Документ № 103742233

Справа № 991/1303/22

Провадження № 1-кс/991/1318/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

17 березня 2022 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2 .

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) 16 грудня 2021 року за №42021000000002617.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].

Підозрюваний ОСОБА_3, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Житомир, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (інша інформація в клопотанні відсутня).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Підозрюваний ОСОБА_3 ; захисниця ОСОБА_4 ; детектив Національного бюро четвертого відділу детективів першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_5 (надалі детектив НАБУ).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 16 грудня 2021 року за №42021000000002617, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, до 6 (шести) місяців, тобто до 31 липня 2022 року.

Питання про продовження строку досудового розслідування вирішується за клопотанням детектива НАБУ.

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Клопотання детектива НАБУ погоджене Генеральним прокурором Іриною ВЕНЕДІКТОВОЮ і відповідає вимогам п.п. 1-8 абз. 2 ч. 2 ст. 295-1 КПК України.

Строки для звернення з цим клопотанням до слідчого судді, встановлені ч.5 ст.294 КПК України, детективом НАБУ дотримані.

З клопотання детектива НАБУ видно, що у провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за №42021000000002617 від 16 грудня 2021 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України. У клопотанні детектив НАБУ зазначає, що ОСОБА_3, будучи народним депутатом України, отримав неправомірну вигоду за вплив на прийняття особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є посадовими особами (директором та медичним директором і головою тендерного комітету) КП «Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради», рішення щодо визнання окремих суб`єктів господарювання (зокрема ТОВ «Ламберг ІНК») переможцями закупівлі медичного обладнання та подальшого укладення договорів із такими суб`єктами щодо постачання медичного обладнання. Зі змісту клопотання видно, що прохання про надання неправомірної вигоди було висловлено ОСОБА_8 у ході особистої зустрічі із ОСОБА_3 26 січня 2022 року, після того, як останній дізнався, що ТОВ «Ламберг ІНК», неофіційним представником якого є ОСОБА_8, виконало договір укладений із КП «Лікарня № 2 ім. В.П.Павлусенка» Житомирської міської ради» про постачання системи ультразвукової діагностики №0159 та отримало оплату за вказаним договором. У клопотанні детектив НАБУ також зазначає, що за розрахунками ОСОБА_3, розмір неправомірної вигоди мав складати 30% від суми договору поставки від 09 грудня 2021 року за №0159 (1,860 млн грн з ПДВ), та яка має бути передана йому до 28 січня 2022 року. Крім того, ОСОБА_3 планував застосовувати таку схему обрахунку суми неправомірної вигоди і щодо інших договорів, у тому числі на постачання системи магнітно-резонансної томографії всього тіла, тобто 30 % від 37,499 млн грн 11249,7 млн грн та лапароскопічного набору для хірургічних процедур, тобто 30 % від 1,194986 млн грн 398328,6 грн. Перед одержанням неправомірної вигоди ОСОБА_3 підтвердив ОСОБА_8, що у подальшому протягом лютого квітня 2022року, використовуючи свій вплив, забезпечить фінансування та належну реалізацію договорів від 20 грудня 2021 року №1089 про поставку системи магнітно-резонансної томографії всього тіла та від 31 грудня 2021 року №1135 про поставку лапароскопічного набору для хірургічних процедур, укладених Комунальним підприємством «Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради» з суб`єктами господарювання, представником яких є ОСОБА_8, за умови надання ОСОБА_3 неправомірної вигоди. Водночас, на прохання ОСОБА_8 про перегляд схеми обрахування неправомірної вигоди або про збільшення суми договору вiд 20 грудня 2021 року №1089, ОСОБА_3 відповів, що обдумає існуючі можливості та запропонує прийнятний варіант взаємодії. 28 січня 2022 року у ході особистої зустрічі із ОСОБА_8 у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_3 запросив ОСОБА_9, який отримав від ОСОБА_8 для останнього неправомірну вигоду у розмірі 558 000 грн, які знаходилися в паперовому пакеті персикового кольору з написом «Holiday!». 31 січня 2022 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

04 березня 2022 року детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, до 6 (шести) місяців, тобто до 31 липня 2022 року.

