Документ № 103626519

Справа № 991/1301/22

Провадження 1-кс/991/1316/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря судового засідання Костікова Б.О., захисника Золотоверх М.С., підозрюваного ОСОБА_1 , прокурора Кравця В.В., представника заставодавця - Куцака М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання захисника Золотоверх Марини Сергіївни в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у виді застави підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017 р.,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Золотоверх М.С. про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, в якому захисник просить:

- перерахувати внесену заставу в сумі 4 995 900 грн. на спеціальний рахунок для збору коштів на потреби армії НОМЕР_1 ;

- змінити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 42017000000001097 від 10.04.2017 запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання.

У поданому клопотанні захисник, посилаючись на введення на всій території України воєнного стану у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, вказує на можливість перерахування коштів у сумі 4 995 900 грн., які були внесені Колективним підприємством «Будова» у якості застави за підозрюваного ОСОБА_1 , на спеціальний рахунок для збору коштів на потреби армії UA843000010000000047330992708.

В судовому засіданні захисник Золотоверх М.С. та підозрюваний ОСОБА_1 доводи клопотання підтримали, просили задовольнити з викладених у ньому підстав.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кравець В.В. не заперечував проти доводів клопотання.

Представник Колективного підприємства «Будова» (заставодавець) ОСОБА_4 підтримав доводи клопотання, зазначив, що він, як представник заставодавця, не заперечує проти перерахування сплачених у якості застави за підозрюваного ОСОБА_1 коштів у сумі 4 995 900 грн. на спеціальний рахунок для підтримки Збройних Сил України.

Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000001097 від 10.04.2017.

У рамках вказаного кримінального провадження 06.10.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, відноситься до тяжкого корупційного злочину (ч. 5 ст. 12, примітка до ст. 45 КК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У клопотанні адвоката Золотоверх М.С., поданого в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , сторона захисту, посилаючись на введення в країні воєнного стану, просить змінити застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання, а грошові коши у сумі 4 955 900 грн., внесені в якості застави за підозрюваного ОСОБА_1 , перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на потреби армії НОМЕР_1 .

Таким чином, враховуючи доводи клопотання захисника, беручи до уваги положення ч. 3 чт. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого клопотання вирішується питання щодо можливості зміни застосованого до підозрюваного запобіжного заходу саме з огляду на введення в Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та необхідністю перерахування внесеної за підозрюваного застави на підтримку Збройних Сил України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.10.2021 (справа № 991/7260/21 провадження № 1-кс/991/7367/21) до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 995 900 грн., та покладено на підозрюваного ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.12.2021 (справа № 991/8009/21 провадження № 1-кс/991/8126/21) продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000001097 від 10.04.2017, до шести місяців, тобто до 05 квітня 2022 року включно.

При цьому, при вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчим суддею було з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу, зокрема обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Втім, на світанку 24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну по всій довжині спільного кордону, від міста Луганська до міста Чернігова, а також із території Республіки Білорусі та окупованого Криму.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022), в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» оборона України - система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Статтею 13 цього Закону визначено, що міністерства, центральні та інші органи виконавчої влади у взаємодії з Міністерством оборони України у межах своїх повноважень організовують і забезпечують виконання законодавства у сфері оборони, сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх належне забезпечення за напрямами діяльності.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оборону України», територіальна оборона України організовується та здійснюється відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву» з урахуванням особливостей, визначених законодавством про оборону, мобілізацію та правовий режим воєнного стану.

Згідно з визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву», національний спротив - комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24 лютого 2022 року Національний банк України ухвалив рішення відкрити спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Таке рішення ухвалене у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, збройною агресією Російської Федерації та небезпекою для державної незалежності України, її територіальної цілісності. Реквізити офіційного спеціального рахунку, зазначені на офіційному веб-сайті Національного банку України (https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-vidkriv-spetsrahunok-dlya-zboru-koshtiv-na-potrebi-armiyi): НОМЕР_1 .

Указом Президента України вид 24 лютого 2022 року 69/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Згідно ч. 1-2 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Як вбачається із копій платіжних доручень, доданих до клопотання, на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.10.2021 (справа № 991/7260/21 провадження № 1-кс/991/7367/21) Колективним підприємством «Будова» за підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017 внесено заставу у розмірі 4 995 900 грн. Таким чином, Колективне підприємство «Будова» є заставодавцем.

З матеріалів справи, пояснень підозрюваного, його захисника та представника заставодавця, вбачається, що сторона захисту просить змінити застосований до підозрюваного запобіжний захід виключно з огляду на введення в країні воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України та необхідністю перерахування коштів, внесених у якості застави за підозрюваного ОСОБА_1 , на підтримку Збройних Сил України.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про підприємства в Україні» (втратив чинність), в Україні, зокрема, може діяти колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства. За ч. 4 ст. 14 цього Закону , вищим керівним органом колективного підприємства є загальні збори (конференція) власників майна. Виконавчі функції по управлінню колективним підприємством здійснює правління.

Відповідно до Статуту КП «Будова» в редакції, затвердженій протоколом Загальних зборів членів № 02/19 від 20.03.2019, КП «Будова» було зареєстровано виконавчим комітетом Центральної районної Ради народних депутатів м. Одеси, реєстраційний номер 374/4 від 03.08.1990.

З 01.01.2004 набрав чинності Господарський кодекс України, згідно із Прикінцевими положеннями якого втратив чинність Закон України «Про підприємства в Україні». Згідно із Класифікацією форм власності, затвердженою наказом Держспоживстандарту України від 28.05.2004 № 97, існують такі форми власності: приватна, державна корпоративна власність, державна власність, комунальна власність, комунальна корпоративна власність, а така організаційно-правова форма господарювання як колективне підприємство з 31.03.2004 відсутня.

Однак, не зважаючи на зміни в законодавстві, чинним законодавством України не передбачено обов`язкової реорганізації колективних підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського кодексу України, підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).

Відповідно до Статуту КП «Будова» учасниками (членами) підприємства є громадяни України ОСОБА_1 (розмір вкладу до статутного капіталу - 3 209 304 грн., що становить 49.624%), ОСОБА_2 (розмір вкладу до статутного капіталу - 3 209 304 грн., що становить 49.624 %) та ОСОБА_3 (розмір вкладу до статутного капіталу - 48 600 грн., що становить 0.752%). Статутний капітал колективного підприємства становить 6 467 208 грн.

Пунктами 5.1. - 5.2. Статуту визначено, що право брати участь в управлінні та мати частку в майні підприємства належить тільки членам підприємства, які володіють долею (часткою) в майні підприємства.

Згідно з пунктом 8.2. Статуту вищим органом управління підприємством є Загальні збори членів підприємства, які мають право приймати будь-які рішення щодо діяльності підприємства, в тому числі щодо розпорядження його майном.

За ч. 5 ст. 63 Господарського кодексу України, корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Особливості правового статусу таких підприємств обумовлені сукупністю майнових та організаційних ознак: порядком формування майнової бази їх господарювання, володіння, користування та розпорядження належним їм майном, розподілу результатів від його використання, його структурою, порядком звернення стягнення на зазначене майно; порядком створення такого підприємства, структурою та компетенцією його органів управління, взаємодією засновників (членів) та інших осіб, відповідальністю засновників (членів).

До числа корпоративних належить підприємство колективної власності, утворене двома або більше засновниками за їх спільним рішенням, яке діє на основі об`єднання майна і трудової діяльності засновників (учасників) та їх спільного управління справами на підставі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, за умови участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків.

За ч. 1, 2 ст. 83 Цивільного кодексу України, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Згідно ст. 84 Цивільного кодексу України, товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють з метою одержання прибутку.

Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності Колективного підприємства «Будова» (ЄДРПОУ 22484783) є 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель.

Виходячи з аналізу вищевикладеного, корпоративне підприємство, яким є Колективне підприємство «Будова», відноситься до групи підприємницьких товариств, оскільки його учасники беруть участь в управлінні справами, а діяльність самого підприємства пов`язана із отриманням прибутку.

Так, за ч. 1-3 ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).

Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених у частині другій цієї статті, приймаються загальними збори учасників, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Такі підвищені вимоги до укладання значних правочинів щодо розпорядження майном товариства застосовуються лише тоді, коли таке розпорядження стосується виключно відчуження майна, а не будь-якої іншої форми розпорядження майном.

При цьому, метою ускладнення процедури укладання значних правочинів є захист прав учасників товариства від негативних наслідків діяльності керівника (виконавчого органу) суб`єкта господарювання у вигляді зменшення його майнової бази (неправомірному виведенню активів товариства).

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Згідно з п. 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. № 15 (в актуальній редакції), кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку (п. 8 Порядку).

Згідно зі Статутом та випискою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, доданою до клопотання захисника, органом управління Колективного підприємства «Будова» (ЄДРПОУ 22484783) є загальні збори, керівником КП «Будова» є ОСОБА_4 , який має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі укладати та підписувати договори.

При цьому зі змісту Статуту не вбачається надання директору необмежених повноважень щодо укладення договорів та угод, які можуть бути віднесені за законом до значних правочинів.

Рішення Загальних зборів членів колективного підприємства «Будова» щодо розпорядження майном (коштами) підприємства у спосіб, вказаний захисником у клопотанні, а саме - про повернення внесеної за ОСОБА_1 застави в сумі 4 995 900 грн. на спеціальний рахунок для збору коштів на потреби армії UA843000010000000047330992708, стороною захисту слідчому судді не надано.

За ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

З огляду на викладене, зважаючи, що єдиною підставою для зміни підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу сторона захисту зазначає саме введення воєнного стану на території України та необхідність у зв`язку з воєнною агресією Російської Федерації проти України перерахування 4 995 900 грн. застави для допомоги Збройним Силам України, враховуючи, що за результатами розгляду клопотання не встановлено обставин на підтвердження згоди власника коштів - заставодавця на їх перерахування на спеціальний рахунок для підтримки Збройних Сил України, підстави для задоволення клопотання адвоката Золотоверх М.С. відсутні.

Керуючись статтями 22, 26, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК