прийматись обумовлені рішення, коли та у якому розмірі ОСОБА_3 слід передати кошти за ухвалення судових рішень на його користь. Разом із тим, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не залежали від ОСОБА_3 , не були пов`язані з ним будь - якими стосунками чи зобов`язаннями. Під час зустрічей з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 перебував у комфортному стані, тиск, шантаж, погрози або насильство щодо нього не здійснювались. Всі розмови щодо одержання неправомірної вигоди ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вели з дотримання конспіративності, уникаючи відкритого обговорення цієї теми.

289.Суми коштів, які передавались під контролем держави як неправомірна вигода, не викликали у ОСОБА_1 подиву чи нерозуміння, будь - яких запитань до ОСОБА_2 чи заперечень, що свідчить про те, що ці суми неправомірної вигоди були визначені між обвинуваченими раніше, зокрема, ще до початку досудового розслідування.

290.Щодо доводів захисту про те, що перша зустріч з ОСОБА_2 відбулась за ініціативою ОСОБА_3 , Суд зазначає таке.

291.У першу чергу, слід відрізняти ініціативу щодо зустрічей та ініціативу щодо надання (одержання) неправомірної вигоди, адже ініціатива щодо зустрічі безумовно не обумовлює ініціативу (підбурення) до вчинення кримінального правопорушення. Окрім цього, зустрічі та подальше передання неправомірної вигоди, з огляду на обставини цього провадження, були можливі лише за взаємоузгодженої поведінки трьох суб`єктів - ОСОБА_1 як судді, ОСОБА_2 як пособника та ОСОБА_3 , як особи, що надає кошти за ухвалення бажаного для неї судового рішення.

292.Перша зустріч дійсно відбулась за ініціативою ОСОБА_3 та така ініціатива була обумовлена тим, що ОСОБА_2 йому порадила стороння особа для надання правової допомоги у цивільній справі, яка перебувала на розгляді судді ОСОБА_1 . У своїх показаннях обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував цієї обставини, зазначивши, що дійсно йому зателефонували знайомі і попросили проконсультувати або навіть провести справу їхнього знайомого ОСОБА_3 . Але під час перших зустрічей ініціатива в одержанні неправомірної вигоди була проявлена ОСОБА_2 , оскільки як вбачається з матеріалів НС(Р)Д подальші зустрічі відбувались з огляду на виконання умов, озвучених ОСОБА_2 під час першої зустрічі, що не можна розцінювати як ініціативну поведінку ОСОБА_3 . Водночас, під час цих зустрічей ОСОБА_3 всіляко відтерміновував момент передачі коштів, натомість ОСОБА_2 навпаки проявляв ініціативність і наполегливість у одержанні коштів, якомога раніше та у більшому розмірі, мотивуючи це тим, що суддя ОСОБА_1 бере кошти наперед. Також, під час розмови 17.04.2018, коли ОСОБА_3 повідомив, про те, що не може надати чергову суму коштів судді ОСОБА_1 , обвинувачений ОСОБА_2 намагався схилити ОСОБА_3 до негайного надання коштів, погрожуючи тим, що припинить допомагати останньому у вирішенні його цивільної справи. Тим самим ОСОБА_2 проявляв свою ініціативність у спілкуванні з ОСОБА_3 . Водночас посилання сторони захисту на те, що у даному випадку, поведінка ОСОБА_2 була обумовлена провокативними вмовляннями ОСОБА_3 щодо продовження спілкування видається явно необґрунтованими.

293.Відповідні зустрічі у будь-якому разі не свідчать про надмірне втручання правоохоронних органів до такого ступеня, щоб це втручання стало вирішальним фактором у вчиненні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення та про те, що без такого втручання вони би не вчинили злочинні дії. Із наведених вище обставин вбачається, що на момент звернення до правоохоронних органів та початку проведення НС(Р)Д обвинуваченими вже була розпочата злочинна діяльність, спрямована на отримання неправомірної вигоди, та правоохоронці лише фіксували домовленості щодо її отримання.

294.Відповідно, немає будь - яких підстав для того, щоб припустити, що ОСОБА_3 , діючи під контролем правоохоронців, якось схиляв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення.

ґ) щодо того, який ступінь впливу на вчинення кримінального правопорушення правоохоронних органів

295.З підстав, наведених вище, Суд не знаходить ознак незаконного втручання прокурора при проведенні НС(Р)Д стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 чи участі правоохоронних органів, які були б визначальними факторами у вчиненні ними кримінального правопорушення. Правоохоронні органи у пасивний спосіб лише здійснювали фіксування протиправної поведінки обвинувачених. Визначальним фактором була саме поведінка ОСОБА_2 під час зустрічей із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 під час контактів з ОСОБА_2 . На той час, коли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було викрито в одержанні неправомірної вигоди (23.04.2018), правоохоронні органи мали у своєму розпорядженні достатньо доказів, які давали можливість обґрунтовано підозрювати їх у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КПК. Із врахуванням викладеного, Суд констатує, що правоохоронні органи вели пасивне розслідування кримінального правопорушення та фактично приєднались до злочинної діяльності, а не ініціювали її.

296.Виходячи з наведеного, Суд дійшов висновку, що у цьому провадженні відсутня провокація кримінального правопорушення, що виключає визнання доказів недопустимими з цієї підстави.

д) щодо оцінки доказів, якими сторона захисту доводила наявність провокації кримінального правопорушення

297.Навівши мотиви, які вказують на відсутність провокації кримінального правопорушення, Суд також мав навести мотиви щодо відхилення доказів, якими сторона захисту обґрунтовувала її існування.

298.Так, під час судового розгляду справи сторона захисту посилалась на певні висловлювання ОСОБА_3 під час розмов, які не відображені у протоколах НС(Р)Д, проте зафіксовані на аудіо- і відеозаписах, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д. На думку сторони захисту, ці висловлювання, вказують на те, що ОСОБА_3 сплановано та послідовно, узгоджуючи свої дії з працівниками оперативних підрозділів НАБУ/СБУ вчиняв дії, які мають чіткі ознаки елементів провокації кримінального правопорушення, а його дії, як і дії працівників оперативних підрозділів НАБУ/СБУ не мали пасивного характеру щодо фіксування можливих кримінально карних діянь, а були активними і направленими на вчинення дій, що прямо свідчать про провокацію кримінального правопорушення з боку ОСОБА_3 та працівників НАБУ/СБУ.

299.Зокрема, сторона захисту посилалась на такі висловлювання ОСОБА_3 : (1) «Ну что ведете?», «Все я пошел на встречу... Все давай» (файл позначений 2018 - 04-23_175959_180427, час розмови: 17:59:59); (2) « Алло. Тогда ОСОБА_46 вопрос еще раз..Я понял. Скажите еще такой вопрос. Последнее согласование», «Он подезжает. Я его заставляю идти туда... За решением. Если..да..да..», «Не, я понял если он не идет значит, как и договаривались, ничего я ему не даю. Только после решения», «А если вдруг пойдет и скажет.. .я хочу взять и пойти туда к нему. Надо давать!», «То есть если он скажет сщас..Я сейчас пойду и согласую и посмотрю проект решения и договорюсь и все ети вопросы..», «Да, да, тогда я буду понимать, что он пошел туда», «Добро, все, до связи» (файл позначений 2018-04-18_101324_ 104423; час розмови: 10:14:26); (3) «Алло. Что-то?»; «А не, так я выключил.»; «Сам едет? Первая, да?»; «Ну хорошо, добро. Добро-добро.»;. «А ты где...»; «Что, что?..Я просто думал, ты ему передай..все нормально в плане... Там все нормально?»; «Ну я тоже тогда подъеду туда на 09 утра, и все, и будем понимать.»; «Ну шо там, нормально?»; «Не, все, ОСОБА_42 мне подкорректировал.»; « Я там... они слышали весь разговор. »; «Да-да-да. Завтра. Он отдал, сел ко мне этот товарищ его. Он сказал: я тебе позвоню куда подвезти, расскажу...»; «И полторуху типа завтра. В 09 утра выписывается решение. Короче, я еду туда в исходное?» (файл позначений 2018 04 17_15_44_chl. час розмови: 15:49:02, 16:04:50, 16:06:39); (4) «А ты где...; «Что, что?..Я просто думал, ты ему передай..все нормально в плане... Там все нормально?»; «Ну я тоже тогда подъеду туда на 09 утра, и все, и будем понимать» (файлу позначений 2018-04-17 154906_160532); (5) «Понес» (файл позначений 2018-03-28_132506_142107_01); (6) «Альо, хорошо, хорошо»; «Я по моему увидел их.. .да они на месте»; «Да, ходорошо, да.. .да.. .да..»; «Я на месте, я жду, все нормально..» (файл позначений 2018-03-12_145044_152044_01); «Ну что, я закончил. В исходное? Ало, ало, слышно меня?»; «Да, да, да, тута в исходное..Ало там где были?»; «Хорошо все еду..» (файл позначений 2018-03-12_155044_161641_03); (7) «У меня сумка, я все полностью готов. Все, мне к нему подъезжать? Мне идти на контакт?»; «Блин, так он меня заметит. Я развернусь на мосту и он меня сразу замети, сразу же»; «ОСОБА_46 наведи народ, то они не могут найти автостанцию, Какое Инфинити? Какое метро «Житомирская» ? Я объясняю, они не могут понять »; « Да ОСОБА_42 , не знаю, попал не попал, а ты где? Так вот я, вопрос такой, мне выходить на объект или нет.»; «Ну, ну. Он сейчас сорвется ребята, и уедет. Он мне два раза звонил. Я ответил, я говорю по бордюрам еду. Ну сейчас скажу, что милиция остановила»; «Ну сорвется (далі не нормативна лексика). Добро, да, да добро»; « Да ОСОБА_42 . Ну я смотри, я выезжаю, там справа остановка, ето уже и есть автостанция Дачная » «Конечно, только я поднялся на мост и встал в сторону Житомира, это и есть остановка Дачная., там остановка»; «Так что, мне не подъезжать? Еще раз, что делать? Все у меня включено, все нормально. Я потихоньку выдвигаюсь и там вы меня увидите....вы меня..хорошо, добро, да, давай»; « ОСОБА_42 , ОСОБА_59, сказал потихонечку мимо них проехать, они зафиксируют аппаратуру и подъезжать к нему»; «Все, добро, добро »; «Подъезжаю к мосту, не видите их еще, не?»; « ОСОБА_42 , ОСОБА_42 , а ты проехал мост который над Окружной , проехал, правильно»; «Вот, вот, как только проехал мост над Окружной там справа автостанция Дачная , вот метров 150-200, он там стоит. Да вы на остановке? Он на остановке стоит, не видно его Вехи ?»; «Ну, я, я, я остановлюсь там наверное, ниже, стоит. Да, еще нет, пробка такая, я выезжаю, выезжаю»; «Аппаратура в машине вроде бы работает, там. Нет, нет он мне раза три звонил. Я говорю, я по бордюрам еду. Щас, если позвонит, то скажу, что менты тормознули. Не, у меня отдельный телефон»; « А далеко у Вас берет? Метров 300? Ну может я сейчас выеду з низины и меня возьмут. Ну смотри, как только вы меня взяли, мне сразу на контакт идти с ним? Не ждать? Да то есть, ты мне маякуешь, и сразу я иду на контакт, подъезжаю к нему. Хорошо»; «Да, алло. Да. Главное сейчас в аварию не попасть. Да в западло. (далі зазначена ненормативна лексика). Все, все, все. Я там подключился»; «Да, поехал на круг. Выезжаю, выезжаю на круг. Поднимаюсь на проспект»; «Опа пошел замес. Все есть, да? Что видите? Все я пошел на встречу, да? Все, давай»; (8) «Пошел к нему, но без денег, не не, не брал. Да, даже не подымал вопрос. Я сказал мне проект решения хотят на бумаге получить или понянть когда я получу»; «Поэтому. Ало ОСОБА_46 , следующий вопрос, он сейчас выходит, то я ему говорю, что даю финансы только после полного решения. Я уезжаю в Крым, все переносим. Да, добро» (файл позначений 2018 04 23_101324 104349).

300.Також, сторона захисту посилалась на такі висловлювання ОСОБА_3 з невстановленою особою ( ОСОБА_3 позначено (М), Невідомий позначено (Н)): (1) М. «Да ОСОБА_42. Вы меня слышите?»; Н. «Да, да»; М. «Я похоже взял направление сюда. Там что если вдруг какие то вопросы там, прошу корректировки ка прошлый раз»; Н. «Все, хорошо»; М. «Да, да..если там, что бы там..»; Н. «Минут 3, 5, 7 наберите его»; М. «Да, да, сейчас я его наберу» (файл позначений 2018-04-18_101324_ 104423; час розмови: 10:16:04); (2) М. « Алло. Да был, да. Ну я говорю, не хочу по телефону говорить, что- то у меня тут пополам какое-то решение.. .приезжайте, не хочу по телефону разговаривать...»; Н. «Берем деньги...Передал, не передал...А пока я Вам ничего...Нужно его...»; М. «Я понял»; Н. «...хорошо... когда будете?»; М. «Я-я... Вы будете у меня из машины его дергать? Или как?»; Н. «посмотрим... возьмет деньги...»; М. «Угу»; Н. «... надо какое-то время»; М. «Ну он едет на своей машине. Я понимаю он на этой машине не поедет. Ну я его., по-любому ему говорю: Иди мне вынеси хотя-бы проект, решение в бумаге, если на то пошло. Да-да-да, все. Да-да.»; М. «Альо. Я включил, включил. Алё- алё» (файл позначений 2018-04-18_101324_ 104423; час розмови: 10:21:15); (3) М. « Вдруг он скажет,... а если я ему скажу...»; Н. «Да по любому должна быть запись.. .Да вчера не смог мол..»; М. «Я попрошу по крайней мере скажем что бы он сегодня смог занести»; Н. «О вот так вот..а все таки ты скажешь..», М. «Я побежал тогда»; Н. «Да. Да, да»; ОСОБА_3 сідає до салону автомобіля (файл позначений 2018-03-13_112832_113329); (4) М. «Я поднимаюсь на 3-й этаж за ухвалой.. .Вадим позвонил, все я иду так как положено..конечно, конечно.. .все добро, добро..»; Н. щось говорить ОСОБА_3 -нерозбірливо (файл позначений 2018-03-13_112832115832_1)

301.Оцінивши відповідні частини аудіо- і відеозаписів, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, Суд дійшов висновку про їх неналежність як доказів, оскільки вони не містять відомостей щодо провокування обвинувачених до вчинення кримінального правопорушення чи інших фактичних даних, які мають значення для даного судового розгляду, а лише відображають спілкування ОСОБА_3 ймовірно із оперативними співробітниками, що супроводжували проведення НС(Р)Д. Зі змісту вказаних файлів вбачається, що співрозмовники обговорюють можливі варіанти розвитку подій, які відбуватимуться за участі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і форми реагування на них, а також питання щодо використання спеціальних технічних засобів фіксації під час НС(Р)Д.

302.Водночас, Суд зазначає, що на стадії досудового розслідування за участі ОСОБА_3 проводився комплекс НС(Р)Д, зокрема, контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, який полягає у створенні слідчим відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину. Характерною ознакою спеціального слідчого експерименту є штучне створення умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою здійснення доступними для об`єктивного сприйняття зовнішніх проявів злочинних діянь чи намірів осіб, що їх підготовлюють або вчиняють (пункти 1.12.4., 1.12.5. Інструкції про організацію проведення НС(Р)Д та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним наказом від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5).

303.З урахуванням зазначеного, вищенаведені висловлювання ОСОБА_3 та, ймовірно, працівників оперативного підрозділу, які за дорученням детектива здійснювали НС(Р)Д, цілком узгоджувались із повноваженнями та завданнями, які вони мали під час проведення НС(Р)Д щодо перевірки дійсних намірів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у діях яких вбачалися ознаки тяжкого кримінального правопорушення. Тому, є цілком закономірним, що в умовах динамічного розвитку подій, оперативні працівники супроводжували залученого до конфіденційного співробітництва ОСОБА_3 , спрямовували його дії, у межах тактик та методики проведення окремих НС(Р)Д. У деяких випадках спілкування співрозмовників було обумовлене непередбачуваною зміною ситуації під час проведення НСРД, що об`єктивно відбувається під час заздалегідь не спланованих подій за участі осіб, які підготовлюють або вчиняють кримінальне правопорушення.

304.Разом із тим, Суд зазначає, що вказані розмови є черговим аргументом на користь того, що ОСОБА_3 не був агентом правоохоронних органів, оскільки не мав достатніх знань щодо використання технічних засобів фіксації під час НС(Р)Д та щодо моделі спілкування з особами, які підозрювались в одержанні неправомірної вигоди, у зв`язку із чим відповідні інструкції ОСОБА_3 одержував безпосередньо від оперативних працівників.

305.Суд зазначає, що висновки щодо провокації кримінального правопорушення мають ґрунтуватись на істотних змістовних ознаках, притаманних провокації правоохоронних органів. Для цього Суд має встановити, що існували обставини, які свідчать, що обвинуваченому допомогли вчинити кримінальне правопорушення, який він би не вчинив, якби правоохоронні органи або особи, що діють за їх дорученням, цьому не сприяли або не впливали з тією ж метою на поведінку особи насильством, погрозами, шантажем, чи в інший спосіб.

306.Проте, посилання сторони захисту на аудіо- і відеозаписи, здобуті за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, зазначені вище, таких відомостей не містять.

307.З урахуванням наведеного, Суд доходить висновку, що доводи захисту про вчинення провокації кримінального правопорушення із залученням ОСОБА_3 , співробітників СБУ, детективів НАБУ та прокурорів САП не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження.

