Документ № 104290561

Справа № 991/1519/22

Провадження № 1-кс/991/1539/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

11 травня 2022 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі слідчий суддя), секретар судового засідання Юлія БЕНДЮЖИК.

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) 09 травня 2022 року за №52022000000000094.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].

Підозрюваний ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Краматорськ Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (інша інформація в клопотанні відсутня).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч.4 ст. 28 ч. 5 ст.191 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Прокурор четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (надалі прокурор САП) ОСОБА_3 ; підозрюваний ОСОБА_2, захисник ОСОБА_4

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за №52022000000000094 від 09 травня 2022 року.

Питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 вирішується за клопотанням старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 (надалі детектив НАБУ).

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Слідчий суддя встановив таке.

Клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу погоджене прокурором САП, відповідає вимогам ст. 184 КПК України та обґрунтоване наступним.

В провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за №52022000000000094 від 09 травня 2022 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст.191 КК України. У клопотанні детектив НАБУ зазначає, що ОСОБА_6 з метою незаконного заволодіння грошовими коштами від реалізації природного газу, видобутого за договорами про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, що укладені із ПАТ «Укргазвидобування», у січні 2013 року, за активної участі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, створив злочинну організацію до складу якої у різний період часу увійшли ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_2, а також службові особи ПАТ «Укргазвидобування» ОСОБА_28, ОСОБА_29 та ОСОБА_30, що були відповідальні за здійснення контролю за веденням підприємством ПАТ «Укргазвидобування» спільної діяльності, а також інші невстановлені досудовим слідством особи. У січні-лютому 2013 року, ОСОБА_18 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, які діяли в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залучили до злочинної організації ОСОБА_2, який був одноосібним засновником та директором ТОВ «Торговий дім «Київгазенерго», та яке мало діючу ліцензію серії АГ № 507494 на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом на території України. На підставі завідомо неправдивого аукціонного свідоцтва № 1 від 28.02.2014 між ТОВ «Надра Геоцентр» в особі виконавчого директора ОСОБА_12, що діє від імені учасників Договору про спільну діяльність від 19.11.2007 № 265-12 та ТОВ «ТД «Київгазенерго» в особі директора ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу природного газу від 28.02.2014 № 040214НГЦ, за яким природний газ, видобутий за Договором про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування» від 19.11.2007 № 265-12, в об`ємі 1 938,093 тисяч м3 реалізовано за ціною 1 250 грн (без ПДВ) за тисячу м3 та договір купівлі-продажу природного газу від 28.02.2014 № 050214НГЦ, за яким природний газ, видобутий за Договором про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування» від 19.11.2007 №265-12, в об`ємі 8 666,834 тисяч м3 реалізовано за ціною 1 250 грн (без ПДВ) за тисячу м3. Надалі, діючи в межах спільного злочинного плану ОСОБА_13 склав податкові накладні №25 від 28.02.2014 про реалізацію Договором про спільну діяльність № 265-12 від 19.11.2007 (код 587437982, уповноважена особа ТОВ «Надра Геоцентр» 34763705) газу природного на користь ТОВ «Торговий дім «Київгазенерго» в кількості 1 938,093 тис. м3, на підставі Договору купівлі-продажу № 040214НГЦ від 28.02.2014 та № 26 від 28.02.2014 про реалізацію Договором про спільну діяльність № 265-12 від 19.11.2007 (код 587437982, уповноважена особа ТОВ «Надра Геоцентр» 34763705) газу природного на користь ТОВ «Торговий дім «Київгазенерго» в кількості 8 666,834 тис. м3, на підставі Договору купівлі-продажу № 050214НГЦ від 28.02.2014. Водночас ТОВ «Торговий дім «Київгазенерго» було залучене для створення видимості законного продажу природного газу на аукціонах та маскування злочинної діяльності очолюваної ОСОБА_6 злочинної організації шляхом збільшення переліку формальних переможців таких аукціонів. Відтак природний газ, зазначений в аукціонному свідоцтві № 1 від 28.02.2014, в загальному об`ємі 10 604,927 тис. м3, для наступної реалізації за ринковими цінами підприємствам реального сектору економіки ТОВ «Надра Геоцентр» фактично був переданий на адресу іншого підконтрольного ОСОБА_6 товариства ТОВ «ГК «Газовий Альянс».

