- Головуюча суддя (ВАКС): Федорак Л.М.
Справа № 991/8783/21
1-кп/991/67/21
У Х В А Л А
08 лютого 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуюча ОСОБА_1,
судді ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в містіКиїв матеріали кримінального провадження № 52019000000000746стосовно обвинувачення:
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Львів, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Київ, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст.364КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення прокурор ОСОБА_7,
сторона захисту обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_6,
захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9,
а також представника цивільного
позивача та потерпілого ОСОБА_10
в с т а н о в и в:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду (далі - суд) перебуває зазначене кримінальне провадження.
2.Ухвалою суду від 21 січня 2022 року призначено підготовче судове засідання, у якому судом з`ясовано думку учасників щодо можливості призначення справи до судового розгляду, зокрема, наявності підстав для прийняття судом рішень, передбачених пунктами 1- 6 ч. 3 ст. 314 КПК України.
3.Ухвалою суду від 08 лютого 2022 року за результатами розгляду клопотання захисника ОСОБА_8 не встановлено підстав для закриття кримінального провадження.
4.Ухвалою суду від цієї ж дати у підготовчому судовому засіданні за результатами розгляду клопотань захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про повернення обвинувального акта, підстав для зазначеного не встановлено.
5.Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд не встановив підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1, 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, з огляду на таке.
6.До суду не надходила угода та учасники кримінального провадження не повідомляли суд про її досягнення.
7.Відповідно до вимог ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці до ст. 45 КК України, а саме кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями210,354,364,364-1,365-2,368-369-2цього Кодексу, та статтями 206-2,209,211,366-2,366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, зокрема, якщо предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди, у кримінальному правопорушенні, передбаченому, серед інших, ст. 364КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
8.Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, будучи службовою особою державного публічного акціонерного товариства, заснованого на державній власності. Водночас, розмір шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, згідно з обвинувальним актом становить 4900000грн, що більше ніж у дві тисячі разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.
9. ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, у співучасті зі ОСОБА_5 .
10.За таких обставин, за ст. 33-1 КПК України кримінальне провадження належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
11.Також, відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 314 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання необхідності надання доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
12.Відповідно до ч. 1, 2 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.
13.Беручи до уваги, що інкриміноване кримінальне правопорушення, відповідає наведеним положенням, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, суд вважає за необхідне доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання обвинувачених скласти досудові доповіді.
14.Зважаючи на відсутність перешкод для призначення судового розгляду, передбачених ч.3 ст.314 КПК України, суд вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.
15.Підстав для здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні, з урахуванням позиції учасників судового провадження, не встановлено.
16.Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
17.Разом із обвинувальним актом до суду надійшов цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, пред`явлений Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (далі ДПАТ «НАК «Украгролізинг») до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
18.Поданий цивільний позов відповідає ст. 128 КПК України та статтям 175, 177 ЦПК України.
19.А тому, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду у рамках даного кримінального провадження цивільний позов ДПАТ «НАК «Украгролізинг» до обвинувачених про відшкодування майнової шкоди.
20.Судовий розгляд належить здійснювати за участю: прокурора, представника потерпілого і цивільного позивача, захисників та обвинувачених.
21.Захисником обвинуваченого ОСОБА_6 ОСОБА_9 було заявлено клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді застави, що застосований до його підзахисного. Своє клопотання захисник ОСОБА_9 мотивує тим, що ризики, наявністю яких керувався слідчий суддя при застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу, зокрема ризики переховування від суду та впливу на свідків, перестали існувати. У разі відмови у задоволенні клопотання про скасування запобіжного заходу, захисник ОСОБА_9 клопотав про його зміну на особисте зобов`язання.
22.Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_8 також заявив клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до його підзахисного. Своє клопотання захисник мотивував тим, що строк дії обов`язків, забезпечених заставою сплинув, а його підзахисний протягом їх дії жодного разу їх не порушив. Також захисник зазначає, що ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків, встановлені ухвалою, перестали існувати. Окрім того, зауважив, що продовження дії застави негативно впливає на право заставодавця на вільне розпорядження своїми коштами.
23.Прокурор щодо задоволення клопотання заперечував та зазначив, що ризики, які враховувались слідчим суддею при обранні відповідного запобіжного заходу не відпали, а у зв`язку із початком судового провадження лише зросли.
24.Вирішуючи подані клопотання, суд виходить з такого.
25.Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 червня 2021 року у справі №991/4108/21 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181600 грн та покладено обов`язки, однак у відповідній частині ухвала припинила дію.
26.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18червня 2021року у справі №991/4107/21 постановлено застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 456 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1035120грн та покладено обов`язки згідно зі ст.194 КПК України строком до 18 серпня 2021 року. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25 червня 2021року зазначену ухвалу слідчого судді в частині визначення розміру застави скасовано та постановлено нову, якою до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181600 грн.
27.Відповідно дост.331КПК Українипід чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати абообрати запобіжнийзахід щодообвинуваченого.
