- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
- Секретар : Волощенко С.В.
- Захисник/адвокат : Соломенцева В.М.
Справа № 991/8785/21
Провадження 1-кс/991/8918/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участі секретаря Волощенко С.В., захисника Соломенцева В.М., детектива Медецького С.М., розглянувши скаргу адвоката Соломенцева Ігоря Анатолійовича, поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Соломенцева І.А. на повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017, в якій захисник просить:
- скасувати повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017, яким ОСОБА_1 . 06.10.2021 детективом Національного антикорупційного бюро України Медецьким С.М. за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мусіяки В.В., повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України;
- зобов`язати уповноважену особу вести відомості щодо скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017.
Скарга мотивована тим, що 06.10.2021 у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України (далі - Повідомлення про підозру). Вказане Повідомлення про підозру складене детективом Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) Медецьким С.М. та погоджено прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) Мусіякою В.В. Як вказує захисник, Повідомлення про підозру погоджено прокурором, який не мав на те законних повноважень, оскільки відомості у витязі із Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) не підтверджують повноважень прокурора у кримінальному провадженні, а постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42017000000001097, до якої входив би прокурор Мусіяка В.В., відсутня. Захисник зазначив, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень необґрунтована, так як матеріали кримінального провадження не містять доказів на підтвердження того, що діями ОСОБА_1 завдано шкоди, оскільки після укладення додаткової угоди орендна плата за користування об`єктами нерухомості збільшилась, відтак збільшились і надходження у бюджет Одеської міської ради. Повідомлення про підозру не містить переліку дій, які вчинив підозрюваний, не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між його діями та наслідками, форму вини, мотив, мету вчинення кримінального правопорушення та інші обставини, доказування яких є обов`язковим відповідно до вимог ст. 91 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.12.2021 провадження за даною скаргою відкрито.
В судовому засіданні захисник Соломенцев І.А. доводи скарги підтримав, просив задовольнити із викладених у ній підстав.
Детектив НАБУ Медецький С.М. заперечував проти доводів скарги, зазначив, що Повідомлення про підозру відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, погоджено процесуальним керівником у кримінальному провадженні, у ньому викладено обставини, які свідчать про вчинення злочинною організацією ряду кримінальних правопорушень та вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується доказами, зібраними стороною обвинувачення під час досудового розслідування. Просив відмовити у задавлені скарги.
Дослідивши зміст скарги, матеріали, якими вона обґрунтована та надані в судовому засіданні докази, заслухавши доводи учасників судового засідання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Крім того, в даному пункті зазначено, що частину першу статті 303 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону.
В свою чергу, у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон), який набрав чинності 15 грудня 2017 року, зазначено, що підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Зокрема, в зазначений перелік (підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1) входить і підпункт 23 пункту 7 § 1 Закону, відповідно до якого слідує: частину першу статті 303 доповнити пунктом 10 такого змісту:
«10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником».
З огляду на викладене, п. 10 ч.1 ст. 303 КПК України щодо можливості оскарження повідомлення про підозру вводиться в дію через три місяці після набрання чинності Законом (15 грудня 2017 року), тобто, з 15 березня 2018 року, а тому, враховуючи пункт 4 § 2 розділу 4 даного Закону, повідомлення про підозру може бути оскаржено в рамках кримінальних проваджень, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після 15 березня 2018 року.
Як вбачається із витягу із ЄРДР станом на 01.02.2022, наданого у судовому засіданні, відомості до ЄРДР за № 42017000000001097 про кримінальні правопорушення, у вчинені яких підозрюється ОСОБА_1 , а саме: ч. 2 ст. 364 КК України (Епізод № 1) внесено 10.04.2017; ч. 1 ст. 255 КК України (Епізод № 7) - 12.12.2019.
