- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/1227/22
Провадження 1-кс/991/1242/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.2 ст.366, ч.4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, у кримінальному провадженні № 42015000000001955 від 18.09.2015 р.,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) ОСОБА_3, яке погодив прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП) ОСОБА_5, про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000001955 від 18.09.2015р. за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.2 ст.366, ч.4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що слідчою групою детективів НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42015000000001955 від 18.09.2015р., в якому ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.2 ст.366, ч.4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України. Оскільки, підозрюваний переховується від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від можливої кримінальної відповідальності та оголошений у розшук та міжнародний розшук, то детектив просить надати дозвіл на здійснення у вказаному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою забезпечення права особи на захист, ухвалю слідчого судді від 28.03.2022 було вирішено залучити захисника для здійснення захисту підозрюваного ОСОБА_6 при розгляді зазначеного клопотання детектива ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування. На виконання вказаної ухвали та на підставі доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві від 28.03.2022 №026-0001741 для участі у розгляді клопотання детектива залучено адвоката ОСОБА_4 .
У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 доводи клопотання підтримав, просив задовольнити з наведених у ньому підстав.
Прокурор ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, надіславши на адресу суду заяву про розгляд клопотання детектива за його відсутності, в якій зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі і просить задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 заперечила проти доводів клопотання, посилюючись на відсутність у ОСОБА_6 процесуального статусу підозрюваного, необґрунтованість складеного щодо нього повідомлення про підозру, відсутність доказів вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також відсутність підтвердження того, що здійснено оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_6, просила відмовити в задоволенні клопотання детектива.
Дослідивши зміст клопотання та матеріали, якими воно обґрунтоване, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування, а прокурори САП процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015000000001955 від 18.09.2015 р. за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.2 ст.366, ч.4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.
У рамках даного кримінального провадження органом досудового розслідування встановлені обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255 КК України, а саме про участь ОСОБА_6 у злочинній організації, очолюваній колишнім президентом України ОСОБА_7 та її структурному підрозділі під керівництвом ОСОБА_8 (епізод № 4 Том № 1 а.с.17 ).
Також органом досудового розслідування встановлені обставини, які можуть свідчити про вчинення ОСОБА_6 як головою правління ПАТ «Реал банк» ряду злочинів у складі злочинної організації: кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а саме про протиправне заволодіння коштами Національного банку України в сумі 800 млнгрн у 2013-2014 роках, під виглядом отримання ПАТ «Реал банк» від НБУ стабілізаційного кредиту (епізод № 1 Том № 1 а.с. 15); кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.209КК України, а саме про забезпечення проведення підконтрольним злочинній організації ПАТ «Реал банк» та низкою підприємств з ознаками фіктивності фінансових операцій із коштами, отриманими злочинним шляхом, на користь підконтрольних ОСОБА_8 юридичних осіб нерезидентів та таким чином їх легалізації (епізод № 2 Том № 1 а.с. 16); кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України, а саме про вчинення службового підроблення документів у змові з іншими учасниками злочинної організації, зокрема кредитних договорів, депозитних договорів, заяв до них, клопотань ПАТ «Реал банк» до Національного банку України про надання стабілізаційного кредиту у сумі 800 млнгрн, що спричинило тяжкі наслідки (епізод № 3 Том № 1 а.с. 16); кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209КК України, а саме у проведенні протиправних міжбанківських операцій між ПАТ «Реал банк» та ПАТ «Брокбізнесбанк», розміщенні коштів АТ «Брокбізнесбанк» на кореспондентському рахунку в ПАТ «Реал банк», після чого ОСОБА_6 спільно з іншими учасниками злочинної організації протиправно заволоділи коштами АТ «Брокбізнесбанк» на загальну суму 902454724 грн, які в подальшому були виведені з ПАТ «Реал Банк» та частково легалізовані на користь підконтрольних ОСОБА_8 підприємств (епізоди № 8, 9 Том № 1 а.с. 20, 21); кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.1 ст.366, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209КК України, а саме: вчинення незаконного заволодіння коштами клієнтів та вкладників ПАТ «Реал Банк» на загальну суму 4707267476,52 грн, що були надані у вигляді кредитів підконтрольним злочинній організації підприємствам з ознаками фіктивності і що супроводжувалося складанням підроблених офіційних документів, а також легалізації зазначених коштів шляхом здійснення ряду фінансових операцій (епізоди № 10, 11, 12 Том № 1 а.с. 21-24).
Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень врегульовані главою 24-1 КПК України.
Відповідно доч.1,2ст.297-1КПК України,спеціальне досудоверозслідування (inabsentia)здійснюється стосовноодного чидекількох підозрюванихзгідно іззагальними правиламидосудового розслідування,передбаченими цимКодексом,з урахуваннямположень цієїглави. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою-п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави,визнаної ВерховноюРадою Українидержавою-агресором,з метоюухилення відкримінальної відповідальностіта/абооголошений уміжнародний розшук. Водночасздійснення спеціальногодосудового розслідуваннящодо іншихзлочинів недопускається,крім випадків,коли злочинивчинені особами,які переховуютьсявід органівслідства тасуду натимчасово окупованійтериторії України,на територіїдержави,визнаної ВерховноюРадою Українидержавою-агресором,з метоюухилення відкримінальної відповідальностіта/абооголошені уміжнародний розшук,та розслідуютьсяв одному кримінальному провадженнііз злочинами,зазначеними уцій частині,а виділенняматеріалів щодоних моженегативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Згідно зположеннями ч.1,2ст.297-4КПК України,слідчий суддявідмовляє узадоволенні клопотанняпро здійсненняспеціального досудовогорозслідування,якщо прокурор,слідчий недоведе,що підозрюванийпереховується відорганів слідствата судуна тимчасовоокупованій територіїУкраїни,на територіїдержави,визнаної ВерховноюРадою Українидержавою-агресором,з метоюухилення відкримінальної відповідальностіта/абооголошений уміжнародний розшук. Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000001955 від 18.09.2015 р. з метою визначення, чи є законні підстави для здійснення у вказаному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_6, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1)кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) чи передбачає КПК України здійснення спеціального досудового розслідування щодо злочину, який розслідується в межах кримінального провадження, в якому подане клопотання; 3) факт набуття особою статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні; 4) наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення; 5) чи переховується підозрюваний від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором з метою ухилення від кримінальної відповідальності та якими доказами це підтверджується та/або чи оголошений підозрюваний у міжнародний розшук та якими доказами це підтверджується.
Кримінальні правопорушення, у чиненні яких підозрюється ОСОБА_6 .
Відповідно до клопотання детектива та копій повідомлень про підозру від 07.09.2015 у кримінальному провадженні №12014000000000113 і від 13.07.2018 у кримінальному провадженні №12013220540000400, ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він брав участь у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів та очолюваній колишнім президентом України ОСОБА_7, зокрема в її структурному підрозділі під керівництвом ОСОБА_8, що кваліфіковано за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України (у редакції 2001 року). Детальні обставини можливого вчинення цього злочину викладені в повідомленій ОСОБА_6 підозрі від 07.09.2015.
Також ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він як голова правління ПАТ«Реал банк» вчиняв злочини у складі вказаної злочинної організації (її структурного підрозділу під керівництвом ОСОБА_8, з використанням юридичної особи ПАТ«Реал банк» та її працівників, а саме:
-у протиправному заволодінні коштами Національного банку України в сумі 800 млнгрн у 2013-2014 роках, під виглядом незаконного отримання ПАТ «Реал банк» від НБУ стабілізаційного кредиту. Як голова правління ПАТ «Реал банк» ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_8, службовими особами банку, зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України, технічного порядку проведення операцій з надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України, забезпечив створення фіктивної заборгованості банку перед юридичними особами ТОВ «Київобл-імпорттрейд» та ТОВ «Юрай» щодо повернення внесених депозитів на загальну суму 800 млнгрн; створив видимість погіршення ліквідності ПАТ «Реал банк» шляхом задоволення завідомо неправдивих звернень ТОВ «Київобл-імпорттрейд» та ТОВ «Юрай» щодо розірвання депозитних договорів та повернення банком депозитів на загальну суму 800 млнгрн; незаконно вніс до Національного банку України завідомо неправдиве клопотання ПАТ «Реал банк» про надання стабілізаційного кредиту на загальну суму 800 млнгрн; надав Національному банку України у заставу незавершене будівництвом нерухоме майно із завищеною вартістю, реальна ринкова вартість якого не покривала виданого кредиту. Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.5 ст.191 КК України та детальні обставини можливого вчинення злочину викладені в повідомленій йому підозрі від 07.09.2015;