308.Також, Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що факт провокації кримінального правопорушення доводиться документами, які були отримані стороною обвинувачення до початку кримінального провадження, а саме 05.03.2018. Такими документами, на переконання сторони захисту є: інформаційні довідки з Державного реєстру, які містять відомості про нерухоме майно обвинувачених, та дружини ОСОБА_1 ; інформація з сайту Судова влада щодо справи за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» та копії судових рішень у цій справі.

309.Суд зазначає, що згідно з матеріалами кримінального провадження, наведені вище документи були сформовані із загальнодоступних інформаційних баз даних у день, коли ОСОБА_3 звернувся із заявою, у якій повідомив про вчинення обвинуваченими злочину. За таких обставин, виготовлення відповідних документів співробітниками правоохоронних органів не становило собою дій щодо провокації кримінального правопорушення, а вочевидь було пов`язано з необхідністю підготовки до першочергових процесуальних дій, необхідність проведення яких була обумовлена такою заявою

ОСОБА_3 . Щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини і з порушеннями КПК

а) щодо доводів про незаконність затримання ОСОБА_1 та його особистого обшуку і недопустимість одержаних під час цих процесуальних дій доказів

310.Обґрунтовуючи недопустимість доказів, одержаних внаслідок незаконності затримання та особистого обшуку, сторона захисту посилалась на таке: (1) затримання судді ОСОБА_1 відбулось з порушенням ч. 1 ст. 208 КПК, а саме без ухвали слідчого, що є істотним порушенням прав та свобод людини, оскільки мало місце здійснення процесуальної дії, що потребувала попереднього дозволу суду, без такого дозволу; (2) на початку затримання та впродовж його проведення, детектив НАБУ не представився та не підтвердив своїх повноважень, документи, які посвідчують його особу та особу інших правоохоронців ОСОБА_1 пред`явлено не було; (3) у продовж затримання детективом НАБУ не було представлено понятих та їх не ідентифіковано, останніми не надано документів на підтвердження встановлення їх осіб; (4) до протоколу затримання не було внесено відомості про інших осіб, які приймали участь у слідчій дії, зокрема, співробітників правоохоронних органів; (5) у порушення ч. 4 ст. 208 КПК детектив НАБУ, який здійснив затримання ОСОБА_1 негайно не повідомив ОСОБА_1 зрозумілою для нього мовою підстави затримання, та у вчиненні якого кримінального правопорушення він підозрюється; (6) детективом було відмовлено у залученні ОСОБА_1 захисника чим порушено право на захист; (7) клопотання ОСОБА_1 , щодо можливості зателефонувати адвокату не було внесено детективом до протоколу затримання, чим порушено ч. 5 ст. 208 КПК; (8) детективи НАБУ унеможливили прибуття адвоката на місце затримання ОСОБА_1 , оскільки повідомлення про необхідність забезпечити явку адвоката до Центру надання безоплатної допомоги не містило адреси місця затримання, що фізично унеможливило прибуття адвоката на місце затримання ОСОБА_1 для надання останньому правової допомоги, про необхідність надання якої ним було заявлено детективу НАБУ; (9) детективом НАБУ в порушення ч. 5 ст. 208 КПК, ОСОБА_1 не було надано повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого; (10) детектив порушив вимоги ч. 5 ст. 208 КПК та ст.104 КПК, адже ніяким чином не з`ясував та в подальшому не підтвердив місце затримання, ніяким чином не зафіксував дату і точний час (годину і хвилину) затримання; (11) детектив, під час затримання ОСОБА_1 не склав окремого протоколу проведення особистого обшуку, а продовжив існуючий протокол затримання; (12) проведення особистого обшуку ОСОБА_1 відбулось у порушення ч. 3 ст. 208, ст. 236 КПК без відповідного дозволу суду; (13) обшук ОСОБА_1 почався задовго до того, як він офіційно почався проводитись, речі ОСОБА_1 (посвідчення, мобільний телефон, ключі від авто, тощо) перебували у неідентифікованих працівників правоохоронного органу; (14) у протоколі детектива про проведення особистого обшуку особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення не зазначено, в якому провадженні була проведена відповідна слідча дія, за ознаками якого кримінального правопорушення, номер кримінального провадженні та стаття КК за якою підозрювався ОСОБА_1 у протоколі відсутні; (15) під час особистого обшуку, детектив не роз`яснив будь-яких прав та обов`язків учасникам слідчої дії, зокрема понятим; (16) детектив у порушення п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК, не зазначив часу слідчої дії, її початок та закінчення; (17) під час затримання ОСОБА_1 , відеозапис цієї процесуальної дії здійснювався не з самого початку, а у протоколі не зазначено, хто його здійснював та на який носій, що є порушенням п. 1 ч. 3 ст.104 КПК; (18) детективом, у протоколі особистого обшуку особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення не було зазначено посилання на ст. 105 КПК та не долучено як додаток відеозапис процесуальної дії належним чином не упаковано такі та, не засвідчено підписами осіб, які приймали участь у слідчій дії; (19) під час проведення особистого обшуку ОСОБА_1 , вилучення речей здійснювалось не уповноваженою на те особою, яка в протоколі та на відеозаписі не зазначена; (20) речі, які були вилучені у ОСОБА_1 належним чином не були упаковані та конверти, в які здійснювалось упаковування не були підписані всіма учасниками; (21) речі та предмети, що вилучалися, не надавалися понятим для огляду та звірення їх ідентифікуючих ознак з ознаками, які відображалися у тексті протоколу затримання та особистого обшуку ОСОБА_1 від 23.04.2018; (22) співробітники спецпідрозділу НАБУ та/або працівники СБУ, які утримували ОСОБА_1 та не були учасниками слідчої дії, підкинули йому (засунули за пояс штанів) предмет, який у подальшому ідентифікований як зброя; (23) вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_1 кошти були підкинуті співробітниками правоохоронних органів.

311.Оцінивши вказані доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів, зібраних під час затримання та особистого обшуку, Суд дійшов висновку, щодо необхідності їх відхилення, з огляду на таке.

312.Колегія суддів зазначає, що затримання ОСОБА_1 та проведення його особистого обшуку визнається цим Судом законними.

313.Факт затримання судді ОСОБА_1 під час досудового розслідування цього кримінального провадження належним чином зафіксований у складеному детективом НАБУ протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.04.2018. Хід відповідної процесуальної дії також було зафіксовано на відеозаписі, який досліджено Судом під час судового розгляду.

314.Як вбачається зі змісту зазначеного протоколу, затримання ОСОБА_1 відбулось 23.04.2018 о 19:40, за адресою: м.Київ, вул. Лебедєва-Кумача, 5, у зв`язку із підозрою його в отриманні від ОСОБА_3 неправомірної вигоди за ухвалення судового рішення.

315.На час затримання ОСОБА_1 , детектив НАБУ не мав на те згоди Вищої ради правосуддя та дозволу слідчого судді.

316.Разом із тим, встановлені Судом на підставі досліджених доказів обставини указують на те, що затриманню ОСОБА_1 безпосередньо передували події щодо одержання ним останньої частини коштів, які складали суму неправомірної вигоди від ОСОБА_3 . Відповідні кошти були передані ОСОБА_9 судді ОСОБА_1 у приміщенні спортивного клубу, який розташований за адресою: вул. Лебедєва-Кумача, 5, м. Київ.

317.Після виходу з приміщення цього спортивного закладу, ОСОБА_1 було затримано.

318.На підставі зазначеного, Суд доходить висновку, що затримання ОСОБА_1 було здійснено з дотриманням визначених КПК особливостей затримання окремої категорії осіб - суддів, а саме: з дотриманням умови передбаченої п. 2 абз. 3 ч. 1 ст. 482 КПК, відповідно до якої уповноважена службова особа може затримати суддю без згоди Вищої ради правосуддя та дозволу слідчого судді, зокрема, відразу ж після вчинення суддею тяжкого злочину, якщо таке затримання є необхідним для забезпечення збереження доказів цього злочину. І хоча у тексті протоколу затримання щодо судді ОСОБА_1 детективом НАБУ було зазначено загальну підставу для затримання, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК - «якщо цю особу застали під час вчинення злочину», Суд, з урахуванням того, що затриманий згідно з КПК належить до окремої категорії осіб - суддів, мав здійснити оцінку законності затримання, керуючись тими нормами КПК, які встановлюють певні особливості затримання такої категорії осіб.

319.Далі Суд зазначає, що у протоколі затримання зрозумілою для ОСОБА_1 мовою було зазначено підстави затримання ОСОБА_1 , а також наведені дані, які є достатніми для розуміння останнім того, у вчиненні якого злочину він підозрювався. Зміст протоколу затримання після його складання був оголошений ОСОБА_1 , а тому він був обізнаний із цією інформацією.

320.Водночас, відхиляючи доводи захисту стосовно того, що детективом НАБУ відповідні дії не було здійснено негайно після затримання ОСОБА_1 , як того вимагають положення ч. 4 ст. 208 КПК, Суд зазначає таке.

321.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК)

322.У рішенні від 19.11.2009 по справі «Кабулов проти України» ЄСПЛ зазначив, що за п. 2 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод будь-яка затримана особа повинна бути повідомлена простою, доступною мовою, яку вона розуміє, про основні правові та фактичні підстави її затримання, щоб бути в змозі оскаржити до Суду його законність згідно з п. 4 ст. 5 Конвенції. Хоча ця інформація повинна бути доведена до особи «негайно» (французькою: «dans le plus court delai»), в цілому, вона не повинна надаватись саме працівником міліції, що здійснює затримання, та саме у момент затримання. Ця інформація повинна надаватися затриманим особам в адекватний спосіб з тим, щоб особа знала причини позбавлення її свободи.

323.Відповідні висновки ЄСПЛ, на переконання Суду є релевантними у даній справі у питанні оцінки дотримання детективом НАБУ вимог національного законодавства, яке так само як і норми Конвенції передбачає необхідність негайного повідомлення особі про правові та фактичні підстави її затримання.

324.З урахуванням наведених висновків ЄСПЛ, Суд дійшов висновку, що у цьому кримінальному провадженні детективом НАБУ, який здійснив затримання ОСОБА_1 , було у повній відповідності з ч. 4 ст. 208 КПК своєчасно та в адекватний спосіб надано інформацію, яка була достатньою для того, щоб останній дізнався про причини позбавлення його свободи.

325.Далі Суд зазначає, що зі змісту протоколу затримання та відеозапису цієї процесуальної дії вбачається, що ОСОБА_1 , як затриманому, були роз`яснені його права мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього.

326.Також ОСОБА_1 було надано можливість негайно телефоном повідомити дружину про його затримання і місце перебування.

327.Окрім того, про затримання ОСОБА_1 було негайно повідомлено орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги, тим самим дотримано вимоги ч. 4 ст. 213 КПК та забезпечено право обвинуваченого на захист.

328.Водночас, Суд не погоджується з доводами сторони захисту щодо того, що затримання мало проводитися за обов`язкової участі адвоката обраного ОСОБА_1 , лише з огляду на те, що затриманий висловив таке прохання.

329.З цього приводу Суд враховує правову позицію, викладену в рішеннях Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 204/6541/16-к, від 15.06.2021 справа № 204/6541/16-к, від 27.10.2021 справа №712/2374/18, згідно з якими саме по собі затримання в порядку, встановленому КПК за визначенням є несподіваною для його учасників подією. Власне сам факт того, що закон надає уповноваженим особам можливість проводити затримання без попереднього судового дозволу, означає, що законодавець визнає непередбачуваність обставин, які зумовлюють таке затримання. Вимога присутності адвоката при затриманні є практично нездійсненною і не передбачена будь-яким положенням КПК, Конституції України чи міжнародних договорів України. Встановлення такого правила Судом зведе нанівець будь-яку процесуальну діяльність правоохоронних органів, оскільки практично неможливо забезпечити присутність адвоката в той час і в тому місці, де може відбутися затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Отже, відсутність захисника під час затримання особи у випадку, передбаченому ст. 208 КПК, та під час її особистого обшуку не може вважатися порушенням кримінального процесуального закону.

330.Окрім того, у вказаних справах Верховний Суд, проаналізувавши обставини кримінальних проваджень та норми КПК, відхилив доводи сторони захисту про недопустимість доказів, вилучених у затриманого, якому не було роз`яснено право користуватися допомогою захисника, оскільки таке порушення КПК не вказувало на те, що зазначені докази були отримані внаслідок цих порушень у значенні ч. 1 ст. 87 КПК.

331.Отже, беручи до уваги вищенаведені висновки Верховного Суду, які є релевантними до обставин цієї справи, Суд зазначає про відсутність підстав для висновків, що під час затримання судді ОСОБА_1 мало місце порушення його права на захист, а також, що вилучені речові докази у ОСОБА_1 були отримані внаслідок цих порушень у значенні ч. 1 ст. 87 КПК. З огляду на це, Суд відхиляє доводи сторони захисту про їх недопустимість.

332.Далі, оцінюючи доводи сторони захисту щодо того, що детектив НАБУ, який здійснював затримання ОСОБА_1 не представився не підтвердив, свої повноваження, не надав документи, які посвідчують його особу та особу інших правоохоронців, не представив понятих та їх не ідентифікував, Суд зазначає, що відповідні дії не становлять собою частину порядку отримання доказів чи порядку затримання особи, встановленого КПК, а тому не впливають на допустимість доказів.

333.Посилання сторони захисту на те, що до протоколу затримання не було внесено відомості про всіх правоохоронців, які приймали участь під час затримання ОСОБА_1 та його особистого обшуку не знайшли свого підтвердження. Відповідно до протоколу затримання, участь у відповідній процесуальній дії з числа правоохоронців брав детектив НАБУ Гейко О.В. Разом із тим, згідно з відеозаписом, на якому зафіксовано затримання судді ОСОБА_1 детективом НАБУ на час проведення обшуку було залучено співробітників Управління спеціальних операцій НАБУ, які, однак, не брали участь у проведенні процесуальної дії, а їх функції полягали лише у забезпеченні безпеки учасників кримінального провадження та працівників НАБУ. Також, під час затримання був присутній прокурор Козачина С.С., проте останній також безпосередньо не приймав участі у відповідній процесуальній дії. За таких обставин, фізична присутність під час затримання інших осіб, окрім тих, які зазначені у відповідному протоколі, не зумовлює само по собі недопустимість зібраних під час такого затримання чи особистого обшуку доказів, оскільки ця процесуальна/слідча дія проводилася під керівництвом того суб`єкта, який уповноважений на це згідно з положеннями КПК. Відповідні висновки Суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 11.01.2022 справа №942/1889/19 щодо оцінки законності проведення обшуку.

334.Посилання сторони захисту на те, що детектив у порушення п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК, не зазначив часу процесуальної дії, також є необґрунтованими, оскільки як вже зазначалося Судом, затримання ОСОБА_1 згідно з протоколом відбулось 23.04.2018 о 19:40. Окрім того, на відеозаписі слідчої дії зафіксовано, що завершення всіх складових процесуальної дії відбулось о 21:10.

335.Щодо не відображення у протоколі затримання клопотання ОСОБА_1 про надання можливості зателефонувати адвокату, Суд зазначає, що таке хоча і є порушенням ч. 5 ст. 208 КПК, проте воно не є істотним, тобто не могло вплинути та не впливає на достовірність отриманих фактичних даних.

336.Так само не є істотним порушенням недотримання детективом НАБУ вимог п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК, у частині не зазначення відомостей про особу, яка здійснювала відеозапис процесуальної дії та вимог ст. 105 КПК, що регулює питання долучення додатків до протоколу. До такого висновку Суд доходить з огляду на те, що протокол затримання містить відомості про застосування технічних засобів фіксації процесуальної дії, про носій інформації, який застосовувався при проведенні такої фіксації, а також про їх технічні характеристики. Відповідні технічні характеристики носія інформації відповідають тим, які містяться на носії інформації, що наданий Суду з відеозаписом затримання судді ОСОБА_1 Беручи до уваги такі обставини, а також зміст дослідженого відеозапису, фактичні дані, зафіксовані на останньому не викликають у Суду сумніву щодо їх належності, достовірності та допустимості.

337.Окрім того, захист посилався на те, що під час затримання ОСОБА_1 відеозапис цієї процесуальної дії здійснювався не з самого початку. Проте такі посилання не знайшли свого підтвердження під час перегляду Судом відеозапису відповідної процесуальної дії та не вказують на порушення будь-яких вимог КПК щодо порядку збирання доказів, а тому, Суд їх відхиляє.

338.Далі Суд зазначає, що відповідно до судової практики, обшук затриманої особи вважається інтегральною частиною процесу затримання особи в порядку ст. 208 КПК і відображається в протоколі затримання (рішення Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 204/6541/16-к, від 15.06.2021 справа № 204/6541/16-к).

339.Отже, порядок проведення цієї слідчої дії не передбачає складання окремого протоколу чи одержання дозволу слідчого судді на її проведення.

340.Відповідний висновок цілком узгоджується з положеннями п. 2 абз. 3 ч. 1 ст. 482 КПК, відповідно до якої, уповноважена службова особа може затримати суддю без згоди Вищої ради правосуддя та дозволу слідчого судді, зокрема, відразу ж після вчинення суддею тяжкого злочину, якщо таке затримання є необхідним для забезпечення збереження доказів цього злочину.

341.З урахуванням наведеного, у цьому кримінальному провадженні, детективом НАБУ було проведено особистий обшук затриманого ОСОБА_1 , результати якого відображені у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.04.2018.

