- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
- Секретар : Ляшинської А.Ю.
Справа № 991/828/22
Провадження 1-кс/991/838/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Дубас В.М.
(далі по тексту-слідчий суддя чи суд),
за участі:
секретаря судового засідання Ляшинської А.Ю.,
скаржника ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянувши скаргу ОСОБА_1 від 03.02.2022 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) від 24.12.2021 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, а саме призначення семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи, у кримінальному провадженні від 12.08.2021 №52021000000000398,
ВСТАНОВИВ:
1.Стислий опис судового провадження/
07.02.2022 до ВАКС надійшла скарга від 07.02.2022 ОСОБА_1 (далі-скаржник) на постанову детектива НАБУ Куштера Івана Михайловича від 24.12.2021 про відмову в задоволенні клопотання про проведення експертизи в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі-ЄРДР) 12.08.2021 за №52021000000000398, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі-КК).
Відповідно до частини 3 статті 35 КПК протоколом автоматизованого розподілу визначено слідчого суддю Дубаса В.М., яким призначено судовий розгляд такої скарги на 08.02.2022.
2. Короткий виклад скарги та позицій учасників судового провадження.
В скарзі скаржник просив поновити строк на оскарження постанови детектива НАБУ Куштера І.М. від 24.12.2021 про відмову в задоволенні клопотання про призначення семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи, скасувати таку постанову та зобов`язати детектива Куштера І.М. задовольнити в повному обсязі клопотання скаржника від 16.12.2021 про призначення семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи, обґрунтовуючи посиланнями на те, що 17.09.2021 скаржнику у кримінальному провадженні від 12.08.2021 №52021000000000398 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК. В цьому кримінальному провадженні 25, 26 та 30 серпня 2021 року проводились негласні слідчі (розшукові) дії (НСРД), до проведення яких був залучений ОСОБА_2 , та за результатами яких складені відповідні протоколи. Скаржник зазначає, що вивчивши матеріали кримінального провадження, він дійшов висновку що у висловах ОСОБА_2 , зазначених в наведених протоколах, наявні ознак спеціальних мовних прийомів, що мають установки до підбурювання особи до прийняття пропозиції, обіцянки винагороди, а тому 16.12.2021 скаржник звернувся до детектива НАБУ Куштера І.М. з клопотанням про призначення у даному кримінальному провадженні судової семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи, оскільки, на думку скаржника, залучення ОСОБА_2 для проведення НСРД має ознаки провокування на вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні скаржник підтримав подану скаргу та просив її задовольнити.
Детектив НАБУ Куштер І.М. в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що не перешкодило судовому розгляду скарги, та 08.02.2022 до ВАКС надійшло заперечення такого детектива на скаргу, де повідомлялось, що у ході досудового розслідування проводились НСРД, зокрема контроль за вчиненням злочину, аудіо-, відеоконтроль особи скаржника, про що складено відповідні протоколи. При вирішенні питання про проведення указаних НСРД, а також при їх проведенні відсутні обставини, які б свідчили про провокування особи на вчинення злочину. Про відсутність під час проведення вказаних вище НСРД провокування особи на вчинення злочину свідчить факт здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні на підставі заяви ОСОБА_2 від 12.08.2021, складеної та поданої до правоохоронних органів після висловлення прохання надати неправомірну вигоду до реалізації намірів щодо фактичного одержання неправомірної вигоди, відсутність дій працівників правоохоронних органів та інших учасників кримінального провадження щодо створення обставин і умов, що зумовлюють одержання неправомірної вигоди, а також зафіксована на протоколах НСРД ініціатива щодо передачі неправомірної вигоди зі сторони особи, яка висловлює таку вимогу, а також проведення контролю за вчиненням злочину з повним фіксуванням спеціальними технічними засобами. Зважаючи на вищевказане, органом досудового розслідування не встановлено підстав для призначення експертизи у кримінальному провадженні від 12.08.2021 №52021000000000398, оскільки це не забезпечить досягнення її мети. Крім того, 13.12.2021 підозрюваному ОСОБА_1 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування (відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів) у кримінальному провадженні від 12.08.2021 №52021000000000398, які складаються з 11 томів. Станом на 08.02.2022 сторона захисту не завершила ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, що, з урахуванням обсягів, може свідчити про затягування та зловживання своїм правом. З огляду на викладене, детектив просив відмовити у задоволенні скарги та здійснювати розгляд без його участі.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 7 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
За статтею 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать законність та змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, зміст чого розкриває стаття 22 КПК, за частинами 1, 2, 6 якої кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом…Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Згідно з частиною 1 статті 220 КПК, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
3.2. Скаржник у скарзі зазначив, що 06.01.2022 направив рекомендованим листом №2330001301729 скаргу на постанову детектива НАБУ Куштера І.М. від 24.12.2021 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, однак згідно із трекінгом з сайту АТ «Укрпошта» при перевірці статусу такого відправлення, таке досі знаходиться у точці видачі у місті Києві і станом на 03.02.2022 не доставлено. Тому 03.02.2022 скаржник повторно направив скаргу на постанову детектива НАБУ Куштера І.М. від 24.12.2021, яка надійшла до ВАКС 07.02.2022, а тому просив поновити пропущений строк.