- у вчиненні службового підроблення документів у змові з іншими учасниками злочинної організації, а саме: кредитних договорів, депозитних договорів, заяв до них, клопотань ПАТ «Реал банк» до Національного банку України про надання стабілізаційного кредиту у сумі 800 млнгрн, що спричинило тяжкі наслідки. Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст.366 КК України та детальні обставини можливого вчинення злочину викладені в повідомленій йому підозрі від 07.09.2015;
- у забезпеченні проведення підконтрольним злочинній організації ПАТ «Реал банк» та низкою підприємств з ознаками фіктивності фінансових операцій, зняття коштів готівкою, їх конвертування у валюту та виведення її за межі України на користь підконтрольних ОСОБА_8 юридичних осіб нерезидентів «Prosperity Developments S.A.» (Республіка Панама), «SwissPro Capital Limited» (Республіка Кіпр) та таким чином вчинення легалізації. Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.3 ст.209КК України та детальні обставини можливого вчинення злочину викладені в повідомленій йому підозрі від 07.09.2015;
- у проведенні протиправних міжбанківських операцій між ПАТ «Реал банк» та ПАТ «Брокбізнесбанк», а також незаконному розміщенні коштів АТ «Брокбізнесбанк» на кореспондентському рахунку в ПАТ «Реал банк» у період з липня 2013 по лютий 2014 років, після чого ОСОБА_6 спільно з іншими учасниками злочинної організації протиправно заволоділи вказаними коштами АТ «Брокбізнесбанк» на загальну суму 902 454 724 грн., які в подальшому було виведено з ПАТ «Реал Банк», та таким чином вчинено легалізацію шляхом забезпечення проведення низки фінансово-господарських операцій з підконтрольними ОСОБА_8 підприємствами з ознаками фіктивності. Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.4 ст.28 ч.5 ст.191,ч.4ст.28ч.3ст.209КК України та детальні обставини можливого вчинення злочинів викладені в повідомленій йому підозрі від 13.07.2018;
- у вчиненні незаконного заволодіння у період 2012-2014 років коштами клієнтів та вкладників ПАТ «Реал Банк» на загальну суму 4707267476,52 грн, що були надані у вигляді кредитів підконтрольним злочинній організації підприємствам з ознаками фіктивності. При цьому зазначені кредитні договори видавались під забезпечення заставним майном, якого в дійсності не існувало, у зв`язку з чим складалися підроблені офіційні документи нібито про його наявність. Вказані незаконно отримані кошти були виведені з ПАТ «Реал Банк» учасниками злочинної організації спільно з ОСОБА_6 шляхом здійснення ряду фінансових операцій та в подальшому легалізовані. Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.1 ст.366, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209КК України, та детальні обставини можливого вчинення цих злочинів викладені в повідомленій йому підозрі від 13.07.2018.
Щодо того, чи передбачає КПК України здійснення спеціального досудового розслідування щодо злочинів, які розслідуються в межах кримінального провадження, в якому подане клопотання.
Згідно ізвитягом зЄдиного реєструдосудових розслідувань(Том№ 1а.с.15-24),досудове розслідуванняу кримінальномупровадженні №42015000000001955від 18.09.2015р. здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.2 ст.366, ч.4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, кваліфіковані, зокрема за ч. 1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209КК України ( в редакціях на час вчинення злочину), а саме:
-участь у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів;
-заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;
-легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинена організованою групою, в особливо великих розмірах;
-заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, злочинною організацією;
-легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто вчинення фінансової операції чи правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховування чи маскування незаконного походження таких коштів чи заволодіння ними, прав на таке майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинена в особливо великих розмірах, злочинною організацією.
Частиною другою ст. 297-1 КПК України прямо передбачено можливість здійснення спеціального досудового розслідування щодо злочинів, передбачених ст.191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), ст.209, ст.255 КК України.
Щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366, ч.4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, то здійснення спеціального досудового розслідування щодо них є можливим на підставі норм абзацу другого ч. 2 ст. 297-1 КПК України, оскільки такі кримінальні правопорушення розслідуються в одному кримінальному провадженні зі злочинами, зазначеними в абзаці першому цієї частині, стосовно одногоі тогож підозрюваного, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Як вбачається із копії заяви про видачу паспорта форма № 1, анкети отримувача паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_6 . Державної міграційної служби України (Том№ 1а.с.168,169), ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто є повнолітнім.