342.Водночас, Суд зазначає, що КПК не містить положень, які б передбачали необхідність відображення у відповідному протоколі відомостей щодо того, в якому провадженні було проведено обшук затриманого, за ознаками якого кримінального правопорушення, номер кримінального провадження та статті КК, за якою підозрювався ОСОБА_1 , а тому Суд відхиляє відповідні доводи у цій частині.

343.Зазначений висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, згідно з якою, затримання в порядку ст. 208 КПК може проводитись навіть до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (постанова Верховного суду від 15.06.2021 справа № 204/6541/16-к).

344.Зі змісту протоколу затримання вбачається, що у ньому наведено перелік вилучених у затриманого ОСОБА_1 речей та документів, місця де вони були виявлені, а також зазначено відомості щодо їх упакування.

345.Відповідні відомості також були зафіксовані на відеозаписі процесуальної дії - затримання ОСОБА_1 , зміст якого був досліджений судом. Також Судом було проведено допит понятих, які брали участь під час затримання судді ОСОБА_1 та підтвердили обставини вилучення у нього коштів, пістолету та набоїв до нього, під час проведення обшуку затриманого.

346.Фактичні дані, які містяться у протоколі затримання судді ОСОБА_1 , указаному відеозаписі процесуальної дії та показаннях понятих узгоджуються між собою та не викликають у Суду сумнівів у їх достовірності.

347.На підставі цих фактичних даних, Суд мав можливість цілісно відтворити перебіг подій, які відбувались під час затримання судді ОСОБА_1 та проведення його обшуку.

348.Так, з відеозапису процесуальної дії Судом було встановлено, що у ОСОБА_1 було вилучено пістолет моделі «Glock-43», № НОМЕР_1 та боєприпаси до нього - 6 патронів калібру 9x19 мм, які знаходились спереду тулубу ОСОБА_1 , за паском. Поверх паску та пістолету на ОСОБА_1 була вдягнута футболка та спортивний светр із застіжкою. Таке місце розташування пістолету та набоїв до нього спростовує версію захисту, за якою правоохоронці непомітно підкинули зброю ОСОБА_1 з метою фальсифікації кримінального провадження. Окрім того, така версія також спростовується показаннями допитаних в суді понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , які засвідчили, що були свідками обставин затримання ОСОБА_1 від самого початку цієї процесуальної дії та бачили, як пістолет з набоями було вилучено у затриманого ОСОБА_1 .

349.Також з відеозапису процесуальної дії Судом було встановлено, що ОСОБА_1 на пропозицію детектива видати наявні при собі речі було видано кошти, в загальній сумі 1000 дол. США, банкнотами номіналом по 100 дол. США у кількості 10 одиниць, дев`ять з яких мали серійні номери, ідентичні з тими, які містились на банкнотах, попередньо вручених ОСОБА_3 , відповідно до протоколу огляду та вручення коштів від 17.04.2018 (т. 3, а.с. 83-90).

350.Водночас, посилання сторони захисту, що такі кошти також були підкинуті правоохоронними органами спростовуються вказаним протоколом затримання, відеозаписом та показаннями понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , які підтвердили обставини вилучення у ОСОБА_1 таких коштів.

351.Окрім того, Суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи суддею, тобто особою з юридичною освітою та чітко обізнаною з наданими процесуальними правами затриманого, не висловлював зауважень під час проведення затримання та особистого обшуку, щодо тих чи інших предметів, які йому нібито не належать та були підкинуті. Загалом, під час затримання та проведення обшуку поводив себе спокійно, палив.

352.Також ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу затримання та зазначення у ньому будь-яких заперечень.

353.Після затримання та конфіденційного спілкування із своїм захисником, ОСОБА_1 не ініціював перед правоохоронними органами перевірки по факту використання щодо нього незаконних методів ведення слідства.

354.У своїй сукупності такі обставини вказують на безпідставність доводів захисту щодо фальсифікації та штучного створення правоохоронними органами доказової бази щодо ОСОБА_1 .

355.Решта доводів сторони захисту щодо недопустимості доказів, одержаних під час особистого обшуку ОСОБА_1 також є безпідставними.

356.Так, посилання захисту на те, що речі, які вилучалися, не надавалися понятим для огляду та звірення їх ідентифікуючих ознак з ознаками, які відображалися у тексті протоколу затримання та особистого обшуку ОСОБА_1 від 23.04.2018 не відповідають дійсності, оскільки на відеозаписі процесуальної дії зафіксовано як детектив у присутності понятих оглядає вилучені купюри, оголошує їх серійні номери та одночасно заносить до змісту протоколу.

357.Окрім того, речі, які були вилучені у ОСОБА_1 належним чином були упаковані та на пакуванні підписалися всі учасники процесуальної дії. Окрім ОСОБА_1 , який відмовився від проставлення підпису.

358.Посилання сторони захисту на те, що під час проведення особистого обшуку ОСОБА_1 вилучення пістолета та набоїв до нього здійснювалось не уповноваженою на те особою, яка не зазначена в протоколі, не заслуговують на увагу, адже з відеозапису процесуальної дії вбачається, що вилучення цих речей було здійснено детективом НАБУ під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_1 . Співробітник управління спеціальних операцій НАБУ лише дістав зброю із за паска ОСОБА_1 з метою її розрядження та в такий спосіб забезпечення безпеки учасників кримінального провадження та працівників НАБУ.

359.Також не заслуговують на увагу доводи захисту про те, що обшук ОСОБА_1 почався задовго до того, як про його початок було офіційно повідомлено детективом НАБУ. З відеозапису затримання ОСОБА_1 дійсно вбачається, що після затримання ОСОБА_1 за вказівкою детектива НАБУ надав службове посвідчення, поклав на автомобіль ключі, які знаходились у руках на момент затримання, а також видав телефон, з огляду на заборону детектива НАБУ щодо спілкування. Такі дії детектива не свідчили про початок обшуку затриманої особи в розумінні ст. 208 КПК, а були спрямовані на встановлення особи затриманого та встановлення заборони щодо вчинення дій, які можуть завадити проведенню обшуку, що узгоджується з повноваженнями слідчого, передбаченими ст. 208, 364 КПК.

б) щодо доводів захисту про недопустимість доказів, одержаних під час обшуку у службовому кабінеті судді ОСОБА_1 унаслідок відсутності судового контролю

360.Сторона захисту посилалась на недопустимість доказів, одержаних за наслідками проведення обшуку у службовому кабінеті судді ОСОБА_1, зазначаючи про те, що під час проведення відповідної слідчої дії детективом із спеціалістом було незаконно оглянуто інформацію на комп`ютері (моноблок іМас А1418) без відповідного дозволу слідчого судді, одержаного в порядку ст. 159 КПК щодо тимчасового доступу до речей і документів.

361.Відхиляючи указані доводи захисту, Суд зазначає, що відповідний обшук у службовому кабінеті судді ОСОБА_1 було проведено на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 24.04.2018 (т. 2 а.с. 195).

362.Зі змісту цієї ухвали вбачається, що слідчим суддею надано дозвіл на відшукання та вилучення, зокрема, комп`ютерної техніки, яка зберегла на собі сліди вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

363.За таких обставин, щоб встановити під час обшуку наявність на комп`ютері інформації, яка зберегла на собі сліди вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення та вилучити необхідні електронні документи детективу потрібно було провести мінімальний огляд інформації, що містилась на цій техніці.

364.Встановивши, що така інформація наявна на комп`ютерній техніці детектив вилучив останню та у подальшому, додатково провівши її огляд, скопіював та роздрукував інформацію, яка мала значення для досудового розслідування.

365.Такий порядок збирання доказів не вимагав від детектива подолання систем логічного захисту та не потребував одержання дозволу слідчого судді щодо тимчасового доступу до речей і документів.

366.Відповідні висновки Суду узгоджуються із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.04.2020 у справі № 727/6578/17.

367.Інших порушень КПК, під час проведення обшуку у службовому кабінеті судді ОСОБА_1, які б мали своїм наслідком недопустимість доказів, Судом встановлено не було.

в) щодо доводів захисту про недопустимість як доказів фактичних даних, отриманих за результатами проведення НС(Р)Д

368.Як вже зазначалось Судом, у даному кримінальному провадженні сторона обвинувачення обґрунтовувала свою позицію фактичними даними, які були одержані внаслідок проведення комплексу НС(Р)Д щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 .

369.Натомість, сторона захисту стверджувала про недопустимість фактичних даних, зафіксованих у протоколах щодо проведення НС(Р)Д та аудіо- і відеозаписах, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, посилаючись на низку порушень норм КПК щодо складання вказаних протоколів та одержання аудіо- і відеозаписів.

370.Перевіривши відповідні доводи сторони захисту, Суд дійшов висновку про необхідність їх відхилення, з огляду на таке.

371.Захист посилався на те, що всупереч вимог ч. 3 ст. 252 КПК протоколи за результатами проведення НС(Р)Д з додатками не були передані прокурору не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених НС(Р)Д.

372.Відхиляючи вказані доводи, Суд зазначає, що допущене органом досудового розслідування порушення чітко визначеного кримінальним процесуальним законом строку передбаченого ч. 3 ст. 252 КПК, порушує форму кримінального процесу, невід`ємною складовою якої є встановлені законом строки передачі прокурору протоколу про проведення НС(Р)Д. Проте таке порушення не має істотного впливу на права підозрюваного чи обвинуваченого, зокрема й на захист і, з огляду на це, не містить ознак істотного порушення кримінального процесуального закону внаслідок цього. Допущене порушення може впливати на оперативність досудового розслідування і своєчасність прийняття рішень прокурором задля його забезпечення, але не має своїм наслідком визнання протоколу НС(Р)Д недопустимим доказом.

373.Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 588/1199/16-к.

374.Також, захист посилався на те, що всупереч вимог ч. 1 ст. 106 КПК, протоколи НС(Р)Д не складались безпосередньо після закінчення НС(Р)Д.

375.З цього приводу Суд зазначає, що недотримання строків складення протоколу після проведення НС(Р)Д не впливають на їх зміст, а отже, не можуть бути визнані істотними порушеннями, які тягнуть за собою визнання відповідних доказів недопустимими.

376.Окрім того, процесуальні строки поділяються на строки реалізації права та строки виконання обов`язку. Їх недотримання спричиняє різні правові наслідки. Закінчення строків реалізації права призводить до втрати можливості з боку носія цього права ним скористатися. Закінчення строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. Обов`язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку, крім випадків, коли виконання обов`язку призведе до порушення процесуальних прав учасників провадження.

377.Оскільки складення протоколу щодо проведення НСРД та направлення його прокурору є обов`язком детектива чи працівника оперативного підрозділу, то пропущення ними строку виконання обов`язку не спричиняє його припинення. З цих підстав Суд визнає безпідставними вищенаведені доводи захисту щодо недопустимості зібраних доказів.

378.Зазначений висновок відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 28.01.2020, справа №738/329/17, від 08.04.2020 справа № 263/15845/2019, від 22.10.2021 № 487/5684/19).

379.Далі сторона захисту посилалась на те, що у протоколах НС(Р)Д всупереч ч. 1 ст. 104, ч. 1 ст. 260 КПК не було зазначено всі обставини проведення НС(Р)Д, а саме: про технічні засоби, що застосовувалися під час проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи, зокрема, те, хто конкретно з оперативних працівників чи залучених спеціалістів встановлював спеціальне аудіо- відеоспостережне обладнання; не вказано, яке конкретно обладнання для аудіо- відеоспостереження було встановлено, не зазначено назву та технічні характеристики даного обладнання; не зазначено, яким чином було ідентифіковано час та дату відображений на відеозаписі; не вказано співробітника оперативного підрозділу, який безпосередньо знімав обладнання для відеоспостереження та яким чином долучалися оригінали записів здійснених за допомогою саме цього обладнання для відеоспостереження; не вказано присутніх при цих діях осіб чи особи; не вказано дату та час, коли ОСОБА_3 , як кофідент, прибував у приміщення оперативного підрозділу СБУ для участі в НС(Р)Д та залишав його, маршрут його пересування для зустрічі з ОСОБА_2 , маршрут повернення ОСОБА_3 після проведення НС(Р)Д до оперативного підрозділу, яким чином ОСОБА_3 у приміщенні оперативного підрозділу здійснив отримання коштів, що були неправомірною вигодою.

380.Відхиляючи вказані доводи сторони захисту, Суд зазначає, що ним не встановлено порушень щодо фіксації ходу і результатів НС(Р)Д.

381.Зі змісту положень ч. 1 ст. 252 КПК вбачається, що за результатами проведення НС(Р)Д складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.

382.Водночас, вказана норма як і ст. 260 КПК, на яку посилається сторона захисту, не містить вимог до зазначення у змісті такого протоколу даних щодо: назви, технічних характеристик чи реквізитів технічних засобів, за допомогою яких проводилися НС(Р)Д; осіб, які встановлювали чи знімали такі технічні засоби або були присутніми під час цих дій; серійних номерів накопичувачів інформації, на яких зафіксовані результати слідчої дії; маршрутів пересування конфідента під час прибуття чи залишення оперативного підрозділу.

383.Також, не містить таких вимог і ч. 3 ст. 104 КПК, яка встановлює вимоги до змісту протоколу. У цій нормі вказується про необхідність зазначення лише відомостей, отриманих в результаті процесуальної дії, які є важливими для цього кримінального провадження. Водночас, сторона захисту не навела переконливих аргументів на користь того, що маршрути пересування конфідента під час прибуття чи залишення оперативного підрозділу є важливими для цього кримінального провадження і мали бути зафіксовані у протоколах щодо проведення НС(Р)Д. Також стороною захисту необґрунтовано необхідність відображення у протоколі НС(Р)Д детальних відомостей про те, яким чином ОСОБА_3 у приміщенні оперативного підрозділу здійснив отримання коштів, що були неправомірною вигодою, оскільки відповідна інформація була зафіксована в окремих чотирьох протоколах огляду та вручення коштів від 13.03.2018, 28.03.2018, 17.04.2018, на які Суд посилався у цьому вироку.

384.На необхідності наведення вищезазначених обґрунтувань наголошувалось у правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.10.2021 справа №712/2374/18.

385.Далі Суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 104 КПК у протоколі мають вказуватись характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії лише у випадку, якщо здійснюється фіксування самої процесуальної дії, що не є тотожним проведенню із застосуванням відповідних технічних засобів відбору та фіксації змісту аудіо чи відео інформації, що відбувається під час проведення різних видів НС(Р)Д.

386.Окрім того, згідно ч. 1 ст. 246, 254 КПК відомості про факт та методи проведення НС(Р)Д не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

387.Перелік відомостей, що є державною таємницею, визначений Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом голови СБУ від 12.08.2005 № 440, відповідно до змісту пунктів 4.5.1, 4.5.6 якого до державної таємниці належать відомості про номенклатуру, фактичну наявність спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки - устаткування, апаратури, приладів, пристрів, програмного забезпечення, препаратів та інших виробів, призначених (спеціально розроблених, виготовлених, запрограмованих або пристосованих) для негласного отримання інформації, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, володіння якими дає змогу зацікавленій стороні впливати на її результати, що створює загрозу національним інтересам і безпеці.

388.Тобто право обмеження на розкриття у кримінальному провадженні відомостей, визначених ст. 246 КПК, обумовлено віднесенням їх до державної таємниці та потребою зберігати таємні методи розслідування злочинів.

389.Враховуючи, що відомості про спеціальні технічні засоби, призначені для негласного отримання інформації є державною таємницею й стосуються не тільки цього кримінального провадження, їх розголошення без належних і обґрунтованих підстав загрожує національним інтересам та безпеці, поняття і ознаки яких визначені в Законі України від 21.06.2018 № 2469-VIII «Про національну безпеку України».

390.Відповідний висновок Суду відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 585/1899/17.

391.За таких обставин, посилання захисту на необхідність зазначення у протоколах НС(Р)Д відомостей щодо обладнання для аудіо- відеоспостереження та осіб які залучались для його встановлення чи зняття, або були присутніми під час цих дій, є необґрунтованими та підлягають відхиленню.

392.Також, захист зазначав, що у протоколах НС(Р)Д не має посилань на норми ст. 104 КПК, натомість в окремих протоколах міститься посилання на статті, які регулюють проведення іншого виду НС(Р)Д ніж той, що зазначений у протоколі.

393.Щодо цих доводів, Суд зазначає, що положення КПК не містять вимог про необхідність зазначення у протоколі переліку норм, якими слідчий чи оперативний працівник керувався під час проведення процесуальних/слідчих дій, а тому наявність чи відсутність у протоколах НС(Р)Д таких відомостей жодним чином не впливає на їх допустимість.

394.Окрім того, захист посилався на те, що всупереч ст. 104 КПК у протоколах НС(Р)Д не зазначений час початку та закінчення слідчої дії.

395.Щодо цього, Суд зазначає, що згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК у вступній частині протоколу має міститись відомості щодо часу проведення процесуальної дії.

396.У всіх наданих на дослідження протоколах, складених за результатами НС(Р)Д міститься дата процесуальної дії, яка полягає у складанні відповідного протоколу, а також зазначені часові проміжки, у яких було одержано певний обсяг інформації внаслідок проведення НС(Р)Д, що підлягала відображенню у протоколі. З огляду на специфіку проведення НС(Р)Д, що полягає у збиранні інформації упродовж тривалого часу та у необхідності залучення до цього процесу різних оперативних підрозділів, такий обсяг даних є достатнім для виконання вимог вказаної норми.

