- Головуючий суддя (ВАКС): Шкодін Я.В.
справа №991/1016/22
провадження №1-кс/991/1027/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
«16» лютого 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива НАБУ ОСОБА_3, захисників: ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368, ч.4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суд надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368, ч.4 ст. 368 КК України.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання детектива.
Клопотання обґрунтоване тим, що Головним підрозділом детективів НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України; ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з лютого 2021 року по лютий 2022 року депутат Київської міської ради ОСОБА_7, за пособництва в.о. директора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Міський магазин» ОСОБА_8, помічника ОСОБА_7 ОСОБА_11, заступника директора КП «Міський магазин» ОСОБА_10, заступника директора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київська спадщина» ОСОБА_9 і близького знайомого ОСОБА_7 ОСОБА_12, здійснив одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_13 в сумі 1390 000,00 грн, за сприяння в розміщенні та використанні точок пересувної роздрібної торгівлі («купав») в м. Києві.
Зібрані докази, що наявні в матеріалах кримінального провадження, на думку органу досудового розслідування, свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень.
09 лютого 2022 року детективами НАБУ затримано ОСОБА_7, а 10 лютого 2022 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Також, 09 лютого 2022 року у межах вказаного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 лютого 2022 року, проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, під час якого було вилучено, окрім іншого: планшетний комп`ютер Apple iPad модель A2228 serial: DMQDMDXXPTRF; грошові кошти: 30339 доларів США, 10990 Євро, 20 гривень.
В ході обшуку квартири, на запитання детектива, ОСОБА_14 (який перебував у квартирі перед початком обшуку) повідомив, що вказаним планшетним комп`ютером користувався ОСОБА_7 та пароль доступу до нього йому не відомий.
Оскільки у ході досудового розслідування отримано інформацію про те, що співучасники кримінального правопорушення спілкуються між собою за допомогою месенджерів, які в тому числі можуть бути встановленими у вказаному планшетному комп`ютері Apple iPad, де може зберігатися переписка між ними, а також електронні копії документів, які можуть мати значення для цього кримінального провадження, а дослідити вміст цієї інформації на місці не виявилося можливим через встановлення на ньому системи логічного захисту, у органу досудового розслідування виникла необхідність вилучення цього технічного пристрою та дослідження їх експертним шляхом, в наслідок чого 09 лютого 2022 року постановою детектива НАБУ по вказаному МНІ призначено проведення комп`ютерно-технічної експертизи.
Так як вилучені грошові кошти зберігалися у сейфі за місцем проживання ОСОБА_7 (що також підтверджується прибуттям на місце проведення обшуку адвоката, який представляє інтереси саме ОСОБА_7 ), разом із документами на його ім`я, то зазначене, на думку органу досудового розслідування, свідчить про їх належність останньому.
Також, оскільки ОСОБА_13 01 грудня 2021 року на користь ОСОБА_7 передавалася частина неправомірної вигоди в сумі 130000 грн, а за результатами обшуків ці купюри не відшукані, орган досудового розслідування вважає, що вилучені ними кошти за місцем проживання ОСОБА_7, одержані останнім внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майна, в яке їх було повністю або частково перетворено, а тому вони були ними вилучені.
Крім цього, детектив зазначає, що у органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що до ОСОБА_7, який набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, у випадку розгляду справи по суті в суді, в разі доведення його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, може бути застосовано конфіскацію майна, у зв`язку з чим вважає, що існують підстави для накладення арешту на зазначене майно підозрюваного, а саме: планшетний комп`ютер Apple iPad модель A2228 serial: DMQDMDXXPTRF - з метою забезпечення речових доказів та з метою можливої конфіскації майна як виду покарання.; грошові кошти: 30339 (тридцять тисяч триста тридцять дев`ять) доларів США, 10990 (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто) Євро, 20 гривень з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
Детектив вважає, що у разі незастосування обмежень до користування на розпорядження таким майном існують обґрунтовані підстави вважати, що це може призвести до вжиття ОСОБА_7, який є підозрюваним у кримінальному провадженні, заходів для його приховування, втрати, пересування та передачі третім особам.
Позиція сторін у судовому засіданні.
Детектив НАБУ у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених у ньому і просив його задовольнити.
Захисники підозрюваного ОСОБА_7 проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на те, що таке клопотання детективом подано з порушенням строку, визначеного ст. 171 КПК України, оскільки зазначене в ньому майно було вилучено під час обшуку 09 лютого 2022 року, а клопотання у Вищому антикорупційному суді зареєстроване 15 лютого 2022 року, тобто через 5 днів з моменту вилучення майна, а не через 48 годин, як це визначено законом.
