- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
- Секретар : Батир Б.В.
- Захисник/адвокат : Матейчук О.А.
Справа № 991/531/22
Провадження 1-кс/991/541/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., представника власників майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – адвоката Матейчук О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Матейчук О.А., яка діє в інтересах власників майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12017000000001326 від 02.09.2017,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Матейчук О.А, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про скасувати арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.08.2020 по справі № 991/7140/20, а саме на майно, що належить на праві власності:
1) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:
- земельну ділянку з кадастровим номером 6325185000:03:008:0052, що розташована на території Циркунівської сільської ради (Харківська область, Харківський район), загальною площею 1,5 га;
- земельну ділянку з кадастровим номером 6325185000:03:008:0051, що розташована на території Циркунівської сільської ради (Харківська область, Харківський район), загальною площею 1,5 га;
- квартиру АДРЕСА_1 , площею 38,5 м. кв.;
- квартиру АДРЕСА_2 ;
- гараж № НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- гараж № НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;
- легковий автомобіль марки BMW, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 ;
- легковий автомобіль марки BMW ALPINA D5, 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 ;
- легковий автомобіль марки Toyota Land Cruiser 150, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6 ;
- вантажний автомобіль марки IVECO, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 .
2) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_8 ), шляхом накладення заборони на відчуження, а саме:
- квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 68,9 кв.м.;
- земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:13:009:0067, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 0,0984 га;
- земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:13:009:0082, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 0,0783 га;
- легковий автомобіль марки BMW 5281, 2012 року випуску, державний номерний НОМЕР_9 ;
- грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_10 в банку AT «Укрсиббанк»;
- грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_11 ;
- грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_12 ;
- грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_13 ;
- корпоративні права компанії Corte Gisello S.r.l. (податковий номер 04350420230) у розмірі 80% статутного капіталу номінальною вартістю 8 000 евро.
Клопотання обґрунтовується тим, що адвокат Матейчук О.А. не погоджується з постановленою слідчим суддею ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.08.2020 по справі № 991/7140/20 про накладення арешту на майно, що належить на праві власності компанії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. На думку захисника, арешт на майно накладено необґрунтовано, оскільки рядом проведених експертиз (досліджень), ініційованих захисниками ОСОБА_1 , висновками якими, зокрема, науково-правового дослідження № 126/158-е та комплексної товарознавчої та економічної експертизи № 25300/25301/21-54/25302/21-72 об`єктивно встановлено факти, що свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 та інших фігурантів кримінального провадження складу кримінальних правопорушень. Крім того, 80% статутного капіталу компанії Corte Gisella S.r.l. (Італія) належить дружині ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , яка не є підозрюваною та не є суб`єктом ст. 170 КПК України так само, як і сама компанія Corte Gisella S.r.l. (Італія). Також адвокат зазначає, що матеріальна шкода у кримінальному провадженні органом досудового розслідування не встановлена. Разом з тим, адвокат у клопотанні вказує, що судом, окрім іншого, накладено арешт на грошові кошти, які обліковуються в безготівковому вигляді, що знаходяться на розрахункових рахунках НОМЕР_10 в банку AT «Укрсиббанк», грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках № НОМЕР_11 ; № НОМЕР_12 ; № НОМЕР_13 , проте усі кошти, що містяться на них, були накопичені виключно в межах здійснення правомірної господарської діяльності і жодних фактів або доказів надходження грошових коштів на рахунки в результаті будь-якої незаконної діяльності, чи то в результаті вчинення кримінального правопорушення органом досудового слідства не встановлено. З огляду на що, за твердженнями сторони захисту, підстави для арешту майна відсутні, тим більше, що таке його накладення порушує права законного власника.
Тож зазначені обставини і стали підставою для звернення адвоката Матейчук О.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до слідчого судді з цим клопотанням.
Розгляд вказаного клопотання неодноразово відкладався з об`єктивних причин.
14.02.2022 сторона захисту подала додаткові пояснення до клопотання про скасування арешту майна, в яких зазначила, що майно набуте ОСОБА_2 у власність за час шлюбу є спільною сумісною власністю подружжя. Однак накладаючи арешт на майно, слідчий суддя, на думку сторони захисту, не врахував наслідки такого заходу для дружини підозрювного, як співвласниці майна подружжя.
У судовому засіданні адвокат Матейчук О.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , повністю підтримала клопотання про скасування арешту майна та просила його задовольнити.
