Документ № 104350017

Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 641/6379/18Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-кп/991/13/22

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 травня 2022 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8,

захисників ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

захисника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_13 щодо проведення у кримінальному провадженні №52016000000000367 судового засідання з розгляду апеляційних скарг у режимі відеоконференції,

В С Т А Н О В И Л А:

16.05.2022до Апеляційноїпалати Вищогоантикорупційного судуна адресуелектронної поштинадійшло клопотаннязахисника обвинуваченого ОСОБА_8 -адвоката ОСОБА_13 про проведенняу режимівідеоконференції судовогозасідання 18.05.2022 щодо розгляду апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_9, ОСОБА_14, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_15, поданих на вирок Вищого антикорупційного суду від 06.08.2021.

Необхідність проведення дистанційного судового засідання 18.05.2022 у клопотанні мотивовано: (1) запровадженням воєнного стану, бойовими діями в Україні та загрозою життю і здоров`ю; (2) знаходженням ОСОБА_13 за межами України; (3) наявністю можливості вийти на зв`язок, який є з частими перебоями, за допомогою програм Skype (логін Klymenko0808) та Zoom; (4) відсутністю змоги налагодити функціонування програми EASYCON. При цьому до вказаного клопотання не було долучено доказів стосовно точного місця (країни) перебування особи, і в ньому щодо цього не зазначено.

Поруч із наведеним у клопотаннях, надісланих 14.03.2022 та 03.05.2022 на адресу електронної пошти Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_13, зазначено про її перебування у Тернопільській області. Але до цих клопотань також не долучено копій жодних документів на підтвердження місця перебування.

Заслухавши думку учасників, присутніх у судовому засіданні, у ході вирішення зазначеного питання колегія суддів виходить із нижченаведеного.

Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин (ст. 138 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/); 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми (ч. 1 ст. 336 КПК).

Ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК законодавець використав слово «може», то така норма кримінального процесуального закону закріплює не обов`язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції.

Разом із тим, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінальногопровадження маютьрівні правана збираннята поданнядо судуречей,документів,інших доказів,клопотань,скарг,а такожна реалізаціюінших процесуальнихправ,передбачених цимКодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК).

Вищевказане у поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 336 КПК свідчить про те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції (1) має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, (2) але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК. Тобто сама по собі наявність клопотання сторін судового провадження про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов`язку його задоволення. Тому рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції може бути прийнято виключно за умови доведеності наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав.

Із відповідного переліку вбачається, що введення законодавцем до кримінального процесуального закону положень п.п.1,4,5ч.1ст.336КПК,які передбачають можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції, було обумовлено, з одного боку, необхідністю у ситуаціях, коли участь певних осіб у судовому розгляді є обов`язковою, скоротити строки кримінального провадження (підп. 6 п. 3 пояснювальної записки до проекту КПК), а з іншого боку, потребою створити умови, які дозволяли б забезпечувати людям, незалежно від їх майнового стану, місця проживання, стану здоров`я чи перебування в умовах дії складних життєвих обставин, можливість скористатися правом на безпосередню участь у розгляді їх справи судом, установленим законом.

Так, зазвичай необхідність проведення судовогозасідання урежимі відеоконференції,коли йдетьсяпро підстави,передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, має бути (1) обумовлена потребою скоротити строки судового провадження у ситуації, (2) коли без участі того, хто просить про відеоконференцію, проведення судового розгляду є неможливим, так як може (а) не дозволити суду правильно встановити обставини, об`єктивне з`ясування яких за відсутності такої особи в засіданні неможливе, та/або (б) призвести до порушення права людини, гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод /далі ЄКПЛ/.

При цьому відповідно до п. 10 рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судівв умовахвоєнного стану від 02.03.2022, якщо за об`єктивних обставин учасник провадження не може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів, визначених КПК, як виняток допускати участь такого учасника в режимі відеоконференції за допомогою будь-яких інших технічних засобів, в тому числі і власних.

Якщо через об`єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз`яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов`язків (пункт 7 листа Верховного Суду № 1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»).

Разом із тим, наведені роз`яснення були надані в умовах бойових дій на території в т. ч. Київської області та вони не мають сили закону.

Натомість відповідно до ч. 3 ст. 336 КПК «застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, передбачені цим Кодексом».

При цьому проведення судового засідання в Україні у режимі відеоконференції забезпечується лише ліцензованою програмою TrueConf, яка забезпечує учасникам процесу інформаційну безпеку (ухвали Верховного Суду від 11.04.2022 у справі №572/499/20 та від 12.05.2022 у справі №442/3912/19). Водночас п. 1.2.1. Інструкції про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження), затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №155 від 15.11.2012, передбачає, що учасники судового процесу (кримінального провадження) можуть брати участь у процесуальних діях у режимі відеоконференції лише за наявності технічної можливості для її проведення у відповідних судах, державних органах та установах.

Поруч із наведеним проведення судового розгляду у кримінальному провадженні, зокрема й апеляційного, за допомогою власних засобів зв`язку положеннями чинного законодавства не регламентовано (ухвала Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №442/3912/19).

І, як передбачено вимогами ч. 2 ст. 342 КПК України секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 345 КПК України судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам`ятку про їхні права та обов`язки, передбачені цим Кодексом. Таким чином здійснення судового провадження в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів захисника ОСОБА_13 позбавить можливість суд виконати вимоги ст. 342-345 КПК України та дотриматись процедури апеляційного розгляду.

Крім того, наказом Державної судової адміністрації №169 від 08.04.2020 затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду /далі Порядок/. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду у кримінальному процесі вказаним Порядком не передбачено (ухвала Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №583/1283/20).

Зважаючи на наведене, а також на те, що сама захисник повідомила про перебої роботи інтернету, колегія суддів вважає, що проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою програми Skype не зможе забезпечити належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку, проведення судового розгляду з використанням засобів зв`язку захисника не представляється за можливе.

Також вартозазначити,що ст.52КПК визначаєвипадки,коли участьзахисника усудовому провадженніє обов`язковою (ч. 4 ст. 401 КПК). Проте, у цій справі не приймалося рішення про обов`язкову участь захисників, з огляду на тяжкість інкримінованого злочину і те, що в апеляційних скаргах не ставилося питання про погіршення становища обвинувачених. Тобто участь захисників в апеляційному розгляді не є обов`язковою. Крім наведеного, у обвинуваченого ОСОБА_8 окрім ОСОБА_13 є інший захисник ОСОБА_12, який присутній у судовому засіданні та повноцінно може виконувати обов`язки захисника.

Тому, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_13 про розгляд апеляційних скарг в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 21, 52 ст. ст. 110, 336, 369, 401, 405 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_13 залишити без задоволення.

Копію цієї ухвали для відома направити ОСОБА_13 .

Роз`яснити захиснику ОСОБА_13, що у порядку ст. 336 Кримінального процесуального кодексу України вона вправі завчасно звернутися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду із клопотанням про проведення судового розгляду у режимі відеоконференції за її участі в судовому засіданні з приміщення іншого суду на території України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4