- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
- Суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С., Павлишин О.Ф.
- Секретар : Міленко О.В.
- Захисник/адвокат : Михайлова А.Л., Шкабєріна А.В., Давіденко Н.О.
- Прокурор : Кимлик Р.В.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: Кравчук О. О.Справа № 641/6379/18
Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-кп/991/13/22
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
08 лютого 2022 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Глотова М. С.,
суддів: Никифорова А. С., Павлишина О. Ф.,
за участю:
секретаря судового засідання Міленко О. В.,
прокурора Кимлика Р. В.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисників Михайлова А. Л., Шкабєріна А. В., Давіденко Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кимлика Романа Володимировича щодо залишення без розгляду його клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні №52016000000000367,
В С Т А Н О В И Л А:
06.08.2021 Вищий антикорупційний суд ухвалив обвинувальний вирок.
Цим вироком, зокрема: (1) визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК) та призначено йому покарання; (2) до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 3, 8, 9 ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Своє рішення в частині обрання запобіжного заходу суд мотивував наявністю ризику ухилення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання.
Ухвалою від 24.11.2021 ОСОБА_1 продовжено до набрання вироком законної сили, але не довше ніж на 60 днів - до 23 січня 2022 року, строк дії домашнього арешту в нічну пору доби з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_1 та покладених вироком Вищого антикорупційного суду від 06 серпня 2021 року обов`язків, а саме(1) прибувати за кожною вимогою до суду або до органу виконання покарань; (2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; (3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (за наявності); (4) носити електронний засіб контролю.
20.01.2022 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - Апеляційна палата) надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Кимлика Р. В.
У клопотанні прокурор висловив прохання продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, але не довше ніж на 60 (шістдесят) днів, строк дії запобіжного заходу - домашнього арешту в нічну пору доби з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_1 , та покладених на нього обов`язків, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до суду або до органу виконання покарань; (2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; (3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (за наявності); (4) носити електронний засіб контролю.
Розгляд зазначеного клопотання прокурора було призначено на 20.01.2022, але у зв`язку із відсутністю обвинуваченого ОСОБА_1 у судовому засіданні через погіршення стану здоров`я його за клопотанням сторони захисту відкладено на 08.02.2022.
01.02.2022 до початку розгляду вищевказаного клопотання прокурор подав заяву щодо залишення його без розгляду. На обґрунтування своєї заяви прокурор зазначив, що оскільки 23.01.2022 строк дії запобіжного заходу та обов`язків закінчився, то вказане унеможливлює розгляд відповідного клопотання.
У судовому засіданні прокурор Кимлик Р. В., обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники Михайлов А. Л., Шкабєрін А. В., Давіденко Н. О. заяву прокурора стосовно відмови від клопотання, шляхом його залишення без розгляду, підтримали.
Надаючи оцінку наведеним обставинам колегія суддів виходить із того, що у кримінальному процесуальному законі відсутні норми, які б окремо регулювали порядок вирішення питання продовження дії запобіжних заходів і покладених на обвинувачених під час їх застосування обов`язків на стадії апеляційного оскарження вироку. Водночас під час підготовки до апеляційного розгляду суддя-доповідач наділений повноваженням одноособового розгляду інших клопотань, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу (п. 3 ч. 1 ст. 401 КПК).
Ураховуючи зазначене, а також те, що законодавцем у ч. 5 ст. 194 КПК поруч із словами «слідчий суддя» застосовано слово «суд», яке у кримінальному процесуальному законі використовується як загальне поняття, котрим у п. п. 20, 21, 22 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 30 КПК позначаються усі суди незалежно від інстанцій, а також його використано при зазначенні повноважень суду апеляційної інстанції у ст. ст. 404, 407, 418 КПК, то апеляційний суд вправі під час перебування вироку на стадії оскарження в апеляційному суді, виходячи із положень ст. 2, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 199, п. 3 ч. 1 ст. 401, ч. 1 ст. 405 КПК, вирішувати питання, пов`язані з обранням, зміною або скасуванням запобіжних заходів у відповідному кримінальному провадженні.
Виходячи із наведеного, а також системного аналізу положень ст. ст. 194, 199 КПК, колегія суддів апеляційного суду на відповідній стадії наділена повноваженням у порядку, визначеному ст. 199 КПК, вирішувати питання про продовження дії застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу та покладених на нього обов`язків.
Поруч із наведеним, кримінальний процесуальний закон передбачає, що: (1) прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч. 1 ст. 36 КПК); (2) сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 26 КПК); (3) суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК).
Отже, відмова прокурора від поданого ним клопотанням - це його дискреційне право, втрутитися в яке суд не вправі.
Із огляду на наведене, колегія суддів вважає, що заяву прокурора слід задовольнити, а апеляційне провадження - закрити. Адже, саме такий спосіб припинення провадження відповідатиме позиції суду касаційної інстанції, згідно з якою якщо апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження (ухвала Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №569/17036/18, провадження №51-598кмо19).
Ураховуючи, що відмова від клопотання не суперечить вимогам закону (ухвала Верховного Суду від 02.03.2021 у справі №624/130/17), але розгляд клопотання прокурора, від підтримання якого він відмовився, суперечитиме такій загальній засаді кримінального провадження як диспозитивність, то відмову необхідно прийняти, а провадження за таким клопотанням - закрити (постанова Верховного Суду від 29.09.2021 у справі №158/1830/19).
Керуючись ст. ст. 26, 36, 176-178, 181, 184, 185, 194, 199, 331 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Прийняти відмову прокурора Кимлика Романа Володимировича від клопотання про продовження ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов`язків.
Провадження за клопотання прокурора щодо продовження ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов`язків закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Головуючий:М.С. Глотов
Судді:А. С. Никифоров
О. Ф. Павлишин