Документ № 104320376

Справа № 991/1534/22

Провадження № 1-кс/991/1558/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання - ОСОБА_2,

прокурор ОСОБА_3,

захисник адвокат ОСОБА_4,

підозрюваний ОСОБА_5,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого першого відділу управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021070000000245 від 05.07.2021, відносно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ужгород Закарпатської області, громадянина України, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, пенсіонера, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365, ч.5 ст.191 КК України,

установив:

11.05.2022 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого слідчого першого відділу управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 від 09.05.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021070000000245 від 05.07.2021, відносно ОСОБА_5, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365, ч.5 ст.191 КК України.

Клопотання погоджене прокурором у кримінальному провадженні заступником начальника першого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Перевіривши та дослідивши надані матеріали клопотання, заслухавши прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_5, захисника ОСОБА_4,

слідчий суддя дійшов таких висновків:

1. Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42021070000000245 відповідає вимогам ст. 183, 184 КПК України.

2. Документом, який підтверджує надання підозрюваному ОСОБА_5 копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є письмова розписка підозрюваного про отримання ним вказаних документів 10.05.2022 о 15 год. 40 хв. (а.с.126 т.3).

3. Кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ст.33-1, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки кримінальне правопорушення вчинено службовою особою правоохоронного органу, а розмір завданої шкоди у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.

4. В тексті клопотання вказано, що досудовим розслідуванням встановлено, що 30.06.2020 у період часу приблизно з 14 год. 30 хв. по 22 год. 20 хв. прокурор відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область, прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні №12019070030000380 від 05.02.2019, перебуваючи на території митного складу Закарпатської митниці по вул. Латорицька,12 у м. Чоп Закарпатської області, будучи працівником правоохоронного органу, діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_7 та пособництвом ОСОБА_8, перевищуючи надані владу та службові повноваження, грубо порушуючи ст.19 Конституції України, п.п.3,4 ч.4 ст.19 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст.8, 9, ч.ч.2,6,7 ст.100, ст.159, ч.ч.1,2 ст.168 КПК України, п.п.10,18 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104, п.п.2,3 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 №1340, вилучив в поза процесуальний спосіб із вказаного складу Закарпатської митниці тютюновмісних виробів для електричного нагрівання HEETS BRONZE LABEL загальною кількістю 375000 пачок, HEETS GREEN ZING загальною кількістю 393 00 та HEETS BRONZE LABEL загальною кількістю 783000 пачок на загальну суму 21951159, 39 грн., та передав їх також у поза процесуальний спосіб на підставі одного акту прийому-передачі на два кримінальні провадження фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9, який не мав права на зберігання підакцизних товарів у вигляді тютюнових виробів, а місця зберігання останніх не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, що спричинило ТОВ «Філіп Моріс Сейлз енд Дистриб`юшн» тяжкі наслідки на вказану вище суму.

Крім того, встановлено, що у період з 11.07.2020 по третю декаду лютого 2021 року, ОСОБА_5 прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні №12019070030000380 від 05.02.2019, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та пособництва ОСОБА_8 та інших невстановлених осіб, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в порушення ст.19 Конституції України, п.п.3,4 ч.4 ст.19 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст.8, 9, ч.ч.2,6,7 ст.100 КПК України, п.п.10,18 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104, п.п.2,3 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 №1340, шляхом їх вилучення зі складу за адресою: АДРЕСА_2, привласнив чуже майно ТОВ «Філіп Моріс Сейлз енд Дистриб`юшн» у вигляді тютюновмісних виробів для електричного нагрівання HEETS BRONZE LABEL загальною кількістю 375 000 пачок, HEETS GREEN ZING загальною кількістю 393 00 та HEETS BRONZE LABEL загальною кількістю 783 000 пачок на загальну суму 21 951 159, 39 грн., та в цей же час діючи у співучасті із ОСОБА_7, за пособництва ОСОБА_8 та інших невстановлених на даний час слідством осіб, розтратив його шляхом передачі для реалізації останнім вказане майно ТОВ «Філіп Моріс Сейлз енд Дистриб`юшн», яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12019070030000380 та на яке накладено арешт, чим завдав вказаній юридичній особі збитки на суму 21951159, 39 грн., тобто в особливо великих розмірах.

