- Головуючий суддя (ВАКС) : Маслов В.В.
Справа № 991/2288/21
1-кп/991/15/21
УХВАЛА
19 квітня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючий ОСОБА_1,
судді ОСОБА_2, ОСОБА_3,
учасники кримінального провадження:
секретар судового засідання ОСОБА_4,
прокурор ОСОБА_5,
обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
здійснюючи увідкритому судовомузасіданні розглядклопотань прокурорачетвертого відділуУправління процесуальногокерівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52020000000000362,
ВСТАНОВИВ:
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
У провадженні колегії суддів Вищого антикорупційного суду (далі суд) перебувають матеріали кримінального провадження № 52020000000000362, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 03.06.2020, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.
15.04.2022 до суду надійшли два клопотання прокурора про скасування арешту майна.
За змістом клопотань прокурор просить суд скасувати арешти у вищезазначеному кримінальному провадженні, накладені на таке майно:
-4950000доларів США,вилучених 13.06.2020 під час проведення огляду автомобіля «Mercedes-Benz», модель CL500, номер шасі НОМЕР_1, яким користувався ОСОБА_12 ;
-1000000доларів США, вилучених 12.06.2020під часпроведення обшукуслужбового автомобіляГоловного управління Державної податковоїслужби ум. Києві (далі-ГУ ДПСу м. Києві)«VolkswagenPassat»,р.н. НОМЕР_2, яким користувався ОСОБА_7 .
Необхідність скасуванняарештів,накладених назазначені кошти,прокурор обґрунтовуєтим,що у подальшому застосуванні таких заходів забезпеченнякримінального провадженнявідпала потреба,а такожтим,що єнеобхідність упередачі відповіднихкоштів для потреб Збройних Сил України на виконання наказу військового командування про їх примусове відчуження в умовахправового режимувоєнного стану,у зв`язкуз військовоюагресією російськоїфедерації протиУкраїни (наказкомандира військовоїчастини НОМЕР_3 №39від 08.04.2022).
Позиції учасників кримінального провадження
Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити подані клопотання та скасувати арешт на майно.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9 щодо задоволення клопотань прокурора не заперечували.
Обвинувачений ОСОБА_7 та йогозахисники ОСОБА_10, ОСОБА_11 при вирішенні клопотань прокурора покладались на розсуд суду.
Установлені судом обставини із посиланням на докази
Як вбачається з доданих до клопотання прокурора документів, 12.06.2020, під час досудового розслідування кримінального провадження № 52020000000000362, детективами Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) на території підземного паркінгу за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, було проведено обшук службового автомобіля ГУ ДПС у м. Києві «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 та виявлено 1 000 000 доларів США.
Окрім того, 13.06.2020, під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження детективами НАБУ на території підземного паркінгу, за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, було проведено огляд автомобіля «Mercedes-Benz», модель CL500, номер шасі НОМЕР_1 та виявлено три валізи, у яких містилися 5 000 000 доларів США.
Після вилучення стороною обвинувачення зазначених коштів вони були оглянуті та описані у протоколах слідчих дій як речові докази.
У подальшому,згідно зухвалами слідчого судді від 19.06.2020 та 02.12.2020, на вилучені кошти в сумі 5000000доларів СШАбуло накладено арешт з метою забезпечення збереження їх як речових доказів (предмета злочину - неправомірної вигоди), з метою спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.
Також, згідно з ухвалами слідчого судді від 19.06.2020 та 03.12.2020, на вилучені кошти в сумі 1 000 000 доларів США накладено арешт з метою забезпечення збереження їх як речових доказів (предмета злочину - неправомірної вигоди) та спеціальної конфіскації.
Вищенаведені обставини підтверджуються фактичними даними, зафіксованими у таких досліджених судом документах: витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №52020000000000362, протоколі обшуку від 12.06.2020; протоколах огляду речей від 13.06.2020; протоколі огляду місця події від 13.06.2020, постанові детектива НАБУ про визнання речових доказів від 13.06.2020; постановах детектива НАБУ про уточнення даних в процесуальних документах від 05.10.2020; ухвалах слідчого судді від 15.06.2020, 19.06.2020, 02.12.2020, 03.12.2020.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
Дослідивши зміст клопотань прокурора та додані до нього документи, суд дійшов висновку про необхідність їх задоволення, з огляду на таке.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 1 ст. 170 КПК).
Арешт майна становить собою різновид заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст.131 КПК).
Арешт майна може бути скасований у встановленому КПК порядку, згідно з яким клопотання про скасування арешту майна розглядає суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (ч. 1 ст. 170, ч. 2 ст. 174 КПК).
Також, положеннями КПК передбачено, що заявити клопотання про скасування арешту майна має право підозрюваний, обвинувачений, їх захисник чи законний представник, інший власника або володілець майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження на звернення. За наслідками розгляду такого клопотання слідчий суддя під час досудового розслідування чи суд під час судового провадження може скасувати арешт майна повністю чи частково якщо ініціатори клопотання доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК).