Детектив у судове засідання не прибув, але в попередніх судових засідання заперечував проти скасування арешту майна, вважаючи накладений ухвалою слідчого судді арешт на майно правомірним та таким, що наразі існують всі необхідні для цього підстави.
Слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд клопотання про скасування арешту майна за відсутності детектива, оскільки приймає до уваги його позицію викладену усно у попередніх судових засіданнях.
Заслухавши сторону захисту, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Як свідчать подані матеріали, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.08.2020 по справі № 991/7140/20 накладено арешт на майна, що належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_8 ), шляхом накладення заборони на відчуження.
Встановлено, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017000000001326 від 02 09 2017 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015); ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015).
ОСОБА_1 підозрюється в тому, що у 2016-2018 роках організував вчинення, керував підготовкою та скоєнням службовими особами КО «Київзеленбуд» заволодіння шляхом зловживання своїми службовими повноваженнями грошовими коштами КО «Київзеленбуд» у загальному обсязі 77 980 018,55 грн, під виглядом отримання підконтрольними ОСОБА_1 ТОВ «Клімтехінвест» та ТОВ «Технопрофсервіс» нагороди за п`ятьма договорами поставки спеціалізованої прибиральної та допоміжної техніки, виробленої в Італії, № 191/12 від 06.12.2016, № 198/12 від 19.12.2016, № 141/10 від 09.10.2017, № 182/11 від 01.11.2017 та № 112/9 від 15.09.2017 та додатковими угодами до них. Вказані дії кваліфікуються органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Також ОСОБА_1 підозрюється в тому, що в період з вересня 2017 року до травень 2018 року, діючи за попередньою змовою з групою осіб організував скоєння третіми особами, необізнаними у злочинних наміри останнього, легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, в обсязі 492 800 евро (станом так дату проведення операцій – 16214775 грн), шляхом фінансування законної діяльності компанії Corte Gisella S.r.l. (Італія). Вказані дії кваліфікуються органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.
20.08.2022 у кримінальному провадженні № 12017000000001326 від 02 09 2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015).
Варто зауважити, що санкцією інкримінованої ОСОБА_1 ч. 5 ст. 191 КК України передбачено застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
А відтак, за твердженнями детектива, у ході досудового розслідування наявна необхідність у арешті майна підозрюваного з метою забезпечення його конфіскації, а також запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як слідує з ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.08.2020 по справі № 991/7140/20 про накладення арешту на майно, що належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , рухоме, нерухоме майно, корпоративні права, а також грошові кошти, розміщені на банківських рахунках ОСОБА_2 , належить подружжю на праві спільної сумісної власності. В результаті чого слідча суддя Вищого антикорупційного суду Олійник О.В. у справі № 991/7140/20 дійшла висновку, що детективом доведено наявність підстав для накладання арешту на належне на праві власності підозрюваному ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно шляхом накладення заборони на його відчуження, з метою забезпечення конфіскації майна у вигляду покарання.
Накладення арешту на майно, зареєстроване на праві власності за підозрюваним, і на спільне майно подружжя, право власності зареєстроване за ОСОБА_2 , шляхом накладення заборони на його відчуження відповідає критерію розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, адже вищезазначене майно може забезпечити виконання конфіскації майна як виду покарання, яке може бути призначено ОСОБА_1 ..
Ризиками, для запобігання яких необхідне накладення арешту, вказано можливість особи відчужити це майно на користь третіх осіб. З накладенням арешту втрачається можливість особи відчужити це майно на користь третіх осіб. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.
Слід зазначити, що захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна застосовується щодо майна підозрюваного, що знаходиться у спільній власності з дружиною. Режим спільної власності, на відміну від режиму спільної часткової власності , не передбачає виділу часток кожного власника в натурі. Розміри часток подружжя у праві спільної сумісної власності, хоча і вважаються рівними, проте згідно зі ст. 70 Сімейного кодексу України можуть бути визначені за домовленістю між ними або шлюбним договором. В наслідок чого не можлива ідентифікація конкретних часток підозрюваного у спільному майні, через що обтяження майна в цілому є неможливим, реальним та ефективним заходом забезпечення кримінального провадження з метою можливого виконання конфіскації майна у випадку призначення такого виду покарання.
Досліджені під час судового засідання матеріали дають слідчому судді підстави для переконання, що заявлена детективом мета - забезпечення конфіскації майна як виду покарання, яке може бути призначено, - може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Отже, слідча суддя прийшла до висновку про наявність передбачених законом необхідних і достатніх підстав для задоволення клопотання детектива про арешт вищевказаного майна, яке є власністю підозрюваного і його спільною сумісною власністю з дружиною.
Як встановлено в судовому засіданні, вищевказана ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.08.2020 по справі № 991/7140/20 про накладення арешту на майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не оскаржувалася та є чинною.
Обов`язковість судового рішення до виконання закріплена у ст. 129-1 Конституції України, за якою держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 5 ст. 532 КПК України вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Разом з тим, ст. 533 КПК України визначено, що вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Тож, розглядаючи клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не вправі ставити під сумнів вищевказану ухвалу слідчого судді ВАКС, яка наразі набрала законної сили та якою вже встановлено наявність обґрунтованих підстав для накладення арешту.
В той же час варто зауважити, що твердження сторони захисту щодо безпідставності накладення арешту на майно, яке належить дружині ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , оскільки вона не є підозрюваною не знайшли свого підтвердження в рамках чинного законодавства України.
Отже, з матеріалів справи відомо, що: квартира АДРЕСА_5 , загальною площею 68,9 кв.м.; земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:13:009:0067, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 0,0984 га; - земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:13:009:0082, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 0,0783 га; легковий автомобіль марки BMW 5281, 2012 року випуску, державний номерний НОМЕР_9 ; грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_10 в банку AT «Укрсиббанк»; грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 та № НОМЕР_13 ; корпоративні права компанії Corte Gisello S.r.l. (податковий номер 04350420230) у розмірі 80% статутного капіталу номінальною вартістю 8 000 евро, - зареєстровано за ОСОБА_2 , яка є дружиною підозрюваного ОСОБА_1 ..
Положеннями ст. 60 Сімейного кодексу України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині, та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.?
Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 Сімейного кодексу України).
Статтею 70 Сімейного кодексу України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини та чоловіка закріплена у ст. 57 Сімейного кодексу України. Так, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Враховуючи викладені правові норми, слідчим суддею не виявлено обставин, згідно з якими зазначене вище майно, яке зареєстровано за ОСОБА_2 , можна віднести до її особистої власності, оскільки воно набуте не на підставі договору дарування чи в порядку спадкування або за кошти, які належали їй особисто, а відтак майно, зареєстроване за ОСОБА_2 можливо віднести до об`єктів спільної сумісної власності подружжя.
Такого ж висновку дійшла і слідча суддя Вищого антикорупційного суду Олійник О.В. в ухвалі від 27.08.2020 по справі № 991/7140/20 про накладення арешту на майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..
Отже, аналізуючи вищевикладене, відповідно до ст. 170 КПК України, ст.ст. 57, 60, 63, 70 Сімейного кодексу України та беручи до уваги доводи детектива, а також те, що на рухоме та нерухоме майно, корпоративні права, які зареєстровані за ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належать ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , частка останнього у праві власності на них судом не визначена, то дані частки у праві власності на зазначене майно з метою забезпечення рішення суду в частині можливої конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_1 , підлягають арешту в повному обсязі.
Разом з тим, слідчий суддя не береться на цій стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні оцінювати чи переглядати доведеність підозри ОСОБА_1 та наявність чи відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, як однієї з підстав необґрунтованості накладення арешту, на яку посилається сторона захисту через наявність висновків науково-правового дослідження № 126/158-е та комплексної товарознавчої та економічної експертизи № 25300/25301/21-54/25302/21-72. Оскільки за змістом ч. 1 ст. 242 КПК України не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
Таким чином, необхідність у арешті майна, що зареєстровано на праві власності за підозрюваним, і спільного майна подружжя, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2 , шляхом накладення заборони на його відчуження, у кримінальному провадженні № 12017000000001326 від 02.09.2017 доведена органом досудового розслідування, досліджена та встановлена слідчим суддею під час постановлення ухвали про накладення арешту на майно та на даний час продовжує існувати.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що арешт на вищевказане майно накладено обґрунтовано, тому клопотання адвоката Матейчук О.А. про його скасування не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, –
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання адвоката Матейчук О.А., яка діє в інтересах власників майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.08.2020 по справі № 991/7140/20 на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні №12017000000001326 від 02.09.2017, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.Д. Воронько