397.Далі Суд зазначає, що низка доводів захисту про недопустимість доказів стосувалась носіїв інформації, на яких стороною обвинувачення було зафіксовано аудіо- відеозаписи, здобуті за допомогою застосування технічних засобів під час проведення НС(Р)Д.

398.Відповідні доводи зводились до такого: (1) протоколи щодо проведення НС(Р)Д не містять відомостей, що відповідні носії інформації долучені до них як додатки; (2) у протоколах НС(Р)Д не має опису індивідуальних ознак носія із зафіксованою інформацією, що є порушенням вимог ст. 252 КПК; (3) носії інформації, на яких зафіксовані аудіо- і відеозаписи, здобуті за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, упаковані старшим детективом НАБУ, який жодного відношення до складення протоколу за результатами проведення НС(Р)Д не має, оскільки не складав протоколів за результатами проведення НС(Р)Д.

399.Відхиляючи вказані доводи, Суд зазначає, що у наданих Суду протоколах НС(Р)Д, складених за результатами аудіо-, відеоконтролю особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем, контролю за вчиненням злочину, містяться відомості про номер та дату носів інформації, на яких зафіксовані аудіо- і відеозаписи, здобуті за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д.

400.Також, під час судового розгляду справи Суду були надані на дослідження відповідні носії інформації (карти пам`яті та оптичні диски) із зазначенням на них аналогічних ідентифікуючих даних. Суд пересвідчився, що дані, відображені у протоколах, складених за результатами проведення НС(Р)Д відповідають даним, зафіксованим на носіях інформації, за виключенням окремих невідповідностей про, які Судом буде зазначатись нижче. Також Судом було досліджено супровідні листи, згідно з якими протоколи щодо проведення НС(Р)Д та носії інформації із зафіксованими аудіо- і відеозаписами, здобутими за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д були скеровані Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ до прокурора у цьому кримінальному провадженні, а останнім скеровано детективу НАБУ Гейку О.В. (т. 5, а.с. 35 - 37, 70-74).

401.Долучаючи до матеріалів кримінального провадження носії інформації, які надійшли до НАБУ, детектив Гейко О.В. здійснив їх належне упакування, з метою надійного збереження, що не суперечить вимогам КПК.

402.Згідно з ч. 1 ст. 256 КПК протоколи щодо проведення НС(Р)Д, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

403.Водночас, КПК не містить імперативної вимоги, щодо обов`язкового долучення до протоколів щодо проведення НС(Р)Д як додатку аудіо- або відеозаписів, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, як і вимоги щодо зазначення у таких протоколах опису індивідуальних ознак носія із зафіксованою інформацією.

404.За таких обставин, Суд доходить висновку, що надані у цьому кримінальному провадженні стороною обвинувачення аудіо- відеозаписи, здобуті за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д та зафіксовані на носіях інформації є допустимими доказами. Водночас, допустимість таких доказів не залежить від того, чи є вони додатками до протоколів щодо проведення НС(Р)Д, чи надані на дослідження суду як окремі електронні документи.

405.Зазначені висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.10.2021 справа №712/2374/18.

406.Окрім зазначених аргументів, захист посилався на те, що надані стороною обвинувачення носії інформації, на яких зафіксовані аудіо- і відеозаписи, здобуті за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, необхідно визнати недопустимими доказами, оскільки вони є не оригіналами, а копіями, що суперечить ч. 3 ст. 107 КПК.

407.Відхиляючи вказані доводи захисту, Суд зазначає, що доказами у цьому кримінальному провадженні є аудіо- відеозаписи, здобуті за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, а не самі носії інформації, на яких вони зафіксовані. Для цілей кримінального провадження такі аудіо- відеозаписи визнаються документом.

408.Так, відповідно до ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису, відеозапису та інші електронні носії інформації. У ч. 3 ст. 99 КПК законодавець покладає на сторони кримінального провадження обов`язок надати Суду оригінал документа. Водночас вказує, що оригіналом електронного документа є його відображення, якому надається таке ж значення як документу.

409.Згідно з ДСТУ 7157:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.03.2010 № 8 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», електронний документ - це документ, інформація в якому подана у формі електронних даних і для використовування якого потрібні засоби обчислювальної техніки.

410.Для виконання завдань кримінального провадження з огляду на положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»: електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (ч. 3 ст. 5); візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (ч. 4 ст. 5); допустимість електронного документа як доказу не можна заперечувати винятково на підставі того, що він має електронну форму (ч. 2 ст. 8).

411.Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

412.Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли він виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

413.Надані стороною обвинувачення матеріальні носії інформації містять зафіксовані аудіо- і відеозаписи, здобуті за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, записані працівниками оперативного підрозділу, які отримали відповідне письмове доручення прокурора.

414.Допитаний Судом як свідок ОСОБА_51 повідомив Суду детальний порядок виготовлення відповідних носіїв, зазначивши, що після фіксації оперативними співробітниками певних подій на аудіо-, відеозаписувальну техніку, він витребовує ці матеріали. Департамент оперативно-технічного забезпечення СБУ надає диски з грифом «таємно» і для зручності на них зазначають, що за події там зафіксовані. На підставі цих дисків, свідок складає протоколи НС(Р)Д. Потім він віддає матеріали в прокуратуру (чи НАБУ), де оцінюється ситуація чи є злочин, чи можливо наявні якісь шахрайські дії. У даному кримінальному провадженні записи інформації здійснювалися на різні носії інформації, зокрема на micro SD. Коли були здійсненні всі дії і затриманні особи, він отримав від прокуратури постанову про розсекречення. Далі він звернувся до ДОТЗ із запитом, щоб вони надали всі носії інформації. Після їх одержання, він, разом з комісією знімає гриф «таємно». З різних технічних приладів, запис відбувається на різні носії. Назви технічних засобів, на які здійснюється запис, свідок в протоколи не пише, тому що він їх не знає, до нього потрапляють уже носії інформації і лише з ними він працює. Прилади, на які здійснюється запис знаходиться в ДОТЗ і за потреби ці прилади можна надати суду. Всі носії інформації із записами з різних приладів є оригіналами. Один і той же запис може бути і на micro SD, і на диску, водночас навіть диски із записами можуть дублюватися. Це пояснюється тим, що коли була проведена зустріч, йому потрібно взяти запис, щоб скласти протокол і він його бере, а в ДОТЗ існує своя процедура щодо видачі дисків, оскільки вони кодовані. Загалом це пов`язано з методами роботи.

415.З огляду на викладене, Суд доходить висновку, що файли з аудіо- і відеозаписами, які записані на оптичні диски та карти пам`яті, надані стороною обвинувачення є оригіналом (відображенням) електронного документу - аудіо-, відеозаписів, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, наданих Суду відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК та є допустимими доказами.

416.Зазначені висновки Суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 справа № 585/1899/17.

417.Сторона захисту посилалась на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 426/12149/17 для обґрунтування доводів щодо недопустимості доказів - копій дисків, які є додатками до НСРД. Проте, на переконання Суду, такі посилання не є коректними, оскільки у вказаній постанові Верховний Суд не висловлював позиції з цього питання.

418.Далі Суд зазначає, що під час судового розгляду сторона захисту посилалась на недопустимість як доказів протоколів НС(Р)Д про контроль за вчиненням злочину з огляду на таке: (1) постанова прокурора про контроль за вчиненням злочину ґрунтувалась на заяві та показаннях ОСОБА_3 , достовірність яких не була перевірена; (2) текст вказаної постанови виготовлявся з використанням заготовленого бланку; (3) постанова прокурора про контроль за вчиненням злочину була винесена з порушенням норм КПК, зокрема, без зазначення: початку і мети НС(Р)Д; відомостей про особу (осіб) (посаду, ПІБ), яка буде проводити НС(Р)Д; обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі щодо неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила в інший спосіб; про застосування спеціальних імітаційних засобів; обставин, які свідчать про відсутність під час НС(Р)Д провокування особи на вчинення злочину; (4) письмова згода на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення НС(Р)Д за підписом ОСОБА_3 від 07.03.2018, була одержана неуповноваженою особою - консультантом-експертом з оперативних питань першого відділу 5 служби ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_51 без відповідного доручення і складання протоколу та не була зареєстрована в канцелярії СБУ; (5) залучення ОСОБА_3 прокурором до конфіденційного співробітництва та проведення НС(Р)Д відбулось 06.03.2018, а письмова згода на таке залучення була надана лише на наступний день, також у цей день ОСОБА_3 було роз`яснено заборону провокувати осіб на вчинення злочину; (6) залучення ОСОБА_3 прокурором до конфіденційного співробітництва здійснено за відсутності у нього таких повноважень; (7) протоколи про результати контролю за вчиненням злочину від 03.08.2018 № 14/5/1-2375, 14/5/1-2376, № 14/5/1-2377 не були відкриті стороні захисту на стадії досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК.

419.Відхиляючи наведені доводи сторони захисту, Суд зазначає про таке.

420.Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться, зокрема, у форм і спеціального слідчого експерименту (ч. 1 ст. 271 КПК).

421.Право прийняти рішення про проведення такої НС(Р)Д, як контроль за вчиненням злочину має виключно прокурор (ч. 4 ст. 246 КПК)

422.У своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину прокурор, крім загальних відомостей, які має містити постанова про проведення НС(Р)Д, зобов`язаний: (1) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час НС(Р)Д провокування особи на вчинення злочину; (2) зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів (ч. 7 ст. 271 КПК).

423.З матеріалів кримінального провадження Судом було встановлено, що 06.03.2018 заступником Генерального прокурора - керівником САП було винесено постанову про проведення НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т. 5, а.с. 13-15)

424.Зміст вказаної постанови відповідає загальним вимогам до постанови прокурора про проведення НС(Р)Д, передбачених ст. 251 КПК, а також вимогам, передбаченим у ч. 7 ст. 271 КПК.

425.Зокрема, у даній постанові наведено детальне обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про кримінальне правопорушення в інший спосіб.

426.Також, у постанові наведені обставини, які свідчать про відсутність під час НС(Р)Д провокування осіб на вчинення злочину.

427.Зі змісту постанови вбачається, що рішення про проведення НС(Р)Д ґрунтувалось на заяві та показаннях ОСОБА_3 щодо вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також інших матеріалах кримінального провадження, серед яких, на той час, також містились пояснення ОСОБА_3 від 05.03.2018 щодо обставин вчинення злочину (т. 13, а.с. 4,5) та протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.03.2018 (т. 2, а.с. 76-77).

428.Обставини, викладені у цих документах вказували на те, що ОСОБА_2 , будучи колишнім суддею Голосіївського районного суду м. Києва, висловив ОСОБА_3 вимогу передати неправомірну вигоду у сумі 8000 дол. США для вирішення питання із суддею Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову та задоволення позовних вимог у цивільній справі. Також із заяви ОСОБА_3 вбачалось, що у присутності останнього ОСОБА_2 особисто телефонував до ОСОБА_1 та з`ясував питання можливості постановлення відповідного судового рішення.

429.Такі обставини, на переконання суду, давали прокурору достатні підстави для висновків, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчиняється тяжкий злочин.

430.Також, з огляду на те, що одержання неправомірної вигоди належить до злочинів з максимальною латентністю, у прокурора існували достатні підстави вважати, що з метою перевірки відомостей, повідомлених ОСОБА_3 щодо вчинення кримінального правопорушення є необхідним проведення НС(Р)Д, оскільки в інший спосіб здобути відомості про вчинення злочину було не можливо. Відповідні посилання щодо цього відображені у тексті постанови прокурора і на переконання Суду вони є достатніми для обґрунтування легітимної мети проведення НС(Р)Д, та як наслідок, втручання в особисті права ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

431.Окрім того, прокурором у тексті постанови було зазначено про доручення проведення НС(Р)Д працівникам ГУ БКОЗ СБУ. Тим самим прокурор виконав вимоги ст. 251 КПК щодо необхідності зазначення відомостей про осіб, які будуть проводити НС(Р)Д. Доручення прокурора безпосередньо уповноваженому органу, у складі якого заходиться відповідний оперативний підрозділ, на проведення НС(Р)Д без визначення конкретних осіб, які будуть проводити ці слідчі дії, узгоджується з положеннями закону і не є порушенням вимог КПК.

432.Відповідні висновки Суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі №761/17641/13-к.

433.З урахуванням наведеного, Суд доходить висновку, що постанова прокурора про проведення НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину відповідає вимогам КПК.

434.Водночас, посилання захисту на те, що прокурор у цій постанові мав зазначити про застосування спеціальних імітаційних (несправжніх) засобів є безпідставними, оскільки останні не використовувались під час проведення НС(Р)Д. ОСОБА_3 були лише вручені справжні купюри, які були ідентифіковані шляхом відображення у відповідному протоколі їх серійних номерів. Водночас, КПК не вимагає, щоб у такому випадку відповідна інформація обов`язково зазначалась у постанові прокурора.

435.Також, та обставина, що постанова прокурора була складена частково рукописним способом, а частково друкованим не вказує на порушення будь-яких вимог КПК та не впливає на допустимість зібраних у кримінальному провадженні доказів.

436.Доводи захисту щодо не зазначення у постанові прокурора відомостей щодо початку НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину не є підставою для визнання результатів цієї НС(Р)Д недопустимими доказами, оскільки відповідні відомості містяться у протоколах про результати контролю за вчиненням злочину, складених на підставі вказаної постанови, а тому, відсутність в останній зазначених відомостей не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для визнання доказів, отриманих внаслідок проведення НС(Р)Д, недопустимими.

437.Відповідні висновки Суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 15.10.2020, справа №225/1952/17.

438.Далі Суд зазначає, що залучення прокурором Мішкова М.М. до проведення НС(Р)Д було здійснено відповідно до наданих йому повноважень на підставі ч. 6 ст. 246 КПК. За змістом цієї норми, законодавець не встановив вичерпного переліку осіб, які можуть залучатись до проведення НС(Р)Д, що спростовує доводи сторони захисту про те, що такими особами можуть бути лише експерти чи спеціалісти.

439.Зазначений висновок Суду узгоджується з правовим висновком ВС, викладеним у постанові від 05.08.2020, справа №700/361/17.

440.Щодо залучення ОСОБА_3 на конфіденційній основі, то таке повноваження випливає зі змісту п. 4 ст. 36 КПК, згідно з якою прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений в необхідних випадках - особисто проводити процесуальні дії в порядку, визначеному КПК.

441.Окрім того, прийняття рішення про залучення особи до конфіденційного співробітництва має за мету забезпечення її захистом держави і не впливає на допустимість доказів.

442.Щодо письмової згоди ОСОБА_3 на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення НС(Р)Д за підписом ОСОБА_3 від 07.03.2018 і письмового роз`яснення йому заборони провокувати осіб на вчинення злочину, Суд зазначає, що КПК не встановлює вимог щодо складання відповідних документів, а тому їх наявність чи відсутність не впливають на допустимість зібраних у кримінальному провадженні доказів.

443.Даючи оцінку доводам захисту щодо не відкриття прокурором на стадії досудового розслідування протоколів про результати контролю за вчиненням злочину від 03.08.2018 № 14/5/1-2375, 14/5/1-2376, № 14/5/1-2377, Суд зазначає про таке.

444.За змістом ч. 1, 2 ст. 290 КПК, прокурор або слідчий за його дорученням, повідомивши підозрюваного та його захисника, про завершення досудового розслідування зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

445.Згідно з ч. 11 ст. 290 КПК сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

446.У цьому кримінальному провадженні детектив НАБУ, за дорученням прокурора 17.08.2018, повідомивши підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і їх захисників про завершення досудового розслідування, надав стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування. У подальшому, ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування тривало до 24.09.2018, про що вказують відповідні протоколи (т. 2, а.с. 35-69).

447.Зі змісту відмітки на листі ГУБКОЗ СБУ від 02.10.2018 вбачається, що прокурор 04.10.2018 одержав протоколи про результати контролю за вчиненням злочину від 03.08.2018 № 14/5/1-2375, 14/5/1-2376, № 14/5/1-2377, які надійшли на виконання раніше наданого доручення та після скасування грифу секретності.

448.Отже, за таких обставин, указані протоколи прокурор мав відкрити стороні захисту згідно з положеннями ч. 11 ст. 290 КПК.

449.Разом із тим, Суд зазначає, що цією нормою не визначаються чіткі часові межі відкриття додаткових матеріалів та його порядку.

450.15.09.2018, під час судового розгляду справи прокурор спрямував копії вказаних протоколів обвинуваченим, а у подальшому також їх захисникам.

451.Окрім того, сторона захисту ознайомилась із оригіналами протоколів, які були передані Суду та їй було надано належні процесуальні гарантії для забезпечення можливості у змагальному процесі представити свої аргументи щодо їх допустимості та належності як доказів. Сторона захисту скористалась цією можливістю і надала Суду детальні усні та письмові пояснення щодо цих протоколів.

452.З урахуванням зазначеного, Суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протоколів про результати контролю за вчиненням злочину від 03.08.2018 № 14/5/1-2375, 14/5/1-2376, № 14/5/1-2377 недопустимими доказами з підстав їх не відкриття на стадії досудового розслідування у порядку, визначеному КПК.

453.Далі Суд зазначає, що сторона захисту посилалась на недопустимість фактичних даних, одержаних під час проведення НС(Р)Д з огляду на те, що клопотання заступника Генерального прокурора - керівника САП про проведення НРСД-зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, спостереження за особою, аудіо-, - відеоконтроль особи, обстеження публічно недоступного місця щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 05.03.2018 та ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва щодо надання дозволу на проведення вказаних НС(Р)Д від 06.03.2018, не відповідали вимогам КПК.

