Документ № 103743957

справа № 991/1067/22

провадження № 1-кс/991/1078/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

«18» лютого 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива - заступника керівника Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року стосовно:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Бучі Київської обл., громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду 16 лютого 2022 року надійшло клопотання старшого детектива - заступника керівника Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_6, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року.

Клопотання обґрунтовано тим, що Головним підрозділом детективів НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлені факти злочинної діяльності групи осіб, яка складається з депутата Київської міської ради, його помічника, директорів комунальних підприємств, одного з заступників та інших осіб, у тому числі зафіксовані факти передачі/отримання неправомірної вигоди.

Зокрема, в ході досудового розслідування встановлено, що в період з лютого 2021 року по лютий 2022 року депутат Київської міської ради ОСОБА_8 за пособництва в.о. директора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Міський магазин» ОСОБА_9 . Огли, помічника ОСОБА_8 ОСОБА_6, заступника директора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київська спадщина» ОСОБА_10 і наближеної до ОСОБА_8 особи ОСОБА_11 здійснив одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_12 в сумі 1390 000 грн за сприяння в розміщені та використанні точок роздрібної торгівлі («купав») в м. Києві, зокрема, шляхом забезпечення перемоги у електронних торгах на право розміщення цих точок заздалегідь визначених компаній, а також подальшого безперешкодного їх використання.

В межах даного кримінального провадження, зокрема ОСОБА_6, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб. 10 лютого 2022 року ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення.

Мотивуючи необхідність застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави, детектив у клопотанні зазначив, що підозрюваний вчинив у співучасті особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років та яке у відповідності до примітки до ст 45 КК України віднесено до корупційних злочинів, за вчинення яких, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробовуванням, а так само, згідно з ч.1 ст. 69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбаченого законом.

Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу, згідно зі ст. 177 КПК України, прокурор визначає забезпечення його процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу в клопотанні визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків.

Враховуючи викладене, для нівелювання цих ризиків на початковій стадії відкритої частини досудового розслідування, на думку органу досудового розслідування, необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави. При цьому, застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

Крім того зазначено, що вивченням особи підозрюваного даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу, не встановлено. Також встановлено, що за 2019-2021 роки офіційні доходи ОСОБА_6 склали близько 1,5 млн. грн, а його дружини ОСОБА_13 за той же період додатково 780000 грн. Крім того, у нього і його дружини у приватній власності знаходиться значна кількість рухомого та нерухомого майна, а також встановлено, що ОСОБА_6 володіє часткою у статутному капіталі двох товариств, одному з яких на праві власності належать транспортні засоби.

Детектив у клопотанні просить визначити підозрюваному заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 744 300,00 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на його думку, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не є непомірним для нього, адже відповідає рівню його доходів з урахуванням наявного в його розпорядженні майна.

Крім того, у клопотанні зазначено, що наведені обставини обґрунтовують необхідність покладення на ОСОБА_6, у разі внесення застави, обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, підтверджується його особистим підписом на клопотанні, відповідно до якого він отримав ці документи 16 лютого 2022 року о 11:21.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували. Захисник ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у своїх письмових запереченнях зазначили, серед іншого, що оголошене ОСОБА_6 повідомлення пропідозру немістить об`єктивноїсторони складузлочину,у зв`язкуз чимвважають їїнеобґрунтованою, оскільки,на думкузахисників,він невчиняв жоднихнеправомірних дій,а йогоучасть узустрічах зіншими фігурантамикримінального провадженнябула зумовленалише йогопосадовими обов`язками,як помічникадепутата. Крім того, детективом не наведено достатніх та переконливих підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Захисники також послалися на наявність у ОСОБА_6 міцних соціальнихзв`язків,перебування найого утриманнідвох малолітніхдітей,постійного місцяроботи,значної кількостірухомого танерухомого майнана територіїУкраїни. Захисники вважають,що детективне обґрунтувавналежним чиномзапропоновану нимсуму застави,яка єнадмірною танепосильною дляпідозрюваного тайого сім`ї,адже на даний час все майно ОСОБА_6 знаходиться під арештом, що унеможливлює продаж такого майна, а його сім`я при цьому має великі боргові навантаження, на підтвердження чого захисники додали копії роздруківок з Українського бюро кредитних історій.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.

Зі змістуст.131КПК України,з метоюдосягнення дієвостікримінального провадженнязастосовуються заходийого забезпечення,до яких віднесені, зокрема, і запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав і обов`язків в порядку ст.ст. 276-279 КПК України.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15 лютого 2022 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000144 розпочато 23 березня 2021 року. В його межах письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, складено прокурором та отримано підозрюваним 10 лютого 2022 року згідно з вимогами ст.278КПК України щодо вручення письмового повідомлення про підозру.

Отже, ОСОБА_6 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст.42КПК України і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.

Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена йому підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч.2ст.177КПК Україниоднією з обов`язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.

Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення.

З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, об`єктивно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.

З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 зазначеного вище кримінального правопорушення, слідчим суддею досліджено наявні в матеріалах клопотання докази, зокрема, копії протоколів за результатами проведення оперативно-розшукових заходів від 05-16 березня 2021 року (зустріч співучасників 25 лютого 2021 року, під час якої ОСОБА_14 запропонував корупційну схему щодо розміщення у м. Києві засобів пересувної дрібнороздрібної торгівельної мережі (купав) та оголосив умови їх функціонування. ОСОБА_6 визначено як посередника між ОСОБА_12 та ОСОБА_8 ); від 18 березня 2021 року (зустріч ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 10 березня 2021 року, під час якої ОСОБА_11 переказав свою розмову з ОСОБА_8 щодо кількості купав, які можна отримати в користування на корупційних умовах, а також сум потенційної неправомірної вигоди за це); від 16 березня 2021 року (зустріч ОСОБА_12 та ОСОБА_6 13 березня 2021 року, під час якої ОСОБА_6 переказав свою розмову з ОСОБА_8 щодо корупційних можливостей та побажань останнього); від 31 березня 2021 року (зустріч ОСОБА_12 та ОСОБА_6 25 березня 2021 року, під час якої ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_12 приблизний корупційний інтерес ОСОБА_8 20 000 грн в місяць з однієї купави та вони обговорили власні корупційні бажання); копії протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 21 квітня 12 травня 2021 року (зустріч ОСОБА_12, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 08 квітня 2021 року, під час якої ОСОБА_6 та ОСОБА_11 розповіли ОСОБА_12 умови розміщення купав та корупційні побажання ОСОБА_8 стосовно цього); від 28 вересня 2021 року (зустріч ОСОБА_12, ОСОБА_8 та ОСОБА_15 22 вересня 2021 року, під час якої ОСОБА_15 повідомив про наявність вільних локацій для розміщення купав та про можливість забезпечення перемоги у конкурсних торгах); від 21 жовтня 2021 року (зустріч ОСОБА_12 та ОСОБА_15 01 жовтня 2021 року, під час якої ОСОБА_15 повідомив про наявність вільних локацій для розміщення купав та що він забезпечуватиме перемогу на конкурсних торгах по будь-яким обраним ОСОБА_12 локаціям купав, а також роз`яснив корупційну складову злочинної схеми), від 21 жовтня 2021 року (зустріч ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 06 жовтня 2021 року, під час якої було повторно узгоджено суму неправомірної вигоди та формат її поділу); від 02 листопада 2021 року (зустріч ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 20 жовтня 2021 року, під час якої учасники обговорили перемогу по трьом точкам купав); від 02 листопада 2021 року (телефонна розмова ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_16 26 жовтня 2021 року з приводу розміщення та функціонування трьох купав, по яким було здобуто перемогу на відповідних конкурсних торгах); від 29 грудня 2021 року (зустріч ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 17 листопада 2021 року, під час якої було обговорено деталі формату надання неправомірної вигоди одразу за рік роботи та структуровано суми неправомірної вигоди за кожну локацію); від 29 грудня 2021 року (телефонні розмови ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_16 з приводу забезпечення функціонування трьох купав); від 29 грудня 2021 року (зустріч ОСОБА_12, ОСОБА_16 та ОСОБА_9 24 листопада 2021 року, під час якої ОСОБА_12 передав ОСОБА_16 таблицю із розрахунками сум щомісячної та річної неправомірної вигоди); від 29 грудня 2021 року (телефонні розмови ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_16 з приводу забезпечення функціонування трьох купав); від 31 грудня 2021 року (зустріч ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 03 листопада 2021 року, під час якої визначено роль ОСОБА_10 як посередника у передачі неправомірної вигоди та обговорено суми неправомірної вигоди за кожну точку); від 31 грудня 2021 року (телефонні розмови ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_18 та ОСОБА_10 з приводу забезпечення функціонування купав, а також передача 01 грудня 2021 року неправомірної вигоди ОСОБА_12 ОСОБА_10 130 000 грн (протокол огляду та вручення грошових коштів від 01 грудня 2021 року)); від 02 грудня 2021 року (підписання договорів, тощо); від 02 грудня 2021 року (передача 01 грудня 2021 року неправомірної вигоди ОСОБА_10 130 000 грн); від 31 грудня 2021 року (телефонні розмови ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_18 та ОСОБА_16 щодо участі на торгах по ще чотирьом локаціям, сум неправомірної вигоди та з інших питань); від 31 грудня 2021 року (зустріч ОСОБА_12 та ОСОБА_8, під час якої ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_8, що ним здобуто перемогу загалом по семи локаціям розміщення купав, відзвітував про розроблення «чорної бухгалтерії» по чотирьом новим локаціям, а також вони розрахували загальну суму неправомірної вигоди про всім семи локаціям); копії протоколів додаткового допиту свідка ОСОБА_12 від 29 жовтня 2021 року, 02 лютого 2022 року та 09 лютого 2022 року, якими зафіксовано обставини отримання ОСОБА_11 неправомірної вигоди в сумі 1 260 000 грн для ОСОБА_8 09 лютого 2022 року; протоколу від 07 лютого 2022 року огляду та вручення грошових коштів в сумі 1 260 000 грн, відповідно до якого оглянуті грошові кошти вручено ОСОБА_12 для подальшої передачі у якості неправомірної вигоди; протоколу обшуку від 09 лютого 2022 року, відповідно до якого у кабінеті №6 за адресою: АДРЕСА_3, яким користується ОСОБА_11, віднайдено грошові кошти в сумі 1 260 000 грн з додатками.