28.За змістом ст.201 КПК України, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід або його захисник мають право звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.
29.Кримінальне процесуальнезаконодавство невизначає підставскасування абозміни запобіжногозаходу заклопотанням сторонизахисту.Стаття201КПК Українивказує тількина те,що доклопотання прозміну запобіжногозаходу маютьбути доданіматеріали,якими обґрунтовуютьсядоводи клопотання.
30.Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що під час кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
31.Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу. Водночас, положення останньої не визначають порядку саме скасування запобіжного заходу, натомість містять положення щодо його застосування або зміни.
32.Водночас, згідно із ч. 4 ст. 201 КПК України клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу.
33.Оскільки правила розгляду клопотань як про застосування, так і про зміну запобіжного заходу є однаковими, а ч. 2 ст. 331 КПК України відсилає до положень глави 18 КПК України, то і при розгляді клопотань про скасування запобіжного заходу суд буде користуватись цими ж правилами.
34.Зокрема, відповідно до п.2 ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків вчинення обвинуваченим дій, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
35.Водночас, суд зважає на те, що відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. До того ж, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
36.Окрім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, окрім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
37.У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 уже висунуто обвинувачення. На даній стадії суд не вправі ухвалювати рішення щодо його обґрунтованості. Оскільки зазначене, відповідно до засад диспозитивності та презумпції невинуватості можливе тільки шляхом ухвалення вироку. Так само, суд позбавлений можливості надати оцінку вагомості доказів щодо висунутого обвинувачення, оскільки суд на цій стадії судового провадження не вправі їх оцінювати.
38.Далі, з урахуванням інших, передбачених ст.178 КПК України обставин, суд має встановити існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
39.Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, щодо можливості переховування ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від суду у разі зміни запобіжного заходу, підтверджується відомостями, відображеними в обвинувальному акті стосовно таких, оскільки злочини, у вчиненні яких вони обвинувачуються передбачають покарання у виді від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинувачених переховуватись від суду.
40.Суд не враховує покликання захисника ОСОБА_9 на позицію Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), висловлену у справі «Авраімов проти України» від 25 березня 2021 року щодо неможливості оцінювання ризику переховування від суду виключно на підставі тяжкості покарання. Оскільки відповідна оцінка була надана ЄСПЛ у контексті застосованого до заявника запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що є суворішим, аніж застава. До того ж, слідчим суддею були враховані й інші обставини, що обумовлюють існування ризику переховування обвинуваченого від суду.
41.Слідчий суддя виходив із наявності тяжких наслідків у вигляді спричинення злочином, вчинення якого інкриміновано ОСОБА_6, майнової шкоди державі.
42.Суд погоджується із покликаннями захисника ОСОБА_9 на те, що спричинення злочином, передбаченим ч. 2 ст. 364 КК України, тяжких наслідків є елементом його складу, а відтак охоплюється санкцією відповідної статті кримінального закону. Разом з цим, ймовірність спричинення такої шкоди спонукала ДПАТ НАК «Украгролізинг» заявити до обох обвинувачених цивільний позов на суму 5227915,89 грн.
43.Враховуючи як тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5, так і можливі цивільно-правові наслідки інкримінованих їм діянь, ризик переховування від суду продовжує існувати.
44.Окремо стосовно обвинуваченого ОСОБА_6, суд враховує, що згідно з наданими захисником останнього довідками, його дохід у 2021 році становить 126389,16грн і, на переконання суду, є недостатнім для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у разі ухвалення щодо нього обвинувального вироку.
45.Стосовно ж обвинуваченого ОСОБА_5, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, враховує, що наразі він має статус обвинуваченого в іншому кримінальному провадженні, що розглядається Вищим антикорупційним судом, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.27, ч. 5 ст. 191 КК України. Ймовірність бути притягнутим до кримінальної відповідальності не лише у цьому кримінальному провадженні, а й в іншому, у сукупності з вищенаведеними аргументами, на переконання суду, лише підвищує ризик переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
46.Захисник ОСОБА_9 покликався також на наявність стійких соціальних зв`язків у обвинуваченого ОСОБА_6, зокрема, необхідність догляду за хворою матір`ю, його перебування у цивільному шлюбі, працевлаштування та позитивну характеристику за місцем роботи. Наявність цих обставин, як зазначив захисник, виключає його переховування від суду. Зазначені обставини, відповідно до ст. 178 КПК України, безумовно враховуються судом і хоч вказують на зниження до певної міри ризику переховування обвинуваченого від суду, проте не виключають його.
47.Водночас, наявність в обвинуваченого ОСОБА_6 паспорта громадянина України для виїзду за кордон жодним чином не може мінімізувати ризик переховування від суду, а лише підсилює його.
