Пошук

Документ № 103261392

  • Дата засідання: 10/02/2022
  • Дата винесення рішення: 10/02/2022
  • Справа №: 991/873/22
  • Провадження №: 52019000000000744
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Ногачевський В.В.
  • Секретар : Федорова А.В.

Справа № 991/873/22

Провадження № 1-кс/991/883/22

УХВАЛА

10 лютого 2022 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Федорової А.В.,

старшого детектива Шпери Б.М.,

розглянув у закритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Шпери Б.М. про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000744 від 21.08.2019.

(1) Зміст поданого клопотання

09.02.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) Шпери Б.М., погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Посвистаком О.М. про продовження строку досудового розслідування.

Воно обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000744 від 21.08.2019 за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України) щодо можливого заволодіння цукром-піском ДСБУ «Аграрний фонд» в особливо великих розмірах.

Детектив вказує, що досудовим розслідуванням установлено, що на виконання вимог Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» з метою формування державного інтервенційного фонду, Аграрним фондом протягом 2009-2012 років закуплено цукор-пісок та передано на зберігання відповідно до договорів складського зберігання цукру.

Згідно даних ДСБУ «Аграрний фонд» зберігання цукру-піску здійснювалось у складських приміщеннях, які орендує ПАТ «Аграрний фонд» у кількості 6 334,950 тонн, у складських приміщеннях ТОВ «ВКФ «Амос» у кількості 39025,73 тонн і у складських приміщеннях ТОВ «Спеціалізовані роздрібні системи» у кількості 35 230, 395 тонн.

Станом на 31.01.2019, згідно з бухгалтерським обліком Аграрного фонду на відповідальному зберіганні знаходилося 51 789,595 тонн цукру-піску, а саме: ТОВ «Спеціалізовані роздрібні системи» у кількості 26 963,790 тонн, ПАТ «Аграрний фонд» у кількості 6 334,950 тонн, ТОВ «ВКФ «Амос» у кількості 18 490,855 тонн.

Через електронні торги арештованим майном ДП «Сетам» Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів 02.05.2019 відбулися торги цукру-піску, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» загальною вагою 26 963,790 тонн зі складів ТОВ «Спеціалізовані роздрібні системи» на загальну суму 41 063 695,08 грн., тобто за ціною 1,52 грн за кілограм.

Крім того, 22.07.2019 через електронні торги арештованим майном ДП «Сетам» відбулися торги цукру-піску, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» та зберігається на складах ПАТ «Аграрний фонд» у кількості 6 334,950 тонн та на складах ТОВ «ВКФ «Амос» у кількості 18 490,855 тонн, всього 24 825,805 тонн на загальну суму 22 330 811,60 грн., тобто за ціною 0.9 грн за кілограм.

У кожному з цих аукціонах приймав участь один учасник - ДП «Агрофонд-зерно», якого визначено переможцем торгів.

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних установлено, що за період з 02.05.2019 по 31.10.2019 ДП «Агрофонд-зерно» за ціною 1,38 грн та 2,2 грн реалізувало цукор-пісок загальним обсягом 43 294 547,46 кг., суб`єктам господарювання, які більшу частину придбаного цукру не реалізовували, а здійснювали підміну номенклатурних груп товарів з метою можливого документального оформлення безтоварних операцій та мінімізації податкових зобов`язань з ПДВ підприємств реального сектору економіки.

Також, в ході досудового розслідування установлено, що якість реалізованого цукру ДП «Сетам» на електронних торгах не відповідала вимогам ДСТУ 4623:2006 «Цукор білий. Технічні умови» зі змінами, а строк зберігання цукру закінчився у 2014-2016 роках.

Як вбачається із роз`яснення Інституту громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва від 23.03.2017 №8/1033 щодо можливих шляхів поводження з цукром-піском, який знаходиться на державному зберіганні в ДСБУ «Аграрний фонд» і термін придатності якого закінчився, цукор-пісок білий, який знаходився на державному зберіганні за показниками безпеки не є таким що створює загрозу людині, але не придатний для реалізації населенню оскільки термін придатності його закінчився.

