- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 991/3090/19
Провадження 1-кп/991/207/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 і захисника ОСОБА_7, про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання та клопотання заставодавця ОСОБА_8 про повернення залишку внесеної застави
у кримінальномупровадженні,внесеному доЄРДР 18.01.2017№42017110330000006щодо обвинувачення ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Калінінград, СРСР, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, наразі проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (далі-КК),
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис провадження.
28.12.2019 до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України (нині Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - САП ОГП) надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні від 18.01.2017 №42017110330000006 щодо обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК «Зловживання владою або службовим становищем».
Ухвалою ВАКС від 28.12.2019 призначено підготовче судове засідання на 29.01.2020 з перервою до 28.02.2020. Ухвалою ВАКС від 28.02.2020 призначено судовий розгляд на 05.03.2020 з перервами до 12.03.2020, 22.04.2020, 27.05.2020, 17.07.2020, 11.09.2020, 25.09.2020, 09.11.2020, 20.11.2020, 23.11.2020, 24.11.2020, 07.12.2020, 25.01.2021, 29.01.2021, 19.03.2021, 22.03.2021, 05.04.2021, 16.04.2021, 17.05.2021, 24.05.2021, 04.06.2021, 05.07.2021, 09.07.2021, 13.09.2021, 01.11.2021, 05.11.2021, 26.11.2021, 06.12.2021, 10.12.2021, 10.01.2022, 14.02.2022, 14.03.2022, 12.04.2022, 16.05.2022.
2. Короткий виклад поданих клопотань та позицій учасників судового провадження.
12.04.2022 до ВАКС надійшли клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання та клопотання заставодавця ОСОБА_8 про повернення залишку внесеної застави (до яких попри зазначення в тексті не додавалось жодних додатків) із посиланнями на статтю 201 Кримінального процесуального кодексу України (даліКПК) та проханням змінити раніше застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання та вирішити питання про повернення залишкової суми сплаченої застави заставодавцю ОСОБА_8, які обґрунтовувались твердженнями, що «раніше визнані судом ризики переховування від суду, а також ризик впливу на свідків навіть у разі їх гіпотетичної наявності, на даний час втратили не тільки свою актуальність, а і перестали існувати взагалі. Загально відомим є той факт, що 24.02.2022р. почалося військове вторгнення рф на територію України. Парламентом України оголошено військовий стан, в тому числі і на території Херсонської області де з перших днів війни точаться військові дії, зокрема і за Антонівський міст та аеропорт Чорнобаївка. Херсонська область загалом знаходиться в неоголошеній окупації. Тимчасово з території Херсонської області відсутнє будь-яке сполучення, а також неможливо виїхати в бік міста Києва, так як не тільки ведуться воєнні дії, а також військові сили рф (окупанти) фізично не дають такої можливості, і навпаки примусово намагаються пересилити мирних жителів до віддалених регіонів рф. Дані фактичні обставини є загальновідомими, визнаються учасниками справи та не підлягають додатковому доказуванню. З урахуванням істотної зміни вищенаведеної фактичної ситуації та враховуючи фізичне перебування обвинуваченого ОСОБА_6 за визначеним судом адресою постійного та фактичного місцепроживання, сторона захисту обґрунтовано приходить до висновку про те, що зазначені та визнані судом ризики, що стали підставою для обрання та подальшого продовження запобіжного заходу у вигляді визначеної суми грошової застави, не тільки втратили свою актуальність, а і взагалі перестали існувати. Не з волі обвинуваченого ОСОБА_6 він не має фізичної можливості переховуватись від суду, як і прибути до зали суду на виклик суду, як і одночасно впливати на свідків, місцем знаходження який є власне місто Київ. Додатковим аргумент в сенсі зазначено вище є і той факт, що з урахуванням вимушеної масової імміграції населення України за кордон, навіть при намаганні вчинити будь-який незаконний вплив на свідків, цього фактично здійснити неможливо», що «для сторони захисту є очевидним та доведеним той факт, що висунуте обвинувачення не знаходить свого підтвердження, є необґрунтованим та спростоване. Матеріальний стан як обвинуваченого так і заставодавця суттєвим чином змінився в бік погіршання. Обидва втратили роботу та разом з цим основне джерело заробітку та матеріального забезпечення родин, при тому, що обидва мають сім`ї на вихованні та утриманні яких знаходяться малолітні та неповнолітні діти. У ОСОБА_6 неповнолітній син ОСОБА_9 2006 року народження. У заставодавця ОСОБА_8 малолітній син ОСОБА_10 2015 року народження та малолітня донька ОСОБА_11 2018 року народження», що «з урахуванням викладеного вище, враховуючи той факт, що судом раніше встановлена особа обвинуваченого; його вік, стан здоров`я та соціальний стан; наявність постійного місця проживання; виключно позитивну репутацію як за місцем колишньої роботи, так і за місцем мешкання; міцні соціальні зв`язки в місці його постійного проживання, а також наявність у нього родини й утриманців, зокрема, наявність на утриманні трьох дітей, один з яких є неповнолітнім, а також 2-х