Водночас, кримінальне процесуальне законодавство не містить аналогічних норм, які б визначали повноваження прокурора на заявлення клопотання про скасування арешту майна та правові підстави для заявлення такого клопотання.
За таких обставин, суд, у даному провадженні, застосовує положення ч. 6 ст. 9 КПК, згідно з якими у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначеніч. 1 ст. 7КПК.
Однією з таких загальних засадкримінального провадження є змагальність сторін. Зміст цієї засади, зокрема, полягає у тому, що сторони кримінального провадження мають рівні права на подання до суду клопотань, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК (ч. 2 ст. 22 КПК).
Також, згідно із засадою диспозитивності, суд у кримінальному провадженні вирішує ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК (ч. 3 ст. 26КПК).
З наведеного, слід дійти висновку, що прокурор, як сторона обвинувачення, має рівнізі стороноюзахисту правана поданнядо судуклопотання проскасування арештумайна,а суд має вирішити винесене на розгляд прокурором відповідне клопотання у встановленому КПК порядку.
Як вжезазначалось вище,прокурор обґрунтовуєнеобхідність скасуванняарештів,накладених навилучені підчас здійсненнядосудового розслідуваннякошти тим,що у подальшому застосуванні таких заходів забезпеченнякримінального провадженнявідпала потреба,а такожтим,що єнеобхідність упередачі відповіднихкоштів для потреб Збройних Сил України на виконання наказу військового командування про їх примусове відчуження в умовах правового режиму воєнного стану, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
З урахуванням відповідних доводів прокурора, суд мав вирішити чи існує потреба у подальшому збереженні арешту майна.
Вирішуючи це питання, суд бере до уваги те, що згідно з ухвалами слідчого судді від 15.06.2020, 19.06.2020, 02.12.2020, 03.12.2020 арешт назазначені уклопотанні прокуроракошти булонакладено,зокрема,з метою забезпечення збереження їх як речових доказів.
Згідно з положеннями КПК речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, мають бути оглянуті, сфотографовані та докладно описані в протоколі огляду. Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили(ч. 2, 9 ст. 100 КПК).
На стадіїсудового провадженняречові доказиоглядаються судом,а такожподаються дляознайомлення учасникамсудового провадження,а вразі необхідності такожіншим учасникамкримінального провадження.Особи,яким поданідля ознайомленняречові докази,можуть звернутиувагу судуна тічи іншіобставини,пов`язані зріччю таїї оглядом. Оглядречових доказів,які неможна доставитив судовезасідання,за необхідностіпроводиться заїх місцезнаходженням. Учасники судового провадження мають право ставити запитання з приводу речових доказів свідкам, експертам, спеціалістам, які їх оглядали (ст. 357 КПК).
Згідно із наданими прокурором до клопотань документами під час досудового розслідування цього кримінального провадження, вилучені кошти на загальну суму 6 000 000 доларів США, були оглянуті детективом та описані у протоколі огляду речей від 13.06.2020. Окрім того, відповідні кошти стали предметом експертного дослідження.
За таких обставин, протокол огляду речейвід 13.06.2020та складенийекспертом висновок із зафіксованими у них фактичними даними, які відображають основні характеристики вилучених грошей, можуть стати предметом безпосереднього дослідження та оцінки судом під час змагального судового процесу, за участі сторін кримінального провадження, незалежно від можливості дослідження самих речових доказів.
Також суд зазначає, що згідно з поясненнями прокурора, вилучені стороною обвинувачення кошти не містять на собі слідів кримінального правопорушення, а тому відсутність можливості їх огляду під час судового провадження не вплине на повноту судового розгляду чи на дієвість кримінального провадження.
Окрім того,прокурор порушуєпитання проскасування арештулише щодочастини коштів,вилучених 13.06.2020 під час проведення огляду автомобіля «Mercedes-Benz», модель CL500.
За таких обставин, у випадку задоволення клопотання прокурора, залишиться збереженою інша частина коштів, достатня для експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження.
Клопотань щодо дослідження судом вилучених та арештованих коштів на загальну суму 5 950 000 доларів США як речових доказів сторони кримінального провадження не заявили.
Отже, судом не встановлено обставин, які б виправдовували необхідність збереження арешту, накладеного на вилучені кошти в сумі 5 950 000 доларів США, з підстав їх віднесення до речових доказів.
Далі,суд зазначає,що підставаминакладення слідчимсуддею арештуна вилученіпід часдосудового розслідуваннякошти назагальну суму6000000доларів СШАбуло такожзабезпечення збереження їх з метою спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання, тобто забезпечення можливості звернення цих коштів у власність держави за наслідками судового провадження.
У зв`язку із цим, суд мав з`ясувати, чи існує потреба у збереженні арешту коштів з наведених підстав для забезпечення дієвості кримінального провадження.