Відповідно до роз`яснення до протоколу випробувань від 28.11.2016 №384-513-7/16 цукор 4 категорії відповідає вимогам для промислового переробляння в різних галузях харчової промисловості (кондитерській, хлібопекарській, харчоконцентратній та ін.). Досліджуваний цукор не є об`єктом державного цінового регулювання, оскільки не відповідає вимогам ДСТУ 4623:2006 (за терміном зберігання та за категорією), і не відповідає змінам №1 до даного стандарту, тому його можна використати виключно на промислових підприємствах, технологічна схема яких передбачає обов`язкову термічну обробку сировини та напівпродуктів (спиртова, біопалива, цукрова, тощо).

У відповідності до висновку Інституту продовольчих ресурсів НААН України від 28.03.2017 щодо шляхів поводження з цукром-піском, що знаходиться на зберіганні в Аграрному фонді, досліджуваний цукор не відповідає вимогам ДСТУ 4623:2006 за терміном зберігання та за категорією.

Постановою Держпродспоживслужби від 24.07.2017 №8245 змінено призначеного використання цукру-піску із закінченим строком придатності, що належить Аграрному фонду шляхом обробки, переробки або утилізації партій, а також шляхом обробки, переробки або утилізації для нехарчових цілей партій.

Загальними вимогами до здійснення переробки, утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2001 р. N 50, встановлено, що вилучена з обігу неякісна та небезпечна продукція підлягає переробці з метою підготовки її до утилізації або (за умови приведення її у відповідність з вимогами нормативно-правових актів і нормативних документів) подальшого використання.

Відповідно до документів бухгалтерського обліку Аграрного фонду вартість цукру на складах ТОВ «Спеціалізовані роздрібні системи» становить:

-цукор виробництва 2010 року, вагою 10 835,7450 кг вартістю 69 529 363,75 грн (без урахування ПДВ);

-цукор виробництва 2011 року, вагою 16 128,0450 кг вартістю 114 240 318,75 грн (без урахування ПДВ).

Відповідно до документів бухгалтерського обліку Аграрного фонду вартість цукру на складах ПАТ «Аграрний фонд» 1 становить:

-цукор виробництва 2011 року, вагою 6 334,9500 кг вартістю 44 872 562,29 грн (без урахування ПДВ).

Відповідно до документів бухгалтерського обліку Аграрного фонду вартість цукру на складах ТОВ «ВКФ «Амос» становить:

-цукор виробництва 2011 року, вагою 18 490,8550 кг вартістю 130 976 890,03 грн (без урахування ПДВ).

Таким чином, загальна вартість вищезазначеного цукру-піску за даними бухгалтерського обліку становить 359 619 134,82 грн (без ПДВ).

Проте, відповідно до звітів про оцінку цукру, на підставі яких формувалась мінімальна ціна (ставка) на електронних торгах, ринкова вартість цукру вагою 26 963 790 кг, власником якого є держава, станом на 26.03.2019 становила 41 063 695,07 грн, а ринкова вартість цукру вагою 18 490 855 кг., що зберігався на складах ТОВ «ВКФ «Амос», станом на 16.07.2019, без врахування ПДВ становила 16 632 524,07 грн. Ринкова вартість цукру вагою 6 334 950 кг., що зберігався на складах ТОВ «ВКФ «Амос» станом на 16.07.2019, без врахування ПДВ становила 5 698 287,53 грн.

Отже, загальна вартість цукру, який було реалізовано через електронні торги арештованим майном ДП «Сетам» становила 63 394 506,67 грн, що на 296 224 628,15 грн менше від його вартості за даними бухгалтерського обліку Аграрного фонду.