5. Під час розгляду клопотання прокурор довів:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та вагомість наявних доказів про його вчинення підозрюваним:

15.12.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.5 ст.191 КК України. В короткому викладі обставин зазначено про те, що службові особи Закарпатської обласної прокуратури (прокуратури Закарпатської області) та Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, а також інші не встановлені на даний час слідством особи, зловживаючи службовим становищем, привласнили речові докази у вигляді тютюнових виробів для електричного нагрівання HEETS, у кримінальних провадженнях №12019070030000380 та №12019070030000381 в особливо великих розмірах (а.с.1-18, т.1).

09.05.2022 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365, ч.5 ст.191 КК України, а саме у перевищенні влади та службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що спричинило тяжкі наслідки інтересам юридичної особи, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, атакож у привласненні та розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, дають встановлені досудовим розслідуванням обставини його скоєння, які підтверджуються долученими до матеріалів клопотання документами (в копіях матеріали:

- рапорт старшого слідчого ОСОБА_10 від 15.12.2021, за змістом якого в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021070000000245 від 05.07.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.388, ч.2 ст.366, ч.3 ст.365 КК України, встановлено, що службові особи Закарпатської обласної прокуратури та ГУНП в Закарпатській області, а також інші невстановлені особи, зловживаючи службовим становищем, привласнили речові докази у вигляді тютюнових виробів для електричного нагрівання HEETS, у кримінальних провадженнях №12019070030000380 та №12019070030000381 в особливо великих розмірах (а.с.73 т.1);

- протокол огляду від 19-20 липня 2021 року, в ході якого прокурор ОСОБА_3 оглянув матеріали кримінального провадження №12019070030000380 від 05.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4 ст.358, ч.2 ст.364 КК України, в чотирьох томах, в яких містяться такі документи:

- постанова від 11.07.2020 слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 про визнання речовими доказами тютюновмісних виробів для електричного нагрівання загальною кількістю 783 00 пачок по 20 стіків в кожній та тютюновмісних виробів для електричного нагрівання, а саме: HEETS BRONZE LABEL загальною кількістю 7500000 стіків, а також HEETS GREEN ZING загальною кількістю 7870000 стіків (а.с.89-93 т.1);

- постанова від 15.07.2020 прокурора прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 про об`єднання кримінальних проваджень №12019070030000380 від 05.02.2019 за ч.4 ст.358 КК України та №12020070000000188 від 14.07.2020 за ч.3 ст.358 КК України (а.с.94-95 т.1);

- протокол огляду від 11.07.2020, за змістом якого в кримінальному провадженні №12019070030000380 слідчий ОСОБА_11 за участі понятих, прокурора ОСОБА_5, а також ОСОБА_8, оглянули складське приміщення по АДРЕСА_2, в якому знаходились дерев`яні палети, на яких розміщені ящики з написами HEETS (а.с.96-99 т.1);

- клопотання слідчого ОСОБА_11 від 22.07.2020 про арешт майна - тютюновмісних виробів для електричного нагрівання загальною кількістю 783 00 пачок по 20 стіків в кожній та тютюновмісних виробів для електричного нагрівання, а саме: HEETS BRONZE LABEL загальною кількістю 7 500 000 стіків, а також HEETS GREEN ZING загальною кількістю 7 870 000 стіків, яке погоджене прокурором ОСОБА_5 (а.с.100-105 т.1);

- ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.08.2020 про накладення арешту на тютюновмісні вироби (а.с.106-109 т.1);

- листи від Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, направлені на ім`я слідчого ОСОБА_11 та прокурора ОСОБА_5, від 01.09.2020 (а.с.110-111, 112-113, 239-243, 244-248 т.1);

- рапорт заступника начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_12 від 05.07.2021 про те, що ФОП ОСОБА_13, якому були передані на відповідальне зберігання тютюновмісні вироби, не зберіг речові докази (а.с.114-115 т.1);

- акт прийому-передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 30.07.2020, відповідно якого прокурор ОСОБА_5 передав, а ФОП ОСОБА_13 прийняв на відповідальне зберігання тютюновмісні вироби вартістю 11010510,53 грн. та 10940648,86 грн. (а.с.124 т.1);

- лист від 11.08.2020 старшого слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_14 до ФОП ОСОБА_13 з вимогою передати тютюнові вироби для проведення експертизи (а.с.125 т.1);

- постанова старшого слідчого ОСОБА_15 від 13.07.2020 про призначення експертизи тютюнових виробів (а.с.126-127 т.1);

- акти прийому-передачі тютюнових виробів, відповідно яких 12.08.2020 ОСОБА_13 передав ОСОБА_15 3102 ящики з тютюновими виробами; 14.08.2020 ОСОБА_13 отримав від ОСОБА_15 3102 ящики з тютюновими виробами; 21.12.2020 ОСОБА_13 передав ОСОБА_15 3102 ящики з тютюновими виробами у зв`язку із службовою необхідністю та завершенням досудового розслідування (а.с.128, 129, 130 т.1);

