- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
- Секретар : Черевач І.І.
Справа № 991/750/22
Провадження 1-кс/991/760/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому ОСОБА_1 просить скасувати арешт (із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися), накладений ухвалю слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.10.2021 на майно, вилучене 22.09.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: iPhone 12 Pro Max серійний номер НОМЕР_2 IMEY НОМЕР_3 IMEY НОМЕР_4.
Клопотання обґрунтовує тим, що до постановлення ухвали слідчим суддею від 06.10.2021, детективом Національного антикорупційного бюро України 23.09.2021 призначено судову експертизу по вилученому мобільному телефону. 05.01.2022 експертом повідомлено детектива Національного бюро про можливість виконання експертизи у строк понад 90 календарних днів.
Звертає увагу, що з часу призначення судової експертизи та направлення вилученого телефону до експертної установи пройшло більше 130 календарних днів, результати її проведення станом на теперішній час відсутні.
ОСОБА_1 зазначає, що з часу вилучення у нього мобільного телефону iPhone 12 Pro Max минуло більше чотирьох місяців, однак орган досудового розслідування не здобув доказів того, що на мобільному телефоні містяться відомості щодо обсьтавин у кримінальному провадженні.
Разом з цим, ОСОБА_1 зауважує, що через арешт вказаного телефону, він позбавлений можливості спілкуватися мобільним та інтернет-зв`язком в реаліях сьогодення (спілкування, планування роботи тощо), що стало підставою для звернення до слідчого судді з даним клопотанням.
ОСОБА_1 у судове засідання не прибув. Разом з клопотання про скасування арешту майна подав заяву, у якій просив розглянути клопотання за його відсутності.
Національне антикорупційне бюро України явку представника у судове засідання не забезпечило. Від старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Бережного М. надійшли заперечення на клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна. Відповідно до наданих заперечень детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 5202000000000137 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. У межах цього кримінального провадження, детективи провели обшук за місцем проживання ОСОБА_1 , у ході якого вилучили мобільний телефон, на який у подальшому накладено арешт. Детектив зазначає, що мобільний телефон, арешт з якого просить скасувати ОСОБА_1 , отриманий органом досудового розслідування у ході проведення обшуку більш ніж за сім годин після початку проведення цієї слідчої дії, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 чинив опір детективам у проведені обшуку, зокрема, здійснював спроби сховати пристрій, з метою приховування певної інформації, що може міститися у мобільному телефоні. У зв`язку з тим, що існувала обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_1 мав час та фізичну можливість видалити усю наявну інформацію з телефону, у тому числі таку, що має значення для кримінального провадження, детективи прийняли рішення про його вилучення. Постановою детектива від 23.09.2021 вилучену у ході обшуку річ визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та призначено судову комп`ютерно - технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. 24.09.2021 постанова скерована до експертної установи для проведення експертизи з метою підтвердження/спростування факту видалення (знищення) інформації на вилученому мобільному телефоні. 02.11.2021 на адресу Національного бюро надійшов лист виконуючого обов`язки директора Львівського НДІСЕ для погодження строку виконання зазначеної експертизи у термін понад 90 календарних днів, у зв`язку із значним завантаженням експертів та віднесення призначеної експертизи за характером досліджень до складної категорії. За результатами розгляду вказаного листа детективом Національного бюро погоджено термін виконання експертизи понад 90 календарних днів. Наразі, проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи триває. З огляду на вказані обставини просив відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 та розглянути клопотання за його відсутності із врахуванням доводів заперечень.
У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється (ч. 4 ст. 107 КПК України).
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, для забезпечення можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, його захисника чи законного представника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).
Таким чином, підставою для скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування, при цьому, з урахуванням вимог ст. 22 КПК України, доведення цих обставин покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.
Із досліджених у судовому засіданні матеріалів справи встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у період з 2017 по 2019 роки службові особи Державної міграційної служби України діючи за попередньою змовою з особами, які контролюють господарську діяльністю ТОВ «Пром Бізнес Груп», ТОВ «Тензасоюзбуд», а також інших суб`єктів господарювання, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинили розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах, виділених на реконструкцію нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого) розташованої за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, 29, шляхом укладення та виконання умов договорів підряду із вказаними товариствами на закупівлю робіт із розроблення проектно-кошторисної документації та виконання фактичних робіт щодо реконструкції вищевказаної нежитлової громадської будівлі за завищеною вартістю та в порушення вимог законодавства України у сфері публічних закупівель. У подальшому частину бюджетних коштів шляхом використання ризикових операцій, у тому числі, у вигляді надання та повернення фінансової допомоги, перераховано на рахунки інших підконтрольних суб`єктів господарювання, зокрема, на рахунки ТОВ «ПК Новгород-Сіверський» ЄДРПОУ 41908128, ТОВ «Смарт-ріал», ЄДРПОУ 40764979, ТОВ «Інвест форте», ЄДРПОУ 40999937, ТОВ «Форс Таун» ЄДРПОУ 41107638, ТОВ «Рент ріал» ЄДРПОУ 42584368 та інші, також частину коштів знято готівкою. Вказаними діями службових осіб ДМС, а також інших осіб, які контролюють господарську діяльність зазначених суб`єктів господарювання державі в особі ДМС завдано можливий збиток на суму понад 40 000 тис. грн.