малолітніх онуків та батька 1938 року народження; відсутність судимостей та відомостей щодо притягнення до кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності; сприяння органу досудового розслідування у встановленні дійсних обставин справи, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні; також інші обставини, які виключно з позитивного боку характеризують особу обвинуваченого; виконання усіх визначених та покладених на нього судом обов`язків; готовність давати суду покази під час розгляду справи по суті та доводити свою невинність, а також його належну процесуальну поведінку як після повідомлення йому про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, так і після рішення суду про відмову в задоволенні клопотання про вжиття запобіжного заходу; також належну процесуальну поведінку протягом усього часу з моменту обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави, а також виходячи з того, що зі спливом часу будь-який ризик, у разі його наявності, а не уявності, суттєво зменшується».
В судовому засіданні 16.05.2022 обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали подані клопотання й просили їх задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні 16.05.2022 заперечив проти задоволення такого клопотання, зазначивши, що воно є необґрунтованим, оскільки наявні ризики не зменшились, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, а стороною захисту не надано жодних підтверджуючих матеріалів щодо скрутного матеріального становища обвинуваченого.
Представник потерпілого (державного підприємства (ДП) «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння») в судове засідання не прибув попри здійснене належним чином повідомлення про час та місце, тому його думка не з`ясовувалась.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Ухвалою слідчого судді ВАКС від 27.11.2019 у даному кримінальному провадженні частково задоволено клопотання старшого детектива заступника керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 25.01.2020 включно. Визначено підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153680 гривень.
Згідно з тією ж ухвалою слідчого судді ВАКС, у разі внесення застави у визначеному в ухвалі слідчої судді розмірі, вважається, що до підозрюваної обрано запобіжний захід у виді застави. Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду протягом дії ухвали. Термін дії обов`язків, покладених судом, визначено на два місяці. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали. Покладено на підозрюваного такі обов`язки у випадку внесення застави: - не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №42017110330000006 від 18.01.2017 року, а саме ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 ; - не відвідувати приміщення ДК «Укроборонпром», ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» і ТОВ «Компанія Пром-Технологія»; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон; - носити електронний засіб контролю.
Із змісту цієї ухвали видно, що підставою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_6 слідчою суддею визначено ризик переховування від слідства та суду, ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, що у своїй сукупності вказує на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання.
28.11.2019 заставодавцем ОСОБА_8 на підставі зазначеної ухвали слідчого судді ВАКС внесена застава у розмірі 153680 грн. на депозитний рахунок ВАКС.
Ухвалами ВАКС від 05.03.2020, 25.09.2020 та 22.03.2021 у даному кримінальному провадженні відмовлено у задоволенні заяв обвинуваченого ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7 та заставодавця ОСОБА_8 про повернення застави, оскільки виходячи із системного аналізу норм КПК, граничний строк дії запобіжного заходу у вигляді застави не встановлений, а тому такий захід діє до його зміни чи скасування на підставах та в порядку, передбачених КПК. При цьому припинення дії обов`язків, покладених ухвалою на підозрюваного, обвинуваченого, жодним чином не впливає на дію самого запобіжного заходу, про що свідчить положення частини 7 статті 194 КПК, відповідно до якого після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються. Також, відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Ухвалою ВАКС від 24.11.2020 частково задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 й захисника ОСОБА_7 про зміну раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання та повернення сплаченої застави шляхом визначення ОСОБА_6 застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 131820 грн., та повернення заставодавцю ОСОБА_8 коштів в розмірі 21680 грн., оскільки суд вважав, що така застава буде пропорційною меті запобіжного заходу та може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
Також ухвалою ВАКС від 05.11.2021 задоволено частково клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу шляхом визначення ОСОБА_6 застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 95160 гривень, та повернення заставодавцю ОСОБА_8 коштів в розмірі 36660 гривень різниці між визначеною та наявною заставою у розмірі 131820 гривень,
3.2. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частин 1, 2 статті 331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (тобто статтями 176-213 КПК).
