Документ № 102951376

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/104/22

Провадження № 1-кс/991/105/22

У Х В А Л А

12 січня 2022 рокумісто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Крикливий В.В., за участі секретаря судового засідання Чумаченко А.О., детектива Чучкевич У.І., захисника Телешецького О.І., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Чучкевич У.І. про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001008 від 15.05.2021,

в с т а н о в и в :

13.12.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) Чучкевич У.І. про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001008 від 05.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3662 КК України, до шести місяців, тобто до 23.05.2022 включно.

Обґрунтування клопотання детектива

За твердженням детектива, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні неможливо закінчити у визначений статтею 219 КПК України строк. В обґрунтування продовження строку досудового розслідування детектив вказує на особливу складність провадження та необхідність проведення низки слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на збір доказів з метою повного, всебічного і неупередженого з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення. Зокрема, необхідно отримати висновок призначеної 21.10.2021 судово?балістичної експертизи, отримати тимчасові доступи до документів, які мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, призначити та провести експертні дослідження з метою встановлення фактичної вартості незадекларованого майна, провести низку допитів свідків тощо.

Беручи до уваги, що для проведення згаданих слідчих та процесуальних дій потрібен додатковий час, а також те, що вказані дії не могли бути здійснені та завершені раніше з об`єктивних причин, детектив НАБУ вважає, що строк досудового розслідування необхідно продовжити до шести місяців, тобто до 23.05.2022 включно.

Позиція та доводи учасників судового провадження

У судовому засіданні детектив Чучкевич У.І. свої вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у клопотанні. Зазначила, що оскільки ОСОБА_1 підозрюється у декларуванні недостовірної інформації, для завершення досудового розслідування необхідно встановити точну вартість всього рухомого і нерухомого майна, доходів та корпоративних прав, які останній зобов`язаний був задекларувати за наслідками 2020 року. Для цього, потрібно встановити вартість всіх належних ОСОБА_3 об`єктів нерухомого майна, в тому числі, житлового будинку площею 1330,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, детектив зазначала, що орган досудового розслідування в порядку тимчасового доступу має намір отримати відомості про вартість транспортних засобів, належних ОСОБА_1 або ж членам його сім`ї.

Захисник Телешецький О.І. заперечив проти задоволення клопотання детектива НАБУ. Зазначив, що у сторони обвинувачення було достатньо часу для здійснення всіх необхідних слідчих та процесуальних дій. Окрім того, клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування погоджене неповноважним прокурором, що є окремою підставою для відмови у його задоволення.

Підозрюваний підтримав заперечення захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання.

Мотиви слідчого судді

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання про продовження строку досудового розслідування підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 КПК України якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу:

1) до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;

2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;

3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.

Враховуючи положення вказаної норми, клопотання про продовження строку досудового розслідування до шести місяців подається детективом за погодженням із заступниками Генерального прокурора.

В даному випадку клопотання детектива НАБУ Чучкевич У.І. погоджене виконувачем обов`язків Генерального прокурора Говдою Романом, який одночасно є першим заступником Генерального прокурора. Таким чином, твердження захисту на те, що клопотання детектива НАБУ про продовження строку досудового розслідування підписане невповноваженою особою є хибними.

Санкцією ч. 2 ст. 3662 КК України передбачено покарання у виді двох років позбавлення волі, тому у відповідності до ч. 4 ст. 12 КК України інкримінований ОСОБА_1 злочин є нетяжким.

Пунктом 2 ч. 4 ст. 219 КПК України встановлено, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому, загальний строк досудового розслідування не може перевищувати шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину.

Для визначення необхідності продовження строку здійснення досудового розслідування у кожному конкретному випадку чинний КПК України скеровує до змісту однієї із основоположних засад кримінального судочинства - розумності строків.

Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК України).

Частина третя статті 28 КПК України встановлює критерії для визначення розумності строків кримінального провадження, якими, зокрема, є складність кримінального провадження (визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо), а також спосіб здійснення слідчим, прокурором, судом своїх повноважень.

З матеріалів клопотання вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001008 від 05.05.2021 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3662 КК України.

Так, за версією слідства, 29.08.2019 ОСОБА_1 набув повноважень народного депутата України IX скликання.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України «Про статус народного депутата України» при виконанні своїх повноважень ОСОБА_1 мав керуватися Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі.

