Документ № 102970934

Справа № 991/618/22

Провадження 1-кс/991/628/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 лютого 2022 року Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В., за участі

секретаря судового засідання Яроша О.М.,

прокурора Лучківа Ю.В.,

захисника Безпалого Т.Г.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Цвєткова Юрія Сергійовича, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківим Юрієм Васильовичем, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у кримінальному провадженні № 42020000000002497 від 24 грудня 2020 року та

ВСТАНОВИВ:

1.До Вищого антикорупційного суду 28 січня 2022 року надійшло клопотання детектива НАБ України Цвєткова Ю.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 та покладення на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 42020000000002497 від 24 грудня 2020 року (далі - Кримінальне провадження).

2.Клопотання обґрунтоване тим, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування Кримінального провадження за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

3.З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що орган досудового розслідування вважає встановленим таке.

3.1.У період часу з серпня 2020 року по листопад 2020 року, точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , володіючи інформацією щодо наявності в управлінні Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі ? АРМА) активу у вигляді 395 090 доларів США, керуючись метою швидкого незаконного збагачення, розробили план заволодіння вказаними коштами, які належать потерпілому ОСОБА_7 , в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем та залучили до вчинення злочину службових осіб АРМА ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та інших невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб.

3.2.Невстановлена досудовим розслідуванням особа 16 грудня 2020 року звернулася до АРМА із заявою в інтересах ОСОБА_8 . Також, 16 грудня 2020 року, невстановлена особа подала підроблену ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Бусик О.Л. від 14 грудня 2020 року в судовій справі № 757/52172/20-к про скасування арешту грошових коштів у кримінальному провадженні № 12012000010000072 до АРМА.

3.3. ОСОБА_3 , на виконання заздалегідь обумовленого злочинного плану, 17 грудня 2020 року, достовірно знаючи про те, що до АРМА за вх. № 4474/27-20 від 16 грудня 2020 року надійшла підроблена ухвала Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/52172/20-к від 14 грудня 2020 року, в той час як на виконанні в АРМА перебувала ухвала слідчого судді про арешт вказаних грошових коштів, які належать ОСОБА_7 , безпідставно підписав службову записку на ім`я т.в.о. Голови АРМА ОСОБА_2. № 1501/6-20 від 17 грудня 2020 року, якою пропонував направити до АТ «Ощадбанк» вимогу про повернення грошових коштів у сумі 395 090 доларів США та нарахованих процентів із подальшим їх перерахуванням на банківський рахунок ОСОБА_6 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк».

3.4. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 17 грудня 2020 року усвідомлюючи, що до АРМА надійшла підроблена ухвала Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/52172/20-к від 14 грудня 2020 року про скасування арешту грошових коштів у загальній сумі 400 950 доларів США, безпідставно погодили своїми підписами службову записку № 1501/6-20 від 17 грудня 2020 року, яка підписана ОСОБА_3 . Також ОСОБА_2 17 грудня 2020 року, після погодження службової записки № 1501/6-20 від 17 грудня 2020 року безпідставно підписав вимогу від 17 грудня 2020 року про повернення до АТ «Державний ощадний банк України» грошових коштів в сумі 395 090 доларів США.

3.5. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 17 грудня 2020 року, перебуваючи у приміщенні АРМА за адресою м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, поставили свої підписи на Платіжному дорученні в іноземній валюті № 45 від 17 грудня 2020 року щодо перерахування грошових коштів в сумі 398 004,60 доларів США на рахунок ОСОБА_8 . Після цього, ОСОБА_2 підписав електронним підписом в системі інтернет-банкінгу платіжне доручення в іноземній валюті № 45 від 17 грудня 2020 року щодо перерахування грошових коштів в сумі 398 004,60 доларів США на рахунок ОСОБА_8 .

3.6.Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що в період часу з серпня 2020 року по грудень 2020 року, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , діючи умисно, із корисливих мотивів, за попередньою змовою між особою та іншими невстановленими на теперішній час досудовим розслідуванням особами, заволоділи грошовими коштами, які належать ОСОБА_7 в особливо великому розмірі, на загальну суму 10 036 667,50 (еквівалент 398 004,60 доларів США згідно офіційного курсу НБУ) гривень, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.

