- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
- Секретар : Ляшинської А.Ю.
Справа № 991/107/22
Провадження 1-кс/991/1081/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Дубас Віталій Михайлович,
(далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання Ляшинської А.Ю.,
представника скаржника адвоката Алексик Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід слідчого судді ВАКС Крикливого Віталія Вікторовича від 16.02.2022 від розгляду скарги від 10.01.2022 адвоката Алексик Таміли Іванівни в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення про підозру в справі №991/107/22 (провадження №1-кс/991/108/22),
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
16.02.2022 слідчий суддя ВАКС Крикливий В.В. подав через канцелярію ВАКС письмову заяву про самовідвід у справі №991/107/22, для розгляду якої відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено слідчого суддю Дубаса В.М., яким призначено судовий розгляд на 17.02.2022.
2. Короткий виклад заяви про відвід та позицій учасників судового провадження.
10.01.2022 до ВАКС надійшла скарга адвоката Алексик Т.І. в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення про підозру від 15.04.2021 у кримінальному провадженні від 21.06.2017 №42017000000001981.
Відповідно до частини 3 статті 35 КПК та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду такої скарги в справі №991/107/22 (провадження №1-кс/991/108/22) визначено слідчого суддю ВАКС Крикливого В.В., ухвалою якого від 25.01.2022 відмовлено в задоволенні такої скарги. Ухвалою Апеляційної палати ВАКС (АП ВАКС) від 03.02.2022 задоволено частково апеляційну скаргу адвоката Алексик Т.І., ухвалу слідчого судді ВАКС від 25.01.2022 скасовано та постановлено нову ухвалу, якою направлено матеріали скарги до ВАКС для виконання вимог, визначених статтями 304, 306 КПК.
Заява про самовідвід слідчого судді Крикливого В.В. обґрунтовується посиланнями на те, що при розгляді зазначеної вище скарги ним вже висловлювалися правові висновки по її суті, а тому у стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
У судовому засіданні 17.02.2022 щодо розгляду заяви про самовідвід представник скаржника адвокат Алексик Т.І. вважала обґрунтованою заяву про самовідвід та просила її задовольнити.
Інші учасники судового провадження в справі №991/107/22 (провадження 1-кс/991/108/22) та слідчий суддя Крикливий В.В. не прибули в судове засідання, хоча були належним чином повідомлені про час і місце такого, проте це не було перешкодою для розгляду заяви про самовідвід.
3. Обґрунтування позиції суду.
Відповідно до частини 1 статті 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим. При цьому, за частиною 4 статті 80 КПК, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно із частиною 1 статті 80 КПК, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
Також, згідно з частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу (самовідводу) судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
Заява про самовідвід містить мотиви недодержання виключно суб`єктивного критерію безсторонності суду, яким суд повинен надати оцінку.
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з`їзду суддів України від 22.02.2013, визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.
Відповідно до пункту 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів, а згідно з їх пунктом 2.5 суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. До таких прикладів відноситься якщо: 1) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається; 2) раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок; 3) суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
В коментарях до Бангалорських принципів поведінки суддів від 2007 року, розміщених на офіційному сайті Ради суддів України, зазначено, що .особисті цінності, яких дотримується суддя, його світогляд чи уявлення про закон не можуть вважатися упередженістю. Той факт, що суддя має певну загальну думку щодо правового чи соціального питання, яке безпосередньо стосується справи, не позбавляє його/її права розглядати справу.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у пункті 40 рішення «Тесля проти України» від 08.10.2020 (заява № 52095/11), яке набуло статус остаточного 08.01.2021, зазначив, що сам по собі той факт, що суддя ухвалював попереднє рішення щодо того самого звинувачення не може сам собою бути підставою говорити про упередженість суду. Немає жодних підстав для легітимних сумнівів щодо відсутності безсторонності у зв`язку із тим, що той самий суддя бере участь в ухваленні рішення першої інстанції, а тоді знову бере участь у провадженні, якщо таке рішення відмінили та повернули до того самого судді на повторний розгляд
Дослідивши зміст заяви про самовідвід, слідчий суддя вважає, що судовим розглядом не встановлено існування обставин, які б свідчили про упередженість слідчого судді ВАКС Крикливого В.В. та унеможливлювали б прийняття ним об`єктивного судового рішення у даній справі, тобто заявлений самовідвід не містить підстав для його задоволення.
Керуючись статтями 35, 75-81 КПК суд,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні заяви про самовідвід слідчого судді ВАКС Крикливого В.В. від 16.02.2022 від розгляду скарги від 10.01.2022 адвоката Алексик Т.І. в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення про підозру в справі №991/107/22 (провадження №1-кс/991/108/22).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 18.02.2022.
Слідчий суддя Дубас В.М.