Щодо наявності в ОСОБА_6 процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 42015000000001955 від 18.09.2015 р.
Частиною 1 статті 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Частиною 1та 3ст.111КПК Українивизначено,що повідомленняу кримінальномупровадженні єпроцесуальною дією,за допомогоюякої слідчий,прокурор,слідчий суддячи судповідомляє певногоучасника кримінальногопровадження продату,час тамісце проведеннявідповідної процесуальноїдії абопро прийнятепроцесуальне рішеннячи здійсненупроцесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Статтею 135 Глави 11 Розділу ІІ КПК України передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч.2 ст.135 КПК України).
Відповідно до доданих до клопотання детектива матеріалів (повідомлень про підозру, постанов про виділення матеріалів досудового розслідування від 18.09.2015 та від 13.07.2018, про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 14.07.2018 (Том № 1 а.с. 25-27, 28-29, 30-31), у кримінальному провадженні №42015000000001955 від 18.09.2015 об`єднано матеріали, що були виділені з двох інших кримінальних проваджень, в яких було складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочинів.
Так, у кримінальному провадженні № 12014000000000113 від 07.03.2014 складено 07.09.2015 повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255; ч.5 ст. 191; ч.3 ст. 209; ч.2 ст. 366 КК України (Том № 1 а.с. 34-72) (далі повідомлення про підозру № 1).
І підчас досудовогорозслідування у кримінальному провадженні№ 12013220540000400від 31.02.2013складено 13.07.2018повідомлення пропідозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч.5 ст. 191; ч. 4 ст. 28 ч.3 ст. 209; ч.4 ст. 28 ч.1 ст.366 КК України (Том № 1 а.с. 75-132) (далі повідомлення про підозру № 2).
Конкретне місце перебування ОСОБА_6 на день складання та підписання обох повідомлень про підозру його у вчиненні злочинів від 07.09.2015 у кримінальному провадженні №12014000000000113 від 07.03.2014 та від 13.07.2018 у кримінальному провадженні №12013220540000400 від 31.02.2013 стороні обвинувачення не було відоме. Відповідно до наданих детективом матеріалів у кримінальному провадженні №12014000000000113від 07.03.2014постановою слідчоговід 07.09.2015 ОСОБА_6 оголошений урозшук узв`язку зтим,що йогомісцезнаходження невідоме інаявні відомостіпро йогоперебування натериторії РосійськоїФедерації,оскільки заінформацією відДержавної прикордонноїслужби Україниз базиданих «Відомостіпро осіб,які перетнулидержавний кордонУкраїни» ОСОБА_6 17.03.2014вилетів ізКиєва замежі Українив напрямкуМоскви,Російська Федерація(Том№ 1а.с.149-150,163-166).Відомості щодо повернення ОСОБА_6 на територію України в матеріалах клопотання відсутні. У зв`язку із наведеними обставинами уповноважені слідчий Генеральної прокуратури України та прокурор Генеральної прокуратури на виконання вимог ч. 1 ст. 278, ч. 1 ст. 42, ч. 3 ст.111, ч.1, 2 ст.135 КПК України вжили заходів для вручення ОСОБА_6, відповідно, повідомлення про підозру № 1 та повідомлення про підозру №2 у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
Повідомлення про підозру № 1 було 08.09.2015 направлене ОСОБА_6 із супровідним листом від 07.09.2015 поштовим зв`язком за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 (Том № 1 а.с. 73, 74).
Повідомлення про підозру № 2 було 13.07.2018 направлене ОСОБА_6 із супровідним листом від 13.07.2018 поштовим зв`язком за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 (Том № 1 а.с. 136, 137).
Відомостей про вручення зазначених поштових відправлень адресату до клопотання не додано.
Окрім того, повідомлення про підозру 13.07.2018 надіслано поштою того ж дня Височанській селищній раді Харківської області для вручення ОСОБА_6 (Том № 1 а.с. 133-135).