454.Відповідні посилання зводились до такого: (1) клопотання прокурора щодо проведення НС(Р)Д та ухвали слідчого судді щодо надання дозволу на проведення НС(Р)Д ґрунтувалась на заяві та показаннях ОСОБА_3 , достовірність яких не була перевірена; (2) текст вказаного клопотання виготовлявся з використанням заготовленого бланку; (3) клопотання прокурора щодо проведення НС(Р)Д та ухвали слідчого судді щодо надання дозволу на проведення НС(Р)Д було складено/постановлено з порушенням норм КПК, зокрема, без зазначення: чіткого обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб, обґрунтування можливості отримання під час НС(Р)Д доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з`ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили; (4) слідчий суддя, надаючи дозвіл на проведення НС(Р)Д не перевірив наявність об`єктивної необхідності та виправданість втручання в права і свободи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не з`ясував можливість досягнення мети, на яку посилається автор клопотання, без проведення зазначених дій.

455.Вищенаведені доводи захисту у своїй сукупності порушують питання щодо дієвості судового контролю під час проведення НС(Р)Д у цьому кримінальному провадженні.

456.Даючи оцінку цим доводам захисту, Суд зазначає, що під час надання дозволу на проведення НС(Р)Д, слідчий суддя не застосовує стандарт обґрунтованої підозри і не встановлює обґрунтованість підозри конкретної особи. Це є логічним з огляду, по-перше, на те, що переважна більшість негласних заходів проводяться до того, як особа набуває процесуального статусу підозрюваного, по-друге, обґрунтованість підозри є предметом розгляду при вирішенні інших питань в межах кримінального провадження.

457.Згідно з положеннями КПК, НС(Р)Д, залежно від їх виду і конкретної мети, проводяться щодо особи, якщо лише в результаті їх проведення є можливість отримати відомості про кримінальне правопорушення і особу, яка його вчинила, чи обставини, що мають значення для досудового розслідування (про події, речі і документи, які мають істотне значення для досудового розслідування). Отже, досліджуючи питання щодо підстав підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя має встановити, що в цьому кримінальному провадженні певна особа перевіряється на причетність до вчинення кримінального правопорушення, а за допомогою відповідних НС(Р)Д, така причетність може підтвердитися, і відповідно, трансформуватися в підозру, або, навпаки, бути спростована.

458.Для оцінки причетності до вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя має переконатися в тому, що на день розгляду клопотання встановлена безпосередня або опосередкована участь особи у подіях, про які йде мова у клопотанні. Іншими словами, досліджені матеріали кримінального провадження в доказовому плані мають бути спроможні показати зв`язок між вчиненим правопорушенням та особою, щодо якої вирішується питання про застосування НСРД.

459.Зі змісту клопотання прокурора про проведення НРСД-зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, спостереження за особою, аудіо-, - відеоконтроль особи, обстеження публічно недоступного місця щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 05.03.2018 та ухвали слідчого судді щодо надання дозволу на проведення вказаних НС(Р)Д від 06.03.2018 вбачається, що останні містять чіткий виклад обставин, що давали підстави для висновків про участь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у подіях кримінального правопорушення, про які йшла мова у клопотанні. Ці обставини ґрунтувались на матеріалах кримінального провадження, зокрема, показаннях ОСОБА_3 та його заяві від 05.03.2018, зміст якої наводився Судом вище.

460.З урахуванням зазначеного, слідчий суддя цілком обґрунтовано постановив ухвалу, якою надав дозвіл на проведення щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 комплексу НС(Р)Д.

461.Також слідчий суддя обґрунтовано надав дозвіл на проведення комплексу НС(Р)Д щодо ОСОБА_3 , оскільки останній стверджував про вимагання у нього неправомірної вигоди, тобто об`єктивно був одним із основних учасників і ключових фігур при проведенні НС(Р)Д, оскільки мав брати безпосередню участь у подальших подіях, спрямованих на підтвердження або спростування достовірності представлених тверджень.

462.Далі Суд зазначає, що законодавче обмеження негласних заходів випадками, коли іншим шляхом отримати інформацію неможливо, вказує на те, що слідчий суддя в світлі конкретних обставин справи має переконатися, що на відповідному етапі досудового розслідування негласні заходи є єдиним можливим способом отримання інформації, яка може мати значення для кримінального провадження. Неможливість реалізації відкритих процесуальних шляхів в кожному конкретному випадку може бути пов`язана з тим, що проведення гласних заходів зумовить розкриття інформації про факт і обставини кримінального провадження. Це, в свою чергу, призведе до спотворення та приховування інформації, зміни поведінки як суб`єкта, щодо якого ставиться питання про надання дозволу на проведення негласних заходів, так і інших осіб, які перевіряються на причетність до кримінального правопорушення. Негласність абсолютно необхідна в умовах, коли відкрита форма здійснення досудового розслідування може негативно вплинути на процес доказування обставин кримінального правопорушення, об`єктивність оцінки та правильність кваліфікацій дій осіб, причетних до кримінального правопорушення. Цей критерій вимагає, щоб за результатами розгляду клопотання, слідчий суддя міг дійти висновку, що саме під час проведення НС(Р)Д, щодо яких клопоче прокурор, можуть бути здобуті відомості, які у сукупності з іншими зможуть мати суттєве значення для з`ясування усіх обставин кримінального правопорушення, переліку залучених до нього осіб, розуміння розподілу ролей, процесу планування та реалізації протиправних намірів тощо. Необхідність НС(Р)Д має досліджуватися і оцінюватися слідчим суддею в світлі обставин кожної конкретної справи, в межах якої уповноважений суб`єкт звертається за дозволом на їх проведення.

463.Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зазначає, що, постановляючи ухвали на проведення НС(Р)Д від 06.03.2018, слідчий суддя Апеляційного суду м. Києва врахував наведені обставини та, проаналізувавши зміст клопотань прокурора і матеріали кримінального провадження вказав, що отримання відомостей про вчинення кримінального правопорушення в інший спосіб ніж проведення НС(Р)Д неможливо, оскільки проведення гласних слідчих дій у кримінальному провадженні неодмінно призведе до інформування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про початок досудового розслідування щодо них та до знищення слідів кримінального правопорушення.

464.Також, встановивши, що клопотання прокурора відповідають заявленій меті, законодавчо визначеній для відповідних видів НС(Р)Д, яка виправдовує втручання в права і свободи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про необхідність їх задоволення.

465.Водночас та обставина, що клопотання прокурора щодо проведення НС(Р)Д були складені частково рукописним способом, а частково друкованим не вказує на порушення будь-яких вимог КПК та не впливає на ефективність судового контролю чи допустимість зібраних у кримінальному провадженні доказів. Указані висновки Суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 24.09.2020, справа №738/689/19.

466.Окрім зазначених доводів, сторона захисту також посилалась на недопустимість фактичних даних, одержаних за наслідками проведення НС(Р)Д з огляду на те, що стороною обвинувачення під час досудового розслідування не було одержано дозволу слідчого судді на втручання у приватне спілкування ОСОБА_9 та ОСОБА_26 в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249, 250 КПК, а також з огляду на те, що ні прокурор, ні слідчий за його дорученням письмово не повідомили цих осіб про обмеження їх конституційних прав, які були тимчасово обмежені під час проведення НС(Р)Д, що є грубим порушенням вимог ст. 253 КПК.

467.Відхиляючи указані доводи сторони захисту, Суд зазначає про таке.

468.Згідно з ч. 2 ст. 248 КПК у клопотанні про надання дозволу на НС(Р)Д ініціатор клопотання має зазначити, зокрема, відомості про особу (осіб), щодо якої необхідно провести НС(Р)Д; обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення.

469.Зазначене дає Суду підстави вважати, що звернення прокурора з відповідним клопотанням та одержання дозволу слідчого судді на проведення НС(Р)Д має здійснюватися у разі цілеспрямованого їх проведення стосовно певної особи. Ситуативне ж (раптове) потрапляння цих осіб до сфери негласного спостереження та фіксування інформації, яка має значення для розкриття тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, не може передбачати необхідності застосування визначеного КПК порядку проведення НС(Р)Д, оскільки особа, яка ініціює проведення НС(Р)Д, не може апріорі визначити коло всіх осіб, які можуть стати об`єктом спостереження. Водночас, слід нагадати, що оцінка допустимості доказів, з урахуванням ситуативного або цілеспрямованого характеру дій, спрямованих на їх збирання, здійснена КСУ в Рішенні від 20 жовтня 2011р. № 12-рп/2011 у справі за конституційним поданням СБУ щодо офіційного тлу­мачення положення ч. 3 ст. 62 Конституції України. Відповідно до абз. 3 п. 3.4 цього Рішення «при оцінці на предмет допустимості як доказів у кримінальній справі фактичних даних, що містять інформацію про скоєння кримінального правопорушення чи підготовку до нього <...> необхідно вра­ховувати ініціативний або ситуативний (випадковий) характер дій фізичних або юридичних осіб, їх мету та цілеспрямованість у фіксуванні зазначених даних». І хоча це Рішення КСУ стосується оцінки допустимості доказів, отриманих фізичними або юридичними особами, зазначена пра­вова позиція, на переконання Суду, може бути використана під час вирішення питання допустимості доказів, ситуативно (випадково) отриманих щодо сторонніх осіб під час проведення НС(Р)Д. Окрім того, окремі НС(Р)Д є такими, що апріорі спрямовані на ситуативне фіксування інформа­ції стосовно заздалегідь невизначеного кола осіб. Наприклад, якщо йдеться про спостереження за річчю або місцем (ст. 269 КПК) чи про аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК), то в цьому разі у принципі неможливо спрогнозувати, яка саме особа буде виявлена під час такого аудіо-, відео- контролю або спостереження.

470.Отже, вбачається, що у цьому кримінальному провадженні оцінка допустимості як доказів результатів НС(Р)Д, на яких зафіксовані розмови ОСОБА_9 та ОСОБА_26 має здійснюватися шляхом забезпечення балансу інтересів суспільства, що полягають у захисті від злочинних посягань та інтересів окремих осіб щодо дотримання прав людини та гарантій невтручання у їх приватне спілкування.

471.З цього приводу Суд зазначає, що під час дослідження відповідних результатів НС(Р)Д, було встановлено, що як ОСОБА_9 так і ОСОБА_26 лише ситуативно потрапили до сфери негласного спостереження та фіксування інформації, яка мала значення для розкриття кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні. На це, зокрема, вказують ті обставини, що ОСОБА_9 та ОСОБА_26 не були обізнані про злочинні дії обвинувачених, а лише раптово були залучені ОСОБА_2 для здійснення технічних функцій. Ці особи не підозрювались стороною обвинувачення у вчиненні протиправних дій та остання не мала на меті здійснення щодо них цілеспрямованого проведення НС(Р)Д.

472.За таких обставин, оскільки втручання у приватне спілкування ОСОБА_9 та ОСОБА_26 за наслідками проведення НС(Р)Д у цьому кримінальному провадженні не суперечило вимогам КПК, Суд визнає допустимими доказами фактичні данні, одержані в результаті таких НС(Р)Д.

473.Водночас, Суд зазначає, що повідомлення осіб, щодо яких проводилися НС(Р)Д не є складовою порядку збирання доказів, визначеного КПК, а тому невиконання стороною обвинувачення обов`язку щодо здійснення такого повідомлення не має наслідком недопустимість доказів одержаних за наслідками проведення НС(Р)Д.

474.Також сторона захисту посилалась на недопустимість як доказу протоколу про результати НС(Р)Д-контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 28.03.2018 (т. 5, а.с. 41-42), посилаючись на те, що в даному кримінальному провадженні, працівник оперативного підрозділу, ідентифікуючи грошові купюри, на які міститься посилання у вказаному протоколі, оформив таку процесуальну дію звичайним протоколом огляду в присутності двох понятих та ОСОБА_3 як особи, якій дані кошти вручалися для передачі як неправомірної вигоди. Разом із тим, на переконання сторони захисту, дана процесуальна дія, відповідно до ч. 1 ст. 273 КПК відноситься до НС(Р)Д і повинна була проводитися відповідно до вимог ст. 517 КПК в частині охорони державної таємниці. Тобто всі особи, які залучені слідчим чи прокурором до участі в даній НС(Р)Д, повинні були мати допуск до державної таємниці, проте зазначених умов стороною обвинувачення дотримано не було.

475.Відхиляючи вказані доводи захисту, Суд зазначає, що види НС(Р)Д, визначені у главі 21 КПК, яка не відносить до таких процесуальну дію щодо вручення заздалегідь ідентифікованих коштів особі, залученій до проведення НС(Р)Д. Також вимог щодо залучення до участі в проведенні такої процесуальної дії лише осіб, які мають право доступу до державної таємниці, кримінальний процесуальний закон не містить.

г) Щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказів одержаних під час обшуків за місцем проживання ОСОБА_1 та у належному йому автомобілі, а також у домоволодінні та автомобілі, якими користувався ОСОБА_2 .

476.Сторона захисту під час судового розгляду навела низку доводів щодо незаконності проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_1 та у належному йому автомобілі, а також у домоволодінні та автомобілі, якими користувався ОСОБА_2 , результати яких були зафіксовані у протоколах обшуку від 23.04.2018 (т. 2, а.с. 174-179, 226-233, 245-250).

477.Разом із тим, оскільки прокурор не посилався на вказані протоколи слідчих дій як на докази обставин, що підлягають доказуванню у цій справі, відповідно до ст. 91 КПК, то Суд не надаватиме детальної оцінки відповідним доводам сторони захисту.

д) Щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказів внаслідок реєстрації кримінального провадження поза межами строків, передбачених у ч. 2 ст. 214 КПК

478.Обґрунтовуючи доводи щодо недопустимості зібраних стороною обвинувачення доказів, сторона захисту посилалась на те, що кримінальне провадження № 52018000000000426 щодо обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК було зареєстровано поза межами строків, передбачених у ч. 2 ст. 214 КПК, а саме: 05.03.2018, тобто лише через 11 днів з часу затримання ОСОБА_1 .

479.Відхиляючи вищенаведені доводи щодо недопустимості доказів, Суд зазначає про таке.

480.Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР і розпочати розслідування.

481.Як вбачається зі змісту цієї норми, вона визначає для сторони обвинувачення строк виконання обов`язку, сплив якого не спричиняє його припинення. Обов`язкова дія повинна бути виконана і після закінчення такого строку (постанова Верховного Суду від 08.04.2020 справа № 263/15845/2019).

482.Зазначений строк носить виключно процедурний (організаційно-забезпечувальний) характер і жодна норма КПК не визначає наслідком недотримання цього строку недопустимість зібраних у справі доказів. Отже, доводи сторони захисту, які зводяться до зворотнього, Суд вважає безпідставними.

е) Щодо доводів сторони захисту про недопустимість висновку експерта

483.Сторона захисту посилалась на те, що під час досудового розслідування цього кримінального провадження стороною обвинувачення не було дотримано встановленого КПК порядку залучення експерта, а тому складений експертом висновок від 31.05.2018 №19/8-2/59-СЕ/18 слід визнати недопустимим доказом. На переконання сторони захисту, такий порядок, на час призначення експертизи, був закріплений у ст. 243 КПК (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) та передбачав необхідність надання експерту доручення слідчим суддею на проведення експертизи за клопотанням сторони кримінального провадження. Всупереч цьому, детективом було винесено постанову про призначення експертизи та залучено експерта без відповідного доручення слідчого судді.

484.Відхиляючи вказані доводи, Суд виходить із того, що вони ґрунтуються на помилкових посиланнях сторони захисту щодо необхідності застосування під час залучення експерта у цьому кримінальному провадженні норм ст. 243 КПК у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII. Водночас, Суд зазначає, що аналіз обставин кримінального провадження, дає Суду підстави для висновків, що порядок залучення експерта визначався іншою редакцією вказаної статті КПК, яка передбачала можливість залучення експерта за рішенням детектива.

485.Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається що згідно з винесеною прокурором постановою від 05.05.2018, матеріали досудових розслідувань, внесені до ЄРДР 04.05.2018 за № 52018000000000426 (за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 263 КК) та 05.03.2018 за № 42018000000000500 (за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 368 КК) було об`єднано в одне провадження (т. 2, а.с. 115,116). Об`єднаному провадженню було визначено спільний номер 42018000000000500, відомості за яким були внесені до ЄРДР 05.03.2018 (т. 2, а.с. 117,118).

486.07.05.2018 у зазначеному об`єднаному кримінальному провадженні № 42018000000000500 від 05.03.2018 за постановою детектива було призначено експертизу зброї та слідів і обставин її використання, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС (т. 3, а.с. 52-54).

487.На час винесення цієї постанови та залучення експерта до ст. 243 КПК дійсно було внесено зміни, згідно із Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 та передбачав необхідність надання експерту доручення слідчим суддею на проведення експертизи за клопотанням сторони кримінального провадження (ч. 1 ст. 243 КПК). Водночас за змістом п. 4 § 2 Розділу 4 вказаного Закону було визначено, що зазначені зміни, вводилися в дію через три місяці після набрання ним чинності (тобто з 16.03.2018), не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.

488.Отже, оскільки відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні № 42018000000000500 були внесені 05.03.2018, тобто до введення в дію вищенаведених змін до КПК, згідно із Законом № 2147-VIII, то такі зміни не мали зворотної дії у часі та у цьому кримінальному провадженні застосуванню не підлягали. Тому, детектив цілком правомірно керувався порядком призначення експертизи, що був встановлений у попередній редакції ст. 243 КПК, яка передбачала можливість залучення експерта за рішенням сторони обвинувачення без звернення з відповідним клопотанням до слідчого судді (ч. 1 ст. 243 КПК, у редакції, яка діяла з часу набрання чинності КПК).

