Документ № 103313366

Справа № 991/883/22

Провадження 1-кс/991/892/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Дубас Віталій Михайлович,

(далі по тексту -слідчий суддя чи суд),

за участі:

секретаря судового засідання Ляшинської А.Ю.

представника скаржника адвоката Кенюка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу від 07.02.2022 адвоката Кенюка Андрія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами Національного антикорупційного бюро України (далі-НАБУ) відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі-ЄРДР) після отримання заяви від 22.01.2022 про вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий опис судового провадження.

09.02.2022 до ВАКС надійшла скарга від 07.02.2022 адвоката Кенюка А.В. в інтересах ОСОБА_1 (далі -скаржник) в якій він просив зобов`язати детективів НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_1 від 22.01.2022 про вчинення керівником Секретаріату Конституційного Суду України (далі-КСУ) ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) протоколом автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю Дубаса В.М., яким призначено судовий розгляд такої скарги на 11.01.2022.

2. Короткий виклад скарги та позицій учасників судового провадження.

Скарга обґрунтовується посиланнями на те, що 22.01.2022 ОСОБА_1 направив на адресу НАБУ заяву про вчинення керівником Секретаріату КСУ ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України, яка отримана НАБУ 26.01.2022, що підтверджується роздруківкою із сайту АТ «Укрпошта» про вручення поштового відправлення № 0104231459561, однак детективом НАБУ не забезпечено виконання вимог статті 214 КПК України, оскільки відомості про кримінальне правопорушення за такою заявою ОСОБА_1 до ЄРДР не внесено. Така заява, на думку скаржника, містила фактичний виклад обставин та опис складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України в діях керівника Секретаріату КСУ ОСОБА_2 , а саме:

«Відповідно до указу Президента України від 17.09.2013 №513/2013 ОСОБА_1 призначено на посаду судді КСУ та 19.09.2013 ним складено присягу судді КСУ. Згідно з розпорядженням Голови КСУ №243/13 від 19.09.2013 ОСОБА_1 вступив на посаду судді КСУ, де і працює до цього часу.

Згідно із частинами 1, 2 статті 26 Закону України «Про Конституційний Суд України» винагорода судді КСУ встановлюється цим Законом, винагорода виплачується з дня, що є наступним за днем призначення судді на посаду. Положенням пункту 2 частини 2 статті 44 вказаного вище Закону передбачено, що Секретаріат забезпечує діяльність суддів КСУ. Секретаріат очолює керівник Секретаріату, якого Суд призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Голови Суду. Відповідно до п. З Положення про Секретаріат КСУ, затвердженого Постановою Суду від 11.04.2019 року № 13-п/19, загальне керівництво організацією роботи Секретаріату здійснює Голова Суду. Голові Суду безпосередньо підконтрольні і підзвітні керівник Секретаріату Суду.

Постановою КСУ від 15.01.2020 року № 3-п/2020 ОСОБА_2 призначений по посаду керівника Секретаріату КСУ. 03.12.2021 Головою КСУ ОСОБА_3 , з метою належного та законного використання бюджетного кошторису КСУ за 2021 рік, затвердженого Постановою КСУ від 24.12.2020 року № 37-п/2020, уникнення порушень фінансової дисципліни в роботі суду за 2021 рік, уникнення можливого негативного впливу на бюджетний кошторис на 2022 рік, скасовані розпорядження № 3 4/01/21-ОД від 30.04.21р. та розпорядження №п7/01/21-ОД (щодо внесення змін до розпорядження 34/01/21 -ОД) виданих за підписом в.о. Голови Суду ОСОБА_4 .