Адвокат ОСОБА_5 зазначив, що у своєму клопотанні детектив вказує на дві підстави для накладення арешту тимчасово вилученого під час обшуку майна, а саме: з метою збереження речових доказів та з метою забезпечення можливої конфіскації як виду покарання за ч.4 ст. 368 КК України. При цьому, на думку захисника, посилання детектива, що вилученні кошти можуть мати доказове значення у даному кримінальному провадженні є безпідставним, оскільки відшукуванню органом досудового розслідування підлягали грошові кошти в гривнях з конкретно визначеними індивідуальними ознаками, а доказів того, що вилучені в ході обшуку грошові кошти в доларах США та Євро, є саме тими коштами, які перетворені (конвертовані) з коштів, які підлягали відшуканню, клопотання не містить. Тому твердження детектива про те, що вилучені грошові кошти містять ознаки речового доказу, або отримані кримінально-протиправним шляхом не знаходять свого об`єктивного підтвердження. На думку цього захисника, надуманими також є доводи щодо вилученого планшету, оскільки детектив жодного разу не звертався до ОСОБА_7 щодо отримання доступу до нього, а щодо наявності на ньому інформації, що може мати доказове значення у кримінальному провадженні є лише припущенням детектива та не підтверджується жодним доказом. Щодо підстави накладення арешту з метою майбутньої конфіскації, то захисник посилається, що частина вилученого майна належить ОСОБА_14, який був присутній 09 лютого 2022 року в обшукуваному приміщенні, про що зазначено в зауваженнях до протоколу обшуку. Також зазначає, що насправді підстав для арешту з метою забезпечення конфіскації немає, оскільки викладені в клопотанні обставини, на його думку, якби вони існували, мають ознаки вчинення менш тяжкого злочину, а саме ч.2 ст. 369-2 КК України, за який не передбачено покарання у виді конфіскації майна.
Адвокат ОСОБА_4 зазначив, що в клопотанні детективом наводяться лише норми закону, а про наявність сукупності підстав - розумних підозр чи реальної спеціальної конфіскації у підозрюваного, або про те, що майно являється доказом вчинення злочину нічого не зазначено. Вказує, що зміст клопотання є формальним, оскільки як в самому клопотанні, так і в доданих до нього матеріалах відсутні відомості і факти, які б вказували, що ОСОБА_7 має намір вживати заходів для приховування, втрати, пересування та передачі майна третім особам. Також посилається, що в клопотанні відсутній факт того, що під час затримання ОСОБА_7 під час особистого обшуку у останнього було виявлено грошові кошти в сумі 11000 грн та 1100 доларів США, але при цьому ці грошові кошти вилученими не були.
Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна (п.7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Як вбачається з поданого клопотання та підтверджується витягом з ЄРДР від 10 лютого 2022 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року здійснюється НАБУ за фактами злочинної діяльності групи осіб, яка складається з депутата Київської міської ради, його помічника, директорів комунальних підприємств, одного з заступників та інших осіб, у тому числі зафіксовані факти передачі/отримання неправомірної вигоди.
В межах даного кримінального провадження, зокрема ОСОБА_7, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, вчиненого за попередньою змовою осіб, прийнятті пропозиції, одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а так само проханні надати таку вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-яких дій з використанням наданої влади та службового становища (т.1 а.с. 37-43).
Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена йому підозра обґрунтованою, слідчий суддя виходить з наступного.
Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення.
З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Описані у клопотанні фактичні обставини у сукупності із наданими детективом НАБУ матеріалами кримінального провадження (витягом із ЄРДР від 10 лютого 2022 року; копією ухвали Вищого антикорупційного суду від 08 лютого 2022 року, якою надано дозвіл на проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_7 ; копією протоколу обшуку від 09 лютого 2022 року; копією постанови про призначення комп`ютерно-технічної експертизи від 09 лютого 2022 року; копією повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 10 лютого 2022 року; копією протоколу огляду від 07 лютого 2022 року; копією протоколу затримання ОСОБА_7 від 09 лютого 2022 року; копією протоколу огляду від 15 лютого 2022 року; копією ухвали Вищого антикорупційного суду від 11 лютого 2022 року з ЄРСР, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; копіями рапортів детектива НАБУ) формують у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що могло бути вчинене зазначене вище кримінальне правопорушення.