Те, що будинок за адресою: АДРЕСА_1, є таким, яким ОСОБА_6 користувався як зареєстрованим місцем проживання на території України і тому міг отримати за ним надіслані поштою чи вручене представнику повідомлення про підозру, є відомості, наявні в його анкеті отримувача паспорта громадянина України для виїзду за кордон Державної міграційної служби України та відповіді територіального підрозділу УДМС України про зареєстроване місце проживання ОСОБА_6, заяві ОСОБА_6 про видачу паспорта (Том № 1 а.с. 169, 171, 173). До того ж у своїй заяві, поданій у кримінальному провадженні №12014000000000113 від 07.03.2014 через захисника ОСОБА_9 07.10.2015, ОСОБА_6 вказував зазначену адресу в с. Високе, як адресу свого місця реєстрації (Том № 1 а.с.138, 139).
Вказане дає підстави для висновку, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_6 обидвох повідомлень про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Враховуючи, що станом на день складання повідомлень про підозру ОСОБА_6 у кримінальних провадженнях №12014000000000113(07.09.2015)і №12013220540000400(13.07.2018)його місцезнаходження органу досудового розслідування було невідоме, органом досудового розслідування вжито заходів для вручення таких повідомлень про підозру ОСОБА_6 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, то, за змістом ч.1 ст. 42 КПК України, він набув статусу підозрюваного у вказаних кримінальних провадженнях та, відповідно, у даному кримінальному провадженні №42015000000001955 від 18.09.2015. За такого доводи сторони захисту з приводу того, що вказаними вище способами повідомлення про підозру фактично не були отримані ОСОБА_6, слідчим суддею відхиляються.
Зважаючи на приписи ч. 1 ст. 42 та ст. 135 КПК України, можна дійти до висновку, що дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання та за відсутності відомостей про її місце перебування, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин з усіх доступних для неї джерел. Крім того, Кримінальний процесуальний кодексу України не передбачає обов`язку і права детектива відкласти вручення повідомлення про підозру та чекати настання сприятливих обставин для його вручення особі, яка тимчасово відсутня за місцем проживання. У свою чергу, органом досудового розслідування було вчинено всі можливі, передбачені законом дії для того, щоб особа, якій повідомляється про підозру, була обізнана про це.
Наведені обставини у сукупності дають підстави для висновку, що ОСОБА_6 має у кримінальному провадженні №42015000000001955 від 18.09.2015 процесуальний статус підозрюваного, а тому, слідчий суддя може вирішувати питання про здійснення щодо нього у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування.
Щодо наявності достатніх доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінальних правопорушень.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають суті поняття «наявність достатніх доказів для підозри особи», який передбачений у ч. 2 ст.297-4 КПК України.
Такий стандарт «достатні докази для підозри», окрім правил щодо спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачений законодавцем при визначенні випадків повідомлення про підозру, тобто підлягає застосуванню слідчим і прокурором на стадії прийняття рішення про складення та вручення особі повідомлення про підозру (п.3 ч.1 ст.276 КПК). Такий стандарт доказування на стадії досудового розслідування є нижчим за стандарт «обґрунтованої підозри», який передбачений при зверненні сторони обвинувачення із клопотанням про застосування до особи запобіжного заходу (п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК) та вимагає оцінки наявних доказів з точки зору їх вагомості для підтвердження вірогідності вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1ст. 178 КПК), у той час як при повідомленні про підозру та вирішенні питання про спеціальне досудове розслідування зібрані докази оцінюються з огляду на те, чи містять вони такі достовірні та належні відомості, які на даний момент розслідування в своїй сукупності та взаємозв`язку об`єктивно і переконливо пов`язують конкретну особу із вчиненням певного кримінального правопорушення.
Під час розгляду клопотання детектив обґрунтував на основі наданих слідчому судді копій матеріалів кримінального провадження (документів,у томучислі меморіальнихордерів,договорів,прийнятих,виданих,складених чиукладених структурнимипідрозділами,службовими особамиПАТ «РеалБанк»,АТ «Брокбізнесбанк»,НБУ,УНБУ в Харківській області,інших суб`єктівгосподарювання;акту ревізії;висновків експертів; протоколів оглядівдокументів,у томучислі електроннихносіїв інформації;протоколів допитусвідків Том № 2) наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, тобто досліджені в судовому засіданні докази у своїй сукупності та взаємозв`язку об`єктивно підтверджують, що існують достатні факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_6 пов`язаний із вчиненням кримінальних правопорушень за наведених вище обставин.