Відповідно до вимог статей 7, 8 Закону України «Про статус народного депутата України» ОСОБА_1 як народний депутат України відповідальний за свою депутатську діяльність перед Українським народом, як уповноважений ним представник у Верховній Раді України у своїй діяльності повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі, завжди зберігати власну гідність, поважати честь і гідність службових та посадових осіб і громадян, а також утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» пункту 2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» затверджено форму декларації.

У 2021 році ОСОБА_1 шляхом заповнення на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції подана декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Декларація), за 2020 рік. Заповнюючи основну декларацію, ОСОБА_1 достеменно ознайомився з інформаційними повідомленнями стосовно обов`язку декларанта внесення достовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, які система електронного декларування автоматично генерувала при переході від розділу до розділу декларації та остаточному її підписанні.

Так, 15.03.2021 о 13 год 09 хв народний депутат ОСОБА_1 з використанням свого сертифікату Акредитованого центру сертифікації ключів АТ КБ «Приватбанк» подав декларацію за 2020 рік.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) у декларації зазначаються відомості про прізвище, ім`я, по батькові, число, місяць і рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, суб`єкта декларування та членів його сім`ї, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб`єкта декларування та членів його сім`ї (у разі формування такого унікального номера), зареєстроване місце їх проживання, а також місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб`єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію, місце роботи.

Згідно із абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону до членів сім`ї віднесено зокрема осіб, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом декларування, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, та діти суб`єкта декларування до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб`єктом.

Протягом 2020 року ОСОБА_1 проживав у будинку АДРЕСА_1 однією сім`єю з громадянкою України ОСОБА_3 та їх спільними дітьми, про що свідчить ведення ними спільного побуту та наявність взаємних прав та обов`язків, у тому числі по догляду та вихованню спільних дітей - ОСОБА_4 , 2004 року народження, ОСОБА_4 , 2009 року народження, та ОСОБА_5 , 2015 року народження.

Разом з тим, у розділі 2.2 декларації «Інформація про членів сім`ї суб`єкта декларування» ОСОБА_1 , в порушення п. 1 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», не відобразив відомостей про ОСОБА_3 , як особу, із якою він спільно проживав однією сім`єю.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 46 Закону дані про об`єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб`єкта декларування або членів його сім`ї, зазначаються в декларації, якщо такий об`єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.

Згідно положень ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу (далі - СК) України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними (ч. 1 ст. 74 СК України).

Крім того, ст. 63 СК України регламентує, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частина 4 ст. 368 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України визначає, що майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Отже, набуте ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за період проживання однією сім`єю майно є їх спільною власністю. Крім того, за п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону нерухоме майно члена сім`ї відображається у декларації незалежно від наявності права на це майно у суб`єкта декларування.

Станом на 31.12.2020 ОСОБА_3 була власником нерухомого майна, що перебувало у її власності більше половини днів протягом звітного року. Разом з тим, у розділі 3 Декларації за 2020 рік «Об`єкти нерухомості» ОСОБА_1 , в порушення п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», не відобразив вказані відомості про об`єкти нерухомого майна, що перебували у його користуванні, а також перебували у власності особи, із якою він спільно проживав та перебував у сімейних відносинах - ОСОБА_3 , загальною вартістю понад 7 144 958,25 грн.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Станом на 31.12.2020 ОСОБА_3 була власником транспортних засобів, що перебували у її власності протягом усього року: автомобіль MERCEDES-BENZ GL 450, 2015 року випуску, VIN?код НОМЕР_1 , вартістю на дату набуття права 850 000 грн та автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER AUTOBIOGRAPHY, 2013 року випуску, VIN?код НОМЕР_2 .

Разом з тим, у розділі 6 Декларації за 2020 рік «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» ОСОБА_1 , в порушення п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», не відобразив вказані відомості про належні особі, із якою він спільно проживає та перебуває у сімейних відносинах - ОСОБА_3 , транспортні засоби, вартістю понад 850 000 грн.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про корпоративні права, що належать суб`єкту декларування або членам його сім`ї, із зазначенням найменування кожного суб`єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні.

Станом на 31.12.2020 ОСОБА_3 належали корпоративні права, що перебували у її власності протягом усього року. Однак, у розділі 8 Декларації за 2020 рік «Корпоративні права» ОСОБА_1 , в порушення п. 5 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», не відобразив вказані відомості про належні особі, із якою він спільно проживає та перебуває у сімейних відносинах - ОСОБА_3 , корпоративні права, вартістю 16 343 520 грн.

