Документ № 103002644

Справа № 991/526/22

Провадження 1-кс/991/536/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурора Подгорця С.В., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Кастусіка Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Уразовського Володимира Івановича, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Подгорцем С.В., про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017000000001326 від 02.09.2017,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання старшого детектива Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Уразовського В.І., погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Подгорцем С.В. про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 620 250 грн, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.12.2021, на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, заборонивши ОСОБА_1 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 ,- цілодобово та поряд з цим зобов`язавши ОСОБА_1 виконувати наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого (детектива) або прокурора; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, - міста Харкова - без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; з підозрюваними ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити засіб електронного контролю.

Обґрунтовуючи необхідність зміни запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, детектив у клопотанні послався на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, при цьому передбачене ч.5 ст.191 КК України кримінальне правопорушення є корупційним злочином, за яке правопорушнику має бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі, а також на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що підозрюваний ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

21.12.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 620 250 грнта покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

При цьому підозрюваному ОСОБА_1 було роз`яснено вимоги ч.6 ст.182 КПК України в частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду.

Незважаючи на це, ОСОБА_1 не виконані вимоги ч.6 ст.182 КПК України та станом на 20.01.2022 ОСОБА_1 та його захисники не надали документів, які підтверджують внесення підозрюваною застави, натомість сторона захисту повідомила про неспроможність сплатити визначений слідчим суддею розмір застави, що за твердженням детектива вказує на неефективність застосування до нього попереднього запобіжного заходу, а також свідчить про наявність підстав для зміни застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави на більш суворий запобіжний захід, а саме на домашній арешт із забороною цілодобово залишати житло.

За таких обставин, враховуючи, що застава у визначеному слідчим суддею в ухвалі від 21.12.2021 розмірі не внесена, детектив звернувся до слідчого судді із клопотанням про зміну підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави на більш суворий, а саме на домашній арешт із забороною цілодобово залишати житло.

Поряд з цим детектив на обґрунтування поданого клопотання зазначив, що застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, не зменшить до прийнятного рівня зазначені вище ризики.

Наявні обставини і стали підставою для звернення детектива до слідчого судді з цим клопотанням.

Клопотання детективом вноситься у відповідності до положень ст. 200 КПК України.

В судовому засіданні прокурор Подгорець С.В. підтримав подане детективом клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Кастусік Д.В. в судовому засіданні та в письмових запереченнях просили суд відмовити в задоволенні клопотання детектива у зв`язку з недоведеністю обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України або застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту у нічний час. Зазначили, що стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з огляду на зазначені обставини захисник та підозрюваний просили відмовити у задоволенні клопотання детектива про зміну запобіжного заходу із застави на домашній арешт стосовно підозрюваного ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:

1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017000000001326 від 02.09.2017 за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191 КК України; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України та ч.3 ст.27, ч.3 ст.209КК України (в редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015); ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч. 5 ст.191 КК України, а також ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.209КК України, (в редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015).

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Клімтехінвест», підконтрольного ОСОБА_13 , вступивши у змову з останнім та ОСОБА_14 , спрямовану на заволодіння грошовими коштами КО «Київзеленбуд», діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , з метою усунення перешкод в укладенні додаткових угод до договорів поставки спеціальної техніки та сприяння у заволодінні грошовими коштами КО «Київзеленбуд», підготував на адресу генерального директора КО «Київзеленбуд» ОСОБА_9 лист № 22 від 29.01.2018 р., яким повідомив про начебто одержання ТОВ «Клімтехінвест» 29.12.2017 року підписаних КО «Київзеленбуд» додаткових угод від 29.12.2017 р. до договорів від 09.10.2017 р. № 141/10 та від 01.11.2017 р. № 182/11, якими термін їх дії продовжувався на 2018 рік, а також про підписання ним вказаних додаткових угод у січні 2018 року у зв`язку з начебто тривалим проведенням ТОВ «Клімтехінвест» переговорів з виробниками техніки на предмет можливості її постачання для КО «Київзеленбуд», що не відповідало дійсності, оскільки ТОВ «Клімтехінвест» не проводило переговорів щодо постачання техніки ні з компаніями-виробниками «Tenax International S.r.l.», «RCM S.p.A.» та «TSM», ні з компанією-посередником «New Life International s.r.o.» (Чехія).