Детектив вказує, що в ході досудового розслідування проведено наступні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, саме:

- допитано в якості свідка колишнього директора ТОВ «Ольга» ОСОБА_1 щодо фактів викладених у заяві про вчинення злочину;

- здійснено тимчасовий доступ до документів Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо реалізації на електронних торгах цурку ДСБУ «Аграрний фонд» та їх виїмку;

- здійснено тимчасовий доступ до документів ДП «Сетам» щодо ціни та обставин реалізації на електронних торгах цурку ДСБУ «Аграрний фонд» та їх виїмку;

- здійснено тимчасовий доступ до документів ДСБУ «Аграрний фонд» щодо обліку та зберігання, якості цукру, його реалізації у 2016, 2017, 2019 роках та їх виїмку;

- здійснено тимчасовий доступ до документів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, державної установи «Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», Інституту продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України щодо результатів лабораторних досліджень безпечності і якості цурку ДСБУ «Аграрний фонд» та їх виїмку;

- здійснено тимчасовий доступ до документів судових справ Печерського районного суду міста Києва щодо підстав прийняття судом рішень стосовно реалізації арештованого та непридатного для споживання цукру ДСБУ «Аграрний фонд» на електронних торгах ДП «Сетам» та їх виїмку;

- здійснено тимчасовий доступ до документів ДП «Агрофонд-зерно» щодо реалізації цукру-піску Аграрного фонду, придбаного на електронних торгах ДП «Сетам» загальною кількістю 51 789, 595 тонн;

- проведено огляд електронних документів отриманих у Єдиному реєстрі податкових накладних, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також сайту ДП «Сетам» за посиланням https://setam.net.ua щодо придбання цукру ДП «Агрофонд-зерно» та подальшої реалізації цукру, ІР-адрес реєстрації податкових накладних, які належать оператору телекомунікаційних послуг ПрАТ «ВФ Україна»;

- здійснено тимчасовий доступ до документів оператора телекомунікаційних послуг ПрАТ «ВФ Україна»;

- призначено до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та проведено товарознавчу експертизу щодо визначення ринкової вартості цукру ДСБУ «Аграрний фонд», проте, відповідно до висновку експерта від 28.07.2020 №СЕ-19-20/7955-ТВ, визначити ринкову вартість цукру-піску ДСБУ «Аграрний фонд», реалізованого на електронних торгах ДП «Сетам», не представилось за можливе у зв`язку із відсутністю у розпорядженні судового експерта цінової інформації;

- у порядку ч. 2 ст. 93 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) витребувано та отримано у суб`єктів господарювання відомості щодо цінової інформації цукру ДСБУ «Аграрний фонд» призначене використання якого змінено у зв`язку із закінченням строку придатності;

- призначено судову товарознавчу експертизу до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо визначення ринкової вартості цукру ДСБУ «Аграрний фонд» строк придатності якого закінчено у 2014, 2015 роках та був реалізований на електронних торгах ДП «Сетам»;

- проведено інші процесуальні дії.

Детектив зазначає, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено на 12 (дванадцять) місяців тобто до 21.02.2022. Однак, досудове розслідування неможливо закінчити до вказаної дати, оскільки необхідно провести ряд слідчих та інших процесуальних дій для забезпечення повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення.

Так, у даному кримінальному провадженні необхідно завершити проведення судової товарознавчої експертизи. У разі встановлення ринкової вартості цукру строк придатності якого минув, провести судово-економічну та судово-почеркознавчу експертизи, допитати як свідків службових осіб, які здійснювали підготовку, підписання, погодження та розгляд документів щодо визначення вартості цукру, його реалізації, а також провести за їх участю інші процесуальні дії.

Зазначені процесуальні дії не могли бути проведеними раніше, оскільки для проведення судової товарознавчої експертизи необхідно отримати цінову інформацію щодо цукру строк придатності якого минув, проте у переважній більшості суб`єктів господарювання такі відомості відсутні, оскільки технологічний процес виробництва продукції у цих підприємствах не передбачає промислову переробку цукру строк придатності якого минув.

А тому, детектив просить продовжити строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні на дванадцять місяців, тобто до 21.02.2023.

(2) Щодо розгляду клопотання у закритому судовому засіданні

Детектив також просив розглянути клопотання у закритому судовому засіданні, адже, розголошення змісту клопотання становить загрозу інтересам слідства та може призвести до спотворення доказів зацікавленими особами. А тому, така інформація є таємниця досудового розслідування, що охороняється законом.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання про здійснення судового розгляду у закритому режимі, дійшов висновку про його обґрунтованість з огляду на наступне.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 27 КПК слідчий суддя може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить, в тому числі, таємницю досудового розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 222 КПК відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Враховуючи, що здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці досудового розслідування, слідчий суддя доходить висновку, що розгляд клопотання про продовження строку досудового розслідування необхідно здійснювати у закритому судовому засіданні.

Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення проголошується прилюдно з пропуском інформації, для дослідження якої проводилося закрите судове засідання та яка на момент проголошення судового рішення підлягає подальшому захисту від розголошення (ч. 7 ст. 27 КПК). Оскільки, інформація, викладена у рішенні, і надалі підлягає захисту, ухвала не підлягає оприлюдненню до виконання завдань кримінального провадження.

(3) Позиції учасників провадження

У судовому засіданні старший детектив Шпера Б.М., підтримав клопотання з підстав у ньому наведених. Просив його задовольнити. Вказав, що строк досудового розслідування необхідно продовжити до 21.02.2023.

(4) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Частина друга зазначеної статті для розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину встановлює строк тривалістю вісімнадцять місяців. Водночас, КПК дає можливість продовження такого строку. Порядок продовження строків відрізняється за умови, якщо у провадженні уже було повідомлено певним особам про підозру чи ні.

Зокрема, частина 1 статті 294 КПК визначає порядок продовження строку досудового розслідування до повідомлення про підозру. Відповідно до неї, якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у вказаний вище строк, він може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням, серед іншого, слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу.

Для визначення необхідності продовження у кожному конкретному випадку строку здійснення досудового розслідування чинний КПК скеровує до змісту однієї із основоположних засад кримінального судочинства - розумності строків.

Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. (ч. 1 ст. 28 КПК).

Частина третя статті 28 КПК встановлює критерії для визначення розумності строків кримінального провадження, якими, зокрема, є складність кримінального провадження (визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо), а також спосіб здійснення слідчим, прокурором, судом своїх повноважень.

З аналізу та синтезу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні поданого клопотання слідчому судді необхідно відповісти на такі питання:

1)чи було повідомлено певним особам про підозру у межах вказаного кримінального провадження?

2)чи не було порушено слідчим/прокурором визначеного строку досудового розслідування у кримінальному провадженні?

3)чи є продовження строків об`єктивно необхідними, а також яким буде доцільний строк такого продовження?

Дослідивши матеріали поданого клопотання, а також заслухавши думку детектива, слідчий суддя робить такі висновки щодо кожного з зазначених питань.

1.Як вбачається із витягу з ЄРДР, у цьому кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлено.

2. Стороною обвинувачення при зверненні із клопотанням не було порушено строків, визначених ч. 2 ст. 219 КПК (в межах строку досудового розслідування).

21.08.2019 у кримінальному провадженні № 52019000000000744 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України.

Таким чином, строк досудового розслідування розпочався 21.08.2019.

Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України такий злочин є особливо тяжким.

Для розслідування особливо тяжких злочинів чинний КПК встановлює строк тривалістю вісімнадцять місяців.

Ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. від 16.02.2021 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 21.02.2022.

3. На думку слідчого судді, продовження строку досудового розслідування у провадженні є необхідним. При цьому, враховуються такі критерії: тяжкість злочину, щодо обставин якого здійснюється провадження, обсяг та специфіку процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування, активність слідчого/прокурора при проведенні слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, потреби досудового розслідування тощо.

Як встановлено у попередньому пункті, у кримінальному провадженні № 52019000000000744 розслідуються обставини щодо можливого вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що є особливо тяжким злочином.

Окрім цього, з матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування стосується можливого привласнення та заволодіння цукром ДСБУ «Аграрний фонд» у період з 2017 по 2019 роки за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі на суму близько 322 млн грн. Це зумовлює специфіку розслідування вказаних злочинів, а також передбачає необхідність здійснення великої кількості слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зокрема, в першу чергу визначення вартості майна, яке є об`єктом розслідування цього злочину.

При розгляді клопотання, слідчим суддею також не було встановлено фактів затягування розслідування з боку органу досудового розслідування.

