Документ № 104264149

Справа № 991/1424/22

Провадження 1-кс/991/1439/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 травня 2022 року Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.209, ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Потсдам, Німеччина, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

у кримінальному провадженні №42017000000001981 від 21 червня 2017 року та

ВСТАНОВИВ:

1.До Вищого антикорупційного суду 20 квітня 2022 року надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором САП ОСОБА_7, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21 червня 2017 року (далі Кримінальне провадження).

2.Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні детективів НАБ України перебуває Кримінальне провадження за підозрою, зокрема, колишнього начальника Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України. Процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

3.З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що орган досудового розслідування вважає встановленим таке.

3.1. ОСОБА_5, якого наказом Голови Національної поліції України (далі НП України) № 484о/с від 08 липня 2016 року призначено на посаду начальника Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України (далі ДВТС) та наказом № 166о/с від 27 лютого 2018 року звільнено зі служби в поліції, 13 січня 2017 року та 26 січня 2017 року за забезпечення закупівлі ГУ НП в Луганській області вибухозахисного обладнання саме у ТОВ«Інтертрейд-Україна Лімітед» одержав неправомірну вигоду, а саме грошові кошти у сумі 980000 гривень шляхом перерахунку цих грошових коштів із рахунку ТОВ«Інтертрейд-Україна Лімітед» на рахунок ТОВ«БіВіДжі ГРУП», вирішальний вплив на управління та господарську діяльність якого мав саме ОСОБА_5, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.368 КК України. Крім цього, з метою приховання та маскування незаконного походження одержаних від співзасновника та директора ТОВ«Інтертрейд-Україна Лімітед» ОСОБА_8 грошових коштів, ОСОБА_5, діючи з прямим умислом, перебуваючи у невстановленому місці, у нез`ясований час надав усні вказівки директору ТОВ«БіВіДжі ГРУП» ОСОБА_9 перерахувати зазначені грошові кошти на рахунки ТОВ«Валгос-2014» (код ЄДРПОУ 39362248), одним із засновників якого був знайомий ОСОБА_5 ОСОБА_10, та ТОВ«Ейч Кью Юкрейн» (код ЄДРПОУ 41482349), засновником та директором якого була дружина ОСОБА_5 ОСОБА_11, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209 КК України (в редакції Закону №430-IV від 16.01.2003, із змінами, внесеними згідно із Законами №2258-VI від 18.05.2010, № 4025-VI від 15.11.2011, № 1702-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015).

3.2.Крім цього, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_8, який відповідно до протоколу загальних зборів засновників ТОВ«Інтертрейд-Україна Лімітед» №1 від 04 листопада 2015 року призначений директором цього товариства, діючи на виконання заздалегідь досягнутої злочинної домовленості з ОСОБА_5, тобто за забезпечення останнім закупівлі ГУНП в Луганській області вибухозахисного обладнання саме у ТОВ«Інтертрейд-Україна Лімітед», перерахував із рахунку вказаного підприємства на рахунок ТОВ«БіВіДжі ГРУП», реальним кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якого відповідно до п.20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14 жовтня 2014 року №1702-VII (який був чинним на момент імовірного вчинення дій) був ОСОБА_5, оскільки саме він мав можливість безпосередньо та через формального засновника (учасника) і директора ОСОБА_9 здійснювати вирішальний вплив на управління та господарську діяльність ТОВ«БіВіДжі ГРУП», неправомірну вигоду, а саме грошові кошти у сумі 980000 гривень з призначеннями платежів: «за юридичні послуги», які насправді не надавалися, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України.

3.3.В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, детектив у клопотанні зазначає, що останнім застосованим до підозрюваного запобіжним заходом було особисте зобов`язання, а саме 04 січня 2022 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду винесено ухвалу, якою підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк дії обов`язків до 04 березня 2022 року, а саме: 1)прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2)повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3)утримуватися від спілкування з будь-яких питань із підозрюваним ОСОБА_8 та свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; колишнім ОСОБА_20 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_23 . У той же час, органом досудового розслідування встановлено обставини, які вказують на необхідність зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 оскільки застосований до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не забезпечив та не може забезпечити його належну процесуальну поведінку, а також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки на даний час підозрюваний переховується від органу досудового розслідування, за останнім відомим місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 він не проживає, на телефонні дзвінки не відповідає. У зв`язку із чим постановою детектива, погодженою прокурором, підозрюваного ОСОБА_5 04 березня 2022 року оголошено у розшук. Також існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також у разі встановлення його місцезнаходження і далі намагатись переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

4.Учасники судового розгляду клопотання надали такі пояснення.

4.1.Прокурор САП ОСОБА_3 підтримав доводи, викладені у клопотанні детектива НАБ України. Надав пояснення, що узгоджуються із клопотанням.

4.2.Захисник ОСОБА_4 заперечила проти задоволення клопотання детектива. Заперечення базувалися на таких аргументах: (1)підозрюваний ОСОБА_5 не порушував покладених на нього ухвалами слідчих суддів обов`язків; (2)останній не переховувався від органу досудового розслідування, оскільки з 26 лютого 2022 року він був направлений радником міністра внутрішніх справ України ОСОБА_24 до КО «МУНІЦИПАЛЬНА ОХОРОНА» для надання допомоги у відбитті збройної агресії російської федерації проти України у місті Києві та Київській області, а також надавав матеріальну та технічну допомогу бойовим підрозділам ЗС України та іншим передбаченим законами України збройним формуванням; (3)строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні закінчився 26 січня 2019 року; (4)підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень є необґрунтованою; (5)заявлені прокурором ризики є непідтвердженими.

4.3.Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника. Також надав пояснення щодо обставин здійснення ним волонтерської діяльності у період з 26 лютого 2022 року по даний час.

4.4.Свідок ОСОБА_25, допитаний під час судового розгляду, пояснив, що він разом із ОСОБА_5 займався волонтерською діяльністю, а також надавав матеріальну та іншу підтримку ЗС України. Вони оглядали території після їх звільнення від російських загарбників на предмет наявності вибухонебезпечних предметів, оскільки володіли спеціальними знаннями, а державних ресурсів не достатньо для оперативного обстеження. Також повідомив, що він міг спілкуватися із ОСОБА_5 за допомогою месенджера WhatsApp, однак потім змінив свої показання.

4.5.Свідок ОСОБА_26, допитаний під час судового розгляду, повідомив, що в період з 26 лютого 2022 року він майже щодня бачився із ОСОБА_5 . Останній організував надання великої кількості матеріальної допомоги для жителів тимчасово окупованих територій, а також ЗС України.

4.6.Свідок ОСОБА_27, допитаний під час судового розгляду, повідомив, що із ОСОБА_5 вони познайомилися орієнтовно через 2-3 тижні від початку повномасштабного вторгнення російської федерації на території України. Останній надавав технічне оснащення для військової частини у якій свідок проходив військову службу.

5.Дослідивши обставини, що викладені в клопотанні та доданих до нього матеріалах, поясненнях учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до таких висновків.

5.1. ОСОБА_5 15 квітня 2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України, а саме про те, що він підозрюється в: одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великих розмірах для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.368 КК України; легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме вчиненні фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України (у редакції Закону № 430-IV від 16.01.2003, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VI від 18.05.2010, № 4025-VI від 15.11.2011, № 1702-VII від 14.10.2014, № 770-VIII від 10.11.2015).

5.2.Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_5 спершу було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період часу, а згодом особисте зобов`язання. Востаннє строк дії покладених на підозрюваного обов`язків продовжувався 04 січня 2022 року до 04 березня 2022 року. Водночас детектив у клопотанні та прокурор у судовому засіданні стверджують, що є підстави застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

5.3.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст. 183 КПК України). Відповідно до частин 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1)кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2)обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; 3)обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 4)посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5)запобіжний захід, який застосовується.

5.4.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК України).

5.5.З огляду на вищезазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання детектива застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою визначення, чи є законні підстави для його застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1)кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та обґрунтованість такої підозри; 2)ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, їх обґрунтованість та доведеність наявності обставин, які свідчать про те, що заявлені стороною обвинувачення ризики існують; 3)чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 4)право підозрюваного на внесення застави та необхідність покладення на підозрюваного обов`язків.

5.6.Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 32). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (Murrаy v.United Kingdom, п. 55).

5.7.У цьому кримінальному провадженні йдеться про імовірне вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209 та ч.4 ст. 368 КК України, а саме одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великих розмірах для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища; легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

5.8.Службовими особами, які займають відповідальне становище, у статті 368 КК України є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із ст. 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. Відповідно до витягу з наказу № 484 о/с від 13 липня 2016 року ОСОБА_5 призначено на посаду начальника департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України. Отже, здійснюючи функції керівника структурного підрозділу органу державної влади, він обіймав в органі державної влади посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто був службовою особою, яка займає відповідальне становище, в розумінні ст. 368 КК України.