Крім того, ОСОБА_1 , продовжуючи діяти відповідно до визначеної йому ролі пособника, підготував на адресу генерального директора КО «Київзеленбуд» ОСОБА_9 лист від 08.02.2018 р. № 22, яким повідомив аналогічну інформацію щодо обставин укладення ТОВ «Клімтехінвест» додаткових угод до договорів від 09.10.2017 р. № 141/10 та від 01.11.2017 р. № 182/11, а також про збільшення ТОВ «Клімтехінвест» у 2018 році вартості постачання вакуумно-підмітальних машин «RCM Patrol», «Tenax Electra 2.0.» та електричних дорожніх пилососів «Itala135», у зв`язку з начебто підвищенням ціни на цю техніку компаніями-виробниками, що не відповідало дійсності в частині проведення ТОВ «Клімтехінвест» переговорів із виробниками техніки та підвищення компанією «RCM S.p.A.» вартості постачання машин «RCM Patrol».

Зокрема, між КО «Київзеленбуд» в особі ОСОБА_9 та підконтрольним ОСОБА_13 та ОСОБА_15 ТОВ «Клімтехінвест» в особі ОСОБА_1 укладено додаткові угоди до договорів, а саме: додаткову угоду від 29.12.2017 р. № 3 та додаткову угоду від 14.02.2018 р. № 4 до договору від 09.10.2017 р. № 141/10, а також додаткову угоду від 29.12.2017 р. № 3 та додаткову угоду від 14.02.2018 р. № 4 до договору від 01.11.2017 р. № 182/11, згідно з якими суми вказаних договорів збільшено з 26 803 200 грн. до 30 622 656 грн. та відповідно з 63 024 000 грн. до 74 407 272 грн., тобто на 14,25 % і 18,06 %. Крім того, зазначеними додатковими угодами передбачено поставку у 2018 році вакуумно-підмітальної машини «RCM Patrol» за 3 819 456 грн. (з ПДВ), вартість закупівлі якої порівняно із закупівлею за основними договором зросла з 3 350 400 грн. до 3 819 456 грн., тобто на 469 056 грн. за одиницю, без зазначення підстав такого зростання, а також передбачено поставку у 2018 році вакуумно-підмітальної електричної машини «Tenax Electra 2.0.» вартістю 9 923 400 грн. (з ПДВ), вартість закупівлі якої порівняно із закупівлею за основними договором зросла з 8 940 000 грн. до 9 923 400 грн., тобто на 983 400 грн. за одиницю, а також поставку електричного дорожнього пилососу «Itala 135» за 1 459 872 грн. (з ПДВ), вартість закупівлі якого порівняно із закупівлею за основними договором зросла з 1 315 200 грн. до 1 459 872 грн., тобто на 144 672 грн за одиницю, без зазначення підстав такого зростання. При цьому, на підставі додаткової угоди № 4 до вказаного договору поставки необґрунтовано збільшено ціни за одиницю товару на 11 % за відсутності підтвердження коливання цін на ринку на вказані товари та допущено збільшення суми, визначеної в основному договорі.

Після цього ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_14 , будучи обізнаними, що відправниками переліченої вище техніки є компанії «RCM S.p.A.», «Tenax International S.r.l.» та «TSM», а також те, що техніка постачається для ТОВ «Клімтехінвест», однак діючи з метою створення умов для збільшення її вартості під час ввезення в Україну, досягли домовленостей із невстановленими у ході досудового розслідування представниками групи компаній з іноземною реєстрацію на укладення в 2018 році фіктивних контрактів про постачання ними техніки для ТОВ «Клімтехінвест» без реального наміру здійснювати фактичне постачання техніки за такими контрактами.

На виконання вказаних домовленостей між іноземними компаніями «New Life International s.r.o.», «Tolara Trade s.r.o.» та ТОВ «Клімтехінвест» укладено фіктивні контракти на постачання техніки марок «RCM», «Tenax» та «TSM», а також складено фіктивні рахунки-фактури про начебто постачання за контрактами техніки в Україну, що не відповідало дійсності, оскільки таку техніку імпортували з Італії до України компанії-виробники.