У межах цього кримінального провадження 22.09.2021 детективи Національного бюро, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.09.2021, провели обшук за місцем проживання ОСОБА_1 , у ході якого тимчасово вилучили мобільний термінал систем зв`язку (мобільний телефон) iPhone 12 Pro Max серійний номер НОМЕР_2 IMEY НОМЕР_3 IMEY НОМЕР_4 , що підтверджується протоколом обшуку.
Попереднім оглядом встановлено, що вилучений мобільний телефон має ознаки видалення даних, а тому, враховуючи, що він може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, детектив визнав його речовим доказом у кримінальному провадженні № 52020000000000137, про що виніс постанову від 23.09.2021.
Цього ж дня детектив виніс постанову про призначення комп`ютерно - технічної експертизи у цьому кримінальному провадженні, проведення якої доручив експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, копію якої направив до експертної установи для виконання, що підтверджується копією відповідної постанови від 23.09.2021, супровідним листом № 0423-022/29599 від 24.09.2021, що підтверджується матеріалами справи.
У подальшому, 06.10.2021 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу у справі № 991/6588/21, якою наклав арешт (із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися) на майно вилучене 22.09.2021 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: iPhone 12 Pro Max серійний номер НОМЕР_2 IMEY НОМЕР_3 IMEY НОМЕР_4, з метою збереження речового доказу, у зв`язку із наявністю достатніх підстав вважати, що мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Слідчий суддя звертає увагу, що у клопотанні ОСОБА_1 не ставить питання про скасування арешту майна з підстав необґрунтованості його застосування, тому, враховуючи вимоги ст. 26 КПК України, це питання слідчим суддею не досліджується.
У клопотанні ОСОБА_1 вказує, що в арешті мобільного телефону відпала потреба, оскільки з моменту вилучення пристрою минуло більше чотирьох місяців та орган досудового розслідування не виявив, що на ньому містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, зазначає, що вказані обставини звужують його права, у тому числі, на особисте спілкування.
Так, необхідність накладення арешту на вилучений мобільний телефон, який є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та ризики, визначені абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, були встановлені слідчим суддею в ухвалі від 06.10.2021 про накладення арешту на майно.
Крім того, зі змісту листа від 28.10.2021, наданого детективом на обґрунтування доводів, викладених у запереченнях на клопотання про скасування арешту майна, вбачається, що в.о. директора Львівського НДІСЕ просив Національне бюро письмово погодити строки виконання судової комп`ютерно-технічної експертизи у термін понад 90 календарних днів, враховуючи значне завантаження експертів (знаходження на виконанні понад вісімдесяти експертиз, у тому числі комісійних та комплексних, а також у зв`язку з виконанням науково-дослідних робіт), а також те, що така експертиза за характером досліджень попередньо відноситься до складної категорії.
За результатами розгляду вказаного листа детективом Національного бюро Лук`янчуком Ю. у листі № 0423-022/37504 від 06.12.2021 погоджено виконання судової комп`ютерно-технічної експертизи у строк, що може перевищувати 90 календарних днів, з часу отримання постанови про її призначення, що узгоджується з нормами, викладеними у ч. 2 п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.
Отже, посилання ОСОБА_1 щодо тривалого строку проведення судової експертизи спростовуються дослідженими у судовому засіданні документами.
Разом з тим, доказів, які б у своїй сукупності доводили, що в подальшому застосуванні арешту мобільного телефону відпала потреба, зокрема, проведення в кримінальному провадженні всіх необхідних слідчих дій із цим майном чи відсутність на ньому відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, матеріали справи не містять.
Таким чином, враховуючи те, що з арештованим майном наразі проводяться слідчі дії, строк проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи узгоджено з органом, який призначив експертизу, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, які стали підставою для арешту мобільного телефону продовжують існувати.
Слідчий суддя вважає, що скасування арешту майна може призвести до знищення речових доказів, що в свою чергу зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування та судовому розгляду справи по суті.
Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності у нього можливості спілкуватися мобільним та інтернет-зв`язком не можуть слугувати підставою для скасування арешту майна, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 не довів, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт мобільного телефону iPhone 12 Pro Max серійний номер НОМЕР_2 IMEY НОМЕР_3 IMEY НОМЕР_4 відпала потреба, отже підстави для скасування арешту відсутні, тому клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 174, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Н. В. Мовчан