Ці розпорядження від 30.04. 2021 року № 34/01/2021-ОД та від 06.05. 2021 року № 3 7/01/2021-ОД, видані заступником Голови суду ОСОБА_4 , який будучи обізнаним, що ОСОБА_3 не звільнений з посади Голови суду та строк його перебування на посаді не закінчився, не видаючи розпорядження про взяття на себе виконання обов`язків Голови суду, протиправно привласнив повноваження Голови КСУ, порушив гарантії незалежності та діяльності суддів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , створив протиправні перешкоди у здійсненні ними повноважень суддів КСУ, зупинив нарахування і виплату ОСОБА_1 і ОСОБА_3 «винагороди судді» Конституційного Суд України (заробітної плати) та використання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 державного майна і службових транспортних засобів, що прямо заборонено чинним законодавством.

Натомість керівник Секретаріату Конституційного Суду України ОСОБА_2 , з метою отримання неправомірної вигоди для себе у виді поблажливого ставлення (переваг) до нього від заступника Голови Суду ОСОБА_4 та збереження на своїй посаді, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем та використовуючи своє службове становище в супереч інтересам служби, проігнорував це розпорядження Голови Суду ОСОБА_3 від 03.12.2021 року та навіть не забезпечив його реєстрацію у Секретаріаті Суду, хоча виконання розпорядження Головою Суду було покладено саме на керівника Секретаріату Конституційного Суду України.

Це при тому, що ОСОБА_2 достеменно відомо, що у встановленому статті 148 Конституції України та статті 33 Закону України «Про Конституційний Суд України» порядку, повноваження ОСОБА_3 , як Голови Конституційного Суду України не припинені, трирічний строк перебування на цій посаді у нього не сплинув, а Конституційний Суд України не ухвалював рішення про дострокове звільнення з цієї посади за його заявою.

Діючи у такий протиправний спосіб, ОСОБА_2 , як керівник Секретаріату Конституційного Суду України, порушив вимоги частини 2 статті 19, частини 8, статті 148, частини 2 статті 148 , частини 2 статті.149 Конституції України, статей 3, 24, 26, 32, 33, 34, 44 Закону України «Про Конституційний Суд України», статті 4, 8, 9 Закону України «Про державну службу», Положення про Секретаріат КСУ.

Внаслідок умисних незаконних дій керівника Секретаріату щодо невиконання розпорядження Голови Суду ОСОБА_3 від 03.12.2021 року ОСОБА_1 не виплачена винагорода судді КСУ в загальній сумі 2 776 125 гривень, яка більше ніж в 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є для нього тяжкими наслідками.

За наведених вище обставин на думку скаржника, належним чином викладено фактичні обставини справи та вказано в чому саме проявлялися ознаки зловживання владою керівником Секретаріату Конституційного Суду України ОСОБА_2 та наведено обґрунтовані докази на необхідність внесення відомостей про вказаний злочин до ЄРДР».

У судовому засіданні 11.02.2022 представник скаржника Кенюк А.В. підтримав подану скаргу і просив її задовольнити.

Представник НАБУ не прибув в судове засідання 11.02.2022, хоча був належним чином повідомлений про час і мсце такого, що не було перешкодою для розгляду скарги. Також до суду надійшло пояснення детектива НАБУ Павлущика В., в якому повідомлялось, що 22.01.2022 заява ОСОБА_1 надійшла до НАБУ та за результатами її розгляду заявника повідомлено, що його доводи будуть перевірені під час досудового розслідування у кримінальному провадженні від 03.06.2021 №52021000000000291 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 КК, за фактом можливого зловживання владою службовими особами КСУ, відомості про що також внесені до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 , а тому детектив просив відмовити у задоволенні скарги та розглянути її без участі уповноважених осбі НАБУ.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а за частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт ; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Пунктом 1 розділу 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, визначено, що до Реєстру вносяться відомості зокрема про час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність .

При цьому, згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІІ того ж Положення про ЄРДР , відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК , зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Також згідно із пунктом 14 глави 2 розділу ІІ Положення про ЄРДР, при внесенні до Реєстру відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (фабули), в обов`язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілою (потерпілими), дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.

Відповідно до правового висновку, наведеного у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».

Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про таке передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, які є передумовою для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.

3.3. Правові підстави належності справи до предметної підсудності ВАКС визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.

Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини першої цієї статті.

Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) кримінальне правопорушення вчинено:

- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;

- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;

- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;

- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»;

- особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;

- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

- керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.

КК в примітці до статті 45 визначив вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень, який розширеному тлумаченню не підлягає, а саме, що такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2,366-3 цього Кодексу.

Кримінальне правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, про обставини можливого вчинення якого викладені відомості в заяві скаржника від 22.01.2022, належить до корупційних кримінальних правопорушень, які підслідні НАБУ та підсудні ВАКС.

Також, відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців. Встановлюються такі категорії посад державної служби: 1) категорія "А" (вищий корпус державної служби) - посади: Керівника Апарату Верховної Ради України та його заступників; керівника апарату (секретаріату) постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України; Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств; керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників; керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів та їх заступників, керівників секретаріатів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх заступників, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників; керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступників;

Тобто посада керівника Секретаріату КСУ належить до категорії посад державної служби «А», та тому дії особи, яка обіймає таку посаду, та які можуть свідчити про можливе вчинення кримінального правопорушення, потенційно можуть бути предметом перевірки НАБУ у визначеному кримінально-процесуальним законом порядку, що свідчить про наявність умови підслідності НАБУ та підсудності ВАКС, передбачену пунктом 1 частини 5 статті 216 КПК.

Також пунктом 2 частиною 5 статті 216 КПК обумовлена можливість здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтею 364 КК, залежно від конкретного розміру предмета такого кримінального правопорушення або розміру завданої ним шкоди, встановленого законом на час його вчинення, що вимагає ретельного належного обґрунтування такого розміру.

За змістом наведених в скарзі відомостей, загальна невиплачена сума заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.04.2021 до 31.12.2021 склала 2 776 125 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-IX установлено у 2021 році такий прожитковий мінімум для працездатних осіб:: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня.

Відтак розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, або розмір завданої ним шкоди, для можливості кваліфікації діяння як кримінального правопорушення, а в подальшому здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС в будь-якому разі повинен становити у 2021 році не менше 4 540 000 грн. (2270 грн. х 2000).

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає відсутньою в даному випадку умову підслідності НАБУ та підсудності ВАКС, передбачену пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК.

Також, в даному випадку в скарзі та заяві про вчинення кримінального правопорушення не зазначено відомостей щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369 чи частиною першою статті 369-2 КК, тобто відсутня умова підслідності НАБУ та підсудності ВАКС, передбачена пунктом 3 частини 5 статті 216 КПК.

3.6. Перевіривши й оцінивши відомості, наведені у скарзі та заяві про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що в таких наведений виклад достатніх і об`єктивних обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, за наявності умови підслідності НАБУ та підсудності ВАКС, передбачену пунктом 1 частини 5 статті 216 КПК.

Тому скаржником доведено обов`язок посадових осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості про таке кримінальне правопорушення, що дає підстави для задоволення скарги. При цьому слідчий суддя зазначає про неспроможність доводів представника НАБУ щодо перевірки відомостей, викладених в заяві ОСОБА_1 під час досудового розслідування у іншому кримінальному провадженні від 03.06.2021 №52021000000000291 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 КК, за фактом можливого зловживання владою службовими особами КСУ, оскільки таке провадження здійснюється щодо інших осіб, а не обставин можливого вчинення кримінального правопорушення керівником Секретаріату КСУ.

Відповідно до статті 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування може бути постановлена про: зобов`язання вчинити певну дію чи відмову у задоволенні скарги.

Керуючись статтями 303-309 КПК суд,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити скаргу від 07.02.2022 адвоката Кенюка Андрія Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами НАБУ відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви ОСОБА_1 від 22.01.2022 про вчинення кримінального правопорушення.

Зобов`язати уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення керівником Секретаріату Конституційного Суду України відповідно до заяви ОСОБА_1 від 22.01.2022 про вчинення кримінального правопорушення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 16.02.2022.

Слідчий суддя Дубас В.М.