- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 760/17909/18
Провадження 1-кп/991/75/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
01 березня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1,
суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
розглянувши клопотання директора ДП «Львівський бронетанковий завод» та клопотання представника Міністерства оборони України про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали кримінального провадження № 52016000000000439 від 21 листопада 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 2 ст. 366 КК України.
У межах вказаного провадження 01 березня 2022 року до Вищого антикорупційного суду надійшли клопотання представника цивільного позивача - ДП «Львівський бронетанковий завод» та клопотання представника потерпілого - Міністерства оборони України про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року на майно, а саме - на двигуни (модель В-46-6), які перебувають у власності Міністерства оборони України та у фактичному володінні ДП «Львівський бронетанковий завод».
1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування.
1.1. Представник Міністерства оборони України в обгрунтування скасування арешту з двигунів зазначає, що потреба у застосуванні вказаного заходу забезпечення відпала, враховуючи, що:
-відповідні двигуни вже були предметом судової економічної експертизи, згідно з висновком якої було встановлено розмір матеріальної шкоди, завданої державі в особі Міністерства оборони України;
-з 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану» на території України введено воєнний стан, у зв`язку з чим існує нагальна потреба Збройних сил України у використанні двигунів, на які накладено арешт, для відновлення озброєння та військової техніки на підприємствах національної економіки для протидії агресії Російської Федерації проти України.
1.2. Директор ДП «Львівський бронетанковий завод» у своєму клопотанні вказує, що в умовах воєнного стану для забезпечення оборони держави виникла нагальна необхідність у використанні вказаних двигунів у виробничому процесі з ремонту броньованої військової техніки, а на їх використання з вказаною метою надано згоду Львівської обласної військової адміністрації.
З огляду на вказані виключні обставини заявники просять скасувати арешт, накладений на зазначені двигуни ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року.
2.Позиція сторін в судовому засіданні.
До початку судового засідання від прокурора ОСОБА_9 надійшли письмові пояснення на подані клопотання, в яких він проти їх задоволення не заперечував, додатково вказавши, що потреба в подальшому застосуванні арешту дійсно відпала, оскільки з арештованим майном проведено усі необхідні слідчі та процесуальні дії, результати яких оформлені та закріплені у відповідних процесуальних документах.
У судове засідання, призначене на 01 березня 2022 року, учасники не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. У своїх клопотаннях та письмових поясненнях учасники просили проводити судове засідання за їх відсутності.
У зв`язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь при розгляді клопотання про скасування арешту, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до них матеріали, а також пояснення прокурора, колегія суддів приходить до таких висновків.
3.Оцінка та мотиви суду.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У поданих клопотаннях заявники вказують, що у застосуванні арешту майна відпала потреба, а тому з огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише тієї підстави для скасування арешту, про яку зазначали заявники.
Зі змісту поданих клопотань, пояснень прокурора, долучених до них документів, а також матеріалів судової справи, колегією суддів встановлено, що під час досудового розслідування за фактами, що є предметом розгляду у цьому кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 21 вересня 2016 року (справа №760/4980/16-к, провадження №1-кс/760/12742/16) було накладено арешт на майно, що перебуває у власності Міністерства оборони України, а саме на двигуни (модель В-46-6) в кількості 38 одиниць з наступними серійними номерами: В06АТ4803, К02АТ1877, В07АТ5564, Ю860500249, Я10АТ9195, А08АТ2273, У09АТ4880, Ф12АТ1249, В12АТ9140, Ю880200047, В12АТ9331, 0890Е128, Ю880300140, С02АТ1204, Ц02АТ0924, В11АТ8418, К02АТ1936, У09АТ5022, С11АТ7341, В08АТ6205, Ц12АТ3634, 1189А063, К03АТ2496, Я11АТ8267, В03АТ2701, В02АТ1887, К03АТ2320, В04АТ3525, К07АТ4598, Я10АТ9156, 0890Е127, В11АТ8353, Ю871201039, В05АТ3819, Я09АТ6983, Я08АТ3006, В10АТ7836, Г03АТ1841.
Відповідно до змісту вказаної ухвали, метою арешту зазначених двигунів було визначено їх збереження в якості речових доказів, оскільки вони можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи осіб.
