- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
- Суддя (ВАКС): Дубас В.М.
- Секретар : Гончаренка П.В.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/107/22
Провадження № 1-кс/991/108/22
У Х В А Л А
09 березня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Крикливий В.В., за участі секретаря судового засідання Гончаренка П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу захисника Алексик Т.І., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру від 15.04.2021 у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017,
в с т а н о в и в :
10.01.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника Алексик Т.І., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру від 15.04.2021 у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Крикливого В.В. від 25.01.2022 у задоволенні даної скарги відмовлено.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.02.2022 апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Алексик Т.І. задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.01.2022 скасовано. Матеріали скарги направлено до Вищого антикорупційного суду для виконання вимог, визначених ст.ст. 304, 306 КПК України. Мотивами скасування ухвали слідчого судді від 25.01.2022 зазначено те, що скарга Алексік Т.І. не може бути розглянута по суті, так як відповідне провадження підлягає закриттю.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.02.2022 для розгляду скарги Алексик Т.І. визначено слідчого суддю Крикливого В.В.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Дубача В.М. від 17.02.2022 відмовлено у задоволенні заяви слідчого судді Крикливого В.В. про самовідвід у даній справі.
Обґрунтування скарги
Скарга мотивована тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017 за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 1 ст. 209 КК України.
15.04.2022 ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень. Проте повідомлення про підозру є необґрунтованим. Окрім того, його здійснено з порушенням визначеного законом процесуального порядку, а саме: 1) неналежним суб`єктом; 2) за межами строку досудового розслідування; 3) без роз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків підозрюваного.
У зв`язку із цим, захисник Алексик Т.І. звернулася до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України, у якій прохає скасувати вказане повідомлення про підозру від 15.04.2021.
Позиція та доводи учасників судового провадження
Захисник Алексик Т.І., підозрюваний ОСОБА_1 та прокурор, будучи належно повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, поважних причин неявки не повідомили. Під час виклику до слідчого судді телефонограмою захисник Алексік Т.І. прохала відкласти розгляд справи до закінчення режиму воєнного стану запровадженого на території України.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованісті клопотання захисника про відкладення судового розгляду, слідчий суддя конституює, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2402?ІХ, починаючи з 05:30 24.02.2022 на всій території України запроваджується воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389?VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Згідно з ст. 26 цього Закону скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України) окремо не регулюється питання розгляду скарг (клопотань) в умовах, коли: 1) в Україні запроваджено воєнний стан; 2) учасники кримінального провадження з причин воєнного стану не мають фактичної можливості дістатися до судової установи для участі у судовому засіданні або технічної можливості взяти в ньому участь в режими відеоконференції бо це може становити загрозу їх життю та здоров`ю.
Пунктом третім ч. 1 ст. 138 КПК України передбачено, що поважною причиною неприбуття особи на виклик є, зокрема обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини).
Верховний Суд у листі від 03.03.2022 № 1/02-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» зазначив, що усі клопотання, які надходять на розгляд слідчих суддів, мають розглядатись у межах строків, установлених КПК України, однак за можливості - невідкладно. Якщо через об`єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз`яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов`язків. Також, ураховуючи об`єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду.
Прохаючи про відкладення судового розгляду захисник Алексик Т.І. послалася лише на те, що на території України запроваджено воєнний стан, проте не зазначила об`єктивних обставин, які фактично перешкоджають їй дістатися до Вищого антикорупційного суду або іншої судової установи на території України для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Також Алексик Т.І. не зазначила обставин, які перешкоджають їй брати участь в розгляді справи в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
Скарга Алексик Т.І. вдруге надійшла до Вищого антикорупційного суду 14.02.2022, а про дату судового засідання захисник належно повідомлена 04.03.2022. Проте до початку судового розгляду будь?яких письмових клопотань або пояснень з приводу вирішення її скарги, у тому числі щодо можливості закриття провадження у справі, захисником не надано.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов до висновку, що захисник Алексик Т.І. не виявила бажання приймати участь у судовому засіданні та обстоювати свої доводи за скаргою без поважних причин.
З огляду на викладене та враховуючи положення ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність прокурора, підозрюваного та його захисника.
Мотиви слідчого судді
Заслухавши заявника, прокурора САП, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що провадження за даною скаргою підлягає закриттю з наступних підстав.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно положень статті 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначені статтею 303 КПК України.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що Законом України № 2147?VIII від 03.10.2017 частину 1 статті 303 доповнено пунктом 10, згідно якого на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником. Зазначений закон набрав чинності 15.12.2017.
Відповідно до пункту 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147?VIII вказана норма введена в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, тобто з 16.03.2018. Разом з цим, ця правова норма не має зворотньої дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.
Згідно із загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно?правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплено в ч. 1 ст. 58 Конституції України і, відповідно до нього, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з втратою ним чинності. Тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце (рішення Конституційного Суду України № 1?рп/99 від 09.02.1999).
Водночас, Конституція України у ст. 58 допускає зворотну дію законів у часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Формою реалізації ч. 1 ст. 58 Конституції України є положення ч. 1 ст. 5 КПК України, яка регулює дію норм кримінального процесуального закону в часі та згідно з якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. На відміну від кримінального (матеріального) закону про відповідальність, чинний кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження.
Таким чином, з підстав, зазначених у п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя має право розглянути скаргу на повідомлення слідчого, прокурора про підозру у справах (кримінальних провадженнях), по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після введення в дію вищезгаданих змін, а саме з 16.03.2018.
З матеріалів справи вбачається, що 15.04.2021 ОСОБА_1 в межах кримінального провадження № 42017000000001981 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 1 ст. 209 КК України (а.с. 18).
При цьому, днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001981, у межах якого ОСОБА_1 має процесуальний статус підозрюваного, є 21.06.2017 (а.с. 30).
Таким чином, відомості про кримінальне правопорушення у цьому провадженні внесені до набрання чинності змінами, внесеними Законом № 2147-VIII від 03.10.2017, тобто до 16.03.2018, та, як наслідок, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність права оскарження повідомлення про підозру від 15.04.2021 у кримінальному провадженні № 42017000000001981.
З інформації, що міститься у «Картці про рух кримінального провадження» вбачається, що до кримінального провадження № 42017000000001981 від 21.06.2017 неодноразово приєднувались інші кримінальні провадження, відомості про які були внесені до ЄРДР як до, так і після 16.03.2018 (а.с. 48).
Виходячи з системного аналізу положень КПК України та усталеної судової практики днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому об`єднанні матеріали декількох досудових розслідувань, є дата внесення до ЄРДР відомостей про перше (за порядком обліку в ЄРДР) кримінальне правопорушення, незалежно від дати внесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, які об`єднанні у це кримінальне провадження.
Отже, дата внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР в даному випадку є вирішальною для застосування правових наслідків у вигляді скасування повідомлення про підозру.
Оскільки слідчим суддею під час розгляду справи по суті (тобто після відкриття провадження) встановлено, що відомості у кримінальному провадженні № 42017000000001981 внесені до набрання чинності змінами, внесеними Законом № 2147-VIII від 03.10.2017, тобто до 15.03.2018, та, як наслідок, встановлено відсутність права оскарження повідомлення про підозру від 15.04.2021 у кримінальному провадженні № 42017000000001981, необхідне постановити ухвалу про закриття відповідного провадження. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, що міститься у постанові від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18 (провадження № 51-598кмо19).
У даному випадку правові наслідки закриття провадження є фактично однаковими із наслідками рішення про відмову у відкритті провадження, оскільки ця скарга не була розглянута по суті. Тому, з урахуванням положень ч. 6 ст. 304 КПК України, ця ухвала про закриття провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 304, 306 КПК України,
п о с т а н о в и в :
Провадження за скаргою захисника Алексик Т.І., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру від 15.04.2021 у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017 - закрити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя В.В. Крикливий