Детектив НАБУ обґрунтовує клопотання тим, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні неможливо закінчити у раніше встановлений строк, тобто до 31 березня 2022 року. Детектив НАБУ також послався на необхідність проведення низки слідчих та процесуальних дій для забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, зокрема, на необхідність:

- завершити розсекречування та долучити до матеріалів провадження результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій та матеріали, які стали процесуальною підставою для їх проведення, у яких містяться фактичні дані, що мають значення для кримінального провадження, є доказами та можуть бути використані під час судового розгляду;

- подолати систему логічного захисту мобільного терміналу систем зв`язку підозрюваного (мобільного телефону) ОСОБА_3, провести його огляд із залученням спеціаліста щодо наявності видалених файлів та повідомлень;

- завершити проведення призначених експертиз, а саме експертиз відеозвукозапису;

- з урахуванням отриманих доказів допитати свідків, яким можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження (зокрема, але не виключно ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, представників суб`єктів господарювання, які отримали перемогу у ході проведення публічних закупівель медичного обладнання);

- здійснити тимчасовий доступ до речей та документів, які стосуються обставин, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.

- прийняти процесуальне рішення відповідно до вимог ст. 283 КПК України;

- виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, провести інші процесуальні та слідчі дії, пов`язані із закінченням досудового розслідування.

Детектив НАБУ зазначив, що результати вказаних процесуальних і слідчих (розшукових) дій необхідні для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для збирання додаткових доказів. Результати проведення вищевказаних процесуальних і слідчих (розшукових) також мають важливе значення для обґрунтованої кваліфікації кримінального правопорушення, встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та винуватості підозрюваного тощо, і можуть бути використані як докази під час судового розгляду цього провадження.

Детектив НАБУ послався на те, що провести вказані слідчі (розшукові) та процесуальні дії у передбачений законом строк досудового розслідування не було можливо у зв`язку з особливою складністю кримінального провадження, яка обумовлена необхідністю подолання системи логічного захисту мобільного терміналу систем зв`язку (мобільного телефону) ОСОБА_3 з метою подальшого огляду їх вмісту на предмет наявності видалених файлів та повідомлень, тривалістю проведення експертних досліджень (експертиз відеозвукозапису) та збирання всіх необхідних зразків для їх проведення, тривалістю розсекречування матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, проведенням значної кількості слідчих (розшукових) дій для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та можливої причетності інших осіб до його вчинення.

Детектив НАБУ також зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану»Президентом України постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з чим орган досудового розслідування позбавлений можливості проведення належного досудового розслідування в умовах воєнного стану та його завершення у зазначений строк.

На підтвердженнязазначених уклопотанні обставиндетектив НАБУдодав донього витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та копії: повідомлення про підозру від 31 січня 2022 року, чотирьох постанов про призначення та доручення проведення експертизи відеозвукозапису від 03 лютого 2022 року і супровідних листів про їх направлення до експертних установ, інших документів та матеріалів.

Детектив НАБУ у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, згідно з якою також підтримав вимоги клопотання і просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився. Захисниця підозрюваного адвокат ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, але звернулася до слідчого судді з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (надійшло до суду електронною поштою 17 березня 2022 року о 10 год. 38 хв., а отримано слідчим суддею о 10 год. 54 хв., тобто безпосередньо перед судовим засіданням, яке було призначено на 11 год. 00 хв.) у задоволенні якого слідчим суддею було відмовлено.

Слідчий суддя дослідив клопотання, додані до нього копії документів та інших матеріалів.

Слідчий суддя, на виконання приписів п. 9 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року за № 2/0/2-22, також використав наявні у Вищому антикорупційному суді документи та матеріали, які містяться у наступних кримінальних справах: № 991/624/22 (провадження № 1-кс/991/634/22) з розгляду клопотання про проведення обшуку; № 991/625/22 (провадження № 1-кс/991/635/22) з розгляду клопотання про арешт майна; №991/753/22 (провадження № 1-кс/991/763/22) з розгляду клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу; № 991/754/22 (провадження № 1-кс/991/764/22) з розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно довимог п.п.1-3ч.3ст.28КПК України,критеріями длявизначення розумностістроків кримінальногопровадження є:складність кримінальногопровадження,яка визначаєтьсяз урахуваннямкількості підозрюваних,обвинувачуваних такримінальних правопорушень,щодо якихздійснюється провадження,обсягу таспецифіки процесуальнихдій,необхідних дляздійснення досудовогорозслідування тощо;поведінка учасниківкримінального провадження;спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Відповідно довимогч.2ст.33-1 КПК України, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.219 КПК України, строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину.