Враховуючи мету і підставу арешту, а також доводи заявлених клопотань та пояснення прокурора, колегії суддів необхідно з`ясувати, чи дійсно відпала подальша потреба у збереженні вказаного майна як речових доказів у цьому кримінальному провадженні.
Відповідаючи на вказане питання, колегія суддів виходить з того, що за змістом ст. 98 КПК України, речовими доказами є, зокрема, матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, у його межах перевіряються обставини ймовірної розтрати грошових коштів Державного бюджету під час здійснення закупівлі за договором купівлі-продажу від 28.12.2015 №342/3/6/42, предметом якого були вказані вище двигуни.
Так, за змістом обвинувального акту, саме вказані двигуни були об`єктом кримінально протиправних дій, оскільки, за версією сторони обвинувачення, вони завідомо для обвинувачених не відповідали вимогам предмету закупівлі і їх реальна вартість була значно нижчою за ту, що фактично була сплачена з грошових коштів Державного бюджету.
Викладене свідчить, що зазначені двигуни дійсно відповідають критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України і містять відомості, що мають значення для кримінального провадження.
Крім того, як вбачається з пояснень сторони обвинувачення, на стадії досудового розслідування зазначені двигуни у необхідному для них обсязі було оглянуто, встановлено їх технічний стан, властивості та характеристики на час події кримінального правопорушення, про що в матеріалах кримінального провадження міститься відповідний протокол, а також щодо них проведено судову економічну експертизу, за результатами якої складено відповідний висновок.
З огляду на це, сторона обвинувачення, за клопотанням якої було накладено відповідний арешт, під час розгляду клопотання проти його скасування не заперечувала. З письмових пояснень прокурора ОСОБА_9 вбачається, що для доведення пред`явленого обвинувачення сторона обвинувачення має намір використовувати вже отримані з вказаних двигунів відомості, зафіксовані в самостійних джерелах доказів (протокол огляду та висновок експертизи відповідно) без необхідності їх безпосереднього дослідження під час судового розгляду.
Враховуючи вказану позицію прокурора та виходячи з принципу диспозитивності, колегія суддів вважає, що подальший арешт зазначених двигунів більше не виконує тих завдань, для реалізації яких сторона обвинувачення зверталась з клопотанням про його накладення.
Окремо колегія суддів відзначає, що такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, тобто передбачає суттєве обмеження права особи на мирне володіння своїм майном. У зв`язку з цим, будь-який тривалий строк такого обмеження має бути об`єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами власника/володільця відповідного майна. Застосування такого заходу забезпечення на кожному етапі кримінального провадження має обґрунтовуватись реальною потребою утримання і збереження відповідного майна у розпорядженні сторони обвинувачення.
Оцінюючи у цьому контексті співрозмірність застосованого раніше заходу забезпечення з правами, інтересами та сьогоденними потребами власника арештованого майна, яким є держава в особі Міністерства оборони України, колегія суддів враховує позицію самого власника та фактичного володільця, які вказують про нагальну потребу використання арештованих двигунів за їх основним призначенням.
Так само, про необхідність цільового використання вказаних двигунів, що зберігаються у ДП Львівський бронетанковий завод, зазначає і Львівська обласна військова адміністрація, до повноважень якої в умовах воєнного стану належить здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку.
Вказані твердження колегія суддів вважає обґрунтованими та особливо актуальними, враховуючи що на світанку 24.02.2022 Російська Федерація підступно та віроломно розпочала збройну агресію проти України, здійснивши широкомасштабне вторгнення по всій довжині спільного кордону, а також з територій Республіки Білорусь та окупованої Автономної Республіки Крим, у зв`язку з чим Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022№2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Очевидно, що одним із таких заходів, необхідних для відсічі збройної агресії, є використання всього наявного і придатного для цього військового майна, до переліку якого належать, зокрема, арештовані двигуни моделі В-46-6 (ст. 1 Закону України Про правовий режим військового майна у Збройних силах України). Двигуни вказаної моделі є військово-технічним майном служби озброєння, яке безпосередньо може та повинно бути використано для потреб бронетанкової галузі, зокрема, для забезпечення належного виконання бойових завдань танковими підрозділами Збройних Сил України. Поповнення таких підрозділів додатковими двигунами дозволить забезпечити оперативний ремонт раніше вживаних двигунів або їх вчасну заміну на справні.
