- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
Справа № 991/967/22
Провадження 1-кс/991/977/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 на рішення прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник просить скасувати постанову прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 10.01.2022 у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України та зобов`язати прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора закрити кримінальне провадження № 52018000000000182 від 02.03.2018 в частині ч. 2 ст. 364 КК України на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Скарга обґрунтована тим, що до Національного бюро народним депутатом ОСОБА_6 направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення службовими особами Державної служби геології та надр України, якими на підставі наказу від 15.05.2017 року № 217 без проведення аукціону, в порушення вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2013 року № 615, ті інших нормативно-правових актів, видано ТОВ «Аркона Газ-Енергія» спеціальний дозвіл на користування надрами (геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти (газу) від 18.05.2017 року № 4830 (Свистунківсько-Червонолуцького родовища, розташованого у Полтавській області), що призвело до недоотримання коштів, сума яких в 10 разів більша, ніж за них сплачено ТОВ «Аркона Газ-Енергія» (3 863 300 грн).
Відомості за вказаною заявою про вчинення кримінального правопорушення 02.03.2018 внесено детективом Національного бюро до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52018000000000182 за попередньою кваліфікацією ч. 2 ст. 364 КК України.
У подальшому відповідно до витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено зміни до фабули, кримінальне провадження доповнено новими епізодами.
31 липня 2021 року у межах цього кримінального провадження повідомлено про підозри працівників Українського геологорозвідувального інституту: ОСОБА_7, ОСОБА_8 директора ТОВ «Аркона Газ- Енергія» ОСОБА_4, працівників ТОВ «НВФ «Проект Нафтогаз». Жодній службовій особі Державної служби геології та надр про підозру не повідомлено.
09 жовтня 2021 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, завершено та надано доступ до матеріалів кримінального провадження сторонам провадження.
У той же час, Національною поліцією України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019000000000177 від 06.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про яке внесені на підставі заяви народного депутата ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення службовими особами Державної служби геології та надр України щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Аркона Газ-Енергія». Після проведення досудового розслідування вказане кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Стороною захисту 30.09.2021 прокурору п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 направлено клопотання про закриття кримінального провадження № 52018000000000182 від 02.03.2018 на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України. За результатами розгляду зазначеного клопотання прокурор 15.10.2021 виніс постанову про відмову у його задоволенні, яка ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.12.2021 у справі № 991/8216/21 скасована як незаконна. Зазначає, що скасовуючи постанову прокурора від 15.10.2021 слідчий суддя вказав на її невідповідність ч. 5 ст. 110 КПК України.
10 січня 2022 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 повторно з власної ініціативи розглянув клопотання сторони захисту від 30.09.2021 про закриття кримінального провадження та відмовив у його задоволенні, про що виніс відповідну постанову, яку сторона захисту отримала засобами поштового зв`язку 03.02.2022.
Захисник ОСОБА_3 зазначає, що постанова прокурора від 10.01.2022, якою повторно відмовлено у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, не містить спростування, викладених в ухвалі слідчого судді від 20.12.2021 вимог, а також мотивована тим, що постанова старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України від 31.10.2019 у межах кримінального провадження № 12019000000000177 від 06.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, винесена з порушенням правил підслідності.
З прийнятим прокурором рішенням сторона захисту не погоджується.
Захисник ОСОБА_3 зазначає,що ознакою,яка надумку органудосудового слідстває визначальноюдля віднесеннякримінального провадженнядо підслідностіНаціонального антикорупційногобюро Україниє те,що розмірзавданої шкодиза ст.364 КК України у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та кримінальне правопорушення вчинене службовими особами суб`єкта господарювання у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.
Зазначає, що доводи сторони обвинувачення щодо наявності завданої шкоди, передбаченої п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України та диспозицією ч. 2 ст. 364 КК України спростовується, зокрема, результатами державного фінансового аудиту за період з 01.01.2015 до 31.12.2017, науково-технічними експертизами, висновками судової геолого-економічної, судово-технічної та судовоекономічних експертиз.
Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у справах № 826/14653/17 та № 826/7627/18 визнано правомірність дій службових осіб Державної служби геології та надр, ТОВ «Аркона Газ-Енергія», ТОВ «НВФ «Проект Нафтогаз» щодо отримання/видачі спеціального дозволу на користування надрами.
У повідомленняхпро підозру працівникам Українського геологорозвідувального інституту ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не вказано, які саме повноваження цих осіб щодо прийняття рішення про підрахунок початкової вартості ними порушені та чим вони передбачені, відсутність їх повноважень в розумінні ст. 364 КК України підтверджується: положенням про відділ геолого-економічної оцінки УкрДРГІ; їх посадовими інструкціями, договором між УкрДРГІ та Державною службою геології та надр про надання послуг про розрахунок вартості спеціальних дозволів; висновком за результатами експертизи менеджменту від 15.09.2020 №019-АНО/20, судовою практикою.