48.Разом із цим, суд не враховує доводи захисника про наявність в обвинуваченого ОСОБА_6 на утриманні малолітньої дитини. На підтвердження зазначеного, захисник ОСОБА_9 надав копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_11 . Разом з цим, у матеріалах кримінального провадження міститься копія свідоцтва про смерть останнього. Тому, цей аргумент захисника ОСОБА_9 не приймається судом та не спростовує висновків слідчого судді в частині наявності ризику переховування обвинуваченого від суду.
49.Захисник ОСОБА_8 зазначав, що у зв`язку із закінченням строку дії обов`язків, виконання яких забезпечувалось заставою, у застосуванні останньої відпала необхідність. Зазначене, на переконання суду, не може бути підставою для скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 . Адже, окрім того, обвинувачений має процесуальні обов`язки, визначені у ст. 42 КПК України, що відповідає меті застосування застави як запобіжного заходу згідно з ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 182 КПК України. Водночас, застава є безстроковим запобіжним заходом.
50.До того ж, належна процесуальна поведінка обвинувачених упродовж досудового розслідування є їхнім обов`язком та вказує на ефективність застосованого запобіжного заходу.
51.Захисник ОСОБА_9 зазначив, що ризик впливу обвинуваченим на свідків у кримінальному провадженні зник, оскільки відповідний обов`язок утримуватись від спілкування з ними, визначений ухвалою слідчого судді, припинив свою дію.
52.Також захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_8 звертали увагу суду, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 під час досудового розслідування зі свідками у справі не спілкувались.
53.На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні. Відповідний незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на обвинуваченого як на особу, що вчинила злочин так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються обвинуваченому та не мають безпосереднього зв`язку із його особою.
54.Не будучи обмеженими в вільному спілкуванні з визначеним колом осіб з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 можуть здійснювати вплив на свідків, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі. За таких обставин, оскільки свідки ще не були допитані безпосередньо у судовому засіданні, суд вважає, що ризик впливу на свідків та перешкоджання таким чином кримінальному провадженню продовжує існувати.
55.Суд не приймає доводи захисника ОСОБА_8 про те, що продовження дії застави його підзахисному ОСОБА_5 негативно впливає на право заставодавця на вільне розпорядження своїми коштами, оскільки внесення застави було правом заставодавця, а тому, відповідні покликання до закінчення судового провадження є необґрунтованими.
56.Вище суд, відповідно до ст. 178 КПК України, надав оцінку тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченим, розміру майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, дотриманню ними умов застосованих запобіжних заходів, а також враховує їх вік.
57.Окрім того, на підставі долучених до клопотання захисника ОСОБА_9 документів, суд врахував міцність соціальних зв`язків обвинуваченого ОСОБА_6 за його місцем проживання, наявність у нього постійного місця роботи, позитивну характеристику за місцем роботи на підтвердження його репутації.
58.Водночас, суд позбавлений можливості надати оцінку таким обставинам стосовно обвинуваченого ОСОБА_5, оскільки всупереч положенням ст. 178 КПК України, до клопотання не було долучено будь-яких документів на їх підтвердження.
59.Зважаючи на існуючі ризики, та обставини, встановлені відповідно до ст.178 КПК України, судом не встановлено підстав для скасування запобіжного заходу обвинуваченим.
60.Отже, у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про скасування запобіжних заходів слід відмовити.
61.Зважаючи на викладене, підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 на особисте зобов`язання судом також не встановлено.
62.Так, відповідно до ст. 176 КПК України особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом. За змістом ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього судом обов`язки, передбаченістаттею 194цього Кодексу, у разі невиконання яких до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
63.Суд враховує, що обов`язкова мета дії будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу це забезпечення дієвості провадження. Окрім того, запобіжний захід має бути достатнім стимулюючим фактором для належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
64.За обставин цього кримінального провадження, дію запобіжного заходу для обвинуваченого ОСОБА_6 зумовлює наявність ризиків вчинення обвинуваченим спроб переховування від суду, впливу на свідків. Такі ризики є досить реальними, їхня реалізація призведе до перешкоджання здійсненню правосуддя у справі, може затягнути процес розгляду кримінального провадження по суті або призвести до інших негативних наслідків, перешкоджаючи виконанню завдань цього провадження.
65.Відтак, колегія суддів вважає, що обрання для обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не є співмірним з існуючими ризиками, а, отже, у задоволенні клопотання його захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 31, 33-1, 128, 176-178, 182, 193, 194, 196, 201, 216, 314, 314-1, 315, 318, 331, 369, 372, п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження №52019000000000746 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Вищого антикорупційного суду (м.Київ, проспект Перемоги,41) на 08 лютого 2022 року одразу після завершення підготовчого судового засідання.
Доручити органу пробації у строк 08 березня 2022 року підготувати досудову доповідь стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Прийняти до розгляду у рамках кримінального провадження цивільний позов Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» до обвинувачених про відшкодування майнової шкоди.
Судовий розгляд проводити за участі прокурора, захисників, обвинувачених, представника потерпілого і цивільного позивача.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про зміну (скасування) запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 відмовити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1