Документ № 104262583

Справа № 991/1437/22

Провадження 1-кс/991/1453/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 у справі № 991/5019/21 (1-кс/991/5097/21) у кримінальному провадженні № 52021000000000047 від 29.01.2021,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання адвоката ОСОБА_3, який просив скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 у справі № 991/5019/21 (1-кс/991/5097/21) на особисті готівкові грошові кошти ОСОБА_4 в іноземній валюті в розмірі 46 000,00 (сорок шість тисяч) доларів США у кримінальному провадженні № 52021000000000047 від 29.01.2021 та повернути їх власнику.

Клопотання обґрунтовується тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000047 від 29.01.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.07.2021 у справі № 991/4711/21 наданий дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка перебуває у користуванні ОСОБА_5 . Такий обшук був проведений 22.07.2021; згідно з протоколом від 22.07.2021 під час обшуку були виявлені:

- ноутбук MacBook Pro FCC ID:BCGA 1707;

- грошові кошти в гривні (22 купюри номіналом 500 грн, 9 купюр номіналом 200 грн, 1 купюра номіналом 100 грн);

- грошові кошти долари США (463 купюри номіналом 100 доларів США);

- грошові кошти - євро (1 купюра номіналом 500 Євро, 60 купюр номіналом 200 Євро, 25 купюр номіналом 100 Євро).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 у справі № 991/5019/21 накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, яке вилучене 22.07.2021 під час обшуку квартири АДРЕСА_2, а саме на:

- грошові кошти - долари США (463 купюри номіналом 100 доларів США);

- грошові кошти - євро (1 купюра номіналом 500 Євро, 60 купюр номіналом 200 Євро, 25 купюр номіналом 100 Євро).

У своєму клопотанні адвокат наголошує, що дозвіл детективу Національного антикорупційного бюро України на вилучення грошових коштів надано ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.07.2021 у справі 991/4711/21 із індивідуалізацією, а саме грошових коштів, які передавалися ОСОБА_6 на користь службових осіб Харківської обласної ради у вигляді неправомірної вигоди.

Однак, детективом Національного антикорупційного бюро України в ході проведення 22.07.2021 обшуку квартири АДРЕСА_2, яка перебуває у користуванні ОСОБА_5, вилучено грошові кошти, які не мають індивідуальних або родових ознак на наступну суму:

1. В іноземній валюті купюрами 100 доларів США 463 штук на суму 46300,00 доларів США.

2. В іноземній валюті купюрами 100 Євро - 25 штук на суму 2500,00 Євро.

3. В іноземній валюті купюрами 200 Євро - 60 штук на суму 12000,00 Євро.

4. В іноземній валюті купюрами 500 Євро - 1 штука на суму 500,00 Євро.

5. В національній валюті купюрами 500 гривень - 22 штук на суму 11000,00 гривень.

6. В національній валюті купюрами 200 гривень - 9 штук на суму 1800,00 гривень.

7. В національній валюті купюрами 100 гривень - 1 штука на суму 100,00 гривень.

Крім того, враховуючи матеріали кримінального провадження № 52021000000000047 від 29.01.2021 та докази, на які посилається орган досудового розслідування, предметом неправомірної вимоги є грошові кошти у національній валюті на загальну суду 1 050 00 грн, однак детективом Національного антикорупційного бюро України в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_2, яка перебуває у користуванні ОСОБА_5, виявлено та вилучено грошові кошти значна частина, яких в іноземній валюті, що абсолютно не має ознак предмету неправомірної вигоди на яку вказує орган досудового розслідування.

З огляду на викладене, на думку адвоката, матеріалами кримінального провадження не встановлено, що вилучені детективом під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_2, яка перебувала у користуванні ОСОБА_5, грошові кошти, що належать ОСОБА_4, є такими, що отримані злочинним шляхом або є предметом чи об`єктом вчинення будь-якого злочину та не доведено зворотнє.

Наявні обставиниі сталипідставою длязвернення адвоката ОСОБА_3,який дієв інтересах ОСОБА_4, до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Подаючи вказане клопотання, адвокат ОСОБА_3, враховуючи введений воєнний стан в Україні, неможливість прибуття в судове засідання, періодичні перебування в укриттях, перебої з інтернетом, просить розглянути дане клопотання без участі сторін, а також не заперечує, щоб справа розглядалась без участі прокурора, якщо останній наддасть заяву про розгляд клопотання без його участі.

В свою чергу, прокурор подав слідчому судді клопотання, у якому заперечив проти задоволення клопотання про скасування арешту майна, вважаючи, що ухвала слідчого судді, якою накладено арешт на вказане майно, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, в якій наведені належні і достатні мотиви та підстави її ухвалення. Крім того, судове засідання 05.05.2022 з розгляду клопотання прокурор просить провести без його участі.