5.9.Частина четверта ст. 368 КК України встановлює кримінальну відповідальність, в тому числі, за одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду чи в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням службового становища. В примітці до ст. 368 КК України вказано, що неправомірною вигодою в особливо великому розмірі є така, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Пунктом 5 підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що сума неоподатковуваного мінімуму в частині кваліфікації кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. За цією нормою Податкового кодексу України податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2016 року складав 1378,00 гривень. Отже, податкова соціальна пільга у 2016 році становила 689,00 гривень. Тобто відповідальність за ч. 4 ст. 368 КК України наступає у разі розміру неправомірної вигоди більшої за 344500 грн. У клопотанні йде мова про суму неправомірної вигоди у розмірі 980000 гривень, що перевищує межі особливо великого розміру, визначеного в примітці до ст. 368 КК України.

5.10.Частина перша статті 209 КК України в редакції, чинній на час інкримінованих подій, передбачає кримінальну відповідальність за вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

5.11.Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 209 КК України.

5.12.Причетність ОСОБА_5 до подій кримінального правопорушення підтверджується, зокрема, таким:

-документами щодо закупівлі 16.12.2016 ГУ НП в Луганській області у ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» вибухозахисного костюма «EOD9» та телескопічного маніпулятора «ТМ600» вартістю 3 000 000 гривень, зокрема:

-листом заступника начальника ГУНП в Луганській області начальника слідчого управління ОСОБА_28 «Щодо забезпечення спеціальним майном Вибухотехнічного відділу» від 19.09.2016 №3576/111/23/01-2016;

-доповідною запискою ОСОБА_5 №648/32/01-2016 від 03.10.2016 на адресу заступника Голови НПУ ОСОБА_29 з проханням сприяти у забезпеченні обладнанням вибухотехнічного відділу ГУНП в Луганській області;

-обґрунтуванням, підготовленим ОСОБА_18 для членів тендерного комітету ГУНП в Луганській області щодо застосування переговорної процедури закупівлі;

-доповідною запискою ОСОБА_18 від 25.11.2016 «Щодо необхідності придбання спеціалізованого майна для виконання спеціальних вибухових робіт з протидії вибуховим пристроям вибухотехнічному відділу ГУНП в Луганській області»;

-протоколом від 09.12.2016 №1126/111/22-2016 засідання тендерного комітету ГУНП в Луганській області;

-договором від 16.12.2016 №794 між ГУНП в Луганській області та ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» на закупівлю товарів за бюджетні кошти;

-видатковою накладною № РН-0000006 від 16.12.2016 щодо постачання ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» вибухозахисного обладнання на адресу ГУНП в Луганській області;

-платіжним дорученням від 16.12.2016 №3676 відповідно до якого з рахунку ГУНП в Луганській області на рахунок ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» 3000000 грн;

-аудиторським звітом №16 від 16.08.2019 за результатами позапланового внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності з використання бюджетних коштів щодо закупівлі вибухозахисних костюмів для вибухотехнічних підрозділів ГУНП в Донецькій та Луганській областях за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, згідно з яким під час проведення ГУНП в Луганській області закупівлі вибухозахисного костюма «EOD9» та телескопічного маніпулятора «ТМ600» допущено порушення законодавства у частині застосування переговорної процедури та інші порушення;

-протоколами допитів свідків членів тендерного комітету ГУНП в Луганській області ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, які показали, що ОСОБА_8 не був присутній на засіданнях тендерного комітету, ніхто із членів тендерного комітету з ним не спілкувався, інформація про технічні характеристики та вартість була надана тендерному комітету ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» через ОСОБА_18 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_18, який показав, що ОСОБА_5 давав йому вказівки щодо закупівлі обладнання у ТОВ«Інтертрейд-Україна Лімітед», надав номер мобільного телефону ОСОБА_8 для отримання інформації про технічні характеристики та вартість вибухозахисного обладнання, щодо ініціювання перед керівництвом ГУНП в Луганській області та тендерним комітетом закупівлі вибухозахисного обладнання саме у ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед». Крім того, ОСОБА_18 показав, що ОСОБА_8 не був присутній на засіданнях тендерного комітету;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_19, яка показала, що ТОВ«БіВіДжі ГРУП» не надавало юридичних послуг на зазначені суми, що корпоративні заходи у ТОВ «Валгос-2014» не проводились. Фактичне керівництво ТОВ «БіВіДжі ГРУП» здійснював ОСОБА_5 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_20, яка показала, що на роботу в ТОВ «Ейч Кью Юкрейн» її приймав ОСОБА_5 . Крім того, він фактично керував діяльністю ТОВ «БіВіДжі ГРУП»;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_30, яка показала, що ТОВ «БіВіДжі ГРУП» не надавало юридичних послуг ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» на суму 980000 грн. що корпоративні заходи у ТОВ «Валгос-2014» не проводились. Фактичне керівництво ТОВ «БіВіДжі ГРУП» здійснював ОСОБА_5 та на виконання його вказівок перераховувалися кошти з ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед», а у подальшому з ТОВ «БіВіДжі ГРУП» на ТОВ «Валгос-2014»;