Аналізуючи доводи, викладені в клопотанні та долучені до нього матеріали, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 є помічником депутата Київської міської ради ОСОБА_8, який також є Головою Постійної комісії з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою, у зв`язку з чим в силу своїх службових повноважень та наданої йому влади може впливати на прийняття рішень з питань торгівлі (включаючи питання визначення правил торгівлі на ринках, створення та діяльності закладів торгівлі), розвитку підприємництва, а також діяльності тимчасових споруд (малих архітектурних форм) на території м. Києва. Крім того, ОСОБА_8 входить до складу конкурсної комісії для конкурсного відбору кандидатур на посади керівників комунальних підприємств Київської міської ради, які організовують конкурсні торги на розміщення точок пересувної дрібнороздрібної торгівлі («купав») у м.Києві.

Таким чином, предмет відання підпорядкованої йому Постійної комісії та надані йому повноваження, а також пов`язані із цим можливості надають ОСОБА_8 змогу впливати на розміщення точок пересувної дрібнороздрібної торгівлі («купав»), шляхом забезпечення перемоги окремих осіб на відповідних торгах, організованих комунальними підприємствами Київської міської ради. За таких умов, ОСОБА_8 може використовувати надану йому владу та службове становище, у тому числі у загальному розумінні задля отримання неправомірної вигоди від окремих осіб за забезпечення їх перемоги на відповідних торгах та подальше безперешкодне здійснення ними господарської діяльності.