Враховуючи подані адвокатам та прокурором клопотання та введення воєнного стану в Україні, що створює реальну загрозу життю та здоров`ю учасників провадження, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд клопотання про скасування арешту майна без участі адвоката та прокурора за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного.

Метою арешту зазначеного у клопотанні майна, відповідно до п. 3 ч. 2ст. 170 КПК України, є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Згідно з ч. 1-3ст. 64-2 КПК України, третьоюособою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як слідує з наявних матеріалів, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 у справі № 991/5019/21 накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, яке вилучене 22.07.2021 під час обшуку квартири АДРЕСА_2, зокрема, на грошові кошти - долари США (463 купюри номіналом 100 доларів США).

Адвокат наголошує на тому, що 46000,00 доларів США, які вилучені у квартирі, яка перебувала у користуванні ОСОБА_5, належать на праві власності ОСОБА_4, а відтак заявник не погоджується з доводами сторони обвинувачення стосовно накладення арешту на майно останнього, оскільки вважає недоведеним той факт, що вказані грошові кошти отримані злочинним шляхом або є предметом чи об`єктом вчинення будь-якого злочину.

З цього приводу заявник наголошує на відсутності правових підстав для накладення арешту на особисті готівкові грошові кошти ОСОБА_4 у розмірі 46000,00 доларів США.

Мотивуючи клопотання про скасування арешту майна, заявник також вказує на те, що кошти ОСОБА_4 не є речовим доказом у розумінні ст. 98 КПК України, як визначено слідчим суддею в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 10.08.2022, якою накладено арешт на грошові кошти.

У клопотанні адвокат зазначає, що походження грошових коштів в іноземній валюті Євро на загальну суму 46 000,00 доларів США підтверджується відповідними документами, які долучено до матеріалів справи, а також заявлено адвокатами безпосередньо в ході проведення обшуку 22.07.2021 та безпосередньо ОСОБА_5 .

Так, адвокатами ОСОБА_3 та ОСОБА_7 під час проведення обшуку подано відповідні зауваження, а також клопотання про повернення речей, вилучених в ході проведення обшуку на 1 аркуші, які є невід`ємною частиною протоколу обшуку від 22.07.2021.

Відповідно до договору купівлі продажу нерухомого майна від 09.07.2021, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за № 2237, продавець в особі ОСОБА_4 продав, а покупець в особі ОСОБА_9 придбав квартиру за АДРЕСА_3 . Сума вказаного договору купівлі-продажу становила 900 240,00 гривень.

ОСОБА_4 являється близьким родичом (рідним братом) ОСОБА_5, а тому після здійснення продажу нерухомого майна, яке йому належало передав грошові кошти, останньому на зберігання так, як згодом змушений був поїхати до міста Маріуполь Донецької області, яке на той час було прифронтовим містом.

Після продажу вищевказаного нерухомого майна ОСОБА_5 разом із братом ОСОБА_4 планували придбання останнім нового житла в місті Харкові, про що свідчать брошури забудовників міста Харкова, які виявлені, зокрема, в ході проведення службового кабінету 102 в адміністративній будівлі Харківської обласної ради за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 64 (будівля літ. «А-6»), який використовується ОСОБА_5 .

Крім цього адвокат зазначає, що вказані грошові кошти є тимчасово вилученим майном, оскільки ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.07.2021 у справі 991/4711/21 надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_2, яка перебуває у користуванні ОСОБА_5 та належить на праві приватної власності ОСОБА_10 з метою відшукання грошових коштів, які передавалися ОСОБА_6 на користь службових осіб Харківської обласної ради у вигляді неправомірної вигоди.

Однак, в клопотанні про арешт тимчасово вилученого майна прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 від 24.07.2021 зазначається припущення того, що вказані вилучені грошові кошти в іноземній валюті ймовірно були конвертовані з грошей (або їх частини), які ОСОБА_12 отримав від ОСОБА_6, що, на думку сторони захисту, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.

Як встановлено в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 у справі № 991/5019/21, в протоколі обшуку від 22.07.2021 зазначено, що у вітальні кухні виявлені грошові кошти, які можуть бути предметом злочину, а саме: у сірій сумці виявлено купюри номіналом 500 грн 1 шт, у тумбочці під телевізором виявлено купюри номіналом 100 грн 1 шт., 200 грн 8 шт, 500 грн 10 шт., 100 доларів США 13 шт. Крім того, у спальній кімнаті в сейфі також виявлено грошові кошти, які можуть бути предметом злочину, а саме купюри номіналом 100 доларів США 450 шт, 500 євро 1 шт, 200 євро 60 шт., 100 євро 25 шт, у карманах чоловічих штанів у спальній кімнаті виявлені купюри номіналом 500 грн 11 шт, 200 грн 1 шт.