Тобто, Кримінальним процесуальним кодексом України не унормовано порядок оскарження повідомлення про підозру у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, відомості про які внесені як до 16.03.2018, так і після цієї дати.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 8 КПК України передбачено, що однією із загальних засад кримінального провадження є верховенство права, відповідно до якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Пунктом 18 статті 3 КПК України визначено, що «слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні…»
Частиною 2 статті 33-1 КПК України встановлено, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Крім того, ч.1, 2 статті 21 КПК України визначено, що однією із засад кримінального провадження є змагальність, що передбачає: здійснення кримінального провадження на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом; Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
З огляду на те, що Кримінальним процесуальним кодексом України не визначено чіткого порядку оскарження повідомлення про підозру у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, відомості про які внесені до ЄРДР як до так і після 16.03.2018, слідчий суддя, беручи до уваги природу діяльності слідчого судді, яка полягає у виконанні функції судового контролю за дотриманням прав і свобод людини під час досудового розслідування, виходячи з необхідності, в даному випадку, застосування засади верховенства права, відповідно до якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, і саме для здійснення слідчим суддею судового контролю за дотриманням прав та свобод людини при повідомленні особі про підозру у кримінальному провадженні законодавцем були внесені зміни до ст. 303 КПК України (п. 10 ч. 1) щодо можливості оскарження повідомлення про підозру слідчому судді, приходжу до висновку, що в даному випадку саме до компетенції слідчого судді входить розгляд скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_1 , що буде відповідати такій засаді кримінального провадження як верховенство права та змагальність.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру 06.10.2021, а скарга захисника Соломенцева І.А. від 23.12.2021 надійшла до суду 29.12.2021, зважаючи, що, станом на день звернення до суду з даною скаргою та на момент її розгляду слідчим суддею, кримінальне провадження не закрито, обвинувальний акт до суду не направлено, то захисником дотримано вимог п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України щодо спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017.
06.10.2021 у рамках вказаного кримінального провадження детективом НАБУ Медецьким С.М. складено, а прокурором САП Мусіякою В.В. погоджено письмове Повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, яке вручено ОСОБА_1 того ж дня.
Доводи сторони захисту з приводу погодження Повідомлення про підозру неуповноваженим прокурором слідчим суддею відхиляються з огляду на наступне.
За абз. 1 ч. 1 ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Згідно п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України, прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 КПК України, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Як вбачається із постанови Генерального прокурора Венедіктової І.В. від 17.08.2021, наданої слідчому судді у судовому засіданні, у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017 замінено групу прокурорів, та визначено її склад, до якого, у тому числі, входить прокурор САП Мусіяка В.В.
Зважаючи, що сторона захисту не наводить будь-яких інших підстав неповноважності прокурора, крім відсутності постанови про його визначення, підстави вважати, що Повідомлення про підозру погоджено неуповноваженим прокурором відсутні.
Так, підстави для повідомлення особі про підозру, процедура вручення повідомлення про підозру та вимоги щодо оформлення повідомлення про підозру врегульовані Главою 22 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими б були визначені підстави для скасування повідомлення про підозру.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Оскаржуючи Повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 06.10.2021, захисник посилається на необґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому діянь, відсутність у них ознак кримінальних правопорушень та неконкретний виклад обставин їх вчинення.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Таким чином, «достатність підстав (доказів) для підозри», відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Зі змісту Повідомлення про підозру від 06.10.2021 вбачається, що досудовим розслідуванням кримінального провадження № 42017000000001097 встановлено, що у період з листопада 2015 року на території міста Одеси розпочала формуватися та діяти злочинна організація, яка має чітку ієрархічну структуру, широке коло залучених учасників, розгалужену систему суб`єктів підприємницької діяльності, сталі зв`язки із правоохоронними, контролюючими та судовими органами, а також зі службовими особами Одеської міської ради, які, зловживаючи своїм службовим становищем та владними повноваженнями, всупереч інтересам територіальної громади міста Одеси, з корисливих мотивів та з метою отримання неправомірної вигоди, приймають рішення на користь фактичних керівників злочинної організації, внаслідок чого з бюджету міста Одеси протиправно вибувають грошові кошти в особливо великих розмірах, відчужуються об`єкти нерухомого майна та земельні ділянки комунальної форми власності.
Будучи обізнаним із головними завданнями Одеської міської ради як представницького органу місцевого самоврядування, наділеного виключними повноваженнями щодо розпорядження комунальним майном та земельними ділянками, що перебували у власності територіальної громади міста Одеси, ОСОБА_2 визначив два напрями діяльності згаданої злочинної організації, бажаючи створити в місті Одесі умови, за яких компанії-забудовники будуть звертатися саме до нього з питань погодження передачі Одеською міською радою земельних ділянок комунальної власності для забудови з виплатою йому неправомірної вигоди в розмірах, що становлять ринкову вартість права користування земельною ділянкою для забудови.
