Документ № 103197216

Справа № 991/363/22

Провадження №11-сс/991/83/22

Слідчий суддя: Коліуш О.Л.

Доповідач: Павлишин О.Ф.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Павлишина О.Ф.,

суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,

секретар судового засідання Возна К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 січня 2022 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.01.2022 скаргу ОСОБА_1 щодо корупційних дій представників Святошинського управління НП ГУ НП в м. Києві з приводу приховування даних про кримінальні злочини, невнесення даних до реєстру ЄО, Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), повернуто скаржнику.

ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу на зазначену ухвалу. Посилається на таке.

Висновок слідчого судді про непідсудність скарги ОСОБА_1 . Вищому антикорупційному суду - помилковий, оскільки вона вказала про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.357, 358, 364, 365 КК України, які має розглядати Вищий антикорупційний суд.

Слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_1 повинна була звернутися зі скаргою на поведінку співробітників Святошинського управління НП ГУ НП в м. Києві виключно до правоохоронних органів вищої інстанції, не посилаючись на відповідні статті КПК України. Натомість остання може оскаржити дії вищого керівництва НП у Вищому антикорупційному суді відповідно до ч.5 ст.216 КПК України, оскільки її заяви ігноруються правоохоронними органами та вона вже зверталася до ГУ НП в м. Києві.

Роблячи висновок про те, що скарга ОСОБА_1 не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, слідчий суддя не врахував правил інстанційної підсудності, визначених ч.1 ст.33 КПК України. Тому підстав для звернення до Святошинського районного суду м. Києва немає.

Неможливість отримати документи наводить на думку про приховування інформації. Проте слідчий суддя проігнорував вимогу про витребування документів, переглянув лише третю частину скарги, не дослідивши доводів інших п`яти частин, де зазначено, зокрема, про корупційні складові, і на підставі цього виніс оскаржувану ухвалу.

Відомостей про існування кримінального провадження №12021105080003070 від 04.12.2021 до ОСОБА_1 не надходило. Вона зверталася до суду щодо внесення даних до ЄРДР за ст.ст.361, 362 КК України, але ці статті КК України до проведення розслідування з власної ініціативи Святошинського управління НП ГУ НП у м. Києві перетворилися на ст.365 КК України.

Просить повернути скаргу до Вищого антикорупційного суду для розгляду її по суті з поправкою: додати речення «Прошу внести дані до ЄРДР», а далі щодо небажання виконувати свої прямі службові обов`язки поліцейськими Святошинського управління НП ГУ НП в м. Києві, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , керівником цього управління ОСОБА_11 та притягнути до відповідальності за корупційні дії щодо невнесення відомостей до ЄО (всіх без виключення), ведення декількох реєстрів по заявах громадян про кримінальні порушення та інші події, невнесення даних до ЄРДР по її заявах, а тільки виключно за рішенням суду і через певний час, а не протягом 24 годин після отримання ухвали суду (ст.ст.364, 365, 357, 358 КК України); зробити запити через суд для отримання ряду документів.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибула, подала до суду клопотання, у якому просила розгляд апеляційної скарги здійснювати без її участі.

Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі ОСОБА_1 .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

18.01.2022 ОСОБА_1 звернулася до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою, у якій просила розглянути корупційні складові у небажанні виконувати свої прямі обов`язки поліцейських Святошинського управління НП ГУ НП в м. Києві та притягнути до відповідальності за корупційні дії щодо невнесення відомостей до ЄО, ведення декількох реєстрів по заявах громадян про кримінальні порушення та інші події, невнесення даних до ЄРДР по її заявах, а тільки виключно за рішеннями суду і через певних час, а не протягом 24 годин після отримання ухвали суду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до висновків, що: 1) у скарзі ОСОБА_1 просить розглянути корупційні дії поліцейських Святошинського управління НП ГУ НП в м. Києві, які полягають у небажанні останніх виконувати свої прямі обов`язки та притягнути їх до відповідальності, але зі скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що вона взагалі не зверталася до відповідних правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінальних правопорушень працівниками Святошинського управління НП ГУ НП в м. Києві, відтак, ОСОБА_1 не є особою, яка має право звертатися до слідчого судді зі скаргою; 2) скарга ОСОБА_1 не містить жодної із умов, визначених ч.5 ст.216 КПК України, а тому не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду; 3) за таких обставин скаргу ОСОБА_1 слід повернути скаржнику, що не позбавляє її права на звернення зі скаргою до відповідного суду за належною підсудністю.

Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.

У ч.1 ст.306 КПК України зазначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Відповідно до ч.2 ст.33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

Положеннями ч.1 ст.33-1 КПК України визначено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно з приміткою до ст.45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

У ч.5 ст.216 КПК України визначено умови, за наявності хоча б однієї з яких Вищому антикорупційному суду підсудні вищевказані кримінальні правопорушення: 1) кримінальне правопорушення вчинено особою, зазначеною в п.1 ч.5 ст.216 КПК України; 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст.ст.191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене ст.369, ч.1 ст.369-2 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч.4 ст.18 КК України або у п.1 ч.5 ст.216 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 у скарзі не наведено умов, визначених ч.5 ст.216 КПК України. Тому правильним є висновок слідчого судді про те, що скарга не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

Із огляду на це неспроможними є доводи апеляційної скарги про те, що висновок слідчого судді про непідсудність скарги ОСОБА_1 . Вищому антикорупційному суду - помилковий, із посиланням на те, що вона вказала про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.357, 358, 364, 365 КК України, які має розглядати Вищий антикорупційний суд.

Згідно з п.2 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо не підлягає розгляду в цьому суді.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про те, що скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, на підставі п.2 ч.2 ст.304 КПК України, а доводи апеляційної скарги про те, що неможливість отримати документи наводить на думку про приховування інформації, проте слідчий суддя проігнорував вимогу про витребування документів, переглянув лише третю частину скарги, не дослідивши доводів інших п`яти частин, де зазначено, зокрема, про корупційні складові, і на підставі цього виніс оскаржувану ухвалу - безпідставними.

Відповідно до ч.1 ст.33 КПК України кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві загальні суди, а також Вищий антикорупційний суд.

При цьому підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена КПК України, як суду першої інстанції, апеляційної інстанції та слідчих суддів поширюється виключно на кримінальні провадження, визначені ч.1 ст.33-1 КПК України, тому необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя не врахував правил інстанційної підсудності, визначених ч.1 ст.33 КПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_1 повинна була звернутися зі скаргою на поведінку співробітників Святошинського управління НП ГУ НП в м. Києві виключно до правоохоронних органів вищої інстанції, не посилаючись на відповідні статті КПК України, не відповідають дійсності, адже текст оскаржуваного рішення не містить такого висновку слідчого судді, а тому визнаються колегією суддів безпідставними.

Висновок слідчого судді про те, що ОСОБА_1 не є особою, яка має право звертатися до слідчого судді зі скаргою, із посиланням на те, що зі скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що вона взагалі не зверталася до відповідних правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінальних правопорушень працівниками Святошинського управління НП ГУ НП в м. Києві, є неспроможним, оскільки слідчий суддя не вирішував питання про повернення скарги згідно з п.1 ч.2 ст.304 КПК України. Проте такий висновок не впливає на правильність постановленого рішення про повернення скарги відповідно до п.2 ч.2 ст.304 КПК України, а тому не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Крім цього, доводи апеляційної скарги про те, що відомостей про існування кримінального провадження №12021105080003070 від 04.12.2021 до ОСОБА_1 не надходило, що вона зверталася до суду щодо внесення даних до ЄРДР за ст.ст.361, 362 КК України, але ці статті КК України до проведення розслідування з власної ініціативи Святошинського управління НП ГУ НП у м. Києві перетворилися на ст.365 КК України, не стверджують факт наявності підстав для здійснення слідчим суддею судового контролю у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, не віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, оскільки ст.ст.361, 362, 365 КК України відсутні в переліку злочинів, визначеному ч.1 ст.33-1 КПК України.

Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Із огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст.ст.376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 січня 2022 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О.Ф. Павлишин

Судді: А.С. Никифоров

В.В. Чорна