- Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.
Справа №991/4413/21
Номер провадження 1-кп/991/36/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24травня 2022року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
його захисників адвокатів ОСОБА_7,
ОСОБА_8,
обвинуваченого ОСОБА_9,
його захисників адвокатів ОСОБА_10,
ОСОБА_11,
ОСОБА_12,
обвинуваченого ОСОБА_13,
його захисника адвоката ОСОБА_14,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_14 про повернення обвинувального акта прокурору у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018000000000954 від 24квітня 2018року, за обвинуваченням
ОСОБА_15, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Чуднів Житомирської області та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,
ОСОБА_16, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Первомайськ Миколаївської області та проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,
ОСОБА_17, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Заволзьк Російської Федерації та проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,
В С Т А Н О В И В :
І.Історія провадження
1.1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
1.2.15 та 18листопада 2021року до Вищого антикорупційного суду надійшли клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_14 про повернення обвинувального акта прокурору (т.5, а.с.216-218, 231-237).
В обґрунтування своїх клопотань адвокат ОСОБА_14 зазначив, що у діях обвинувачених щодо підняття вартості автомобілів відсутній склад злочину, що підтверджується відсутністю в обвинувальному акті відомостей щодо злочину, вчиненого директором ДП «АСЗ №2» ПАТ «АК «Богдан Моторс» ОСОБА_18, без участі якого підвищення ціни за контрактом №403/1/17/18 від 03травня 2017року було б неможливе.
На думку захисника, сторона обвинувачення не перевірила всі можливі версії вчинення злочину та не встановила обставини його вчинення, зокрема, його суб`єктивну сторону, а також порушила вимоги ч.4 ст.217 КПК України в частині неможливості виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження.
Крім того, адвокат ОСОБА_14 зазначив, що сторона обвинувачення в порушення ст.290 КПК України не повідомила його про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
ІІ.Позиції учасників судового засідання
2.1.Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_19 підтримав подані ним клопотання та уточнив, що сторона обвинувачення встановила обставини, проте умисно приховала та не відобразила їх у обвинувальному акті.
Обвинувачений ОСОБА_13, обвинувачений ОСОБА_6, його захисники адвокати ОСОБА_7, ОСОБА_8, обвинувачений ОСОБА_9, його захисники адвокати ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтримали клопотання про повернення обвинувального акта.
2.3.Прокурор ОСОБА_20, який брав участь у судовому засіданні 11листопада 2021року під час розгляду попередніх клопотань про повернення обвинувального акта прокурору, наполягав на відповідності обвинувального акта вимогам ст.291 КПК України та відсутності підстав для його повернення прокурору.
ІІІ.Мотиви суду
3.1.Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши зміст обвинувального акта та додатків до нього, проаналізувавши доводи клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_14 про повернення обвинувального акта прокурору, суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
3.2.Правове регулювання
3.2.1.Колегія суддів наголошує, що підготовче судове засідання, окрім притаманних йому завдань організаційного характеру, спрямованих на з`ясування можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, виконує роль процесуального фільтра між досудовим провадженням та судовим розглядом з метою перевірки відповідності вимогам закону процесуальних рішень, що надійшли від прокурора.
З метою забезпечення цієї функції п.3 ч.3 ст.314 КПК України суду надано право у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Водночас колегія суддів зауважує, що процесуальним законом окреслено межі перевірки обвинувального акта лише його відповідність вимогам кримінального процесуального закону, зокрема, ст.291 КПК України, і оскільки ч.4 ст.291 КПК України заборонено надання суду інших документів до початку судового розгляду, така перевірка здійснюється виключно на підставі самого обвинувального акта шляхом дослідження його змісту.
3.2.2.Частиною 4 ст.110 КПК України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України та містити перелік відомостей, визначених ч.2 зазначеної статті, зокрема: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як передбачено ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а тому значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення, полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і тим самим відкриває особі доступ до правосуддя.
3.3.Оцінка доводів сторони захисту
3.3.1.Оцінюючи доводи сторони захисту щодо відсутності в обвинувальному акті відомостей про директора ДП «АСЗ №2» ПАТ «АК «Богдан Моторс» ОСОБА_18, який за твердженням адвоката ОСОБА_19, безпідставно не визначений стороною обвинувачення співучасником злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_13, колегія суддів зазначає, що відповідно до засади диспозитивності, закріпленої ст.26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, за визначенням п.13 ч.1 ст.3 КПК України є її обвинуваченням, яке має висуватися у порядку, встановленому цим Кодексом, тобто має здійснюватися відповідним суб`єктом, за визначеною законом процедурою та бути відповідним чином формалізоване. Пред`явлення обвинувачення ч.2 ст.36 КПК України віднесене до виключних повноважень прокурора, який є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч. 1 ст.36 КПК України).