Відповідно до вимог п.2 ч. 3 ст. 294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п.4 ч.3 ст.219 КПК України, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених п.п. 2-3ч.4 ст.219 КПК України до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 295-1 КПК України, у випадках, передбачених статтею 294 КПК України, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.

Відповідно до вимог абз. 1-4 ч. 2 ст. 482-2 КПК України, клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені Генеральним прокурором (особою, що виконує обов`язки Генерального прокурора). Такі клопотання розглядаються за обов`язкової участі народного депутата України. Слідчий суддя зобов`язаний завчасно повідомити народного депутата України про розгляд зазначеного клопотання, крім клопотання про застосування негласних слідчих (розшукових) дій або обшуку. Якщо народний депутат України без поважної причини не прибув на судове засідання або не повідомив про причини своєї відсутності, таке клопотання може розглядатися без участі народного депутата України.

Слідчий суддя, при вирішенні питання про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні виходить з того, що:

- підстав для відмови у задоволенні клопотання детектива НАБУ про продовження строку досудового розслідування, передбачених вимогами ч. ч. 4 і 5 ст. 295-1 КПК України, ним не встановлено;

- підстави та обставини, які передбачені п. п. 1-6, 8 абз. 2 ч. 2 ст. 295-1 КПК України і на які посилається детектив НАБУ у клопотанні у якості його обґрунтування, останнім доведені.

Слідчий суддя вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання детектива НАБУ про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, з огляду на таке.

Слідчий суддявраховує,що обґрунтованістьпідозри,про якубуло повідомлено ОСОБА_3 31січня 2022року,детективом НАБУдоведена.Стандарт обґрунтованостіпідозри складаєтьсяз двохаспектів:питання вчиненнякримінального правопорушеннята доведенняобставин,які зарозумного інеупередженого тлумаченнявикликають підозрущодо причетностіпевної особидо йоговчинення.Слідчий суддявиходить зтого,що зазначенийстандарт уцьому кримінальномупровадженні органомдосудового розслідуваннядотриманий,оскільки:існування події(факту)кримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.369-2КК України,а такожі йоговчинення підозрюваним ОСОБА_3,не викликаєрозумного інеупередженого сумнівута підтверджуєтьсядоданими доклопотання копіями документів та інших матеріалів, а також використаними слідчим суддею матеріалами кримінальних справ (№№ 991/624/22, 991/625/22, 991/753/22, 991/754/22).

Слідчий суддя надає оцінку зазначеним копіям документів та інших матеріалів, а також і матеріалам вказаних кримінальних справ виключно у контексті вирішення питання щодо обґрунтованості підозри, а не у контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності/відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування.

Слідчий суддя погоджується з доводами детектива НАБУ стосовно того, що процесуальні та слідчі (розшукові) дії, на необхідність проведення та/або завершення яких останній посилається у своєму клопотанні (подолання системи логічного захисту мобільних терміналів систем зв`язку підозрюваного ОСОБА_3 ; проведення огляду мобільних терміналів систем зв`язку підозрюваного; завершення призначених експертиз відеозвукозапису та отримання висновків експертів; проведення допитів свідків, яким можуть бути відомі обставини кримінального провадження) потребують додаткового часу за межами двомісячного строку досудового розслідування, встановленого нормами кримінального процесуального законодавства.