Отже, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6, зважаючи на надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність такої сукупності доказів, якої достатньо для підозри ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, зазначених у клопотанні детектива.
Щодо переховуванняпідозрюваного відорганів досудовогорозслідування тасуду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності,то слідчийсуддя,зважаючи наположення ст.297-1КПК України,не вбачаєпідстав дляперевірки існуваннятаких обставин,враховуючи,що детективзвернувся дослідчого суддііз клопотаннямпро здійсненняспеціального досудовогорозслідування щодо ОСОБА_6 з підстав оголошення його в міжнародний розшук.
Щодо оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_6 .
За ч. 1 ст. 281 КПК України (поточна редакція), якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. У первісній редакції цієї частини ст. 281 КПК України так само було передбачено оголошення слідчим, прокурором розшуку підозрюваного, якщо під час досудового розслідування його місцезнаходження невідоме (діяла до 14.04.2017).
Постановою слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 від 07.09.2015 у кримінальному провадженні №12014000000000113 від 07.03.2014 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_6 у зв`язку з тим, що місцезнаходження останнього невідоме та встановлено, що він переховується на території Російської Федерації від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності (Том № 1 а.с.149-150,). На час оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_6 органом досудовогорозслідування невстановлено місцезнаходженнявказаної особи,про щосвідчать матеріаливиконання дорученняслідчого тапротокол допитусвідка ОСОБА_11 матері ОСОБА_6 (Том №1 а.с. 163-166, 174-177).
Як було вказано вище, після складення повідомлення про підозру ОСОБА_6 через свого захисника ОСОБА_9 07.10.2015подав слідчомузаяву,проте неповідомив просвоє фактичнемісце перебування (Том № 1 а.с.138, 139).
Як вбачається із матеріалів клопотання (Том № 1 а.с. 178-195), органом досудового розслідування та прокурорами неодноразово вживалися заходи для виклику ОСОБА_6 до органудосудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000001955 від 18.09.2015 для проведення слідчих та процесуальних дій шляхом направлення повісток про виклик Височанській селищній раді для вручення ОСОБА_6 та розміщення тексту відповідних повісток на офіційному сайті Генеральної прокуратури України, друку повістки в газеті «Урядовий кур`єр» (засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження). Інформація про розшук ОСОБА_6 була внесена до розшукових обліків МВС та опублікована на офіційному сайті МВС України в розділі «Розшук».
Листом начальника Департаменту Інтерполу та Європолу Національної поліції України від 10.04.2017 №IP/6589/15/С63/9181/ЕС4/R3/1 повідомлено, що згідно з обліками Генерального секретаріату Інтерполу наявні червоні повідомлення щодо міжнародного розшуку громадянина України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою арешту та подальшої екстрадиції в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 255, ч.2 ст. 366, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 209КК України (Том № 1 а.с.196-200).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.03.2016 у справі №757/9440/16-к задоволено клопотання слідчого, подане у кримінальному провадженні №42015000000001955від 18.09.2015,та обрано щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (Том № 1 а.с. 144-148).
У подальшому 14.07.2018 із матеріалами кримінального провадження №42015000000001955 були об`єднані матеріали кримінального провадження №42018000000001720 від 13.07.2018 (виділені із провадження №12013220540000400) за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч.5 ст. 191; ч. 4 ст. 28 ч.3 ст. 209; ч.4 ст. 28 ч.1 ст.366 КК України (Том № 1 а.с. 30-31). І в об`єднаному кримінальному провадженні №42015000000001955 постановою детектива НАБУ ОСОБА_3 від 21.02.2022 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук (Том № 1 а.с.160-162).
Виходячи з положень ч. 1 ст. 297-4 КПК України, під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування відносно особи прокурор/слідчий зобов`язаний довести, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Отже, положення чинного КПК України покладають на прокурора/слідчого обов`язок надати докази на підтвердження оголошення підозрюваного, зокрема, у міжнародний розшук, та не зобов`язують прокурора/слідчого доводити факт перебування такої особи в розшуку.
При цьому, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку вже в об`єднаному кримінальному провадженні і було здійснено детективом НАБУ ОСОБА_3 шляхом винесення постанови від 21.02.2022 про оголошення у міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6 .
Фактично, дата винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного є датою оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, а саме з цим фактом частина 2 статті 297-1 КПК України пов`язує можливість здійснення спеціального досудового розслідування.