Додані до клопотання матеріали дають підстави вважати, що ОСОБА_8 спільно з іншими особами, в т.ч. ОСОБА_6, організував схему отримання неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання за вжиття заходів для забезпечення наперед визначеним учасникам перемоги у конкурсних торгах на розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торгівлі та подальшого супроводу їх діяльності.

Так, з матеріалів НСРД вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 спільно з іншими особами в ході зустрічей повідомляли що у разі надання їм неправомірної вигоди вони мають змогу забезпечувати перемогу необхідного суб`єкта господарювання у конкурсних торгах на розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торгівлі та подальшого супроводу їх господарської діяльності. При цьому, на таких зустрічах обумовлювались приблизні суми неправомірної вигоди, які мають сплачуватись суб`єктом господарювання, періодичність її сплати та особи, між якими вона буде розподілятись.

Зокрема, в ході таких зустрічей, за участю ОСОБА_8, його помічника та наближених до нього осіб, обумовлювалось також і забезпечення перемоги конкретної особи на відповідних торгах, укладення відповідних договорів та були обумовлені конкретні розміри та періодичність виплати неправомірної вигоди за кожною локацією, у тому числі було обумовлено суму неправомірної вигоди за конкретну локацію у розмірі 130000 грн, яка має бути сплачена за рік роботи на ній. За вказівкою ОСОБА_8 вищевказану неправомірну вигоду необхідно було передавати опосередковано через ОСОБА_10, що і було реалізовано під час зустрічі 01 грудня 2021 року біля громадської приймальні.

За участю ОСОБА_8 було обговорено деталі «чорної бухгалтерії» по всім локаціям, на яким перемогу отримала ФОП ОСОБА_19 . За проведеними розрахунками, загальна сума неправомірної вигоди за 7 (сім) локацій складає 1390000 грн, з яких 130000 грн вже було попередньо передано через ОСОБА_10 . Також ОСОБА_8 було обумовлено крайній строк передачі решти неправомірної вигоди, яку було реалізовано 09 лютого 2022 року, коли ОСОБА_12 передав ОСОБА_11 таку неправомірну вигоду у вигляді коштів у сумі 1 260 000 грн за забезпечення перемоги по шести локаціям купав та забезпечення безперешкодного їх функціонування.

При цьому, з матеріалів НСРД вбачається, що ОСОБА_6 бувобізнаний провесь механізмзлочинної діяльності,оскільки значна кількістьзустрічей тарозмов відбувалисьбезпосередньо зайого участюта він очікував отримати свою частину із суми неправомірної вигоди.

Зокрема, зі змісту протоколу за результатами проведення НСРД від 31 березня 2021 року вбачається, що ОСОБА_6 під час зустрічі з ОСОБА_12 повідомив йому приблизний корупційний інтерес ОСОБА_8 20 000 грн в місяць з однієї купави та вони обговорили свої власні корупційні бажання.

Більше того, за даними слідства, основна частина неправомірної вигоди за погодженням з співучасниками була передана у присутності ОСОБА_6 .

Зокрема, як вбачається з копії протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 09 лютого 2022 року, маючи при собі суму неправомірної вигоди, він зв`язався з ОСОБА_8, який повідомив про необхідність зустрітися з ОСОБА_20 (наскільки він зрозумів, мова йшла про ОСОБА_11 ) та про те, що останній «в курсі питання». Після цього ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_11, який зазначив, що «питання краще вирішити невідкладно». ОСОБА_12 прибув до офісу за адресою: АДРЕСА_4, де вже перебували ОСОБА_11, ОСОБА_6, підлеглий ОСОБА_11 на ім`я ОСОБА_21 та ще один невідомий йому чоловік. ОСОБА_12 запропонував ОСОБА_11 вийти та продовжити розмову наодинці, після чого вони пішли до окремої кімнати, де на столі знаходилася машинка для перерахунку грошей. Перебуваючи у вказаній кімнаті, ОСОБА_12 дістав з пакету гроші та повідомив ОСОБА_11, що «тут 1260000 грн за 6 (маючи на увазі 6 купав). Ще за одну раніше я передав раніше». Надалі він, ОСОБА_11, ОСОБА_6 та ОСОБА_21 пішли до кімнати, що знаходиться при виході до приміщення, де ОСОБА_21 відкрив сейф, до якого почав класти передані грошові кошти.