Аналізуючи доводи, викладені в клопотанні та встановленні в судовому засіданні під час дослідження доказів, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 є депутатом Київської міської ради та Головою Постійної комісії з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою, у зв`язку з чим в силу своїх службових повноважень та наданої йому влади може впливати на прийняття рішень з питань торгівлі (включаючи питання визначення правил торгівлі на ринках, створення та діяльності закладів торгівлі), розвитку підприємництва, а також діяльності тимчасових споруд (малих архітектурних форм) на території м. Києва. Крім того, ОСОБА_7 входить до складу конкурсної комісії для конкурсного відбору кандидатур на посади керівників комунальних підприємств Київської міської ради, які організовують конкурсні торги на розміщення точок пересувної дрібнороздрібної торгівлі («купав») у м. Києві.
Таким чином, предмет відання підпорядкованої йому Постійної комісії та надані йому повноваження, а також пов`язані із цим можливості надають ОСОБА_7 змогу впливати на розміщення точок пересувної дрібнороздрібної торгівлі («купав»), шляхом забезпечення перемоги окремих осіб на відповідних торгах, організованих комунальними підприємствами Київської міської ради. За таких умов, ОСОБА_7 може використовувати надану йому владу та службове становище, у тому числі у загальному розумінні задля отримання неправомірної вигоди від окремих осіб за забезпечення їх перемоги на відповідних торгах та подальше безперешкодне здійснення ними господарської діяльності.
Встановленні слідчим суддею обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_7 спільно з іншими особами організував схему отримання неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання за вжиття заходів для забезпечення наперед визначеним учасникам перемоги у конкурсних торгах на розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торгівлі та подальшого супроводу їх діяльності. Так, ОСОБА_7 спільно з іншими особами повідомляли що, у разі надання їм неправомірної вигоди, вони мають змогу забезпечувати перемогу необхідного суб`єкта господарювання у конкурсних торгах на розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торгівлі та подальшого супроводу їх господарської діяльності. При цьому, на таких зустрічах обумовлювались приблизні суми неправомірної вигоди, які мають сплачуватись суб`єктом господарювання, періодичність їх сплати та особи, між якими вона буде розподілятись. Зокрема, в ході таких зустрічей, за участю ОСОБА_7 та наближених до нього осіб, обумовлювалось також і забезпечення перемоги конкретної особи на відповідних торгах, укладення відповідних договорів та були обумовлені конкретні розміри та періодичність виплати неправомірної вигоди за кожною локацією, у тому числі було обумовлено суму неправомірної вигоди за конкретну локацію у розмірі 130000 грн, яка має бути сплачена за рік роботи на ній. За вказівкою ОСОБА_7 вказану неправомірну вигоду необхідно було передавати опосередковано через ОСОБА_9, що і було реалізовано під час зустрічі 01 грудня 2021 року біля громадської приймальні. За участю ОСОБА_7 було обговорено деталі «чорної бухгалтерії» по всім локаціям, на яких перемогу отримала ФОП ОСОБА_15 . За проведеними розрахунками, загальна сума неправомірної вигоди за 7 локацій складає 1390 000 грн, з яких 130 000 грн вже було попередньо передано через ОСОБА_9 . Також ОСОБА_7 було обумовлено крайній строк передачі решти неправомірної вигоди. При цьому, велика кількість зустрічей та розмов відбувались безпосередньо в приміщенні або біля приміщення громадської приймальні депутата Київської міської ради ОСОБА_7 . Більше того, саме біля неї відбулась передача частини неправомірної вигоди через близького друга, помічника ОСОБА_7 ОСОБА_9 . В подальшому, 09 лютого 2022 року, на прохання ОСОБА_7, ОСОБА_13 передав ОСОБА_12 неправомірну вигоду у вигляді коштів у сумі 1 260 000 грн за забезпечення перемоги по шести локаціям купав та забезпечення безперешкодного їх функціонування.
В ході проведеного 09 лютого 2022 року обшуку у нежитловому приміщенні, яким користується ОСОБА_12, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, було виявлено та вилучено зазначений предмет неправомірної вигоди грошові кошти у сумі 1 260 000 грн, які ОСОБА_13 передав ОСОБА_12 .
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7, виходячи лише з фактичних обставин, встановлених в ході розгляду клопотання та які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених доказів об`єктивно пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення в межах даного кримінального провадження.
