- Головуючий суддя (ККС ВС): Бородій В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2022 року
м. Київ
справа № 991/70/22
провадження № 51-1274ск22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув касаційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 січня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Суть питання
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 січня 2022 року відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 на постанову виконувача обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 від 21 грудня 2021 року про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні за № 42016161010000308 від 03 жовтня 2016 року.
Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_5 оскаржив його до апеляційного суду.
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвалою від 19 січня
2022 року на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на зазначену ухвалу слідчого судді з мотивів того,
що відповідно до ст. 309 цього Кодексу згадане судове рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 висуває вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Вважає відмову у відкритті провадження за його апеляційною скаргою незаконною, оскільки під час ухвалення рішення про відмову у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 на постанову виконувача обов`язків керівника САП слідчим суддею Вищого антикорупційного суду було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Стверджує, що судами обох інстанцій порушено засади верховенства права та законності.
Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
Перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі захисника ОСОБА_5, та додані до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства
є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
За правовою позицією Конституційного Суду України (рішення №3-рп/2015 від 08 квітня 2015 року), згідно з Конституцією Українидопускається можливість обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду. Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України; переслідувати легітимну мету; бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим. У разі обмеження права на оскарження судових рішень законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію права на судовий захист і не порушувати сутнісний зміст такого права.
Такі обмеження права на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування встановлені законодавцем в змісті статей 309, 392 КПК.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження. У зв`язку з цим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 494/6/18).
У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа № 646/5552/17) і від 28 лютого 2019 року (справа № 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження)».
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК.
Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, застосування застави, арешту майна, тимчасового доступу до деяких речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, закриття кримінального провадження на підставіч. 9 ст. 284 цього Кодексу, про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній. І цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження
рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя
через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної
інстанції, та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.
Як убачається з долучених до касаційної скарги копій судових рішень, захисник
ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 на постанову виконувача обов`язків керівника САП про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків, тобто на судове рішення слідчого судді, апеляційне оскарження якого не передбачено ст. 309 КПК.
Тому суддя апеляційного суду, встановивши, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке відповідно до вимог КПК не підлягає апеляційному оскарженню, згідно з положеннями ч. 4 ст. 399 цього Кодексу правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою апелянта.
Вказане узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду
(див., наприклад, ухвали Верховного Суду від 19 серпня 2020 рокуу справі
№ 757/6624/20-к, від 18 листопада 2021 року у справі № 607/18734/21, від 29 квітня 2020 року у справі № 596/1377/19, від 9 липня 2020 року у справі № 496/3877/19).
З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
При цьому неспроможними є посилання захисника на те, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду незаконно відмовила у відкритті провадження за його апеляційною скаргою, оскільки, на думку захисника, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду допущено ряд істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які зобов`язували суд апеляційної інстанції відкрити провадження.
Судова практика передбачає можливість оскарження рішення слідчого судді якого немає у вичерпному переліку зазначеному в ст. 309 КПК лише у випадку якщо слідчим суддею постановлено ухвалу, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами. У цьому випадку суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1
ст. 24 КПК, які його гарантують (Постанови Великої Палати ВС від 23 травня 2018 року у справах № 237/1459/17 (провадження № 13-19кс18), № 243/6674/17-к (провадження № 13-16cво18).
У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від
31 травня 2021 року у справі № 646/3986/19 (провадження № 51-3335кмо20) зазначено, що серед усіх рішень слідчого судді, можливість ухвалення яких прямо не передбачена КПК у межах відповідних регламентованих цим Кодексом процедур, слід виокремлювати дві групи рішень: ухвалені поза межами процедури, передбаченої КПК (з питань, процедура вирішення яких слідчим суддею не передбачена КПК); ухвалені
в межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
При вирішенні питання щодо апеляційного оскарження рішень слідчого судді, ухвалених у межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч. 6
ст. 9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 цього Кодексу, слід виходити насамперед із сутнісного критерію, визначально закладеного законодавцем при визначенні кола ухвал слідчого судді, що підлягають оскарженню.
З огляду на те, що ухвала слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 на постанову виконувача обов`язків керівника САП про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків постановлена у порядку, передбаченому Главою 26 КПК, така ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову
у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Таким чином, оскільки з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень не убачається підстав для задоволення скарги, Верховний Суд вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК відмовити у відкритті касаційного провадження.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 січня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3