Один із таких напрямів злочинної діяльності полягав у протиправному застосуванні механізму приватизації об`єктів малої приватизації, за яким з комунальної власності територіальної громади міста Одеси вибували об`єкти нерухомого майна (приміщення, будівлі та споруди), шляхом їх відчуження на користь заздалегідь визначених та афілійованих з ОСОБА_2 юридичних осіб, які формально були орендарями такого майна, з подальшим використанням положень ст. 120 ЗК України для набуття права на користування земельною ділянкою під виглядом обслуговування існуючої нерухомості, а фактично з наміром використати під забудову житловими комплексами, уникаючи у такий спосіб обов`язковості продажу прав на земельні ділянки комунальної власності для забудови (право суперфіцію) на конкурентних засадах (земельних торгах).
Такий механізм надавав можливість учасникам злочинної організації із числа службових осіб Одеської міської ради, шляхом зловживання своїм службовим становищем, та депутатам міської ради з використанням повноважень представника органу місцевого самоврядування на посадах голів постійних комісій Одеської міської ради забезпечувати прийняття Одеською міською радою рішень про передачу земельних ділянок площами, максимально дозволеними містобудівною документацією, що було вигідно визначеним ОСОБА_2 компаніям-забудовникам, але суперечило інтересам територіальної громади міста, яка втрачала внаслідок такої злочинної діяльності право користування земельними ділянками, недоотримуючи кошти до місцевого бюджету порівняно з продажем права суперфіцію на земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Одеси з дотриманням прозорих та відкритих процедур.
Участь ОСОБА_1 у злочинній організації була обумовлена наявністю у нього повноважень начальника управління орендних відносин та відчуження комунального майна департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо складання, подання та розгляду документів, які стосуються відчуження Одеською міською радою комунального майна за механізмом малої приватизації, що визначено як один із напрямків діяльності злочинної організації під керівництвом ОСОБА_2 .
Зокрема, ОСОБА_1 у період з лютого 2016 року по квітень 2017 року за участю інших учасників злочинної організації, дії яких координувалися ОСОБА_2 через ОСОБА_3 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, виконав такі умисні дії, які були обумовлені спільним та узгодженим планом співучасників з урахуванням обраного одного із напрямків злочинної діяльності, а саме:
- з використанням службового становища і повноважень заступника директора департаменту, спільно зі ОСОБА_4 , забезпечував складання, підготовку та подання для подальшого погодження іншими співучасниками злочину проектів рішень Одеської міської ради про включення об`єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Одеси до переліку об`єктів, що підлягали приватизації шляхом викупу орендарем за грошові кошти, з метою одержання покупцями такого майна неправомірної вигоди у вигляді прав на земельну ділянку для подальшої забудови і одержання злочинного доходу;
- з використанням службового становища і повноважень заступника директора департаменту у період з 15.06.2016 по 23.06.2016 без погодження із органом, уповноваженим управляти відповідним майном, уклав додатковий договір № 1 про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень від 27.04.2016 № 001/А, додатково передавши у користування ПП «Дофін» споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 з метою створення умов для набуття вказаним підприємством права на викуп об`єкта нерухомого майна та використання земельної ділянки, на якій знаходилися будівлі та споруди, для подальшої забудови і одержання злочинного доходу.
