Документ № 103551629

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа №991/1050/22

Провадження №1-кс/991/1061/22

У Х В А Л А

18 лютого 2022 рокумісто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника власника майна ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в :

16.02.2022до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна,накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від07.09.2017 (справа№757/51892/17?к) на рахунок № НОМЕР_1, відкритий в ПАТ«Сбербанк Росії» (МФО32062) на ім`я ОСОБА_5 .

Обґрунтування клопотання

Свої вимоги представник власника майна мотивує тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (даліНАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000003536 від18.11.2016, в якому ОСОБА_5 набув статус підозрюваного.

07.09.2017 слідчим суддею Печерського районного суду м.Києва у справі №757/51892/17-к в рамках кримінального провадження №42016000000003536 від18.11.2016 постановлена ухвала, якою було накладено арешт на рахунок № НОМЕР_1, відкритий в Публічному акціонерному товаристві (даліПАТ) «Сбербанк Росії» (МФО32062) на ім`я ОСОБА_5 .

Постановою від29.12.2021 прокурор САП кримінальне провадження №42019000000000480 щодо підозрюваних ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 закрив на підставі п.3ч.1ст.284КПК України (у зв`язку із невстановленням достатніх доказів для доведеності винуватості особи в суді та вичерпанням можливостей їх отримати), при цьому, скасував арешт, накладений з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Щодо спеціальної конфіскації та долі речових доказів у цьому кримінальному провадженні прокурор зазначив про необхідність вирішення цього питання ухвалою суду на підставі відповідного клопотання.

Таким чином, оскільки на слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема під час досудового розслідування, і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати, ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, просить скасувати арешт на грошові кошти ОСОБА_5, що знаходяться на відкритому ним рахунку в Акціонерному товаристві (даліАТ) «Міжнародний резервний банк» (колишня назваПАТ«Сбербанк Росії»).

Позиція та доводи учасників судового провадження

У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_3 заявлені вимоги підтримав уповному обсязіта наполягавна їхзадоволені зпідстав,наведених уклопотанні.Зазначив,що необхідністьу арештімайна ОСОБА_5 відпала у зв`язку із закриттям кримінального провадження №42019000000000480. Крім того, зазначив, що в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від07.09.2017 (справа№757/51892/17?к) було допущено описку при зазначенні номеру рахунку ОСОБА_5, при цьому послався на додану довідку AT«Міжнародний резервний банк» від15.02.2022 за вих.№39/3/50?46. Також представник ОСОБА_3 наголосив, що згідно вказаної довідки відповідний рахунок ОСОБА_5 закрито. Однак, за словами представника ОСОБА_3, незважаючи на закриття такого рахунку, наразі через наявність накладеного арешту ОСОБА_5 відноситься до категорії «ризикованих» клієнтів, що у свою чергу ускладнює можливість користуватися послугами банку.

Власник майна ОСОБА_5 та прокурор, будучи належно повідомленими про час і місце розгляду скарги, у судовезасідання нез`явилися. Втім, прокурор до початку судового розгляду надав до Вищого антикорупційного суду письмові заперечення, в яких прохав у задоволенні клопотання відмовити.

Неприбуття в судове засідання власника майна та прокурора не перешкоджає розгляду клопотання про скасування арешту майна.

Правове обґрунтування

Заслухавши доводи учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.2КПКУкраїни завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно положень ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною другою згаданої статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальноїконфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.1ст.174КПКУкраїни підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч.3ст.174КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Отже, у випадках, визначених вказаною статтею, власник або інший володілець майна під час досудового розслідування не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Обставини, встановлені слідчим суддею

З матеріалів справи вбачається, що слідчими Генеральної прокуратури України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000003536 від18.11.2016 за ч.1ст.255, ч.1ст.256 ч.2ст.364, ч.3ст.212, ч.2ст.205КК України.

24.05.2017 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.255, ч.4ст.28 ч.2ст.364КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від07.09.2017 у справі №757/51892/17-к у межах даного кримінального провадження накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, відкритому підозрюваним ОСОБА_5 в ПАТ«Сбербанк Росії» (МФО32062) за № НОМЕР_1 (а.с.8).

04.03.2019 з матеріалів кримінального провадження №42016000000003536 від18.11.2016 відносно ОСОБА_5 були виділені матеріали досудового розслідування в окреме кримінальне провадження, якому присвоєно №42019000000000480.