Особливого значення необхідність у використанні вказаних двигунів за їх безпосереднім призначенням набуває в умовах, коли частина території України окупована російськими військами, а у багатьох областях ведуться запеклі бої, в ході яких держава агресор застосовує важку техніку та озброєння не лише проти об`єктів військової інфраструктури, але й проти цивільних об`єктів та мирного населення, вчиняючи злочини проти людяності.
За таких умов, колегія суддів погоджується, що використання вказаних двигунів є необхідним та нагальним заходом для посилення обороноздатності держави, зокрема, для відновлення озброєння та військової техніки з метою стримування та відсічі збройної агресії росії.
Водночас, колегія суддів не може залишити поза увагою і позицію сторони захисту, яка в ході підготовчого судового засідання заявляла про намір використати вказані двигуни для проведення щодо них комплексної товарознавчої, трасологічної, автотехнічної, судово-економічної експертизи, під час якої експертам необхідно буде отримати безпосередній доступ до об`єктів дослідження.
У цьому контексті, колегія суддів відзначає що ймовірне обмеження прав сторони захисту в частині неможливості в майбутньому здійснити за її ініціативою огляд вказаних речових доказів та провести щодо них судову експертизу, є винятковим заходом в умовах воєнного стану, необхідним для цілей захисту державного суверенітету і національної безпеки. За існуючих обставин подальше застосування арешту до відповідних двигунів перешкоджає обороноздатності держави в умовах воєнного стану, унеможливлюючи оперативне реагування на військові потреби, що суттєво ускладнює відсіч атак противника і ставить під загрозу територіальну цілісність держави, життя та здоров`я громадян.
Водночас, вказані обмеження компенсується можливістю для сторони захисту оспорювати в ході подальшого судового розгляду подані стороною обвинувачення матеріали результатів слідчих та процесуальних дій, вже проведених щодо відповідних двигунів (протокол огляду та висновок експертизи).
У цьому контексті, колегія суддів наголошує, що основоположним принципом кримінального провадження є принцип презумпції невинуватості, за змістом якого сторона захисту не зобов`язана доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і усі сумніви щодо доведеності вини особи будуть тлумачитися на її користь.
Колегія суддів вважає, що за наявності для сторони захисту вказаних правових гарантій та механізмів, забезпечується баланс між потребою використання арештованого майна для оборони держави в умовах збройної агресії та необхідністю виконання завдань кримінального провадження.
Таким чином, колегія суддів, знаходячи баланс між потребою забезпечити оборону держави в умовах збройної агресії та потребою зберегти речові докази, які ще не були досліджені судом, враховуючи, що подальше обмеження правомочностей власника перешкоджатиме обороноздатності держави в умовах воєнного стану та наслідки можуть бути катастрофічними для захисту територіальної цілісності держави, здоров`я та життя громадян, беручи до уваги, що сторона захисту має право оспорювати докази сторони обвинувачення, в т.ч. і речові докази, які у зв`язку із використанням за безпосереднім призначенням можуть бути втраченими, грунтуючись на загальних засадах кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що у подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення в умовах воєнного стану потреба відпала, а тому його слід скасувати.
Керуючись ст. ст. 8, 22, 26, 100, 131, 132, 170-174, 376, 392 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання директора ДП «Львівський бронетанковий завод» та представника Міністерства оборони України про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року, задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року (справа № 760/4980/16-к, провадження №1-кс/760/12742/16) на майно, що перебуває у власності Міністерства оборони України, а саме двигунів (модель В-46-6) в кількості 38 одиниць з наступними серійними номерами: В06АТ4803, К02АТ1877, В07АТ5564, Ю860500249, Я10АТ9195, А08АТ2273, У09АТ4880, Ф12АТ1249, В12АТ9140, Ю880200047, В12АТ9331, 0890Е128, Ю880300140, С02АТ1204, Ц02АТ0924, В11АТ8418, К02АТ1936, У09АТ5022, С11АТ7341, В08АТ6205, Ц12АТ3634, 1189А063, К03АТ2496, Я11АТ8267, В03АТ2701, В02АТ1887, К03АТ2320, В04АТ3525, К07АТ4598, Я10АТ9156, 0890Е127, В11АТ8353, Ю871201039, В05АТ3819, Я09АТ6983, Я08АТ3006, В10АТ7836, Г03АТ1841.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1ст. 392 КПК України.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3