Так, до складу однієї із порівняно автономних частин злочинної організації (першої групи), що була створена та перебувала під контролем і управлінням ОСОБА_2 , крім ОСОБА_1 , також увійшли особи, дії яких були об`єднані спільним злочинним умислом, мали ознаки узгодженості та спрямовувалися до кінцевого результату у вигляді швидкого збагачення в особливо великих розмірах за рахунок комунального майна територіальної громади міста Одеси:
1. ОСОБА_5 , який вступив до складу злочинної організації в лютому 2016 року на стадії підготовки до вчинення злочину та виявив готовність брати участь у спільній злочинній діяльності з використанням повноважень вищої посадової особи Одеської міської ради та службового становища, пов`язаних із протиправним вибуттям з комунальної власності об`єктів нерухомого майна за механізмом малої приватизації шляхом викупу орендарями для подальшої передачі земельних ділянок, на яких розташовувались такі об`єкти, під забудову без проведення земельних торгів, а також передачі в постійне користування земельних ділянок комунальним підприємствам або органам державної влади з метою уникнення проведення продажу прав на земельні ділянки комунальної власності для забудови (право суперфіцію) на конкурентних засадах (земельних торгах), діючи при цьому всупереч інтересам територіальної громади міста Одеси з метою надання неправомірної вигоди визначеним ОСОБА_2 суб`єктам господарської діяльності;
2. ОСОБА_6 , який, будучи бізнес-партнером ОСОБА_2 у будівництві в місті Одесі ЖК «Грінвуд», вступив до складу очолюваної ОСОБА_2 злочинної організації з листопада 2015 року, з часу обрання його депутатом Одеської міської ради VІІ скликання та набуття повноважень голови постійної комісії Одеської міської ради з питань комунальної власності (далі - Комісія), з використанням яких забезпечував прийняття очолюваною ним Комісією поданих департаментом комунальної власності Одеської міської ради під керівництвом ОСОБА_4 проєктів рішень міської ради про включення визначених ОСОБА_2 об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Одеси до переліку об`єктів приватизації шляхом їх викупу орендарем або прийняття інших рішень, які створювали умови для вчинення злочинів, пов`язаних із заволодінням коштами бюджету міста Одеси, що виділені на придбання до комунальної власності територіальної громади міста Одеси об`єктів нерухомого майна за завідомо завищеною вартістю, внесення таких проєктів рішень на розгляд депутатів міської ради для прийняття за сприяння інших учасників злочинної організації;
3. ОСОБА_4 , який, не пізніше лютого 2016 року долучився до очолюваної ОСОБА_2 злочинної організації. Обіймаючи посаду директора департаменту комунальної власності Одеської міської ради, був готовий виконувати функції із забезпечення підготовки відповідних документів очолюваним департаментом та проєктів рішень міської ради щодо розпорядження комунальним майном (об`єктами нерухомого майна) разом із земельними ділянками через механізм малої приватизації, шляхом викупу заздалегідь визначеними орендарями для подальшого набуття ними прав на оренду земельної ділянки для забудови житловими комплексами, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та членів злочинної організації у вигляді набуття майнових прав на квартири у збудованих або таких, що будуються на вказаних земельних ділянках, об`єктах, а також зловживати своїм службовим становищем під час підготовки документів та проєктів рішень міської ради, на підставі яких створювалися умови для заволодіння коштами бюджету міста Одеси під час придбання в комунальну власність територіальної громади міста Одеси нежитлових приміщень, будівель та споруд за завідомо завищеною ціною;
4. ОСОБА_7 , який, будучи радником Одеського міського голови та головою Земельної комісії, усвідомлюючи, що формується злочинна організація під керівництвом ОСОБА_2 , у листопаді 2015 року вступив до її складу з мотивів особистого збагачення, зумовленого можливістю у подальшому отримати від ОСОБА_2 неправомірну вигоду. Вступивши до злочинної організації, був готовий з використанням повноважень голови Земельної комісії сприяти у злочинній діяльності групи осіб, шляхом забезпечення прийняття очолюваною ним комісією проєктів рішень з рекомендаціями для подальшого підтримання депутатами міської ради таких рішень про надання дозволу на розробку проєктів землеустрою, їх затвердження та передачі в оренду земельних ділянок комунальної власності начебто для обслуговування існуючих будівель чи споруд, набутих у протиправний спосіб через механізм малої приватизації, а фактично з метою забудови без проведення земельних торгів та одержання злочинною організацією неправомірної вигоди у вигляді набуття майнових прав на квартири у збудованих або таких, що будуються, об`єктах на вказаних земельних ділянках;
5. ОСОБА_8 , яка, підтримуючи довірливі та дружні стосунки із ОСОБА_2 , вступила до очолюваної ним злочинної організації з березня 2016 року, з часу отримання від ОСОБА_2 обіцянки безоплатно набути у власність елітну нерухомість у ЖК «Грінвуд». Обіймаючи посаду директора юридичного департаменту Одеської міської ради, була готовою у будь-який час, зловживаючи своїм службовим становищем, виступити як пособник у вчиненні злочинів, шляхом забезпечення проведення підпорядкованим департаментом правових експертиз проєктів рішень з питань приватизації комунального майна, що очевидно суперечили законодавству України, та умисного приховування юридично значущих фактів і відомостей від депутатів міської ради або ж повідомлення їм інформації, яка б сприяла у позитивному голосуванні під час розгляду проєктів рішень міської ради, які учасники злочинної організації мали намір використати як підставу для вибуття з комунальної власності об`єктів нерухомого майна із земельними ділянками, на яких вони перебувають, а також рішень міської ради, які стосувалися виділення коштів місцевого бюджету на придбання в комунальну власність об`єктів нерухомого майна за завідомо завищеною ціною.
До складу іншої порівняно автономної частини злочинної організації (другої групи) увійшли: ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Таким чином, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду заступника директора департаменту комунальної власності Одеської міської ради, діючи у складі злочинної організації під керівництвом ОСОБА_2 , за участю інших її учасників: Одеського міського голови ОСОБА_5 , директора департаменту комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_4 , депутата Одеської міської ради VII скликання - голови постійної комісії з питань комунальної власності ОСОБА_6 , директора юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_8 , депутата Одеської міської ради VII скликання - голови постійної комісії з питань землеустрою та земельних правовідносин ОСОБА_7 , за сприяння ОСОБА_3 і ОСОБА_9 , у період з лютого 2016 року по квітень 2017 року у місті Одесі вчинив зловживання своїм службовим становищем всупереч інтересам територіальної громади міста Одеси щодо ефективного користування та розпорядження комунальним майном (будівлі, споруди, нежитлові приміщення та земельні ділянки) з метою одержання підконтрольним ОСОБА_2 суб`єктом господарської діяльності (ПП «Дофін») неправомірної вигоди у вигляді набуття права користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,593 га з кадастровим номером 5110137500:51:005:0083 для подальшої забудови, внаслідок чого охоронюваним законним інтересам територіальної громади міста Одеси завдано шкоди в розмірі 122 369 931,21 грн, що є тяжкими наслідками.
Як вбачається із матеріалів, доданих до скарги, обґрунтованість підстав вважати, що відбулася подія кримінального правопорушення, підтверджується, зокрема, копіями наступних документів: рішеннями Одеської міської ради, якими внесено зміни до Переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуження в інший спосіб, згідно з якими до такого Переліку включено об`єкти за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; листом ПП «Дофін» до директора Департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо надання в оренду будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ; розпорядженням Одеського міського голови щодо передачі в оренду об`єкта комунальної власності (адміністративну будівлю) за адресою: АДРЕСА_1 ; рішення Одеської міської ради від 26.09.2003 № 1663-XXIV, яким внесені зміни до рішення Одеської міської ради від 28.04.2000 № 946-ХХІІІ та виключено з Додатку № 1 пункт 1.8 Механізму відчуження об`єктів комунальної власності, який використовували посадові особи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради при обґрунтуванні підстав для внесення проектів рішень про викуп комунального майна; доповідною запискою від 06.08.2015 № 02.2-14/1933 за підписом заступника міського голови ОСОБА_11 , яку підготував директор Департаменту комунальної власності ОСОБА_4 , на ім`я ОСОБА_5 щодо необхідності здійснення продажу об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , із земельною ділянкою на аукціоні; рішенням Одеської міської ради від 10.09.2015 № 7274-VІІ, яким надано дозвіл територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , для експлуатації та обслуговування інших будівель громадської забудови; договором оренди від 27.04.2016 № 001/А нежитлових приміщень, відповідно до якого департамент комунальної власності Одеської міської ради з одного боку (орендодавець) та Приватне підприємство «ДОФІН» з іншого боку (орендар) домовились, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування адміністративну будівлю загальною площею 729,9 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Термін дії договору з 27.04.2016 по 27.03.2019. Вказана адміністративна будівля орендодавцем передається орендарю виключно для використання під розміщення офісу. Капітальний ремонт, реставрація, реконструкція, технічне переобладнання об`єкта оренди проводяться лише з дозволу-погодження орендодавця; листом директора департаменту комунальної власності ОСОБА_4 від 17.06.2016 № 01-13/2916 голові постійної комісії Одеської міської ради з комунальної власності ОСОБА_6 щодо ініціювання розгляду на засіданні комісії заяви, що надійшла до департаменту про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси. У переліку об`єктів на відчуження серед інших зазначено й офіційну резиденцію виконавчого комітету Одеської міської ради, що складається з будівель літ. «А» загальною площею 729,9 кв.