- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Глотов М.С.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1 Справа № 991/6889/21
Провадження №21-з/991/6/22
УХВАЛА
14 лютого 2022 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши заяву ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 листопада 2021 року у кримінальному провадженні №42018000000002582,
ВСТАНОВИВ:
14.02.2022 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду /далі Апеляційна палата/ надійшла заява ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі Апеляційної палати від 03.11.2021. Зазначеним рішенням залишено без змін ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.10.2021, постановлену за результатами розгляду скарги на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ щодо відмови у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження №22016000000000269 від 11.07.2016.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу по провадженню №21-з/991/6/22 передано судді-доповідачеві ОСОБА_1, судді, які входять до складу колегії: ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Як вважає суддя-доповідач, на цій стадії, виходячи із положень ст. ст. 2, 7, ч. 6 ст. 9, ч. ч. 2, 4 ст. 304, ч. ч. 3, 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України /далі КПК/, він спочатку має вирішити питання щодо можливості призначення до розгляду у судовому засіданні на певний день і в певний час колегією суддів заяви, що надійшла від ОСОБА_2 .
Так, дослідивши матеріали заяви про виправлення описки в ухвалі Апеляційної палати від 03.11.2021, суддя-доповідач установив, що її подано особою, яка не мала на це право, виходячи з наступного.
У поданій 14.02.2022 до суду заяві ОСОБА_2 просить виправити описку, допущену при друкуванні повного тексту ухвали Апеляційної палати від 03.11.2021 у справі №991/6889/21 (провадження №11-сс/991/674/21) в частині зазначення правильної дати внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/, виклавши п. 7.5. зазначеної ухвали в наступній редакції: «7.5. А 16.10.2018 до ЄРДР за №42018000000002582 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК, за фактом можливого зловживання службовим становищем службовими особами Мінінфраструктури протягом 2014-2015 років при прийнятті нормативного акту, яким закріплено розподіл частини корабельного збору на користь групи компаній «Трансінвестсервіс».
Таку заяву ОСОБА_2 мотивував тим, що згідно з даними витягів із ЄРДР від 31.03.2020 та від 25.05.2021 відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України /далі КК/, у кримінальному провадженні №42018000000002582 були внесені до ЄРДР не 23.10.2018, а 16.10.2018, тобто, на його думку, в описовій частині ухвали Апеляційної палати від 03.11.2021 було допущено описку - неправильне зазначення дати внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Як вказує заявник, зазначена описка носить редакційний характер, не впливає на суть прийнятого рішення, не погіршує становище учасників судового провадження, а тому може бути виправлена у визначеному ст. 379 КПК порядку.
Перевіривши наведену заяву на стадії вирішення питання про прийнятність, суддя-доповідач з`ясував, що питання стосовно виправлення описки щодо дати внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні №42018000000002582 Апеляційною палатою з ініціативи ОСОБА_2 вже вирішувалося.
Зокрема, тотожні доводи щодо наявності описки (неправильності зазначення дати внесення відомостей до ЄРДР) були предметом апеляційного розгляду, за результатами якого 14.12.2021 колегія суддів постановила ухвалу про відмову ОСОБА_2 в задоволенні його апеляційної скарги. При цьому в п. 16 такої ухвали у справі №991/6889/21 (провадження №11-сс/991/752/21) апеляційним судом було зроблено висновок, згідно з яким «зазначення слідчим суддею тієї обставини, що відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні №42018000000002582 до ЄРДР внесені не 16.10.2018, а 23.10.2018, не є опискою».
Таким чином, 14.02.2022 ОСОБА_2 фактично звернувся до Апеляційної палати на підставі ч.1ст.379КПК з тим же самим питанням, яке ним вже виносилося на вирішення колегії суддів цього ж суду, але в іншому порядку, зокрема, визначеному ч.3ст.379КПК, і щодо якого 14.12.2021 було прийнято, з наведенням відповідних мотивів, остаточне судове рішення.
Надаючи оцінку вищевказаним обставинам у ході вирішення питання щодо прийнятності заяви ОСОБА_2 про виправлення описки від 14.02.2022, суддя-доповідач ураховує, що:
(1) судові рішеннясуду апеляційної інстанції ухвалюються,проголошуються,видаються,роз`яснюються абонадсилаються учасникамсудового провадженняв порядку,передбаченому ст.ст.368-380цього Кодексу (ч. 2 ст. 418 КПК);
(2) суд маєправо завласною ініціативоюабо зазаявою учасникакримінального провадженнячи іншоїзаінтересованої особивиправити допущенів судовомурішенні цьогосуду описки,очевидні арифметичніпомилки незалежновід того,набрало судоверішення законноїсили чині (ч. 1 ст. 379 КПК);
(3) кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини /далі ЄСПЛ/ (ст. 8 КПК);
(4) виходячи з практики ЄСПЛ, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності. Відповідно до цього принципу у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду / res judicata (п. п. 61, 62 рішення ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі «Брумареску проти Румунії» / Brumarescu v. Romania, заява №28342/95);
(5) принцип res judicata передбачає, що жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (п. 52 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» / Ryabykh v. Russia, №52854/39 від 24.07.2003). Тому за відсутності вагомих й непереборних обставин повторний розгляд та винесення у справі нового рішення судом, який щодо тих самих вимог уже висловив власну позицію, суперечить принципу юридичної визначеності;
(6) норми кримінального процесуального закону, у тому числі положення ст. 379 КПК, не передбачають за наявності остаточного рішення з відповідного питання права і процедури повторного вирішення такого питання щодо виправлення описки з приводу одного і того ж факту.
