- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/8776/21
Провадження 1-кс/991/8910/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2022 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4, на бездіяльність прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, яка полягає у нерозгляді клопотання, поданого у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_4, подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №52018000000000182 від 02.03.2018, яка полягає у нерозгляді клопотання сторони захисту, поданого в порядку ст. 220 КПК України.
Скарга обґрунтована наступним.
Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000182 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.1 ст.366 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366 та ч.2 ст.28 ч.1 ст. 366 КК України.
24.12.2021 захисником ОСОБА_4 до Офісу Генерального прокурора було подане клопотання про закриття кримінального провадження №52018000000000182 на підставі п.10 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування.
Однак, станом на момент подання вказаної скарги, жодної відповіді на клопотання стороною захисту не отримано, що стало підставою для звернення адвоката з даною скаргою до слідчого судді.
У зв`язку з наведеним адвокат просить зобов`язати уповноважену особу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора розглянути клопотання про закриття кримінального провадження від 24.12.2021 та прийняти рішення щодо винесення постанови про закриття кримінального провадження №52018000000000182 від 02.03.2018 у зв`язку із спливом строків досудового розслідування.
Скарга захисником подана до суду в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України.
Судовий розгляд, призначений на 18.01.2022 був відкладений за клопотанням захисника. Судове засідання 28.01.2022 було зняте з розгляду, з огляду на зайнятість судді в іншому кримінальному провадженні, судове засідання від 07.02.2022 було відкладене за клопотанням захисника. Судове засідання, призначене на 15.02.2022 було відкладене за клопотанням захисника. Судове засідання, призначене на 18.02.2022 було відкладене, у зв`язку із неявкою прокурора. Судове засідання 28.02.2022 було зняте з розгляду, у зв`язку із воєнними діями на території Київської області та неможливістю забезпечити безпеку учасників провадження під час розгляду. Судове засідання, призначене на 13.04.2022 було відкладене, у зв`язку з необхідністю витребування доказів. Судове засідання, призначене на 12.05.2022 було відкладене за клопотанням підозрюваного.
19.05.2022, до початку судового розгляду від захисника ОСОБА_4 вчергове надійшло клопотання про відкладення розгляду, з огляду на його зайнятість в іншому судовому процесі та неможливістю прибути в судове засідання підозрюваного ОСОБА_3, просив розгляд скарги перенести на іншу дату.
В судове засідання захисник та підозрюваний не з`явилися, про розгляд повідомлені належним чином.
Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надав до суду заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4, зазначив, що клопотання адвоката ОСОБА_4 надійшло до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 28.12.2021 та було розглянуте ним 31.12.2021, за результатами розгляду прокурором була винесена постанова від 31.12.2021 про відмову в задоволенні клопотання захисника. За таких обставин прокурор вважає, що він виконав свій обов`язок, передбачений ст.220 КПК України, а тому скарга адвоката задоволенню не підлягає.
За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне звернутись до практики ЄСПЛ.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
ЄСПЛ наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії») (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") (Application no. 11681/85).
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04.10.2001 у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком учасників справи.
За наведених обставин, слідчий суддя враховує тривалість розгляду скарги захисника ОСОБА_6, чергові відкладення розгляду скарги, ініційовані стороною захисту, неодноразове неприбуття в судові засідання, при наявності можливості забезпечення присутності під час розгляду, шляхом відеоноференцзв`язку через найближче розташований до місця проживання ОСОБА_3 суд, а також строки розгляду, встановлені ст. 306 КПК України, та з метою забезпечення виконання вимог кримінального процесуального законодавства щодо розгляду кримінальних проваджень у розумні строки, приходить до висновку про необхідність розгляду скарги за відсутності учасників, які в судове засідання не прибули, про розгляд були повідомлені належним чином.
Розглянувши матеріали скарги та дослідивши заперечення прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000182 02.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.1 ст.366 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_3, серед інших, повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 28 ч.1 ст.366 та ч.2 ст.28 ч.1 ст. 366 КК України.
24.12.2021 захисником ОСОБА_4 до Офісу Генерального прокурора було подане клопотання про закриття кримінального провадження №52018000000000182 на підставі п.10 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування.