У зв`язку з цим, задля створення штучного обґрунтування вказаної операції щодо зміни адресата природного газу, ОСОБА_2 склав податкову накладну №14 від 28.02.2014, за якою природний газ ресурсу лютого 2014 в об`ємі 10 604,927 тис. м3 реалізовано разом з газом іншого походження в загальному об`ємі 21 950,274 тис. м3 на користь ТОВ «ГК «Газовий Альянс». При цьому враховуючи, що відносно зазначених обсягів природного газу ОСОБА_13 уже було складено податкові накладні, за якими відповідний газ передавався на підставі договорів № 040214НГЦ від 28.02.2014 та №050214НГЦ від 28.02.2014, а також з метою введення контролюючих органів в оману, членами злочинної організації складено договори купівлі-продажу природного газу між ТОВ «Надра Геоцентр», яке діє від імені учасників Договору про спільну діяльність між ПАТ «Укргазвидобування» і ТОВ «Надра Геоцентр» №265-12 від 19.11.2007 та ТОВ «ГК «Газовий Альянс» із аналогічними реквізитами та умовами. Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи від 27.05.2016 № 7919/7920/16-53 ринкова вартість однієї тисячі м3 природного газу для промислових споживачів станом на 28.02.2014 становила 3 925,11 грн. (з ПДВ та цільовою надбавкою 2%). Надалі зазначені об`єми природного газу членами злочинної організації були реалізовані від імені ТОВ «ГК «Газовий Альянс» підприємствам реального сектору економіки за ринковими цінами. Таким чином, різниця між вартістю реалізації ТОВ «Надра Геоцентр» природного газу ресурсу 2014 року в обсязі 10 604,927 тис. м3 на користь ТОВ «Торговий дім «Київгазенерго» згідно аукціонного свідоцтва № 1 від 28.02.2014 та вартістю реалізації вищевказаного природного газу за ринковою ціною, визначеною висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 27.05.2016 № 7919/7920/16-53, склала 25 718 114,52 грн. з ПДВ (41 625 505,02 грн. 15 907 390,50 грн.). Згідно висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 18862 від 24.01.2020 внаслідок реалізації природного газу за цінами нижче ринкових в обсязі 10 604, 927 тис. м3 накористь ТОВ«Торговий дім«Київгазенерго» заДоговором проспільну діяльність№ 265-12від 19.11.2007ПАТ «Укргазвидобування»недоотримано доходівв розмірі11573151,53грн.Тобто,підозрюваний ОСОБА_2,в ходіреалізації відведеноїйому ролідиректора ТОВ«Торговий дім«Київгазенерго»,а такожінші учасникизлочинної організації,заволоділи грошовимикоштами,отриманими відреалізації природногогазу за цінами нижче ринкових в обсязі 10604,927 тис.м3, видобутого в рамках укладеного ПАТ «Укргазвидобування» Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність із ТОВ «Надра Геоцентр», загальною сумою 11 573 151,53 грн.

13 серпня 2016 року детективом НАБУ щодо ОСОБА_2 складено, а прокурором САП погоджено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України, яке у порядку, передбаченому ч.1 ст.42, ч.2 ст.135 КПК України, було надіслане поштою за відомим місцем його проживання та реєстрації підозрюваного.

Постановою детектива НАБУ від 13 серпня 2016 року підозрюваного ОСОБА_2 оголошено в розшук.

15 лютого 2017 року матеріали кримінального провадження №52015000000000002 об`єднано з матеріалами кримінального провадженням №32015100000000149, яке в свою чергу 15 лютого 2016 об`єднано з кримінальним провадженням №42015110000000121 від 19 березня 2015 року.

18 грудня 2017 року слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування в межах кримінального провадження №42015110000000121 від 19 березня 2015 року, в тому числі відносно ОСОБА_2 26 липня 2018 року матеріали за підозрою ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_10 виділені з матеріалів кримінального провадження №42015110000000121 від 19 березня 2015 року. Виділеному кримінальному провадженню в ЄРДР присвоєний номер №52018000000000748.

08 травня 2022 року ОСОБА_2 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України.

09 травня 2022 року матеріали за підозрою ОСОБА_2 виділені в кримінальне провадження №52022000000000094 та останньому повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

Вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України, передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_2, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує детектив, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стосовно встановлення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінальних правопорушень слідчий суддя зазначає таке.

Положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).

Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя, з огляду на доводи клопотання і матеріали, надані стороною обвинувачення на його підтвердження, дійшов висновку про причетність ОСОБА_2 до інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст.191 КК України, а тому вважає що підозра є обґрунтованою.

Слідчий суддятакож встановив,що стороноюобвинувачення доведенанаявність зазначеногоу клопотаннідетектива НАБУпро застосуваннязапобіжного заходуризику переховуванняпідозрюваного відорганів досудовогорозслідування та/абосуду,який підтверджуєтьсятим,що з16червня 2016року,тобто змоменту повідомленняпро підозруіншим учасникамзлочинної організації, ОСОБА_2 неодноразово викликавсядетективами до НАБУ,проте останнійна викликине прибував. Крім того, ОСОБА_2 18 червня 2016 року покинув територію України авіарейсом «Київ-Москва», проте відомостей про його повернення на територію України через офіційні пункти пропуску в Державній прикордонній службі відсутні, що свідчить про можливість переховування ОСОБА_2 від органу досудового розслідування на території російської федерації. Ризик переховування на території російської федерації зумовлює й те, що підозрюваний з 2016 року проживав на вказаній території, де має стійкі сімейні зв`язки, а також те, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації деякі ділянки українського кордону контролюються російськими загарбниками, що дозволить останньому покинути територію України поза офіційними пунктами пропуску Державної прикордонної служби. Слідчий суддя бере до уваги також й те, що 13 серпня 2016 року підозрюваного ОСОБА_2 оголошено розшук, а 13 жовтня 2016 року та 08 червня 2017 року слідчим суддею надавався дозвіл на затримання останнього, з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зазначений ризик також підтверджується тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років. Такий висновок узгоджується з вимогами ст.5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду», за якими при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину, тобто санкція за вчинене кримінальне правопорушення має бути важливим критерієм для визначення виду запобіжного заходу, який підлягає застосуванню. За таких обставин, у разі доведення винуватості підозрюваного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, останньому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі у межах зазначеного вище строку, що разом з його високим рівнем матеріального забезпечення, може бути мотивом для переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що детективом НАБУ формально зазначена наявність ризиків того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та/або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначені ризики також не були доведені прокурором САП у судовому засіданні.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні детектив НАБУ також зазначає про наявність підстав для обрання до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу виключно у вигляді тримання під вартою із можливістю внести заставу у розмірі 4664 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, визначеної ст. 177 КПК України. Визначення застави в розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб детектив НАБУ обґрунтовує розміром завданої майнової шкоди та розміром доходу отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також його майновим станом.