- протокол про порушення митних правил №0536/30500/19 від 01.02.2019,відповідно якого було вилучено тютюновмісні вироби для електричного нагрівання вартістю 11010510,53 грн., які прийняв на зберігання головний державний інспектор ОСОБА_16 (а.с.131-137 т.1);

- постанова судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.10.12019 про направлення матеріалів справи про порушення митних правил за протоколом №0536/30500/19 від 01.02.2019 до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області як такі, що мають ознаки складу кримінального правопорушення (а.с.139-144 т.1);

- постанова судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.02.2020, за змістом якої вилучені згідно з протоколом про порушення митних правил №0536/30500/19 від 01.02.2019тютюновмісні вироби в загальній кількості 29 вантажних місць (палет) направити до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області (а.с.145-146 т.1);

- дві постанови Закарпатського апеляційного суду від 02.06.2020 про залишення без змін постанов судді Ужгородського міськрайонного суду від 06.02.2020 (а.с.147-150, 167-169 т.1);

- протокол про порушення митних правил №0535/30500/19 від 01.02.2019, відповідно якого було вилучено тютюновмісні вироби для електричного нагрівання вартістю 10940648,86 грн., які прийняв на зберігання головний державний інспектор ОСОБА_16 (а.с.151-156);

- постанова судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.10.12019 про направлення матеріалів справи про порушення митних правил за протоколом №0535/30500/19 від 01.02.2019 до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області як такі, що мають ознаки складу кримінального правопорушення (а.с.160, 166 т.1);

- постанова судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.02.2020, за змістом якої вилучені згідно з протоколом про порушення митних правил №0535/30500/19 від 01.02.2019 тютюновмісні вироби в загальній кількості 29 вантажних місць (палет) направити до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області (а.с.157-159 т.1);

- акт прийому-передачі матеріальних цінностей від 30.06.2020, затвердженого в.о. начальника Закарпатської митниці Держмитслужби ОСОБА_17, за змістом якого на підставі двох листів прокурора ОСОБА_7 та постанови Ужгородського міськрайонного суду від 06.02.2020 головний державний інспектор ОСОБА_18 передав, а прокурор ОСОБА_5 прийняв тютюновмісні вироби загальною вартістю 11010510,53 грн. (а.с.161-162 т.1);

- листи прокурора ОСОБА_19 від 23.06.2020 та 19.06.2020 про необхідність приймання-передачі тютюновмісних виробів від Закарпатської митниці, приймання яких буде здійснювати прокурор ОСОБА_5 (а.с.163, 164-165 т.1);

- лист ГУ ДПС у Закарпатській області від 15.07.2021 про застосування Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (а.с.170-172 т.1);

- лист- відповідь ГУ ДПС у Закарпатській області від 29.12.2021 про види діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 та відсутності у нього місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які внесені до відповідного Єдиного державного реєстру (а.с.186-187 т.1);

- постанова від 28.09.2021 про закриття кримінального провадження №12019070030000380 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України та передання матеріалів справ про порушення митних правил №0535/30500/19 та №0536/30500/19 до Закарпатської митниці для вирішення питання про направлення їх до Ужгородського міськрайонного суду (а.с.205-212 т.1);

- розподіл функціональних обов`язків, затверджений 08.07.2019 заступником прокурора Закарпатської області ОСОБА_20 (а.с.214-222 т.1);

- протоколи огляду від 03.09.2021, 03.12.2021, 06.01.2022, 21.02.2022, 02.02.2022, в ході яких було оглянуто спецпакети та опечатаних коробок, в яких зберігаються тютюнові вироби HEETS, придбані під час проведення контролю за вчиненням злочину в кримінальному провадженні №42021070000000245, з метою встановлення відповідності акцизних марок на пачках тютюнових виробів для електричного нагрівання таким, що були визнані речовими доказами у кримінальних провадженнях №12019070030000380 та №12019070030000381 (а.с.249-258, 271-274 т.1, а.с.1-3, 13-15, 27-31 т.2 );

- протокол від 04.11.2021 обшуку службового кабінету ОСОБА_5, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.10.2021, в ході якого в шафах праворуч від входу до кабінету та робочому столі виявлено документи, що стосуються кримінальних проваджень №12019070030000380 та №12019070030000381, які були вилучені (а.с.34-43 т.2);

- протокол огляду від 18.11.2021, в ході якого було оглянуто речі і документи, що вилучені в ході обшуку службового кабінету ОСОБА_5 (а.с.44-132 т.2).)