Разом з цим, підозрювані ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_7 не є суб`єктами злочину передбаченого ст. 364 КК України.
Посилання детектива у повідомленні про підозру на те, що ОСОБА_4 є службовою особою необґрунтоване, оскільки службова особа, повинна виконувати організаційно розпорядчі обов`язки щодо предмету злочину (спеціальний дозвіл на користування надрами № 4830), а ОСОБА_4, як директор ТОВ «Аркона Газ-Енергія» отримувача такого дозволу, виконував вимоги чинного на той період законодавства щодо його отримання.
Крім того, з тексту повідомлення про підозру встановлено, що злочином, на думку детектива, є подія 18.05.2017 щодо підписання начальником Управління надрокористування та міжнародного співробітництва Держгеонадр ОСОБА_12 на підставі наказу від 15.05.2017 № 217 та видача спеціального дозволу на користування надрами № 4830. Однак, як стверджує детектив, ОСОБА_4 та інші учасники здійснили дії щодо отримання спеціального дозволу № 4830 у той же час будучи не наділеними відповідними повноваженнями щодо видачі цього дозволу.
Враховуючи колегіальність вирішення питання щодо видачі Державною службою геології та надр України спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Аркона Газ- Енергія» від 18.05.2017 року № 4830, станом на квітень-травень 2017 року не могли перебувати у сфері компетенції: ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_8 .
Крім того, повноваження ОСОБА_7, ОСОБА_8 не є делегованими та не були службовими та такими, що обумовлювали можливість будь-яких дій, які б знаходились у причинно-наслідковому зв`язку із видачою спеціального дозволу ТОВ «Аркона Газ- Енергія». Верховний Суд у складі Касаційного кримінального суду у справі № 646/7942/14-к від 12.12.2019 року роз`яснив, що зловживання владою або службовим становищем можуть бути визнані лише такі дії посадової особи, які випливають з його службових повноважень та були пов`язані із здійсненням прав та обов`язків, якими ця особа наділена в силу посади, яку обіймає.
Посилаючись, у тому числі, на ч. 2 ст. 28, ст. 307 КПК України, висновки Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі від 12.12.2019 № 161/10535/19, захисник ОСОБА_3 стверджує, що закриття кримінального провадження за результатами розгляду цієї скарги є співмірним та ефективним засобом відновлення порушеного права.
Захисник ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав з підстав викладених у ній, просив задовольнити.
До початку судового засіданні на електронну пошту суду від прокурора п`ятого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 надійшло клопотання про розгляд скарги за наявними матеріалами без участі прокурора.
Відсутність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України).
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 24 КПК України). Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що під час досудового розслідування стороною захисту може бути оскаржена відмова прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Статтею 284 КПК України визначені підстави, за наявності яких закривається кримінальне провадження.
Так, пунктом 9-1 частини першої цієї статті встановлено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.
Таким чином, вирішуючи питання про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України або відмову у закритті кримінального провадження прокурор має з`ясувати:
1) наявність нескасованої постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 ч. 1 ст. 284 КПК України;
2) що діяння, яке розслідується у кримінальному провадженні, є тим самим діянням щодо якого існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 ч. 1 ст. 284 КПК України.
3) здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке закрито на одній із підстав, зазначених у п. п. 1, 2, 4, 9 ч. 1 ст. 284 КПК України, на момент його закінчення, із дотриманням вимог щодо підслідності.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, у тому числі, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
30 вересня 2021 року захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 із клопотанням, у якому просив закрити кримінальне провадження № 52018000000000182 від 02.03.2018 за ст. 364 КК України на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки існує не скасована постанова слідчого управління Національної поліції України від 31.10.2019 про закриття кримінального провадження з підстав, встановлення відсутності складу кримінального правопорушення за ч.2 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні № 12019000000000177 від 06.03.2019 щодо того самого діяння, яке наразі розслідується детективами Національного антикорупційного бюро України, що підтверджується матеріалами справи.
Клопотання мотивував тим, що з тексту повідомлення про підозру, злочином, на думку детектива, є подія 18.05.2017 щодо підписання начальником Управління надрокористування та міжнародного співробітництва Держгеонадр ОСОБА_12 на підставі наказу від 15.05.2017 № 217 та видача спеціального дозволу на користування надрами № 4830. ОСОБА_4 та інші учасники здійснили дії щодо отримання вказаного спеціального дозволу. Однак, ОСОБА_4 не є суб`єктом злочину, передбаченого ст. 364 КК України та жодним із доказів не встановлено матеріальний збиток від його протиправної діяльності. На підтвердження вказаного, серед іншого, надав висновок експерта № 019-АНО/20 за результатами проведення судової експертизи менеджменту від 15.05.2020.