Відповідно до положень ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, що до якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
У відповідності до положення п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим кодексом строк.
Як вбачається з доданої до заперечень постанови від 31.12.2021 за підписом прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, клопотання захисника ОСОБА_4 було розглянуте прокурором, та в задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження №52018000000000182на підставіп.10ст.284КПК України,у зв`язкуіз закінченнямстроків досудовогорозслідування - було відмовлено.
Тобто прокурор в даному випадку відреагував на подане захисником клопотання та за результатом розгляду клопотання, у відповідності до вимог ч.2 ст. 220 КПК України, виніс постанову.
За таких обставин прокурор здійснив належне процесуальне реагування на клопотання адвоката від 24.12.2021 в порядку ст.220 КПК України.
З огляду на вказані обставини суд зауважує, що в даному випадку відсутня бездіяльність процесуального керівника у кримінальному провадженні №52018000000000182 - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, яка може бути предметом оскарження у відповідності до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
З урахуванням вищенаведеного, відсутні правові підстави для задоволення скарги на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, оскільки клопотання адвоката розглянуто, як наслідок відсутні і підстави для зобов`язання винити певні дії.
Поряд з цим, стосовно вимоги захисника в скарзі зобов`язати уповноважену особу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора прийняти рішення щодо винесення постанови про закриття кримінального провадження №52018000000000182 від 02.03.2018 у зв`язку із спливом строків досудового розслідування слідчий суддя зазначає наступне.
Частиною 3 статті 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Захисник у скарзі та в поданому до прокурора клопотанні від 24.12.2021 зазначив, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000182 давно закінчились, що є підставою для закриття кримінального провадження згідно п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, відомості про злочини, передбачені ч.2 ст. 364, ч.1 ст.366 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52018000000000182 -02.03.2018.
В скарзі захисником наведено хронологію подій та прийнятих процесуальних рішень у кримінальному провадженні №52018000000000182 та зауважено, що строки досудового розслідування наразі вже закінчились, а тому є підстави для закриття кримінального провадження згідно п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.
Згідно ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Підстави та порядок закриття кримінального провадження встановлені у статті 284 КПК України.
Положеннями п.10 ч.1 ст.284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається у разі якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначенийстаттею 219цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. Слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначенийстаттею 219цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Водночас, згідно положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, якими частина перша ст.284 КПК України була доповнена пунктом 10, зазначено, що вказана норма може бути застосована лише до тих справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін та зазначені зміни не мають зворотної дії в часі.
Так, згідно із загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплено в частині ч.1 ст.58 Конституції України, відповідно до якого дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце (офіційне тлумачення цього конституційного положення наведено в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99).
Натомість за положеннями ст.58 Конституції України допускається зворотна дія законів у часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Формою реалізації ч.1 ст.58 Конституції України є положення ч.1 ст.5 КПК України, яке регулює дію норм кримінального процесуального закону в часі та згідно з якими процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається відповідно до положень цього Кодексу, чинних на момент початку виконання дії або прийняття такого рішення. На відміну від кримінального (матеріального) закону, чинний кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть тоді, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе.
Так, згідно з п.4 §2 Прикінцевих положень Розділу 4 Закону №2147-VІІІ норми п.10 ч.1 ст.284 КПК України вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії у часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін відповідно до п.7 §1 розділу 4 вказаного Закону, тобто з 16 березня 2018 року.
Таким чином з підстав, зазначених у п.10 ч.1 ст.284 КПК України закриваються лише ті кримінальні провадження, відомості прокримінальне правопорушенняв якихвнесені вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньпочинаючи з 16 березня 2018 року.
Вищевказані зміни не мають зворотної дії в часі.
В той же час відомості про злочини у кримінальному провадженні №52018000000000182 в межах якого подана скарга захисником, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2018, тобто ще до введення в дію змін до Закону, про застосування яких наразі просить захисник.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги захисника ОСОБА_4 .
Керуючись статтями 7,9,220, 303-307,309,372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, яка полягає у нерозгляді клопотання від 24.12.2021, поданого у кримінальному провадженні №52018000000000182 від 02.03.2018, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1