У ході проведення судового засідання адвокатом ОСОБА_4, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, подані письмові заперечення на клопотання про обрання запобіжного заходу. Сторона захисту вважає, що орган досудового розслідування помилково дійшов висновку щодо наявності в діях ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365, ч.5 ст.191 КК України, розцінює таке клопотання як необґрунтоване та таке, що не відповідає вимогам КПК України. Так, у ході досудового розслідування не зібрано, а отже і не надано слідчому судді доказів обґрунтованості підозри ОСОБА_5, обставини вчинення кримінальних правопорушень, що зазначені у повідомленні про підозру, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, не підтверджені будь-якими доказами та ґрунтуються виключно на припущеннях. Також, термін придатності, гарантований виробником для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання становить 1 рік, що підтверджується відповідним висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи, а тому вже на момент призначення ОСОБА_5 до складу групи прокурорів 18.06.2020 термін їх придатності минув, а ТОВ «Філіп Моріс Сейлз енд Дистриб`юшн» надав згоду на знищення цих виробів. Враховуючи ці обставини, а також те, що в кримінальному провадженні не було проведено відповідної експертизи, то вважає, що стороною обвинувачення не доведено розміру збитків.

Крім того, слідчий у своєму клопотанні не тільки не довів наявність обставин недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків зазначених у клопотанні, але й не надав слідчому судді доказів їх підтвердження.

Зазначив, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо неправомірним для нього. Враховуючи відсутність у ОСОБА_5 збережень, активів, аби внести заставу у розмірі майже 5 млн. грн., а також відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, сторона захисту вважає, що розмір застави, який слідчий просить застосувати до підозрюваного, є надмірним та таким, що не відповідає його майновому стану.

Також, захисник зазначив, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні повинно здійснюватись детективами НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП, а тому повідомлення про підозру складено, погоджено та вручено не уповноваженими особами з порушенням вимог підслідності, і як наслідок з істотним порушенням основоположного права людини на справедливий суд.

З урахуванням викладених обставин, захисник просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5, у зв`язку з недоведеністю обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України.

Відповідаючи на доводи сторони захисту щодо підслідності кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, слідчий суддя зазначає таке.

Постановою від 22.12.2021 прокурором Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 було визначено підслідність кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.388, ч.2 ст.366, ч.3 ст.365, ч.5 ст.191 КК України, у кримінальному провадженні №42021070000000245 від 05.07.2021 за Головним слідчим управлінням Центрального апарату Державного бюро розслідуванням (а.с.77-79 т.1). Постанова мотивована тим, що в ході досудового розслідування кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України, яке за суб`єктом та сумою завданої шкоди не підслідне Державному бюро розслідувань, пов`язане із кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч.1 ст.388, ч.2 ст.366, ч.3 ст.365 КК України, які розслідуються ДБР та підслідні йому, виділення вказаних матеріалів в окреме провадження на даній стадії досудового розслідування неможливе без шкоди кримінальному провадженню, а тому на підставі ч.10 ст.216 КПК України визначив підслідність всіх цих кримінальних правопорушень. Оскільки, в даному випадку відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України, до ЄРДР було внесено слідчим ОСОБА_6 15.12.2021 та розпочато досудове розслідування, після чого прокурор об`єднав матеріали досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.388, ч.2 ст.366, ч.3 ст.365 КК України та ч.5 ст.191 КК України, посилаючись на достатність підстав вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами), та постановою визначив підслідність кримінальних правопорушень відповідно до положень ч.10 ст.216 КПК України, вказана постанова може бути предметом розгляду за скаргою під час підготовчого засідання в суді згідно з правилами ст.314-316 КПК України, а тому твердження сторони захисту відхиляються.

Під час досудового розслідування роль слідчого судді полягає у судовому контролі щодо дотримання правоохоронними органами положення чинного законодавства України в частині проведення тих чи інших слідчих та процесуальних дій та захисту прав, свобод та інтересів підозрюваного (інших учасників кримінального провадження) під час його проведення.