Слід зазначити, що, встановлюючи можливу причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, слідчий суддя не встановлює наявність в його діях складу злочину, його винуватість чи ступінь вини, питання належності та допустимості доказів, тобто не вирішує питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по сутті. Слідчий суддя, оцінивши сукупність отриманих доказів, лише встановлює, що кримінальне правопорушення, про яке йдеться в клопотанні, за наведених обставин могло бути вчинено та до його вчинення може бути причетний ОСОБА_7 .
При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо неправильності здійсненої органом досудового розслідування кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_7, оскільки, хоч і погоджується з тим, що склади злочинів, передбачених ст. 368 та ст. 369-2 КК України, мають схожі між собою ознаки, однак вважає, що на цій стадії досудового розслідування, коли обставини справи можуть змінюватися та уточнюватися, остаточно дійти висновку про правильність кваліфікації не вбачається за можливе.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна та допускається з метою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.ч.1,2ст.170КПК України).
Слідчий суддя встановив, що під час обшуку 09 лютого 2022 року за фактичним місцем проживання ОСОБА_16, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 лютого 2022 року, серед іншого було вилучено планшетний комп`ютер Apple iPad модель A2228 serial: DMQDMDXXPTRF; грошові коштт: 30339 доларів США, 10990 Євро, 20 гривень (а.с. 15-35).
Відповідно до клопотання, детектив зазначає метою арешту планшетного комп`ютеру Apple iPad модель A2228 serial: DMQDMDXXPTRF - забезпечення речових доказів та можливу конфіскацію майна як виду покарання, а метою арешту грошових коштів: 30339 (тридцять тисяч триста тридцять дев`ять) доларів США, 10990 (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто) Євро, 20 гривень забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно дозмісту абз.1ч.3ст.170КПК України,у випадкунакладення арештуз метоюзбереження речовихдоказів,арешт накладаєтьсяна майнобудь-якоїфізичної абоюридичної особиза наявностідостатніх підставвважати,що воновідповідає критеріямщодо речовихдоказів,зазначеним уст.98цього Кодексу.
Враховуючи зазначену детективом мету арешту вилученого планшетного комп`ютера збереження речових доказів, слідчий суддя має дослідити природу цього майна на предмет відповідності критеріям речового доказу.
Згідно зі ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку допускається, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отриманні в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Оцінюючи тимчасово вилучений планшетний комп`ютер Apple iPad модель A2228 serial: DMQDMDXXPTRF на предмет наявності у ньому ознак речового доказу, слідчий суддя виходить з наступного.
Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на планшетний комп`ютер з метою збереження речових доказів, детектив посилається на те, що у ході досудового розслідування отримано інформацію, що співучасники кримінального правопорушення спілкуються між собою за допомогою месенджерів. Так, детектив зазначає, що відповідно до інформації, яка міститься в рапорті старшого детектива НАБУ ОСОБА_17 після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_12 з використанням месенжера «Telegram» проінформував ОСОБА_7 про отримання грошових коштів та суму 1260000 грн, після чого ОСОБА_7 вимкнув свій мобільний телефон та сховав його. Детектив вважає, що такі месенджери можуть бути встановленні і на цьому технічному пристрої (планшетному комп`ютері), де може зберігатися переписка між ними, а також електронні копії документів, які можуть мати значення для кримінального провадження, а дослідити їх вміст на місці відшукання їм не представилося можливим, оскільки вказаний пристрій захищений логічною системою захисту, а пароль доступу їм невідомий. Також зазначив, що 09 лютого 2022 року постановою детектива НАБУ по вказаному пристрою призначено проведення комп`ютерно-технічної експертизи (т.1 а.с. 36).
Враховуючи обставини, які досліджуються у цьому кримінальному провадженні, а саме те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, вчиненого за попередньою змовою осіб, інформації детектива, що співучасники кримінального правопорушення спілкуються між собою за допомогою месенджерів, які у тому числі можуть бути встановленні на цьому технічному пристрої, де може зберігатися переписка між ними та електронні копії документів, які можуть мати значення для кримінального провадження, а також обставини, за яких було вилучено цей технічний пристрій (необхідність подолання логічної системи захисту), призначення по цьому пристрою експертизи, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування вилучений планшетний комп`ютер може відповідати ознакам речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки може містити інформацію та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема обставин надання неправомірної вигоди службовій особі. При цьому необхідно зауважити, що ч.3 ст. 170 КПК України при вирішенні питання про накладення арешту з метою збереження речових доказів не вимагає, щоб це майно на момент розгляду клопотання було визнано речовим доказом відповідною постановою детектива, а тільки вказує на встановлення наявності достатності підстав вважати, що таке майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.