Ураховуючи наведене, суддя-доповідач вважає, що проведення нового (повторного) розгляду заяви про виправлення описки щодо дати внесення відомостей до ЄРДР, навіть якщо воно буде здійснене не на підставі ч. 3, а на підставі ч. 1 ст. 379 КПК, буде таким, яке суперечитиме принципу юридичної визначеності в частині поваги до остаточного судового рішення. Адже із тексту заяви ОСОБА_2 від 14.02.2022 вбачається, що: (1) її мотиви та вимоги не стосуються реального допущення судом описки при підготовці повного тексту рішення; (2) у ній не наведено питань, які вирішуються у порядку, визначеному ст. 379 КПК; (3) заявник фактично у формі прохання про виправлення описки висловлює незгоду з рішенням суду в частині констатації ним факту з приводу дати внесення відомостей до ЄРДР в кримінальному провадженні №4201800000000258.Тому наведеназаява у розумінні ст. 379 КПК не є заявою про виправлення описок чи очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні.
Поруч із наведеним, КПК прямо не передбачає, які дії має вчинити суддя-доповідач у випадку встановлення на стадії вирішення питання про прийнятність, що (1) заява, яку особа ідентифікує як таку, подання якої передбачено ст. 379 КПК, за своїм змістом не є заявою про виправлення описки, та/або (2) така заява стосується виправлення описки щодо відомостей, за результатами розгляду якої вже прийняте остаточне рішення.
Проте у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК).
Тому, до вищеописаної ситуації можуть бути застосовані положення, які регулюють порядок вирішення питання про прийнятність, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 304, ч. ч. 3, 4 ст. 399 КПК.
Застосовуючи наведений підхід, суддя-доповідач зауважує, що (1) скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати скаргу (п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК), а апеляційна скарга повертається, якщо подана особою, яка не має права її подавати (п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК). І хоча, зазначені норми регулюють дане питання швидше в контексті наявності в особи повноважень на звернення до суду, але вони, виходячи із таких загальних засад кримінального провадження як верховенство права (ст.8КПК) і законність (ст. 9 КПК), можуть бути застосовані у ситуації із повторною заявою ОСОБА_2 як такі, що не допускають повторного вирішення у суді того питання, з приводу якого вже наявне остаточне судове рішення.
Ураховуючи вищезазначене та те, що право на звернення до суду не є абсолютним, реалізація цього права здійснюється на підставі та в порядку, передбаченому КПК, та суд не вирішує питання, які не віднесені до його повноважень КПК, ОСОБА_2 не мав права на повторне звернення до суду із заявою про виправлення описки щодо дати внесення відомостей до ЄРДР, у зв`язку з чим його заява від 14.02.2022 у відповідності до вимог ст. ст. 2, 8, ч. 6 ст. 9, п. 1 ч. 2 ст. 304, п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК підлягає поверненню особі, яка її подала.
Про необхідність прийняття саме такого рішення вказує і практика вирішення подібних ситуацій Верховним Судом. Так, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду зазначила, що оскільки засуджений використав своє право на касаційне оскарження судового рішення, то воно не може бути предметом касаційного перегляду вдруге (ухвала від 16.07.2021 у справі №608/867/19, провадження №51-5700ск20). Крім того, Об`єднана палата Касаційного кримінального суду вказала, що у випадку, коли після надходження матеріалів провадження до касаційного суду стало відомо, що учасник провадження скориставшись своїм правом, передбаченим ч. 7 ст. 399 КПК, повторно подав апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду, за результатами розгляду якої суд апеляційної інстанції постановив остаточне рішення, касаційне провадження підлягає закриттю. Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку (ст. 424 КПК), а також касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою особи, яка згідно з положеннями ст. 425 КПК не мала права на подання такої скарги (постанова від 23.09.2019 у справі №757/40473/18-к, провадження №51-601кмо19).
Оскільки наслідки закриття провадження у справі є тотожними до наслідків відмови у відкритті провадження чи повернення заяви, то без призначення до розгляду слід прийняти рішення щодо повернення заяви ОСОБА_2 .
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 21, 370, 376, 379, 392, 393, 395, п. 2 ч. 3 ст. 399, 404, 407, 418, 422, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України суддя-доповідач
ПОСТАНОВИВ:
Долучити до матеріалів цієї справи копії ухвал Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду зі справи №991/6889/21 від 14 грудня 2021 року (провадження №11-сс/991/752/21), від 03 листопада 2021 року (провадження № 11-сс/991/674/21).
Заяву ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 листопада 2021 року повернути особі, яка її подала.
Невідкладно надіслати ОСОБА_2 разом із його заявою копію цієї ухвали.
Матеріали за заявою ОСОБА_2 про виправлення описки разом із цією ухвалою направити до Вищого антикорупційного суду для приєднання їх до матеріалів справи №991/6889/21.
Ухвала в касаційному порядку може бути оскаржена протягом трьох місяців із дня отримання особою, яка її оскаржує, до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1