Подальше скерування зазначеної постанови до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для організації міжнародного розшуку підозрюваної є організаційним етапом такого розшуку і є наслідком виникнення такого юридичного факту як оголошення особи у міжнародний розшук.
Вказану правову позицію підтверджує зміст ст. 281 КПК України, яка визначає загальні правила оголошення у розшук і здійснення розшуку.
Так, за змістом вказаної статті, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова.
Таким чином, факт оголошення особи у розшук (міжнародний розшук як один із різновидів розшуку) підтверджується окремою постановою слідчого (детектива). Вказана умова в даному випадку була дотримана.
Частина 3 ст. 281 КПК України передбачає, що у подальшому оголошений розшук може здійснюватися за відповідним дорученням оперативними підрозділами, але поняття «здійснення розшуку» не є тотожним поняттю «оголошення розшуку» за змістом статті 281 КПК України. Розшук здійснюється після його оголошення, при чому здійснення розшуку стосується вирішення організаційних питань, які вирішуються після його оголошення.
Постанова про оголошення особи в міжнародний розшук є єдиним доказом існування юридичного факту оголошення такої особи в міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281 КПК України. При цьому скерування даної постанови до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України є одним із можливих шляхів організації міжнародного розшуку, тобто є лише засобом здійснення такого розшуку (ч. 3 ст. 281) КПК України.
З огляду на наявність у матеріалах клопотання доказів оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_6 відповідної постанови детектива НАБУ від 21.02.2022 слідчий суддя дійшов висновку, що детективом доведено факт оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_6 .
Так, КПК України не передбачає особливостей оголошення особи у міжнародний розшук і не делегує нікому можливість встановлювати такі особливості підзаконними актами.
У свою чергу, слідчий (детектив) вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол, так і поза нею.
Положення «Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол», затвердженої Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020 Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, визначають, що однією з цілей міжнародного співробітництва з використанням інформаційної системи Інтерполу є установлення місцезнаходження осіб, які розшукуються. При цьому не зазначається, що виключно вказана Інструкція регулює питання встановлення місцезнаходження осіб, які розшукуються, зокрема оголошено їх міжнародний розшук. Крім того, КПК України не обмежує поняття міжнародного розшуку тільки міжнародним розшуком з використанням інформаційної системи Інтерполу.
Так, за змістом статті 2 Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу, вказана організація здійснює взаємодію всіх органів кримінальної поліції. Тобто, наявність або відсутність у вказаній організації відомостей про розшук певної особи, ще не свідчить, що особа не оголошена у міжнародний розшук, а може свідчити, що такий розшук не здійснюється цією організацією, але у цьому випадку компетентні органи відповідної країни для здійснення розшуку мають можливість звертатись напряму до інших країн відповідно до міжнародних угод.
Міжнародна організація кримінальної поліції Інтерпол лише дає змогу ефективно супроводжувати процес міжнародного розшуку та здійснювати криміналістичне, інформаційне, аналітичне, організаційне, методичне забезпечення такої діяльності.
Відсутність інформації в організації Інтерпол про розшук певної особи не свідчить про неоголошення особи у міжнародний розшук, оскільки з наявністю/відсутністю такої інформації КПК України не пов`язує можливість/неможливість оголошення особи у розшук (міжнародний розшук).
На підставі наведеного вище, враховуючи, що КПК України передбачає спеціальне досудове розслідування щодо кримінальних правопорушень, передбачених ст.255, 191, 209 КК України, які розслідуються у межах кримінального провадження №42015000000001955 від 18.09.2015, а кримінальні провадження за ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України розслідуються із вказаними злочинами в одному кримінальному провадженні та виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування, що ОСОБА_6 є повнолітнім, набув статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні, наявні достатні докази для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 оголошений у міжнародний розшук, зважаючи, що стороною обвинувачення обґрунтовано клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного саме фактом перебування останнього в такому розшуку, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання детектива у зв`язку із доведеністю всіх обставин, які обумовлюють застосування спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_6 в цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 297-1, 297-3, 297-4, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №42015000000001955 від 18.09.2015 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.
Якщо підстави для постановлення слідчим суддею ухвали про здійснення спеціального досудового розслідування перестануть існувати, подальше досудове розслідування стосовно ОСОБА_6 здійснювати згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_12