- Головуючий суддя (ВАКС) : Дубас В.М.
Справа № 991/1351/22
Провадження 1-кс/991/1365/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1
(далі-слідчий суддя чи суд),
отримавши клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Стратум Україна» про скасування арешту з майна у кримінальному провадженні від 19.03.2015 №42015500000000121,
ВСТАНОВИВ:
1.Стислий опис судового провадження.
29.03.2022 до ВАКС надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 (далі-заявник) в інтересах ТОВ «Стратум Україна» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні від 19.03.2015 №42015500000000121.
Відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) протоколом автоматичного визначення слідчого судді для розгляду такого клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
2. Короткий виклад клопотання.
В клопотанні заявник із посиланням на статтю 174 КПК просив скасувати арешт на природній газ, що зберігається у газотранспортній системі та газосховищах ПАТ «Укртрансгаз» та належить ТОВ «Стратум Україна» (правонаступник ПрАТ «Пласт»), ідентифікаційний код 25168700, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15.11.2016 в справі №760/675/16-к (провадження №1-кс/760/15245/16) у кримінальному провадженні від 04.12.2015 №52015000000000002 за підозрою:
ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 3 статті 27 частиною 4 статті 28 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 27 частиною 4 статті 28 частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 27 частиною 4 статті 28 частиною 2 статті 205-1, частиною 3 статті 27 частиною 4 статті 28 частиною 2 статті 364-1, частиною 3 статті 27 частиною 4 статті 28 частиною 2 статті 366, частиною 3 статті 27 частиною 4 статті 28 частиною 3 статті 209, частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 388 Кримінального кодексу України (далі-КК) та за підозрою
ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 3 статті 27 частиною 4 статті 28 частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 27 частиною 4 статті 28 частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 27 частиною 4 статті 28 частиною 2 статті 205-1, частиною 3 статті 27 частиною 4 статті 28 частиною 3 статті 209КК.
Також в клопотанні зазначено, що 15.02.2016 кримінальне провадження №52015000000000002 об`єднано з кримінальним провадженням №32015100000000149, яке в свою чергу 15.02.2016 об`єднано з кримінальним провадженням №42015500000000121 із присвоєнням остаточного номеру №42015500000000121. У подальшому обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 направлено до суду для розгляду по суті та наразі розглядається ВАКС.
3. Обґрунтування позиції суду.
В даному випадку заявник просив скасувати накладений ухвалою слідчого судді арешт майна у кримінальному провадженні від 19.03.2015 №42015500000000121. Однак згідно із відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень та автоматизованої системи документообігу ВАКС, таке кримінальне провадження №42015500000000121 надійшло на розгляд Солом`янського районного суду міста Києва ще 2019 року справа №757/7845/19-к (провадження №1-кп/760/1981/19), - та згодом 17.10.2019 така справа №757/7845/19-к передана до ВАКС, де на теперішній час розглядається у провадженні №1-кп/991/114/19 колегією суддів у складі головуючої судді ОСОБА_6, суддів ОСОБА_7, ОСОБА_8 тобто перебуває на стадії судового провадження. Заявник прямо зазначив в своєму клопотанні таку обставину.
Відповідно до частин 1 статті 131КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, та за пунктом 7 частини 2 статті 131КПК арешт майна є одним із таких заходів.
Частиною 1статті 170КПК визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно із частиною 2 статті 170 КПК, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди .
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З наведеного вище вбачається, що КПК передбачає можливість розгляду слідчим суддею питання про скасування арешту майна лише під час досудового розслідування, тоді як на стадії судового провадження таке питання має право вирішувати виключно визначений законом склад суду.
Також,згідно зістаттею 7КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 22 КПК) та диспозитивність, зміст чого розкриває частина 1 статті 26 КПК (за якою сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим кодексом) та частина 3 статті 26 КПК (за якою слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом).
КПК розрізняє як окремі поняття «суд» та «слідчий суддя», визначаючи окремі стадії кримінального провадження - досудове розслідування і судове провадження - та відповідно їх розмежовуючи.
Відповідно до пункту 10 частини 5 статті 3 КПК, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, а згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 КПК, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3КПК слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене вище, слідчий суддя не уповноважений здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в разі закінчення досудового розслідування у такому провадженні однією з дій, передбачених частиною 2 статті 283 КПК, а саме: закриття кримінального провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Як зазначено вище, досудове розслідування як стадія кримінального провадження №42015500000000121 давно закінчено та наразі триває стадія судового провадження, а відтак клопотання заявника не підлягає розгляду слідчим суддею в порядку статті 174 КПК.
КПК не регулює порядку дій слідчого судді в такому випадку, проте відповідно до частини 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Враховуючи, що після отримання слідчим суддею клопотання про скасування арешту майна встановлено відсутність повноважень для розгляду такого, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність залишення такого клопотання без розгляду.
Керуючись статтями 7, 9, 174, 309, 376, 532 КПК суд,
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Стратум Україна» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні від 19.03.2015 №42015500000000121.
Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили негайно після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1