Документ № 103002649

Справа № 991/716/22

Провадження № 1-кс/991/726/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Задорожна Л.І.,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання Ярмолюк М.І.,

прокурор - Жовницька А.В.,

підозрюваний - ОСОБА_1 ,

захисники - адвокати Добринін В.В., Мікулін Д.М., Комарницький М.В.,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Довженка Андрія Сергійовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000566 від 06.12.2021, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Антонівка Уманського району Черкаської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України,

установив:

03 лютого 2022 року до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Довженка А.С. від 02 лютого 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України.

Клопотання погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Жовницькою А.

Перевіривши та дослідивши надані матеріали клопотання, заслухавши прокурора Жовницьку А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Добриніна В.В., Мікуліна Д.М., Комарницького М.В.,

слідчий суддя дійшов таких висновків:

1. Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52021000000000566 відповідає вимогам ст. 183, 184 КПК України.

2. Документом, який підтверджує надання підозрюваному ОСОБА_1 копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є письмова розписка підозрюваного про отримання ним вказаних документів 02 лютого 2022 року о 16 год. 10 хв. (а.с.79 т.2).

3. Кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ст.33-1, п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369 КК України, вчинено щодо службової особи, посада якої належить до категорії «А» державної служби.

4. Досудовим розслідуванням встановлено, що у грудні 2021 року ОСОБА_1 , діючи в інтересах суб`єктів господарювання, які здійснюють будівництво житлових та офісних будівель у м. Києві, зустрівся з в.о. директора Департаменту архітектурно-будівельного контролю Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_2 та висловив пропозицію надати неправомірну вигоду голові Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_3 , який відповідно примітки до ст.368 КК України, є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, оскільки його посада згідно зі статтею 6 Закону України «Про державну службу» належить до категорії «А», за вчинення ним дій із використанням наданої йому влади та службових повноважень, а саме сприяння у видачі сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництва об`єкта - офісно-готельного житлового комплексу з торгівельними приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_2 , площа якого складає 60 000 кв.м., у розмірі 2 долари США за кожен квадратний метр площі, тобто загалом 120 000 доларів США.

Надалі ОСОБА_1 , перебуваючи у м. Києві, у ході зустрічей з ОСОБА_2 19 січня 2022 року, а також з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 26 січня 2022 року, пообіцяв надати таку неправомірну вигоду за приховування інформації про виявлені недоліки об`єкта (відсутності лічильників електроенергії та трансформаторної підстанції), що унеможливлює введення об`єкта в експлуатацію, та видачу вказаного сертифікату до їх усунення.

01 лютого 2022 року ОСОБА_1 , перебуваючи з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в автомобілі на території загальнодоступного паркувального майданчику супермаркету «Ultramarket», надав Голові ДІАМ неправомірну вигоду у розмірі 119 700 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 3 406 123,3 грн, за приховування інформації про виявлені недоліки об`єкта, а також сприяння та видачу вказаного сертифікату до їх усунення, після чого був затриманий детективами НАБ України.

5. Під час розгляду клопотання прокурор довів:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінального правопорушення та вагомість наявних доказів про його вчинення підозрюваним:

06.12.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.4 ст.369 КК України. В короткому викладі обставин зазначено про те, що ОСОБА_1 запропонував та 01.02.2022 надав неправомірну вигоду голові ДІАМ ОСОБА_3 , який займає особливо відповідальне становище, в сумі 119 700 доларів США за отримання сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, попри наявні порушення. Вказаний витяг сформовано 01.02.2022 (а.с.15, т.1).

01 лютого 2022 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України. Підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення дають встановлені досудовим розслідуванням обставини його скоєння, які підтверджуються долученими до матеріалів клопотання документами (в копіях матеріали:

заява голови Державної інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_3 від 06.12.2021, який будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України, повідомив, що особа на ім`я ОСОБА_1 , який відрекомендував себе як представника девелоперської компанії Perfect group, пропонував неправомірну вигоду за введення в експлуатацію будівель ЖК «Терракота» (а.с.23, т.1);

заява в.о. директора департаменту державного архітектурно-будівельного контролю ДІАМ ОСОБА_2 від 06.12.2021, який будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України, повідомив аналогічні відомості, як у зазначеній вище заяві (а.с.24, т.1);

протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 06.12.2021, в якому останній по суті поставлених запитань зазначив, що в ході розмови ОСОБА_1 , який назвався представником девелоперської компанії «Perfect Group», сказав ОСОБА_2 , що за введення об`єктів в експлуатацію він, від забудовників, готовий надати службовим особам ДІАМ неправомірну вигоду з розрахунку 2 долари США за 1 кв.м., а за одержання дозволу на виконання будівельних робіт - неправомірну вигоду з розрахунку 1,5 долари США за 1 кв.м.; під час зустрічі ОСОБА_2 не погодився на надану пропозицію та просив дати час для розмірковування, на що ОСОБА_1 повідомив, що він розуміє, що такі питання мають вирішуватись головою ДІАМ (а.с.25-29, т.1);

протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 26.01.2022, в якому останній по суті поставлених запитань зазначив, що 19 січня 2022 року ОСОБА_1 , під час зустрічі з ОСОБА_2 , сказав, що готовий надати неправомірну вигоду за приховування факту відсутності лічильників та обладнання у трансформаторній підстанції; також, ОСОБА_2 домовився з ОСОБА_1 про його з ним зустріч (а.с.30, т.1);

протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 01.02.2022, в якому останній по суті поставлених запитань зазначив, що 01 лютого 2022 року на парковці магазину «Ультрамаркет» ОСОБА_1 сказав, що він привіз 119 700 доларів США і передав ОСОБА_2 чорний пакет, на запитання ОСОБА_2 чи округлив він суму, повідомив, що сума відповідає площі (а.с.35, т.1);

протоколи допиту свідка ОСОБА_2 від 06.12.2021 (а.с.40, т.1), від 09.12.2021 (а.с.45, т.1), від 28.12.2021 (а.с.50, т.1), від 26.01.2022 (а.с.54, т.1); та протокол допиту від 01.02.2022, відповідно змісту якого 01 лютого 2022 року ОСОБА_2 , разом із ОСОБА_3 , зустрілися з ОСОБА_1 та на автомобілі Ford Kuga, яким користується ОСОБА_3 , поїхали на парковку магазину «Ультрамаркет», де ОСОБА_1 сказав, що він привіз 119 700 доларів США і передав ОСОБА_2 чорний пакет, який перерахував пачки доларів, всього їх було 12 пачок (а.с.61, т.1);

протокол огляду речей від 26.01.2022, а саме мобільного телефону Apple iPhone A2482 s/n «TWC7M7Q6HD» IMEI « НОМЕР_1 », який під`єднувався до робочої станції та за його допомогою виготовлено знімки екрану із зазначенням загальних характеристик телефону та листуванням в месенджері WhatsApp з абонентом з номером телефону « НОМЕР_2 » щодо обговорення питань, які стосуються сертифікатів про прийняття об`єкта «ТЕРАКОТА» в експлуатацію (а.с.65, т.1);

протокол огляду речей (веб-ресурсу «Реєстр будівельної діяльності») від 26.01.2022 (а.с.78, т.1);

протокол огляду від 02 лютого 2022 року, відповідно якого в ході діалогу між детективами Національного бюро ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , останній повідомив, що у автомобілі Форд білого кольору передав грошові кошти в розмірі 119 700 доларів США (за його словами, це був другий транш) керівнику ДІАМ за вирішення питання сприяння введення в експлуатацію об`єкта на вул. Чернігівській у м. Києві (а.с.113, т.1);

протокол обшуку від 01 лютого 2022 року, зі змісту якого слідує, що у ході проведення обшуку автомобіля «Ford Kuga», державний номерний знак НОМЕР_3 , у салоні, між передніми сидіннями та підлокотником виявлено пакет чорного кольору, в середині якого виявлено грошові кошти 119 700 доларів США (а.с.117, т.1);

протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.02.2022, зі змісту якого слідує, що 01 лютого 2022 року об 11 год. 12 хв. на території загальнодоступного паркувального майданчику супермаркету «Ultramarket» старший детектив Національного бюро ОСОБА_8 фактично затримав ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, на підставі п.п.1,3 ч.1 ст.208 КПК України (а.с.148, т.1).

протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи від 27.01.2022 зі змісту якого слідує, що під час проведення зазначених дій 19 січня 2022 року зафіксовані розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.1, т.2);

протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи від 31.01.2022 зі змісту якого слідує, що під час проведення зазначених дій 26 січня 2022 року зафіксовані розмови між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.16, т.2).

У ході проведення судового засідання адвокатом Комарницьким М.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , подані письмові заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу. Сторона захисту вважає, що орган досудового розслідування помилково дійшов висновку щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, розцінює таке клопотання як необґрунтоване та таке, що не відповідає вимогам КПК України, з наступних підстав. Так, у ході досудового розслідування не зібрано, а отже і не надано суду доказів обґрунтованості підозри ОСОБА_1 , існують підстави, які можливо вказують на провокацію з боку посадових осіб ДІАМ та фактично створення ними умов та примушення підозрюваного до висунення пропозиції неправомірної вигоди. Такі сумніви ґрунтуються на невідповідності окремих даних висвітлених в різних доказах сторони обвинувачення. Так, у ході досудового розслідування, проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не було зафіксовано пропозиції ОСОБА_1 надати неправомірну вигоду саме голові ДІАМ, натомість усі згадки про нього здійснювались в.о. директора департаменту ДІАМ ОСОБА_2 (який, на думку сторони захисту, співпрацює із Національним бюро та є їх агентом). Зазначені обставини свідчать про передчасність, надуманість та штучність тверджень сторони обвинувачення про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, обставини його вчинення, зазначені у повідомленні про підозру, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, не підтверджені будь-якими доказами та ґрунтуються виключно на припущеннях.

Разом з тим, детектив у своєму клопотанні не тільки не довів наявність обставин недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків зазначених у клопотанні, але й не надав слідчому судді доказів їх підтвердження.

Зазначив, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо неправомірним для нього. Враховуючи відсутність у ОСОБА_1 будь-яких збережень, активів, аби внести заставу у розмірі 3 млн грн, а також відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, сторона захисту вважає, що розмір застави, який детектив просить застосувати до нього, є надмірним та таким, що не відповідає майновому стану підозрюваного.

З урахуванням викладених обставин, захисник просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з недоведеністю обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України.

Відповідаючи на доводи сторони захисту, слідчий суддя зазначає таке.

Зі змісту протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 06.12.2021 вбачається, що під час розмови ОСОБА_2 з підозрюваним стосовно пропозиції неправомірної вигоди, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) повідомив, що він розуміє, що такі питання мають вирішуватись Головою ДІАМ (а.с.25, т.1), тому, очевидно, що ОСОБА_1 усвідомлював статусність посади Голови ДІАМ, її значущість та вагомість, що завдяки можливостям такої посади можливо досягти мети, яку переслідував підозрюваний, тому в даному випадку слід виходити із сукупності всіх обставин, які можуть свідчити про наявність чи відсутність ознак службової особи, яка займає особливо відповідальне становище.

У контексті обґрунтованості підозри слідчий суддя бере до уваги надані стороною захисту пояснення та відомості щодо можливого існування провокації зі сторони правоохоронних органів.

Необхідно зазначити, що перевірка наявності провокації злочину, про яку веде мову захисник, має здійснюватися під час кримінального провадження на підставі всебічного та повного дослідження доказів, а також їх оцінки, як в сукупності, так і кожного окремо. Під час досудового розслідування роль слідчого судді полягає у судовому контролі щодо дотримання правоохоронними органами положення чинного законодавства України в частині проведення тих чи інших слідчих та процесуальних дій та захисту прав, свобод та інтересів підозрюваного (інших учасників кримінального провадження) під час його проведення.

Таким чином, факти та інформація, які були озвучені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, оскільки періодичність зустрічей та розмов ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зміст таких розмов, зацікавленість у виконанні обумовлених дій, розповіді про те, що він раніше вирішував подібні питання та ін., з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_1 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування. У подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Вищезазначене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

2) наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ч.1 ст.177 КПК України ризики вчинення ОСОБА_1 спроб переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та незаконно впливати на свідків.

Наявність вищевказаних ризиків обґрунтовуються такими обставинами:

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин підозрюваного ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування). Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, який є тяжким корупційним правопорушенням.

Характер інкримінованого правопорушення пов`язаний з корисливою спрямованістю та зацікавленістю у використанні особою, якій надається неправомірна вигода, свого службового становища. Санкція ч.4 ст.369 КК України відносить інкримінований злочин до тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років, з конфіскацією майна або без такої. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому він оцінюється у світлі таких факторів, мова про які йшла вище, а також враховуються будь-які інші зв`язки з країною, в якій особа притягується до кримінальної відповідальності, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі Becciev v. Moldova, п. 58. Таким чином, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 , у сукупності з іншими обставинами, та тим, що в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ.

Встановлені обставини у ході досудового розслідування, зокрема систематичний перетин кордону України (зокрема, пішки) зі Словацькою Республікою та Угорщиною за наявності паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 , НОМЕР_5 (у 2017 році), вказують на наявність реальної загрози втечі ОСОБА_1 за межі території України, можливості подальшого переховування на території іноземних країн, а також про фактичну відсутність у органу досудового розслідування дієвих механізмів попередження такої втечі та подальшого розшуку підозрюваного.

Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 може використати наявні у нього засоби та можливості (у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій останнім неодноразово зазначалось про наявність близьких стосунків із працівниками правоохоронних органів, в тому числі з особами, які займають керівні посади, посадовими особами Офісу Президента України; родинних стосунків із високопосадовцями органів державної влади) для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Тому, слідчий суддя погоджується з прокурором, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Достатньо обґрунтованим є ризик впливу на свідків. Досліджені під час розгляду клопотання показання свідчать про їх значущість для доведення обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні. Слідчим суддею береться до уваги та обставина, що ОСОБА_1 має певне коло зв`язків із керівництвом та посадовими особами правоохоронних органів, органів державної влади, та може використовувати їх для впливу на свідків, які володіють інформацією щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, у цьому провадженні.

Про існування ризику впливу підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні свідчать, зокрема, показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які надали викривальні свідчення щодо вчинення ОСОБА_1 протиправних дій. Вказані показання мають важливе значення для цього кримінального провадження, проте в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, може безпосередньо, а також використовуючи зв`язки із іншими особами, впливати на вказаних свідків у різних формах (умовляння, підкуп, тощо) з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, про те, що підозрюваний має можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності сам або за допомогою третіх осіб впливати на свідків та вважає даний ризик доведеним.

Крім того, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя вважає, що прокурором не було доведено існування наступних ризиків:

- ризик знищення, приховування або спотворення документів, які мають істотне значення для кримінального провадження;

- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинення іншого кримінального правопорушення.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 не є ні працівником ТОВ «ІНКОЛОР Україна», ні службовою особою ДІАМ, тому у нього відсутній доступ до документації товариства чи документів, які видаються ДІАМ або іншим органом (наприклад, щодо наявності лічильників електроенергії та трансформаторної станції, угод щодо них, тощо). Посилання прокурора на те, що ОСОБА_1 має доступ до таких документів, нічим не було підтверджено.

Також, у клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 та його родина, незважаючи на відсутність відомостей про отримані доходи, мають у розпорядженні значні грошові кошти, нерухоме майно, є засновниками низки юридичних осіб, займаються купівлею та продажем дорогих автомобілів, що підтверджується характером дій та висловлюваннями ОСОБА_1 . Зокрема, відповідно нарахованих доходів, ОСОБА_1 з 2010 по 2022 рік заробив 114 578 грн, проте передав неправомірну вигоду службовій особі у розмірі 119 700 доларів США, повідомивши, що це його особисті грошові кошти. Наведене, на думку сторони обвинувачення, свідчить про те, що ОСОБА_1 та його родина мають значні грошові кошти та матеріальні ресурси, за допомогою яких зможуть перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя не може погодитись з доведенням наявності зазначеного ризику. Так, сторона обвинувачення, при доведенні його існування обмежилась перерахуванням переліку майна, яким володіє підозрюваний ОСОБА_1 та його родина, чим констатувала лише факт наявності у нього тих чи інших матеріальних цінностей. Яким саме чином підозрюваний збирається використати ці кошти, аби перешкодити кримінальному провадженню, ні у клопотанні, ні у судовому засіданні, стороною обвинувачення зазначено не було.

На обґрунтування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурор зазначила, що досудовим розслідування встановлено, що під час зустрічей з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 повідомив, що він раніше надавав неправомірну вигоду службовим особам державного архітектурно-будівельного контролю з приводу вирішення питань, пов`язаних з будівництвом, крім того, повідомляв і про інші корупційні кримінальні правопорушення; а переглядом відеозапису на інтернет-ресурсі Youtube за 19 січня 2020 року встановлено, що останній, прийшовши до приміщення спортивного клубу в м. Мукачево, почав сварку з працівниками та взявши до рук кувалду, почав погрожувати присутнім особам, не реагуючи на зауваження, що свідчить про схильність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень.

Жодних доказів внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань або перевірки уповноваженими особами правоохоронних органів зазначених подій, прокурором, всупереч покладеному на нього обов`язку доказування обставин у кримінальному провадженні, слідчому судді надано не було.

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

На виконання вимог закону слідчий суддя розглядає можливість застосування менш суворого запобіжного заходу.

У світлі конкретних обставин даної справи запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання, особистої поруки чи домашнього арешту не зможуть запобігти зазначеним вище ризикам, оскільки підозрюваний зможе використовувати засоби телефонного та інтернет зв`язку, особисті зустрічі для спілкування із іншими особами, з метою організації переховування від слідства та суду, впливу на свідків, тощо.

6. Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя, під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, враховує такі обставини:

- надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.369 КК України;

- інкриміноване кримінальне правопорушення, відповідно до положень КК України відноситься до тяжкого і у разі визнання підозрюваного винуватим, з урахуванням його ролі у вчиненні цього правопорушення, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

- станом на сьогоднішній день підозрюваному виповнився 51 рік, інформація про те, що стан його здоров`я несумісний з застосуванням такого заходу забезпечення як тримання під вартою - відсутня;

- підозрюваний має родину (повнолітніх дітей, дружину), однак сам по собі цей факт не свідчить про міцність соціальних зв`язків в тій мірі, щоб вони могли утримати підозрюваного від позапроцесуальної поведінки;

- надані стороною захисту документи свідчать, що ОСОБА_1 зарекомендував себе порядною людиною, має численні грамоти від релігійних організацій та дипломи (за фінансову підтримку та всебічне сприяння розвитку спортивного руху в Україні);

- наявними матеріалами підтверджується володіння ним нерухомим майном - 1/2 та 1/2 частками молитовного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , на праві спільної часткової приватної власності; його дружині ОСОБА_9 на праві приватної власності належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 . Згідно з наявними у матеріалах клопотання відомостями у період з 2010 року по 2021 рік дохід ОСОБА_1 склав 114 578,00 грн, дохід його дружини ОСОБА_9 - 3 062 228,00 грн;

- підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий; відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;

- майнова шкода у кримінальному провадженні відсутня;

- наявний ризик продовження протиправної поведінки ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 обґрунтоване та підлягає задоволенню.

7. Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

У той же час, слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , обставини вчинення кримінального правопорушення та його роль, індивідуальні особливості підозрюваного, що дозволяє дійти висновку, що застава, визначена у сумі до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не буде здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України. Адже в даному випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням так званого загально-кримінального злочину, а мова йде про корупційний злочин, вчинений, за версією обвинувачення, ОСОБА_1 з тією метою, щоб службова особа, яка займає особливо відповідальне становище, вчинила дії з використанням наданого їй службового становища, всупереч Конституції та законів України, що завдає шкоди авторитету держави в цілому, та вчинене з корисливою метою - а саме пропозиції та наданні неправомірної вигоди.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує надані стороною обвинувачення відомості про майновий стан підозрюваного, а саме:

- відомості про доходи ОСОБА_1 , відповідно до яких його дохід за 2013 рік склав 7 930,00 грн; за 2015 рік - 106 648,00 грн;

- відомості Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (№ 297434578), відповідно якої ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності (Ѕ та Ѕ частини) належить молитовний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

- відомості Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (№ 297434789), відповідно якої дружині підозрюваного - ОСОБА_9 на праві приватної власності належить домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .

За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави - 900 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 232 900 грн. Саме такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного, враховуючи систематичні покупки та продаж дороговартісних автомобілів, надання особистих грошових коштів, зі слів підозрюваного, у розмірі більш ніж 3 млн гривень, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами, які були встановлені в ході розгляду клопотання, в т.ч. і суми зазначеної в повідомленні про підозру неправомірної вигоди, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені п.п. 1,2,3,9 ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, з мотивуванням, що викладено вище у цій ухвалі, а саме:

-прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом;

-не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-носити електронний засіб контролю.

Необхідність покладення обов`язку утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 (крім його захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді та суду), у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає не доведеною. Коло таких осіб детективом та прокурором не визначено, що у майбутньому зможе порушити права та інтереси підозрюваного. Крім того, на думку слідчого судді, покладаючи такий обов`язок, в ухвалі має бути зазначено перелік конкретних осіб, від спілкування з якими має утримуватись підозрюваний, а не має бути залишено на розсуд детектива чи прокурора.

8. Визначаючи строк дії обов`язків, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_1 було фактично затримано 01 лютого 2022 року, а тому такий строк має бути визначений в межах строку досудового розслідування, але не більше зазначеного строку дії основного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто до 01 квітня 2022 року.

Слідчий суддя окремо звертає увагу, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

На підставі наведеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 183, 193-197, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Довженка А.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з дня його фактичного затримання, строком до 01 квітня 2022 року.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави у розмірі 900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 2 232 900 (два мільйони двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот) гривень.

У разі внесення застави у визначеному в ухвалі слідчого судді розмірі, вважається, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід у виді застави. Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок:

Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259,

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_6 ,

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).

У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом;

2) не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 01 квітня 2022 року, в межах строку досудового розслідування. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

Строк дії ухвали до 01 квітня 2022 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52021000000000566 від 06.12.2021.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захисникам, для відома та направити керівнику Державної установи "Київський слідчий ізолятор" - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Доручити виконання ухвали батальйону конвойної служби ГУНП в м. Києві та керівнику Державної установи "Київський слідчий ізолятор".

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя Лариса Задорожна