-протоколом огляду від 21.10.201922.10.2019 інформації щодо телефонних з`єднань та руху коштів на рахунках ТОВ «БіВіДжі ГРУП», ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» та інших юридичних осіб, за результатами якого досліджено обставини перерахування коштів з рахунків ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед» на рахунки ТОВ «БіВіДжі ГРУП» та у подальшому з рахунків ТОВ «БіВіДжі ГРУП» на рахунки ТОВ «Валгос-2014» і ТОВ «Ейч Кью Юкрейн», а також спілкування між фігурантами кримінального провадження між собою;

-протоколом огляду від 16.07.2020 електронної поштової скриньки ОСОБА_18, за результатами якого досліджено обставини отримання від ОСОБА_8 документів та інформації необхідних для проведення ГУНП в Луганській області закупівлі вибухозахисного обладнання у ТОВ «Інтертрейд-Україна Лімітед»;

-протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_9, у яких зафіксовані обставини здійснення контролю ОСОБА_5 діяльності ТОВ «БіВіДжі ГРУП» та надання вказівок на перерахування коштів з рахунку ТОВ «БіВіДжі ГРУП» на рахунки ТОВ «Валгос-2014» та ТОВ «Ейч Кью Юкрейн»;

-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

5.13.Досліджені матеріалипереконують слідчогосуддю втому,що підозрюванийміг вчинитикримінальні правопорушення,отже наданому етапіпідозра єобґрунтованою. Також слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» є багаторівневою категорією. Під час кримінального провадження «обґрунтована підозра» повинна збільшуватись за рівнем «обґрунтованості» припущення про вчинення кримінального правопорушення конкретною особою. Сторона обвинувачення на даному етапі кримінального провадження наводить обсяг доказів, які свідчать про належний рівень обґрунтованості підозри ОСОБА_5 . Органом досудового розслідування вчиняються дії, спрямовані на підготовку та скерування обвинувального акту до суду. Доводи сторони захисту щодо неповноти та необґрунтованості висновків експертів, які надавалися стороною обвинувачення, не підтверджуються іншими доказами.

5.14.Доводи захисника про те, що детектив надав письмові протоколи допитів свідків, однак не забезпечив їх участь в судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 слідчий суддя сприймає критично. Засада безпосередності дослідження показань, речей і документів має різний рівень прояву на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду кримінального провадження. В п. 89 рішення ЄСПЛ у справі Kapustyakv.Ukraine зазначено, що право на виклик свідка не є абсолютним та може бути обмежене в інтересах належного відправлення правосуддя. Підпункт «d» пункту 3 статті 6 Конвенції не вимагає присутності та розгляду кожного свідчення на користь підсудного; його основною метою, як це зазначається у фразі «на тих самих умовах», є повна рівність сторін відповідного провадження. Засада рівності сторін кримінального провадження на етапі досудового розслідування реалізовується в обмеженому вигляді, а коло гарантій прав підозрюваного під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу відрізняється від тих, які надаються обвинуваченому під час судового розгляду. Також не підтверджуються доводи захисника про те, що з матеріалів клопотання не вбачається у який спосіб, у якому місці та за яких обставин підозрюваний отримав неправомірну вигоду для себе. Виходячи із цього, доводи сторони захисту не дозволяють зробити висновок про те, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень є необґрунтованою.