Внаслідок вчинення ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 вказаних умисних дій вартість спеціальної техніки штучно збільшилася порівняно з вартістю її придбання у виробників, а саме: електричного дорожнього пилососа «Itala 135BT» - з 14 240 євро до 32 900 євро, вакуумно-підмітальної машини «RCM Patrol» - з 42 000 євро до 90 150 євро, вакуумно-підмітальної електричної машини «Tenax Electra 2.0.» - з 87 633,7 євро до 234 300 євро.

У квітні - травні 2018 року згадана техніка була ввезена на митну територію України, після чого представник ТОВ «Міленіум» ОСОБА_18 підготував електронні митні декларації на оформлення вказаної техніки, до яких долучив копії контрактів та рахунків-фактур про начебто ввезення техніки з Італії в Україну зазначеними вище іноземними компаніями для ТОВ «Клімтехінвест».

27.04.2018 року та 29.05.2018 року ТОВ «Клімтехінвест» поставило до КО «Київзеленбуд» вакуумно-підмітальну машину «RCM Patrol» за договором від 09.10.2017 р. № 141/10, електричний дорожній пилосос «Itala 135ВТ» за договором від 01.11.2017 р. № 182/11 та вакуумно-підмітальну електричну машину «Tenax Electra 2.0.» за договором від 01.11.2017 р. № 182/11, після чого КО «Київзеленбуд» перерахувало на рахунок ТОВ «Клімтехінвест» грошові кошти в сумі 3 819 456 грн. як оплату за договором від 09.10.2017 р. № 141/10, кошти в сумі 1 459 872 грн. як оплату за договором від 01.11.2017 р. № 182/11 та в кошти в сумі 9 923 400 грн. за цим договором.

Отже, за версією досудового розслідування, в результаті придбання у 2018 році КО «Київзеленбуд» спеціальної техніки за договорами поставки від 09.10.2017 р. № 141/10 та від 01.11.2017 р. № 182/11 територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) завдано збитків на загальну суму 10 245 395,5 грн. (з ПДВ), яка відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України перевищує шістсот розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у сприянні вчиненню злочину іншими співучасниками шляхом усунення перешкод, а саме пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.

Злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України відноситься до категорії особливо тяжких корупційних злочинів (частина 6 статті 12, примітка 1 статті 45 КК України).

10.12.2021 складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.5 ст.191 КК України, яке було оголошене та вручене підозрюваному в день складення.

Зазначена підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених в судовому засіданні доказах.

21.12.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/8447/21 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 620 250 грн (шістсот двадцять тисяч двісті п`ятдесят гривень)та покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого (детектива) або прокурора; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, - міста Харкова - без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; з підозрюваними ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Також підозрюваному ОСОБА_1 було роз`яснено вимоги ч.6 ст.182 КПК України в частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду, а також те, що зазначені дії можуть бути здійснені не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. Роз`яснено підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Оскільки ОСОБА_1 не виконані вимоги ч.6 ст.182 КПК України та не надано документів, які підтверджують внесення підозрюваним застави, натомість повідомлено про неспроможність сплатити визначений слідчим суддею розмір застави, детектив звернувся до слідчого судді з даним клопотанням про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді застави на більш суворий запобіжний захід, а саме домашній арешт із забороною цілодобово залишати житло.

Варто додати, що під час застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчим суддею перевірялась наявність обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.01.2022 було стверджено законність застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 та ухвала від 21.12.2021 залишена без зміни та набула законної сили.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.

При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Таким чином, дослідженими в судовому зсіданні доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ст.191 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

При цьому варто додати, що питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею при розгляді даного клопотання не вирішувалось, оскільки підлягає дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Зокрема, слід зауважити, що у відповідності до положень ст. 200 КПК України перевіряється можливість зміни запобіжного заходу, а не його застосування чи скасування.

Поряд з цим посилання захисника на те, що на даний час перестали існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України є голослівним.

Так ухвалами слідчого судді та колегії суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду встановлено наявність ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 12017000000001326 від 02.09.2017 щодо підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 передбачає покарання у виді позбавлення волі позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину Кримінальним кодексом України не передбачено.

При вирішенні питання про наявність даного ризику також враховуються відомості про наявність у ОСОБА_1 паспорту громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , зі строком дії до 25.02.2022, а також достатність майнових ресурсів підозрюваного для можливого переховування від органів досудового розслідування та суду. Як слідує з матеріалів клопотання, у 2015-2018 роках ОСОБА_1 одержав сукупний офіційний дохід в розмірі 323 291 грн, а очолюване ОСОБА_1 ТОВ «Клімтехінвест» одержало в 2016-2018 роках лише від КО «Київзеленбуд» в якості оплати за договорами поставки техніки грошові кошти на загальну суму 113 434 452 грн. Слідчий суддя враховує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі. Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, слід виходити із встановленого КПК України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, а тому ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Визнаючи наявність вказаного ризику, слідчий суддя також враховує ознайомлення підозрюваного ОСОБА_1 з протоколами допиту свідків, що дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість впливу на останніх.

Крім того підозрюваний може впливати на службових осіб КО «Київзеленбуд», які приймали участь у підготовці в 2017-2018 роках договорів поставки техніки ТОВ «Клімтехінвест» та додаткових угод до цих договорів, а також на представників компаній з іноземною реєстрацією, з якими ТОВ «Клімтехінвест» в особі ОСОБА_1 укладалися контракти про начебто постачання техніки, а також на інших свідків у кримінальному провадженні, підбурюючи вказаних осіб до зміни наданих показань, надання неправдивих показань або відмови від надання показань, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності, що є неприпустимим. У зв`язку із викладеним, існує ймовірність незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні зі сторони підозрюваного ОСОБА_1 .

З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженими наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

В той же час, як вбачається з матеріалів провадження 24.01.2022 прокурор у кримінальному провадженні визнав зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту та стороні захисту вручено повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017000000001326 від 02.09.2017, в порядку ст. 290 КПК України.

Згідно матеріалів провадження, 21.12.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/8447/21 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 620 250 грнта покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

При цьому підозрюваному ОСОБА_1 було роз`яснено вимоги ч.6 ст.182 КПК України в частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду. Роз`яснено підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

На цей час ОСОБА_1 не виконані вимоги ч.6 ст.182 КПК України. Тобто ОСОБА_1 та його захисник не надали документи, які підтверджують внесення підозрюваним застави, натомість захист повідомив про неспроможність сплатити визначений слідчим суддею розмір застави.

Більш суворими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою, є: 1) домашній арешт 2) тримання під вартою, а більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1)особисте зобов`язання; 2) особиста порука.

В клопотанні детектив просив змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, зазначив, що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі(ч.ч.1,2 ст. 181 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду та ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 та вагомості встановлених ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та зможе запобігти цим ризикам, оскільки ані особисте зобов`язання, ані особиста порука не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів.

Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж домашній арешт та застава (ухвала про застосування якої не була виконана підозрюваним).

Зважаючи на викладені обставини слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, характеризуючі матеріали, приховування реального фінансового стану, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей та матір похилого віку та враховуючи те, що підозрюваним не було виконано обов`язку, передбаченого ч. 6 ст. 182 КПК України, на підставі чого приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 та запобігти вказаним ризикам.

Цілодобовий домашній арешт є саме таким запобіжним заходом, який може забезпечити належну поведінку та виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні), а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на підозрюваного обов`язків, про які просить сторона обвинувачення. Стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідність їх покладення на підозрюваного та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх покладенню.

Тому, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого (детектива) або прокурора; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, - міста Харкова - без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; з підозрюваними ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п.1,2,3,4,8,9 ч.5 ст.194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, має незначний вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.

За таких обставин клопотання детектива підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення строку тримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під домашнім арештом два місяці, тобто до 01.04.2022.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-178, 194, 200, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Уразовського В.І., погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Подгорцем С.В., про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Змінити запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.12.2021 у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 620 250 грн, на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, заборонивши ОСОБА_1 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 - цілодобово.

Строк тримання під домашнім арештом визначити до 01.04.2022.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого (детектива) або прокурора;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, - міста Харкова - без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; з підозрюваними ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;

- здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначити до 01.04.2022 включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12017000000001326 від 02.09.2017.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Д. Воронько