Постановою детектива від 23.07.2021 вилучені під час обшуку вилучені під час вказаного обшуку грошові кошти в гривні, долари США та євро визнані речовими доказом. У цій постанові зазначено, що грошові кошти, ймовірно, мають відношення до вчиненого кримінального правопорушення, оскільки отримання неправомірної вигоди відбувалося неодноразово і в подальшому, з метою уникнення відповідальності причетними до кримінального правопорушення особами, обмінювалися на інші кошти. У зв`язку з цим в постанові зроблений висновок, що вказані речі є матеріальними об`єктами, які можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах клопотання відомості в їх сукупності, слідчий суддя під час розгляду клопотання про арешт майна погодився із твердженням прокурора про те, що вилучені грошові кошти в іноземній валюті (463 купюри номіналом 100 доларів США, 1 купюра номіналом 500 Євро, 60 купюр номіналом 200 Євро, 25 купюр номіналом 100 Євро) можуть мати відношення до кримінального правопорушення як такі, що зберегли на собі його сліди, а тому можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Оскільки, в клопотанні йдеться про причетність службових осіб Харківської обласної ради до вчинення кримінального правопорушення, а вказані грошові кошти були вилучені безпосередньо в місці проживання Голови Харківської обласної ради ОСОБА_5 . Із матеріалів клопотання вбачається зв`язок останнього з подією кримінального правопорушення, в тому числі в контексті отримувача неправомірної вигоди.

Так, з матеріалів слідує, що 09.04.2021 ОСОБА_13 міг одержати від ОСОБА_6 для ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди у розмірі 300 000 грн (протокол допиту свідка від 12.04.2021; протоколи за результатами проведення НСРД). Як підтверджується протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за особою від 22.04.2021, після ймовірного отримання від ОСОБА_6 09.04.2021 частини неправомірної вигоди ОСОБА_13 о 13 год 56 хв. вийшов з автомобіля тримаючи щось за пазухою та зайшов до пункту обміну валют, о 14 год 01 хв вийшов з нього, а о 14 год 27 хв заїхав на територію Харківської обласної державної адміністрації (вул. Сумська, 64). В цьому ж будинку знаходиться робоче місце Голови Харківської обласної ради ОСОБА_5 .

Саме ці відомості й наштовхнули слідчого суддю на висновок про те, що виявлені в місці проживання ОСОБА_5 грошові кошти (долари США та євро) можуть бути конвертованими в іноземну валюту грошовими коштами, що надавалися в якості неправомірної вигоди, і це необхідно підтвердити чи спростувати під час проведення слідчих (розшукових) дій. Як повідомила детектив, в пункті обміну валют є відеоспостереження, яке досить детально фіксує процес обміну валюти, в тому числі можна встановити ідентифікуючі дані.

Враховуючи викладене, вилучені під час обшуку грошові кошти можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме про спосіб вчинення кримінального правопорушення та причетність до нього конкретних осіб. Це відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України.

При цьому, розглядаючи клопотання про арешт майна, слідчим суддею було враховано, що виявлена загальна сума грошових коштів в іноземній валюті математично значно перевищує розмір отриманої неправомірної вигоди. Однак виконання завдань кримінального провадження в частині забезпечення швидкого та неупередженого розслідування на цьому етапі можливе лише шляхом накладення арешту на всі ці кошти з метою надання можливості органу досудового розслідування за допомогою здійснення відповідних слідчих дій встановити чи спростувати конвертацію неправомірної вигоди в іноземну валюту і відокремити із них саме ті купюри, що отримані під час конвертації (якщо цей факт буде підтверджений). Отже арешт вилучених грошових коштів в іноземній валюті має бути короткостроковим після з`ясування їх стосунку до події кримінального провадження, кошти, які не мають до неї відношення, мають бути негайно повернуті власнику.

При чому слідчий суддя в ухвалі від 10.08.2021 про накладення арешту на майно не прийняв доводи представника, що грошові кошти в доларах США належать брату підозрюваному - ОСОБА_4, а грошові кошти в євро позичені його дівчиною ОСОБА_14 з огляду на те, що:

(1) зазначена в наданому в підтвердження належності коштів ОСОБА_4 договорі купівлі продажу квартири від 09.07.2021 сума отриманих в національній валюті коштів (ціна квартири 900 240 грн) не відповідає валюті і сумі виявлених під час обшуку коштів (доларів США). При чому, хоч в договорі і зазначений еквівалент вартості квартири в іноземній валюті, відповідно до законодавства розрахунки здійснюються в грошовій одиниці гривні;

