Документ № 103988188

Справа № 991/2685/21

Провадження 1-кп/991/18/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2022 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

його захисника, адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення застави у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020100000000091 від 11.01.2020, за обвинуваченням:

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Чернігів, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368КК України,

ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Чернівці, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

I. Історія провадження

1.1 На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2 08.04.2022 від обвинуваченого ОСОБА_6 надійшло клопотання, яке містило прохання повернути заставодавцю ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 175760 грн, які були внесені нею в якості застави на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2020.

Зазначене клопотання обґрунтоване (1) припиненням строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків, для забезпечення виконання яких до нього був застосований запобіжний захід у вигляді застави, та (2) бажанням допомогти армії України шляхом придбання військових облігацій у кількості 165 шт. за рахунок коштів, сплачених у якості застави.

Зокрема, обвинувачений зазначив, що 05.04.2020 сплив строк дії покладених на нього ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 06.02.2020 обов`язків і питання про їх продовження з того часу слідчим суддею (судом) не вирішувалось. Тому, оскільки протягом строку дії зазначеної ухвали він жодного разу покладені на нього обов`язки не порушив, то підстави для звернення застави в дохід держави і вирішення питання про обрання більш суворого запобіжного заходу наразі відсутні.

При цьому у клопотанні наголошено, що обвинувачений ОСОБА_6 має намір придбати за рахунок коштів, сплачених у якості застави, військові облігації та у такий спосіб підтримати державну політику у сфері фінансування Збройних Сил України, у зв`язку з чим просив повернути внесену його дружиною заставу.

1.3 До клопотання додано письмову згоду ОСОБА_9 на придбання військових облігацій за рахунок внесеної нею застави, в якій остання зобов`язалась не заявляти жодних претензій майнового чи іншого характеру щодо придбаних облігацій протягом усього строку їх дії.

II. Позиції сторін судового провадження

2.1 Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник, адвокат ОСОБА_7, клопотання підтримали та просили суд його задовольнити. Зауважили, що обвинувачений ОСОБА_6 зобов`язується придбати зазначені цінні папери на максимально можливий строк, утриматись від їх відчуження потягом розгляду цього кримінального провадження та перерахувати отриманий дохід на потреби армії. Вважали, що у випадку ухвалення судом обвинувального вироку повернення застави не позбавляє можливості сторону обвинувачення в майбутньому накласти на такі цінні папери арешт з метою виконання рішення суду в частині конфіскації майна.

2.2 Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував та вважав, що купівля облігацій є способом збереження коштів, внесених як застава, і отримання за їх рахунок прибутку.

ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду

3.1 Заслухавши думку учасників судового засідання, проаналізувавши доводи клопотання, колегія суддів дійшла наступних висновків.

3.2 Встановлені судом обставини.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2020 до ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у межах 476 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1000552 грн, та покладенням на підозрюваного наступних обов`язків: 1) за першим викликом слідчого або прокурора з`являтись до органу досудового розслідування; 2) не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (т.4, а.с. 6-8).

07.02.2020 заставу у розмірі 1000552 грн було внесено на рахунок ТУДСА у м.Києві дружиною обвинуваченого ОСОБА_6 ОСОБА_9

05.04.2020 сплив строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2020 обов`язків.

У подальшомуна підставіухвали слідчогосудді Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2020 раніше визначенийдля ОСОБА_6 розмір заставибув зменшенийдо 80прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить175760грн.Решту внесених ОСОБА_9 в якості застави грошових коштів у розмірі 824792грн вирішено повернути заставодавцю (т.4, а.с.9-11).

На теперішній час відносно ОСОБА_6 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 175760 грн.

3.3 Щодо правових наслідків припинення дії обов`язків, покладених на обвинуваченого.

Застава, як один із запобіжних заходів, полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків (ч.1 ст.182 КПКУкраїни).

Отже, застава має забезпечувати дієвість кримінального провадження, що обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Так, перелік обов`язків, які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, наведений у ч.7 ст.42 КПК України. До них законодавець відносить, зокрема, обов`язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб . Ці обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, виходячи з їх процесуального статусу, тому строк їх дії співпадає з часом перебування особи у такому процесуальному становищі.

Пунктом 2 ч.7 ст.42 КПК України окремо визначено обов`язок підозрюваного, обвинуваченого виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Ці обов`язки визначені п. 1-9 ч.5 ст.194 КПК України. Вони покладаються на підозрюваного, обвинуваченого слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, за умови доведення прокурором наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПКУкраїни, з метою необхідності їх запобіганню. Такі обов`язки покладаються на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (ч.7 ст.194 КПКУкраїни).