Частиною 1 статті 176КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з частиною 1 статті 177КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Також статтею 178 КПК визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Відповідно до частини 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194цього кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
При цьому частинами 3, 4, 5 статті 201КПК визначено, що до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Таким чином, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Продовження, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Також, згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Також практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі №30671/04 від 23.01.2012 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.
Однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винною. Як неодноразово зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях, ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia), § 106, «Летельє проти Франції», п. 43). Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.
3.3. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6, передбачено частиною 2 статті 364 КК та належить до тяжких корупційних кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення якого передбачає можливість покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зазначені обставини сама по собі можуть бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Дане кримінальне провадження №42017110330000006 наразі перебуває на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до статті 17 КПК є встановлення судом поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри, однак попри таке, оцінці судом підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК. На теперішній час судом в цьому провадженні досліджено письмові докази, які надані стороною обвинувачення, триває виклик та допит певних свідків, проте низка свідків ще не допитана.
Оцінивши доводи, наведені у клопотаннях обвинуваченого та його захисника, заставодавця, та доводи прокурора, суд вважає наявними ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду та незаконного впливу на ще недопитаних свідків. Само по собі сумлінне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків жодним чином не свідчить про відсутність ризиків, які існували на момент застосування запобіжного заходу, а свідчить про те, що обраний запобіжний захід достатньо забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
При цьому суд враховує, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан із 05.30 24.02.2022 строком на 30 діб, та згодом Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 (затверджений Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 26.03.2022 строком на 30 діб та Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 (затверджений Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 25.04.2022 строком на 30 діб.
Однак сам по собі факт введення воєнного стану в Україні не впливає на зменшення наявних ризиків, а навпаки може підвищувати їх ступінь за певних обставин, наприклад, ведення активних військових дій у місці перебування обвинуваченого, що може спонукати переховуватись без належного повідомлення суду, під загрозою життю як самого обвинуваченого, так й членів його родини.
Тому суд вважає, що більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 та виконання покладених на нього обов`язків, тим більше що стороною захисту не надано жодних конкретних доказів наявності обставин, які за статтею 178 КПК, повинні враховуватись при вирішенні питання про обранні чи зміні запобіжного заходу, а відтак в цій частині подані клопотання не підлягають задоволенню.
Проте суд вважає необхідним врахувати, що тривалість застосування застави вже становить майже два з половиною роки, відсутність наразі явних фактів порушень обвинуваченим процесуальних обов`язків, а також, що заставодавцем є не безпосередньо обвинувачений ОСОБА_6, а інша особа ОСОБА_8 .
Відповідно до частини 4 статті 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною 5 статті 182 КПК зокрема визначено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене вище, суд вважає гуманним та доречним визначити обвинуваченому ОСОБА_6 як запобіжнийзахід заставуу 25розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб(якийвідповідно достатті 7Закону України«Про Державнийбюджет Українина 2022рік» від02.12.2021№1928-ІХна теперішнійчас становить 2481 гривня), тому грошовий еквівалент розміру застави складе 62025 (шістдесят дві тисячі двадцять п`ять) гривень, який пропорційний меті запобіжного заходу та може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а відтак належить повернути заставодавцю ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 33135 (тридцять три тисячі сто тридцять п`ять) гривень різниці між визначеною та наявною заставою у розмірі 95160 (дев`яносто п`ять тисяч сто шістдесят) гривень.
Керуючись статтями 176, 177, 182, 201, 369, 371, 372, 532 КПК суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити частково клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання та клопотання заставодавця ОСОБА_8 про повернення залишку внесеної застави.
2. Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 25 (двадцяти п`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 62025 (шістдесят дві тисячі двадцять п`ять) гривень.
3. Повернути заставодавцю ОСОБА_8 кошти в розмірі 33135 (тридцять три тисячі сто тридцять п`ять) гривень різниці між визначеною та наявною заставою у розмірі 95160 (дев`яносто п`ять тисяч сто шістдесят) гривень.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 17.05.2022.
Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 ______________________________________________________________________