Таким чином, факти та інформація, які були озвучені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, оскільки отримання ним від Закарпатської митниці тютюновмісних виробів загальною вартістю 21951159,39 грн., передача їх для зберігання особі, яка не мала ні відповідних умов для такого зберігання, ні відповідного права на це, що підтверджується підписаними підозрюваним актами, підписання ОСОБА_5 клопотання до слідчого судді про арешт тютюновмісних виробів, відсутність цих виробів в липні 2021 року, коли прокурор ОСОБА_12 перевірив стан зберігання цих виробів, які були визнані речовими доказами, з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_5 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування. У подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Вищезазначене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365 КК України, то слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу наданими стороною обвинувачення доказами вона не доведена. Відповідальність за ч.3 ст.365 КК України настає за умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони спричинили тяжкі наслідки. Прокурором не було зазначено які ж саме дії ОСОБА_5 були вчинені ним явно за межами наданих повноважень прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, чи повноважень як прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, що здійснюються слідчими територіального управління ДБР, розташованого у м. Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури Закарпатської області.

2) наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ч.1 ст.177 КПК України ризики вчинення ОСОБА_5 спроб переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних.

Наявність вищевказаних ризиків обґрунтовуються такими обставинами:

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин підозрюваного ОСОБА_5 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування). Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, який є тяжким корупційним правопорушенням.

Характер інкримінованого правопорушення пов`язаний з корисливою спрямованістю та використанням службовою особою свого службового становища для привласнення чи розтрати чужого майна. Санкція ч.5 ст.191 КК України відносить інкримінований злочин до особливо тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років, з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому він оцінюється у світлі таких факторів, мова про які йшла вище, а також враховуються будь-які інші зв`язки з країною, в якій особа притягується до кримінальної відповідальності, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі Becciev v. Moldova, п. 58. Таким чином, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5, у сукупності з іншими обставинами, та тим, що в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ.

Встановлені обставини у ході досудового розслідування, зокрема систематичний перетин кордону України зі Словацькою Республікою за наявності паспорта громадянина України для виїзду за кордон, вказують на наявність реальної загрози втечі ОСОБА_5 за межі території України, навіть в умовах воєнного стану, можливості подальшого переховування на території іноземних країн, а також про фактичну відсутність у органу досудового розслідування дієвих механізмів попередження такої втечі та подальшого розшуку підозрюваного.

Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Тому, слідчий суддя погоджується з прокурором, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Достатньо обґрунтованим є ризик впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Показання свідків мають значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні. Слідчим суддею береться до уваги та обставина, що ОСОБА_5, з огляду на тривалий період роботи в органах прокуратури, має певне коло зв`язків з посадовими особами правоохоронних органів, органів державної влади, та може використовувати їх для впливу на свідків, які володіють інформацією щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, у цьому провадженні, та на інших підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, про те, що підозрюваний має можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності сам або за допомогою третіх осіб впливати на свідків чи інших підозрюваних та вважає даний ризик доведеним.

Крім того, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Однак, ризик незаконно впливати на потерпілого слідчий суддя вважає не доведеним, оскільки прокурором не надано підтвердження тому, що в цьому кримінальному провадженні у певної особи виникли права та обов`язки потерпілого в порядку, який визначено КПК України. Хоча, не виключається, що певній юридичній особі кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди і вона є, чи буде, учасником цього кримінального провадження.

Також, слідчий суддя вважає, що прокурором не було доведено існування наступних ризиків:

- ризик знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження;

- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Так, підозрюваний ОСОБА_5, на даний час не працює в органах прокуратури чи інших правоохоронних органах, є пенсіонером, тому у нього відсутній доступ до документів проваджень, які можуть перебувати в судах, державних чи правоохоронних органах. Посилання прокурора на те, що ОСОБА_5 має доступ до документів чи речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, місцезнаходження яких на даний час не встановлено, нічим не було підтверджено.

Також, у клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 має значний досвід у здійсненні процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення, у тому числі у корупційних та економічних кримінальних правопорушеннях, у нього наявні фінансові та організаційні можливості, особистісні та ділові зв`язки, які він може використати, щоб перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, а також з цією метою штучно створювати обставини неявки до органу досудового розслідування чи вимагати перенесення проведення слідчих дій.

Слідчий суддя не може погодитись з доведенням наявності зазначеного ризику. Так, сторона обвинувачення, при доведенні його існування обмежилась висловленням припущень, яким саме чином підозрюваний перешкоджатиме кримінальному провадженню, ні у клопотанні, ні у судовому засіданні, стороною обвинувачення зазначено не було та не було надано відповідних підтверджень тому, що підозрюваний має реальну можливість здійснення в майбутньому таких дій у цьому кримінальному провадженні.