Варто вказати, що обов`язки підозрюваного, обвинуваченого, визначені ст. 42 КПК України, не є взаємовиключними чи альтернативними.

Згідно з ч.8 ст.182 КПК України неявка належним чином повідомленого підозрюваного за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин або неповідомлення порушення інших покладених при застосуванні запобіжного заходу обов`язків є окремими підставами для звернення застави в дохід держави.

Таким чином, застава забезпечує виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, покладених як кримінальним процесуальним законом (ч. 7 ст. 42 КПК України), так і слідчим суддею, судом (п.1-9 ч.5 ст.194 КПКУкраїни).

Суд звертає увагу, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2020 альтернативний запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_6 був визначений з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч.7 ст.42 КПК України, та окремо до 05.04.2020 додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПКУкраїни.

За таких обставин, з огляду на збереження покладених на ОСОБА_6 законом обов`язків, які обумовлені його процесуальним статусом, сплив строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 рішенням слідчого судді про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, не свідчить про

припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави.

3.4 Щодо можливості повернення застави у зв`язку з бажанням обвинуваченого допомогти Збройним Силам України.

Потребу у зверненні з клопотанням ОСОБА_6 додатково обґрунтовував бажанням придбати військові облігації на кошти, які були внесені його дружиною у якості застави, для допомоги Збройним Силам України, зауважував, що зобов`язується на протязі десяти днів прозвітувати про їх придбання.

Нормативно - правове регулювання придбання військових облігацій здійснюється на підставі Постанови КМУ від 25.02.2022 №156 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики «Військові облігації». Згідно п. 1 зазначеної Постанови, з метою забезпечення виконання Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64, КМУ здійснює державні внутрішні запозичення в обсязі до 400 млрд. гривень шляхом поетапного випуску облігацій внутрішньої державної позики «Військові облігації» з такими основними умовами:

-номінальна вартість однієї облігації 1000 грн;

-купонний період один рік;

-ставка доходу 11 відсотків річних;

-строк обігу до 15 років.

Військові облігації - це різновид облігацій внутрішньої державної позики - державних цінних паперів, емітентом яких є Міністерство фінансів України. військові облігації розміщуються на внутрішньому ринку державних цінних паперів України. Їх особливість полягає у тому, що облігації цільові - кошти від розміщення держава спрямовуватиме на фінансування Збройних сил України та потреб країни в умовах воєнного стану. Держава гарантує власникам військових облігацій виплату їх номінальної вартості та доходу відповідно до умов розміщення облігацій, дохід у вигляді відсотків від придбання військових облігацій не оподатковується, тобто особа не сплачує податок на прибуток та військовий збір.

Таким чином, придбання військових облігацій має дві мети, це допомога ЗСУ через цільове використання коштів державного займу та отримання прибутку.

З огляду на те, що застава є видом запобіжного заходу (п.3 ч.1 ст.176 КПКУкраїни) слід вважати, що застава припиняється у разі її скасування, зміни на інший запобіжний захід, або ж прийняття рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Колегія суддів всіляко підтримує бажання обвинуваченого надати фінансову підтримку Збройним Силам України у воєнний час, проте не у спосіб, запропонований у клопотанні.

За правилами ч.3 ст.26 КПКУкраїни слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Виходячи зі сформульованих у клопотанні вимог, розпорядження коштами, які обвинувачений ОСОБА_6 просив повернути заставодавцю, не входить до кола питань, які підлягають вирішенню в межах процедури повернення застави.

За змістом ст. 9 КПК України суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Кримінальний процесуальний кодекс України не надає право суду здійснювати контроль за витрачанням коштів, які були повернуті заставодавцю, чи вимагати будь-якого характеру звітності з цього приводу.

Ч. 5 ст.616 КПК України встановлює, що за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.

Слід зазначити, що Верховний Суд у листі №1/0/2-22 від 03березня 2022року «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» (далі Лист ВС) звертав увагу суддів на проблеми правового регулювання окремих питань, що виникають під час здійснення правосуддя. Так, у п.10 зазначено, що суду необхідно зважати на обставини воєнного стану та, за наявності необхідних для цього підстав, за клопотанням підозрюваного доречно ухвалювати рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу, для їх подальшого внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.

Однак клопотання ОСОБА_6 про намір придбати військові облігації не є ідентичним позиції про необхідність перерахування застави на підтримку Збройних Сил України, яке здійснюється безпосередньо за рішенням суду.

Таким чином, оскільки подальша доля цих коштів перебуває поза межами зони контролю суду, а підстави для припинення застави відсутні, суд не вправі прийняти рішення про повернення застави виключно на підставі зобов`язання обвинуваченого придбати такі цінні папери в майбутньому.

3.5 Висновки суду.

Із урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 182, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення застави відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3