- Головуючий суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
Справа № 991/904/22
Провадження 1-кп/991/6/22
У Х В А Л А
20 квітня 2022 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_7 провідвід колегіїсуддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 серпня 2021 року за №52021000000000398 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_7 заявив відвід колегії суддів від розгляду цього кримінального провадження.
1. Обґрунтування заявленого відводу
В обґрунтування заявленого відводу захисник посилається на існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості колегії суддів та є підставою для відводу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Так, зокрема, у заяві про відвід захисник зазначає, що 24.03.2022 обвинувачений ОСОБА_6 подав клопотання про відкладення розгляду справи до завершення в Україні, або у Вінницькій, Житомирській, Київській областях та м. Києві, воєнного стану. Разом з цим, це клопотання, з невідомих причин, не було розглянуто колегією суддів, а підготовче судове засідання, незважаючи на відсутність письмової згоди всіх учасників судового провадження, відкладено на 12.04.2022.
Також з огляду на те, що він є новим захисником у кримінальному провадженні, ним було подано клопотання про відкладення підготовчого судового засідання для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження. Це клопотання частково задоволено колегією суддів. Проте, у зв`язку із тим що матеріали кримінального провадження були переміщені із м. Києва до м. Львова, доступ до них він отримав лише 08.04.2022, а до фактичного ознайомлення приступив лише 11.04.2022. У зв`язку із цим 11.04.2022 він подав клопотання про відкладення підготовчого судового засідання на 30 днів для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження. При визначенні цього строку керувався рядом факторів, а саме обсягом матеріалів досудового розслідування, складністю справи, необхідністю часу для вивчення матеріалів досудового розслідування та узгодження позиції захисту, підготовки документів щодо вирішення питань, визначених ст. 314, 315 КПК України.
Проте, всупереч положенням ст. 350 КПК України, колегія суддів, не вирішивши клопотання обвинуваченого від 24.03.2022 та його клопотання від 11.04.2022, почала з`ясовувати у сторін питання, передбачені ст. 314 КПК України. За результатами підготовчого судового засідання від 12.04.2022 його клопотання про відкладення задоволено частково, для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження стороні захисту надано лише 7 днів, яких з урахуванням обставин на які він посилався недостатньо для здійснення ефективного захисту.
Про упередженість колегії суддів, на переконання захисника, свідчить також визначення наперед восьми дат судових засідань. Захисник зазначає, що у підготовчому провадженні крім рішення про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта можуть також бути прийняті рішення про закриття кримінального провадження, повернення обвинувального акта, затвердження угоди, направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності. Вирішення цих питань, як правило, обмежується одним судовим засіданням і не потребує подальшого визначення дат судових засідань. Але з огляду на визначення судом наперед восьми дат судових засідань, він дійшов висновку про те, що колегія суддів вже прийняла рішення про призначення судового розгляду, і що будь-які інші клопотання сторони захисту будуть проігноровані.
2. Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 підтримав заяву про відвід. На запитання суду зазначив, що його клопотання про відкладення підготовчого судового засідання для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження таки було розглянуто судом, але суд не дотримався порядку розгляду клопотань.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав заяву захисника ОСОБА_7 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення заяви захисника ОСОБА_7 про відвід колегії суддів заперечив. Зазначив, що обставини на які посилається захисник є необґрунтованими і надуманими та не свідчать про упередженість колегії суддів при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 .
3. Мотиви та висновки суду
Перелік підстав для відводу судді визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, на яку посилається захисник як на підставу для відводу, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до частин 3-5 статті 80 КПК України заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду ( ч. 1 ст. 81 КПК України).
Для вирішення питання про наявність підстав для відводу колегії суддів у кримінальному провадженні № 52021000000000398 суд повинен перевірити наявність підтверджених фактів, які б породжували сумніви щодо відсутності неупередженості суддів у цій справі.
Оскільки кримінальне процесуальне законодавство містить загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд в оцінці вмотивованості відводу звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 конвенції має визначатися згідно з (1) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (2) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справах Веттштайн проти Швейцарії та Білуха проти України).
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді. А якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.
Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
Оцінюючи обставини, які за твердженням захисника, породжують сумнів у неупередженості колегії суддів у кримінальному провадженні №52021000000000398, суд виходить із такого.
Серед іншого захисник посилається на ігнорування судом клопотань про відкладення, поданих ним та обвинуваченим.
Водночас судові засідання 30.03.2022 та 12.04.2022 відкладені у тому числі за клопотанням сторони захисту. Наступні дати судового засідання узгоджувалися з учасниками провадження.
Обвинуваченому на його вимогу про відкладення судового засідання до завершення воєнного стану у судовому засіданні роз`яснено, що в умовах воєнного стану суд продовжує здійснювати правосуддя, і що він має можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
Так згідно із ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Інформація щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, розміщена на сторінці Верховного суду щодо отримання письмової згоди всіх учасників провадження на проведення судового засідання, носить інформаційний та рекомендаційний характер.
Крім того, у цій же публікації зазначено, що у випадку якщо суд не припинив здійснювати судочинство, учасники судових процесів мають можливість подати заяву про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.