Крім того, детектив НАБУ у клопотанні просить у разі внесення за підозрюваного ОСОБА_2 застави, покласти на нього наступні обов`язки: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_23, ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_30, ОСОБА_28, ОСОБА_31 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Наведені у клопотанні обставини підтверджуються доданими до нього і наданими під час судового розгляду матеріалами, у тому числі: копією повідомлення про підозру ОСОБА_2, копіями повісток про виклик від 02 серпня 2016 року, 07 та 27 червня, а також 18 серпня 2017 року з доказами направлення, копією договору про спільну діяльність №265-12 від 19 листопада 2007 року, копією протоколу огляду речей і документів від 12 травня 2016 року, копією висновку експертів за результатами проведення комісійної судової товарознавчої експертизи від 27 травня 2016 року №7919/7920/16-53, копією висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 10 серпня 2016 року №10620/10621/16-45,копією висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 24 січня 2020 року №18862, копією договору купівлі-продажу від 30 серпня 2013 року та додаткової угоди №1, копіями протоколів допиту свідків від 20 грудня, 18 липня, 09 серпня, 07, 17 та 21 червня, 31 березня 2016 року.

У судовому засіданні прокурор САП вимоги клопотання підтримав та просив їх задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання та застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу заперечував, оскільки вважає, що підозра ОСОБА_2 є необґрунтованою, а зазначені у клопотанні детектива НАБУ ризики є недоведеними.

Підозрюваний ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу, а також зазначив, що вважає себе невинуватим.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: « Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.».

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: «Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;».

Відповідно до вимог п. 3 та абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України: «Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.».

Відповідно до вимог ч. 1 та п 4 ч. 2 ст. 183 КПК України: «Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років;».

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України: «Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції закону №1404-VIII від 02 червня 2016 року): « Створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об`єднань злочинних організацій або організованих груп - караються позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років.».

Разом з тим, санкція ч. 5 ст. 191 КК України (в редакції закону №1404-VIII від 02 червня 2016 року) передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2 .

При розгляді цього клопотання слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, а також наявність ризику того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Разом з тим, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів (особистого зобов`язання; особистої поруки; застави; домашнього арешту) не зможе запобігти ризику можливої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів було надано оцінку наступним обставинам: вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим; вік та стан здоров`я підозрюваного (інформація щодо стану здоров`я підозрюваного несумісного з триманням під варто відсутня); міцність соціальних зв`язків та відсутність постійного місця роботи; майновий стан підозрюваного та відсутність судимостей, а також розмір майнової шкоди. Будь-яких відомостей на підтвердження ризику продовження чи повторення протиправної поведінки, а також відомостей про репутацію підозрюваного сторонами кримінального провадження не надано.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, а також покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

У рішенні ЄСПЛ (справа Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року) зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховувано наявність грошових засобів у обвинуваченого. Тобто, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_2, обставини вчинення вказаних кримінальних правопорушень та його роль, а також особу підозрюваного, що дозволяє дійти висновку, що застава у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

Слідчий суддя також зазначає, що прокурором САП у судовому засіданні та детективом НАБУ у клопотанні не доведена виключність даного випадку, а також те, що розмір застави у межах, визначених п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. За таких обставин, вимоги клопотання щодо призначення застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 4 664 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 11 571 384, 00 грн, є необґрунтованими.

Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, у разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_23, ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_30, ОСОБА_28, ОСОБА_31 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 177-178, 183, 193-194, 197, 372, 376 КПК України, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

Клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №52022000000000094 від 09 травня 2022 року задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 55 днів, тобто до 01 липня 2022 року.

Визначити ОСОБА_2 заставу у сумі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744300, 00 грн (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN - UA678201720355279004000096000).

У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_23, ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_30, ОСОБА_28, ОСОБА_31

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо, підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого судді (суду) без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали до 01 липня 2022 року включно.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений та оголошений 13 травня 2022 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1