6. Щодо обов`язку встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

На виконання вимог закону слідчий суддя розглядає можливість застосування менш суворого запобіжного заходу.

В клопотанністорони обвинувачення про застосування запобіжного заходу зазначено, що корупційне кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 має високий ступінь суспільної небезпеки, настання тяжких наслідків не лише для конкретної юридичної особи, а й для суспільства в цілому, наявність у справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу та резонансу, відомості проособу підозрюваного,свідчать проте,що більшм`які запобіжнізаходи незможуть запобігтиризикам,передбаченим статтею177КПК України,оскільки підозрюванийможе негативновпливати нахід досудовогорозслідування уданому провадженні,безпосередньо впливатина учасниківкримінального провадження,намагатиметься вживатизаходів щодознищення,спотворення абоприховування речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 КПК).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: 1)особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду та ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

У світлі конкретних обставин даної справи запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання, особистої поруки чи домашнього арешту не зможуть запобігти зазначеним вище ризикам, оскільки підозрюваний зможе використовувати засоби телефонного та інтернет зв`язку, особисті зустрічі для спілкування із іншими особами, з метою організації переховування від слідства та суду, впливу на свідків, тощо.

7. Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя, під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, враховує такі обставини:

- надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України;

- інкриміноване кримінальне правопорушення, відповідно до положень КК України відноситься до особливо тяжкого і у разі визнання підозрюваного винуватим, з урахуванням його ролі у вчиненні цього правопорушення, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

- станом на сьогоднішній день підозрюваному виповнилось 46 років, інформації про стан його здоров`я слідчому судді не надано;

- підозрюваний має родину (повнолітню дитину, дружину), однак сам по собі цей факт не свідчить про міцність соціальних зв`язків в тій мірі, щоб вони могли утримати підозрюваного від позапроцесуальної поведінки, при тому, що його син, ОСОБА_21, навчається в Словацькій Республіці;

- надані стороною захисту документи свідчать, що ОСОБА_5 в ході досудового розслідування виконує визначені законом процесуальні обов`язки;

- наявними матеріалами підтверджується володіння ним нерухомим майном земельними ділянками, право власності на яке зареєстроване за його дружиною ОСОБА_22 ;

- підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий; відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;

- наявний ризик продовження протиправної поведінки ОСОБА_5 .

Зважаючи на викладені обставини слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків, тому у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити.

На думку слідчого судді, запобігти встановленим під час розгляду ризикам можливо шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу фактично може призвести до можливого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (п.3 ч.5 ст.182 КПК).

При визначенні розміру запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5, обставини вчинення кримінального правопорушення та його роль, індивідуальні особливості підозрюваного, його матеріальний стан, відомості про доходи: за 2021 рік 853735 грн., за 2020 рік -853589 грн., за 2019 рік -497243 грн., що дозволяє дійти висновку, що застава, визначена у передбачених законом межах, в сумі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, буде здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження та, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами, які були встановлені в ході розгляду клопотання.

Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, що визначені п.п. 2,3,4,8 ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, з мотивуванням, що викладено вище у цій ухвалі, а саме: без дозволу слідчого, прокурора не відлучатися з м. Ужгород Закарпатської області; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_11, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, а також іншими підозрюваними ОСОБА_7 і ОСОБА_39 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Необхідність покладення обов`язку носити електронний засіб контролю слідчий суддя вважає не доведеною, оскільки відсутні відомості про те, що ОСОБА_5 в ході досудового розслідування не виконував процесуальні обов`язки чи намагався зустрітись з метою вплинути на свідків чи інших підозрюваних в цьому кримінальному провадженні.

8. Визначаючи строк дії обов`язків, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_5 було повідомлено про підозру 09 травня 2022 року, а тому такий строк має бути визначений в межах строку досудового розслідування, тобто до 09 липня 2022 року.

Слідчий суддя окремо звертає увагу, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

На підставі наведеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого першого відділу управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021070000000245 від 05.07.2021.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави, зобов`язавши прибувати за кожною вимогою до суду.

Визначити ОСОБА_5 розмір застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 372 150 (триста сімдесят дві тисячі сто п`ятдесят) гривень.

Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок:

Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259,

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1,

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) без дозволу слідчого, прокурора не відлучатися з м. Ужгород Закарпатської області;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_11, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, а також іншими підозрюваними ОСОБА_7 і ОСОБА_39 ;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді, визначити до 09 липня 2022 року, в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали до 09 липня 2022 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42021070000000245 від 05.07.2021.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_5, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику для відома.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_40