За результатом розгляду клопотання прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 виніс постанову від 15.10.2021 про відмову в задоволенні клопотання, яка скасована ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.12.2021 у справі № 991/8216/21 як така, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України. Копії постанови та судового рішення містяться у матеріалах справи.
Слідчий суддя звертає увагу, що повторний розгляд прокурором клопотання сторони захисту після скасування попереднього рішення за результатами його розгляду, є правомірним та узгоджується із вимогами п. 9 ч. 2 ст. 36, ст. 220 КПК України. Водночас, не вчинення таких дій позбавляє сенсу оскарження до слідчого судді рішення прокурора під час досудового розслідування.
Встановлено, що 10.01.2022 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 повторно розглянув клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, подане 30.09.2021, та виніс постанову про відмову у його задоволенні.
У мотивувальній частині постанови від 10.01.2022 прокурор зазначив відомості про: надходження клопотання захисника, його короткий зміст, обґрунтування підстав неврахування викладених захисником у клопотанні обставин, зокрема, щодо врахування відсутності у підозрюваного ОСОБА_4 статусу службової особи та повноважень для прийняття рішення про видачу спеціального дозволу; щодо неврахування висновку № 019-АНО/20 від 15.09.2020 за результатами проведення експертизи менеджменту. Також прокурор, посилаючись на ч. 5 ст. 216 КПК України, зазначив, що у кримінальному провадженні № 52018000000000182 повідомлено про підозру шість осіб, двоє з яких: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є службовими особами державного підприємства Український державний геологорозвідувальний інститут (УКРДГРІ), 100% частки якого належить державі в особі Державної служби геології та надр України, водночас розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, становить 196 810 530 грн, тобто це кримінальне провадження підслідне детективам Національного антикорупційного бюро України. Прокурор звертає увагу, що до клопотання захисника ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження долучено лише копію постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_15 від 31.10.2019, будь-які інші матеріали, які б дозволили об`єктивно оцінити викладені у ній висновки, відсутні. Тому, прокурор стверджує, що у даному випадку необхідно виходити від зворотного і оцінювати дотримання правил підслідності детективами Національного антикорупційного бюро України. Оскільки правила підслідності дотримані і кримінальне провадження відноситься до виключної компетенції Національного бюро, то відповідно не може розслідуватися іншим органом досудового розслідування. Отже, якщо кримінальне провадження № 12019000000000177 має тотожний предмет досудового розслідування з кримінальним провадженням № 52018000000000182, то висновок про недотримання Головним слідчим управлінням Національної поліції України правил підслідності є очевидним. Прокурор дійшов висновку, що підстави для закриття кримінального провадження відсутні.
Перевіряючи законність та обґрунтованість постанови прокурора слідчий суддя зазначає таке.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 наголошував на тому, що у кримінальному провадженні № 12019000000000177 від 06.03.2019 досудове розслідування здійснювалось щодо тих самих обставин, які розслідуються наразі в кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018. А тому постанова старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України від 31.10.2019 у межах кримінального провадження № 12019000000000177 від 06.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, є підставою для закриття кримінального провадження № 52018000000000182 від 02.03.2018 в частині епізоду кримінального правопорушення за ч. 2 ст.364 КК України, у відповідності до п.9-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Як зазначалося вище, підстави для застосування положення п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначаються сукупністю обставин, які є обов`язковими для можливості прийняття рішення про закриття кримінального провадження або відмови у його прийнятті.
У судовому засіданні встановлено, що постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_15 від 31.10.2019 кримінальне провадження № 12019000000000177 від 06.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Рішення слідчого станом на 24.12.2021 не скасоване та є чинним, що підтверджується матеріалами справи. (т. 1, а.с. 92-118).
Як вбачається зі змісту вищевказаної постанови від 31.10.2019 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019000000000177 від 06.03.2019 здійснювалось за фактом зловживання службовим становищем посадових осіб Державної служби геології та надр України в інтересах третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки. Відомості внесені на підставі заяви народного депутата ОСОБА_6 від 22.02.2019 № 475-зз щодо зловживання службовим становищем посадових осіб Державної служби геології та надр України під час видачі ТОВ «Аркона-Газ Енергія» спеціального дозволу від 18.05.2017 № 4830, що спричинило тяжкі наслідки. У постанові слідчий зазначив, що в ході досудового розслідування спростовано твердження народного депутата ОСОБА_6 про те, що у разі проведення відкритого аукціону щодо продажу спеціального дозволу від 18.05.2017 № 4830 сума, сплачених до бюджету коштів, могла б бути вищою, ніж фактично сплачена ТОВ «Аркона-Газ Енергія» у сумі 3863300грн, тому дійшов висновку про відсутність в діях посадових осіб Державної служби геології та надр України складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.