3.7.В обґрунтування необхідності продовження строку застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, прокурор у клопотанні зазначає, що 29 липня 2021 року ухвалою Печерського районного суду міста Києва до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (у період з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби), а також покладено окремі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Надалі ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 вересня 2021 року, 22 листопада 2021 року та 21 грудня 2021 року продовжувався строк тримання підозрюваного ОСОБА_1 під домашнім арештом, а також додаткових обов`язків, що покладалися на нього. Детектив зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим. В той же час, ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити спроби: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, не зменшились та продовжують існувати.

3.8.З огляду на це детектив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 грн та покласти на нього окремі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

4.Учасники судового розгляду клопотання надали такі пояснення.

4.1.Прокурор САП Лучків Ю.В. підтримав доводи, викладені у клопотанні детектива НАБ України. Надав пояснення, що узгоджуються із клопотанням.

4.2.Захисник Безпалий Т.Г. заперечив проти задоволення клопотання детектива. Заперечення базувалися на таких аргументах: (1) орган досудового розслідування не наводить доказів, які б прямо чи опосередковано вказували на змову про вчинення умисного злочину між ОСОБА_1 та іншими співучасниками; (2) підозрюваний ОСОБА_4 під час одночасного допиту із ОСОБА_1 частково заперечив попередньо надані ним органу досудового розслідування визнавальні показання; (3) ОСОБА_1 під час виконання своїх посадових обов`язків було дотримано всіх вимог закону щодо процедури повернення особі арештованих коштів після надходження ухвали про скасування їх арешту; (4) ризики носять абстрактний характер та не доводяться доказами; (5) грошових коштів на сплату застави немає, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 звільнений з АРМА, несе витрати на утримання будинку, сплачує аліменти, а також допомагає хворим батькам. Просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

4.3.Захисник Борис С.А. подав письмові заперечення, які ґрунтуються на такому: (1) ОСОБА_1 протягом досудового розслідування бездоганно виконував покладені на нього обов`язки, що свідчить про його належну поведінку як підозрюваного та відсутність ризиків, якими обґрунтовується необхідність застосування до нього запобіжного заходу; (2) обов`язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, вчиненого у формі заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, є наявність у винної особи корисливого мотиву, однак жодного доказу на його підтвердження стороною обвинувачення не надано; (3) стороною обвинувачення не враховано дії ОСОБА_1 , що полягають у сприянні органу досудового розслідування, зокрема, ініціювання слідчих дій, належне виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

4.4.Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисника Безпалого Т.Г. Пояснив, що не заперечував проти продовження строку тримання під домашнім арештом із тих міркувань, що у нього не було коштів для того, щоб сплатити заставу, у випадку її застосування слідчим суддею. Значна частина його коштів витрачається на утримання хворих батьків, аліменти дітям. Звернув увагу на упередженість детектива, яка проявляється у зволіканні із проведенням слідчих дій, клопотання про проведення яких було задоволене прокурором. Внаслідок їх проведення, вважає підозрюваний, можуть бути отримані докази, які б свідчили про його невинуватість. Просив застосувати інший запобіжний захід, відмінний від застави.

5.Дослідивши обставини, що викладені в клопотанні та доданих до нього матеріалах, поясненнях учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до таких висновків.

5.1. ОСОБА_1 27 липня 2021 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

5.2.Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 липня 2021 року частково задоволено клопотання сторони обвинувачення та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (у період з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби) за адресою: АДРЕСА_1 , а також поклав на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого та прокурора у кримінальному провадженні; не відлучатися за межі Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та іншими підозрюваними ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_12 іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд до України. Строк дії ухвали встановлений до 24 вересня 2021 року. Надалі ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду строк тримання підозрюваного під домашнім арештом у нічний час доби, а також строк дії його обов`язків неодноразово продовжувався, востаннє - до 27 січня 2022 року. Таким чином, максимальний шестимісячний строк перебування особи під домашнім арештом, що визначений у ч. 6 ст. 181 КПК України, закінчився.

5.3.Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. За частиною 4 цієї ж статті розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. При цьому щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

5.4.Виходячи із положень ст. 194 КПК України, обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

5.5.Загальні підстави і порядок застосування запобіжного заходу визначені у ст. 194 КПК України, конструкція якої передбачає три рівня дослідження слідчим суддею обставин (фактів):

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

5.6.Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, § 32). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (Murrаy v.United Kingdom, § 55).

5.7.У цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

5.8.Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. Відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним повноваженням. Орган досудового розслідування переконливо стверджує, що ОСОБА_1 був службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями щодо управління активами, у тому числі коштами, одержаними від реалізації активів, а також від управління ними (дивіденди, проценти тощо), які перебувають в АРМА. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну службу» посада ОСОБА_1 належала до категорії «А». Відповідно до примітки 4 до ст. 185 КК України в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до офіційного курсу НБ України станом на 17 грудня 2020 року кошти в розмірі 398 004,60 доларів США еквівалентні 11 039 572,99 грн. Це більше, ніж у шістсот разів, перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

5.9.Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

5.10.Для визначення причетності ОСОБА_1 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені відомості, зокрема, такі відомості:

-розпорядження Кабінету Міністрів України № 1146-р від 27 листопада 2019 року «Про тимчасове покладення виконання посадових обов`язків Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на ОСОБА_2 »;

-розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1383-р від 27 грудня 2019 року «Про тимчасове покладення виконання обов`язків Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на ОСОБА_2 »;

-наказ т.в.о. Голови АРМА ОСОБА_2 № 379/9-03-ос від 03 грудня 2019 року «Про виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 № 1146-р», згідно з яким ОСОБА_2 приступив до тимчасового виконання обов`язків Голови АРМА з 03 грудня 2019 року;

-наказ т.в.о. Голови АРМА ОСОБА_2 № 3/9-03-ос від 02 січня 2020 року «Про виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1383-р», згідно з яким ОСОБА_2 приступив до тимчасового виконання обов`язків Голови АРМА з 02.01.2020;

-наказ т.в.о. Голови АРМА ОСОБА_2. від 23 січня 2020 року № 36/9-03-ос «Про призначення ОСОБА_1 », яким призначено підозрюваного ОСОБА_1 на посаду заступника Голови АРМА з 24 січня 2020 року;

-наказ т.в.о. Голови АРМА ОСОБА_2. від 15 січня 2020 року № 21/9-03-ос «Про призначення ОСОБА_3 », яким призначено підозрюваного ОСОБА_3 на посаду начальника управління менеджменту активів Центрального апарату АРМА з 15 січня 2020 року;

-протокол обшуку від 01 квітня 2021 року, в якому зафіксовано хід та результати проведення обшуку, за місцезнаходженням АРМА, а саме за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1;

-документи вилучені в ході проведення обшуку від 01 квітня 2021 року, які містять відомості про хід заволодіння вищевказаними коштами, що знаходились в управлінні АРМА, зокрема: заявою ОСОБА_6 від 14 грудня 2020 року з додатками (вх. АРМА № К-147-20 від 14.12.2020); аркушем-резолюцією т.в.о. Голови АРМА ОСОБА_2 щодо доручення підлеглим працівникам розгляду цієї заяви; заявою адвоката ОСОБА_10. від 16.12.2020 з додатками (вх. АРМА № 513/38-20 від 16.12.2020); аркушами-резолюціями т.в.о. Голови АРМА ОСОБА_2 та заступника Голови АРМА ОСОБА_1 щодо доручення підлеглим працівникам розгляду цієї заяви; підробленою ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_13 від 14.12.2020, у справі № 757/52172/20-к з підробленим супровідним листом Печерського районного суду м. Києва від 14.12.2020; аркушами-резолюціями т.в.о. Голови АРМА ОСОБА_2 та начальника управління менеджменту активів АРМА ОСОБА_3 щодо доручення підлеглим працівникам розгляду цієї ухвали; службовою запискою начальника управління менеджменту активів АРМА ОСОБА_3 № 1501/6-20 від 17.12.2020, копією вимоги т.в.о. Голови АРМА ОСОБА_2. від 17.12.2020 про повернення траншу, адресованої АТ «Ощадбанк», платіжним дорученням в іноземній валюті № 45 від 17.12.2020;

-вхідна та вихідна кореспонденція, пов`язана з отриманням в управління, управлінням та поверненням активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, а саме грошових коштів на загальну суму 400 950 доларів США, переданих в управління АРМА;

-протокол обшуку від 01 квітня 2021 року, у ході якого вилучено транспортний засіб марки «Audi» моделі «Q7», д.н.з. НОМЕР_1 , 2020 року випуску, VIN № НОМЕР_2 , придбаний за незаконно одержані від АРМА грошові кошти;

-постанова від 02 квітня 2021 року про визнання речовим доказом, вилученого транспортного засобу марки «Audi» моделі «Q7», д.н.з. НОМЕР_1 , 2020 року випуску, VIN № НОМЕР_2 , придбаний за незаконно одержані в АРМА грошові кошти;

-протокол від 13 квітня 2021 року тимчасового доступу до речей і документів, які знаходились у володінні РСЦ МВС в м. Києві та вилученими, у ході цього доступу, документами, що містять відомості про придбання вищевказаного транспортного засобу марки «Audi»;

-протокол від 18 травня 2021 року тимчасового доступу до речей і документів, які знаходились у володінні АТ КБ «ПриватБанк» та АБ «Укргазбанк» та вилученими у ході нього документами, що містять рух коштів на рахунках ОСОБА_6 , АО «Алєксана», ТОВ «Юридична компанія Еліт-Юст», ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , який (рух) відображає ланцюг переказів вищевказаних незаконно одержаних від АРМА коштів;

-протокол від 15 квітня 2021 року тимчасового доступу до речей і документів, які знаходились у володінні Печерського районного суду м. Києва та вилученою у ході нього судовою справою № 757/52172/20-к, у матеріалах якої відсутня вищевказана, подана до АРМА ухвала слідчого судді від 14 грудня 2020 року;

-відповіді Печерського районного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року, ДП «Інформаційні судові системи» № 3071/4/14-40-21 від 23 липня 2021 року, які підтверджують факт підробки вищевказаної ухвали слідчого судді;

-протоколи від 18, 20 та 21 травня 2021 року тимчасового доступу до речей і документів, які знаходяться у володінні ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Лайфселл», та вилученими у ході нього документами, що містять відомості про трафік вхідних та вихідних з`єднань абонентських номерів, якими користувались підозрювані у цьому кримінальному провадженні;

-протокол від 29 червня 2021 року огляду вищевказаних документів, а саме вищевказаних документів, що містять відомості про трафік вхідних та вихідних з`єднань, зокрема з`єднань абонентських номерів підозрюваних між собою, їх розташування тощо;

-протокол огляду від 18 жовтня 2021 року мобільного телефону, добровільно наданого ОСОБА_10 на відповідний запит старшого детектива Національного бюро (в порядку ст. 93 КПК України), згідно з яким встановлено наявність листування останнього в грудні 2020 року з Печерським районним судом м. Києва з приводу судової справи, що перебувала на розгляді у судді Бусик О.Л.;

-належним чином завіреною копією актового запису про смерть ОСОБА_4 , що вилучено 24 листопада 2021 року під час тимчасового доступу до речей і документів, проведеного на підставі відповідної ухвали слідчого судді у Київському відділі державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції;

-належним чином завіреною копією заяви про видачу паспорта на ім`я ОСОБА_17 , що вилучено 25 листопада 2021 року під час тимчасового доступу до речей і документів, проведеного на підставі відповідної ухвали слідчого судді в Управлінні державної міграційної служби України у Волинській області;

-висновок експерта від 04 серпня 2021 року № КСЕ-19-21/21735 за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, відповідно до якої підписи на вищевказаних документах від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виконані ними;

-висновок експерта від 10 вересня 2021 року № СЕ-19/111-21/28728-ЕК за результатами проведення судової економічної експертизи, відповідно до якої документально підтверджується перерахування грошових коштів в іноземній валюті з рахунку № НОМЕР_3 Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 45 від 17 грудня 2020 року в сумі 398 004,60 доларів США, що відповідно до курсу НБ України станом на 17 грудня 2020 року в гривневому еквіваленті становить 11 039 572,99 грн. Документально підтверджується надходження грошових коштів в іноземній валюті 23 грудня 2020 року в сумі 395 968,70 доларів США з карткового рахунку № НОМЕР_4 на картковий рахунок № НОМЕР_5 , що відповідно до курсу НБ України станом на 23 грудня 2020 року в гривневому еквіваленті становить 11 187 139,62 грн;

-протокол від 05 липня 2021 року огляду документів, які містять відомості про рух коштів на банківських рахунками ОСОБА_6 , ТОВ «Юридична компанія «Еліт-юст», АО «Алєксана», яким встановлено перерахування коштів з банківських рахунків ОСОБА_6 на рахунки ТОВ «Юридична компанія «Еліт-юст», адвокатського об`єднання «Алєксана», бенефіціарним власником яких є ОСОБА_5 , рахунок ДП «Ауді Центр Віпос» за придбання вищевказаного транспортного засобу марки «Audi», а також подальший рух грошових коштів по рахунках ТОВ «Юридична компанія «Еліт-юст» та АО «Алєксана»;

-протокол від 02 серпня 2021 року допиту підозрюваного ОСОБА_6 , який дав визнавальні показання та повідомив про причетність до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ;

-протоколи від 24 травня 2021 року, 08 червня 2021 року, 12 жовтня 2021 року, 20 жовтня 2021 року та 06 грудня 2021 року допиту свідка ОСОБА_10 , який підтвердив факт можливої підробки документів, підготовлених від його імені для звернення до АРМА, підтвердив причетність до вчинення злочину ОСОБА_5 та її зв`язок з ОСОБА_4 , а також її зв`язок з ОСОБА_12 та ОСОБА_18 ;

-протокол від 15 квітня 2021 року допиту свідка - старшого продавця ДП «Ауді Центр Віпос» ОСОБА_19 , який підтвердив, що фактично купівлею транспортного засобу на ім`я ОСОБА_6 займався ОСОБА_4 ;

-протокол від 20 жовтня 2021 року пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно з яким свідок ОСОБА_19 на фотознімку № 4 (фото ОСОБА_4 ) впізнав особу, що за зовнішніми ознаками схожа на ОСОБА_4

-протокол від 12 березня 2021 року допиту свідка - судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_13 , яка підтвердила, факт підробки ухвали та повідомила, що вона не виносила ухвалу про повернення грошових коштів, надану до АРМА;

-протокол допиту свідка - начальника 1 управління менеджменту активів АРМА ОСОБА_20 від 08 квітня 2021 року, який підтвердив, що контроль за роботою з управління грошовими активами здійснюється ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , іншими посадовими особами;

-протоколи від 11 березня 2021 року допитів свідків - ОСОБА_21 , ОСОБА_22 адвокатів - представників власника грошових коштів на які було накладено арешт, які повідомили щодо незаконних на їх думку дій посадових осіб АРМА;

-протоколи від 12 липня 2021 року та 19 жовтня 2021 року допиту свідка - ОСОБА_18 , який підтвердив причетність до вчинення злочину ОСОБА_6 ;

-протокол від 01 липня 2021 року допиту свідка - ОСОБА_11 (яка працювала разом з ОСОБА_23 та ОСОБА_5 ), яка пояснила про тісний зв`язок ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , про його наявні зв`язки в АРМА та можливості сприяти у вирішенні будь-яких питань в АРМА;

-протокол від 02 серпня 2021 року допиту свідка - ОСОБА_15 , який повідомив про обставини отримання готівкових коштів із банківських рахунків ОСОБА_6 , здійснення безготівкових операцій по цих рахунках та передачі готівкових грошових коштів ОСОБА_4 ;

-протокол від 19 жовтня 2021 року допиту свідка - ОСОБА_24 (співмешканки ОСОБА_18 ), яка повідомила про те, що зі слів ОСОБА_18 їй відомо, що він та ОСОБА_25 мали провернути якусь справу з грошима, внаслідок чого виникли проблеми та 15 січня 2021 року ОСОБА_25 повідомив ОСОБА_18 , що їх можуть вбити та порадив кудись поїхати, після чого вона та ОСОБА_18 поїхали до м. Умань, при цьому ОСОБА_25 періодично перераховував гроші на її банківську картку;

-протокол від 02 листопада 2021 допиту свідка - начальника Управління діловодства, ресурсного забезпечення та організації закупівель АРМА ОСОБА_26 , яка повідомила про те, що заява ОСОБА_27 від 14 грудня 2020 року з додатками, що зареєстрована в АРМА за вх. № К -147-20 від 14 грудня 2020 року, супровідний лист Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року з додатками (копією ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року), лист адвоката ОСОБА_10. від 16 грудня 2020 року, поданий в інтересах ОСОБА_28 про повернення останньому грошових коштів, з додатками, що зареєстровано в АРМА за вх. № 513/38-20 від 16 грудня 2020 року, надійшли до АРМА через скриньку вхідної кореспонденції АРМА;

-протоколи від 29 жовтня 2021 року, 25 листопада 2021 року допиту свідка - ОСОБА_29 , який повідомив, що ОСОБА_5 восени 2020 року замовляла та отримала печатку і штамп із символікою Печерського районного суду м. Києва;

-протокол від 19 жовтня 2021 року допиту свідка - ОСОБА_14 (матір підозрюваного ОСОБА_6 ), яка підтвердила факти перерахування на початку 2021 року ОСОБА_12 на її картковий рахунок грошових коштів на загальну суму 500 000 гривень;

-протокол від 19 листопада 2021 року допиту свідка - ОСОБА_30 (ріелтор), яка підтвердила факт перерахування в кінці 2020 року ОСОБА_5 на її картковий рахунок грошових коштів на загальну суму 522 000 гривень;

-протокол від 01 грудня 2021 року допиту свідка - ОСОБА_31 (ріелтор), який підтвердив факт перерахування в кінці 2020 року ОСОБА_5 на картковий рахунок його партнерки ОСОБА_30 грошових коштів на загальну суму 522 000 гривень;

-протокол від 24 листопада 2021 року допиту свідка - ОСОБА_32 (ФОП), який підтвердив факт перерахування в кінці 2020 року ОСОБА_5 на його банківський рахунок грошових коштів на загальну суму 62 800 гривень;

-інші матеріали кримінального провадження у своїй сукупності.

5.11.Досліджені матеріали переконують слідчого суддю в тому, що підозрюваний міг вчинити кримінальне правопорушення, отже на даному етапі підозра є обґрунтованою. На це вказують, зокрема, відомості, що зазначені в протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 12 жовтня 2021 року про те, що останній доручав управлінню менеджменту активів розгляд документів на виконання підробленої ухвали Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року. Також слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» є багаторівневою категорією. Під час кримінального провадження «обґрунтована підозра» повинна збільшуватись за рівнем «обґрунтованості» припущення про вчинення кримінального правопорушення конкретною особою. Сторона обвинувачення на даному етапі кримінального провадження наводить обсяг доказів, які свідчать про належний рівень обґрунтованості підозри ОСОБА_1 . Органом досудового розслідування вже отримані додаткові відомості, що вказують на механізм імовірного вчинення кримінального правопорушення (допити свідків - працівників АРМА, які вказали на порядок реєстрації та розгляду звернення ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_10., висновки судових експертиз), а також вчиняються дії, які спрямовані на повне та всебічне з`ясування обставин інкримінованих дій (призначення судових експертиз, які спрямовані на встановлення обставин виготовлення документів, на підставі яких здійснювався перерахунок коштів, отримання матеріалів інших досудових розслідувань, в межах яких розслідувалися вищеописані обставини).

5.12.Надані стороною захисту документи та пояснення в судовому засіданні не змінюють висновку про наявність обґрунтованої підозри. Так, відомості про відсутність обов`язку перевірки наявності судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень спростовуються наявністю обов`язку ОСОБА_1 організовувати ведення діловодства та архівного зберігання документів відповідно до встановлених правил та здійснення контролю за його додержанням (відповідно до розподілу обов`язків між Головою АРМА та заступниками Голови АРМА). Це свідчить про те, що ОСОБА_1 повинен належним чином підходити до прийняття та погодження документів, що надходять для його розгляду. Наявність фактів порушень процедури надходження судового рішення про скасування арешту активів вимагає вжиття заходів для з`ясування спростування імовірності надходження до виконання підробленого судового рішення доступними засобами. Щодо доводів сторони захисту про відсутність прямих доказів наявності умислу ОСОБА_1 на вчинення інкримінованих йому дій, корисливого мотиву та змови між співучасниками, то слідчий суддя зазначає, що чинний КПК України не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих (стосовно цього елемента доказування) доказів. Встановлення наявності суб`єктивних ознак складу злочину є вирішальним для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення, однак для цілей обрання запобіжного заходу слідчий суддя вважає достатніми наведені стороною обвинувачення докази. Адже слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

5.13.Щодо ризиків кримінального провадження, то детектив зазначає, що ОСОБА_1 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

5.14.Слідчий суддя зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж можуть створити загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності настання таких ризиків. У цьому кримінальному провадженні із заявлених прокурором ризиків на увагу заслуговують: ризик переховування, ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення та ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів.

5.15.Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі (1) обставин цього кримінального провадження та (2) особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування). Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до особливо тяжких і передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Отже, гіпотетична імовірність постановлення суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення ЄСПЛ у справі Becciev v. Moldova, § 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу та покладених обов`язків, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ. Щодо особистих обставин, то слідчий суддя бере до уваги те, що підозрюваний має достатні майнові ресурси для того, щоб організувати переховування від органів досудового розслідування та суду, а також наявність у підозрюваного двох дійсних паспортів громадянина України для виїзду за кордон: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 (будуть повернені у випадку відмови у покладенні відповідних процесуальних обов`язків), що розширює можливості ОСОБА_1 залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, подальше застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

5.16.Слідчий суддя вважає переконливими доводи детектива про високий ступінь ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення. Так, орган досудового розслідування вказує на необхідність вчинення окремих процесуальних дій, спрямованих на отримання відомостей, з яких будуть встановлені обставини, що підлягають доказуванню в силу положень ст. 91 КПК України. За версією органу досудового розслідування, заволодіння грошовими коштами відбулося, зокрема, із використанням підробленої ухвали Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року. Відтак, вказана ухвала була використана як засіб вчинення кримінального правопорушення, тому відомості про її виготовлення є важливими для Кримінального провадження. Із врахуванням особистісних зв`язків підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження прокурора про те, що ним можуть вживатись заходи щодо знищення, приховування або спотворення матеріалів та обладнання та якому були виготовлені ці підроблені документи. Крім цього, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування у справі ще триває, що свідчить про те, що орган досудового розслідування не з`ясував усіх обставин, які підлягають доказуванню, як і не з`ясував можливості (або неможливості) здобуття певних доказів (або ж причини неможливості їх здобуття, у випадку наявності таких).

5.17.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Оскільки свідками, підозрюваними у цьому кримінальному провадженні є особи, які перебували у підпорядкуванні підозрюваного або ж особи, які працюють в інших державних органах, то ОСОБА_1 має достатні матеріальні та нематеріальні ресурси для організації заходів з незаконного впливу на свідків, експертів. Також слідчий суддя відзначає, що один із підозрюваних надавав викривальні покази, що також може не залишитися поза увагою ОСОБА_1 .

5.18.Доводи сторони захисту про абстрактний характер ризиків та їх непідтвердження доказами слідчий суддя вважає непереконливими, оскільки ризики вчинення певних дій підозрюваним у кримінальному провадженні за своєю суттю носять імовірнісний характер. Сторона обвинувачення не зобов`язана доводити, що певні дії, спрямовані на перешкоджання досудовому розслідуванню, вже були вчинені підозрюваними, а повинна навести обґрунтування та підтвердження того, що імовірність їх настання є достатньо високою для того, щоб застосувати певний запобіжний захід. Слідчий суддя погоджується із тим, що органом досудового розслідування не було встановлено фактів неналежного виконання ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків. Це може бути пов`язано із тим, що останній усвідомлював факт застосування до нього запобіжного заходу, а також можливість його зміни на більш суворий, у випадку порушення обов`язків, покладених на підозрюваного. В той же час, попередня належна процесуальна поведінка не вказує на те, що не слід надалі застосовувати до підозрюваного запобіжний захід, як і на те, що ризики, які наводить детектив НАБ України у клопотанні, не існують.

5.19.Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності додаткові обставини. Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, враховує такі обставини:

-надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

-інкримінований злочин відноситься до особливо тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

-станом на день постановлення цієї ухвали ОСОБА_1 виповнилося 36 повних років;

-підозрюваний має двох дітей, на утримання яких сплачує аліменти, розлучений;

-відомостей про постійне місце роботи не надано, наявне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

-у власності підозрюваного перебуває земельна ділянка та садовий будинок, автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, мотоцикл TRIUMPH TIGER EXPLORER XC. Із відомостей про доходи фізичних осіб - платників податків вбачається сукупний дохід ОСОБА_1 за 2020-2021 роки у розмірі понад 1 200 000 грн;

-підозрюваний ОСОБА_1 не судимий; умови застосованих до нього раніше запобіжних заходів у цьому кримінальному провадженні виконував належним чином; відомості про наявність повідомлення їй про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;

-за місцем проживання та у професійній діяльності характеризується позитивно;

-розмір майнової шкоди, у заподіянні якої підозрюється ОСОБА_1 на даний час підтверджується в сумі 11 187 139,62 грн.

5.20.Оцінюючи розмір застави, який пропонує застосувати детектив НАБ України до підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує особу підозрюваного (тривалий період професійної діяльності як адвоката, зайняття керівної посади в центральному органі виконавчої влади, наявність здобутого у зв`язку із цим авторитету та зв`язків із працівниками правоохоронних органів, наявність на утриманні малолітніх дітей) та належну йому власність (земельна ділянка, будинок, автомобіль, мотоцикл та готівкові кошти). Визначаючи розмір застави підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що достатньою буде сума в розмірі 125 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 310 125 грн (триста десять тисяч сто двадцять п`ять гривень), оскільки перспектива її втрати у випадку порушення його процесуальних обов`язків буде достатньою для того, щоб стримати підозрюваного від втечі (враховується позиція ЄСПЛ, що викладена у справі Gafa v. Malta, § 70). Слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту про те, що коштів на сплату застави в ОСОБА_1 немає, оскільки у його е-декларації як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка була подана перед звільненням (охоплює період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями) за період часу з 01 січня 2021 року по 27 вересня 2021 року, зазначено про наявність готівкових коштів у 150 000 доларів США. Пояснення, надані ОСОБА_1 , про те, що він не отримував заробітну плату із жовтня 2021 року, а витрачав кошти на сплату аліментів, правову допомогу адвокатів, а також власне проживання не вказують на те, що ним було витрачено 140 000 доларів США за 4 місяці (оскільки в щорічній е-декларації ОСОБА_1 , поданій 31 січня 2022 року, міститься вказівка на наявність готівки у розмірі всього 10 000 доларів США та 24 428 грн). Такі пояснення розцінюються як спосіб ввести в оману слідчого суддю щодо дійсного майнового стану підозрюваного. Слідчий суддя враховує також те, що підозрюваний має дійсне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, відтак він має можливість отримувати дохід від даної діяльності.

5.21.Приймаючи до уваги визначені ст.178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя доходить висновку, що застава є достатнім та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, однак у меншому розмірі, ніж зазначає сторона обвинувачення. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити частково.

5.22.У зв`язку із обранням підозрюваному запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою та встановлення ризиків кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні. Вирішуючи питання про строк їх дії, вбачається обґрунтованим визначення його до 27 лютого 2022 року (оскільки ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 21 грудня 2021 року продовжено строк досудового розслідування до цього дня).

5.23.Оцінюючи можливість застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж застава не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, так само як і будь-якого іншого більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків та не зможе запобігти існуючим ризикам. Забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам можливо шляхом застосування застави з покладенням на нього ряду процесуальних обов`язків.

6.За таких обставин, слідчому судді достатньо підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави та покладення окремих обов`язків, визначених у ч. 5 ст. 194 КПК України на строк до 27 лютого 2022 року.

7.Окремо слід зауважити, що на підставі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 176-178, 182, 193-196, 309, 376 КПК України слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 125 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 310 125 грн (триста десять тисяч сто двадцять п`ять гривень).

3.Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого та прокурора у кримінальному провадженні;

-не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_18 , ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_33 , ОСОБА_13 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_20 , ОСОБА_26 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 підозрюваними: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також іншими особами у цьому ж кримінальному провадженні: ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_44 , ОСОБА_32 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.

4.Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 27 лютого 2022 року.

5.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN - НОМЕР_8 .

6.Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

7.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

8.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

9.Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя М. ГАЛАБАЛА