Під час вирішення цього питання, суд виходив із такого.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 днів у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України.
Пунктом 2 наведеного вище Указу постановлено військовому командуванню запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У подальшому, відповідно до Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні із 26.03.2022 строком на 30 діб.
Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону України «Про оборону України», в умовах воєнного стану відповідно до закону допускається примусове вилучення приватного майна та відчуження об`єктів права приватної власності громадян з наступним повним відшкодуванням їх вартості у порядку та терміни, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 4 ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування може запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.
До клопотаньпрокурора судунадано наказкомандира військовоїчастини НОМЕР_3 № 39від 08.04.2022«Про примусовевідчуження майна»,погоджений значальником Київськоїміської військовоїцивільної адміністрації,відповідно доякого длязабезпечення потребдержави вумовах правовогорежиму воєнногостану узв`язку звійськовою агресієюросійської федераціїпроти Українипримусово відчуженонаступне майно:4950000доларів США,вилучених 13.06.2020 під час проведення огляду автомобіля «Mercedes-Benz», модель CL500та 1000000доларів США, вилучених 12.06.2020під часпроведення обшукуслужбового автомобіляГУ ДПСу м. Києві «VolkswagenPassat»,р.н. НОМЕР_2, яким користувався ОСОБА_7 .
З наведених положень законодавства та змісту наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 39 від 08.04.2022, вбачається, що у випадку задоволення клопотання прокурора та скасування арешту, накладеного на вилучені під час досудового розслідування кошти в загальній сумі 5950000 грн, відповідне майно перейде у власність держави.
Отже, може бути досягнута кінцева мета спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання, яка є тотожною кінцевій меті примусового відчуження майна під час воєнного стану та передбачає перехід майна у власність держави. Тому скасування арешту, накладеного на зазначені кошти, не вплине на дієвість кримінального провадження.
Водночас, у випадку, якщо за результатами судового розгляду кримінального провадження судом не буде ухвалено рішення, про застосування спеціальної конфіскації або призначення конфіскації майна як виду покарання, то власник або володілець вилучених коштів матиме можливість скористатись компенсаційними правовими механізмами, які передбачають повне відшкодування вартості вилученого в умовах воєнного стану відповідно до закону майна (ч. 6 ст. 17 Закону України «Про оборону України»).
За таких обставин, суд констатує, що відпала потреба у накладенні арешту на майно (кошти в сумі 5950000 доларів США), як заході забезпечення кримінального провадження.
Разом із тим, розглядаючи заявлену прокурором у клопотаннях додаткову підставу для скасування арешту майна, яка полягає у необхідності забезпечення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, суд бере до уваги те, що згідно зі загальновідомими даними органів безпеки України, на час розгляду судом цього клопотання російська федерація розпочала масований наступ на південному та східному напрямках України. Водночас в Україні відсутні достатні кошти для організації ефективного супротиву (згідно з офіційною інформацією оприлюдненою на сайті Національного банку України, на спеціалізованому рахунку залишилось 58 млн. грн.).
За таких обставин, очевидно, що використання всіх фінансових ресурсів, до переліку яких належать, зокрема, арештовані у цьому кримінальному провадженні кошти, є одним із заходів для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Ураховуючи викладене,суд доходитьвисновку,що існуютьлегітимні підстави,які обумовлюютьнагальну необхідністьзадоволення клопотаньпрокурора таскасування арешту,накладеного навилучені підчас кримінальногопровадження коштина загальнусуму 5950000доларів США,з метоюподальшої невідкладноїпередачі цихкоштів для потреб Збройних Сил України.
Керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, суд
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання прокурора четвертоговідділу Управлінняпроцесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52020000000000362 задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений у кримінальному провадженні №52020000000000362:
-відповідно до ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду №991/4921/20 (провадження 1- кс/991/5073/20)та №991/9699/20(провадження1-кс/991/9939/20),на коштив сумі 1000000 доларів США, вилучені 12.06.2020під часпроведення обшукуслужбового автомобіляГоловного управління Державної податковоїслужби ум. Києві «VolkswagenPassat»,р.н. НОМЕР_2, яким користувався ОСОБА_7,з метоюподальшої передачітакого майнадля потребЗбройних Сил України,відповідно донаказу командиравійськової частини НОМЕР_3 № 39від 08.04.2022«Про примусове відчуження майна»;
- відповідно до ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду №991/4917/20 (провадження 1-кс/991/5069/20) та № 991/9777/20 (провадження 1-кс/991/10019/20)на коштив сумі4950000доларів США,вилучені 13.06.2020під час проведення огляду автомобіля «Mercedes-Benz», модель CL500, номер шасі НОМЕР_1,з метоюподальшої передачітакого майна для потреб Збройних СилУкраїни відповіднодо наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 39від 08.04.2022«Про примусовевідчуження майна».
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3