(2) надана в підтвердження належності ОСОБА_14 коштів розписка видається слідчому сумнівним доказом, оскільки з її змісту вбачається отримання останньою більше ніж за місяць до обшуку коштів в сумі 496 050 гривень, що не відповідає валюті виявлених під час обшуку коштів (доларів США і євро). Разом з цим з наданих до матеріалів клопотання відомостей вбачається, що ОСОБА_14 не має джерел доходів, які б виправдовували користування нею коштами в значних сумах, що відповідають розміру вилучених коштів в євро та можливість їх повернення. Так, згідно з відомостями ДФС України ОСОБА_14 в 2020 році отримала доход в загальній сумі 13 608 грн, відомості про доходи 2021 року відсутні. А з протоколу огляду від 09.08.2021 вбачається листування іншого підозрюваного ОСОБА_13 із дружиною, з якого слідує висновок про грошове утримання ОСОБА_15 своєї подруги Кенюль;

(3) слідчий суддя також враховує, що аналогічна розписка про отримання ОСОБА_14 грошових коштів від ОСОБА_16 готівкових коштів в національній валюті, але еквівалент якого співпадає із сумою вилучених під час обшуків коштів, подавалася представником в іншій справі, де розглядалося клопотання про арешт вилучених в службовому кабінету ОСОБА_5 грошових коштів в доларах США. Так, в зазначеній справі еквівалент отриманих ОСОБА_14 відповідав сумі 10 000 доларів США, а в цій справі за аналогічних умов вона відповідно до розписки отримала суму коштів в гривні, еквівалент якої відповідає 15 000 євро, вилученим за місцем проживання ОСОБА_5 . Це викликає додаткові сумніви у справжності наданих розписок, достовірності зазначених в них даних, адже умови цих розписок могли бути «адаптовані» під обставини вилучення коштів в кожному окремому випадку.

В ч. 1 ст. 173 КПК України зазначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Відповідно до зазначеної норми завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий суддя вважає, що в цьому кримінальному провадженні такі ризики наявні, адже при подальшому володінні і користування грошовими коштами є можливість їх відчуження чи передачі третім особам з метою приховання чи знищення доказів кримінального правопорушення та уникнення кримінальної відповідальності. Однак, з накладенням арешту вбачається можливість запобігти зазначеним ризикам. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його приховування, знищення, перетворення.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачена можливість накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів. З огляду на положення ст. 170, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, крім обставин, зазначених у ст. 131 КПК України, повинен врахувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

3) розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

4) наслідки арешту майна для третіх осіб.

Правовою підставою арешту майна є відповідні положення ст. 170 КПК України.

Досліджені під час судового засідання матеріали свідчать про відповідність частини заявленого до арешту майна (грошових коштів в іноземній валюті) критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України. Отже, воно може бути використане як доказ факту чи обставин, які встановлюються у кримінальному провадженні. За таких умов заявлена детективом мета - збереження речових доказів - може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Накладення арешту на майно є тимчасовим позбавленням прав на нього у зв`язку з тим, що відповідні речі містять відомості, які мають значення для кримінального провадження. Подальша ж доля речових доказів визначається положеннями ст. 100 КПК України. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження. Разом з тим, слідчий суддя ще раз наголошує на необхідності визначити стосунок частини грошових коштів до події кримінального правопорушення (можливу конвертацію валюти і конкретні конвертовані купюри) в найкоротшій термін, оскільки сума арештованих грошових коштів перебільшує розмір неправомірної вигоди, щодо якого стверджує сторона обвинувачення.

Окремо слід зазначити, що жодних негативних наслідків арешту майна для третіх осіб не вбачається. Доводи про належність вилученої іноземною валюти третім особам були відхилені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021.

Слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалою від 10.08.2021 обґрунтовано накладено арешт на вказане майно, за наявності правових підстав, визначених ст. 170 КПК України.

Разом з тим, безпідставними є твердження сторони захисту стосовно того, що вказані кошти не містять ознак, передбачених ст. 98 КПК України та не являються речовими доказами, оскільки відповідність арештованого майна критеріям, встановленим ст. 98 КПК України, перевірялась слідчим суддею під час постановлення ухвали про накладення арешту на майно.

Обов`язковість судового рішення до виконання закріплена у ст. 129-1 Конституції України, за якою держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку ; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 5 ст. 532 КПК України вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Разом з тим, ст. 533 КПК України визначено, що вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Тож, розглядаючи клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не вправі ставити під сумнів вищевказану ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021, якою вже встановлено наявність арештованого майна як речового доказу, а також не підтверджено, що саме ці грошові кошти належать ОСОБА_4, та яка наразі набрала законної сили.

Крім того, варто зазначити, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.

З огляду на викладене та надані до клопотання матеріали, адвокатом ОСОБА_3 у клопотанні не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, крім того заявником не доведено необґрунтованості накладення такого арешту.

В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1ст. 170 КПК України.

На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.

А відтак, слідчий суддя вважає, що арешт на майно накладено обґрунтовано, тому клопотання адвоката ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.174,307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 у справі № 991/5019/21 (1-кс/991/5097/21) у кримінальному провадженні № 52021000000000047 від 29.01.2021, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1