В ході проведеного 09 лютого 2022 року обшуку у вказаному нежитловому приміщенні виявлено та вилучено зазначений предмет неправомірної вигоди грошові кошти у сумі 1 260 000 грн, які ОСОБА_12 передав ОСОБА_11 .

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених доказів об`єктивно пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення в межах даного кримінального провадження.

Крім встановлення обґрунтованості пред`явленої особі підозри положеннями ст.ст. 177, 178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин:

-підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

-індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження

У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальномупровадженню,якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.

Обов`язок обґрунтуванняризиків кримінальногопровадженняпокладено КПК України на слідчого, прокурора.

Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6, детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.

Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «Смірнова проти Росії», «В. проти Швейцарії).

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України. Санкція цього кримінального правопорушення передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання, в сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до скоєння злочину (матеріали НСРД, свідчення очевидця), саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_6, та, оцінюючи його у сукупності з іншими обставинами, викладеними детективом у клопотанні, зокрема наявністю у ОСОБА_6 паспорта громадянина України длявиїзду закордон (серія НОМЕР_1,дійсного 06березня 2028 року); наявністю суттєвих майнових ресурсів, достатніх для тривалого переховування за кордоном, приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Зі змісту клопотання, що підтверджується матеріалами клопотання вбачається, що для комунікації з приводу вчинюваного злочину підозрюваними використовувалися технічні засоби передачі інформації, що могли зберегти на собі сліди такої комунікації, і доступ до яких ще не отримано; скоєння злочину було пов`язано зі створенням, передачею та зберіганням документів щодо проведення торгів на «купави», а також щодо їх використання, які могло бути ще не віднайдено; першу частину неправомірної вигоди в сумі 130 000 грн ще не віднайдено; відкрита частина досудового розслідування розпочата лише 09 лютого 2022 року, відтак слідчі дії щодо відшукання вказаних доказів на даний час у повному обсязі не проведені.

За таких обставин, ризик знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає спроможним та приймає його до уваги.

Ризик незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

КПК України передбачає отримання показань на стадії досудового розслідування шляхом проведення допиту слідчим чи прокурором, якими суд на стадії судового розгляду не вправі обґрунтовувати судові рішення або посилатися на них, натомість він може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Дослідивши наведенідетективом доводищодо наявності мотивації у підозрюваного ОСОБА_6 здійснювати такий вплив, враховуючи те, що іншим підозрюваним інкримінується скоєння у співучасті з ОСОБА_6 одного й того ж правопорушення, через що їх позиція стосовно обставин його скоєння може впливати на становище ОСОБА_6, що позиція свідків, зокрема, ОСОБА_12 і ОСОБА_19 щодо обставин скоєння правопорушення може суттєво впливати на становище ОСОБА_6 як підозрюваного,а такожщо унього наявніможливості здійснювативказаний впливзавдяки власнимсоціальним зв`язкам, а також зв`язкам інших підозрюваних (так, ОСОБА_6 є помічником іншого підозрюваного ОСОБА_8 ), у т.ч. серед представників органів виконавчої влади, про що ОСОБА_11, який є компаньйоном ОСОБА_6 по підприємницькій діяльності, сам неодноразово повідомляв, що дозволяє здійснювати вказаний вплив шляхом погроз, підкупу, враховуючи його майновий стан, або опосередковано через залучення третіх осіб, слідчий суддя прийшов до висновку про існування обґрунтованих підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6, усвідомлюючи можливість кримінального покарання за вчинені ним дії, може у подальшому незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином.