Додані до клопотання матеріали підтверджують проведення ряду слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій в цьому кримінальному провадженні, а саме:

-визначено слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування;

-допитано в якості свідка колишнього директора ТОВ «Ольга» ОСОБА_1 щодо фактів викладених у заяві про вчинення злочину;

-проведено огляд сайту ДП «Сетам», за результатами якого складено відповідний протокол від 24.09.2019;

-проведено огляд електронних документів отриманих у Єдиному реєстрі податкових накладних, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також сайту ДП «Сетам» за посиланням https://setam.net.ua, за результатами якого складено відповідний протокол від 01.06.2020;

-призначено до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та проведено товарознавчу експертизу щодо визначення ринкової вартості цукру ДСБУ «Аграрний фонд». Відповідно до висновку експерта від 28.07.2020 №СЕ-19-20/7955-ТВ, визначити ринкову вартість цукру-піску ДСБУ «Аграрний фонд», реалізованого на електронних торгах ДП «Сетам», не представилось за можливе у зв`язку із відсутністю у розпорядженні судового експерта цінової інформації;

-призначено судову товарознавчу експертизу до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо визначення ринкової вартості цукру ДСБУ «Аграрний фонд» строк придатності якого закінчено у 2014, 2015 роках та був реалізований на електронних торгах ДП «Сетам»;

-витребувано та отримано у суб`єктів господарювання відомості щодо цінової інформації цукру призначене використання якого змінено у зв`язку із закінченням строку придатності.

До клопотання долучено й інші документи у їх копіях, що стосуються обставин розслідування кримінального провадження.

З урахуванням зазначеного у попередніх абзацах ухвали, слідчий суддя робить висновок, що слідчі (розшукові) дії вчинялися періодично.

Разом з цим, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження детектива, що досудове розслідування неможливо закінчити до 21.02.2022.

Обумовлюючи продовження досудового розслідування, детектив вказує, що на даний час не закінчено проведення судової товарознавчої експертизи. У разі встановлення ринкової вартості цукру строк придатності якого минув, необхідно провести судово-економічну та судово-почеркознавчу експертизи, допитати як свідків службових осіб, які здійснювали підготовку, підписання, погодження та розгляд документів щодо визначення вартості цукру, його реалізації, а також провести за їх участю інші процесуальні дії.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 11.01.2021 у цьому кримінальному провадженні постановою детектива НАБУ призначено товарознавчу експертизу. Її проведення доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. З питань поставлених на вирішення експертам вбачається, що її основною метою є визначення ринкової вартості цукру-піску, який належав ДСБУ «Аграрний фонд» та який був реалізований через електронні торги арештованим майном ДП «Сетам».

Слідчий суддя доходить висновку, що проведення вказаної експертизи та одержання за її результатами висновку експерта має суттєве значення для всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінальних правопорушень. Зокрема, це допоможе встановити ринкову вартість реалізованого цукру-піску та розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Згідно з листом від 01.02.2021, директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повідомив, що призначена експертиза не може бути виконана у строк до 90 календарних днів, у зв`язку зі значною поточною завантаженістю фахівців КНДІСЕ. А тому, просив погодити більший строк для її проведення.

За результатами розгляду вищевказаного листа, 09.02.2021 старший детектив повідомив про відсутність заперечень щодо проведення експертизи у строк понад 90 днів.

Отже, станом на сьогоднішній день, призначена експертиза є невиконаною. При цьому, строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців.

Слідчий суддя доходить висновку, що продовження строку досудового розслідування є необхідним для завершення призначеної експертизи, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій з урахуванням отриманого висновку експертів. Виконати їх раніше не виявилося за можливе з об`єктивних причин. У даному випадку наявні достатні підстави для продовження досудового розслідування на строк дванадцять місяців, тобто до 21.02.2023. А тому, клопотання детектива необхідно задовольнити.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

ПОСТАНОВИВ:

-клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Шпери Б.М. про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000744 від 21.08.2019 задовольнити;

-продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000744 від 21.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, на 12 (дванадцять) місяців, тобто до 21.02.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: В.В. Ногачевський