5.15.Щодо ризиків кримінального провадження, то детектив зазначає, що ОСОБА_5 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

5.16.Слідчий суддя зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж можуть створити загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності настання ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

5.17.Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі (1)обставин цього кримінального провадження та (2)особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_5 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування). Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України. Кримінальним законом визначено можливість призначення покарання у виді позбавлення волі, зокрема, санкцією ч. 1 ст. 209 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 2 років з конфіскацією майна, а санкцією ч. 4 ст. 368 КК України у вигляді позбавлення волі від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна. Отже, гіпотетична імовірність постановлення суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення ЄСПЛ у справі Becciev v. Moldova, § 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу та покладення обов`язків, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ. Щодо особистих обставин, то слідчий суддя бере до уваги те, що підозрюваний має достатні майнові ресурси для того, щоб організувати переховування від органів досудового розслідування та суду, а також наявність у підозрюваного паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що розширює можливості ОСОБА_5 залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Так, на наявність майнових ресурсів вказує, зокрема, те, що протягом листопада 2021 лютого 2022 років 5 разів здійснював виїзди за межі України, а саме: до м. Парижа у Франції, до м. Цюріх та м. Женева в Швейцарії і 2 рази до міста Дубаї в Об`єднаних Арабських Еміратах. Крім того, за період з грудня 2020 по квітень 2021 років ОСОБА_5 5 разі виїзджав до міста Дубаї в Об`єднаних Арабських Еміратах. Також йому на праві приватної власності належить автомобіль марки MERCEDES-BENZ E 250 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1, а використовує він автомобіль марки MERCEDES-BENZ GLE 250, д.н.з. НОМЕР_2, який на праві власності належить іншій особі ОСОБА_31 . Слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на увагу доводи детектива про те, що у зв`язку зі своєю попередньою професійною діяльністю ОСОБА_5 має широке коло знайомих, в тому числі і серед службових осіб правоохоронних органів (НП України), а тому може використати ці зв`язки для того, щоб покинути територію України. Окрім цього, підозрюваний наказом Мінінфраструктури №257 від 28 квітня 2022 року включений до переліку водіїв підприємств, які здійснюють автомобільні перевезення, для надання відстрочки від призову на військову службу в умовах правового режиму воєнного стану, строком на три календарних місяці. Із врахуванням чинного нормативного регулювання це свідчить про те, що підозрюваний має можливість виїжджати за межі України. Незважаючи на те, що такі дії спрямовані на забезпечення перевезення вантажів для потреб ЗС України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, це також може бути використано і для переховування від правосуддя. Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

5.18.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Відповідно до матеріалів досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_5 під час спілкування з ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_9, надавав їм усні накази, вказівки, вимагав їх виконання, здійснював контроль за їх діяльністю та навіть погрожував, що свідчить про те, що він може впливати на них, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань. Крім цього, ОСОБА_5 має достатні матеріальні та нематеріальні ресурси для організації заходів з незаконного впливу на свідків.

5.19.Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то слідчий суддя зазначає, що існує висока імовірність вчинення перешкод реалізації своїх повноважень органом досудового розслідування. До них можна віднести, зокрема, зволікання при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, до яких їм надано доступ стороною обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України, внаслідок чого ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 грудня 2021 року та від 22 лютого 2022 року їм встановлено строк для ознайомлення.

5.20.Доводи сторони захисту про абстрактний характер ризиків та їх непідтвердження доказами слідчий суддя вважає непереконливими, оскільки ризики вчинення певних дій підозрюваним у кримінальному провадженні за своєю суттю носять імовірнісний характер. Сторона обвинувачення не зобов`язана доводити, що певні дії, спрямовані на перешкоджання досудовому розслідуванню, вже були вчинені підозрюваними, а повинна навести обґрунтування та підтвердження того, що імовірність їх настання є достатньо високою для того, щоб застосувати певний запобіжний захід.

5.21.Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності додаткові обставини. Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, враховує такі обставини:

-вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч.1 ст. 209 КК України;

-інкриміновані кримінальні правопорушення відноситься до особливо тяжкого і тяжкого відповідно, а у разі визнання підозрюваного винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, без можливості застосування «пільгових інститутів» кримінального права;

-станом на сьогоднішній день ОСОБА_5 виповнилося 40 повних років, має дитину 2011 року народження;

-підозрюваний працює у ТОВ «Атлас Хаус», наявними матеріалами підтверджується володіння ним 1/3 квартири у м. Вишгород та автомобілем Mersedes-Benz E 250 CDI 2013 року випуску та часті виїзди за кордон;

-підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий;

- ОСОБА_5 також підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 190 КК України в кримінальному провадженні №42018000000002490 від 11 жовтня 2018 року;

- ОСОБА_5 має подяки, сертифікати про проходження навчання, відзнаки за сумлінну службу в органах внутрішніх справ та займається благодійною діяльністю;

-із початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України ОСОБА_32 залучений до забезпечення діяльності окремих передбачених законами України військових формувань, надає технічну допомогу підрозділам Збройних Сил України, а також займається іншою волонтерською діяльністю.