Приймаючи до уваги, що планшетний комп`ютер вилучено за місцем фактичного проживання підозрюваного ОСОБА_7, зі слів ОСОБА_14 (який перебував у квартирі перед початком обшуку) ним користувався саме ОСОБА_7, доводи детектива, що на ньому може зберігатися переписка між учасниками кримінального правопорушення, а також електронні копії документів, які можуть мати значення для кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що передача цього планшетного комп`ютера його володільцю не забезпечить його належної схоронності від таких випадків, як пошкодження, спотворення, знищення та інших негативних обставин.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги клопотання детектива про арешт майна, а саме планшетного комп`ютера Apple iPad модель A2228 serial: DMQDMDXXPTRF з метою збереження його як речового доказу є обґрунтованим.
Як зазначенов клопотанніта підтвердженодетективом всудому засіданні,метою арештумайна уданому кримінальномупровадженні єтакож забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
Арешт майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ст.170 КПК України).
Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (ч.1 ст.50 КК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється, зокрема, за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
На детектива покладається обов`язок при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна надати документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження, зокрема, підозрюваним таким майном (п. 3 ч. 1 ст. 171 КПК України).
Санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.
На підтвердження права власності на вилучений під час обшуку планшетний комп`ютер, детектив посилається на пояснення ОСОБА_14 (особа, яка перебувала у квартирі під час обшуку) під час проведення 09 лютого 2022 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, відповідно до яких останній користується цим планшетним комп`ютером. Зазначений факт не заперечували і захисники ОСОБА_7 в судовому засіданні, посилаючись на те, що орган досудового розслідування не звертався до самого ОСОБА_7 за отриманням паролю доступу для входу до цього технічного пристрою.
Підтверджуючи право власності ОСОБА_16 на вилучені під час обшуку грошові кошти, а саме 30339 доларів США, 10990 Євро, 20 гривень, орган досудового розслідування посилається на те, що вони зберігалися у сейфі разом із документами на ім`я ОСОБА_7 (паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення голови ГО «Книжковий Ринок» №1, особиста картка водія, тимчасовий реєстраційний талон, боргова розписка та інше). При цьому, детектив зазначив, що органом досудового розслідування був встановлений факт проживання ОСОБА_7 за адресою проведення 09 лютого 2022 року цього обшуку та на прибуття на місце обшуку адвоката, який представляє інтереси саме ОСОБА_7 . Також, на підтвердження належності ОСОБА_7 вилучених коштів, детектив в судовому засіданні надав електронну Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_7 за 2020 рік, відповідно до якої останнім, крім іншого, було задекларовано готівкові кошти в сумі 200000 доларів США.
Доводи сторони захисту про те, що 20000 доларів США, які в тому числі були вилученні органом досудового розслідування під час обшуку, належать ОСОБА_14 та перебували у ОСОБА_7 на підставі усного договору зберігання, про що ОСОБА_14 також було повідомлено орган досудового розслідування, слідчим суддею не беруться до уваги, оскільки є голослівними та не підтверджуються жодними доказами.
Усе вказане вище майно, на даному етапі досудового розслідування, враховуючи факт його належності ОСОБА_7, та можливості ухвалення обвинувального вироку стосовно нього, може бути об`єктом конфіскації як виду покарання, оскільки таке майно відповідає положенням ч.2 ст. 181 ЦК України та вимогам ч.10 ст.170 КПК України.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги клопотання детектива про арешт планшетного комп`ютера Apple iPad модель A2228 serial: DMQDMDXXPTRF та грошових коштів, а саме 30339 (тридцять тисяч триста тридцять дев`ять) доларів США, 10990 (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто) Євро, 20 гривень з метою забезпечення конфіскації майна як міри покарання є обґрунтованим. В той же час, після проведення експертних досліджень планшетного комп`ютера, з урахуванням строків розгляду даного кримінального провадження та неминучого знецінення у вартості зазначеного майна, слідчий суддя, вважає за можливе за клопотанням зацікавленої сторони переглянути доцільність подальшого арешту цього майна.