Також, відповідно до п. 51 ч. 1 ст. 46 Закону у декларації зазначаються юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї.

Термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)» вживається у значенні, наведеному у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Станом на 31.12.2020 та протягом усього року ОСОБА_3 була кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Центр Да Вінчі» (код ЄДРПОУ 34926075) із часткою 60% статутного капіталу, що становить 10 662 000 грн.

Разом з тим, у розділі 9 Декларації за 2020 рік «Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї» ОСОБА_1 , в порушення п. 51 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», не відобразив вказані відомості.

Крім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.

Однак, у розділі 11 Декларації за 2020 рік «Доходи, у тому числі подарунки» ОСОБА_1 , в порушення п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», не відобразив відомості про доходи особи, із якою він спільно проживає та перебуває у сімейних відносинах - ОСОБА_3 , на загальну суму понад 24 483 935 грн.

Таким чином, за версією слідства, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог п.п. 1, 2, 3, 5, 51, 7 ч. 1 ст. 46 Закону, достовірно знаючи про його обов`язок вказати усі передбачені згаданим Законом відомості в декларації, повну та достовірну інформацію в усіх її розділах, вніс завідомо недостовірні відомості, не зазначивши інформації про житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , що перебували у його користуванні, а також належне особі, із якою він перебуває у сімейних відносинах, нерухоме майно, транспортні засоби, корпоративні права та отримані нею доходи. Відомості, що подані ОСОБА_1 у Декларації за 2020 рік, відрізняються від достовірних на загальну суму понад 59 484 413,25 грн, що більше ніж в 4 000 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, 22.11.2021 ОСОБА_1 повідомлено про те, що він підозрюється в умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», коли такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 3662 КК України.

Мотиви слідчого судді щодо обґрунтованості підозри

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується, зокрема, наступними матеріалами кримінального провадження:

?повним текстом декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, поданої ОСОБА_1 (а.с. 30);

?інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка підтверджує право власності на всі об`єкти нерухомості, якими володіє ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 127);

?матеріалами огляду відомостей в мережі Інтернет. Зокрема серед новин виявлено інтерв`ю ОСОБА_1 від 26.03.2020 в якому останній розповідає про своє захворювання на COVID?19, повідомляє про хворобу своєї дружини та про те, що він подарував своїй дружині подорож до Франції і вони разом 7?10.03.2020 літали до вказаної країни (а.с. 39);

?матеріалами огляду особистої сторінка ОСОБА_6 у соціальній мережі Facebook, під час якого виявлені відомості про спільне проживання із ОСОБА_3 (а.с. 51);

?матеріалами огляду системи управління даними камер відеоспостереження Smart City, з яких вбачається, що транспортний засіб з номерним знаком « НОМЕР_3 », яким користується ОСОБА_1 , у ході руху в`їжджає та виїжджає за межі міста Києва Дніпровським шосе у напрямку с. Романків Обухівського району Київської області (а.с. 82).

?інформацією Державної прикордонної служби, згідно якої за період спільного проживання у 2020 році ОСОБА_1 та ОСОБА_3 неодноразово спільно перетинали кордон України (а.с. 119);

?матеріалами тимчасового доступу до інформації про споживачів телекомунікаційних послуг і про телекомунікаційні послуги, що вони отримували у 2020 році. Так, згідно протоколу огляду вказаної інформації встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 постійно проживають на території с. Романків Обухівського району, Київської області за місцем знаходження приватного будинку ОСОБА_3 (а.с. 110);

?матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, що становлять охоронювану законом таємницю, а саме довідки про результат аналізу № 8863 від 17.03.2020 на ім`я ОСОБА_1 , у якій ним вказано домашню адресу - с. Романків (а.с. 122);

?матеріалами обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 , під час якого вилучено, зокрема, інформацією з мобільних телефонів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , правовстановлюючі документи на будинок, необхідні для проведення оціночної експертизи (а.с. 133);

?матеріалами огляду вилучених в ході обшуку копій мобільних телефонів (а.с. 141);

?матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, що становлять охоронювану законом таємницю, а саме інформації Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Медичний центр «Добробут?Поліклініка» (а.с. 117).