Детектив зазначив також про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а саме про наявність у підозрюваного мотивації здійснювати таке перешкоджання шляхом впливу на співробітників правоохоронних органів чи суду як у цьому кримінальному провадженні, так і інших, які можуть впливати на стан досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання винним у скоєнні інкримінованого злочину, та наявність прямих доказів безпосередньої причетності до його скоєння; наявність можливості здійснювати вказане перешкоджання в зазначений спосіб завдяки власним соціальним зв`язкам, а також зв`язкам інших підозрюваних (так, ОСОБА_6 є помічником іншого підозрюваного ОСОБА_8 ), у т.ч. серед представників органів виконавчої влади, про що ОСОБА_11, який є компаньйоном ОСОБА_6 по підприємницькій діяльності, сам неодноразово повідомляв, що дозволяє здійснювати вказаний вплив шляхом погроз або в інший більш небезпечний спосіб; завдяки власному майновому становищу, яке дозволяє здійснювати вказане перешкоджання шляхом спроб підкупу або опосередковано через залучення третіх осіб.

Вказане, на думку слідчого судді, дійсно свідчить про можливість підозрюваного ОСОБА_6 перешкоджати кримінальному провадженню зазначеним чином.

Тобто, викладені обставини дають підстави дійти висновку про наявність ризику ймовірного впливу на хід кримінального провадження та його перешкоджанню з боку підозрюваного ОСОБА_6 .

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні.

Щодо інших обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу.

Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу враховує, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, тож станом на сьогодні йому виповнилося 33 роки. Інформація щодо стану його здоров`я відсутня. Підозрюваний є громадянином України, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей 2014 та 2017 років, проживає та працює у м. Києві. Однак, зазначені відомості не самі по собі не свідчать про міцність соціальних зв`язків в тій мірі, щоб вони могли утримати підозрюваного від позапроцесуальної поведінки. Дані про репутацію підозрюваного відсутні, його майновий стан можливо охарактеризувати як забезпечений, наявними матеріалами підтверджується, що у його приватній власності знаходяться: житловий будинок загальною площею 354,4 кв.м.; земельна ділянка загальною площею 0,1818 га; гаражний бокс № НОМЕР_2 загальною площею 38,3 кв.м.; квартира загальною площею 52,6 кв.м.; ПГМФ 8904 для перевезення човнів, 2015 року випуску; автомобіль BMW 530I, 2005 року випуску; автомобіль MERCEDES-BENZ A 140, 2004 року випуску; автомобіль SUZUKI GRAND VITARA, 2008 року випуску,а такожвстановлено щопідозрюваний володієчастками устатутному капіталіТОВ «Белліф»,за якимпри цьомузареєстровані направі власностіавтомобілі марокMERCEDES-BENZ210CDI,2016року випускута MERCEDES-BENZSPRINTER,2015року випуску,а такожТОВ «БелліфРостері»; у приватній власності дружини ОСОБА_6 ОСОБА_13 перебувають наступні транспортні засоби: автомобіль OPEL COMBO, 2009 року випуску; автомобіль BMWX5,2009року випуску;автомобіль BMW325I,2007року випуску;автомобіль PORSCHECAYENNE,2008року випуску.Підозрюваний ОСОБА_6 раніше не судимий, відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано. Крім того, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про можливе вчинення ним кримінального правопорушення і тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному ОСОБА_6, встановлені у ході досудового розслідування ризики, які слідчий суддя визнав доведеними, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, слідчий суддя виключає об`єктивну можливість застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з чим приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо розміру застави.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

У клопотанні детектив, посилаючись на майновий стан підозрюваного та обставини кримінального правопорушення, просив під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_6, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істомін проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активів та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.