Відповідно до частини статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Разом з тим, статтею 116 КПК визначено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку. Частиною 1 статті 117 КПК визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчий суддя вважає, що скаржником пропущено визначений статтею 304 КПК строк на оскарження постанови з незалежних від нього причин, а тому належить поновити такий строк для звернення із скаргою.
3.3. За частиною 2 статті 9 КПК, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Частинами 1, 2 статті 223 КПК визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Відповідно до статті 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів, зокрема, є висновки експертів.
Відповідно до статті 91 КПК, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Частиною 1 статті 94 КПК встановлено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Тобто в кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування повинно здійснюватись всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів, однак оцінка наявних в матеріалах провадження доказів здійснюється в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. Згодом під час розгляду кримінального провадження за сутністю суд дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, може прийняти рішення щодо наявності складу кримінального правопорушення або встановити відсутність в діях особи такого складу.
Згідно із частинами 1-3 статті 93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Разом з тим, частиною 5 статті 40 КПК України встановлено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до частини 1 статті 36 КПК, яка кореспондується з частиною 5 статті 40 КПК прокурор, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора, слідчого.
Відтак орган досудового розслідування в залежності від наявних у певному кримінальному провадженні обставин, які свідчать про ознаки кримінального правопорушення, самостійно, за внутрішнім переконанням, визначає які саме процесуальні дії та коли належить здійснити для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у такому кримінальному провадженні.
3.4. В оскаржуваній постанові детектива від 24.12.2021 зазначено, що стороною обвинувачення при здійсненні досудового розслідування не вбачається фактів які б вказали на ймовірну провокацію, у зв`язку з чим детектив прийшов до висновку про відсутність доцільності призначення судової семантико-тексуальної (лінгвістичної) експертизи в даному кримінальному провадженні та прийняв рішення відмовити в задоволенні заявленого скаржником як підозрюваним клопотання.
Одним із видів слідчих дій є проведення експертизи. Згідно із частинами 1, 2 статті 101 КПК, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.
Підстави та порядок залучення експерта, отримання зразків для експертизи врегульовані статтями 242-245 КПК.
Згідно із частиною 1 статті 242 КПК, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
Статтею 243 КПК визначено, що експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов`язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
Також, згідно з частиною 1 статті 244 КПК, сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; 2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.
Наведені вище норми КПК встановлюють процесуальну самостійність сторони захисту та обвинувачення у питаннях залучення експертів і постановки перед ними тих питань, які кожна із цих сторін вважає необхідним поставити на дослідження, а також надають стороні захисту додаткові можливості для призначення експертизи щодо вирішення питань, які мають істотне значення для кримінального провадження, шляхом звернення із клопотанням до слідчого судді.
У даному випадку, як випливає зі змісту скарги та наданих учасниками пояснень, сторона захисту не намагалась залучити експерта самостійно або ж в порядку, передбаченому статтею 244 КПК, а звернулась до детективів НАБУ із клопотанням в порядку статті 220 КПК.
Враховуючи те, що з 13.12.2021 скаржнику повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні від 12.08.2021 №52021000000000398, які складаються з 11 томів, слідчий суддя зазначає, що сторона захисту має право самостійно ініціювати проведення будь-яких необхідних на її думку експертиз, зокрема семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи.
При цьому слідчий суддя зазначає, що пунктом 2.1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, заттвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) із змінами, визначено, що семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтвореннями), їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора. Об`єктом семантико-текстуальної експертизи може бути як текст (промова), так і його (її) фрагменти, окремі висловлювання, слова, написи, текстові відтворення усного мовлення тощо. Якщо постає завдання здійснити семантико-текстуальну експертизу усномовленнєвого повідомлення (промови, висловлювання), то замовник цієї експертизи разом із цифровим (чи аналоговим) записом промови має надати дослівне текстове відтворення її змісту (стенограму), зроблене власними засобами. Питання, поставлені перед експертом, вирішуються ним за допомогою спеціальних знань у галузі лінгвістики на основі загальних і окремих норм мови з використанням посібників, академічних наукових праць, словників, довідників та інших наукових джерел. Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), погрозу, пропозицію, обіцянку або надання, прийняття, спонукання до надання будь-якої вигоди (вказується, яких саме дій) тощо на основі спеціальних знань у галузі мовознавства. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.
Тобто семантико-текстуальна (лінгвістична) експертиза може бути проведена на підставі будь-яких текстів або текстових відтворень усних повідомлень, та не вимагає обов`язкової наявності їх оригіналів.
Також слідчий суддя зазначає, що оскаржувана постанова детектива від 24.12.2021 за формою та змістом відповідає вимогам частин 5, 6 статті 110 КПК, за якою постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення
3.5. З огляду на наведене вище, слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова детектива від 24.12.2021 про відмову в задоволенні клопотання про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні від 12.08.2021 №52021000000000398 належним чином обґрунтована, відповідає за формою та змістом вимогам КПК, тоді як скаржник не навів належних підстав для задоволення його скарги.
Відповідно до статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Керуючись статтями 303-309 КПК суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Поновити пропущений ОСОБА_1 строк на оскарження постанови детектива НАБУ від 24.12.2021.
2. Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 03.02.2022 на постанову детектива НАБУ від 24.12.2021 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, а саме призначення семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи, у кримінальному провадженні від 12.08.2021 №52021000000000398.
Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили негайно після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 14.02.2022.
Слідчий суддя Дубас В.М.