У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену у постанові від 03липня 2019року у справі №273/1053/17, відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, визначення ж обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Отже, суд не уповноважений під час підготовчого судового засідання давати оцінку діям осіб, не зазначених в обвинувальному акті, тим більше констатувати наявність у них складу злочину та повертати з цих підстав обвинувальний акт.
3.3.2.Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо неперевірки стороною обвинувачення всіх можливих версій вчинення злочину, адже відомості про перевірені стороною обвинувачення під час досудового розслідування версії відсутні у переліку відомостей, які має містити обвинувальний акт відповідно до ч.2 ст.291 КПК України.
Доводи адвоката ОСОБА_14 про приховування стороною обвинувачення певних обставин можуть бути оцінені лише після їх встановлення за наслідком дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, що відбувається на наступних стадіях судового провадження.
3.3.3.Суд вже надавав оцінку доводам щодо відсутності в обвинувальному акті відомостей про суб`єктивну сторону злочину під час розгляду попередніх клопотань сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору (пп.3.3.3 та 3.3.4 ухвали суду від 11листопада 2021року), а тому не вбачає підстав для їх повторної оцінки.
3.3.4.Також суд позбавлений можливості надати оцінку доводам адвоката ОСОБА_19 про порушення стороною обвинувачення вимог ч.4 ст.217 КПК України, оскільки захисник не зазначив, який саме факт виділення матеріалів досудового розслідування, на його думку, є порушенням зазначених положень КПК України, та в чому саме полягає це порушення.
3.3.5.Також адвокат ОСОБА_19 посилається на те, що сторона обвинувачення не повідомила його про завершення досудового розслідування та не надала доступ до матеріалів досудового розслідування, що на думку захисника, є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
Колегія суддів зазначає, що підставою для повернення обвинувального акта прокурору є його невідповідність вимогам КПК України, натомість ч.12 ст.290 КПК України передбачає самостійний наслідок невиконання вимог щодо відкриття матеріалів іншій стороні це неможливість допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Отже, питання відкриття (невідкриття) матеріалів досудового розслідування стороні захисту має бути предметом оцінки суду, втім, така оцінка повинна здійснюватися в контексті з`ясування допустимості доказів, тобто на наступних стадіях судового провадження.
Більше того, оцінка цих доводів під час підготовчого судового засідання своїм наслідком матиме певні висновки щодо допустимості (недопустимості) доказів, що вочевидь не відповідатиме меті цієї стадії судового провадження та виходитиме за межі повноважень, які має суд під час її проведення.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для оцінки під час підготовчого судового засідання доводів адвоката ОСОБА_19 про невідкриття йому матеріалів досудового розслідування, оскільки ці доводи не стосуються підстав для повернення обвинувального акта прокурору, передбачених п.3 ч.3 ст.314 КПК України.
До того ж, колегія суддів зауважує, що постанова Касаційного кримінального суду Верховного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 279/1513/17, на яку посилається у клопотанні адвокат ОСОБА_14, нерелевантна його доводам, оскільки стосується порядку та процесуального оформлення факту надання протилежній стороні доступу до матеріалів кримінального провадження в разі зловживання стороною своїми процесуальними правами (зволікання при ознайомленні чи відмова у письмовому підтвердженні факту надання доступу).
3.4.Висновки суду
3.4.1.Колегія суддів вже розглядала клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору (ухвала від 11листопада 2021року, т.5, а.с.195-204) та під час їх розгляду, дослідивши зміст обвинувального акта, встановила, що він містить відомості, передбачені ч.2 ст.291 КПК України, в обсязі, достатньому для розуміння суті пред`явленого обвинувачення та можливості його розгляду у судовому засіданні, тобто відповідає вимогам Кодексу. Доводи, які міститься у клопотаннях адвоката ОСОБА_19, не створюють підстав для іншого висновку, а тому у задоволенні клопотань має бути відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 291, 314, 369, 372 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_14 про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3