Крім того, Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави. Отже, з огляду на вимоги КПК України та наведені висновки Європейського суду з прав людини, слідчий суддя, враховуючи встановлені обставини, які свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень в межах даного кримінального правопорушення, зокрема стосовно того, що підозрюваний ОСОБА_6 хоч і був обізнаний із обставинамикорупційної схеми,беручи участьяк наетапі плануваннязлочинної діяльності,так ів ходіреалізації злочинногоплану таочікував отриматисвою частинуіз суминеправомірної вигоди,а такожза йогоприсутності відбуласяпередачапредметунеправомірної вигоди грошовікошти усумі 1260000грн,однак йогороль уреалізації злочинногоплану булавизначена якпособник,який фактичнолише сприяв вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками.

Таким чином, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім у цьому кримінальному провадженні, а також достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, та з урахуванням матеріалів щодо сімейного, майнового та соціального стану підозрюваного ОСОБА_6,тяжкості кримінальногоправопорушення,у вчиненніякого вінпідозрюється,слідчий суддяприходить довисновку,що розмір застави,який проситьвстановити детектив,є надмірнимта неспівмірнимз урахуваннямвстановлених обставинта вважає,що наданий часнеобхідно визначитирозмір заставиу межах60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 148860 грн (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят), оскільки, на думку слідчого суддя, такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що вважає визначений наразі розмір виправданим на даній стадії кримінального провадження викриття вчиненого кримінального правопорушення, а в подальшому, в ході встановлення нових обставин кримінального правопорушення такий розмір може бути переглянутим з огляду на ці обставини з урахуванням норм кримінального процесуального законодавства.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені цією нормою, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне частково задовольнити заявлені детективом вимоги щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_6 обов`язку не відлучатися з території без дозволу детектива, прокурора або суду та утримуватись від спілкування зі підозрюваними ОСОБА_11, з огляду на наступні обставини.

Зокрема, як повідомили захисники ОСОБА_6 в судовому засіданні, такий обов`язок значно негативно вплине на його трудову діяльність і його дохід, адже специфіка займаної ним посади та вид підприємницької діяльності товариства, в якому він працює, потребує постійних відряджень, в тому числі за межі Київської області. За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6 не відлучатися з території Київської області без письмового повідомлення детектива, прокурора. Крім того, утримання від спілкування з підозрюваним ОСОБА_11 є неможливим, оскільки останній є компаньйоном ОСОБА_6, а саме співзасновником ТОВ «БЕЛЛІФ», що зобов`язує постійне підтримання між ними відносин, спілкування та узгодження дій, пов`язаних із здійсненням спільної підприємницької діяльності, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6 утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_11 лише щодо обставин цього кримінального провадження.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Повний текст ухвали складено з порушенням строку, передбаченого ч. 2 ст. 376 КПК України, у зв`язку з обов`язковим щорічним навчанням слідчого судді з 21.02.22 по 24.02.22 (наказ ВАКС від 16.02.22 №9/кв), віроломною війною рф з Україною, запровадженням воєнного стану на території України та комендантської години у м.Києві і пов`язаними з цими заходами складнощами у пересуванні містом, свідомим обранням слідчим суддею більш пріоритетних напрямків роботи, у тому числі і по причині відсутності намірів у сторін оскаржувати прийняте рішення. На думку слідчого судді, таке порушення не спричинило жодних негативних наслідків для сторін та процесу в цілому.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 205, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого детектива - заступника керівника Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року стосовно ОСОБА_6 задовольнити частково.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 148 860 грн (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят грн).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки:

1.не відлучатися з території Київської області без повідомлення детектива, прокурора.

2.повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

3.утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12 та ОСОБА_19, працівниками Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Міський магазин», підозрюваними ОСОБА_11 щодо обставин цього кримінального провадження, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 як безпосередньо, так і через третіх осіб;

4.здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 18 квітня 2022 року, в межах строку досудового розслідування.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий розрахунковий рахунок:

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізнішеп`яти днівз дняобрання запобіжногозаходу увигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити застоводавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а внесення застави за ухвалою слідчого судді є його правом, яке не обумовлюється ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця. Також заставодавцю роз`яснити, що у разі внесення застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_22