Таким чином, враховуючи викладене, слідчий суддя встановив, що накладений арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, відкритому підозрюваним ОСОБА_5 в ПАТ«Сбербанк Росії» наразі є актуальним в кримінальному провадженні №42019000000000480 від04.03.2019.

При цьому, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019000000000480 від04.03.2019 здійснювалось детективами Національного антикорупційного бюро України (даліНАБУ) за процесуального керівництва прокурорів САП.

29.12.2021 прокурор САП постановою від29.12.2021 на підставі п.3ч.1ст.284КПК закрив кримінальне провадження №42019000000000480 щодо підозрюваних, в тому числі і щодо ОСОБА_5 (а.с.11).

Як вбачається із вказаної постанови, арешт, накладений з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, скасовано. Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів у цьому кримінальному провадженні за наявності підстав має бути вирішено ухвалою суду на підставі відповідного клопотання.

Оцінка та висновки слідчого судді

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості клопотання про скасування арешту майна, слід зазначити, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності.

На підставі вимог ч.5ст.9КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів №2,4,7та11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Так, у ст.1Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Зокрема, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від09.06.2005), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005), Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

За загальним правилом, закріпленим у ч.3ст.132КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі й арешт майна, допускається у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Слідчий суддя зазначає, що окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від30.06.2020 по справі№727/2878/19.

На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (п.18ч.1ст.3КПК України), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (ст.173 і 174цього Кодексу).

Водночас, правом звернення до суду із клопотанням про скасування арешту наділена особа, яка вважає, що накладенням арешту, який не був знятий при закритті кримінального провадження, порушено її право на майно (власник або інший володілець майна).

Так, до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна звернувся ОСОБА_4, в інтересах ОСОБА_5, який є власником рахунку № НОМЕР_1, відкритого в ПАТ«Сбербанк Росії» (МФО32062).

Слідчий суддя враховує, що із закриттям кримінального провадження стосовно ОСОБА_5, останній втрачає статус підозрюваного, тому легітимною метою застосування арешту його майна (грошових коштів) є лише збереження речових доказів або спеціальна конфіскація.

Як вбачається із ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від07.09.2017 (справа№757/51892/17?к) арешт на грошові кошти ОСОБА_5,що знаходятьсяна рахунку, відкритому в ПАТ«Сбербанк Росії» за №26304004055844.840, накладався з метою забезпечення конфіскації майна як відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а також з метою забезпечення спеціальної конфіскації у кримінальному провадженні, досудове розслідування в якому здійснювалося за фактом створення злочинної організації Президентом України ОСОБА_8, до якої залучено Прем`єр?міністра України ОСОБА_9, заступника голови, у подальшомуГолову Державної податкової служби України, Міністра доходів і зборів України ОСОБА_10 та участі у вказаній злочинній організації службових осіб системи Державної податкової служби України та, у подальшому, системи Міністерства доходів і зборів, а також інших осіб, з метою вчинення тяжкого злочину проти держави, що заподіяло тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди державі у великому розмірі.

Разом з цим, предметом досудового розслідування також було і створення самим ОСОБА_5 злочинної організації для приховування та легалізації коштів попередньо отриманих злочинним шляхом від участі у злочинній організації.

З огляду на викладені обставини, постановляючи ухвалу про накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_5,що знаходятьсяна рахунку, відкритому в ПАТ«Сбербанк Росії» за №26304004055844.840, слідчий суддя, із наданих йому стороною обвинувачення матеріалів, дійшов висновку про те, що грошові кошти, які знаходяться на вказаному банківському рахунку, можуть бути одержані внаслідок вчинення злочинів, передбачених ч.1ст.255, ч.4ст.28 ч.2ст.364КК України, та за допомогою вказаного рахунку можуть легалізовуватись грошові кошти, отримані ОСОБА_5 внаслідок вищевказаної злочинної діяльності.

Поряд звищевикладеним,як вбачаєтьсяіз постанови прокурора від29.12.2021, у матеріалах кримінального провадження відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили, що, зокрема ОСОБА_5 давав згоду на участь у злочинній організації, вчиняв злочини у її складі, або взагалі був обізнаний із фактом існування такої організації. Призначення його на адміністративну посаду в органах ДПІ на постійній або тимчасовій основі жодним чином не можна розцінювати як участь у злочинній організації, а саме перебування на посадах, як вчинення злочину у складі злочинної організації. У кримінальному провадженні також відсутні докази для доведення вини підозрюваних в суді поза розумним сумнівом за кваліфікацією за ч.4ст.28, ч.2ст.364КК України. Так, у кримінальному провадженні відсутні достатні докази використання підозрюваними, в тому числі і ОСОБА_5, свого службового становища з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, а також доказів заподіяння такими діями тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб та докази наявності причинно?наслідкового зв`язку.

На підставі викладених обставин прокурором у кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення у формі постанови від29.12.2021 про закриття підставі п.3ч.1ст.284КПК кримінального провадження №42019000000000480 щодо підозрюваних, в тому числі і щодо ОСОБА_5 .

Відповідно до положень ч.ч.4,5ст.284КПК про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.

Частиною6 згаданої статті визначено, що прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв`язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Станом на сьогодні постанова прокурора САП від29.12.2021 про закриття кримінального провадження від04.03.2019 №42019000000000480 за підозрою, в тому числі ОСОБА_5, є чинною та не скасована прокурором, який її постановив, прокурором вищого рівня чи слідчим суддею.

Крім того, як встановлено в ході судового розгляду, на рахунку, на який накладено арешт ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від07.09.2017 (справа№757/51892/17?к) на сьогодні відсутні кошти. Більше того, такий рахунок є закритим.

Окрім наведеного, слідчий суддя враховує процесуальну поведінку сторони обвинувачення (прокурора), який будучи належно повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, обмежившись направленням письмових заперечень, в яких відсутність підстав для скасування арешту майна мотивував лише продовженням досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019000000000480. Проте доказів на підтвердження наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження з метою забезпечення спеціальної конфіскації або іншою легітимною метою не надав. Прокурор фактично самоусунувся від обстоювання своєї правової позиції в суді, як це передбачено ст.ст.22,26КПК України.

Виходячи із встановлених у судовому засіданні обставин, оскільки застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1, відкритого в ПАТ«Сбербанк Росії» та належного ОСОБА_5, не забезпечує досягнення завдань кримінального провадження, а сам арешт порушує право законного власника майна на вільне володіння, користування та розпорядження ним, на переконання слідчого судді такий арешт підлягає скасуванню.

При цьому, слідчий суддя не бере до уваги доводи представника власника майна ОСОБА_3 про допущено описку в згаданій вище ухвалі. Так, відповідно до положень ст.379КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні.

Тобто, питання про внесення виправлень у судове рішення вирішує суд (слідчий суддя), який постановив відповідну ухвалу. В даному випадку представник власника майна ОСОБА_3 не надав суду доказів того, що до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від07.09.2017 по справі№757/51892/17?к вносились виправлення.

Також суд відхиляє посилання представника ОСОБА_3 на довідку, видану AT«Міжнародний резервний банк» від15.02.2022 за вих.№39/3/50?46 (а.с.50), як на підтвердження існування рахунку ОСОБА_5 в AT«Міжнародний резервний банк» та на який накладено арешт.

Як вбачається із ухвали слідчого судді від07.09.2017 по справі№757/51892/17?к, встановлено наявність відкритого ОСОБА_5 рахунку № НОМЕР_1 саме у ПАТ«Сбербанк Росії» (а.с.10). Доказів на підтвердження доводів про те, що AT«Міжнародний резервний банк» є правонаступником ПАТ«Сбербанк Росії» суду не надано.

Крім того, недоречними є посилання представника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від16.02.2022 по справі №991/836/22, якою задоволено аналогічне клопотання, з метою формування єдиної практики.

Згідно положень ст.4341КПКУкраїни правом формування єдиної правозастосовчої практики наділена Велика Палата Верховного Суду.

З огляду на викладене, враховуючи, що прокурором не надано доказів на підтвердження наявності підстав для продовження застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість заявленого клопотання у зв`язку з чим арешт накладений на вищевказаний рахунок ОСОБА_5 підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170,174КПК України,

п о с т а н о в и в :

Клопотання представника власника майна ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.09.2017 (справа№757/51892/17?к) на рахунок № НОМЕР_1, відкритий в ПАТ«Сбербанк Росії» (МФО32062) на ім`я ОСОБА_5 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1