Слідчий суддя вважає, що результати вказаних процесуальних та слідчих (розшукових) дій, у тому числі результати призначених експертиз відеозвукозапису, можуть бути використані як докази у цьому кримінальному провадженні та мати значення для його судового розгляду, зокрема, для об`єктивного встановлення всіх обставин кримінального правопорушення; правильної його кваліфікації; справедливого судового розгляду, а саме, спростування або підтвердження винуватості підозрюваного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Ці процесуальні та слідчі (розшукові) дії не могли бути завершені раніше з об`єктивних причин, зокрема, у зв`язку з тривалістю проведення вказаних експертних досліджень через значне навантаження фахівців експертних установ, а також і у зв`язку з тим, що існує потреба у розсекречуванні результатів негласних слідчих (розшукових) дій та процесуальних документів, які слугували підставами для їх проведення, певна частина яких підлягає розсекречуванню не органом досудового розслідування, що обмежує його впливу на цей процес.

Слідчий суддяпогоджується зпосиланням детектива НАБУ наособливу складністьцього кримінальногопровадження.Питання складностікримінального провадженняповинно розглядатисяв аспектідотримання розумнихстроків досудовогорозслідування,як загальноїзасади кримінальногопровадження,які забезпечуютьсяпрокурором іслідчим суддею(ч.2ст.28КПК України).Поняття розумногостроку досудовогорозслідування єоціночним поняттям,яке визначаєтьсяокремо укожному конкретномувипадку зогляду насукупність всіхобставин вчиненнята розслідуваннязлочину,що буловизначено Конституційним Судом Україниу рішеннівід 30січня 2003року у справіN1-12/2003 (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора). Перебіг розумного строку під час досудового розслідування у контексті рішень Європейського суду з прав людини розпочинається з вручення компетентним органом особі повідомлення про обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення (рішення у справах: «Девер протиБельгії», «Дьюєр проти Бельгії», «Єкле проти Німеччини»), а граничні строки досудового розслідування встановлені вимогами ст. 219 КПК України. Складність кримінального провадження є одним із критеріїв розумності строків досудового розслідування, який має оціночний характер та визначається окремо у кожному конкретному випадку. З метою визначення складності кримінального правопорушення враховуються кількість підозрюваних і кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється досудове розслідування, обсяг та специфіка процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо (ч. 3 ст. 28 КПК України). Перелік підстав, які мають враховуватися для визначення складності кримінального провадження не є вичерпним, а тому у кожному конкретному випадку можуть бути враховані й інші чинники, зокрема, кількість інших учасників кримінального провадження (крім підозрюваних); кількість питань, вирішення яких потребує спеціальних знань, а також проведення певної кількості експертних досліджень, їх складність та тривалість; поведінка учасників кримінального провадження, у тому числі і належна поведінка; обсяг та строки здійснення судового контролю слідчими суддями у кримінальному провадженні за зверненнями, як органу досудового розслідування, так і учасників кримінального провадження (клопотаннями, скаргами) тощо. На думку слідчого судді на особливу складність кримінального провадження впливає і такий чинник, як проведення досудового розслідування під час воєнного стану.

Слідчий суддя вважає, що з огляду на повідомлення ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке за класифікацією ч. 4 ст. 12 КК України належить до кола нетяжких злочинів; особливий порядок кримінального провадження, оскільки підозрюваний ОСОБА_3 народний депутат України; проведення досудового розслідування під час воєнного стану; активність та ефективність захисту підозрюваного (велику кількість поданих ними клопотань, заяв та скарг, як стороні обвинувачення, так і слідчим суддям); неналежну процесуальну поведінку підозрюваного та його захисниці; обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування, у тому числі значної кількості негласних слідчих (розшукових) дій, а також кількості питань, вирішення яких потребує спеціальних знань, і проведення певної кількості експертних досліджень, їх складності та тривалості; обсяг та строки здійснення судового контролю слідчими суддями у цьому кримінальному провадженні за зверненнями сторони захисту і сторони обвинувачення, це кримінальне провадження має особливу складність, а тому строк досудового розслідування може бути продовжений на строк до шести місяців.

Слідчий суддя також не вважає за можливе врахувати посилання детектива НАБУ при обґрунтуванні необхідності продовження строку досудового розслідування на необхідність виконання вимог ст. 290 КПК України, оскільки строк ознайомлення сторін кримінального з матеріалами досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України, не включається у строки, передбачені ст. 219 КПК України.

Слідчий суддя, з огляду на наведене вище вважає, що найкоротшим та достатнім для потреб досудового розслідування строком, який буде відповідати критерію розумності строків досудового розслідування, є строк досудового розслідування, який не буде перевищувати 6 (шести) місяців. При цьому слідчий суддя враховує, що станом на теперішній час в Україні діє воєнний стан, введений Указом Президента України 24 лютого 2022 року за № 64/2022.

Слідчий суддя вважає, що неявка у судове засідання підозрюваного ОСОБА_3 та його захисниці ОСОБА_4 не є перешкодою для розгляду цього клопотання з огляду на таке.

Підозрюваному ОСОБА_3 10 березня 2022 року були направлені повістки на адресиелектронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 . Захисниця підозрюваного ОСОБА_4 10 березня 2022 року була повідомлена про дату і час судового засідання шляхом направлення повісток на адресуелектронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_5 . Підозрюваний та його захисниця 10 березня 2022 року також викликалися до суду (повідомлялися про судове засідання) за допомогою засобів телефонного зв`язку: до підозрюваного було здіснено декілька викликів за номером телефону НОМЕР_1 (міститься на офіційному порталі Верховної Ради України (посилання ІНФОРМАЦІЯ_6 ),але надзвінки ніхтоне відповів,а захисницябула повідомленаза телефонним номером НОМЕР_2 .

Про обізнаність захисниці про дату та час судового засідання свідчить її звернення з клопотанням про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у задоволенні якого було відмовлено.

Підозрюваний ОСОБА_3 раніше неодноразово демонстрував неналежну процесуальну поведінку, яка виявлялася в його систематичних нез`явлення як у судові засідання у кримінальних справах у межах цього кримінального провадження, так і до органу досудового розслідування, у зв`язку з чим слідчим суддею у цьому кримінальному провадження раніше були постановлені ухвали про його затримання з метою приводу від 04 лютого 2022 року (кримінальна справа № 991/753/22) та про його привід від 17 лютого 2022 року (кримінальна справа № 991/754/22), який станом на теперішній час не виконаний. Неналежна процесуальна поведінка сторони захисту (захисниці ОСОБА_4 і підозрюваного ОСОБА_3 ), яка виявилася у використанні інституту відводу з метою зловживання своїми процесуальними правами шляхом заявлення завідомо безпідставного відводу спрямованого на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду клопотання, була також встановлена ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_12 від 15 лютого 2022 року.

Слідчий суддя вважає, що за таких обставин в умовах воєнного стану, ним були вичерпані усі наявні у нього можливості з виклику (повідомлення) підозрюваного до суду для розгляду цього клопотання.

При вирішенні питання про можливість розгляду цього клопотання за відсутності підозрюваного, слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України і ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягає застосуванню. ЄСПЛ у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив: «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Крім того, нормами кримінального процесуального права встановлений принцип судочинства, за яким визнається пріоритет публічного інтересу над приватним, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає, що підозрюваний не має вчиняти дії спрямовані на перешкоджання судовому розгляду, оскільки безпідставне навмисне затягування строків розгляду клопотання нівелює завдання кримінального провадження.

З огляду на викладене, а також дію в Україні воєнного стану, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання детектива НАБУ без участі:

- детектива НАБУ, оскільки ним подана заява про розгляд клопотання без його участі;

- захисниці підозрюваного, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке за класифікацією ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, у зв`язку з чим обов`язкова участь захисника у цьому кримінальному провадженні не передбачена вимогами ст. 52 КК України;

- підозрюваного у зв`язку з його нез`явленням до суду та його неналежною процесуальною поведінкою, яка носить систематичний характер.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива НАБУ про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні підлягає задоволенню.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 219, 294, 295-1, 372 КПК України дійшов висновку про задоволення клопотання детектива НАБУ, а саме про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 6 (шести) місяців, тобто до 31 липня 2022 року.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив:

ПОСТАНОВИВ:

1) клопотання детектива НАБУ ОСОБА_5 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 16 грудня 2021 року за №42021000000002617, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України задовольнити;

2) продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 16 грудня 2021 року за №42021000000002617, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, до 6 (шести) місяців, тобто до 31 липня 2022 року.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошений учасникам судового провадження 22 березня 2022 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1