489.З огляду на зазначене, складений залученим експертом висновок від 31.05.2018 №19/8-2/59-СЕ/18 Суд визнає допустимим доказом.

є) Щодо доводів сторони захисту про недопустимість доказів внаслідок вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру не належним суб`єктом

490.Оспорюючи допустимість доказів та законність процесуальних рішень прокурора у цьому кримінальному провадженні сторона захисту також посилалась на те, що ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, оскільки всупереч наявній гарантії незалежності суддів, повідомлення про підозру було вручено не належним суб`єктом, а саме прокурором САП, за дорученням заступника Генерального прокурора - керівником САП, яке складено не у формі постанови.

491.Відповідні доводи сторона захисту обґрунтовувала посиланням на положення п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК (в редакції, яка діяла на час вчинення процесуальної дії) та ч. 4 ст. 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими письмове повідомлення судді здійснюється Генеральним прокурором або його заступником.

492.Суд відхиляє вказані доводи захисту з огляду на зазначені норми закону, а також висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14к, щодо їх застосування, які вказують на таке.

493.Гарантія незалежності суддів забезпечується тим, що виключно Генеральний прокурор або його заступник перевіряють підстави для повідомлення про підозру судді, складають та підписують її текст, а також можуть повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру.

494.Письмове повідомлення про підозру судді, яке передбачає погодження та подальше підписання такого процесуального документа, може здійснюватися лише Генеральним прокурором або його заступником. Це повноваження Генерального прокурора або його заступника є винятковим і не може бути передоручене іншим особам.

495.Генеральний прокурор або його заступник реалізують повноваження щодо письмового повідомлення про підозру судді незалежно від того, чи здійснюють вони процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадженні.

496.Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити вручення прийнятого (складеного) та підписаного ними повідомлення про підозру судді суб`єкту, уповноваженому здійснювати процесуальні дії у конкретному кримінальному провадженні.

497.Вручення повідомлення про підозру судді уповноваженим суб`єктом за умови, що таке рішення було прийняте (складене) та підписане саме Генеральним прокурором або його заступником, не порушує гарантії суддівської незалежності (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14 - к).

498.Як вбачається з матеріалів цього кримінального провадження повідомлення про підозру ОСОБА_1 було прийняте (складене) та підписане заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який у подальшому, доручив його вручення прокурору САП, уповноваженому здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні.

499.Складання відповідного доручення у формі письмової постанови КПК не містить.

500.За таких обставин стверджуванні стороною захисту порушення закону відсутні.

Ґ. Щодо доводів сторони захисту про недостовірність доказів

а) Щодо доводів сторони захисту про недостовірність як доказів протоколів НС(Р)Д та аудіо- і відеозаписів, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д.

501.Під час судового розгляду справи сторона захисту наводила низку доводів, які на її переконання ставлять під сумнів достовірність як доказів протоколів НС(Р)Д та аудіо- і відеозаписів, отриманих у результаті НС(Р)Д.

502.Відповідні доводи були розглянуті судом, за результатами чого було виявлено помилкові дані у змісті декількох протоколів НС(Р)Д та у відеозаписах, отриманих у результаті НС(Р)Д, а саме:

(1) У протоколі про результати НС(Р)Д-контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 03.08.2018 № 14/5/1-2375 (т. 13. а.с. 36) помилково зазначений час зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - замість вірного близько 15:19 помилково зазначено близько 15:00, а також час, коли ОСОБА_2 повернувся після зустрічі з суддею ОСОБА_1 - замість вірного близько 15:22 помилково зазначено близько 15:30.

Наявність таких помилок була встановлена Судом за наслідками дослідження змісту: (1) протоколів НС(Р)Д зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1- 1429 (т. 5, а.с. 95-99), спостереження за особою від 21.05.2018 № 14/5/1- 1504 (т. 5, а.с. 156-158), аудіо-, відеоконтроль особи від 29.03.2018 № 14/5/1- 1051т (т. 5, а.с. 45-47); (2) даних мобільного оператора з інформацією про телефонні з`єднання абонентських номерів, якими користувались ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т. 4, а.с. 92) (3) відеозапису, здобутого за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, що міститься на карті пам`яті Micro SD № 448. Фактичні дані, які містяться у частині з цих документів, були використані оперативним працівником під час складання протоколу про результати НС(Р)Д-контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 03.08.2018 № 14/5/1-2375, проте у наслідок його недогляду були викладені помилково, у зазначеній вище частині.

(2) У протоколах про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1-1423 (т. 5, а.с. 124-125) та № 14/5/1-1422 (т. 5, а.с. 148-149) оперативним співробітником помилково було зазначено час однієї із зафіксованих розмов між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка відбулась 17.04.2018, а саме замість вірного часу «12:00» помилково зазначений невірний «14:44».

Також, у цих протоколах зроблене помилкове посилання на носій інформації, на якому зафіксовані аудіозаписи, одержані за наслідками проведення НС(Р)Д, а саме замість вірного номера та дати оптичного диску «477 від 18.04.2018» помилково зазначені невірні дані «450 від 13.03.2018».

Наявність таких помилок була встановлена Судом за наслідками дослідження змісту відповідних протоколів НС(Р)Д та оптичних дисків, а також даних мобільного оператора з інформацією про телефонні з`єднання абонентських номерів, якими користувались ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т. 4, а.с. 22, 82).

Відповідні неточності у змісті протоколів НС(Р)Д на переконання Суду є наслідком недогляду співробітника ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_51 , який їх складав.

Зазначений висновок Суду підтверджується показаннями допитаного як свідка ОСОБА_51 , який пояснив, що неточності у протоколах про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018, могли бути його помилками, які були пов`язані із тим, що всі події у кримінальному провадженні розвивалися динамічно і потрібно було швидко складати протоколи. Окрім того, необхідно було здійснити опрацювання інформації, що зберігалась на значній кількості дисків, що могло призвести до невірного зазначення їх номерів.

(3) У протоколі про результати проведення НС(Р)Д спостереження за особою від 21.05.2018 № 14/5/1-1501 (т. 5, а.с. 165-166) містяться помилкові дані щодо часу перебування ОСОБА_2 18.04.2018 по вул. П. Потєхіна, 14А, біля приміщення Голосіївського районного суду м. Києва. Зокрема, зазначено про пересування ОСОБА_2 у вказаному місці о 14.24 та 14.44, у той час як відповідні події відбувались у період з 10:20 до 10:41, що підтверджується даними протоколу про результати проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 18.05.2018 № 14/5/1-1473т (т. 5, а.с. 86-87), відеозаписом, здобутим за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, що міститься на диску № 455, а також даними мобільного оператора з інформацією про телефонні з`єднання абонентського номеру, яким користувався ОСОБА_2 з прив`язкою до адрес розташування базових станцій мобільного оператора.

(4) У протоколі про результати проведення НС(Р)Д спостереження за особою від 21.05.2018 № 14/5/1-1505 (т. 5, а.с. 168-170), міститься як додаток фотознімок (мал. № 2), на якому відображено момент вилучення коштів під час затримання ОСОБА_1 та, водночас, зазначено помилковий час створення цього фотознімку, а саме «19:30».

Вказана невідповідність, на переконання Суду є наслідком помилкового налаштування даних часу на технічному пристрої, за допомогою якого здійснювалось фотографування, оскільки такий час не узгоджується із фактичними даними як самого протоколу НС(Р)Д так і фактичними даними протоколу затримання судді ОСОБА_1 , згідно з якими затримання останнього розпочалось 23.04.2018 близько 19:40 (т. 3, а.с. 83-90).

Також, в описовій частині протоколу за результатами проведення НС(Р)Д спостереження за особою від 21.05.2018 (т. 5, а.с. 156-158), оперативний працівник допустив описку та помилково зробив посилання на малюнок № 32, замість вірного зазначення №2.

(5) У протоколі про результати НС(Р)Д- контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 29.03.2018 № 14/5/1-1050т (т. 5 а.с. 41-42) та у протоколі про результати проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтроль особи від 02.04.2018, реєстр. № 14/5/1-1071т (т. 5, а.с. 55-57) містяться помилкові відомості щодо: проміжку часу, упродовж якого 28.03.2019 відбулась зустріч ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Як встановлено Судом з матеріалів кримінального провадження, відповідна зустріч, що згідно з протоколом відбулась 28.03.2018 у період з 13:25 до 13:50, у дійсності розпочалась цього ж дня біля 14:20 години.

(6) У протоколі про результати НС(Р)Д-контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 29.03.2018 № 14/5/1-1041 (т. 5, а.с. 43-44) містяться помилкові відомості щодо: (1) адреси, за якою ОСОБА_3 були вручені кошти в сумі 500 дол. США, які не відповідають відомостям, зазначеним у протоколі огляду та вручення коштів від 28.03.2018, складеному в присутності понятих, які під час судового розгляду справи підтвердили свою участь у відповідній процесуальній дії та у підписанні відповідного протоколу; (2) проміжку часу, упродовж якого 28.03.2018 відбулась зустріч ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Як встановлено Судом з матеріалів кримінального провадження, відповідна зустріч, що згідно з протоколом відбулась 28.03.2018 у період з 19:59 до 20:04 у дійсності розпочалась цього ж дня біля 21 години.

Так само відповідні помилкові відомості щодо часу зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зафіксовані у протоколах про результати проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтроль особи від 25.06.2018 № 14/5/1-1997т та 14/5/1-1998т (т. 5, а.с. 181-184) та на відеозаписах, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, що містяться на дисках № 456, 457 від 14.03.2018 та на карті пам`яті SD № 488 від 12.03.2018.

Указані невідповідності у змісті протоколів НС(Р)Д та у відеозаписах, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, на переконання Суду також є наслідком недогляду осіб, яким було доручено здійснення НС(Р)Д та помилкового налаштування даних часу у технічному пристрої, за допомогою якого здійснювалась відео фіксація підчас проведення НС(Р)Д. Останнє, у подальшому, мало наслідком зазначення помилкових даних у відповідних протоколах, що складалися з урахуванням даних, зафіксованих на відеозаписі.

Висновок щодо помилковості зазначених вище відомостей у відповідних відеозаписах, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д та протоколах щодо проведення НС(Р)Д, Суд робить на підставі змісту досліджених розмов, які зафіксовані у протоколі про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1-1426 (т. 5, а.с. 111-116) та на аудіозаписах, отриманих в результаті НС(Р)Д, які містяться на диску № 460. У вказаному протоколі та аудіозаписах міститься зміст розмов від 28.03.2018, які відбулись о 14:18 та о 20:53, під час яких ОСОБА_3 телефоном повідомляв ОСОБА_2 , що під`їхав до нього на зустріч. Відомості про відповідні телефонні з`єднання між номерами телефонів, якими користувались ОСОБА_3 та ОСОБА_2 також підтверджуються даними мобільного оператора (т. 4, а.с. 93).

(7) У протоколі за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи від 21.05.2018 (т. 5, а.с. 88,89) оперативним співробітником було помилково зазначено рік зафіксованої у ньому розмови, а саме: «2017» замість правильного «2018». Окрім того, у цьому ж протоколі неточно зафіксовано слова ОСОБА_1 , які він повідомив у спілкуванні з ОСОБА_2 , а саме: «выдам коротокое», замість вірного «выдал короткое».

Відповідні неточності у змісті протоколів НС(Р)Д, на переконання Суду є наслідком недогляду співробітника ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_51 , який їх складав.

Зазначений висновок Суду підтверджується дослідженим відеозаписом, який міститься на диску № 470 від 18.04.2018. На підставі даних цього відеозапису оперативний співробітник ОСОБА_51 склав зазначений вище протокол НС(Р)Д від 21.05.2018, проте припустився вказаних помилок, які були виявлені під час судового розгляду.

503.За таких обставин, з урахуванням доводів сторони захисту, Суд визнає недостовірними наведені вище помилкові фактичні данні, які зазначені: (1) у протоколах про результати проведення НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем від 14.05.2018 № 14/5/1-1423 (т. 5, а.с. 124-125) і № 14/5/1-1422 (т. 5, а.с. 148-149); (2) у протоколах про результати проведення НС(Р)Д спостереження за особою від 21.05.2018 № 14/5/1-1501, № 14/5/1-1505, № 14/5/1-1503 (т. 5, а.с. 156-158, 165-166, 168-170); (3) у протоколах про результати НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 29.03.2018 № 14/5/1-1050т та 14/5/1-1041, від 03.08.2018 № 14/5/1-2375 (т. 5, а.с. 41-44, т. 13, а.с. 36); (4) у протоколах про результати проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтроль особи від 25.06.2018 № 14/5/1-1997т, 14/5/1-1998т (т. 5, а.с. 181-184), від 02.04.2018 № 14/5/1-1071т (т. 5, а.с. 55-57) від 21.05.2018 № 14/5/1-1471 (т. 5, а.с. 88,89); у відеозаписах, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, що міститься на дисках № 456, 457 від 14.03.2018 та на карті пам`яті SD № 488 від 12.03.2018.

504.Однак вказане не впливає на достовірність інших даних, наведених у цих протоколах і відеозаписах та на можливість використання їх як доказу.

505.Зазначений висновок Суду ґрунтується на такому.

506.Відповідно до ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема, Суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

507.Отже, законодавець розділяє поняття «докази», якими є фактичні дані, та «процесуальні джерела доказів» - показання, речові докази, документи, висновки експертів.

508.Згідно зі ст. 94 КПК суд оцінює докази (фактичні дані), а не джерело доказів (зокрема, документ).

509.Тому, з позиції достовірності, належності чи допустимості Суд зобов`язаний оцінити всі фактичні дані, викладені, зокрема, у зазначених протоколах НС(Р)Д та у відеозаписі, здобутому за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д.

510.Водночас визнання недостовірним частини фактичних даних не тягне автоматично недостовірність іншої їх частини, якщо така недостовірність не породжує обґрунтованих сумнівів щодо них.

511.Отже, Суд зазначає, що за винятком помилкових фактичних даних у відповідних протоколах та відеозаписах, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, про які йдеться вище у цьому вироку, у Суду не виникають жодні сумніви у достовірності інших фактичних даних, зазначених у цих протоколах та відеозаписі, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, оскільки вони неспростовно підтверджуються іншими доказами у справі, а саме: показаннями свідка ОСОБА_3 ; даними мобільних операторів щодо з`єднань абонентів; даними, зазначеними у протоколах щодо проведення НС(Р)Д та аудіо- і відеозаписах, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д; даними, зазначеними у протоколі затримання ОСОБА_1 від 23.04.2018 і у протоколі огляду та вручення коштів від 28.03.2018.

512.Посилаючись на помилкові фактичні дані, які наведені Судом вище та визнані як недостовірні, сторона захисту наводила низку доводів щодо недопустимості та недостовірності як доказів протоколів щодо проведення НС(Р)Д та аудіо-, відеозаписів, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д.

513.З огляду на те, що Судом такі помилкові фактичні дані не беруться до уваги, то відповідні доводи захисту на переконання суду, не потребують наведення детальних мотивів щодо їх відхилення. Суд лише зауважує, що неточності у фактичних даних, які містяться у складених стороною обвинувачення протоколах НС(Р)Д та аудіо-, відеозаписах, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д, не призводять до недопустимості їх як доказів, а лише вказують на певне недолуге фіксування результатів НСРД уповноваженими особами.

514.Зазначені висновки Суду відповідають правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 31.08.2020, справа №133/1089/17, від 29.09.2020, справа №234/3501/17.

515.Далі Суд зазначає, що доводи сторони захисту щодо недостовірності як доказів фактичних даних, зафіксованих у протоколах НС(Р)Д стосувалися також інших обставин.

516.Так, сторона захисту посилалась на те, що: (1) аудіо- і відеозаписи, здобуті за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д не у повному обсязі відображені у протоколах щодо проведення НС(Р)Д; (2) тексти, надруковані у протоколах, не відповідають змісту розмов та подій, які зафіксовані на відеозаписах, здобутих за допомогою технічних засобів під час проведення НС(Р)Д; (3) одні і ті ж події не співпадають з часом розмови, встановленому на двох аудіо-, відеозаписуючих пристроях, що свідчить про маніпуляції із встановленням часу на копіях відеозаписів; (4) ідентифікація співрозмовників під час складання протоколів НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем відбувалась оперативним співробітником без залучення експерта чи спеціаліста.

517.Відхиляючи вказані доводи сторони захисту, Суд зазначає про таке.

518.Підстави та порядок проведення НС(Р)Д у виді контролю за вчиненням злочину, аудіо-, відеоконтролю особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем та спостереження за особою визначений у ст. 246, 252, 255, 260, 263, 265, 269, 271 КПК.

519.Аналіз цих статей указує на те, що відповідні НС(Р)Д проводяться з метою збирання та фіксування не будь-якої інформації, а лише такої, яка має значення для досудового розслідування.

520.Так, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 256 КПК при виявленні в інформації, отриманої з телекомунікаційних мереж за допомогою технічних засобів відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження знятої інформації.

521.З наданих Суду протоколів щодо проведення НС(Р)Д вбачається, що відповідні вимоги КПК щодо їх складання були дотримані, оскільки особа яка складала ці протоколи відобразила у їх змісті ті дані, які мали значення для даного кримінального провадження, а прокурором було вжито заходів для збереження отриманої інформації. Інші дані, що не мали значення для кримінального провадження, до змісту протоколу не включались.

522.За таких обставин, Суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту щодо недостовірності даних, відображених у протоколах проведення НС(Р)Д, оскільки в цих протоколах не у повному обсязі відображені аудіо- і відеозаписи, здобуті за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д.

523.Також, Суд вважає безпідставними доводи сторони захисту про те, що тексти, надруковані у протоколах щодо проведення НС(Р)Д, не відповідають змісту розмов та подій, які зафіксовані на аудіо-, відеозаписах, здобутих за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д.

524.Дослідивши аудіо-, відеозаписи, здобуті за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д та зміст відповідних протоколів щодо проведення НС(Р)Д, Суд дійшов висновку, що оперативний працівник, який складав останні з достатньою ретельністю відобразив зміст тих розмов та подій, які зафіксовані у аудіо-, відеофайлах та мали значення для досудового розслідування.

525.Водночас, сторона захисту не навела переконливих доводів того, що виявлені нею неточності у відображенні вказаної інформації дійсно мали місце і вони є настільки суттєвими щоб поставити під сумнів достовірність фактичних даних, зафіксованих у протоколах щодо проведення НС(Р)Д.

526.Також, Суд зазначає, що посилання сторони захисту на випадки розбіжностей у часі розмов, які записувались на різні технічні пристрої не мають своїм наслідком недостовірність фактичних даних, зафіксованих на аудіо-, відеозаписах, здобутих за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, оскільки такі розбіжності не є суттєвими і обумовлені технічними особливостями обліку та налаштування часу у різних аудіо- чи відеозаписуючих технічних пристроях.

527.Окрім того, відхиляючи доводи захисту про необхідність залучення експерта чи спеціаліста для ідентифікації співрозмовників під час складання оперативним співробітником протоколів НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем, Суд зазначає, що така ідентифікація та залучення спеціаліста чи експерта не була необхідною з огляду на те, що у розпорядженні оперативного підрозділу були наявні ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 06.03.2018 щодо надання дозволу на проведення НС(Р)Д за конкретно визначеними номерами телефонів, із зазначенням імен їх власників та користувачів.

528.Далі Суд надасть оцінку доводам захисту щодо недостовірності фактичних даних, одержаних стороною обвинувачення, які стосуються окремих протоколів щодо проведення НС(Р)Д.

529.Так, сторона захисту посилалась на те, що у протоколі про результати НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 14.05.2018 (т. 5, а.с. 95-99) наявні розбіжності, які зводяться до того, що оперативний працівник, який складав відповідний протокол, відтворив інформацію, що була отримана 12.03.2018, разом із тим, зробив посилання на запис розмови, який знаходиться на диску № 450 від 13.03.2018.

530.Суд зазначає, що дана обставина не вказує на жодні розбіжності, оскільки на наданому Суду диску, що має позначення № 450 від 13.03.2018 дійсно відображені події, які мали місце 12.03.2018.

531.Також, сторона захисту посилалась на те, що у протоколі про результати НС(Р)Д-контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 28.03.2018 (т. 5, а.с. 41-42), а також у протоколі огляду та вручення коштів від 28.03.2018 (т. 2, а.с. 149-150) містяться посилання щодо вручення ОСОБА_3 , зокрема, однієї купюри № КВ119036021І. Проте купюра з таким номером відсутня у додатку до протоколу огляду та вручення коштів від 28.03.2018, що свідчить про недостовірність цих протоколів як доказів (т. 2, а.с. 151).

532.Дослідивши вказані документи, Суд дійшов висновку, що у змісті обох вищенаведених протоколів дійсно має місце очевидна описка, в частині зазначення однієї зайвої цифри номеру однієї купюри, яка була вручена ОСОБА_3 . Проте, така розбіжність в цілому не впливає на достовірність фактичних даних, які містяться у цих протоколах, а тому відповідні доводи сторони захисту Суд відхиляє.

533.До аналогічних висновків Суд дійшов під час оцінки доводів сторони захисту щодо відомостей, зазначених у протоколі про результати НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 19.03.2018 (т. 5, а.с. 38-40), а також у протоколі огляду та вручення коштів від 13.03.2018 (т. 2, а.с. 137-138), у змісті яких, Судом також виявлені несуттєві описки у номерах двох купюр (зазначені у протоколах під № КВ966082003Н та НВ92111014F), що в цілому не впливають на достовірність фактичних даних, які містяться у цих протоколах.

534.Окрім того, захист посилався на те, що згідно з протоколом про результати НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 03.05.2018 (т. 5, а.с. 80-85), а також у протоколі огляду та вручення коштів від 17.04.2018 (т. 2, а.с. 156-157) містяться посилання щодо вручення ОСОБА_3 , зокрема, шести купюр № НК 94258687 С; КВ 14701911 F; FL 72637027 В; НВ 55586357 Р; КВ 64099704 J; НЕ 63536223 С. Проте купюри з такими номерами відсутні у додатку до протоколу огляду та вручення коштів від 17.04.2018, що свідчить про недостовірність цих протоколів як доказів (т. 2, а.с. 158-163).

535.Дослідивши вказані документи, Суд дійшов висновку, що у змісті обох зазначених вище протоколів дійсно відображені номери шести купюр, які відсутні у додатку до протоколу огляду та вручення коштів від 17.04.2018. Разом із тим, зі змісту останнього вбачається, що відповідні додатки на момент складання протоколу налічували 8 аркушів, у той час як стороною обвинувачення надано Суду лише 6 аркушів. З огляду на це, Суд доходить висновку, що стороною обвинувачення не було збережено та передано Суду весь обсяг додатків до протоколу огляду та вручення коштів від 17.04.2018. Проте, зазначене в цілому також не впливає на достовірність фактичних даних, які містяться у протоколі огляду та вручення коштів від 17.04.2018 та протоколі про результати НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 03.05.2018, а тому відповідні доводи сторони захисту Суд відхиляє.

536.Далі Суд зазначає, що сторона захисту вказувала на недостовірність фактичних даних, зафіксованих у протоколах про результати НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 14.05.2018 (т. 5, а.с. 124-125, 148-149). В обґрунтування своїх доводів посилалась на те, що згідно із зафіксованою у цих протоколах розмовою, яка відбулась 17.04.2018 о 12:00 (у протоколах було помилково зазначено о 14:44, про що Судом зазначалося вище), ОСОБА_2 нібито підтвердив ОСОБА_1 , що забрав у ОСОБА_3 кошти, які є неправомірною вигодою. Водночас, завуальовано назвавши їх «вудочки». Проте, всупереч цим даним, у обвинувальному акті зазначено, що такі кошти ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_3 лише близько 16 години. Такі суперечності, на переконання сторони захисту свідчать про фальсифікацію доказів стороною захисту.

537.Оцінивши відповідні доводи сторони захисту, Суд дійшов висновку про їх помилковість. На переконання Суду, фактичні дані, зафіксовані у протоколах про результати НС(Р)Д - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 14.05.2018 щодо змісту розмови, яка відбулась 17.04.2018 о 12:00 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є достовірними. Останній дійсно завуальовано повідомив судді ОСОБА_1 про одержання коштів від ОСОБА_3 . Разом із тим, таке його висловлювання мало неправдивий характер, на що вказують відомості, зафіксовані у протоколі про результати проведення НС(Р)Д аудіо-, відеоконтролю особи від 03.05.2018 № 14/5/1-1350т (т. 5, а.с. 75-79). У цьому протоколі зафіксований зміст розмови ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яка відбулась 17.04.2018 біля 16:00 та під час якої останній наполягав на передачі ОСОБА_3 коштів, які є частиною неправомірної вигоди для судді ОСОБА_1 . Під час цієї ж розмови ОСОБА_2 повідомив, що запевнив ОСОБА_1 , стосовно того, що вже одержав кошти від ОСОБА_3 , зазначивши таку фразу: «Послушайте. Человек пошел в заседание, я взял на себя ответственность, сказал, что деньги у меня. По человечески.».

538.Також сторона захисту наводила аргументи, які на її переконання вказували на недостовірність відомостей, викладених у протоколах НС(Р)Д про результати контролю за вчиненням злочину від 03.08.2018 № 14/5/1-2375, 14/5/1-2376, 14/5/1-2377, посилаючись на те, що на час складання відповідних протоколів оперативним співробітником, останній не мав у своєму розпорядженні протоколів щодо проведення НС(Р)Д, а також аудіо- та відеозаписів, здобутих за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, які вже були скеровані прокурору, оскільки виготовлення копій таких записів заборонено згідно з КПК. Тому, на переконання сторони захисту, оперативний працівник вносив до протоколів про результати контролю за вчиненням злочину нічим не підтверджені відомості.

539.Відхиляючи вказані доводи сторони захисту, Суд зазначає, що зі змісту відповідних протоколів про результати контролю за вчиненням злочину від 03.08.2018 № 14/5/1-2375, 14/5/1-2376, 14/5/1-2377 вбачається, що оперативний співробітник, який їх складав посилався на дані, які, зокрема, було раніше одержано та зафіксовано на аудіо- та відеозаписах, здобутих за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д.

540.Допитаний під час судового розгляду справи оперативний співробітник ОСОБА_51 повідомив, що не виготовляв копії аудіо- та відеозаписів, здобутих за допомогою застосування технічних засобів під час НС(Р)Д, поки вони були під грифом «таємно», тому що це заборонено і записи зберігалися на диску, що є оригіналом і відображалися в журналі. Коли відбувалося розтаємнення, записи могли залишатися на його комп`ютері для зручності, тому що під час складання протоколів про результати контролю за вчиненням злочину потрібно прослуховувати запис (зупиняти і відтворювати) і на комп`ютері це швидше працює.

541.Отже, відповідні показання свідка вказують на те, що складання протоколів НС(Р)Д про результати контролю за вчиненням злочину не вимагало фізичної наявності у оперативного співробітника носіїв інформації, використаних за результатами НС(Р)Д чи інших протоколів щодо проведення НС(Р)Д.

542.З урахуванням зазначеного, а також беручи до уваги те, що фактичні дані, які містяться у протоколах про результати контролю за вчиненням злочину від 03.08.2018 № 14/5/1-2375, 14/5/1-2376, 14/5/1-2377 узгоджуються з іншими доказами, зокрема, показаннями свідків та матеріалами НС(Р)Д, Суд доходить висновку, що наведені вище доводи захисту щодо недостовірності доказів є необґрунтованими.

543.Окрім того, Суд зазначає, що оскільки стороною захисту також висловлювались доводи, подібні до наведених вище, проте, які стосувались протоколу НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 19.03.2018, Суд не вдаватиметься до їх детальної оцінки.

544.Також сторона захисту, оспорюючи достовірність доказів, посилалась на те, що протоколи за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтроль особи, у яких відображені події, що мали місце 28.03.2018 складались на підставі відомостей, що містились на носії інформації Мікро SD № 448 від 12.03.2018, який виготовлений за два тижні до проведення заходу, що мав місце, виходячи з відомостей протоколу.

545.Відхиляючи вказані доводи захисту, Суд зазначає, що дата 12.03.2018, яка зазначена на диску, не вказує на те, що саме в цей день було отримано інформацію, яка у подальшому була відображена у протоколах НС(Р)Д, що містять відомості про події, які відбувались 28.03.2018. Ця дата разом із номером носія інформації лише вказує на реєстраційні дані останнього у відповідному журналі обліку оперативного підрозділу.

546.Окрім того, Суд зазначає, що оскільки стороною захисту також висловлювались доводи, подібні до наведених вище, проте, які стосувались інших протоколів НС(Р)Д, Суд не вдаватиметься до їх детальної оцінки.

547.Також сторона захисту, оспорюючи достовірність фактичних даних, внесених до протоколу про результати НС(Р)Д - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 19.03.2018 (т. 5, а.с. 38-40), посилалась на те, що зазначені у цьому протоколі відомості про те, що «Чутно як ОСОБА_2 по телефону запитує у ОСОБА_11 чому арешт накладений на 1/3 майна» є спотвореними, оскільки виходячи зі змісту протоколу така розмова по версії оперативного працівника мала місце між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак жодних відомостей про існування такої розмови саме з ОСОБА_1 матеріали кримінального провадження не містять. Зокрема, згідно з даними мобільного оператора, а також даними НС(Р)Д щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відсутні будь-які докази телефонних з`єднань у цей день між абонентами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

548.Відхиляючи вказані доводи, Суд зазначає, що з показань ОСОБА_3 . Судом встановлено, що спілкування між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не обмежувалось випадками телефонних з`єднань. Таке спілкування також здійснювалось з використанням месенджерів, через мережу Інтернет. Такі з`єднання не відображаються даними мобільного оператора, а також даними НС(Р)Д щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а тому, посилання захисту виключно на ці джерела інформації не є достатнім доказом відсутності телефонної розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

549.Разом із тим, сукупність фактичних даних, одержаних з показань ОСОБА_3 , а також з результатів цілого комплексу НС(Р)Д дають Суду підстави вважати, що таке спілкування дійсно мало місце. Також, згідно з копіями матеріалів цивільної справи № 752/16939/16-ц вбачається, що суддею ОСОБА_1 було постановлено ухвалу від 13.03.2018, якою останній усунув виправлену описку, яку виявив ОСОБА_3 , та про яку дізнався під час телефонного дзвінка ОСОБА_2 . Відповідну ухвалу ОСОБА_3 одержав у найкоротший строк з часу її виготовлення, після того як ОСОБА_2 повідомив про її постановлення суддею ОСОБА_1 . Такий перебіг подій не залишає у Суду сумнівів, що обвинувачені мали між собою низку контактів та домовленостей щодо справи ОСОБА_3 , які не обмежувалися виключно спілкуванням з використанням мобільного зв`язку.

550.Також сторона захисту стверджувала про недостовірність відомостей, які зазначені у протоколі про результати НС(Р)Д-контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 29.03.2018 (т. 5, а.с. 43-44) та протоколу огляду та вручення коштів від 28.03.2018 (т. 2, а.с. 152-154). Відповідні доводи зводились до того, що у час, коли згідно з указаними протоколами ОСОБА_3 , за адресою м. Київ, вул. Малопідвальна, 16, вручались кошти, останній перебував у іншому районі м. Києва, що підтверджується даними мобільного оператора щодо з`єднань з номером телефону, який використовував ОСОБА_3 .

551.Відхиляючи вказані доводи захисту, Суд зазначає, що згідно з зазначеними протоколами, огляд коштів, вручених ОСОБА_3 відбувався 28.03.2018 у період з 19:50 до 19:55 за наведеною вище адресою. Натомість відомості мобільного оператора, на які посилається сторона захисту, стосувались з`єднань номера телефону ОСОБА_3 , які зафіксовані базовою станцією, що розташована у Деснянському районі м. Києва та мали місце 28.03.2018 о 19:28 та о 20:16, тобто з різницею у понад 20 хвилин від початку та завершення процесуальної дії. З огляду на зазначене, беручи до уваги близькість розташування вул. Малопідвальної у м. Києві та Деснянського району м. Києва, а також те, що у вказаний проміжок часу ОСОБА_3 міг пересуватись на власному автомобілі, то відповідні дані мобільного оператора, на які посилається сторона захисту, жодним чином не спростовують достовірність відомостей, зафіксованих у протоколі про результати НС(Р)Д-контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 29.03.2018 (т. 5, а.с. 43-44) і протоколі огляду та вручення коштів від 28.03.2018 (т. 2, а.с. 152-154).

552.Також, Суд відхиляє доводи захисту щодо недостовірності даних, зазначених у протоколах огляду та вручення коштів ОСОБА_3 , у частині зазначення часу проведення відповідної процесуальної дії (5-10 хвилин), оскільки на переконання Суду такий час був цілком достатнім для здійснення фізичного огляду незначної кількості купюр.

Д. Щодо доводів захисту про фактичне затримання ОСОБА_2 .

553.Сторона захисту посилалась на те, що ОСОБА_2 23.04.2018, під час проведення обшуку в будинковолодінні, яким він користувався, фактично був затриманий детективами НАБУ, однак усупереч вимогам ч. 5 ст. 208 КПК протоколу про його затримання не було складено і процесуальних прав не роз`яснено, що вказує на грубі порушення норм КПК під час здійснення досудового розслідування. Підтвердженням фактичного затримання є те, що співробітники правоохоронних органів заборонили ОСОБА_2 пересуватися під час обшуку.

554.Даючи оцінку таким доводам захисту, Суд зазначає про таке.

555.Як вбачається з відеозапису слідчої дії обшуку, співробітники правоохоронних органів, які проводили обшук, дійсно обмежили пересування ОСОБА_2 , заборонили спілкуватись телефоном. На переконання сторони захисту, такі дії вказували на фактичне затримання ОСОБА_2 .

556.Проте, Суд зазначає, що фактичне затримання слід відрізняти від виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи.

557.Так, згідно з ч. 1 ст. 209 КПК особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

558.Разом із тим, як вбачається зі змісту ч. 3 ст. 236 КПК слідчий, прокурор має право заборонити будь - якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь - які дії, що заважають проведенню обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

559.З наведеного можна зробити висновок, що як затримання так і виконання ухвали про дозвіл на обшук може супроводжуватись забороною слідчого залишити особі певне приміщення (у цьому випадку місце обшуку - будинок, яким користувався ОСОБА_2 ).

560.Разом із тим, попри певну схожість, вказані процесуальні дії слідчого мають свої відмінності, які полягають у їх меті.

561.Затримання особи є тимчасовим запобіжним заходом, метою якого є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (ч. 2 ст. 176. ст. 177 КПК).

562.Натомість заборона слідчого залишити особі певне приміщення під час обшуку має за мету виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук та безперешкодне проведення відповідної слідчої дії.