На такій можливості головуючий у судовому засіданні наголосив і обвинуваченому. Проведення підготовчого судового засідання 12.04.2022 та 20.04.2022 за заявою обвинуваченого ОСОБА_6 було призначено у режимі відеоконференції, що також вказує на наявність у обвинуваченого як фізичної, так і технічної можливості брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Проведення судового засідання у режимі відеоконференції не обмежує можливість сторони захисту подавати клопотання, як до початку судового засідання, так і під час судового засідання, у тому числі у електронному вигляді, як це передбачено Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814 та із дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Положення про порядок використання ресурсів локальної обчислювальної мережі в Державній судовій адміністрації України, територіальних управліннях Державної судової адміністрації України, місцевих та апеляційних судах загальної юрисдикції, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України від 04.12.2013 № 164 ( у редакції від 25.03.2021).
Більш того, до введення воєнного стану в Україні (тобто до 24.02.2022) обвинувачений неодноразово заявляв клопотання про проведення судових засідань за його участі в режимі відеоконференції.
Необґрунтованими є також і доводи захисника щодо процедури розгляду клопотань у підготовчому судовому засіданні 12.04.2022.
У ст. 321 КПК України зазначено, що головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Відповідно прийняття відповідних рішень у судовому засіданні, визначення черговості виступу учасників, порядку вирішення клопотань є виконанням суддею обов`язку із спрямування судового розгляду та керування ходом судового засідання, які він приймає з огляду на сукупність обставин.
Заслухавши клопотання захисника про відкладення, суд роз`яснив, що його буде вирішено пізніше, після чого перейшов до заслуховування пояснень прокурора щодо питань, які мають бути вирішені під час підготовчого провадження, що у тому числі, узгоджується із роз`ясненнями, наведеними у листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012, згідно з якими першим думку щодо можливості призначення судового розгляду та наявності/відсутності підстав для прийняття рішення, передбаченого ч. 3 ст. 314 КПК та ч. 2 ст. 315 КПК, висловлює прокурор, а потім - захисник та інші учасники судового провадження.
Таким чином у судовому засіданні 12.04.2022 спочатку були заслухані пояснення прокурора щодо питань, які мають бути вирішені під час підготовчого провадження. Після цього, право висловити думку щодо цих питань надано стороні захисту. Як наслідок, захисник підтримав своє клопотання про відкладення і за його клопотанням підготовче судове засідання відкладено до 20.04.2022 для ознайомлення захисника із матеріалами кримінального провадження.
Стаття 350 КПК України, на яку посилається захисник, стверджуючи про порушення порядку розгляду клопотань сторони захисту, містить загальні положення щодо порядку розгляду клопотань, та не регулює послідовність їх розгляду.
Узгодження із учасниками провадження декількох дат судових засідань є лише заходами, спрямованими на ефективний та оперативний розгляд кримінального провадження, забезпечення розумності строків кримінального провадження та не вказують на упередженість суду чи прийняття ним уже відповідного рішення за результатами проведення підготовчого судового засідання. Ці дати у наступному можуть корегуватися, а у випадку прийняття рішень про повернення обвинувального акта, закриття кримінального провадження, направлення кримінального провадження для визначення підсудності чи укладення угоди, взагалі можуть бути скасовані.
У контексті доводів захисника щодо обмеження сторони захисту в обґрунтованому часі для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження суд зазначає, що згідно з ч.1ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд (ч. 2 ст. 28 КПК України).
Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики ( п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
У ч. 2 ст. 18 Правил адвокатської етики, затверджених рішенням з`їзду адвокатів України 09.06.2017 року, зокрема зазначено, що до підписання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги у справі адвокат повинен з`ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта.
Наведене дає підстави стверджувати, що до початку надання обвинуваченому ОСОБА_6 правової допомоги, адвокат ОСОБА_7 мав можливість ознайомитися зі всіма документами, що стосуються цього кримінального провадження та які були відкриті стороні захисту, відповідно до ст. 290 КПК України для здійснення ефективного захисту обвинуваченого під час судового провадження. Крім того, захисник мав розуміти, що вступає у кримінальне провадження, яке вже передане до суду.
А тому, з огляду на сукупність усіх обставин у цьому кримінальному провадженні, враховуючи положення КПК України щодо забезпечення розумності строків у кримінальному провадженні, суд частково задовольнив клопотання захисника та відклав судове засідання на тиждень.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 не надав доказів на підтвердження того, що колегія суддів у кримінальному провадженні, здійснюючи організацію судового засідання виявляла свою прихильність чи навпаки упередженість до будь-якої із сторін.
Те, що захисник через суб`єктивні міркування сумнівається в об`єктивному розгляді справи та прийнятті законного та обґрунтованого судового рішення, не свідчить про упередженість колегії суддів та не тягне за собою усунення її від розгляду цього кримінального провадження.
Будь-яких дій, які б свідчили про прояв упередженості при розгляді кримінального провадження, колегією суддів вчинено не було.
Доводи заяви про відвід фактично зводяться до незгоди сторони захисту з порядком проведення підготовчого судового засідання та прийнятими судом процесуальними рішеннями, що не може бути підставою для відводу колегії суддів.
Таким чином, за результатами заявленого відводу, суд не встановив обставин, які б викликали сумнів у об`єктивності, безсторонності та неупередженості колегії суддів у кримінальному провадженні № 52021000000000398, а відтак заява про відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу
Отже, у задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні № 52021000000000398 з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 75, 81, 369, 372, 392 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 серпня 2021 року за № 52021000000000398 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3