Матеріали справи не містять копії заяви народного депутата ОСОБА_6 від 22.02.2019 № 475-зз, у той же час, у постанові слідчого від 31.10.2019 викладено її короткий зміст, який в цій частині є аналогічним заяві народного депутата ОСОБА_6 від 20.02.2018 № 293-зз, з якою він звернувся до Національного антикорупційного бюро України, зокрема щодо суми коштів, які могла б отримати держава за виданий Державною службою геології та надр України ТОВ «Аркона-Газ Енергія» спеціальний дозвіл №4830 від 18.05.2017 на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища, розташованого у Полтавській області, а саме: від 45 до 110 млн. грн, та фактично сплачені товариством кошти у сумі 3863300грн. (т. 1 а.с. 39-46)
Відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України у редакції станом на 06.03.2019, злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК, підслідний детективам Національного антикорупційного бюро України, зокрема, у разі, якщо розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу.
Слід врахувати, що Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, а перевірка, викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставин, у тому числі розміру шкоди понад 40 млн. грн, є предметом перевірки досудового розслідування.
Тобто, на час внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою народного депутата ОСОБА_6 від 22.02.2019 № 475-зз (кримінальне провадження № 12019000000000177 від 06.03.2019) були наявні підстави для висновку про підслідність цього кримінального правопорушення детективам Національного антикорупційного бюро України
Слідчий суддя звертає увагу, що відомості по кримінальному провадженню № 12019000000000177 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2019, тобто після початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018.
Відповідно до витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань, які містяться у матеріалах справи, встановлено,що 02.03.2018фабула кримінального провадження № 52018000000000182 викладена так: службові особи Державної служби геології та надр України зловживаючи службовим становищем незаконно видали спеціальні дозволи на користування надрами, чим спричинили тяжкі наслідки державним інтересам. Станом на 02.11.2018 кримінальне провадження доповнено епізодом за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 364 КК України з такою фабулою: службові особи Державної служби геології та надр України та Українського державного геологорозвідувального інституту, зловживаючи службовим становищем, вчинили дії щодо заниження вартості спеціальних дозволів за користування надрами, чим спричинили тяжкі наслідки державним інтересам. (т. 1 а.с. 31-38, т. 6 а.с. 138-141)
Відповідно доч.4ст.218КПК Українина початкурозслідування слідчийперевіряє наявністьвже розпочатихдосудових розслідуваньщодо тогож кримінальногоправопорушення. У разі якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 5 цієї статті визначено, що спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або його заступник.
Тобто, враховуючи зміст постанови від 31.10.2019, слідчим Національної поліції на початку розслідування кримінального провадження № 12019000000000177 від 06.03.2019 не виконані вимоги ч. 4 ст. 218 КПК України, доказів того, що Генеральний прокурор або його заступник вирішували спір щодо підслідності кримінальних проваджень № 52018000000000182 від 02.03.2018 та № 12019000000000177 від 06.03.2019 матеріали справи не містять.
Разом з цим, досліджені у судовому засіданні матеріали підтверджують, що за результатами досудового розслідування в межах кримінального провадження № 52018000000000182 від 02.03.2018 двоє підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є службовими особами державного підприємства Український державний геологорозвідувальний інститут, 100% частки якого належить державі в особі Державної служби геології та надр України, а розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, становить 196 810 530 грн, тому слідчий суддя погоджується з висновками прокурора у оскаржуваній постанові про те, що це кримінальне провадження підслідне детективам Національного антикорупційного бюро України за ознакою п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Таким чином, твердження прокурора про недотримання Головним слідчим управлінням Національної поліції України правил підслідності не є безпідставними.
Отже, постанова старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_15 від 31.10.2019 про закриття кримінального провадження № 12019000000000177 від 06.03.2019 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України не може слугувати підставою для закриття кримінального провадження № 52018000000000182 від 02.03.2018 за ч. 2 ст. 364 КК України на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки слідчим суддею не встановлено наявності всіх обставин, які є обов`язковими для прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 26 КПК України, дослідження та оцінка слідчим суддею обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_4, та доведеності розміру шкоди, не є предметом судового контролю під час розгляду скарги в порядку п. 11 ч. 1 ст. 303 КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржуване рішення прокурора, з урахуванням положень ст. 36, п. 2 ч. 5 ст. 110, п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, є законним та обґрунтованим, тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1