563.Оцінюючи обставини, які зафіксовані на відеозаписі слідчої дії - обшуку у будинковолодінні, яким користувався ОСОБА_2 , зокрема, вказівки співробітників правоохоронних органів, які проводили обшук, Суд доходить висновку, що у цьому випадку ніщо не вказує на те, що такі вказівки мали за мету затримання ОСОБА_2 . Натомість, вони логічно випливали з іншої мети, щодо виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук.

564.Разом із тим, Суд зазначає, що стверджуванні стороною захисту обставини про фактичне затримання ОСОБА_2 співробітниками НАБУ після проведення вказаного обшуку не були підтверджені будь-якими доказами, які б Суд міг перевірити та надати оцінку. Обвинувачений також відмовився від надання Суду показань, які б, зокрема, могли вказати на обставини стверджуваного затримання. За таких обставин, Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо незаконності затримання

ОСОБА_2 . Щодо доводів захисту про неконкретність обвинувачення.

565.Сторона захисту посилалась на те, що сформульоване обвинувачення є неконкретним.

566.Суд відхиляє вказані доводи, оскільки обвинувальний акт, щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, їх правову кваліфікацію з посиланням на положення відповідних статей КК та формулювання обвинувачення.

567.В обвинувальному акті фактичні дані щодо обвинувачення викладені простими та зрозумілими формулюваннями, які в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

568.Під час судового розгляду справи, стороною захисту було наведено низку доводів щодо всіх обставин висунутого обвинувачення, що вказує на детальну поінформованість та розуміння обвинувачення.

569.Окрім того, та обставина, що обвинувачені у продовж тривалого часу займали посади суддів та мають значний досвід розгляду судових справ, зокрема, кримінальних, дає Суду підстави для висновків, що обвинувачені цілком розуміють сформульоване щодо них обвинувачення та можуть безперешкодно від нього захищатися.

VII Мотиви призначення покарання

570.При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 . Суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного.

571.Так, визначаючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, Суд виходить із того, що ОСОБА_1 вчинив з прямим умислом два тяжкі закінчені кримінальні правопорушення, одне з яких є корупційним кримінальним правопорушенням, що вчинене з корисливою метою.

572.Суспільна небезпека вчиненого обвинуваченим корупційного кримінального правопорушення на переконання Суду є досить значною, оскільки потенційно може проявлятися у падінні авторитету органів державної влади, підриві демократичних інститутів і цінностей, справедливості.

573.Загалом корупція серед суддів є однією з головних загроз суспільству та функціонуванню демократичної держави. Вона підриває суддівську доброчесність, яка є важливою складовою верховенства права.

574.Також, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368 КК Суд враховує характер та ступінь участі кожного зі співучасників у вчиненні цього кримінального правопорушення.

575.Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 є особою середнього віку, має задовільний стан здоров`я, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т. 3, а. с. 215, 217), вчинив кримінальні правопорушення, перебуваючи на посаді судді, на час ухвалення вироку не працює суддею Голосіївського районного суду м. Києва (т. 3, а. с. 128-131, 267-269), одружений (т. 9 а. с. 51), має на утриманні неповнолітню дитину (т. 9 а. с. 141), за місцем роботи характеризувався позитивно (т. 3 а. с. 220-221), до кримінальної відповідальності притягається вперше.

576.Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_1 . Судом не встановлено.

577.Ухвалюючи вирок, Суд також приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, згідно з якою, зокрема, ризик повторного вчинення правопорушення обвинуваченим розцінюється як середній (т. 11 а.с.87-89).

578.Оцінивши вищенаведене, Суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити таке покарання:

-за ч. 1 ст. 263 КК у виді позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 368 КК у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду судді, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

579.Враховуючи те, що кримінальні правопорушення утворюють реальну сукупність, Суд, призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, також застосовуючи правила ст. 70 КК визначає остаточне покарання ОСОБА_1 шляхом часткового складання призначених покарань.

580.З урахуванням зазначеного, остаточно слід визначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду судді та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

581.При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного.

582.Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, Суд виходить із того, що ОСОБА_2 вчинив у співучасті з прямим умислом та корисливою метою тяжке кримінальне правопорушення, яке є корупційним.

583.Суспільна небезпека вчиненого обвинуваченим ОСОБА_2 у співучасті з ОСОБА_1 кримінального правопорушення є значною, оскільки останнє посягає на суспільні відносини, що забезпечують належну роботу судових органів, підриває довіру громадян до них та руйнує засади моралі і почуття справедливості в суспільстві.

584.Також, при визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за ч. 4, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК, Суд враховує характер та ступінь участі кожного зі співучасників у вчиненні цього кримінального правопорушення.

585.Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, Суд бере до уваги, що ОСОБА_2 є особою середнього віку, має задовільний стан здоров`я, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т. 3, а. с. 209, 211), не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину (т. 10 а. с. 22), працює на посаді заступника начальника відділу правового забезпечення ДПЗД «Укрінтеренерго», за час роботи в Голосіївському районному суді м. Києва характеризувався позитивно (т. 3 а. с. 212), до кримінальної відповідальності притягається вперше.

586.Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_2 . Судом не встановлено.

587.Ухвалюючи вирок, Суд також приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, згідно з якою, зокрема, ризик повторного вчинення правопорушення обвинуваченим розцінюється як середній.

588.Оцінивши вищенаведене, Суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання за ч. 4, 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права займатися адвокатською діяльністю та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

589.На переконання Суду, призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових кримінальних правопорушень.

590.Також, відповідне покарання сприятиме становленню справедливості, рівності перед законом, забезпеченню добропорядності та відповідальності осіб, які займають посади у судах і надають юридичні послуги.

VIII Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався Суд

А. Щодо процесуальних витрат

591.Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

592.З огляду на зазначене, Суд вважає, що наявні у кримінальному провадженні витрати, на залучення експерта для проведення судової балістичної експертизи за висновком експерта від 31.05.2018 №19/8-2/59-СЕ/18 (т. 3 а. с. 57-62) в сумі 4576 грн, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

593.Водночас, витрати за проведення судової балістичної експертизи за висновком експерта від 12.06.2018 №19/8-2/67-СЕ/18 в сумі 5148 грн стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягають, оскільки постановою детектива кримінальне провадження в частині зберігання вогнепальної зброї, щодо якої була проведена експертиза, закрите на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення (т. 3 а. с. 71-73).

Б. Щодо долі речових доказів та майна, яке підлягає конфіскації

594.Питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили (ч. 9 ст. 100 КПК).

595.Суд, одночасно із ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення Судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч. 4 ст. 174 КПК).

596.Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час проведення 23.04.2018 обшуку транспортного засобу, що належить на праві власності ОСОБА_1 , детективом було вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 від 09.11.2017 на ім`я ОСОБА_1 та автомобіль BMW 520D, а.н.з. НОМЕР_13 , номер шасі НОМЕР_14 (т. 2, а. с. 174-179).

597.Також, під час обшуку затриманого ОСОБА_1 , детективом 23.04.2018 було вилучено: мобільний телефон Iphone X; пістолет марки Glock 43 НОМЕР_16 та 6 набоїв до нього НОМЕР_15 ; кошти в сумі 900 дол. США, які є предметом неправомірної вигоди, а також належні ОСОБА_1 кошти в сумі 403 дол. США та 4180 грн (т. 3 а. с. 83-90).

598.Згідно з постановами детектива від 24.04.2018 зазначене вище майно було визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження (т. 2 а. с. 185-186, т. 3 а. с. 91-92).

599.Окрім того, у подальшому, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 03.05.2018, на майно, вилучене під час обшуку затриманого ОСОБА_1 та зазначене в постанові детектива від 24.04.2018, було накладено арешт (т. 3 а. с. 93, 183).

600.Далі Суд зазначає, що під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , детективом було вилучено: кошти в сумі 1500 дол. США та 5835 євро (т. 2, а.с. 252).

601.Згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.05.2018 на вказані кошти було накладено арешт, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (т. 3 а. с. 195).

602.Окрім того, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 03.05.2018 накладено арешт на автомобіль BMW 520D, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_13 , а також на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_11 , які належать на праві власності ОСОБА_1 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (т. 2 а. с. 187).

603.З урахуванням зазначеного, долю відповідного вилученого майна Суд вирішує таким чином:

-9 купюр номіналом 100 дол. США, вилучені 23.04.2018 під час обшуку затриманого ОСОБА_1 , слід повернути СБУ, на підставі п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК, як юридичній особі, якій такі кошти належать;

-пістолет марки Glock43 НОМЕР_16 та 6 набоїв до нього НОМЕР_15 , вилучені 23.04.2018 під час обшуку затриманого ОСОБА_1 , слід передати до криміналістичної колекції ДНДКЦ МВС України для використання в експертній та науковій діяльності, на підставі п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК;

-мобільний телефон Iphone X; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12 від 09.11.2017; кошти в сумі 403 дол. США; кошти в сумі 4180 грн, вилучені 23.04.2018 під час обшуку затриманого ОСОБА_1 , слід конфіскувати на виконання покарання, визначеного Судом;

-кошти в сумі 1500 дол. США та 5835 євро, вилучені під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , слід конфіскувати, на виконання покарання, визначеного Судом;

-автомобіль BMW 520D, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_13 , слід конфіскувати, на виконання покарання, визначеного Судом;

-квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_11 , слід конфіскувати, на виконання покарання, визначеного Судом.

604.Також, беручи до уваги зазначене, Суд ухвалює рішення про скасування арешту, накладеного згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 03.05.2018 на 9 купюр номіналом 100 дол. США, пістолет марки Glock43 НОМЕР_16 та 6 набоїв до нього 9х19, вилучені 23.04.2018 під час обшуку затриманого ОСОБА_1 .

605.Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.04.2018 та 03.05.2018 на решту майна слід залишити в силі, з огляду на необхідність забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна.

606.З матеріалів кримінального провадження вбачається, що частина майна, яке підлягає конфіскації згідно з цим вироком у обвинуваченого ОСОБА_1 могла придбаватись ним під час його шлюбу з ОСОБА_53 , а тому на таке майно може поширюватись право спільної сумісної власності подружжя.

607.Разом із тим, Суд звертає увагу на те, що в межах кримінального провадження є неприпустимим вирішення спору про право власності на майно шляхом поділу його з виділенням часток. Відповідно до ч. 12 ст. 100 КПК спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства. Підставою для виділення частки майна в праві спільної сумісної власності має бути вимога співвласника такого майна або державного чи приватного виконавця.

608.Зазначені висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 09.04.2020 справа № 676/2199/19.

В. Щодо запобіжного заходу

609.Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25.04.2018 щодо ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 120 000 грн та покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст. 194 КПК (т. 3 а. с. 121-122).

610.26.04.2018 у зв`язку з внесенням застави у розмірі 120 000 грн ОСОБА_1 звільнено з-під варти (т. 3 а. с. 132).

611.Окрім того, 24.04.2018 було затримано ОСОБА_2 та згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26.04.2018 йому було обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 140 960 грн з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК (т. 3 а. с. 165-168). Згідно з цією ж ухвалою ОСОБА_2 було звільнено з під варти.

612.Під час судових дебатів прокурор просив Суд змінити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Своє клопотання обґрунтовував тим, що продовжують існувати ризики, встановлені раніше в ухвалах слідчих суддів та передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: переховування обвинувачених від суду, незаконний вплив на свідків та іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Також, прокурор зазначив про посилення ризику ухилення обвинувачених від відбування покарання у виді позбавлення волі, у тому випадку, якщо судом буде призначено такий вид покарання.

613.Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК у резолютивній частині вироку зазначається, зокрема рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких також належить запобіжний захід.

614.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема , переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка та іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК).

615.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).

616.Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

617.Колегія суддів, ухвалюючи рішення щодо обрання запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні, вважає за необхідне послідовно розглянути кожен із зазначених прокурором ризиків.

618.Оцінюючи можливість незаконного впливу обвинувачених на свідків та іншого обвинуваченого, Суд вважає її малоймовірною. Відповідний ризик втратив актуальність, оскільки під час судового розгляду були допитані всі свідки та обвинувачені, що значно знижує можливість впливу на них.

619.Разом із тим, ризик переховування обвинувачених від суду обумовлюється суворістю покарання, призначеного Судом за цим вироком у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

620.Розуміючи невідворотність призначеного покарання, яке пов`язане виключно з реальним і тривалим його відбуванням, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть переховуватися від суду, зокрема, і з огляду на можливість безперешкодного перетину ними державного кордону.

621.Окрім того, під час судового розгляду, колегія суддів неодноразово звертала увагу на випадки вчинення обвинуваченими дій, спрямованих на затягування розгляду справи, шляхом зловживання своїми процесуальними правами під час заявлення численних відводів та зміні захисників.

622.Також, Судом була встановлена неналежна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_2 , яка виразилась, зокрема у не прибутті у судові засідання без поважних на те причин.

623.Ці обставини оцінювалися Судом, зокрема, в ухвалі від 08.04.2021 під час розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 . І хоча ухвалою Суду в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, Суд погодився з доводами прокурора щодо наявності обґрунтованих підстав стверджувати про зловживання обвинуваченим ОСОБА_2 своїми процесуальними правами та невиконання процесуальних обов`язків.

624.На переконання Суду, така поведінка обвинувачених, під час судового розгляду справи, була формою перешкоджання кримінальному провадженню, що є суттєвим аргументом в аспекті оцінки ризиків переховування обвинувачених від суду та можливості подальшого перешкоджання ними кримінальному провадженню.

625.Наявність у обвинувачених певних соціальних зв`язків не усуває зазначених ризиків, а тому, Суд доходить висновку про необхідність зміни щодо обвинувачених запобіжного заходу у вигляді застави, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК.

626.На переконання Суду, обставини цього провадження указують на те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених.

627.Отже, Суд, враховуючи вищенаведені норми процесуального законодавства, а також висновки, викладені у справі «Руслан Яковенко проти України» (п. 46, 47 рішення), застосовує запобіжний захід щодо обвинувачених у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили.

628.З огляду на застосування щодо обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, раніше сплачені як застава кошти за обвинуваченого ОСОБА_1 у розмірі 120 000 грн та ОСОБА_2 у розмірі 140 960 грн підлягають поверненню заставодавцям.

Г. Щодо зарахування до покарання строку попереднього ув`язнення.

629.Згідно з ч. 5 ст. 72 КК попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

630.Отже, беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 у період з 23.04.2018 до 26.04.2018 перебував під вартою на стадії досудового розслідування, то йому слід зарахувати зазначений строк попереднього ув`язнення у строк відбуття покарання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

631.Окрім того, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 у період з 24.04.2018 до 26.04.2018 перебував під вартою на стадії досудового розслідування, то йому слід зарахувати зазначений строк попереднього ув`язнення у строк відбуття покарання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Ґ. Щодо повідомлення про ухвалення вироку.

632.Відповідно до вимог ст. 483 КПК Суд вважає за необхідне повідомити про ухвалення вироку щодо ОСОБА_1 . Раду адвокатів міста Києва.

На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370, 374 КПК,

У Х В А Л И В:

1.ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 3 ст. 368 КК та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 263 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

-за ч. 3 ст. 368 КК у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посаду судді строком три роки, з конфіскацією всього майна.

2.На підставі ч. 1 ст. 70 КК, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посаду судді строком три роки, з конфіскацією всього майна.

3.ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права займатися адвокатською діяльністю строком три роки, з конфіскацією всього майна.

4.Змінити запобіжний захід, застосований ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25.04.2018 до обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді застави, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили.

5.Змінити запобіжний захід, застосований ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26.04.2018 до обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді застави, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили.

6.Обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 затримати негайно.

7.Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

8.У порядку, передбаченому ч. 5 ст. 72 КК, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення у період з 23.04.2018 до 26.04.2018, включно, а також строк попереднього ув`язнення з моменту його затримання за цим вироком до набрання ним законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

9.У порядку, передбаченому ч. 5 ст. 72 КК, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення у період з 24.04.2018 до 26.04.2018, включно, а також строк попереднього ув`язнення з моменту його затримання за цим вироком до набрання ним законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

10.Сплачені як застава кошти за обвинуваченого ОСОБА_1 у розмірі 120 000 грн та обвинуваченого ОСОБА_2 у розмірі 140 960 грн повернути заставодавцям.

11.Речові докази, вилучені під час обшуку затриманого ОСОБА_1 :

-9 купюр номіналом 100 дол. США - повернути Службі безпеки України;

-пістолет марки Glock43 НОМЕР_16 та магазин з 6 набоями 9х19 - передати до криміналістичної колекції ДНДКЦ МВС України для використання в експертній та науковій діяльності.

12.Скасувати арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 03.05.2018 на 9 купюр номіналом 100 дол. США, пістолет марки Glock43 НОМЕР_16 та 6 набоїв до нього 9х19, вилучені 23.04.2018 під час обшуку затриманого ОСОБА_1 .

13.На виконання покарання, визначеного Судом, конфіскувати:

-вилучене під час обшуку затриманого ОСОБА_1 майно, а саме: мобільний телефон Iphone X; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12 від 09.11.2017; кошти в сумі 403 дол. США; кошти в сумі 4180 грн;

-вилучені під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 кошти в сумі 1500 дол. США та 5835 євро;

-належний на праві власності ОСОБА_1 автомобіль BMW 520D, 2013 року випуску, номерний знак НОМЕР_13 ;

-належну на праві власності ОСОБА_1 квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_11 .

14.Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 23.04.2018 та 03.05.2018 на вказане майно залишити в силі для забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна.

15.Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні в сумі 4576 грн.

16.Повідомити про ухвалення вироку щодо ОСОБА_1 Раду адвокатів міста Києва.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в Суді копію вироку Суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак