- Головуючий суддя (ВАКС): Ногачевський В.В.
- Секретар : Федорова А.В.
Справа № 991/650/22
Провадження № 1-кс/991/660/22
УХВАЛА
1 лютого 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Федорової А.В.,
представника власника майна - адвоката Чернявського Р.М.,
детектива Соболя А.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Чернявського Р.М., поданого в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52021000000000081 від 09.02.2021.
(1)Короткий виклад змісту поданого клопотання
31.01.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання про скасування арешту.
Відповідно до його змісту Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000081 від 09.02.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
29.09.2021 за місцем проживання ОСОБА_1 проведено обшук, під час якого вилучено, серед іншого, планшет iPad A1567 s\n DLXNNHOSG5YN та мобільний термінал GlocalME G1701 s\n:7e5c81f, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .
В подальшому, ухвалою слідчого судді від 25.10.2021 на ці речі накладено арешт, мотивуючи це тим, що доступ до пристроїв обмежено логічним захистом, який власник майна детективам не повідомив.
До цього часу, як вказує адвокат, ним уже двічі подавались клопотання про скасування арешту з майна, однак вони були залишені без задоволення. Водночас, за твердженнями адвоката, на цей час кардинально змінилися обставини, які стосуються питання арешту майна ОСОБА_1 , та отримано докази, які слідчі судді не мали у розпорядженні під час розгляду попередніх його клопотань.
Обґрунтовуючи необхідність скасування арешту, адвокат зазначає, що станом на 28.01.2022 пристрої перебувають у володінні органу досудового розслідування уже 4 місяці, що, на думку представника власника пристроїв, є надмірним часовим проміжком, впродовж якого можна було збити усі необхідні процесуальні дії із цим майном. До того ж, до цього часу жодній особі про підозру не повідомлено.
Адвокатом відібрано пояснення у ОСОБА_1 , який вказав, що такі пристрої перебували у користуванні усіх членів його родини, тому на цей час не вдалось встановити паролі до них, щоб надати їх детективам. Користування пристроями не лише ОСОБА_1 , а й іншими особами, серед яких діти, ще більше свідчить про неспіврозмірність такого обмеження власності.
Крім того, адвокат Чернявський Р.М. зазначає, що у кримінальному провадженні розслідуються можливі дії службових осіб ДП «Укрбурштин», які за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «Ленд Груп Компані» та інших юридичних осіб, діючи з метою заволодіння грошовими коштами державного підприємства, умисно уклали фіктивні договори.
При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначає, що детективам НАБУ підслідні кримінальні правопорушення, передбачені ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України), якщо предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.
Зважаючи на час вчинення можливого злочину розмір предмета кримінального правопорушення або шкоди, спричиненої ним, повинен перевищувати суму 4 394 000 грн.
При цьому, за твердженнями адвоката, станом на 30.09.2020 на рахунках підприємства були кошти у сумі 14 500 грн. Також ДП «Укрбурштин» мало на балансі ряд об`єктів нерухомого майна, загальна їх вартість становить 961 830 грн.
Отже, відповідно до висновків адвоката, станом на час вчинення злочину посягання могло бути вчинене на майно чи грошові кошти ДП «Укрбурштин», які в сукупній вартості не перевищували суму 976 330 грн. Тому кримінальне провадження не підслідне НАБУ.
Адвокат Чернявський Р.М. вважає, що на цей час необхідність у продовженні існування цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала, тому його необхідно скасувати та повернути вилучені пристрої власнику. Також адвокат пропонує альтернативну опцію у випадку неможливості скасування арешту з майна повністю - зняти обмеження щодо заборони користування ним ОСОБА_1 та передати майно на його відповідальне зберігання.
(2)Позиції учасників кримінального провадження
У судовому засіданні адвокат Чарнявський Р.М. підтримав подане ним клопотання. Вказав, що відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК умовою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту є наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому, не доведено до цього часу, яка сума збитків була нанесена ДП «Укрбурштин» кримінальним правопорушенням. Зазначив, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий спосіб втручання у право власності ОСОБА_1 . Майно лише утримується стороною обвинувачення, хоча жодних процесуальних дій з ним не робиться. Адвокат повідомив, що подав декілька клопотань до детектива, у яких просив про долучення до матеріалів кримінального провадження документів та проведення допитів свідків. У задоволенні проведення слідчих дій (допитів) було відмовлено. Тому представник власника просив скасувати арешт із вилученого майна або ж передати його на відповідальне зберігання ОСОБА_1 .
Детектив Соболь А.Г. надав для дослідження письмові заперечення, а також копії документів на підтвердження обставин, що необхідність у арешті пристроїв не відпала. Вказав, що детективами НАБУ розслідується замах на вчинення злочину, тому збитки злочином фактично не було спричинено. Зазначив, що загальна сума обігових коштів за рік на рахунках ДП «Укрбурштин» складала близько 7 млн грн. Щодо вмісту планшету було призначено експертизу задля визначення, чи можливо подолати логічний захист до нього. У відібраних у ОСОБА_1 поясненнях вказується про інший планшет, який перебував у розрядженому стані під час обшуку. Зазначив, що сумнівними є твердження ОСОБА_1 , що паролю до мобільного телефону він не має, оскільки раніше його уже повідомив своєму іншому адвокату Саловій Е.В. Заперечив щодо передачі телефону власнику на відповідальне зберігання, оскільки існує ризик того, що ОСОБА_1 знищить усю інформацію, що у ньому міститься. Пояснив, що технічно знищити інформацію із таких пристроїв просто, необхідно лише скинути телефон (планшет) до заводських налаштувань, після чого будь-яку інформацію з них не вдасться відновити. Підсумовуючи, детектив не вбачав підстав для скасування арешту на цьому етапі досудового розслідування.
(3)Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час розгляду клопотання
Абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК передбачає дві окремі підстави, які дають слідчому судді можливість скасувати арешт майна повністю чи частково, якщо:
-в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або ж;
-арешт накладено необґрунтовано.
У своєму клопотанні адвокат посилається на дві вказані обставини, які у контексті вказаних адвокатом Чернявським Р.М. доводів підлягають дослідженню слідчим суддею.
Перевіряючи обґрунтованість тверджень представника власника майна, пов`язані із відсутністю до цього часу документально підтверджених збитків, спричинених злочином, що можуть, на його думку, свідчити про необґрунтованість висновку про арешт майна, слідчий суддя дійшов таких міркувань.
Будучи одним із заходів забезпечення кримінального провадження (ч. 2 ст. 131 КПК), арешт може бути накладений на майно лише у тому випадку, якщо будуть існувати достатні відомості, що вказують про вчинення злочину відповідного ступеню тяжкості, що буде корелювати із необхідністю застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК).
Слід зазначити, що стаття 131 КПК передбачає різні види заходів забезпечення кримінального провадження, які з різним ступенем можуть обмежувати нормальний уклад життя особи. Більше того, якщо розглядати вказане положення у взаємозв`язку із спеціальними нормами процесуального закону, якими врегульовано вужче коло суспільних відносин - накладення арешту на майно (зокрема ст. 170 КПК), можна помітити, що закон із різним ступенем ґрунтовності вимагає від слідчого, прокурора, слідчого судді перевіряти чи встановлювати обґрунтованість підозри щодо вчинення того чи іншого злочину в залежності від мети арешту.
Очевидно, що арешт мобільного телефона та планшету, які визнані речовими доказами, є заходом забезпечення, що надмірно не втручається та не порушує права, свободи та інтереси людини. Тому, на думку слідчого судді, для його обґрунтованості, стандарти доказування значно нижчі ніж наприклад для обґрунтованості підозри при обранні особі запобіжного заходу, пов`язаного із обмеженням волі або ж значним обмеженням права власності.
При цьому, слушним є й те, що стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Із ухвали слідчого судді про арешт майна від 25.10.2021 вбачається, що обставинами розслідування кримінального провадження № 52021000000000081 є здійснення незакінченого замаху на заволодіння шляхом зловживання службовим становищем коштами ДП «Укрбурштин» на суму близько 100 000 000 грн, вчиненого службовими особами ДП «Укрбурштин» та АТ «ДАК «Українські поліметали» у змові із службовими особами юридичних осіб приватного права, зокрема ТОВ «Ленд Груп Компані», ТОВ «Торговий дім «Укрбурштин», ТОВ «Ка Трейд», ТОВ «Київспецьсервіс», «ТОВ «Грін Профі Груп», ТОВ «Ст.Анна Груп», ТОВ «Абсолют ТМ» про надання послуг та робіт для ДП «Укрбурштин».
Накладаючи арешт на майно слідчим суддею було перевірено наявність обґрунтованості підозри, що дало підстави дійти висновку, що могло бути вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.
При цьому, під час розгляду клопотання про скасування арешту слідчий суддя не здійснює заново повне дослідження обставин та доказів, що стали підставою для арешту. В іншому випадку така перевірка ставила б під сумнів принципи остаточності та обов`язковості судових рішень, які набрали законної сили.
Обов`язок слідчого судді передбачає оцінку тих обставин, які не були враховані при постановленні рішення про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки були невідомі на той час або ж виникли після постановлення рішення.
У даному випадку адвокат вказує на те, що на рахунках ДП «Укрбурштин» на певну звітну дату відсутні достатні кошти, якими певні особи могли заволодіти. За твердженнями адвоката, такої вартості не становить й усе майно, яке перебуває на балансі АТ «ДАК «Українські поліметали».
Водночас, такі твердження, які до того ж не у повному обсязі підтверджені відповідними документами, не можуть виключати наявність ознак кримінального правопорушення, що розслідується у провадженні № 52021000000000081. У ньому йдеться про вчинення незакінченого замаху на заволодіння коштами дочірнього підприємства, власником 100% статутного капіталу якого є держава, тому не можна стверджувати, що шкода діями, зокрема, службових осіб ДП «Укрбурштин» фактично уже була спричинена.
При цьому, предметом злочинного посягання (речами матеріального світу, з приводу яких чи у зв`язку з якими вчиняється злочин) могли виступати кошти у сумі 100 000 000 грн. Перевірка таких тверджень досі здійснюється органом досудового розслідування, водночас їх вірогідність не може бути повністю виключена лише тією обставиною, що станом на певну вибіркову дату на балансі цього підприємства перебувала певна кількість майна, а залишок на рахунку не дорівнював сумі посягання.
Сума предмету злочину й зумовлює підслідність кримінального провадження детективам НАБУ, що цілком узгоджується із положеннями п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК.
Інших відомостей, які могли б вказувати на необґрунтованість висновків про те, що могло бути вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, слідчому судді не надано.
Тому вказаний довід адвоката не свідчить про те, що арешт на майно накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя також враховує інші твердження адвоката Чернявського Р.М., які, на його думку, свідчать про те, що необхідність у арешті відпала.
Відповідно до ухвали слідчого судді від 25.10.2021 метою арешту мобільного телефона та планшету вказано потребу у збереженні їх як речових доказів.
Пункт перший ч. 2 ст. 170 КПК дозволяє накладення арешту на майно, у випадку відповідності його ознакам, вказаним у ст. 98 КПК. Остання визначає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Необхідність визнання електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку речовими доказами зумовлена саме потребою у збереженні інформації, що може міститися у цих пристроях, а також дослідженні їх властивостей (в т.ч. встановлення часу та місця створення файлів, перевірки наявності видалених відомостей та за можливості їх відновлення). Як тільки інформацію із пристрою скопійовано, перевірено його необхідні властивості, це в процесуальному порядку зафіксовано, необхідність у збереженні приладів зникає, що вказує на необхідність скасування заходів забезпечення кримінального провадження у зв`язку із досягненням мети їх застосування.
Втім, у даному випадку доступ до вилучених мобільного телефона та планшету досі обмежено. Власником не повідомлено паролів захисту, встановлених у гаджетах, детективам, що обмежує їх у можливості безперешкодного дослідження та копіювання інформації.
Слідчий суддя особливу увагу звертає на те, що заявляючи про необхідність повернення пристроїв, можливості забезпечення відповідального їх зберігання, ОСОБА_1 впродовж тривалого часу не повідомляє про пароль до телефона та планшету детективам, з метою їх якнайшвидшого огляду та повернення власнику.
У цьому контексті слідчий суддя не враховує пояснення ОСОБА_1 , які були відібрані адвокатом Чернявським Р.М., оскільки вони не узгоджуються із наявними у матеріалах клопотання іншими документами. Зокрема, ОСОБА_1 вказав, що не зміг розблокувати планшет, оскільки через вичерпання заряду батареї не зміг його ввімкнути. Однак, із протоколу обшуку від 29.09.2021 вбачається, що планшет, який вилучався був ввімкнутий, однак захищений паролем, який ОСОБА_1 тоді не пам`ятав. При цьому, під час обшуку також знайдено й інший планшет, який справді був вимкнений, однак він не вилучався.
Непереконливими є й твердження про те, що ОСОБА_1 невідомий пароль від додатку Telegram, оскільки відповідно до протоколу огляду від 28.10.2021 його він раніше повідомив адвокату Саловій Е.В .
Слідчий суддя враховує ту обставину, що наразі детективами із залученням спеціаліста здійснюються спроби подолання логічного захисту, встановленого на планшет, з метою перевірки змісту цього пристрою та копіювання необхідної інформації.
Зважаючи на вказане, слідчий суддя відхиляє доводи адвоката Чернявського Р.М. щодо відсутності потреби у подальшому арешті майна.
Доводи адвоката про те, що детективами ігноруються його клопотання, подані у порядку ст. 220 КПК, не заслуговують на увагу, оскільки предметом дослідження слідчого судді у даному випадку не є бездіяльність детектива в порядку ст. 303 КПК. До того ж, будь-яких інших документів, окрім уже вказаних, що можуть мати значення при вирішенні клопотання про скасування арешту, слідчому судді не надано.
Адвокат також зазначає про неспівмірність між обмеженнями, яких зазнає ОСОБА_1 у зв`язку з арештом його майна, а також завданнями кримінального провадження.
Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Слідчий суддя враховує ту обставину, що з часу вилучення пристроїв минуло чотири місяці. На противагу цьому, детективами НАБУ розслідуються обставини можливого вчинення особливо тяжкого корупційного злочину, до якого можуть бути причетні службові особи державного підприємства.
Зважаючи на кількість техніки, що була вилучена (телефон та планшет), слідчий суддя переконаний, що тимчасові обмеження, яких наразі зазначає власник майна, є незначними. Мобільний телефон та планшет не є занадто вартісним майном. У сучасних реаліях можливим є перенесення (копіювання) даних з цих пристроїв. Тому арешт цього майна не призвів до певних надмірних обмежень прав власності. Крім того, слідчий суддя зважає на значення вказаного майна для повного та всебічного встановлення обставин у кримінальному провадженні, досудове розслідування в якому досі триває.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що потреба у дії цього заходу забезпечення кримінального провадження на цей час не відпала, зважаючи на його значення для розслідування та відсутність у детективів до цього часу повного доступу до телефона та планшета задля копіювання наявної у них інформації.
Відтак, у задоволенні клопотання адвоката Чернявського Р.М. слід відмовити.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
-відмовити у задоволенні клопотання адвоката Чернявського Р.М., поданого в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52021000000000081 від 09.02.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст оголошено 04.02.2022 о 17:00 год.
Слідчий суддя В.В. Ногачевський