5.22.Доводи сторони захисту про те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні не підтверджуються належним чином, оскільки на дослідження слідчому судді не надано всіх матеріалів щодо руху кримінального провадження. В той же час, Генеральним прокурором приймалося рішення про продовження строку досудового розслідування 14 червня 2021 року, що свідчить про те, що останньою було оцінено правомірність його здійснення. Крім цього, вказані обставини можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами, що визначені статтями 314-316 КПК України.

5.23.Приймаючи до уваги визначені ст. 178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя доходить висновку, що тримання під вартою є надміру обтяжливим заходом забезпечення кримінального провадження. Адже підозрюваний хоч і порушив обов`язок щодо прибуття за викликом до прокурора, однак він був залучений до здійснення волонтерської діяльності. Слідчий суддя критично оцінює пояснення підозрюваного про те, що йому не було відомо про те, що він перебуває в розшуку, а також те, що він не отримував виклики до органу досудового розслідування. Однак ОСОБА_5 психологічно та фізично має змогу надавати (і, фактично, надавав) допомогу ЗС України в обороні України від вторгнення збройних сил російської федерації. При цьому під час досудового розслідування він не перебував під вартою і належним чином виконував процесуальні обов`язки. На думку суду, ризики та обставини, які були встановлені під час введення воєнного стану, при активних бойових діях, які відбувалися на околицях Києва, з урахуванням особи підозрюваного не можуть бути достатньою підставою для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тому клопотання слід задовольнити частково.

5.24.При постановленні цієї ухвали слідчий суддя також зважає на те, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»). Станом на час розгляду цієї справи відсутні об`єктивні обставини, що б перешкоджали реалізації учасниками кримінального провадження своїх прав та обов`язків. Це вимагає від усіх учасників кримінального провадження не лише належного виконання процесуальних обов`язків, а й дотримання правової процедури, яка забезпечуватиме виконання завдань кримінального провадження. Із встановлених під час судового розгляду обставин здійснення волонтерської діяльності підозрюваним ОСОБА_5 слідчий суддя робить висновок про те, що у нього була можливість комунікувати зі своїм захисником ОСОБА_4 щодо обставин здійснення Кримінального провадження, а також була можливість вийти на зв`язок із детективом чи прокурором у цьому кримінальному провадженні, що б заздалегідь спростувало висновки органу досудового розслідування про те, що підозрюваний переховується з метою уникнення кримінальної відповідальності.

5.25.Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. За частиною 4 цієї ж статті розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. При цьому щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

5.26.Оцінюючи розмір застави, який слід застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує особу підозрюваного (тривалий період професійної діяльності як працівника правоохоронного органу, зайняття керівної посади, наявність здобутого у зв`язку із цим авторитету та зв`язків із працівниками правоохоронних органів, наявність на утриманні малолітньої дитини), належну йому власність (квартира, автомобіль), а також спосіб життя (часті виїзди за кордон, деколи приватними літаками). Визначаючи розмір застави підозрюваному ОСОБА_5 слідчий суддя вважає, що достатньою буде сума в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198480 грн (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень), оскільки перспектива її втрати у випадку порушення його процесуальних обов`язків буде достатньою для того, щоб стримати підозрюваного від втечі (враховується позиція ЄСПЛ, що викладена у справі Gafa v. Malta, § 70).

5.27.Виходячи із положень ст. 194 КПК України, обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

5.28.У зв`язку із обранням підозрюваному запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою та встановлення ризиків кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні.

5.29.Оцінюючи можливість застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж застава не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, так само як і будь-якого іншого більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків та не зможе запобігти існуючим ризикам. Забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам можливо шляхом застосування застави з покладенням на нього ряду процесуальних обов`язків.

6.За таких обставин, слідчому судді достатньо підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави та покладення окремих обов`язків, визначених у ч. 5 ст. 194 КПК України на строк до 09 липня 2022 року.

7.Окремо слід зауважити, що на підставі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 176-178, 182, 193-196, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198480 грн (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень).

3.Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

1)прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2)повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3)утримуватися від спілкування з будь-яких питань із підозрюваним ОСОБА_8 та свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_9, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_10, ОСОБА_23 ;

4)не відлучатися з Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України;

6)носити електронний засіб контролю.

4.Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 09 липня 2022 року.

5.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_3 .

6.Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

7.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

8.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

9.Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_33