м та споруд по АДРЕСА_1 (спосіб та умови продажу - викуп орендарем ПП «Дофін» за грошові кошти); додатковим договором від 23.06.2016 № 1 про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень від 27.04.2016 № 001/А, відповідно якого департамент комунальної власності Одеської міської ради в особі в.о. заступника директора департаменту - начальника управління орендних відносин та відчуження комунального майна департаменту комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_1 (орендодавець) з одного боку та Приватне підприємство «ДОФІН» в особі директора ОСОБА_12 з іншого боку (орендар) домовились за взаємною згодою сторін внести зміни до договору оренди від 27.04.2016 № 001/А нежитлових приміщень - адміністративної будівлі літ. «А» загальною площею 729,9 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме пункт 1.1 розділу 1 «Предмет договору» викласти в новій редакції «1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування адміністративну будівлю літ. «А» загальною площею 729,9 кв.м, та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; актом прийому-передачі нежитлових приміщень від 23.06.2016, а саме, адміністративної будівлі літ. «А», загальною площею 729,9 кв.м, та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом засідання постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради під головуванням ОСОБА_6 на якій розглядалися питання щодо визначення об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в інший спосіб, зокрема щодо будівлі літ. «А» та споруд, що розташовані по АДРЕСА_1 ; зауваженнями Юридичного департаменту Одеської міської ради до проекту рішення Одеської міської ради, які носили формальний характер та не містили висновків про невідповідність проектів рішень Одеської міської ради вимогам законодавства; протоколом засідання постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради під головуванням ОСОБА_6 на якій розглядалось питання щодо звернення директора департаменту комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_4 відносно внесення змін в проект рішення «Про внесення змін до Переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуження в інший спосіб. Комісія вирішила, серед іншого, викласти підпункт 76 у наступній редакції: 76 - 1/2 будівлі літ. «А» та споруд, що складає 364,95 кв.м загальної площі будівлі літ «А» та споруд по АДРЕСА_1 ; 77 - 1/2 будівлі літ. «А» та споруд, що складає 364,95 кв.м загальної площі будівлі літ «А» та споруд по АДРЕСА_1 ; документами, що стосуються придбання ПП «Дофін» об`єктів комунальної власності м. Одеси, а саме: 1/2 будівлі літ. «А» та споруд, що складає 364,95 кв.м загальної площі будівлі літ «А» та споруд по АДРЕСА_1 , а також 1/2 будівлі літ. «А» та споруд, що складає 364,95 кв.м загальної площі будівлі літ «А» та споруд по АДРЕСА_1 ; договором оренди землі від 06.04.2017, зареєстрований у реєстрі за № 792, укладений між Одеською міською радою та ПП «Дофін» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:51:005:0083, площею 1,5953 га. Договір укладено на 49 років, для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, господарських споруд та благоустрою прилеглої території; протоколами оглядів листування між учасниками злочинної організації, службовими особами Одеської міської ради, представниками будівельних компаній з використанням електронних поштових скриньок, месенджерів, які свідчать про узгодженість їхніх дій між учасниками злочинної організації, діяльність службових осіб Одеської міської ради всупереч інтересам територіальної громади міста Одеси та на користь злочинної організації; протоколами оглядів комп`ютерної техніки, мобільних телефонів, носіїв інформації (карти пам`яті, жорсткі диски) за результатами яких виявлено інформацію, яка стосується забудови земельної ділянки на території міста Одеси, зокрема за адресами: АДРЕСА_1 .
Таким чином, існують обґрунтовані підстави вважати, що сталася подія кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК України.