Таким чином, проаналізувавши зміст клопотання та додані до нього матеріали, пояснення учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження та врахував, що у випадку визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна. На переконання слідчого судді, детектив довів передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на планшетний комп`ютер Apple iPad модель A2228 serial: DMQDMDXXPTRF з метою збереження речових доказів та з метою можливої конфіскації майна як виду покарання, та на грошові кошти: 30339 (тридцять тисяч триста тридцять дев`ять) доларів США, 10990 (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто) Євро, 20 гривень з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
Вирішуючи питання про дотримання справедливого балансу між правом особи на мирне володіння своїм майном та інтересами суспільства під час розгляду питання про арешт майна ОСОБА_7,слідчий суддявраховує практикуЄвропейського судуз правлюдини,відповідно доякої,арешт майнав рамкахсудового розглядусправи зазвичайстосується контролюза використанняммайна.Таке втручанняповинно бутизаконним,відповідати загальнимінтересам ібути пропорційним,тобто воноповинно досягати«справедливого балансу»між вимогамизагальних інтересівспільноти тавимогами захистуосновних правособи.Хоч будь-якийарешт ітягне засобою завданняшкоди,фактично завданашкода неповинна бутибільшою,ніж неминуча,а міжзахистом прававласності тавимогами загальнихінтересів сліддосягати «справедливоїрівноваги».
Частина 4 ст. 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, а томувиправдовує саметакий ступіньвтручання управа тасвободи. Отже, на думку слідчого судді, таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, з дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності окремої особи, оскільки досягнення мети забезпечення можливої конфіскації як виду покарання не є можливим у інший спосіб, окрім як застосуванням такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. З огляду на характер кримінального правопорушення, підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника/власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не будуть занадто обтяжливими для них з огляду на обставини справи.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Врахувавши правову підставу арешту майна (відповідні положення ст. 170 КПК України); можливість досягнення заявленої детективом мети збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майнаяк видупокарання,через застосуваннясаме такогозаходу забезпеченнякримінального провадження,як арештмайна;встановлення обставин,підтверджуючих фактможливого вчиненнякримінального правопорушення;розумність іспівмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження;обставини кримінальногопровадження,з яких,серед іншого,вбачається відсутністьнегативних наслідківтакого арештумайна длятретіх осіб,слідчий суддяприходить довисновку,що,з метоювиконання завданьцього кримінальногопровадження тауникнення можливогоприховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі вилученогомайна,яке можебути конфіскованеза вирокомсуду татакож наданому етапідосудового розслідуванняможе відповідатикритеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, клопотання детектива слід задовольнити.
Посилання сторони захисту на те, що клопотання детективом подано з порушенням строку, визначеного ст. 171 КПК України (протягом 48 годин після вилучення майна) слідчим суддею до уваги не приймається, оскільки як вбачається з доданих детективом матеріалів, обшук проводився 09 лютого 2022 року, а клопотання про арешт вилученого майна під час цього обшуку було направлено до суду 11 лютого 2022 року (що підтверджується відповідною відміткою на конверті та фіскальними чеками), тобто в межах строку, визначеного ч.5 ст. 171 КПК України.
Твердження захисників, що доводи детектива про те, що вилучені грошові кошти містять ознаки речового доказу або отримані кримінально-протиправним шляхом не знаходять свого об`єктивного підтвердження, слідчим суддею не перевіряються, оскільки, як вбачається з самого клопотання, метою накладення арешту на грошові кошти детективом зазначено забезпечення конфіскації майна як міри покарання, оцінка чому надана в ухвалі.
Повний текст ухвали складено з порушенням строку, передбаченого ч. 2 ст. 376 КПК України, у зв`язку з обов`язковим щорічним навчанням слідчого судді з 21.02.22 по 24.02.22 (наказ ВАКС від 16.02.22 №9/кв), віроломною війною рф з Україною, запровадженням воєнного стану на території України та комендантської години у м.Києві і пов`язаними з цими складнощами у пересуванні містом, свідомим обранням слідчим суддею більш пріоритетних напрямків роботи, у тому числі і по причині відсутності інформації про оскарження цього рішення. На думку слідчого судді, таке порушення не спричинило жодних негативних наслідків для сторін та процесу в цілому.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ :
Клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №52021000000000144 від 23 березня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368, ч.4 ст. 368 КК України задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 09 лютого 2022 року під час проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
-планшетний комп`ютер Apple iPad модель A2228 serial: DMQDMDXXPTRF;
-грошові кошти: 30339 (тридцятьтисяч тристатридцять дев`ять) доларів США, 10990 (десятьтисяч дев`ятсотдев`яносто) Євро, 20 гривень.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити детективу та іншим учасникам кримінального провадження.
Слідчий суддя ОСОБА_18