Вказані докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу

Детектив зазначила, що досудове розслідування у цьому провадженні неможливо закінчити у двомісячний строк (після повідомлення особі про підозру), оскільки необхідно провести низку слідчих та процесуальних дій для забезпечення повного дослідження обставин кримінального правопорушення, а саме:

?встановити вартість всіх належних ОСОБА_3 об`єктів нерухомого майна;

?встановити вартість житлового будинку площею 1330,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

?отримати тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні Головного сервісного центру МВС для встановлення належних ОСОБА_1 та членам його сім`ї транспортних засобів та, в подальшому, визначення вартості таких транспортних засобів;

?отримати тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні операторів мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл», ПрАТ «ВФ Україна» щодо абонентських номерів, які використовувались підозрюваним та свідками, а саме щодо з`єднань абонентів та їх місцезнаходжень в момент з`єднання, з подальшим оглядом отриманої інформації;

?допитати як свідків наступних осіб: ОСОБА_7 - матір ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - директора ТОВ «Мрія?Плюс» та інших осіб, яким можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження;

?перевірити відомості, вказані ОСОБА_1 у виправленій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, що подана 29.12.2021;

?отримати висновок за результатами проведення судово?балістичної експертизи, яку відповідною постановою від 21.10.2021 призначено до Державного науково?дослідного експертно?криміналістичного центру МВС України;

?з урахуванням зібраних доказів визначитись з остаточною правовою кваліфікацією дій ОСОБА_1 та вирішити питання про зміну раніше повідомленої підозри;

?здійснити інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на встановлення обставин, які підлягають доказуванню.

Обставини, що перешкоджали здійснити інші необхідні процесуальні дії раніше

Детектив вказує на те, що зазначені слідчі та процесуальні дії не могли бути проведеними раніше, у зв`язку із особливою складністю кримінального провадження. Крім того, допит свідків не було здійснено раніше у зв`язку з необхідністю попереднього аналізу у сукупності та взаємозв`язку фактичні дані, які отримані в ході проведення досудового розслідування, огляду відомості щодо телефонних з`єднань та інших речей і документів, які отримано під час досудового розслідування.

Водночас, результати проведення вищевказаних процесуальних і слідчих (розшукових) дій мають вважливе значення для обґрунтованої кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення, матимуть доказове значення для з`ясування обставин скоєння кримінального правопорушення, встановлення винуватості (невинуватості) особи і можуть бути використані як докази під час судового розгляду цього провадження, а також дозволять повністю дослідити обставини вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються в межах кримінального провадження № 42021000000001008 від 05.05.2021.

Мотиви слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання

З матеріалів справи вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001008 від 05.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3662 КК України, а саме декларування недостовірної інформації народним депутатом України ОСОБА_1 .

При цьому, 22.11.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Згідно положень п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, у випадку вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні злочину, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня такого повідомлення про підозру.

Отже, строк досудового розслідування в даному випадку закінчується 22.01.2022, однак досудове розслідування вказаного кримінального провадження неможливо закінчити у визначений строк.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому, загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину.

Разом із цим, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Детектив НАБУ обґрунтувала необхідність продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні необхідністю встановлення точної вартості всього рухомого і нерухомого майна, доходів та корпоративних прав, які ОСОБА_1 зобов`язаний був задекларувати за наслідками 2020 року, здійснення тимчасового доступу до речей і документів, а також проведення допитів свідків.

Слідчий суддя погоджується із детективом в частині її доводів про те, що для повного, всебічного і неупередженого з`ясування всіх обставин вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення необхідно встановити вартість рухомого і нерухомого майна, що належить йому та членам його сім`ї, а також розмір фактичних доходів, вартість корпоративних прав підозрюваного та членів його сім`ї.

Так, заслуговують на увагу посилання детектива НАБУ на необхідність встановлення вартості всіх належних ОСОБА_3 , як особі, із якою ОСОБА_1 спільно проживав однією сім`єю, об`єктів нерухомого майна, в тому числі, житлового будинку площею 1330,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, доречними є доводи детектива Чучкевич У.І. про наміри органу досудового розслідування в порядку тимчасового доступу встановити вартість транспортних засобів, належних ОСОБА_1 або ж членам його сім`ї.

Слідчий суддя погоджується із позицією детектива НАБУ, висловленою в судовому засіданні, що станом на момент повідомлення ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3662 КК України, орган досудового розслідування вже володів інформацією про те, що відомості, що подані ОСОБА_1 у декларації за 2020 рік, відрізняються від достовірних на загальну суму, що більше ніж в 4 000 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб. При цьому, в процесі проведення слідчих дій, виявлено об`єкти нерухомого майна, вартість яких ще не встановлена та для об`єктивного визначення розміру майна, яке не задекларовано підозрюваним, необхідно встановити їх вартість. Вказане, як зазначено детективом, необхідно для визначення остаточної правової кваліфікації дій підозрюваного.

Між тим, слідчий суддя критично ставиться до тверджень захисника Телешецького О.І. про те, що до всіх необхідних номерів телефонів слідчим суддею вже надано тимчасовий доступ. Так, в процесі здійснення слідчих дій, детективи НАБУ встановлюють обставини, які підтверджують чи спростовують вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Так, як пояснила детектив у судовому засіданні, у процесі здійснення обшуку орган досудового розслідування отримав дані про користування ОСОБА_1 іншого номеру телефону. Крім того, за твердженням детектива, органом досудового розслідування вже подано до Вищого антикорупційного суду клопотання про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні провайдерів зв`язку, що містять інформацію про споживачів телекомунікаційних послуг з абонентськими номерами, якими користуються діти підозрюваного ОСОБА_1 . Однак на даний час, зі слів детектива, судовий розгляд вказаних клопотань ще не призначено.

Слідчий суддя враховує, що у випадку отримання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів та за наслідками його реалізації, детектив НАБУ не позбавлений права здійснити допит, в тому числі вже допитаних осіб, враховуючи нову отриману інформацію.

Разом із тим, доводи детектива в частині необхідності отримання висновку за результатами проведення судово?балістичної експертизи є безпідставними, оскільки судово-балістична експертиза - це дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів пострілу з метою встановлення справності зброї, визначення типу, моделі і калібру зброї, визначення напрямку пострілу, дистанції та інших обставин, що мають якесь значення для розкриття злочинів, скоєних з використанням вогнепальної та іншого зброї.

Слідчий суддя в ході судового розгляду встановив, що відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 КК України, а саме незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, не внесено. Хоча у відповідності до ч. 3 ст. 214 КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або буз такого внесення не допускається.

Водночас, в межах кримінального провадження № 42021000000001008 від 05.05.2021 розслідується ймовірне вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3662 КК України, а саме декларування недостовірної інформації народним депутатом України.

У зв`язку із цим, слідчий суддя погоджується із стороною захисту, що згаданий висновок судово?балістичної експертизи не має значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 3662 КК України, а тому жодним чином не вплинуть на результати досудового розслідування в межах кримінального провадження № 42021000000001008 від 05.05.2021.

У відповідності до приписів ст. ст. 9, 28 КПК України під час кримінального провадження слідчий (детектив) зобов`язаний у розумні строки всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що детектив НАБУ обов`язок здійснення досудового розслідування у розумні строки виконала частково, так як з дня внесення відомостей до ЄРДР та з дня повідомлення ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3662 КК України, до моменту звернення з даним клопотанням до слідчого судді детективом частково виконано ті необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, що були доцільними та спроможними для їх виконання.

Слідчий суддя погоджується з доводами детектива про необхідність для закінчення досудового слідства встановлення вартості всього рухомого і нерухомого майна, доходів та корпоративних прав ОСОБА_1 та членів його сім`ї, які останній зобов`язаний був задекларувати за наслідками 2020 року, а також отримання тимчасового доступу до речей і документів, проведення допитів свідків, перевірки відомостей, вказаних ОСОБА_1 у виправленій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, що подана 29.12.2021.

Водночас, слідчий суддя не враховує доводи детектива про необхідність отримання висновку судово?балістичної експертизи.

Проведення вищевказаних слідчих та процесуальних дій у строк до 22.01.2022 є неможливим. А тому, з метою надання можливості завершити досудове слідство у кримінальному провадженні № 42021000000001008 від 05.05.2021 є необхідним продовження строку досудового розслідування.

Втім, враховуючи зазначений перелік процесуальних дій, які плануються для проведення, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави для продовження досудового розслідування на строк до п`яти місяців, а не шести, як того прохає детектив.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива слід задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 219, 294, 2951 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Клопотання детектива НАБУ Чучкевич У.І. - задовольнити частково.

Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001008 від 05.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3662 КК України до п`яти місяців, тобто до 22.04.2022 включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В. Крикливий