Разом з тим, 06.10.2021 у рамках кримінального провадження № 42017000000001097 ОСОБА_1 повідомлено про підозру:
- в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України;
- у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому злочинною організацією, а саме у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Як вбачається із матеріалів, доданих до скарги, причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому злочинів підтверджується, зокрема, Додатковим договором № 1 про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень від 27.04.2016 № 001/А, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , діючи без рішення міського голови про передачу в оренду ПП «Дофін» споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , та без дотримання відповідних процедур щодо передачі в оренду комунального майна, уклав зазначений Додатковий договір, яким в оренду підприємству, окрім адміністративної будівлі, розташованої за вище вказаною адресою, передано й споруди, зазначені у технічному паспорті, з метою усунення перешкод у реалізації плану, спрямованого на набуття ПП «Дофін» у власність за механізмом малої приватизації усього комплексу нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , аби надалі це ж підприємство вірогідно мало правові підстави для набуття права користування земельною ділянкою більшого розміру, на якій розташовані адміністративна будівля та споруди (Том № 2 а.с. 23-24).
При цьому матеріалами досудового розслідування, зокрема протоколом огляду від 27.01.2021 з додатками (Том № 3 а.с 1-63) підтверджується, що набуття ПП «Дофін» права користування земельною ділянкою саме таким шляхом було заздалегідь заплановано злочинною організацією з метою будівництва на ній житлового комплексу та отримання злочинного доходу, отже ОСОБА_1 ймовірно діяв у відповідності до цих планів.
Можлива причетність підозрюваного ОСОБА_1 до злочинної організації підтверджується також наявністю його прізвища серед інших учасників злочинної організації у таблиці із логінами та паролями в програмі Skype (Том № 3 а.с. 204) та в документах щодо отримання учасниками злочинної організації матеріальних благ (Том № 3 а.с. 53).
Таким чином, дослідженням наявних у матеріалах скарги доказів слідчим суддею встановлена можлива причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому злочинів.
Доводи захисника про неконкретність підозри, не зазначення в ній окремих ознак кримінального правопорушення, недоведеність факту заподіяння шкоди територіальній громаді міста Одеси, відсутність ознак порушення законодавства при наданні комунального майна в оренду та його приватизації, слідчий суддя відхиляє, оскільки вони не спростовують можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому злочинів.
При цьому, посилання захисника на те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, оскільки такі дії є наслідком укладення правомірних правочинів, слідчим суддею відхиляються. Так, специфіка та характер корупційних злочинів передбачає укладання правочинів, зокрема, з метою отримання неправомірної вигоди. Однак, злочином може вважатись лише те діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність, а наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності дають підстави вважати, що підозрюваним могли бути вчинені дії, які можна кваліфікувати за відповідною статтею Кримінального кодексу України.
При цьому, правова кваліфікація інкримінованих ОСОБА_1 діянь, на даному етапі притягнення особи до кримінальної відповідальності, не є остаточною та може бути змінена в результаті здійснення подальшого досудового розслідування кримінального провадження.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За такого, враховуючи, що стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, про які йому повідомлено про підозру, або вказували на не обґрунтованість повідомленої підозри, то доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 слідчим суддею відхиляються, оскільки, наявні в матеріалах, доданих до скарги, докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Крім того, питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_1 перевірялось слідчим суддею Вищого антикорупційного суду при застосуванні щодо нього запобіжного заходу (справа 991/7068/21 провадження № 1-кс/991/7174/21) та колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду при розгляді апеляційної скарги на рішення слідчого судді про застосовування щодо підозрюваного запобіжного заходу (справа № 991/7068/21 провадження № 11-сс/991/663/21).
Також, зі змісту Повідомлення про підозру від 06.10.2021 вбачається, що у ньому зазначено всі необхідні відомості, визначені ст. 277 КПК України, а саме: прізвище та посаду детектива, який здійснює повідомлення про підозру, прізвище та посаду прокурора, який погодив таке повідомлення; анкетні відомості ОСОБА_1 ; номер кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , у тому числі зазначення часу, місця їх вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного ОСОБА_1 , підпис детектива, який здійснив повідомлення, та прокурора, який погодив таке повідомлення.
Враховуючи вищевикладене, Повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 та ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, від 06.10.2021 відповідає вимогам ст. 277 КПК України, підозра, про яку повідомлено ОСОБА_1 є обґрунтованою, а за такого, підстави для задоволення скарги адвоката Соломенцева І.А. відсутні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 303, 306-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні скарги адвоката Соломенцева Ігоря Анатолійовича, поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК