Документ № 103675728

Справа № 991/196/20

Провадження 1-кп/991/2/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

15 березня 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання ОСОБА_4

розглянувши клопотання директора юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» ОСОБА_5 про скасування арешту грошових коштів у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000856 від 06 вересня 2018 року щодо:

ОСОБА_6 обвинуваченого за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України,

ОСОБА_7 обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України,

ОСОБА_8 обвинуваченого за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст клопотання та позиції сторін

У провадженні Вищого антикорупційного суду на стадії підготовчого судового провадження знаходиться вказане кримінальне провадження.

У вказаному кримінальному провадженні до суду надійшло клопотання директора ТОВ «Енергія-Новий Розділ» ОСОБА_5, в якому заявник просив:

1)скасувати накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17 грудня 2018 року у справі № 760/32373/18 арешт з грошових коштів ТОВ «Енергія-Новий Розділ» (код ЄДРПОУ 33525073), які знаходяться на банківських рахунках Товариства, а саме:

- НОМЕР_1 ;

- НОМЕР_2 ;

- НОМЕР_3 відкритих у Філії Львівського обласного управління AT «Ощадбанк» (МФО 313849);

-НОМЕР_4 відкритий у АТ «Альфа-Банк» (МФО 300346).

2)скасувати накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30 серпня 2019 року у справі № 760/24817/19 арешт з грошових коштів ТОВ «Енергія-Новий Розділ» (код ЄДРПОУ 33525073), які знаходяться на банківських рахунках Товариства, а саме:

- НОМЕР_5 відкритий у АТ «Альфа-Банк» (МФО 300346);

- НОМЕР_6 відкритий у AT АКБ «Львів» (МФО 325268).

Клопотання було обґрунтовано тим, що основним джерелом доходів ТОВ «Енергія-Новий Розділ» є кошти, отримані від споживачів за надані товариством комунальні послуги, а основним споживачем комунальних послуг у м. Новий Розділ є населення. В умовах воєнного стану, який був введений в дію указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, ТОВ «Енергія-Новий Розділ» задовольняє потреби населення, підприємств та організацій м. Новий Розділ та інших населених пунктів питною водою згідно мобілізаційних завдань (замовлень), доведених розпорядженням міського голови м. Новий Розділ № 144ДСК від 25 червня 2019 року та договору з 11 ДПРЧ ГУ ДСНС у Львівській області на виконання мобілізаційного завдання (замовлення) № 1 від 18 липня 2019 року. У період воєнного стану, щоб захистити інтереси людей, урядом надано можливість не виконувати договірні зобов`язання з оплати комунальних послуг (постанова КМУ № 206 від 05 березня 2022 року).

Відсутність своєчасної оплати за послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення та накладення арештів на банківські рахунки впливає як на господарську діяльність ТОВ «Енергія-Новий Розділ», так і на фінансовий стан підприємства, яке працює у надскладних обставинах та потребує ресурсів. Накладений слідчими суддями арешт на кошти, які розміщені на банківських рахунках, який діє в умовах воєнного стану в Україні, позбавляє підприємство станом на сьогоднішній день єдиного резервного фінансового джерела для належного виконання поставлених перед підприємством мобілізаційних завдань та інших фінансових зобов`язань, в тому числі виплата заробітної плати працівникам.

15 березня 2022 року до суду надійшло доповнення до клопотання про скасування арешту, до якого були долучені виписки з рахунків, а також документи щодо існування кримінального провадження за ст. 175 КК України.

У судове засідання учасники кримінального провадження не прибули. З огляду на поточну ситуацію в країні, просили розгляд клопотання провести без їх участі, надавши відповідні заяви.

Прокурор ОСОБА_9, який згідно з обвинувальним актом входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, направив заяву, в якій просив розгляд клопотання здійснювати за його відсутності та не заперечував проти задоволення цього клопотання.

2. Процедура розгляду

Вирішуючи питання можливості розгляду заявленого клопотання про скасування арешту грошових коштів, суд виходить із такого.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ.

Згідно зі ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Аналіз норм КПК України дає підстави стверджувати, що здебільшого ним не визначається порядок здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, виняток становлять ч. 1 ст. 34, ч. 5 ст. 36 та ст. 615 КПК України.

Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Отже, виходячи саме із загальних засад кримінального провадження, суд спочатку вирішить питання можливості розгляду в умовах воєнного стану клопотання про скасування арешту грошових коштів за відсутності сторін кримінального провадження.

За змістом ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Поряд із цим, КПК України детально не визначає, яким чином діяти суду в разі, якщо в Україні введений воєнний стан, а учасники кримінального провадження з об`єктивних причин не мають можливості взяти участь у судовому засіданні.

З цього приводу суд зазначає, що до загальних засад кримінального провадження віднесені, серед іншого, змагальність сторін та диспозитивність.

Так, згідно з ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на реалізацію процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, а відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Частина 6 ст. 22 КПК України зобов`язує суд створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Слід констатувати, що в умовах воєнного стану, у зв`язку з безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, суд об`єктивно позбавлений можливості створити сторонам умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, окрім як у спосіб, який би у нинішніх умовах з одного боку забезпечив безпеку учасників кримінального провадження, працівників суду та суддів, а з іншого надав можливість здійснювати правосуддя в умовах воєнного стану, у т.ч. з метою оперативного вирішення порушених сторонами кримінального провадження клопотань.

На переконання суду, до таких способів (засобів), зокрема належать: (1) проведення судового провадження в режимі відеоконференції або (2) вирішення окремих питань за відсутності сторін кримінального провадження. Власне, обидва ці способи можуть використовуватись судом в умовах воєнного стану, в залежності від конкретних обставин, що склалися. При цьому суду належить надати можливість обом сторонам висловити свої заперечення та думку щодо поданого клопотання.

Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», у пункті 7 якого зазначено, що якщо через об`єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток, можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз`яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов`язків.

З огляду на це, суд уважає, що розгляд клопотання директора юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» ОСОБА_5 про скасування арешту грошових коштів в умовах воєнного стану за відсутності сторін кримінального провадження, за умови, що обидві сторони мали можливість письмово висловити свої заперечення та думку щодо клопотання, не суперечитиме вимогам КПК України та загальним засадам кримінального провадження. До того ж, це не призведе до обмежень прав і свобод людини і громадянина, обмеження яких згідно зі ст. 64 Конституції України заборонені навіть в умовах воєнного стану, а забезпечить оперативний і об`єктивний судовий контроль в умовах воєнного стану на виконання завдань кримінального провадження.

Тому суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання директора юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» ОСОБА_5 про скасування арешту грошових коштів за відсутності сторін кримінального провадження з урахуванням поданих ними заяв щодо цього.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося (ч. 4 ст. 107 КПК України).

3. Релевантне законодавство

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.94,132,173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна суд повинен урахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявляти клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

За змістом ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2ст. 170 КПК Українивизначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже законом передбаченозастосування двоскладовоготесту при вирішенні слідчим суддею або судом питання щодо скасування арешту майна для його вирішення необхідно дати відповідь на два питання: (1) Чи відпала потреба в подальшому застосуванні арешту майна? (2) Чи було арешт накладено необґрунтовано?

4. Оцінка та мотиви суду

Розглядаючи клопотання директора юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження ТОВ «Енергія-Новий Розділ» ОСОБА_5 про скасування арешту грошових коштів, суд установив наступне.

Ухвалами слідчих суддів Солом`янського районного суду м. Києва від 17грудня 2018 року та від 30 серпня 2019 року були задоволені клопотання детективів НАБУ на накладено арешт, у вигляді заборони розпорядження та здійснення видаткових операцій на грошові кошти, які знаходяться у банківських установах на відповідних рахунках, відкритих ТОВ «Енергія-Новий Розділ». Також, накладено арешт на кошти Товариства шляхом накладення заборони на їх відчуження, розпорядження та користування.

Відповідні арешти було накладено з посиланням на те, що детективами доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права Товариства, а також з метою забезпечення стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди. Зокрема, суд, виносячи ухвали, послався на п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Для вирішення питання щодо необхідності скасування арешту судом буде застосовано вищенаведений 2-складовий тест.

(1) Чи відпала потреба в подальшому застосуванні арешту майна?

Під час розгляду клопотання про скасування арешту, судом проаналізовано, чи відпала потреба, визначена слідчим суддею, під час постановлення відповідних ухвал слідчих суддів Солом`янського районного суду м. Києва від 17грудня 2018 року та від 30 серпня 2019 року.

У відповідностідост.96-3ККУкраїнипідставами длязастосуваннядоюридичної особизаходівкримінально-правовогохарактерує вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених устаттях 209і306,частинах першійідругійстатті 368-3,частинах першійідругій статті 368-4,статтях 369і369-2цього Кодексу, незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов`язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2цього Кодексу.

Відповідно дост.96-6ККУкраїни доюридичнихосібсудом можутьбутизастосованітакі заходикримінально-правовогохарактеру: штраф; конфіскаціямайна; ліквідація. При застосуванні заходів кримінально-правового характеру юридична особа зобов`язана відшкодувати нанесені збитки та шкоду в повному обсязі, а також розмір отриманої неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

Як передбачають положення ст. 96-7 КК України,штраф цегрошовасума,щосплачуєтьсяюридичною особоюнапідставісудового рішення. Суд застосовує штраф виходячи з двократного розміру незаконно одержаної неправомірної вигоди.

Як убачається з обвинувального акта, кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спричинено тяжкі наслідки у вигляді втрати активів на суму 1 425 737 709,22 гривень (а. п. 240, т. 1). По справі заявлено цивільний позов (а.п. 70-84, т. 2) на вказану суму.

(2) Чи було арешт накладено необґрунтовано?

Слідчий суддя, постановляючи ухвали про накладення арешту, виходив із того, що відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою. Слідчий суддя вважав, що особливо великий розмір отриманої неправомірної вигоди ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» дає обґрунтовані підстави стверджувати, що обсяги грошових коштів, які знаходяться на вищезазначених рахунках потенційно менші за розміри неправомірної вигоди, одержаної цією юридичною особою, що прямо свідчить про необхідність застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження. Отже, необхідною мірою кримінального процесуального примусу є накладення арешту на кошти, які знаходяться на банківських розрахункових рахунках ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» з метою стягнення з нього отриманої неправомірної вигоди, що кореспондується з вимогами кримінального процесуального інституту арешту майна. Відповідно до положень ст. 31 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції» від 18.10.2006 р., кожна Держава-учасниця вживає, максимальною мірою, можливою в рамках її внутрішньої правової системи, таких заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення можливої конфіскації доходів від злочинів, що визначені цією Конвенцією, або майна, вартість якого відповідає вартості таких доходів. Кожна Держава-учасниця вживає таких заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення можливості виявлення, відстеження, заморожування або арешту будь-чого з переліченого в ч. 1 цієї статті з метою подальшої конфіскації.

За вказаних обставин, певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.

У суду на даному етапі розгляду справи відсутні підстави вважати, що накладений арешт є нерозумним та неспіврозмірним обмеженням права власності завданням кримінального провадження.

Посилання заявника, що відсутні правові підстави накладення арешту, не свідчать про те, що арешт був накладений необґрунтовано, адже метою застосування арешту була забезпечення стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, що передбачено п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

В ухвалі слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 серпня 2019 року, на підставі якої був накладений арешт, про часткове скасування якого просить заявник, зазначено:

«Відповідно до листа ДП «Енергоринок» від 20.08.2019 № 01/29-16144, станом на 01.09.2018 року вказане підприємство мало заборгованість перед ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» за поставлену електроенергію на суму 134 973 406,49 грн, переважна частина якої виникла у результаті поставки електричної енергії у 2013-2015 років. Вказана заборгованість мала погашатись на розрахунковий рахунок ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» № НОМЕР_7, відкритий у АТ «Ощадбанк». У вересні 2018 року на вказаний рахунок ДП «Енергоринок» перераховано грошові кошти в сумі 12 672 453,82 грн. Водночас, з метою забезпечення стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.12.2018 (справа № 760/32373/18, провадження № 1-кс/760/16286/18) накладено арешт на усі рахунки ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» відомі на той час органу досудового розслідування, у т.ч. і на рахунок № НОМЕР_7 . В свою чергу, посадові особи ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» маючи на меті отримати вказану дебіторську заборгованість підготували та направили до ДП «Енергоринок» лист від 25.04.2019 № 1264 у якому просили перераховувати решту заборгованості на розрахунковий рахунок № НОМЕР_8, відкритий наприкінці 2018 року. У період з квітня 2019 року по червень 2019 року, ДП «Енергоринок» перераховано на розрахунковий рахунок № НОМЕР_8 грошові кошти в сумі 3 917 467,09 грн.

Отже необґрунтованості застосування слідчим суддею арешту майна судом не встановлено.

Що стосується доводів заявника про те, що арешт коштів ставить під загрозу ведення належної господарської діяльності під час воєнного стану, то до вказаного суд відноситься критично.

Як убачається з долучених до клопотання документів, Товариство на цей час продовжує здійснювати господарську діяльність.

Зі змісту довідки про юридичну особу, складеної детективом щодо ТОВ «Енергія-Новий Розділ» (т. 2, а.п. 90), яка є додатком до обвинувального акта, станом на 26.12.2019 року в Товариства було відкрито 37 розрахункових рахунків.

З наданих документів також убачається, що на даний час ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» (ЄДРПОУ 33525073) є власником майнових прав (активу) на суму 118 383 485,58 грн у вигляді дебіторської заборгованості ДП «Енергоринок» за поставлену електроенергію.

З огляду на велику кількість розрахункових рахунків Товариства, наявну істотну дебіторську заборгованість перед Товариством, яка продовжувала погашатися після винесення первісної ухвали про накладення арешту 17 грудня 2018 року, відсутні підстави вважати про скрутне матеріальне положення Товариства та вважати, що арешт саме цих коштів впливає на майновий стан Товариства.

Щодо Договору № 1 на виконання мобілізаційного завдання від 18.07.2019 року, то суд зазначає наступне:

(1) До договору не надано додатків, а тому суд позбавлений можливості оцінити, про які послуги йде мова;

(2) Договір укладений між Товариством (Виконавець) та ДПРЧ ГУ ДСНС України у Львівській області (Замовник). Такий договір укладений на платній основі, який в п. 3.2 договору передбачає обов`язок Замовника сплачувати Виконавцю вартість фактично наданих послуг. Таким чином, за наслідком виконання Товариством своїх договірних обов`язків, Товариство отримає право вимагати оплату таких послуг.

Оскільки на даний час розгляд кримінального провадження триває, судове рішення не ухвалене, по справі призначено підготовче засідання, арешт на рахунки Товариства є співмірним заходом забезпечення кримінального провадження; в ході розгляду клопотання, судом не встановлені та учасниками провадження не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, заявником не доведено необґрунтованості накладення такого арешту, а тому підстави для скасування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-174,372,376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання директора юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження ТзОВ «Енергія-Новий Розділ» ОСОБА_5 про скасування арешту грошових коштів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПКУкраїни.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3